CC BY
13
составляют патогены Meria laricis (для двухлетних сеянцев лиственницы), Rhizosphaera kalkhoffii (повреждает хвою ели), Phyllosticta acerina (повреждает листья клена-явора), Sawadaea tulasnei и Rhytisma acerinum (паразитируют на листьях клена остролистного). Другие патогены являются менее распространенными и не приводят к отмиранию сеянцев и саженцев.
Ключевые слова: болезни ассимиляционного аппарата, сеянцы и саженцы.
Soroka M.I., Banderych M.V. Diseases of assimilation apparatus of seedlings and saplings in the forest nurseries of the National park "Skolivski Beskidy"
There have been found five species of pine needles fungi pathogens and five species of leaves fungi pathogens on the territory of forest nurseries of National park "Skolivski Beskidy". The greatest dangers of pathogens for young plants are Meria laricis (for two years larch seedlings), Rhizosphaera kalkhoffii (damages of spruce needles), Phyllosticta acerina (damages leaves of sycamore maple), Sawadaea tulasnei and Rhytisma acerinum (parasites on leaves of Norway maple). Other pathogens are less spread and don't lead to the death of seedlings and saplings.
Keywords: diseases of assimilation apparatus, seedlings and saplings.
УДК 630*644.2 Доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук; доц. 1.П. Тереля,
канд. с.-г. наук; маг1стр Р.М. Борис - НЛТУ Украши, м. Лье1в
СУЧАСНИЙ СТАН БУКОВИХ Л1СОСТАН1В У БОЛЕХ1ВСЬКОМУ ПЕРЕДПР'1 СКОЛ1ВСЬКИХ БЕСКИД
Наведено результати типолопчного аналiзу люосташв вологих бучин (ялице-во!, грабово-дубово! та чисто!) ДП "Болеивське люове господарство". Встановлено фактичну та потенцшну деревну продуктившсть, площi тишв деревосташв, а також ефектившсть люогосподарсько! дiяльностi в аналiзованих бучинах. Використання типолопчного потенщалу в букових люостанах становить 78-84 %, а об'ем недоотри-мано! деревини у стиглих деревостанах - 150 м3-га-1.
Ключовг слова: деревостан, тип люу, продуктившсть, запас, тип деревостану, група вжу, недобiр деревини.
Вступ. Шдвищення продуктивносп люосташв та ефективносп використання люових земель е одним 1з прюритетних завдань люового господар-ства. Вдосконалення люогосподарських заход1в у цьому напрям1 дасть змогу збшьшити кшьюсть лжвщно! деревини та шдвищити ефектившсть виконання люами захисних, рекреацшно-оздоровчих та шших корисних функцш.
Для виршення ц1е! проблеми необхщно встановити фактичну та потенцшну продуктившсть, типи деревосташв, а також л1с1вничу ефектившсть використання грунтово-кшматичних умов у межах конкретних тишв люу. Встановлення фактично! (юнуючо!) 1 потенцшно! (максимально!) продуктивной! деревосташв у р1зних типах люу та р1зного в1ку, дасть змогу обгрунту-вати виб1р напряму ведення господарства у бучинах та розробити заходи для шдвищення !х продуктивносп до потенцшно можливо!.
Мета дослiдження - вивчення фактично! 1 потенцшно! продуктивнос-т букових люосташв та л1с1вничо! ефективносп використання грунтово-кль матичних умов у переважаючих типах люу Болех1вського передпр'я.
Об'екти та методика дослiдження. Анал1з фактично! та потенцшно! продуктивности тишв деревосташв, а також л1ивничо! ефективносп вико-
ристання Грунтово-кшматичних умов буковими лiсостанами проведено для волого! ялицево!, грабово-дубово! та чисто! бучин Витвицького та Болехiвсь-кого люництв ДП "Болехiвське лiсове господарство". Це переважаючi типи букових лiсiв у вказаних лiсництвах. Для цього використано методику типо-логiчного аналiзу, яка передбачае розподiл деревостанiв у межах вжових груп, визначення максимально! природно! та фактично! продуктивносп, а та-кож розподiл деревостанiв за типами та повнотами з метою виявлення кшь-юсних i якюних змiн корiнних деревостанiв [1, 3]. Проанатзовано матерiали останнього лiсовпорядкування за 2009 р. зазначених вище люництв. Для роз-рахунку потенцiйних запашв корiнних деревостанiв використали норматив-но-довiдковi матерiали для таксацi! лiсостанiв [2].
Результати дослщження. Аналiз продуктивностi деревосташв у найпоширенiшому типi лiсу - вологш ялицевiй бучинi - показав, що фактич-ний запас деревосташв наближаеться до потенцшно можливого лише у се-редньовiкових лiсостанах i е найбiльшим у вiцi 31 -50 роюв, коли стутнь ви-користання типологiчного потенцiалу становить 96,5-99,6 % (табл. 1). Середнш фактичний запас на 1 га деревосташв цього типу люу становить 306 м3, середнiй прирют - 4,2 м3-га-1. Середнiй фактичний запас деревини у цьому та шших типах лiсу зростае лише до 70^чного вiку, а з восьмого класу вiку спостерiгаеться штенсивне зниження запасу, що свiдчить про значне антро-погенне порушення люосташв за участю бука (рис.). Найбшьш iнтенсивний спад середнього фактичного запасу деревини спостер^аеться з десятого класу в^ у деревостанах волого! грабово-дубово! бучини.
Табл. 1. Фактична та потенцйна продуктивтсть деревосташв волого'1 ялицевоТ бучини
£ Загальна площа, га Д "> а о ^ В и К Середнш фактичний запас, м3-га-1 - ка к1 ^ 2 а § £ и Ё Л Ст 1снуючий типолопч-ний еталон (для повноти 0,8) Потенцшний запас на пло-щ1, тис. м3 яо К и о4 Й I 1
й § >> " л и я Й н § к Н о Э Й ^ ° й С Н © С запас, м3-га- середнш прирют, м3-га-1 о « к « 3 И 8 ^ Н иио га р с
1-10 27,7 0,340 12,3 2,45 20 2,2 0,554 61,4
11-20 109,7 4,990 45,5 3,03 110 6,1 12,067 41,4
21-30 15,7 1,300 82,8 3,31 114 4,6 1,789 72,6
31-40 4,4 0,920 209,1 5,97 210 6,0 0,924 99,6
41-50 22,6 5,670 250,9 5,58 260 5,8 5,876 96,5
51-60 79,0 26,130 330,8 6,01 370 6,2 29,230 89,4
61-70 174,6 62,460 357,7 5,50 400 5,7 69,840 89,4
71-80 22,5 8,010 356,0 4,75 437 5,5 9,832 81,5
81-90 49,1 21,240 432,6 5,09 480 5,3 23,568 90,1
91-100 27,6 11,240 407,3 4,29 514 5,1 14,186 79,2
101-120 170,0 66,080 388,7 3,53 542 4,5 92,140 71,7
121-140 96,7 36,390 376,3 2,89 590 4,5 57,053 63,8
141-160 6,2 2,120 341,9 2,28 600 3,1 2,895 73,2
Середня - - 306,4 4,21 347 5,0 - -
Всього 805,8 246,890 - - - - 319,956 77,8
20
Збiрник науково-техшчних праць
Стутнь використання типолопчного потенцiалу деревостанiв волого! ялицево! бучини, починаючи з восьмого класу в^, поступово знижуеться i е найменшим у бучинах 13-14 клашв вiку (табл. 1). Так, у пристигаючих дере-востанах цього типу люу rрунтово-клiматичний потенцiал використовуеться на 79-90 %, у стиглих i перестiйних - 72 % i 64-73 % вiдповiдно. Зниження ступеня використання типологiчного потенцiалу в бучинах старшого вжу, очевидно, пов'язане iз проведенням у них вибiркових саштарних рубок внас-лiдок !х ушкодження вiтровалами, буреломами та снiголавами, як в останнi десятилiття почастiшали i несприятливо впливають на санiтарний стан лiсiв.
Порiвняльний аналiз даних окремо за типами люу показав, що типоло-гiчний потенцiал бучин е найвищим в умовах чисто! бучини, де переважають корiннi високопродуктивнi деревостани (табл. 2). В ялицевш бучиш, де се-реднiй фактичний запас на 1 га деревосташв цього типу люу е найвищим (306 м3), потенщал лiсорослинних умов люових дiлянок використовуеться лише на 77,8 %.
а
5 15 " ' «5 55 85 75 85 ' ':■ 105 115 125 : 135
В ¡к. роки
Рис. Фактичний i потенцшний запас деревосташв у рйних типах л1су
Розподш площi насаджень за повнотами i типами деревостанiв показав, що в район дослiджень переважають високоповнотш деревостани, частка яких у вологих чистш бучинi та грабово-дубовiй бучиш вщповщно становить 50,5 % та 61,8 %. В умовах волого! ялицево! бучини переважають середньо-повнотш деревостани, як займають 62,5 % вщ площi цього типу люу. Коршш деревостани переважають в умовах волого! чисто! бучини (98,4 %) та волого! ялицево! бучини (53,1 %). Частка низькоповнотних похiдних деревостанiв за-лежно вiд типу лiсу змшюеться у межах 1,3-3,4 %. Треба вщзначити, що висо-коповнотнi деревостани у вщ 91 i старше роюв, особливо серед корiнних де-
ревосташв, зовшм вiдсутнi. Такий розподiл деревостанiв свщчить про надмiр-не зрiдження насаджень внаслщок проведення в них саштарно-оздоровчих за-ходiв та доглядових рубань, що водночас спричинили формування низькопов-нотних та низькопродуктивних насаджень до в^ головно! рубки.
Розподiл насаджень за типами деревосташв показав, що назваш вище причини зниження продуктивносп насаджень призвели до формування зде-бiльшого похiдних букняюв (40,1 % та 67,8 %), як! формуються у мiшаних яли-цевiй та грабово-дубовш бучинах. В ялицевш бучиш, на значно менших пло-щах сформувались похiднi чистi яличники (5,6 %), явiрняки (0,9 %), ялинники (0,1 %) та березняки (0,1 %). У грабово-дубовiй бучинi, ^м похiдних букнякiв, формуються похiднi дубняки (7,3 %), модринники (1,6 %), березняки (1,5 %), явiрняки (0,4 %) та грабняки (0,1 %), що е характерним для цього типу люу через значне природне вщновлення головних та другорядних порiд (табл. 3).
Табл. 2. Результаты типологiчного анализу букових лкостатв
Люниц-тво Тип люу Середнш запас дере-востану, м3-га Використан- ня типо-лопчного по-тенщалу, % Розподш площ1 насаджень на типи деревосташв за повнотами (га/%) Всьо-го, га/%
коршш похщш
1,0-0,8 0,7-0,6 1,0-0,8 0,7-0,6 0,5 1 <
Вит-вицьке С3- яцБк 306,5 77,8 160,4 267,8 113.5 236,4 27,3 805,8
19,9 33,2 14,1 29,3 3,4 100,0
Вит-вицьке Бк 286,3 84.0 156,2 148,2 - 0,9 4,0 309,3
50,5 47,9 - 0,3 1,3 100,0
Боле-х1вське гдБк 304,0 82,0 95,5 40,9 326,6 204.5 16,0 683,2
14.0 6,0 47,8 29,9 2,3 100,0
Табл. 3. Розподт деревостанiв за переважаючими породами
Типи деревосташв Площi деревосташв у межах титв люу, га/%
типи лгсу
Б3- яцБк Б3- Бк Б3- гдБк
Коршш 428,6/53,2 304,4/98,4 136,4/20,0
Пошдт (всього) 377,2/46,8 4,9/1,6 546,8/80,0
Букняки 323,4/40,1 0/0 463,5/67,8
Дубняки 0/0 0/0 49,9/7,3
Грабняки 0,0 0/0 1,9/0,3
Березняки 1,0/0,1 0/0 9,9/1,5
Модринники 0/0 0/0 10,6/1,6
Вшьшняки 0/0 0/0 4,4/0,6
Сосняки 0/0 0/0 4,1/0,6
Яличники 45,2/5,6 0/0 0/0
Ялинники 0,7/0,1 0/0 0/0
Явiрняки 7,0/0,9 0/0 2,5/0,4
Разом, га/% 805,8/100,0 309,3/100,0 683,2/100,0
Як бачимо, формування у букових люостанах ялицево! та грабово-ду-бово! бучини на значних площах похвдних деревостанiв призводить до зниження стшкост та продуктивносп лiсостанiв. Так, наприклад, у вологш яли-цевiй бучинi за наявносп 46,8 % похiдних деревостанiв вщ загально! площi цього типу люу е ймовiрнiсть втрати у стиглих деревостанах близько 150 м3 деревини з 1 га. Своечасне та правильне проведення люогосподарсь-ких заходiв iз формування корiнних деревостанiв лише в цьому типi лiсу дало б змогу додатково отримати 120 тис. м3 стовбурово! деревини.
22
Збiрник науково-технiчних праць
Висновки. Потенцшш можливостi лiсових грунлв щодо продукуван-ня деревини у вологiй ялицевш, грабово-дубовш та чистiй бучинах ДП,, Бо-лехiвське лiсове господарство" використовуються на 78-84 %.
Внаслiдок впливу природних та антропогенних чинниюв значна час-тина люосташв букових тишв лiсy е трансформованою. Це призвело до замь ни корiнних деревосташв похщними та зниження повноти деревних ценозiв. У вологiй грабово-дyбовiй бучиш коршш лiсостани займають лише 20,0 %> загально! площi, а в ялицевш - 53,2 %. На мющ змiшаних букових лiсостанiв за участю ялицi чи дуба i граба у кращому випадку сформувались чистi одно-вiковi деревостани типотвiрноl породи. Бiльшiсть корiнних i похщних люос-танiв вiдзначаеться середньою повнотою (0,7-0,6). У старшому вiцi похщш деревостани часто е низькоповнотними (0,5 i нижче).
Низька повнота деревосташв негативно позначаеться на !х продуктивность У вологш ялицевiй бучиш недобiр деревини у вiцi стиглосп становить близько 150 м3та-1. Замша цшних порiд другорядними позначаеться на яюс-них показниках деревостанiв, а отже, i на економiчнiй ефективност люовиро-щування. Завдання лiсiвникiв полягае у формуванш рiзновiкових корiнних високопродуктивних лiсостанiв, якi вiдзначаються високою бюлопчною стiйкiстю i ефективно виконують важливi екологiчнi функцп.
Л1тература
1. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР / Д.В. Воробьев. - К. : Изд-во Академии наук УССР, 1953. - 441 с.
2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / ред. кол. А.З. Швиденко, А.А. Строчинский, Ю.Н. Савич и др. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. -560 с.
3. Остапенко Б.Ф. Типологический анализ лесов / Б.Ф. Остапенко, З.Ю. Герушинский // Экология. - 1975. - № 3. - С. 36-41.
Мазепа В.Г., Тереля И.П., Борис Р.М. Современное состояние буковых насаждений в Болеховском передгорье Сколевских Бескид
Приведены результаты типологического анализа насаждений влажных бучин (пихтовой, грабово-дубовой и чистой) ГП "Болеховское лесное хозяйство". Установлены фактическая и потенциальная древесная продуктивность, площади типов дре-востоев, а также эффективность лесохозяйственной деятельности в анализируемых бучинах. Использование типологического потенциала в буковых насаждениях равно 78-74 %, а объем недополученной древесины в спелых древостоях составляет 150 м3та-1.
Ключевые слова: древостой, тип леса, продуктивность, запас, тип древостоя, группа возраста, недобор древесины.
Mazepa V.G., Terela I.P., Borys R.M. Current state of beech forest stands in Bolehiv foothills of Skoliv Beskids
The results of typological analysis of wet fertile beech forest type stands in the state enterprise "Bolehiv Forestry" are presented. Actual and potential timber productivity, areas of forest stand types and the efficiency of forestry activity in the mentioned forest type is determined. The use of typological potential in the beech forest stands is equal to 78-74 % and the volume of not gained timber in the mature stands is 150 m3- h-1.
Keywords: stand, forest type, productivity, stand volume, stand type, age group, not gained timber.
