CC BY
27
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
3. Гузий А.И. Методы учета птиц в лесах// Облши шж!в: тдходи, методики, результа-ти. - Львiв-Киiв, 1997. - С. 18-48.
4. Фесенко Г.В., Бокотей А.А. Птахи фауни Украши. - К., 2002. - 416 с.
5. Чижов А.М. Укра'шський Люостеп. - К.: Рад. шк., 1961. - С. 92-107.
6. Жизнь - как она возникла? Путем эволюции или путем сотворения? - Нью-Йорк, 1985. - С. 71-80, 150, 154-157, 160-165.
7. Гусев В.Г., Горбатов В.А., Диева Н.М., Кондраков Н.Н. Наши питомцы: Альбом. -М.: Лесная пром-сть, 1986. - С. 3-38.
8. Стефаров П.А. Времена года. - Харьков: Прапор, 1987. - С. 21-23, 34, 35, 118, 119.
9. Червона Книга Украши. Тваринний свгг. - К.: Укр. енцикл. iм. М.П. Бажана, 1994. -
464 с.
10. УкраТ'нськ1 традици. - Харюв: Фолю, 2004. - С. 553-572.
УДК630*425.630*187 Доц. В.Г. Мазепа, канд. с.-г. наук;
О.Б. Шимтв - НЛТУ Украти, м. Rbeie
ТИПОЛОГ1ЧНА ОЦ1НКА ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЗЕЛЕНО1 ЗОНИ ЛЬВОВА
Наведено результати типолопчного аналiзу дубових люосташв, що ростуть у зеленш зош м. Львова. Встановлено продуктившсть, стутнь використання типолопчного потенщалу та типи деревосташв для переважаючих титв лiсу за участю дуба звичайного. Вiдзначено зниження продуктивносп пристигаючих, стиглих та перес-тшних лiсостанiв в мiру ix наближення до м. Львова.
Ключов1 слова: дубовi лiсостани, типологiчний потенцiал, типи деревосташв, продуктившсть.
Assoc. prof. V.G. Mazepa, O.B. Shymkiv-NUFWTof Ukraine, L'viv Typological estimation of oak forests in Lviv green zone
The results of typological estimation of oak forests in Lviv green zone are presented. Their productivity, typological structure use degree and forest types of stands for predominant types of oak European forests is determined. Productivity decreasing of mature, un-dermature and overmature stands approaching the citi is observed.
Keywords: oak forests, real and potential productivity, types of stands.
В умовах посиленого антропогенного впливу на довюлля особливоi ува-ги заслуговуе проблема трансформацп люових насаджень. Ця проблема е особливо актуальною для лшв зелених зон навколо густозаселених м1ст Украши.
Значну частку зеленоi зони м. Львова становлять дубов1 люостани, як зазнають впливу комплексу несприятливих еколопчних чинниюв: абютичних (кшмат та грунтово-пдролопчш умови), бютичних (хвороби та шюдники ль су), антропогенних (забруднення довкшля, рекреащя, пожеж1, рубання л1су). Внаслщок ix дп спостер^аеться деградащя дубових люосташв i зниження ix середовищетв1рних функцiй [4,7]. Тому при ведент господарства в примюь-ких лiсаx необxiдно враховувати стан i ступiнь ix антропогенноi порушеностi.
Об'ектом дослiджень були дубовi насадження Лапаiвського, Товщдвсь-кого та Липниювського лiсництв ДП мЛьвiвське люове господарство", що формують лiсопаркову частину лiсiв зеленоi зони м. Львова. У райош досль джень деревостани за участю дуба звичайного представлеш наступними типами люу - волога грабова дiброва та волога грабово-соснова судiброва.
Згiдно з люорослинним районуванням, територiя вiдноситься до Свро-пейсько! зони широколистяних лiсiв, схщноевропейсько! провшци, Малопо-лiського, Кременецько-Хотинського округу i округу Розточчя. Кшмат району сприятливий для успiшного зростання таких деревних i чагарникових порщ: дуба, бука, сосни, модрини, ялини, ясеня, липи, берези, лiщини, бересклету, бузини чорно! i червоно!, шипшини, малини, калини й iн.
Територiя району за характером рельефу охоплюе такi фiзико-геогра-фiчнi райони: Грядове Побужжя, яке входить в область Малого (Львiвського) Полюся; Пагорбна гряда Розточчя; район Подшьського горбогiр,я (у цьому райош розташованi лiси Липниювського та Товщiвського лiсництв); Львiвсь-ке Ошлля (Щирецький район дубових лiсiв - Лапа!вське лiсництво) [2].
Сучасною рисою примiських техногенних ландшаф^в е значне заб-руднення й зменшення прозоростi повiтря [1]. Обсяги шюдливих викидiв у м. Львовi за останнi роки сягають 42,5-43,7 тис. т/рж [3].
Метою дослщжень було вивчення стану i продуктивност дубових де-ревостанiв у рекреацшно-оздоровчих лiсах м. Львова (на прикладi Лапа!всь-кого, Товщiвського та Липниювського люництв). Методика дослiджень пе-редбачала розподiл деревостанiв у межах вжових груп, визначення максимально! природно! i фактично! продуктивностi, а також розподш деревоста-нiв за типами i повнотами з метою вивчення юльюсних i якiсних змiн корш-них деревостанiв [6]. Для цього ми опрацювали матерiали люовпорядкування за 1980, 1991 та 2001 рр. згаданих вище лiсництв.
Порiвняння величин змiни площ дубових люосташв ДП мЛьвiвське ль сове господарство" (за даними лiсовпорядкування 1980, 1990 i 2001 рр.) показало тенденщю щодо зменшення площ люосташв за участю дуба звичайного за останш десятирiччя. Так, за десять роюв з 1981 р. до 1991 р., площа люо-паркових лiсiв за участю дуба зменшилась з 7580 га до 7367 га. Площа дубових люосташв волого! грабово! дiброви, що безпосередньо примикають до Львова, за останш 20 роюв зменшилась на 32 % (табл. 1). Вщтак, з шшого боку, доцшьно вщзначити зростання фактичних запасiв деревостанiв цього типу люу за останш 20 роюв на 13 %. Збшьшення запашв деревостанiв у цьому тиш лiсу можна пояснити зростанням порiвняно з попереднiми роками пито-мо! ваги середньоповнотних насаджень i зменшення частки молоднякiв.
Аналiз продуктивност насаджень за участю дуба у найбшьш пошире-ному типi люу показав, що у молодому вщ фактична продуктивнiсть дере-востанiв е бшьша за потенцiйну. Причинами формування високих фактичних запаЫв у насадженнях третього, четвертого i п'ятого клаЫв вiку е перегущен-ня насаджень, а також переважання похщних деревосташв з дуба червоного, модрини, дуба звичайного з домшкою сосни, ялини, модрини.
Стушнь використання типологiчного потенщалу деревостанiв волого! грабово! дiброви, починаючи з п'ятого класу вiку, поступово знижуеться i е найменшим у дубняках 15-го класу вжу. Так, у середньовшових деревостанах цього типу люу ступiнь використання типологiчного потенщалу становить 72-79 %, у пристигаючих - 63-65 %, у стиглих i перестiйних - 51 % i 40 % вiдповiдно.
69
0Н1Э(1»!1'011Э0 1 0Н()М(1»!11-()Н()1Ч!Э ВХ ЭЯОЭЦГ 'X
Серед 111 й вис, р. | Середнс I Разом 4^ 1 О I 121-140 II 101-120 001-16 I 00 1 чО о ■ ос о I 61-70 I 51-60 I 41-50 I 31-40 I 21-30 I 11-20 1 о Група вшу, роки
38,0 1850,2 31,5 о и» <1 о кз 15,1 39,0 189,4 471,2 406,7 499,3 169,9 К) Загальна площа групи, га 1980 р.
257,73 4,53 0,16 о 3,97 "к> 33,05 79,83 и) р ю 55,38 13,85 0,14 Фактичний запас на веж площ1 групи, тис. м
139,3 143,81 160,00 270,27 206,77 165,56 184,62 174,50 169,42 137,99 110,92 81,52 33,33 Середнш фактичний запас на 1 га, м3
— и» 00 ю ы ы 1° Ъс из К) и» ОС \о V Р Середнш фактичний прир1ст, м /га
295,98 12,92 0,39 1,37 6,53 4,62 10,53 45,46 103,67 | 56,94 44,94 ос 1л 0,11 Потенцшний запас на плоил, тис. м3
87,0 35,1 40,6 73,2 60,8 54,1 68,4 72,7 77,0 чС ос 1л 123,0 163,0 133,3 Стушнь використання типолопчного потенщалу, %
О 1257,7 28,0 Ъ 4^ и) к> 52,4 00 и» 228,9 224,6 171,6 346,7 42,0 © 00 Загальна площа групи, га 2001 р. |
00 о ЧО о 4,69 0,25 10,64 12,63 28,77 58,51 48,16 39,49 75,49 8,25 р о оо Фактичний запас на веш плоил групи, тис. м3
222,16 | 167,5 ю о ОС и) 246,30 241,03 к> из ч£> 255,61 КЗ о 217,74 | 196,43 о о Середнш фактичний запас на 1 га, м3
и> 'Л и чС ю из КЗ 0\ к> чО и) V ч> ю 4^ 00 о Середнш фактичний приргст, м3/га
ы К> я чО 11,76 0,49 17,02 19,34 40,22 70,04 60,64 41,18 76,27 5,88 0,07 Потенцшний запас на плоил, тис. м3
ОС ы ■о 1о р 00 I ?Ъ9 -а Ъ» ос и) 1л ■о ■о чО ЧО о ОС 1с 4^ О о Стушнь використання ТИПОЛОПЧНОГО потснц1алу, %
&
Л
Л й
5 а
а ©
Су
О л
5" *
а а а
п А
а а
3"
л
а а
й —:
а
а »
й
§
с Й!
§1 &
а Л е-
£
Г: Й а
Л
л
Середнi запаси дубових деревосташв зростають лише до 80-ти pi4Horo вжу, а шсля 80-ти роюв починаеться iнтенсивне зниження запаЫв, що свщ-чить про ïx значну антропогенну порyшенiсть. Найбiльший середнiй фактич-ний запас на 1 га дубових деревосташв вологоï грабовоï дiброви становить
3 3
256 м , а найменший у вщi 141-160 рокiв - 168 м . Вщгак, запаси стиглих i перестшних деревостанiв порiвняно iз запасами еталонних знизилися у 22,5 раза, а ïx середнш фактичний прирiст становить 1,9-1,1 м /га.
Типолопчний аналiз насаджень за участю дуба звичайного та черво-ного показав, що стан та продуктившсть дубових люосташв зеленоï зони м. Львова залежать, насамперед, вщ ïx мiсцерозташyвання стосовно мюта. По мiрi наближення лiсiв до мюта та посилення ïx антропогенноï трансформаци спостерiгаеться iстотне зниження продуктивносп дубових лiсостанiв (табл. 2). Найменшою продуктившстю характеризуються дyбовi лiсостани Лапаïвського та Липникiвського лiсництв, територiï яких практично прими-кають до межi м. Львова. Середнiй запас на 1 га насаджень волого1' грабово1'
33
дiброви у Лапа1'вському (222 м /га) та Липниювському (216 м /га) люництвах на 13-15 % нижчий, шж у Товщiвськомy люнищш (253 м3/га). Рiзниця запаЫв змiнюеться в межах 31-37 м3/га. Про значну антропогенну порyшенiсть дубових люосташв свiдчить зменшення ix запаЫв iз збiльшенням вiкy, почи-наючи з VII-VIII класiв вiкy. У найбшьш вiддалениx лiсостанаx Товщдвсько-го люництва зменшення запасу спостерiгаеться лише в дубняках старше 130 роюв, а найвищого запасу вони досягають у 100 рокiв (318 м /га).
Розподш площi насаджень за повнотами i типами деревосташв показав, що в райош дослщжень переважаючими е середньоповнотш деревоста-ни, частка яких становить 56-77 % вщ плошд типу лiсy (табл. 3). Площа висо-коповнотних деревосташв становить 21,6-39,7 %, з яких лише 1,3-7,2 % е ко-ршними. За останш 20 роюв спостер^аеться iстотне зниження площi тишв лiсy за участю дуба, що зазначено вище, та зростання площд поxiдниx та се-редньоповнотних деревосташв.
Похщт деревостани Лапаïвського лiсництва представлеш низькопро-дуктивними i низькоповнотними дубняками iз дуба звичайного (до 40 %), а також грабняками (3,5 %), ялинниками (1,6 %), липняками (4,2 %), сосняками (0,6 %) (табл. 4). Доцшьно вщзначити зростання в останш десятирiччя площд насаджень за участю дуба червоного, яка тшьки в умовах вологоï грабовоï дiброви Лапаïвського лiсництва становить 9 % вщ загальноï площi типу люу. Також вiдмiчено випадання таких тишв похщних деревостанiв, як березняки, осичники, вшьшняки та ясенняки.
Багато авторiв [8] вважае, що причинами перюдичних депресiй дiб-ров, ютотного зниження з вiком запасiв дубових насаджень, зростанням час-тки похщних та середньоповнотних деревостанiв е дiя шкiдливиx кшматич-них чинникiв, яка посилюеться зi змiною клiматичниx перiодiв, зростанням антропогенного впливу, а також недолжами в органiзацiï та веденш госпо-дарства.
Тип л1су Р1к лковпорядкування Середпш фактичний запас деревини (м7га) за класами в1ку Середшй запас
1 II 111 IV V VI VII VIII IX X XI-XII XIII-XIV XV-XIV XVII-XVIII
Лапашське лкництво (2 -13 км вщ м. Львова)
1980 33 82 111 138 169 175 185 166 207 270 160 144 - - 139
1991 - 88 117 137 156 180 198 196 131 218 - 142 - - 155
2001 - - 100 196 218 230 214 256 243 241 246 208 168 - 222
СзГСД 1980 32 87 145 184 252 229 338 - 302 213 - 150 - - 172
1991 - 59 133 150 169 181 208 280 171 211 157 159 - - 161
2001 - - - 216 246 247 268 252 251 316 263 - - - 252
Липниювське лкництво (5-10 км вщ м. Львова)
Э^-ГД 2001 55 101 229 225 204 232 214 - 259 252 338 - - 216
Товннвське лкництво (11-20 км вщ м. Львова)
03-ГД| 2001 | 9 79 93 181 217 230 278 286 286 318 318 291 311 175 253
Табл. 3. Роз под ¡л деревосташв за участю дуба звичайпого па корпии, птадш та за повпотами
Рж Тип Л1Су Площа, га / % Розподш деревосташв за повнотами, га / %
коршш иох1дж
>0,8 0,7 - 0,5 <0,4 >0,8 0,7-0,5 <0,4
ЛапаКвське лкництво
1980 Оз-гД 1850,2/ 100 161,0/8,6 370,8 /20,1 2,2/0,1 378,6/21,0 845,5 /45,7 83,1 /4,5
2001 1257,7 / 100 74,1 /5,8 441,2/35,1 198,5/ 15,8 525,0/41,8 18,9/ 1,5
1980 С3 -гСД 940,8/100 39,5/4,2 37,1/3,9 339,4/36,0 515,1 /54,9 9,7/1,0
2001 756,4/ 100 9,4 / 1,3 103,9/ 13,7 13,1 / 1,7 290,6 / 38,4 322,4 / 42,6 17,0/2,3
Товнивське лкництво
2001 | Эз-гД 1 1301,4/100 | 93,0/7,2 440,4/33,8 255,4/ 19,6 466,4/35,8 46,2 / 3,6
Проблема набувае особливо! нагальностi у разi накладання декшькох неспри-ятливих чинникiв, очевидно, ступеня рекреацшно! дигреси, забруднення довкшля промис-ловими викидами, штенсив-ност та повторностi санiтар-них та доглядових рубань, нес-приятливих кшматичних та бь отичних чинникiв, як здатнi синергiчно посилити ефект деградаци дубових рекре-ацiйно-оздоровчих лiсiв. Тому дослщження рекреагенних змiн дубнякiв дасть змогу вдосконалити лiсогосподарськi заходи щодо формування бь ологiчно стiйких та високопро-дуктивних лiсостанiв зелено! зони м. Львова.
Висновки. У рекре-ацшно-оздоровчих лiсах зелено! зони Львова спостерь гаеться тенденцiя до зменшен-ня площi лiсостанiв за участю дуба звичайного та зростання площi насаджень за участю дуба червоного. З наближенням до м. Львова зростае стушнь антропогенно! трансформаци люосташв; запаси стиглих i пе-рестiйних дубових деревосташв знизилися у 2-2,5 раза, а се-реднш фактичний прирют ста-новить 1,9-1,1 м /га. Стушнь використання типолопчного потенщалу середньовiкових деревостанiв волого! грабово! дiброви становить 72-79 %, пристигаючих - 63-65 %, стиглих i перестiйних - 51 % i 40 % вiдповiдно.
Науковий вкник, 2008, вип. 18.8
Лггература
1. Антропогенн1 зм1ни б1огеоценотичного покриву в Карпатському perioHi/ За ред. М.А. Голубця. - К.: Наук. думка, 1994. - 170 с.
2. Геренчук К.1. Природа Львiвськоi область - Львiв: Вид-во Львiв. у-ту, 1972. - 68 с.
3. Еколопя Льв1вщини 2006. - Львiв: СПОЛОМ, 2007. - 160 с.
4. Мазепа В.Г., Новак А.А. Типолопчна оцшка дубових насаджень техногенно'1' зони ВАТ мМиколаiвцементм// Наук. вюник НЛТУ Украiни: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2005, вип. 15.5. - С. 34-42.
5. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
6. Остапенко Б.Ф., Герушинский З.Ю. Типологический анализ лесов// Экология. -1975, №3. - С. 36-41.
7. Третяк П.Р., Криницький Г.Т., Дейнека А.М. Стан лiсiв та еколопчш проблеми ль сового господарства Львiвщини/ Пращ наукового товариства iM. Шевченка. - Львiв: НТШ. -2001, т. VIII. - С. 43-51.
8. Федець 1.П., Ткач В.П., Ведмщь М.М. Стан дiбров Харювщини// Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв: С.А.М. - 1994, вип. 89. - С. 9-13.
УДК 630*5 Доц. В.А. Майборода, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОДУКТИВШСТЬ ТА ЕКОЛОГ1ЧНА СТ1ЙК1СТЬ НАСАДЖЕНЬ ЯСЕНЯ ЗВИЧАЙНОГО З ДУБОМ ЧЕРВОНИМ БОРЕАЛЬНИМ ТА ДУБОМ ЗВИЧАЙНИМ
Розглянуто особливосп таксацшно'1 будови мшаних насаджень з участю ясеня звичайного з дубом червоним бореальним та ясеня з дубом звичайним i грабом. Представлено таксацшш показники ростучо'1 частини i вщпаду у таких деревостанах. Здшснено порiвняльний аналiз та перспективи використання таких деревостанах у рiзних типах люорослинних умов.
Assoc. prof. V.A. Mayboroda - NUFWT of Ukraine, L 'viv
Productivity and ecological firmness of planting of ash with oak red and oak ordinary
The features of taxation structure of the mixed planting with participation of ash with oak red and ash with oak ordinary and hornbeam are considered. The taxations indexes of grows part and fall in such forests stands are presented. A comparative analysis and perspectives of the use of such forests stands are conducted in the different types of site conditions.
У люовому фонд1 поряд з чистими насадженнями дуба червоного бо-реального поширеш його мшат насадження з ясенем звичайним. Поеднання цих порщ в одному насаджент е доцшьним за умови вдалого тдбору культур, оскшьки дуб червоний бореальний завдяки свош високш енерги росту та високш конкурентоздатносл усшшно витюняе майже вс шш1 породи. Але й у випадку з ясенем звичайним, м1шаш культури з участю дуба червоного бо-реального i ясеня можуть нормально рости i формувати продуктивш насадження у широкому спек^ складу вщ 9Дч1Ясз до 5Дч5Ясз баз загрози ви-тiснення з них ясеня. Велике значення при цьому вщграе стушнь багатства люорослинних умов. У дiбровних типах ясень може вшьно конкурувати з дубом червоним бореальним. У бшьш бщних типах вiн, як бiльш вибаглива по-
