CC BY
20
УДК 630*907.2/477.83 Астр. Ю.С. Миклуш1 -НЛТУ Украти, м. ЛьвЬв
Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНА ХАРАКТЕРИСТИКА Л1С1В
ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Люи зелено! зони мiста, виконуючи низку важливих функцiй, повиннi насампе-ред задовольняти потреби населення у рекреацп. Детальна характеристика дiлянок рекреащйно-оздоровчих лiсiв Львова вказуе на значний !х потенцiал. Аналiз основ-них таксацiйних ознак лiсостанiв визначае найефективнiшi лiсогосподарськi заходи для посилення функцш лiсових масивiв.
Ключов1 слова: люи зелено! зони, функци лiсiв, таксацшш показники.
Вщомо, що важлив1 для рекреацшно-оздоровчих лшв рекреацшш, киснепродукувальш, вуглецедепонувальш, санггарно-гтешчш, захисш та охоронш функцп найкраще виконують люостани певного вжу, структури та продуктивност [6, 7]. Особливою рекреацшною цштстю вщзначаються де-ревостани з участю широко! гами деревних порщ, зокрема екзот1в та чагарни-ково! рослинност1, що формуе неповторш пейзажь
Тривал дослщження зелених насаджень, зокрема примюьких лшв, св1дчать про вплив насаджень на зайняту площу та формування мжрокшмату прилегло! територп, зокрема умови для людини стають комфортним через зменшення впливу сумарно! сонячно! рад1аци, високих температури, воло-гост повггря, сили вггру, шуму, покращання якост повггря тощо [1-5].
Характеристику насаджень зелено! зони Львова опрацьовано за мате-р1алами постшних \ тимчасових пробних площ та повидшьно! бази даних ВО "Укрдержлюпроект". Зелена зона м. Львова сформована люовими масивами ДП "Льв1вське люове господарство" загальною площею 24509,6 га, 1з яких видшено люи природоохоронного, наукового, юторико-культурного призна-чення (10078,5 га) та рекреацшно-оздоровч1 лки (13690,2 га) (табл. 1). Понад 75 % вкритих люових рослиншстю люових дшянок займають тверд1 листяш люостани, а хвойш люостани, що представлеш соснами звичайною, Банкса \ веймутовою та модриною европейською, займають 17,8 %, 1з них на сосну звичайну припадае 14,0 %. Серед твердих листяних люосташв у зеленш зош Львова найбшьш1 плошд займають бук л1совий - 32,5 % та дуб звичайний -31,6 %, а м'яколистяш найширше представлеш березою повислою - 2,2 %.
Табл. 1. Загальнахарактеристика земельних дтяпокл'шового фонду
Площа ль Площа вкритих ль Загальний за- Загальний запас стиг- Середня змша
сових д1- сових рослинн1стю пас насаджень, тис. м3 лих 1 перестиглих насаджень, тис. м3 запасу деревос-
лянок, га лтсових дтляиок, га ташв, тис. м3
Разом
24509,6 | 23768,7 7062,47 1404,52 94,77
Хвойт
4357,1 4258,9 1505,34 174,51 22,65
Тверд1 листяш
18563,1 | 17943,1 5284,41 1056,03 66,1
М'як листяш
1589,4 1566,7 272,72 173,98 6,02
1 Наук. кер1вник: проф. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Аналiз табл. 1 св^ить, що частка хвойних люосташв у загальному запас деревини шдприемства становить 21,3 %, а частка м'яких листяних -3,8 %, разом з тим частка запаЫв деревини хвойних у запасах стиглих та пе-рестшних люосташв зменшуеться до 12,4 % та до 12,4 % зросла частка м'яких листяних. У загальному середньому прирост насаджень шдприемства частка приросту твердих листяних люосташв становить 69,7 %, тобто змен-шилась майже на 5 % порiвняно з часткою !х площ, а хвойних, навпаки -зросла до 23,9 %.
Видовий склад господарських секцш представлений 32 пашвними породами. Середш таксацiйнi показники найширше представлених у зеленiй зо-т господарських секцiй наведено у табл. 2. Середнш вiк лiсостанiв зелено! зони досяг 76 рокiв, найвищим вiн е у лiсостанiв дугласи (зростае на однiй дь лянщ) - 148 рокiв, бука люового - 89 рокiв, найнижчим вш е у м'яких листяних порщ. У бiльшостi порiд !х середнiй вiк близький до середнього на тд-приемствi. Середнiй бошгет насаджень зелено! зони дорiвнюе 1а,7, найвищий бонiтет характерний для люосташв модрини европейсько! та дуба червоного (1Ь,0 та 1ь,7 вiдповiдно). Дубовi лiсостани характеризуються найвищими по-казниками продуктивност серед найпоширенiших деревостанiв. Середнш запас деревини вкритих люовою рослиншстю лiсових дiлянок досягае 300 м3/га, а середнiй запас деревини на 1 га стиглих i перестиглих насаджень дорiвнюе 330 м3/га. Найнижчими цi показники е для люосташв дуба зви-чайного.
Табл. 2. Основт таксацшт показники л'шосташв за станом на 01.01.2010р.
Патвна порода О ^ .а « ло ^ В В § о 'й лд П Се зедт таксацшт показники
в •а о а « • ^ в клас боттету ввдносна пов-нота запас на 1 га вкритих лшовою рослинтс-тю земель, 3 м запас на 1 га стиглих 1 перестиглих насаджень, 3 м склад насаджень
Разом 24509,6 76 1а,7 0,72 298 330 5Бкл2Сз2Дз1Гз
Бук лшовий 7974,3 89 1а,4 0,69 330 350 9Бкл1Гз
Дуб звичайний 7759,0 75 1,2 0,71 258 321 9Дз1Гз
Сосна звичайна 3434,2 71 1а,3 0,75 363 382 9Сз1Дз
За вщносною повнотою переважають середньоповнотш лiсостани. Ви-сокi повноти характеры для лiсостанiв деревних порiд, що представлен не чисельними дiлянками. Розподш вкритих лiсовою рослиннiстю земель та за-пасiв за класами вжу (табл. 3), бонiтету (рис. 1), вщносною повнотою (рис. 2 та 3), типами люу (рис. 4) дае змогу виявити характерш особливост формування господарських секцiй найпоширенiших люосташв з метою опра-цювання заходiв для найефективнiшого !х рекреацiйного використання. Розподш вкритих люовою рослиншстю земель i запасiв за класами вшу вказуе на переважання середньовшових люосташв, зокрема серед соснових переважають люостани VI класу вшу, а серед букових та дубових - VIII класу вшу. Тага деревостани добре виконують киснепродукувальну, вуглецедепонувальну, грунтозахисну та низку шших функцiй, проте бiльшiсть рекреантiв надають перевагу стиглим та перестiйним люостанам.
Табл. 3. Розпод1л вкритих льсовою рослиншстю льсових д1лянок з переважанням _основнихл1сотв,1рних чор'к) за групами вжу, %_
Групи основних лiсотвiрниx порiд Молодняки Середньовiковi Пристигт Crarai та перестшт
Хвойнi 5,4 75,9 15,6 3,7
Твердi листянi 9,9 70,5 10,8 8,8
М'як листянi 2,0 35,3 34,9 27,8
Разом 8,2 68,5 14,0 9,3
Оптимальний розподш 26,5 47,1 13,7 12,7
Наведеш у табл. 3 дат свщчать про невелику частку стиглих та перес-тшних деревосташв як у хвойному, так i у твердолистяному господарств^ що вказуе на необхiднiсть опрацювання доцшьних режимiв лiсогосподарських заходiв для посилення ix рекреацiйних функцiй, ефективного використання деревини лiсостанiв та забезпечення виконання ними рiзноплановиx функцiй.
Окремо необхщно розробити заходи для недопущення накопичення стиглих та перестшних лiсостанiв у м'яколистяному господарствi, де найвища частка стиглих (27,8 %) та пристигаючих (34,9 %) деревосташв. Пщ час опрацювання заxодiв необxiдно враховувати необхщшсть ефективного використання типолопчного потенцiалу лiсовиx дiлянок, формування ix рекреацшно! привабливостi та збереження бiологiчного рiзноманiття. Розрахований з потреб ефективного використання сировинних ресурЫв шдприемства розподiл площ лiсовиx дiлянок визначае оптимальним наявнiсть 12,7 % стиглих та перестшних, 13,7 % пристигаючих та 47,1 % середньовжових люосташв.
Люорослинш умови пiдприемства сприятливi для вирощування висо-копродуктивних люосташв, про що свiдчать переважаючi плошд деревостанiв 1а та I клашв бонiтету за М.М. Орловим. Бшьше половини (55,6 %) дубових деревосташв характеризуются I бонiтетом, понад 90 % соснових та букових деревосташв зростають за Ib-I класами бонпелв, тобто вони ефективно вико-ристовують грунтово-кшматичш умови (рис. 1).
4500
4000 -
-з 5 г\ ()--Н-
" ■ Сосна звичайна
3000 - I
■7500 - I I ™БуК шсовп"
2000 - ■ ■ Щ я Дуб звтгчанннп
I И J ■
lb la I II III IV V
Боштет
Рис. 1. Розподт вкритих льсовою рослиншстю земель (га) за боштетами
Невелика площа, що зайнята низькопродуктивними деревостанами (656,4 га - III бонiтету, 50,7 га - IV та V боште^в), вказуе на ефективнiсть ль согосподарських заходiв, якi виконували у насадженнях.
Понад 70 % площ вкритих люовою рослиннiстю лiсових дшянок ха-рактеризуються вiдносною повнотою 0,7-0,8 (рис. 2). Така частка характерна для господарських секцш пашвних порщ (рис. 3).
Рис. 2. Розподт вкритихлковоюрослиншстю земель за повнотою
0.6 0.7 Повнота
Рис. 3. Розподт вкритих л^овою рослиншстю земель переважаючих господарських секцш за повнотою
Високоповнотш деревостани (майже 7 %) характеры лише для молод-няюв, а низькоповнотш з повнотою 0,3-0,6 - для пристигаючих та стиглих i перестшних деревосташв (20 %). Найбшьша частка (28 %) низькоповнотних деревосташв зосереджена у буковому господарств^ найменша (15,3 %) - у сосновому, це пояснюеться природою букових лiсiв, у яких для заготiвлi де-ревини та забезпечення природного насшневого вiдновлення виконують пос-туповi рубання.
В умовах шдприемства переважають свiжi та вологi типи люу, 1х частка - 95,4 % вкритих люовою рослиншстю люових дiлянок, що сприяе добро-
му росту люосташв та активнiй рекреаци. У багатих грудових типах люу зростае понад 70 % чистих та мшаних лiсостанiв, у складi яких поряд з буком люовим та дубом звичайним беруть участь понад 20 деревних порщ, серед яких ясен звичайний, дуб червоний, клени гостролистий, явiр, срiбляс-тий, ясенелистий, горiх грецький, ялина звичайна, псевдотсуга Мензюа, граб, берези тощо.
В умовах шдприемства видшено 41 тип лiсу, якi займають площi вiд 0,8 до 7741,2 га. Найбiльшi площi на шдприемсга займають вологi типи лiсу, а найпоширешшими е волога дубово-грабова бучина (7741,2 га) та волога грабова дiброва (4721,7 га), а сосновi люостани найпоширенiшi у вологiй гра-бово-сосновiй судiбровi (рис. 4).
6000
^ & & с
1ндекс типу .nicy
Рис. 4. Розподт вкритих яровою рослиншстю земель за типами nicy
Детальний аналiз площ люових дiлянок i таксацiйних ознак деревоста-тв дають змогу оцiнити ix придатнiсть до виконання рiзноманiтних функцiй, оскiльки здатнiсть та ефективнiсть ix виконання визначаеться вiком та складом деревосташв, ix густотою та продуктившстю, а особливостi росту люос-танiв, ix структура та таксацшт ознаки зумовленi лiсорослинними умовами та характером люогосподарсь^' дiяльностi.
Л1тература
1. Бондаренко В.Д. Лю i рекреащя в лю : навч. поабн. / В. Д. Бондаренко, О.1. Фурдич-ко. - Львiв : Вид-во "Свгг", 1997. - 232 с.
2. Генсирук С.А. Рекреационное использование лесов / С. А. Генсирук, М.С. Нижник, Р.Р. Возняк. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 244 с.
3. Кармазин В.1. Лю база вщпочинку / В.1. Кармазин, В.1. Парпан. - Ужгород : Вид-во "Карпати". - 1988. - 110 с.
4. Кучерявий В.П. Еколопя : навч. поабн. / В.П Кучерявий. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2000. - 500 с.
5. Лахно С.С. Лю i здоров'я людини. / С.С. Лахно. - К. : Вид-во "Здоров'я", 1972. -
144 с.
6. Миклуш С.1. РГвнинш буковГ люи Украши: продуктивнють та оргашзащя сталого господарства : монографiя / С.1. Миклуш - ЛьвГв : Вид-во ЗУКЦ, 2011. - 260 с.
7. Приклад1вська Т.Р. Мошторинг рекреацiйниx букових бiогеоценозiв зелено'1 зони Львова / Т.Р. ПрикладГвська // Лiсове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промис-
.С
л*
■'V
&
ловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. -С. 253-263.
Мыклуш Ю.С. Лесоводственно-таксационная характеристика лесов зеленой зоны Львова
Леса зеленой зоны города, выполняя ряд важных функций, должны, прежде всего, удовлетворять потребности населения в рекреации. Подробная характеристика участков рекреационно-оздоровительных лесов Львова указывает на значительный их потенциал. Анализ основных таксационных показателей древостоев определяет эффективные лесохозяйственные мероприятия для усиления функций лесных массивов.
Ключевые слова: леса зеленой зоны, функции лесов, таксационные показатели.
Myklush Yu.S. Silvicultural and valuation characteristics of forests of green zone of Lviv
Forests of green area of the city, fulfilling a number of important functions, should primarily meet the needs of people in recreation. Detailed description of areas of recreation forests of the city Lviv indicates their considerable potential. Analysis of the main inventory features of forest plantations determines the most effective measures for strengthening the functions of forests.
Keywords: forests of green zone, functions of forests, inventory indices.
УДК 581.526.3: 630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ЗАКОНОМ1РНОСТ1РОЗПОД1ЛУ ЛIСОВОÏ РОСЛИННОСТ1 НА ТИПОЛОГ1ЧНОМУ ПРОФ1Л1 А. П'ЯСЕЦЬКОГО
На основi математичного моделювання методами добування даних встановле-но комбшацп еколопчних чинниюв, яю визначають загальш закономiрностi просто-рового розподшу люово! рослинносп на типолопчному профш А. П'ясецького.
Ключов1 слова: люова рослиншсть, типолопчний профшь, Розточчя, багатови-мiрна ординащя, математичне моделювання.
У 1940-1942 рр. украшський вчений-лшвник А. П'ясецький вщмежу-вав люотиполопчний профшь довжиною 1050 м, який охоплював еколого-фь тоценотичний ряд вщ сирого соснового бору до св1жо! дубово! бучини [1, 3]. Проведения осушувальних робгг докоршно змшило розподш тишв л1су на цш дшянщ. Це стало предметом тривалих мошторингових дослщжень, результа-ти яких хоча i вщображеш у великш кшькосп наукових праць, але вони сто-сувалися здебiльшого таксацшних показиикiв деревостану [1]. Вивчення особливостей просторового розподшу люово! рослиииостi та закономiрностей ïï дииамiки потребують детально! ощнки екологiчиих режимiв територiï.
Об'екти i методи дослiджень. Враховуючи складшсть рослинного уг-руповання як об'екта математичного моделювання та вiдсутнiсть розвинено! методологiï математичного моделювання складних систем, для пояснення за-кономiрностей розподшу лiсовоï рослинностi на типологiчному профш ми використовували теоретичнi шдходи, що застосовуються для прийняття рь шень в умовах невизначеностi - методи "добування даних" (Data Mining, "ш-телектуальний аналiз") [2]. Кожне рослинне угруповання можна представити у виглядi точки у дев,ятивимiрному просторi ознак, координати якоï вщповь дають значенням параметрiв екологiчних режимiв: Tm - термiчний режим,
