CC BY
24
УДК 630*622+118 Проф. Л.1 Копт, д-р с.-г. наук;
студ. С.Л. Копт - НЛТУ Украти
НАПРЯМКИ ШДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТ1 ТА В1ДТВОРЕННЯ НАСАДЖЕНЬ ЗА УЧАСТЮ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО В УМОВАХ ВОЛОГОÏ ГРАБОВОÏ Д1БРОВИ ШРИМ1СЬКИХ Л1С1В М. ЛЬВОВА
Розглянуто особливосп спiввiдношення корiнних та похiдних деревосташв в умовах волого'1 грабово'1 дiброви примiських лiсiв м. Львова (на прикладi Товщiвсь-кого лiсництва). Проаналiзовано хiд природного вiдновлення дуба звичайного. Про-понуемо заходи пiдвищення продуктивное^ дубових деревостанiв та шляхи забезпе-чення 1'х природного вiдновлення.
Prof. L.I. Kopiy; stud. S.L. Kopiy - NUFWT of Ukraine
Direction rise of productivity and reproducing with oak (Qercus robur) participation in conditions of damb hornbeam oak suburban forests of Lviv
Scrutinize special feature correlation fundamental and derivative plantations in conditions of damb hornbeam oak suburban forests of Lviv on example Tovshchiv forestry. We analyse natural motion restoring of oak (Quercus robur). Propose rising steps of productivity oak plantations and way for provide natural motion restoring.
Особливо1 уваги заслуговуе проблема природного вщновлення лшв зелених зон великих населених пункпв Украши. Вщсуттсть вщпрацьовано1 технологи природного вщтворення таких лшв, обумовлюе появу зачних площ похщних деревосташв. Це по-своему не вщповщае лшвничим засадам вирощування стшких, високопродуктивних деревосташв, склад яких повинен бути щентичним вторично сформованому протягом тисячол1ть у даних люо-рослинних умовах. Наш1 дослщження були зосереджеш в найбшьш характер-них дубових деревостанах, найбшьш представленого для навколишшх люо-рослинних умов мюта Львова вологого груду. Вщповщно до програми дос-лщжень анал1з природного поновлення проведено у деревостанах волого1 грабово1 д1брови в межах Товщдвського люництва Льв1вського ДЛГ [2]. Л1со-в1 масиви Товщдвського люництва розташоваш на територи Захщно-По-дшьського горбопр'я в межах Б1брського та Перемишлянського райотв. За видовим складом рослинност територ1я люництва вщноситься до зони широ-колистяних лшв л1состепово1 зони [1]. Кшмат району розташування люниц-тва пом1рно-континентальний, який характеризуеться невеликими коливан-нями температур, вщсуттстю сильних мороз1в, достатньою кшьюстю опад1в, вщносно великою волопстю повггря. Тривалють вегетацшного перюду -212 дтв, а середньомюячна температура пов1тря + 7,3 °С, середньомюячна кшьюсть опад1в - 706 мм. Середня глибина промерзання грунту - 37 см, а максимальна - 60 см. У цшому кшмат району сприятливий для формування деревосташв за участю сосни звичайно1, дуба звичайного, ялини европейской модрини европейсько1, граба звичайного, бука люового, ясеня звичайного, клена-явора та шших [2].
Необхщно зазначити, що люи Товщдвського люництва, як розташова-m з твденно! частини Львова, вщнесет до першо! групи. На територи л1с-
ництва лiсовi землi займають площу 2548.3 га, в тому чист вкритi люовою рослиннiстю - 2493.6 га. Вщповщно до проведеного аналiзу лiсорослинних умов переважна бшь/шшсть земель вщповщае грудовими та сугрудовими тро-фотопам ^брови, судiброви, бучини, субучини тощо) з помiрним та достат-нiм зволоженням (свiжi та вологi гiгротопи). В анашзованих деревостанах проводяться лише люовщновт рубки, завданням яких е забезпечення вщнов-лення корiнного деревостану, який би повнощнно виконував захиснi та оздо-ровчi функцп. Найбiльш представленою в грудових умовах е волога грабова дiброва, де головною люоутворюючою деревною породою виступае дуб зви-чайний.
Дуб звичайний у даних умовах е одним з найщншших та найдревш-ших видiв, який поширений на всiй територи Укра!ни за винятком дуже бщ-них та дуже сухих люорослинних умов [5]. В Укршт за участю дуба сформо-ванi деревостани на плошд понад 1.6 млн. га [7]. Не дивлячись на вщносно незначну площу дубових лiсiв, вони мають дуже велике народногосподарсь-ке значення. Зокрема, деревина дуба посщае провщне мiсце за сво!ми яюсни-ми i цiнними показниками серед шших деревних порiд. Значну щншсть мають також кора дуба, яка вiдрiзняеться високими дубильними властивостями, листя дуба, що використовуеться, як корм для дубового шовкопряда, жолуд^ як поряд з сво!м безпосередшм призначенням для природного вiдновлення дубових деревосташв можуть використовуватись у харчовш промисловостi та як корм свшським i диким тваринам. Насадження за участю дуба мають також велике водоохоронне та грунтозахисне значення. Дуб посщае провщне мiсце серед деревних порщ пiд час створення полезахисних, протиерозшних лiсових смуг та при залюенш ярiв i балок [8].
Проте дуб належить до деревних порщ з вiдносно рiдкою повторюва-нiстю урожайних рокiв, яка за даними окремих дослщниюв коливаеться вщ 4-7 до 10-12 рокiв. Вщповщно, середнiй урожай жолудiв у щ роки в умовах Захiдного Люостепу, де розташованi дослiджуванi деревостани, може сягати вщ 2.3 до 2.7 т/га. В окремо взятому деревосташ оптимальш умови для пло-доношення дуба формуються при повнотi деревостану 0.6-0.7 [4]. Ефектив-нiсть плодоношення для потреб вiдновлення дуба визначаеться кшьюстю проросткiв, яка з'являеться тд наметом лiсу, по вiдношенню до опалих жолу-дiв. Своерiдним вщображенням ефективностi вiдтворення корiнних деревосташв насiневим та штучним шляхом е сшввщношення корiнних та похiдних деревосташв у межах даного люництва. З щею метою нами було проведено типолопчний аналiз волого! грабово! дiброви (табл. 1). На пiдставi проведе-них дослiджень встановлено, що вщсоток використання типологiчного по-тенцiалу волого! грабово! дiброви в умовах Товщдвського лiсництва стано-вить 83.8 %. Найнижчий вщсоток (70,7 %) використання типолопчного по-тенцiалу даного типу люу вiдзначено у вiковiй груш до 10 роюв, а найвищий (99,7 %) - характерний для вшово! групи 21-30 роюв. Типолопчний аналiз деревостанiв проведений нами у кожнш з вiкових груп даного типу люу дав змогу вщзначити iстотну перевагу похiдних деревостанiв у вжових групах 11-20 р. понад 69 %, 21-30 р. понад 85 %, у вiковiй груш 41-50 р. понад 55 % i
поступове зростання коршних деревостанiв у вшових групах 51-60 р. до 97 % та 71-80 р. понад 85 %. Встановлеш нами сшввщношення дають шдстави стверджувати, що протягом останшх декiлькох десятирiч не надавалось на-лежно! уваги забезпеченню не тшьки природного вiдновлення дубових деревосташв, а й штучному !х вiдтворенню, про що свiдчить значна кшьюсть по-хiдних деревостанiв у вжових групах до 40 роюв. У результатi несвоечасного проведення доглядових рубань у молодому вщ до 20 р. вщбуваеться випа-дання головно! люоутворюючо! породи - дуба звичайного зi складу деревостану. Наявшсть значно! кiлькостi корiнних деревосташв у вжових групах даного типу люу вiком понад 50 р. вказуе на дотримання вимог щодо своечас-ного проведення доглядових рубань у 60-х роках. Це дало змогу забезпечити перевагу головно! люоутворюючо! породи у складi сформованих деревосташв у насадженнях даних вжових груп.
З метою встановлення особливостей природного поновлення дуба звичайного у пристигаючих та стиглих дубових деревостанах волого! грабово! дiброви Товщдвського люництва, проведено облiк природного поновлення шд наметом деревостанiв та на закультивованш лiсосiцi. Результати дослщ-жень представлено в табл. 2.
Проведенi дослiдження дали змогу вщзначити, що пiд наметом пристигаючих та стиглих деревосташв за участю дуба звичайного вщсутнш, або недостатньо представлений шдрют дуба звичайного. Лише у столгтньому де-ревостанi незначно! повноти в iснуючих вiкнах та на узлюш було облiковано деюлька екземплярiв рiзновiкового пiдросту дуба звичайного. Натомють у достатнiй кiлькостi представлений шдрют граба, клена-явора, ясена звичайного, клена гостролистого та шших деревних порщ. В окремих випадках було облшовано шдрют 5-7 деревних порщ. Однiею з основних причин вщ-сутностi пiдросту дуба звичайного шд наметом вищезазначених деревостанiв е недостатня освплешсть [4, 6]. Як показали проведет нами дослщження, сила свплового потоку шд наметом насаджень становить вiд 3 до 11 % освпле-ност вiдкритого мiсця. Своерiдним пiдтвердженням встановлено! закономiр-ностi е облiкований шдрют у кiлькостi 1.4 тис. шт./га у мiжряддях закульти-вовано! люошки. Пiдрiст дуба звичайного у даних умовах збер^ся у мiжряд-дях шсля штучного закультивування лiсосiки. Достатня кшьюсть св^ла дала змогу усшшно конкурувати i вижити в боротьбi зi значною порослю друго-рядних де ревних видiв, чагарникiв та трав'яного вкриття дубу звичайному, для забезпечення нормального юнування якого не проводились жодш заходи.
Аналiз звгтно! документаци лiсництва дав змогу вщзначити, що тут вiдсутнiй перелiк заходiв щодо сприяння природному поновленню дуба звичайного перед та шд час проведення люовщновних рубань. Люовою охоро-ною не проводяться спостереження та не фжсуються роки значних урожа!в дуба звичайного. У люнищш не передбаченi плановi заходи щодо ефективно-го використання жолудiв для природного вщновлення дубових лiсостанiв у роки значних урожа!в.
№ з/п Трупа в1ку, РОК1В К-сть даля-нок, шт. Пло-ща, га Фактичний запас на ВС1Й ПЛОЩ1, м Середшй фактичний запас, м /га Середшй фактичний приркт, м /га кнуючий типолопчний еталон Потенцш ннй запас на всш ПЛОШД, м' Высоток використ. типолопч. потенц., %
Склад деревостану Середшй прирют, м" та Пов-нота Запас, м /га
1. 0-10 15 57.0 725.0 12.8 2.6 6ДЗГ1Яв 1.8 0.8 18.0 1026.0 70.7
2. 11-20 15 97.7 5193.0 53.1 3.5 8Д2Яс+Г 0.7 60.0 5862.0 88.6
3. 21-30 20 62.3 5277.0 84.8 3.4 7Д1Г1Кл1См 3.7 0.8 85.0 5295.5 99.7
4. 31-40 15 59.1 10150.0 171.8 4.9 6Д2Г1Яс1Яв 5.4 0.8 15.0 12706.5 79.9
5. 41-50 15 55.5 12288.0 221.4 4.9 7Д1Г1Яс1Кл 5.0 0.7 45.0 13597.5 90.4
6. 51-60 15 54.2 11534.0 212.8 3.9 ЗД5Яс1Г1Б 5.6 0.7 00.0 16260.0 71.0
7. 61-70 20 88.6 25654.0 289.6 4.5 8Д1Г1Вч 4 6 0.7 25.0 28795.0 89.0
8. 71-80 20 96.7 29086.0 300.8 4.0 8Д2Г+Яв 4.1 0.7 15.0 30460.5 95.4
9. 81-90 17 72.8 21066.0 289.4 3.4 7Д1Г2Бк+Яс 4.4 0.8 00.0 29120.0 72.3
10. 91-100 15 73.2 21752.0 297.2 3.1 5ДЗГ1Яв1Б 3.8 0.8 375.0 27450.0 79.2
П. 101-110 17 71.5 24234.0 338.9 3.2 6Д1БкЗГ+Яв 3.7 0.9 405.0 28957.5 83.7
56.4 184 788.6 166959.0 2272.6 41.4 7.1Д2ЛГ0.5 Яс0.2Яв0.1Бк 45 0.77 252.6 199219.0 83.8
Табл. 2, Таксацшна характеристика пробных площ
№ з/п Склад деревостану № № Вж, Пло- Бо- Пов-нота Тип л1су Середн1 За- Кшыасть шдросту, тис.шт./га
квар- видь ро- ща, н1- показники пас, м Дуб Клен- Клен Граб Яли- Ясен Ли- Всьо-
талу лу К1В га тет й, см Н, м звич. ЯВф гостр. на па го
1. 9Д1 Г+Лп о ^ 1 85 4.5 II 0,63 Пз-гД 22.6 18.9 16.0 - 4.6 0.3 2.6 0.3 0.9 0.1 8.8
2. 7Д1Яс1Яв1Вч 11 8 76 1.1 I 0.72 Вз-гД 304 26.2 42.0 - 0.2 - 0.3 - 0.4 - 0.9
о 3, ЗД1Б5Г1ЯС 37 5 90 10.0 I 0.61 Оз-гД 32.0 26.1 70.0 - 0.8 0.4 1.1 - 0.2 - 2.5
4. 6Д2Г1Кл 1Яс 28 8 100 0.7 I 0.58 Оз-гД 36 1 27.2 90.0 0.1 0.6 0.7 1.0 0.1 0.3 0.1 2.9
5. Л1сос1ка 15 2 5 4.1 - - Оз-гД - - - 1.4 0.9 1.1 2.8 - 0.7 0.3 1.2
З метою забезпечення шдвищення продуктивност насаджень та ефек-тивного використання потенцшних можливостей природного вiдновлення дуба звичайного в умовах волого! грабово! дiброви доцiльно передбачити проведення наступних заходiв:
• дотримуватись своечасного проведення доглядових рубань у молодняках даного типу л1су, за участю дуба звичайного;
• передбачити проведення мотторингових дослвджень перюдичност1 вро-жайних рошв;
• опрацювати теоретичт основи моделювання наступлення роюв значного врожаю жолуд1в дуба звичайного;
• запропонувати перелш лшогосподарських заход1в щодо сприяння природному поновленню тдчас врожайного року (рихлення лково! тдстилки, розрщ-ження другого ярусу, вирубка тдлкку, проведення рубок, пов'язаних з ве-денням люового господарства);
• тдготувати резервний перелш д1лянок стиглих дубових деревосташв в яких передбачаеться проведення вщновно! рубки в роки значного урожаю жолудя;
• провести тдб1р дшянок пристигаючих деревостат в1ком понад 80 рошв з метою проведення заход1в щодо сприяння природному поновленню в вро-жайт роки дуба та створення оптимальних умов осв1тлення для накопичення тдросту дуба тд наметом цих насаджень;
• опрацювати перелш лшоввдновних рубок системи суцшьних (рубань Корна-ковського), поступових, виб1ркових та комбшованих та здшснити !х адаптацию до шнуючих умов з метою забезпечення оптимального використання потенцшних можливостей природного ввдновлення дуба звичайного в уро-жайт роки;
• забезпечити своечасне та яшсне проведення доглядових рубань в дубових молодняках з метою формування кор1нних деревосташв з перевагою у склад1 дуба звичайного;
• передбачити проведення люоввдновних рубань у дубових деревостанах воло-го! грабово! д1брови лише в нас1ннев1 роки тсля опадання жолудя у перюд (осшь, зима поточного та рання весна наступного року).
Л1тература
1. Генс1рук С.А., Нижник М.С., Коп1й Л.1. Люи Захщного регюну Украши. - Льв1в: Атлас, 1998. - 408 с.
2. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). - Львов: Облполиграфиздат, 1987. - 164 с.
3. Воробьев Д.В. Типы лесов европейской части СССР. - К.: Изд-во АН УССР, 1953. - 450 с.
4. Бондаренко В.Д., Копий Л.И. Динамика отпада и пути сохранения самосева дуба в условиях западной лесостепи// Лесной журнал: Изв. ВУЗов. - 1986, № 4. - С. 15-18.
5. Жуков А.Б. Дубравы СССР. - М.-Л.: Гослесбумиздат, 1949. - 351 с.
6. Копий Л.И. Сохранность и рост самосева дуба черешчатого на вырубках западной лесостепи// Лесная геобот. и биол. древ. растений. - Брянск. - 1986. - С. 63-67.
7. Лосицкий К.Б. Восстановление дубрав. - М.: Сельхозиздат, 1963. - 358 с.
8. Пятницкий С.С. Дубравы Советского Союза и повышение их производительности. - К.: Наук. думка, 1968. - 327 с.
