CC BY
35
УДК 630*64:630*905.2 В.1. Ткачук, канд. с.-г. наук - УкраТнський
агроекологiчний ушверситет, м. Житомир
СОСНА ЗВИЧАЙНА НА ПРАВОБЕРЕЖНОМУ ПОЛ1СС1: ДИНАМ1КА ЗРОСТАННЯ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розглянуто динамiку площ i запаав соснових лiсiв у 2-й половиш ХХ ст., по-казаш змши для конкретних об'eктiв i умов мюцезростання, подано прогноз збiльшення ресурав сосново! деревини.
Ключов1 слова: сосна, динамша ресурсiв, прогноз ресурсного потенщалу.
V.I. Tkachuk - State Agroecological University, Zhitomir
Scotch pine on Rightbank Polissya: dynamics of increasing of resources
potential
Dynamics of square and wood stock of pine forest at 2-nd half of XX century has been considered, changes of certain volumes and habited types have been shown, prognoses of increasing of pine wood have been analyzed.
Key words: pine, dynamics of resources, prognoses of resources potential
Одним i3 найважливших люогосподарських заход1в, спрямованих на збшьшення ресурЫв деревини та розширення експлуатацшних можливостей лшв, е оптим1защя 1х породного складу з врахуванням бюлопчних особливос-тей головних люоутворюючих порщ, вщповщно до конкретних люорослинних умов, а також кон'юнктури ринку деревно! сировини на далеку перспективу.
Найб1льш1 плошд у Правобережному Полюс займають соснов1 люи. У люогосподарських шдприемствах регюну вони вщграють визначальну еко-лопчну й економ1чну роль. Саме тому найбшьшу увагу академж П. С. По-гребняк придшяв тут дослщженням екологи й типологи соснових лшв [7-9], а шш1 дослщники присвятили цш пород1 грунтовш пращ [1-6, 10, 11 та ш.]. Проте, з огляду на економ1чну ситуацда, обгрунтування прюритетност ви-рошування соснових насаджень у регюш опрацьоване недостатньо.
В уЫх пгротопах бор1в i субор1в насадження шших порщ за продуктивною нижче вiд соснових. Необхщно враховувати й ту обставину, що попит на пиловник хвойних порщ на свiтовому ринку впродовж тривало часу дуже високий i, мабуть, збережеться й у далекш перспективi. Тому перевагу сосни у складi майбутнiх лiсiв Полiсся можна передбачити й надаль
Аналiз територiального розподiлу соснових лiсiв Правобережного По-лiсся показуе, що бiологiчнi особливост ще! породи, мала вимогливiсть до умов мюцезростання визначили наявнiсть 11 природних насаджень практично в уЫх екотопах. З огляду на оптимiзацiю лiсистостi територи зроблено прогноз трансформаци породного складу державних лiсiв Правобережного Полю-ся на 2002-2050 рр. (табл. 1). У межах сучасних державних люогосподарсь-ких шдприемств Правобережного Полюся площа хвойних насаджень може збшьшитись на 126,5 тис. га, твердолистяних - на 36,1 тис. га. 1з загально! плошд насаджень, в яких доцiльна змша головно! породи, найбiльше березо-вих - 137,1 тис. га i вшьхових - 17,5 тис. га. 1стотш змiни у породному складi лiсiв вiдбудуться пiсля закультивування площ, що мають бути прийнятi у ль совий фонд для оптимiзацil лiсистостi територи регiону. Участь хвойних по-
рщ у вкритiй лiсом площi, за умови вщповщно! трансформаци породного складу, зросте з 58,5-66,7 до 63,4-73,6 %, твердолистяних - з 11,1-19,9 до 13,6 - 22,6 %, м'яколистяних, навпаки, знизиться з 20,3-26,2 % до 8,5-16,8 %. Пло-ща насаджень сосни може досягти у державних люогосподарських шдприем-ствах Волинсько!, Житомирсько! й Рiвненськоl областей 1339,8 тис. га або 66,9 % вкрито! люом площi.
Порiвняння прогнозного складу лiсiв Правобережного Полюся Ук-ра!ни за породами з юнуючим у Бiлорусi й Укра1ш показуе, що в майбутньому у цьому регюш лiсове господарство мае бути спещашзоване, головним чином, на вирощуванш хвойних порiд, частка насаджень яких зрiв-няеться з питомою вагою хвойних деревостанiв у Бшоруш та перевищить у 1,4 раза такий самий показник для Укра!ни загалом. Водночас у Правобережному Полюс не можна допустити послаблення уваги до вирощування цшних твердолистяних порщ (дуба, ясена), частка яких у вкритш лiсом плошi досить висока (19,1 %), що майже у 5 разiв вище, шж у сучаснiй Бiлорусi (рис. 1).
Табл. 1. Прогноз трансформаци породного складу державних лшв _Правобережного Пол'шся на 2002-2050рр._
Групи порвд 1 породи Вкрита л1сом площа на 01.01. 2002 р. Об'еми трансформаци складу л1с1в, Лшороз-ведення, тис. га Вкрита л1сом площа на 01.01. 2051 рр.
тис. га % тис. га тис. га %
Хвойт, 1018,5 61,9 126,5 231,7 1376,7 68,4
в т.ч.сосна 1004,9 61,1 126,5 208,6 1339,8 66,6
Твердолистят, 257,2 15,6 36,1 89,1 382,4 19,0
в т.ч. дуб 242,5 14,7 41,7 80,3 364,5 18,1
М'яколистят, 369,2 22,4 -162,6 35,7 252,3 12,5
в т.ч. береза 214,0 13,0 -137,1 24,7 82,2 4,1
вшьха 144,4 8,8 -17,5 7,0 127,9 6,4
осика 10,0 0,6 -7,6 4,0 6,4 0,3
Всього 1644,9 100 х 356,5 2011,4 100
Протягом 2-1 половини ХХ ст. продуктившсть лiсiв регюну загалом помггно виросла. На початок 2002 р. середнш запас насаджень об'еднання "Житомирлю" збiльшився порiвняно з 1940 р. у 2,5 раза, "Волиньлю" - у 2,1 раза, "^внелю" - у 2,0 рази. Повною мiрою це пов'язано зi значним зростан-ням питомо! ваги середньовiкових деревосташв i зменшенням частки молод-няюв. Оскiльки у Центральному Полiссi такий перерозподш структури лiсiв за вшом вiдбувся ранiше i питома вага середньовшових деревостанiв тут ви-ща, шж у Захiдному Полiссi, в об'еднанш "Житомирлiс" зростання се-реднього запасу бшьш значне.
Проте, головним чинником шдвищення продуктивностi лiсiв регюну, як i загалом в Укра1ш, у згаданий перiод була штенсифшащя люогоспо-дарського виробництва, спрямована на оптимiзацiю складу лiсiв за породами, замшу низькоповнотних похщних насаджень на коршш, у першу чергу на сосняки. Середнш запас соснових насаджень за перюд з 1940 р. по 2002 р. збшьшився в об'еднанш "Волиньлю" у 2,2 раза, "Житомирлю" - у 2,8 раза, "^внелю" - у 2,1 раза, тобто бшьш швидкими темпами, шж загальний запас.
■ Бiлорусь ИПравобережне Полiсся ВУкраТна
Рис. 1. Породний склад лШв Бторусц Правобережного Полкся й Украти
(1 -хвойш, 2 - твердолистян1, 3 - м'яколистяш)
Незважаючи на негативний вплив сощальних i техногенних чинниюв (аварiя на Чорнобильськш АЕС, викиди в атмосферу хiмiчних й iнших заб-рудникiв вiд шдприемств) запаси стиглих деревосташв в останнi десятирiччя продовжують збiльшуватись. Найбiльш високою продуктивнiстю вщзна-чаються хвойнi насадження, середнiй прирют яких досягае в об'еднанш '^в-
3*3 *3
нелiсм 4 м , "Волинкшс" - 4,44 м , "Житомирлю" - 4,47 м на 1 га. Для твердо-листяних насаджень цей показник становить вщповщно 2,76; 3,03; 3,16 м3/га, а для м'яколистяних - 3,50; 3,66 i 3,66 м3/га.
Зважаючи на прогнозоване зростання попиту на деревинну сировину в найближчi десяташття, завданням люогосподарсько! дiяльностi й надалi е швидке нарощування ресурсiв стигло! деревини. Гарантованим напрямком збшьшення ресурсiв деревини е поступове шдвищення продуктивностi лiсiв до рiвня потенцiйно можливого. На рис. 2 показано рiзницю, яка юнувала станом на 01.01.2002 р. мiж розрахунковою продуктивнiстю коршних деревоста-нiв сосни у Полюс УРСР [12] та середнiми фактичними запасами деревосташв ще! породи за даними люовпорядкування. Для порiвняння взят величини про-дуктивностi корiнних деревосташв сосни у найбшьш розповсюджених умовах мюцезростання (вологий субiр). У соснових молодняках фактичнi запаси ста-новлять 67,0-81,2 % вщ потенцiйних, у середньовжових насадженнях - 69,1 -75,5 %, пристигаючих - 62,2 - 70,8, стиглих - 40,4 - 54,4 %.
Темпи наближення фактичних запашв деревосташв до потенцшно можливих у конкретних об'ектах (люництва, компактнi блоки кварталiв) ю-тотно вiдрiзняються залежно вiд лiсорослинних умов, штенсивност ведення лiсового господарства тощо. Ми простежили динамiку цього процесу за кла-сами вiку для перюду 1957-1997 рр. у насадженнях Житомирського держшс-госпу, взято до уваги найбшьш розповсюджеш типи умов мюцезростання.
—♦— табличний -о-"Волиньлiс"
-а- "Житомирл^" -*- "Рiвнелiс"
Рис. 2. Порiвняння запаыв соснових насаджень Ь продуктившстю кортних
деревосташв
У Богунському люнищв вивчеш змши запашв деревостанiв у волого-му сугрудку. Анашз отриманих даних свiдчить, що за цей перiод середнi запаси на одиницю площi змшювались тут у дуже широких межах i неоднозначно за класами вiку. Так, у молодняках 1 класу вiку запас на 1 га збшьшив-ся з 4,3 м3 до 19,8 м3. Зростання запасу з 52,7 м3 до 57,7 м3 на 1 га вiдмiчаеться i для молоднякiв II класу вшу, проте у 60-70-х роках простежувалось його па-дшня. Дуже нерiвномiрно вiдбувалася змiна середшх запасiв насаджень III-IV клаЫв вiку, хоч загальна тенденцiя до 1х збiльшення зберiгалась. Зде-бшьшого такий стрибкоподiбний характер змiни запашв пов'язаний зi змь нами бюджетного фшансування витрат на формування молодняюв. Надалi у деревостанах V-VIII клаЫв вiку, протягом 50 рокiв спостершаеться постiйне нарощування запасiв. У стиглих i перестiйних деревостанах 1 Х класу вшу i старших, частка яких не перевищувала 5 % вкрито! лiсом площi, iнколи, тс-ля вiдводу для рубання насаджень з бшьш високою повнотою, середш запаси залишених знижувались, хоч загальне 1х зростання, як i в насадженнях мо-лодшого вiку, досягло за 50 роюв 1,5 - 5-кратного розмiру.
У 1957 р. у люовкритш площi значну частку займали деревостани, зрщ-женi безсистемним рубанням военного перюду. Найвищий середнш запас на 1 га - 164,9 м - зафшсований на той час у насадженнях VII класу вшу, надалi ж спостершалось його падшня, унаслiдок якого, наприклад, запас насаджень 1 Х класу вшу становив лише 60 м /га. У 1967 р. найбшьший запас -
33
239,7 м /га вщзначений для насаджень 1 Х класу вшу, у 1977 р. - 254,7 м /га (Х клас вшу), у 1987 р. - 310,8 м3/га (XII клас вшу), у 1997 р. - 342,5 м3/га (XII клас вшу). Апроксимащя лшш тренду середшх запашв на 1 га за полшомом 2-го ступеня (рис. 3) дае змогу зробити узагальнеш висновки про змши запашв на 1 га насаджень Богунського люництва в умовах вологого сугрудку.
Завдяки штенсивному веденню люового господарства у 2-й половит ХХ ст. за 50 роюв збшьшення запаЫв на одиницю плошд становило у се-редньому в насадженнях 20^чного вiку, - 45,5 %о, 30-рiчного - 86,7 %о, 80-рiчного - 134 %, 90-рiчного - 141,5 %о, 120-рiчного - 152,2 %о. Зростання за-пасiв вiдбувалось нерiвномiрно, залежно вщ обсягiв переформування насад-
жень. Насадження, старшi УШ-1Х класiв вiку, як правило, мають нижчi запаси, шж деревостани У1-У11 класiв вжу. Це пов'язано з погiршенням (з вь ком) санiтарного стану насаджень, а також iз надмiрною штенсившстю про-хiдних i санiтарних рубань.
Класи вiку
--- 1957 — - 1967 — - 1977 --1987 -1997
Рис. 3. Змта запаыв на 1 га в Богунському лiсництвi в умовах С3 за 1957-1997рр.
У Трипрському люнищш вивчались змши запаЫв у насадженнях свь жого сугрудку (С2). У цих умовах мюцезростання дiапазон середнього запасу за класами вжу ще ширший порiвняно з умовами С3, а неоднозначнiсть його змш виражена ще яскравiше. У молодняках 1-11 клашв вiку i середньовжових деревостанах середнiй запас на одиницю площi спочатку зростав, а в останш десятирiччя - знижувався. Бшьш стабiльно за перiод 1957-1977 рр. зростали запаси насаджень VI класу вiку i старших. Лiсовi масиви Трипрського лю-ництва за транспортними умовами були менш насиченими автомапстралями i тому менш зрiдженi рубаннями военного часу. У 1957 р. найвищий середнш запас - 280,5 м /га був зафжсований у насадженнях XII класу вжу, у 1967 р. -274,2 м3 (XIII клас вiку), 1977 р. - 280,8 м3/га (VIII клас вiку), 1987 р. -310,8 м3/га (VII клас вжу), 1997 р. - 315,9 м3/га (VII клас вiку). Темпи зрос-тання запасiв тут нижчi, шж у Богунському лiсництвi. Згаданi для насаджень Богунського люництва тенденци простежуються i на згладжених кривих в умовах С2 у бiльш вираженш формi. В останнi десятирiччя (1977-97 рр.) тут вщзначаеться падiння запашв молоднякiв, а за 1987-97 рр. - i запасiв се-редньовшових насаджень. Бiльш високими темпами знижуються, порiвняно з середньовiковими i пристигаючими, запаси стиглих i перестiйних деревосташв.
У Левкiвському лiсництвi вiдповiдний аналiз був виконаний для умов свiжого субору (В2) на всiй територп лiсництва. Сосновi деревостани, частка яких тут найбшьша, мають високу продуктившсть. У 1957 р. найвищий се-
33
реднш запас на 1 га - 342,4 м /га, у 1967 р. - 327,4 м /га вiдмiчений у 1 Х кла-с вiку, у 1977 р. - 392,3 м3/га (Х1 клас вiку), у 1987 р. - 414,4 м3/га (VIII клас вжу), у 1997 р. - 415,9 м /га (Х клас вшу).
Оскшьки вихщш запаси насаджень Левювського лiсництва в умовах В2 у 1957 р. були найвищими, темпи зростання запасiв тут становили наймен-
шi величини, порiвняно Ï3 запасами у Богунському i Тригiрському лiсництвах. В останне ж десятирiччя (1987-1997 рр.) середш запаси насаджень майже Bcix класiв вжу знизились. Як i в насадженнях, що зростають в умовах С2 i С3, по-мiтне зниження запасiв стиглих деревосташв, порiвнюючи з пристигаючими.
Наведенi вище данi ще раз свiдчать про те, що навггь висока штенсив-нiсть ведення лiсового господарства у Правобережному Полюс Украши не забезпечила достатньо повного використання потенцшних можливостей ль сових грунпв. В останш десятирiччя темпи зростання продуктивност насаджень iстотно зменшились. Тому загальна проблема нарощування ресyрсiв де-ревини в регiонi прямо залежить вiд розв'язання питань i визначення напрям-кiв скорочення розбiжностi мiж фактичною i потенцiйних продyктивнiстю насаджень диференцшовано за типами умов мюцезростання.
Такi положення стали пiдставою для прогнозних розрахунюв опти-мiзацiï породного складу лiсiв Правобережного Полiсся на найближчу перспективу i об,емiв трансформаци для виконання вiдповiдних робiт. Наведет дат дають змогу зробити таю висновки:
• найбшьш розповсюдженою, продуктивною i господарсько щнною породою в регют Правобережного Полшся е сосна звичайна. Тому люове господарство регюну й надал мае спец1ал1зуватися, у першу чергу, на вирощувант ви-сокопродуктивних соснових насаджень;
• протягом 2-ï половини ХХ ст., внаслвдок iнтенсифiкацiï лшового господарства регюну, продуктивтсть соснових деревостанiв постiйно зростала, причому вищими темпами порiвняно з насадженнями iнших порiд. В останне десятирiччя ХХ ст. темпи зростання сповшьнились. Зберiгаеться, особливо у пристигаючих i стиглих деревостанах, iстотна рiзниця фактично1 i потен-щйно можливоï продуктивност!
• прогнознi розрахунки доводять можливiсть значного нарощування у регют ресуршв сосновоï деревини, за умови послщовного спрямування зусиль на оптимiзацiю структури соснових лiсiв i тдвищення ï^ стшкост!
Л1тература
1. Генсирук С.А. Леса Украины. - М.: Лес. пром-сть, 1975. - 280 с.
2. Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шлапак В.П. - Сосна обыкновенная. - К: Ли-бвдь, 1995. - 224 с.
3. Мякушко В.К. Сосновые леса равнинной части УССР. - К.: Наук. думка, 1978. - 256 с.
4. Мякушко В.К., Вольвач Ф.В., Плюта П.Г. Экология сосновых лесов. - К.: Урожай, 1989. - 248 с.
5. Пастернак П.С., Посохов П.П., Федець 1.П., Шинкаренко 1.Б. Хвойш люи Украши. - К.: Урожай, 1976. - 112.
6. Поварищин В.О. Люи Украïнськоьго Полюся. - К.: Вид.АН УРСР, 1959. - 208 с.
7. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К.: Изд-во АН УССР,1955. - 455 с.
8. Погребняк П.С. Общее лесоводство. - М.: Колос, 1968. - 440 с.
9. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология лшв. Вибраш пращ. - К.: Наук. думка, 1993. - 496 с.
10. Пятницкий С.С., Изюмский П.П. Леса Украинской ССР. - Леса СССР. Том 5. -М.: Наука, 1966. - С. 140-232.
11. Рослиншсть УРСР. Люи УРСР. - К.: Наук. думка, 1971. - 460 с.
12. Туркевич И.В., Медведев Л.А., Мокшанина И.М., Лебедев В.Е. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования - Харьков: УкрНИИЛХА, 1973. - 72 с.
