CC BY
33
8. Кохно Н.А., Курдюк А.М. Теоретические основы и опыт интродукции древесных растений в Украине. - К.: Наук. думка, 1994. - 184 с.
9. Лапин П.И., Сиднева С.В. Оценка перспективности интродукции древесных растений по данным визуальных наблюдений// Опыт интродукции древесных растений. - М.: Изд-во Главн. Ботан. сада АН СССР, 1973. - С. 7-67.
10. Лыпа А.Л. Ступенчатая акклиматизация растений как метод географических ступеней// Тез. совещ. по теории и методам акклиматизации растений. - М.-Л., 1953. - С. 121-123.
11. Малеев В.П. Теоретические основы акклиматизации растений: Приложение к трудам по прикладной ботанике, генетике и селекции. - Л., 1933. - 262 с.
12. Мушегян А.М. и др. Древесная растительность Алма-Атинского ботанического сада. - Алма-Ата: Изд-во АН КазССР, 1962. - 120 с.
13. Соколов С.Я. Современное состояние территории акклиматизации и интродукции растений// Тр. Ботан. ин-та АН СССР, Сер. Интродукция растений и зеленое строительство. - 1957. - 6, вып. 5. - С. 34-42.
14. Сукачев В.Н. Акклиматизация и дендрологическое изучение древесных пород как задача лесного опытного дела// Тр. по лесн. опытн. делу РСФСР, 1926. - 17, вып. 3/67. -С. 68-87.
15. Харкевич С.С. Полезные растения природной флоры Кавказа и их интродукция на Украине. - К.: Наук. думка, 1966. - 300 с.
16. Шлыков Г.Н. Интродукция и акклиматизация растений// Введение в культуру и освоение в новых районах. - М.: Изд-во с.-х. лит. Журналов и планов, 1963. - 488 с.
17. Burschel Peter, Huss Jürgen. Grundriß des Waldbaus: Ein Leitfaden für Studiums und Praxis. - Hamburg, Berlin: Parey, 1987. - 352 s._
УДК 630*425, 630*187 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
А.А. Новак - НЛТУ УкраХни
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ТЕХНОГЕННО1 ЗОНИ ВАТ "МИКОЛА1ВЦЕМЕНТ"
Наведено результати типолопчного аналiзу дубових люосташв, як зростають в умовах забруднення атмосфери викидами цементного виробництва на Прикарпатп. Встановлено типолопчну структуру продуктивносп, стутнь використання природ-но! родючосп та типи деревосташв. Вщзначено сильну деградащю пристигаючих та стиглих заплавних люосташв порiвняно з напрними.
Ключов1 слова: дубовi люостани, типолопчний потенщал, викиди цементного виробництва, фактична i потенцшна продуктившсть, типи деревосташв, заплавш на-садження.
Doc. V.G. Mazepa, A.A. Novak - NUFWT of Ukraine
Typological estimation of oak forest in techniques zone of ISC "Mykolayivcement" factory
The results of typological estimation of oak forests in condition of air pollution by cement production in the Pry- Carpathians are presented. Typological structure of productivity, degree of natural fertility use and types of stands is stated. Strong degradation of mature and undermature floodplain forests in comparison with unfloodplain ones is observed.
Keywords: oak forests, real and potential productivity, air pollution by cement production, types of stands, floodplain forests.
Починаючи з 70-х рр. XX ст., у Захщнш Укрш'ш почали дiяти велик промисловi виробництва, як спричиняють забруднення природного середо-вища - атмосферного пов^я, вод та грунпв рiзними викидами техногенного походження. Останш е серйозною загрозою юнуванню люових насаджень. На
Прикарпатп, внаслiдок аеротехногенного забруднення довкшля викидами Ми-кола1вського цементно-гiрничого комбiнату (тепер ВАТ "Микола1вцемент") та Стебницького калшного заводу вiдбулись значнi негативнi змши у рiзних компонентах люових екосистем, що призвело до попршення стану та спаду продуктивной! лiсових насаджень [1, 2]. Певне занепокоення викликають насад-ження з перевагою дуба звичайного, оскiльки у Львiвськiй областi тiльки 8 % 1х за площею вiднесено до категори пристигаючих, стиглих та перестшних [6].
Вивчення стану i продуктивност лiсових насаджень у зв'язку з впли-вом рiзних антропогенних навантажень стосовно конкретного люорослинно-го регюну та об'екта впливу мае сво! мiсцевi особливостi i вимагае регюналь-ного або локального шдходу. Ощнка юнуючо! ситуаци у конкретнiй техно-геннiй зонi дасть змогу забезпечити розробку люогосподарських заходiв що-до шдвищення стiйкостi та продуктивност лiсiв. Тому вивчення сучасного стану люових насаджень, що зазнають впливу техногенного забруднення, мае теоретичне i практичне значення.
В умовах Прикарпаття вивчено вплив забруднення атмосфери викидами цементного виробництва на стшюсть та трансформащю деревосташв за участю бука звичайного [1,2]. Разом з тим, дослщження стану та продуктив-ност дубових деревосташв у техногеннш зош ВАТ "Микола!вцемент" не проводилось.
За об'екти дослщження були вибранi типи люу за участю дуба звичайного, розташоваш у техногеннiй зонi ВАТ "Микола!вцемент". Дубовi ль состани зростають на територи Красiвського лiсництва Львiвського ДЛГ та Роздiльського лiсництва Стрийського ДЛГ.
Частина дубових насаджень у вологш грабовш дiбровi Красiвського люництва зростае на територи, яка щороку впродовж одного-двох тижнiв пiддаеться затопленню внаслщок весняного паводку р. Дшстер. Деревостани за участю дуба розташоваш на вщсташ 4-15 км вщ джерела забруднення -ВАТ "Микола!вцемент".
Максимальний обсяг викидiв у атмосферу був зареестрований шсля пуску комбшату у 1985-1986 рр. i становив 37-40 тис. т/рж. В наступш роки цей показник перебував у межах вщ 17 до 31 тис. т/рж, а починаючи з 1987 р. величина викидiв почала зменшуватися. Значний спад спостерiгався з 90-х роюв (у 1995 - 5.0, у 1998 - 1.9, у 2000 - 1.5, у 2003 - 2.6 тис. т/рк). Основну частину викидiв становлять клшкерний пил (77-78 %), оксиди азоту (8-10 %) i Ырки (2-4 %). Через високий вмют у складi пилу оксидiв металiв, вш мае сильно лужну реакцiю (рН = 10-11).
Методика дослiджень передбачала розподiл деревостанiв у межах вь кових груп, визначення максимально! природно! i фактично! продуктивност у рiзних типах лiсу, а також розподш деревостанiв за типами i повнотами з метою вивчення кшьюсних i якiсних змiн корiнних деревостанiв [4]. Для цього ми опрацювали матерiали лiсовпорядкування за 1991 i 2001 рр. згада-них лiсництв.
Розрахунок потенцшних запасiв корiнних деревостанiв проводили з використанням нормативно-довщкових матерiалiв для таксаци насаджень [3].
u> ON
Таблиця 1. Результати типологНного анал1зу лкгосташв за участю дуба звичайного
Люництво, pÎK Тип Jiicy Середнш запас насаджен-ня, м /га CTyniHb використання типолопчного потенщалу, % Площа, га / % Розподш плопц насаджень натипи деревосташв за повнотами Всього, га/%
KopiHHi Пох1дн1
1,0-0,8 0,7-0,5 1,0-0,8 0,7-0,5 0,4 i <
Kpacißcbfce 2001p. Сз-гсД 332 81,4 га U.7 2,4 14,1
% 83,0 17,0 100
Д2"ГД 277 74,3 га 0,2 6,0 6,2
% 3,2 96,8 100
Дз-гД 237 69,0 га 106,1 71,7 71,6 333,7 15,0 598,1
% 17,7 12,0 12,0 55,8 2,5 100
Дз-дгБк 170 88,7 га 125,3 86,4 211,7
% 59,2 40,8 100
KpacißCbKe 1991p. Сз-гсД 234 77,5 га 13,0 8,3 0,8 22,1
% 58,8 37,6 3,6 100
Д2"ГД 251 68,7 га 3,7 0,2 1,4 5,3
% 69,8 3,8 26,4 100
Дз-гД 187 63,0 га 72,8 122,5 47,7 264,0 8,7 515,7
% 14,1 23,8 9,2 51,2 1,7 100
Дз-дгБк 120 83,1 га 8,2 0,6 127,2 53,6 189,6
% 4,3 0,3 67,1 28,3 100
Роздшьське 2002 p. Дз-дгБк 192 77,1 га 3,7 5,5 316,6 446,8 12,8 785,4
% 0,5 0,7 40,3 56,9 1,6 100
Роздшьське 1991 p. Дз-гД 80 89,3 га 5,6 5,6
% 100 100
Д3-дгБк 148 71,3 га 34,2 2,9 345 349,7 9,9 741,7
% 4,6 0,4 46,5 47,1 1,3 100
Табл. 2. Розпод'ш деревосташв за переважаючими породами
JliCHHHTBO, P¡K Тип л icy Площа, га/% Типи деревосташв Загальна площа, га/%
KopiHHi Тохщш
Дубняки Березняки Грабняки Сосняки Букняки Вшьшняки Осинники Ялинники ïniiii
KpacißCbKe, 2001р. Сз-гсД га 12,8 1,3 14,1
% 90,8 9,2 100
Д2-ГД га 6,2 6,2
% 100 100
Дз-гД га 177,6 415,7 2,4 2,4 598,1
% 29,7 69,5 0.4 0,4 100
Дз-дгБк га 191,4 10,6 5,5 0,6 1,5 2,1 211,7
% 90,4 5 2,6 0,3 0,7 I 100
КраЫвське, 1991р. С3-гсД га 22,1 22,1
% 100 100
Д2-ГД га 3,7 1,6 5,3
% 69,8 30,2 100
Дз-гД га 194,4 320,8 0,5 515,7
% 37,7 62,2 0,1 100
Дз-дгБк га 8,8 155,5 6 12,1 1 2,2 4 189,6
% 4,6 82 3,2 6,4 0,5 1,2 2,1 100
Розд1льське, 2002 р. Дз-дгБк га 10,2 760,3 7,8 2,4 1,6 3,1 785,4
% 1,3 96,8 1,0 0,3 0,2 0,4 100
Роздшьське, 1991 р. Дз-гД га 5,6 5,6
% 100 100
Дз-дгБк га 37,1 456,6 19,8 186,2 6,8 4,2 3,1 27,9 741,7
% 5 61,6 2,7 25,1 0,9 0,6 0,4 3,7 100
И
к о а
2 о
U)
Аналiз даних окремо за типами люу показав, що у зонi ди Микола!вського цементного комбiнату деревостани за участю дуба звичайного представлен такими типами лiсу, як волога i свiжа грабова дiб-рова, волога грабово-соснова судiброва та волога дубово-грабова бучина (табл. 1). Ств-ставивши динамжу площi ти-пiв лiсу за участю дуба за 10 роюв (1991-2001 рр.), необ-хiдно вщзначити тенденцiю до зростання площ люосташв за участю дуба для двох мо-дельних лiсництв. У межах тишв лiсу значно зросли пло-шд переважаючих волого! гра-бово! дiброви та волого! дубо-во-грабово! бучини. Зростання площ даних тишв люу можна пояснити не тшьки тим, що до цих тишв останшм люовпо-рядкуванням вiднесено части-ну площ свiжих грудiв, а й створенням на зрубах багатих тишв люорослинних умов ду-бових культур. Доцшьно заз-начити, що у Роздшьському лiсництвi за останш десять ро-кiв грабовi дiброви зникли за рахунок !х вщнесення до ду-бово-грабових бучин. Оскшь-ки даний регiон е зоною буко-вих лiсiв, то зростання площ за участю бука е закономiр-ним явищем. К^м цього, у зо-нi цементного виробництва грабово-буковi деревостани виявились найбiльш стшкими до забруднення [1 ].
1стотна рiзниця мiж природною i фактичною про-дуктивнiстю лiсостанiв зумов-
лена наявтстю низькопродуктивних, середньо- та низькоповнотних деревос-танiв. Так, середньозважений запас деревосташв за участю дуба у 2001 р. за-лежно вщ типу лiсу становить 170-332 м3/га, а фактична продуктивнiсть ль состашв змiнюеться вiд 63 до 89 % вщ потенцiйно можливо!. Протягом 19912001 рр. продуктивнiсть люосташв у всiх типах лiсу помггно зросла. Це пов'язано зi значним зростанням питомо! ваги середньовiкових деревосташв i зменшенням частки молоднякiв, а також до певно! мiри зменшенням за цей перiод у 3,5 раза величини викидiв у атмосферу цементним шдприемством.
Розподiл площi насаджень за типами деревосташв i повнотами показав, що в райош дослiдження переважаючими е похiднi деревостани, як займають 88,5 % вщ загально! площi лiсостанiв з участю дуба. Частка висо-коповнотних деревосташв становить 39,3 % середньоповнотних i низькоповнотних вщповщно 59,0 i 1,7 %. Корiннi високоповнотнi займають тiльки 6,8 % площi насаджень. За останнш ревiзiйний перiод спостеркаеться змен-шення площ корiнних (з 17 % до 11,5 %) та збшьшення площ похiдних деревосташв (з 83 % до 88,5 %). Формування похщних деревосташв зумовлене, в основному, недолжами люовщновлення та недотриманням вимог при прове-деннi доглядових рубань у молодняках. Характерно (табл. 2), що похщш деревостани представлеш головним чином дубняками (70-100 %, залежно вщ типу лiсу), на менших площах грабняками, бучинами, березняками, смеречи-нами, вшьшняками (0,4-7,8 %) i на окремих дшянках вербняками, осичника-ми та соснинами (0,5-2,1 %). Спостеркаеться також тенденщя до збiльшення площ похщних деревостанiв впродовж 1991-2001 рр. Так, за цей перюд у найбшьш розповсюдженiй вологiй грабовiй дiбровi площа корiнних дубнякiв зменшилась на 8 %, а похщних зросла на 7,3 %. На 4,8 га плошд з'явились по-хщш грабняки та березники, яких рашше не було.
Незважаючи на посилену антропогенну трансформащю дубових ль состашв, !х необхiдно вiднести до високобошгетних, оскiльки !х середнiй бо-нггет становить 1,3, а спiввiдношення площ деревосташв iз рiзними класами бонггету таке: 1б - 1,2 %, 1а - 8,7 %, I - 52,9 %, II - 37,1 %, Ш-1У - 0,1 %. До-волi висока частка дубняюв (10 %) мае 1-1а бонiтет, що свiдчить про можли-вiсть формування в умовах волого! грабово! дiброви високопродуктивних ко-ршних деревостанiв.
Про значне антропогенне порушення дубових лiсостанiв свiдчить зменшення !х запасiв, починаючи з 80-рiчного вiку (табл. 3). Середнiй запас на 1 га дубових деревосташв е найбшьшим у грут вiку 71-80 рр.
33
(293,5 м /га), найменшим - у вщ 105 та 115 роюв (211,5 i 242 м /га вщповщ-но). Вщтак, запаси стиглих насаджень порiвняно iз запасами еталонних зни-зились у два рази, а !х середнiй фактичний прирiст становить 2,0-2,1 м3/га.
Наявнiсть диференцiацil середнiх фактичних запашв зумовлюе iстотну рiзницю мiж фактичною i природною потенцiйною продуктивнiстю люоста-нiв. Так, у дубових молодняках фактичш запаси е найбiльшими i становлять 93,8-98,9 % потенцiйних, у середньовжових насадженнях - 65,7-72,8 %, пристигаючих - 61,5-68 %, стиглих - 44,7-48,9 %. Значне зниження фактич-но! продуктивностi деревостанiв старшого вжу зумовлене не тiльки причинами
антропогенного впливу на л1сов1 насадження, а й чинниками природного характеру - змшою кшмату та грунтово-пдролопчних умов. Як вже було сказано вище, частина насаджень волого! грабово! д1брови Крас1вського люництва зростае у зош затоплення внаслщок весняних паводюв р. Дшстер. Так л1си, як вважае В.П. Ткач [7], доцшьно вщносити до заплавних, а при люотиполопчно-му влаштуванш обов'язково враховувати встановлеш вар1анти заплавность
Зважаючи на те, що 232 га дубових насаджень волого! грабово! д1бро-ви зростае у зош затоплення на добре дренованих багатих грунтах, ми зроби-ли спробу видшити заплавний вар1ант (вар1ант заплавност 31) та пор1вняти його з напрними (позазаплавними) люостанами даного типу л1су. Доцшь-шсть видшення заплавного вар1анту типу люу зумовлена також незадовшь-ним та критичним саштарним станом дубових насаджень старшого вжу, що шддаються щор1чному затопленню.
Частка заплавних насаджень становить 39 % вщ загально! площд найбшьш поширеного типу люу. В1к деревосташв становить 41-110 роюв, се-реднш боштет 1,3. Середньозважений фактичний запас деревосташв стано-вить 228,0 м /га. Сшвставлення середшх фактичних запаЫв заплавних та на-прних люосташв показало, що заплавш насадження е бшьш деградованими. 1нтенсивне зменшення !х запаЫв вщзначено значно рашше, шж у напрних ль состанах, вщповщно з 95 { 115 роюв (рис. 1). Вщтак запаси деревосташв зап-лавного вартнту у вшовш груп1 91-100-р1чного вшу е на 20 м , а у вшовш груш 101-110-р1чного в1ку на 115 м меншими, шж у напрних насадженнях.
350
300
250
"3
200
гз
п гз 150
СО
100
50
0
5 6 7 Групи в^у
10 11
Заплавнi лiсостани
■ Нагiрнi люостани
Рис. 1. Середт фактичш запаси для заплавних i нагiрних лкосташв (Краывське л^ництво, 2001 р.)
Стутнь використання типолопчного потенщалу для пристигаючих деревосташв заплавного \ напрного вар1ант1в становить 59-68 % \ 63-68 %, для стиглих 41 { 66 % вщпов1дно (рис. 2). На приклад! дубових люосташв можна ба-чити, що типолопчний потенщал дубняюв, як зростають в умовах затоплення, значно нижчий, шж у деревостанах, що шддаються антропогенному впливу, але не е затопленими. Р1зна реакщя на пристосування заплавного { напрного вар1ан-т1в до змши чинниюв довкшля, вимагае диференцшованого шдходу до люоста-шв р1зних тишв люу {!х вар1ант1в при веденш люового господарства.
8
£ *
га з-
1- I
О ф
о. о
0 с
12
Ш о
л 1
1 у
о о
120
100 80 60 40 20 0
5 6 7 8 Групи вiку
10 11 12
— - -Заплавш люостани — — Напрш люостани
Рис. 2. Стутнь використання типологiчного потенщалу у вологш грабовш дiбровi (Краавське лкництво, 2001 р.)
Необхщно вщзначити, що саштарний стан заплавних дубняюв старшого вшу вкрай незадовшьний, оскшьки частка всихаючих та сухостiйних дерев на окремих дшянках сягае 29-37 %. Напрш дубовi лiсостани старшого вiку мають дещо кращий санiтарний стан, але також сильно ослабленi. Кшь-юсть всихаючих та сухостiйних дерев у них становить 9-20 %.
Сильна деградащя дубових деревосташв протягом останнього десяти-лiття зумовлена не тшьки iнтенсивним антропогенним впливом, а й комплексом абютичних та бютичних чинникiв. На думку А.В. Полянсько! [5], головною причиною деградаци заплавних лiсiв можна вважати змшу водного режиму мiсцезростань. Довготермiновi дослiдження вiдмирання дерев дуба, ви-конанi в Gвропi, однозначно вказують, що на синдром вщмирання дубiв ю-тотний вплив мають кшматичш змiни i в першу чергу перюди засух [8]. Вщ 70-х рокiв минулого столiття наступило значне зростання суми ефективних температур, середньо! температури повггря i перюду вегетаци, що призвело до змш породного складу лiсових насаджень [9]. Автор припускае, що зростання частки мезотрофних i евтрофних дерев у люостанах спричинене дефiцитом оптимуму для рослин - зменшенням води у грунт в зимовий перюд, приш-видшенням початку вегетаци та збшьшенням евапотрансшрацп.
На наш погляд, деградащя дубових люосташв в умовах аеротехноген-ного забруднення, зумовлена комплексом несприятливих кшматичних, антро-погенних та бютичних чинниюв, поеднаних з критичними перюдами у ростi i розвитку рослин. Тому формування стшких та високопродуктивних насаджень повинно здшснюватись на типологiчних засадах з врахуванням сукупно-го впливу на деревостани вшх несприятливих чинникiв.
Л1тература
1. Ворон В.П. Устойчивость лесных насаждений к воздействию загрязнения атмосферы выбросами цементного и калийного производства в условиях Прикарпатья: Автореф. дис. канд. с.-х. наук. - Харьков: УкрНИИЛХА, 1983. - 19 с.
2. Ворон В.П. Трансформащя букових люових екосистем в умовах забруднення ат-мосфери цементним пилом// Лювництво 1 агролюомелюращя. - 2001, вип. 100. - С. 17-25.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай. - 1987. - 560 с.
4. Остапенко Б.Ф., Герушинский З.Ю. Типологический анализ лесов// Экология. -1975, № 3. - С. 36-41.
5. Полянская А.В. О причинах деградации дубрав// Лесоведение. - 1991, № 5. -
С. 60-66.
6. Третяк П.Р., Криницький Г.Т., Дейнека А. Стан люв та еколопчш проблеми ль сового господарства Львiвщини// Пращ Наукового товариства iM. Шевченка. - Львiв: НТШ. -2001, т. VIII. - С. 43-51.
7. Ткач В.П. Заплавш люи Украши. - Харюв: Право. - 1999. - 368 с.
8. Siwecki R. Globalne zmiany klimatyczne a zamieranie d^mbow// Sylwan. - 1994, № 10.- S. 43-53.
9. Kowalski M. Zmiany skladu gatunkowego lasow na tle zmian klimatu w ostatnich dwoch stuleciach// Sylwan. - 1994, № 9. - S. 33-43._
УДК 630*651 В. Ф. Багинский, В.В. Зеленский - Институт леса
НАН Беларуси
МОДЕЛЬ РЕФОРМИРОВАНИЯ ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА
БЕЛАРУСИ
Изложены основные принципы реформирования лесного хозяйства Беларуси путем перевода его на самофинансирование. Показан положительный пример реформирования на примере модельного лесхоза.
Ключевые слова: лесопользование, рентабельность, реструктуризация, лесное хозяйство, расчетная лесосека.
V.F. Baginski, V.V. Zelenski - Institute of forest of NAN of Byelorussia Model of reformation of forestry of Byelorussia
Basic principles of reformation of forestry of Byelorussia are expounded by translation of him on independent financing. The positive example of reformation is shown on the example of model forestry.
Keywords: forest use, profitability, restructuring, forestry, calculation cutting area.
В Беларуси до 2005 года существовала сметно-бюджетная форма организации и финансирования лесного хозяйства. Ее недостатки хорошо известны и описаны в литературе [4]. Главный из них - отсутствие заинтересованности у работников лесного хозяйства в главном результате своего труда -выращивании древесины к моменту рубки главного пользования. Вся древесина по главному пользованию продавалась по таксам, величина которых колебалась в пределах от 1 до 7 USD (в среднем 2-4), что значительно ниже реальной стоимости леса на корню. Более того, все поступления от продажи леса на корню шли в бюджет. Лесное хозяйство функционировало в основном на бюджетные субсидии. Такая система хорошо знакома старшему поколению всех лесоводов бывшего СССР, так как именно она господствовала при социалистическом способе производства.
В последние годы в Беларуси сложилась парадоксальная ситуация -бюджетные ассигнования на ведение лесного хозяйства в 3 раза превышали поступления в бюджет от попенной платы. Лесное хозяйство стали упрекать в иждивенчестве, нерациональном хозяйствовании и т.д.
