CC BY
25
3. Л1СОВА ТАКСАЩЯ ТА Л1СОВПОРЯДКУВАННЯ
УДК 630*674 Проф. В.П. Краснов, д-р с.-г. наук; acnip. Н.П.Кучеренко -
Полкький фiлiaл УкрНД1ЛГА м. Г.М. Висоцького
ХАРАКТЕРИСТИКА НАСАДЖЕНЬ БЕРЕЗИ ПОНИКЛО1 У ЖИТОМИРСЬК1Й ОБЛАСТ1 ЗА МАТЕР1АЛАМИ Л1СОВПОРЯДКУВАННЯ
Проаналiзовано розподiл лшв Житомирсько'1 област та насаджень берези поникло! за типами люорослинних умов, поширення березових деревостанiв у perioHi досль джень. Здiйснено зiставлення продуктивностi насаджень основних деревних порiд.
Ключов1 слова: березовi насадження, продуктивнiсть, тип люорослинних умов, береза поникла.
Prof. V.P. Krasnov; post-graduate N.P. Kucherenko -Polissya Branch of UkrSRIFA named after G.M. Vysotskiy
Characteristic of birch plantations in Zhytomir region on the base of the data of forest management
It was analyzed distribution of forests of Zhytomir region and birch plantations through types of forest conditions. It was shown spreading of birch plantations in investigated region. Comparison of productivity of the main forest tree species was done.
Keywords: birch plantations, productivity, type of forest conditions, birch.
Вщомо, що Украша, не зважаючи на досить значш плошд лшв -10,8 млн га, належить до малолюних держав, оскшьки И люистють становить всього 15,7 %. Державна програма "Лки Украши" на перюд 2002-2015 рр. передбачае збшьшення плошд лшв бшьше шж на 0,5 млн га, що дасть змогу збшьшити люистють до 16,1 %. Поряд з цим передбачаеться збшьшення 6í-олопчного рíзноманíття лíсíв, зростання !х стшкосл та продуктивностí, í як наслщок - позитивного впливу на навколишне середовище як на локальних, так i на регюнальних рíвнях. Здшснення таких заходíв сприятиме вирíшенню проблем глобального рiвня, а саме у зниження концентраци в атмосферí пар-никових газíв.
Оскíльки територи, за рахунок яких можна збшьшити плошд лiсiв (невжитки, площi пiсля сшьськогосподарського використання), не вiдрiзня-ються значною родючiстю, то безумовно постане питання про пiдбiр деревних порщ, якi могли б задовольнити зазначеш вимоги до лiсових насаджень. Насамперед, на нашу думку, слщ звернути увагу на вЫм вiдому березу по-никлу, яка зростае у багатьох регюнах Украши з досить рiзноманiтними еко-логiчними умовами. У той же час, наголосимо, що лiсiвники розглядали цю деревну породу як другорядну, оскшьки И деревина не мала широкого попи-ту, а насадження менш продуктивш шж таких головних лiсотвiрних порiд як сосна та дуб звичайш.
Аналiз лгтературних джерел. Лiтературнi джерела, в яких наведено результати дослщжень з екологи та бюлоги берези поникло!, дуже малочи-сельнi. Дослiдники ще сто роюв тому зазначали, що береза е свггловибагли-вою рослиною, невибагливою до багатства грунту, створюе переважно повер-хневу кореневу систему i в умовах густого деревостану формуе прямий, добре очищений вщ сучюв стовбур [1, 2]. Рекомендацiй з вирощування березових насаджень (чистих або змшаних) в лiтературних джерелах ми не виявили.
Увагу дослщниюв бшьше привертали взаемовiдносини сосни звичайно! та берези поникло! у природних насадженнях, а також створення та вирощування сосново-березових люових культур. Так, у наукових роботах укра!нсь-ких дослщниюв [3] констатуеться, що у природних сосново-березових молод-няках взаемовщносини мiж цими деревними породами складаються не на ко-ристь сосни, що пояснюеться бшьшою iнтенсивнiстю росту берези. Автори дослiджень також зауважили, що iз збiльшенням багатства грунту взаемовщносини деревних порщ складаються менш сприятливо знову ж таки для сосни.
У лiсових сосново-березових культурах, де береза представлена у складi насадження понад 30 %, дослщники спостер^али також зниження роз-витку i iнтенсивностi росту сосни, уповшьнення зiмкнення !! гiлок та збшь-шення iнтенсивностi диференцiацi! дерев з утворенням велико! частки ослаб-лих рослин [4]. В^м, автори публшаци зазначили, що участь берези у складi сосново-березових культур сприяе бшьш iнтенсивнiй мiнералiзацi! опаду i збагаченню верхнiх горизонтiв грунту елементами живлення та гумусом. За даними шших авторiв, якi виконували дослiдження на пiвночi Ки!всько! об-ластi, у сосново-березових культурах за умови введення берези рядами, спос-тер^аеться витiснення корiння сосни у бшьш глибою та малородючi горизон-ти грунту [5].
Неоднозначнi результати дослщжень отримали й бiлоруськi вчеш. Так, деякi з них тсля вивчення поширення кореневих систем у змшаних шестирiч-них сосново-березових культурах на древньоалювiальних пiсках, зробили вис-новок про формування як поверхнево! системи обома деревними породами, так i про створення стрижневих коренiв сосною та досить iнтенсивне поширення коршня берези у глибшi горизонти [6]. Автори пояснюють останнш факт швидюстю росту корiння берези. Iншi дослiдники [7] дiйшли висновку, що на супщаних та суглинистих грунтах береза е антагошстом сосни. 1снують публь кацi!, в яких вiдмiчаеться (як i в укра!нських дослщниюв), що незначна частка берези (до трьох одиниць) сприяе отриманню високопродуктивних змiшаних сосново-березових насаджень [8, 9].
У публжащях останнiх рокiв наголошено на потребi створення березових насаджень у контекст зниження юлькосл парникових газiв. Але окрiм констатаци цього факту, ми не виявили наукових робгг щодо важливостi у цш справi насаджень саме берези поникло!. 1снують лише окремi публжаци, якi торкаються значення деяких лiсотвiрних порiд у депонуваннi вуглецю [10].
Огляд лггературних джерел дае змогу зробити висновок про недостат-шсть вивчення бiологiчних особливостей берези звичайно!, iнтенсивностi !! росту, продуктивное!! i поширення в рiзних еколопчних умовах у Полiссi Укра!ни.
Мета та методика дослвджень. Метою наших дослщжень було - вив-чити породний склад лiсiв Житомирсько! областi, визначити поширення та продуктившсть насаджень берези поникло! за матерiалами лiсовпорядкування.
У процес дослiджень використовували вiдомчi даш щодо облiку люо-вого фонду Укра!ни та державних лiсогосподарських шдприемств Жито-мирсько! областi.
Результати досл1джень i Тх аналiз. Якщо простежити динамiку площ вкритих лiсовою рослиннютю та площ березових насаджень в Укра!ш за ос-танне швстолпгя (рис. 1), то не важко з'ясувати, що спостер^аеться iстотне зростання першого показника i дуже повшьне та невелике зростання площi лiсiв з переважанням у складi берези. Так, площа березових насаджень у державi у 1946 р. становила 266,5 тис. га, у 1978 р. - 284,0 тис. га та у 2002 р. - 329,3 тис. га. Це пояснюеться тим, що лiсiвники надавали перевагу шшим деревним породам i насамперед створенню соснових та дубових лiсових насаджень.
Насадження берези поникло! у Житомирськш областi займають 95,2 тис. га, тобто це трете мюце за поширенютю в област пiсля сосни та дуба звичайних, але, водночас, це всього 14% вщ площi вкрито! лiсовою рослиннютю (проти 5,4% для Укра!ни). Такий розподiл площi за породами на сучасному етапi роз-витку люового господарства областi мае т ж причини, як вiдмiченi вище (рис. 2). Щодо шших лiсотвiрних порщ, зокрема i берези поникло!, то вони вва-жалися другорядними. Адже береза поникла, як й iншi породи, найчастiше трап-ляеться як домшка насамперед у соснових насадженнях i лише в окремих ви-падках переважае у породному склад! деревосташв.
## ### Роки
Рис. 1. Динамжа площ вкритих лковою
рослиншстю та березовими насадженнями в УкраШ за 1940-2002 рр.
Рис. 2. Розподт вкритих люовою рослиншстю земель за основними деревними породами у державних мдприемствах ЖитомирськоИ областi
Водночас розподш площ лiсiв за типами люорослинних умов (табл. 2) вказуе, що в област юнують певш умови для збшьшення плошд березових насаджень без ютотного корегування площ соснових i дубових лiсiв. Це, насамперед, т площi якi характеризуються або бщними лiсорослинними умова-
ми (бори), або вщносно бiдними та вщносно багатими, але перезволоженими (сирi субори та сугруди). Зазвичай, у таких умовах сосна та дуб не вiдрiзня-ються значною продуктившстю.
Найбiльшi площi березнякiв знаходяться на територи люогосподарсь-ких шдприемств (табл. 2), що займають пiвнiчну та швшчно-схщну частини областi (ДП мБiлокоровицьке ЛГ" - 12,8 тис. га, ДП мGмiльчинське ЛГ" -11,3, ДП "Олевське ЛГ" - 8,3, ДП "Овруцько-Народицьке СЛГ" - 8,6, ДП "Словечанське ЛГ" - 10,4 тис. га). Що ближче до швдня област^ то 1х загаль-на кшьюсть та частка у вкритш лiсовою рослиннiстю площi зменшуеться. Так, у ДП "Бердичiвське ЛГ" площа березових насаджень становить лише 1,5 тис. га або 1,6 % вщ вкрито! лiсовою рослиннiстю плошд, ДП "Корости-шiвське ЛГ" - 1,2 тис. га (1,3 %), ДП "Попшьнянське ЛГ" - 0,8 тис. га (0,8 %). Це пояснюеться змiною клiматичних (деякою мiрою) i едафiчних умов. На пiвночi Житомирщини переважають бiднi пiшанi та сутщаш грунти рiзного ступеня зволоженост^ а також оторфованi грунти, на яких у деревостанах переважають сосна звичайна та береза поникла. У той же час на швдш пошире-ш сiрi лiсовi грунти та iнодi чорноземи, на яких березу витюняють iншi де-ревнi породи, пристосованiшi до цих умов зростання. Частково на це вказуе розподш люових площ i площ, зайнятих березовими насадженнями за типами лiсорослинних умов (рис. 3).
У люах областi переважають вщносно бiднi та вiдносно багатi грунти - понад 54 % вше! вкрито! лiсовою рослиннiстю площд лiсiв, що шдпоряд-кованi Державному ком^ету лiсового господарства. Саме в цих умовах бере-зовi насадження найпоширешшими. 1х площа у суборах становить 49,3 тис. га, у сугрудах - 39,8, борах - 4,5 i грудах - 2,3 тис. га (рис. 3). Але найбшь-шого поширення береза поникла набула у вологих суборах. Поширення бере-зи поникло! у багатьох типах люорослинних умов пояснюеться 11 бюлопчни-ми та екологiчними особливостями. На нашу думку, площа березових насаджень може бути зменшеною у сугрудах (о^м сирих люорослинних умов) та збшьшеною у борах i суборах.
Табл. 1. Розподт вкритоХл^ом плош^ Житомирського Полся за
лшорослинними умовами
\Трофо-хлопи Пгро-ч топи > Бори Субори Суг руди Груди Всього
площа, тис. га частка, % площа, тис. га частка, % площа, тис. га частка, % площа, тис. га частка, % площа, тис. га частка, %
Сух1 10,0 1,5 0,2 - - - - - 10,2 1,5
Св1ж1 50,8 7,7 132,2 20,0 75,0 11,3 18,6 2,9 276,6 41,9
Волоп 11,2 1,7 149,0 22,5 115,2 17,5 16,1 2,4 291,5 44,1
Сир1 5,7 0,8 32,9 5,0 26,3 4,0 1,5 0,2 66,4 10,0
Мокр1 5,8 0,9 8,6 1,3 2,1 0,3 0,1 - 16,6 2,5
Разом 83,5 12,6 322,9 48,8 218,6 33,1 36,3 5,5 661,3 100,0
Переважна кшьюсть березових насаджень е досить продуктивними, на що вказуе аналiз !х розподшу за класами бонiтету (табл. 3), визначення !х середнiх запашв (рис. 4) та запасiв стиглих деревостанiв (рис. 5). Так, 82,3 % березняюв мають 2 i вищий клас бонiтету, що вказуе на !х зростання у досить оптимальних
тсорослинних умовах. Лише 17,7 % площд зайнят березовими деревостанами 3 i нижчого класiв бонiтету (або 17 тис. га). Малопродуктивш насадження властивi для борiв та перезволожених умов зростання всiх трофотопiв.
Табл. 2. Розподт площi березових насаджень по тдприемствах
л^ового господарства
II Державне тдприемство Загальна площа, га Площа, вкрита ль совою рослинтс-тю, га Площа березових насаджень
тис. га частка ввд вкритих лшовою рослинтс-тю земель, %
1 Баратвське ЛМГ 43,8 38,9 6,2 6,5
2 Бшокоровицьке ЛГ 59,7 52,1 12,8 13,3
3 Бердич1вське ЛГ 27,8 25,3 1,5 1,6
4 Городницьке ЛГ 37,5 33,6 6,6 6,8
5 Смшьчинське ЛГ 50,6 43,0 11,3 11,8
6 Житомирське ЛГ 40,9 37,2 3,3 3,4
7 Коростенське ЛМГ 30,2 26,4 4,4 4,6
8 Коростиш1вське ЛГ 24,7 22,1 1,2 1,3
9 Лугинське ЛГ 31,0 26,6 5,5 5,7
10 Малинське ЛГ 28,8 25,1 2,1 2,2
11 Новоград-Волинське ДЛМГ 29,0 26,0 5,1 5,3
12 Овруцьке ЛГ 46,4 42,4 4,0 4,2
13 Олевське ЛГ 61,2 55,2 8,3 8,7
14 Радомишльське ЛМГ 26,8 24,4 1,3 1,4
15 Словечанське ЛГ 74,9 67,3 10,4 10,9
16 Овруцько-Народицьке СЛГ 90,3 76,7 8,6 9,0
17 Попшьнянське ЛГ 23,6 21,9 0,8 0,8
18 Полшький ПЗ 20,1 17,3 2,4 2,5
19 Всього 747,3 661,5 95,8 14,5
Рис. 3. Розподт площi березових насаджень за трофотопами
Середш запаси березових насаджень на 1 га, поряд з порослевими ду-бовими, характеризуються найменшими величинами порiвняно з шшими ре-гюнами дослщжень. Найбiльшi середнi запаси властивi для соснових дере-востанiв - 262 м3/га, осикових - 230 м3/га та дубових насiнневого походжен-ня - 217 м3/га. Таким чином, березовi насадження мають запас на одинищ площi у 1,6 раза менший нiж сосновi, у 1,4 раза - шж осиковi та у 1,3 раза -шж дубовi високостовбурнi, оскiльки цей показник становить 164 м /га. Даш
закономiрностi можуть вказувати: на знаходження не вЫх березових насаджень в оптимальних люорослинних умовах, низьку продуктивнiсть берези, низький рiвень ведення лiсового господарства у таких насадженнях. Досить схожi закономiрностi отримано i внаслiдок аналiзу запасiв стиглих насаджень основних деревних порщ - березовим властивi найменшi запаси деревини.
Табл. 3. Розподт плошi березових насаджень за класами бонтгету, га
№ з/п Державне тдприемство Клас боттету
II 1 вище Ш-У У 1 нижче
1 Баратвське ЛМГ 5896 336 8
2 Бшокоровицьке ЛГ 9761 2853 338
3 Бердич1вське ЛГ 1379 68 -
4 Городницьке ЛГ 5740 883 8
5 Смшьчинське ЛГ 9098 2037 153
6 Житомирське ЛГ 2926 401 15
7 Коростенське ЛМГ 3372 1005 72
8 Коростиш1вське ЛГ 1127 35 -
9 Лугинське ЛГ 4863 527 100
10 Малинське ЛГ 1921 151 3
11 Новоград-Волинське ДЛМГ 4775 323 4
12 Овруцьке ЛГ 3115 717 119
13 Олевське ЛГ 5931 2184 216
14 Радомишльське ЛМГ 1151 171
15 Словечанське 8470 1799 100
16 Овруцько-Народицьке СЛГ 7157 1330 40
17 Попшьнянське ЛГ 764 8
18 Полшький ПЗ 11376 910 116
Разом 78822 15738 1292
(дуб вс.-ст. - дуб високостовбурний; дуб нз.-ст. - дуб низькостовбурний)
Рис. 4. Середт запаси насаджень Рис. 5. Середт запаси стиглих
основних деревних порiд у насаджень основних деревних порiд
Житомирськш област^ м /га ЖитомирськоХ област^ м3/га
Висновки. Динамша площ вкрито! люовою рослиншстю i березовими насадженнями у люах Укра!ни свiдчить про незначне збшьшення насаджень з переважанням берези.
У Житомирськш област е значш площi березових насаджень, як належать до високих клаЫв бонiтету. У той же час щ лiсовi насадження характеризуются досить низькими запасами деревини, що можна пояснити бюло-гiчними особливостями берези поникло! та незадовшьним веденням лiсового господарства.
Необхщно продовжити дослiдження щодо вивчення особливостей росту та формування насаджень берези поникло! у Полюс Украши.
Лггература
1. Турский М.К. Лесоводство. - М. : Изд-во "Сельхозгиз", 1954. - 351 с.
2. Ткаченко М.Е. Общее лесоводство. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1955. - 600 с.
3. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород у различных типах леса. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1965. - 248 с.
4. Горд1енко М.1., Шлапак В.П., Гойчук А.Ф., Рибак В.О., Маурер В.М., Горд1ен-ко Н.М., Ковалевський С.Б. Культури сосни звичайно! в Укра!ш. - К., 2002. - 872 с.
5. Головецький М.П. Рют i продуктивнють сосни у св1жих борах // Аграрна наука i ос-в1та. - 2002. - Т. 3, № 1-2. - С. 71-78.
6. Якушенко И.К. Влияние генезиса песков на строение корневой системы сосны // Выращивание высокопродуктивных лесов. - Минск : Вид-во "Урожай", 1963. - С. 32-46.
7. Харитонович Ф.Н., Четвериков А.В. Влияние берёзы на рост и продуктивность сосны обыкновенной у смешанных культурах // Выращивание высокопродуктивных лесов. -Минск : Вид-во "Урожай", 1963. - С. 67-76.
8. Багинский В.Ф., Мироненко В.И. Конкурентные взаимоотношения сосны и березы у сосновых культурах разной густоты // Сборник научных трудов Института леса НАН Беларуси. - Гомель : ИЛ АНБ. - 2006. - Вып. 65. - С. 5-9.
9. Набатов Н.М. Роль березы у культурах сосны // Лесное хозяйство. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1964. - Вып. 1. - С. 41-43.
10. Лакида П.1., Дибкалюк О.К., Матушевич Л.М. Головш люоутворювальш породи Украши та !х вплив на штенсивнють депонування вуглецю // Науковий збiрник НАУ. - К. : Вид-во НАУ. - 1998. - Вип. 10. - С. 251-255._
УДК 630*266:633.1(477.41) Проф. О.1. Пилипенко, д-р с.-г. наук;
acnip. О.В. Соваков - Нащональний аграрний умверситет, м. Кит
СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ОЗИМО1 ПШЕНИЦ У СИСТЕМ1 Л1СОВИХ СМУГ В УМОВАХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ
Наведено результати впливу системи полезахисних люових смуг на структуру урожайносп озимо! пшенищ. Здшснено математичне моделювання виявлених зако-номiрностей змши структури врожаю залежно вщ вiддалi до люових смуг. Виявлено високу полезахисну ефектившсть системи люових смуг.
Ключов1 слова: Система полезахисних люових смуг, урожайшсть озимо! пшенищ, структура врожаю, коефщент рiвномiрностi.
Prof. O.I. Pylypenko; post-graduate O.V. Sovakov -National agrarian university, Kyiv
The structure of winter wheat harvest in the windbreaks systems in the right-bank of Forest-Steppe Zone
There are the results of windbreaks systems influence on winter wheat harvest. The mathematical modelling of shown regularity of harvest structure was taken in. It depends on the length to the windbreaks. The high effectiveness of windbreaks systems was detected.
Keywords: windbreaks systems; winter wheat harvest; structure of harvest, uniformity coefficient.
