CC BY
54
Zaplyvana Yu.A. The Propagation of Heuchera L. Genus in the In Vitro Condition
Terms and conditions under which it is necessary to carry out seed propagation of decorative forms of Heuchera L. in the Right Bank Forest-Steppe of Ukraine are determined. The article deals with peculiarities of reproductive biology of the following species of Heuchera L. genus of Saxifragaceae family: H sangyinea 'Cometa', H. sanguinea 'Karminnovo-red', H cyllindrica Douglas. H. americana L.H. cyllindrica 'Rangilinda', H americana 'Syok-fols', Heuchera micrantha 'Palace Purple', H. sangyinea 'Bresinhem', H. sangyinea 'Lauchtkafer'. It is found that for successful introduction of Heuchera genus it is the best to use sodium hypochlorite and water at the rate of 0.33 for seeds and buds - 0.1 %. It is defined that in the deciduous soil mixture plants rooted by 87 % and in the forest soil only by 56 %.
Key words: explants, sterilization, exposure, reagent, propagation, in vitro.
УДК 630 *[644.2+524.4] Проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук;
здобувач 1.В. Ф^зик, канд. с.-г. наук; асист. СЛ. Копш, канд. с.-г. наук; магктрант В. О. Агш; астр. МЛ. Копш - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 ПОШИРЕННЯ ТА ПРОДУКТИВШСТЬ ДУБОВИХ Л1С1В ЗАКАРПАТТЯ
Проведено аншш поширення, продуктивности видового складу дубових лгав За-карпаття. Дослщжено особливост вшово! структури дубових деревосташв та динамши !х площ^ Встановлено ютотне порушення сшввщношення вшових груп люосташв, серед яких домшуючу позищю займають середнъовжов^ Вщзначено, що в межах аншпзо-ваного регiону сформованi сприятливi умови для зростання високопродуктивних дiб-ров, де найвищим середнiм приростом характеризуються високостовбурш дубовi наса-дження у вщ 41-60 рокiв. Серед анЕшзованих дубових насаджень тшьки 26,2 % станов-лять корiннi високостовбурнi дубовi деревостани, значна частина лiсостанiв вщзна-чаеться повнотою нижче 0,7. Внаслiдок проведеного розподiлу дубових деревостангв на коршш i похiднi, встановлено, що частка похщних лiсостанiв е досить значною i стано-вить 50,4 %. Обгрунтовано необхiднiсть посилення уваги забезпеченню природного вiдтворення дiбров, своечасному проведению доглядових рубок, зменшенню площi по-хiдних деревостанш та поступовому збшьшенню площi дубових лiсiв у регюш досль джень.
Ключовi слова: дубовi деревостани, склад, повнота, продуктивнiсть, вшова структура, типологiчний аналiз, коршш та похщш деревостани, свiжа грабова дiброва.
Вiдповiдно до проведених дослщжень рiзних авторiв, в Украíнi до релш-тових дабров належать острiвш осередки, що збереглись на теренах поза межами впливу льодовика, зокрема на Подальсько-Волинськш височинi та Донець-кому кряжi. Имовiрно, саме з Подальсько-Волинсько!' височини вiдбулась м^ра-Ця дуба звичайного та скельного в межах Захiдного регiону Украши до Карпат. Поширення видiв роду дуба на Закарпатп найбшьш вiрогiдно вiдбувалось з осередкiв, якi знаходились на територií Угорщини, Румунií та Словаччини [1].
Дуб звичайний е однieю з найцiннiших деревних порвд, що ростуть на те-риторц Украши i в межах досшджуваного регiону. Насадження за його участю, поряд з високою сировинною щннктю, виконують надзвичайно важливi грунто-захисш, водорегулювальнi, водоохороннi та рекреацiйнi функцц [2, 10]. Поглина-ючи значну частку поверхневих вод, вони ктотно послаблюють поверхневий стж i протидають воднiй ерозií. Потужна коренева система дуба звичайного сприяе формуванню стшких до нестачi вологи насаджень, що мае надзвичайне значення
у створенн комфортних мiкроклiматичних умов на сумiжних територiях у межах його поширення [4-6]. Особливiстю формування дабров Закарпаття е те, що вони можуть рости i розвиватись за високих температур i навiть за недостатнього балансу вологи. Дубовi лiсостани аналiзованого регiону вiдзначаються високою видовою насиченктю. Протягом тривалого iсторичного перiоду в дубових фггоце-нозах формувались умови спiвiснування еколопчно близьких (граб, ясен, липа), школи вiддалених (бук, ялиця), з дубом деревних видiв. Наявнiсть у склада дубових деревостанв субедифiкаторiв та асектаторш сприяють формуванню ценотич-но стабшьних мiшаних фiтоценозiв, якi, на вщмшу вiд спрощених монодомшан-тних, е менш екологiчно вразливими та бшьш продуктивними [3, 8, 9].
Ареал поширення дубових лiсiв у минулому був значно ширший за кну-ючий, але пiд впливом несприятливих факторiв, а також внаслщок активно!' гос-подарсько! дiяльностi людини вiн значно зменшився. Найбшьшого винищення зазнали дубовi лiси регiону дослвджень у перiод ХУ1-Х1Х ст. 1нтенсивне виру-бування лiсiв сприяло значному зменшенню площ високопродуктивних дабров.
Внаслщок активних заходав щодо штучного вщновлення дубових деревос-тан1в з середини XX ст. в Украíнi наштилась тенденщя до поступового зростання плошд насаджень з переважанням дуба. Зокрема, за даними матерiалiв лковпо-рядкування на 01.01.1962 р., лiсовi насадження з домiнуванням дуба займали пло-щу 1318,4 тис. га або 19,2 % ввд загально! плошд лiсiв Держлiсфоцду, у 1966 р. вщповщно - 1419,0 тис. га (20,1 %), а на 01.01.2002 р. !х площа зросла до понад 1,7 млн га, що вщповщае майже 27 % вкритих лiсовою рослиннiстю земель [7].
Результати аналiзу динамiки илощд дубових насаджень Закарпаття з 1960 р. доводять поступове зростання !х величини. Однак спостерiгаеться небез-печна тенденция до зменшення илощд лiсостанiв за участю дуба звичайного у молодших вжових групах. Зокрема, iстотно зменшилась площа деревосташв у вшовш групi до 20 роюв. Наприклад, у Закарпатському обласному управлiннi лiсового господарства за результатами облку лiсового фонду 2002 р., площа дубових лкостатв у аналiзованому вiцi становить тальки 1921,0 га, тодд як у шших вiкових групах 1х площа значно вища (табл. 1). Така особливкть сприятиме по-дальшому нерiвномiрному розподдлу дубових лiсостанiв за вжовими групами.
Проведенi дослiдженця свiдчать про те, що ввдповвдно до статистичних даних, вiкова структура дубових деревосташв у межах цього управлшня ктот-но порушена. Зокрема, найб1льшу площу у Закарпаттi займають середньовiковi високостовбурш лiсостани за участю дуба звичайного (53,9 %), значно менше тут стиглих i перестiйних (11,5 %) деревостан1в i найменше молодцякiв першо-го класу вiку (5,4 %) (рис. 1).
Найвищий середнiй приркт (5,4 м3/га) характерний для високостовбур-них дубових деревостан1в у вщ 41-60 рок1в. Значно нижчий показник приросту (3,8 м3/га) характерний для стиглих i перестiйцих дубових деревосташв та мо-лодцякiв (4,5 м3/га) першого та другого клас1в вжу. Лiсорослиннi умови рiвнин-но1 частини Закарпаття сприятливi для зростання високопродуктивних лкоста-н1в за участю дуба звичайного. Поряд з тим, як показали проведеш дослiджен-ня, в умовах аналiзованого регiону недостатньо ефективно використовуються iснуючi потенцiйнi можливостi.
Вiдповiдно до проведених дос-лiджень, у дубових деревостанах Ша-ланкiвського лiсництва ДП "Виногра-дiвське лiсове господарство" значну площу у лiсництвi займають похщт деревостани, склад яких не вщповщае встановленим вимогам. Зокрема, за результатами типолоичного аналiзу деревосташв свшо'* грабово!' дiброви, найбiльш штотна невiдповiднiсть 'х складу характерна у вкових групах до 20-ти роюв (табл. 2). Поряд з тим, iншi невiдповiдностi такi, як надмiрна (понад 40 %) участь у складi другорядних де-ревних порщ, низька повнота, несвоечасне проведення доглядових рубань, зу-мовили низький вщсоток використання типологiчного потенцiалу аналiзовано-го типу люу у рiзних вкових групах. Так, вiдсоток використання типолоичного потенщалу у вiкових групах понад 60 роюв е нижчим 80 %, що вказуе на ютот-нi потенцiйнi втрати дубово!' деревини в анаизованих вiкових групах.
З метою детального анаизу основних причин недостатнього використання анаизованих люорослинних умов лiсництва пiд час вирощування насаджень за участю дуба звичайного, проведено розподiл деревостанiв на коршш та по-хiднi (табл. 3).
Табл. 3. Розподш насаджень на корпии I пох1дн1 деревостани
Група вку, роки Загальна площа, га Площа, га/%
коршш похщш
1,0-0,8 0,7-0,5 0,4-0,1 1,0-0,8 0,7-0,5 0,4-0,1
0-10 61,0 6,4/10,5 8,0/13,1 — — 29,8/48,9 16,8/27,5
11-20 75,8 39,7/52,4 8,4/11,1 - 24,6/32,5 3,1/4,0 -
21-30 82,0 29,7/36,2 4,2/5,1 - 29,2/35,6 18,9/23,1 -
31-40 80,3 23,1/28,8 — - 54,4/67,7 2,8/3,5 -
41-50 159,0 64,3/40,4 - - 90,4/56,9 4,3/2,7 -
51-60 101,1 16,0/15,8 64,1/63,4 - 0,7/0,6 20,3/20,2 -
61-70 87,3 6,7/7,7 39,8/45,6 - - 40,8/46,7 -
71-80 95,9 8,8/9,2 11,6/12,1 - - 75,5/78,7 -
81-90 85,9 22,0/25,6 57,9/67,4 - - 6,0/7,0 -
Разом: 828,3 216,7/26,2 194,0 /23,4 - 199,3/24,1 201,5/24,3 16,8/2,0
Проведет дослщження дозволили вщзначити незначну (26,2 %) площу корiнних високоповнотних деревосташв, що свiдчить про недостатню увагу пiд час вирощування насаджень своечасному проведенню доглядових заходiв. Очевидно, що в перюд проведення доглядових рубок не надано належно'' уваги догляду за головною лiсотвiрною деревною породою, що сприяло випаданню и з складу сформованих насаджень та зростанню площi похiдних деревосташв. Поряд з тим, варто вщзначити надмiрний вiдсоток деревостанiв з повнотою нижче 0,7, що також вказуе на надмiрнi розрiдження деревосташв у перюд проведення доглядових рубок. Такий стан анаизованих деревосташв може свщчити про не-достатне вжиття заходiв iз запобiгання виникненню рiзноманiтних хвороб, або розвитку шкiдникiв, яю сприяли пошкодженню дерев головно!' лiсотвiрноí де-
ВжОв1 групи, рок ¡в Рис. 1. РозподЫ дубових деревосташв Закарпаття за вжовими групами
ревно'1 породи i зумовили необхiднiсть проведення додаткових зрiджень. Внас-лiдок проведеного розподту дубових деревостанiв на корiннi та похщт, вста-новлено, що частка похщних деревостанiв становить 50,4 %.
Достатня кiлькiсть тепла, що надходить на поверхню дослiджуваного ре-гюну, забезпечена вiдповiдною кiлькiстю вологи, створюе сприятливi умови для росту дубових деревосташв за 1а-1 класом боштету. Проте фактичнi показ-ники продуктивносп дубових деревостанiв вказують на ютотш можливостi 'х пiдвищення (рис. 2). Так, найбшьш iстотнi вiдхилення мiж фактичним запасом аналiзованих дубових деревосташв та запасом деревосташв I боштету встанов-лено у вкових групах понад 80 рокiв i 21-40 та 61-80 роюв. 500-
сй
2
450 400 к 350 к 300 8 250 & 200
5 150 § 100 Д 50
//
м У/
— % У/
£ У/ У/ у/
/V у у
<у У/ у
— % у л У
V /у У / у
// // У У/ / / / /
О Фактичный запас, м/га 0 Запас боштету, м/га
0-20
21-40 41-60 61-80 Понад 80 Вжов1 групп, роив
Рис. 2. Показники середнгх запаав деревини дубових деревосташв Закарпаття
за вжовими групами
Вщповщно до здшснених дослщжень можна зробити таю висновки:
1. В умовах Закарпаття формуються дубовi люи, що вiдзначаються високою видовою насиченютю та значною потенцiальною продуктивнiстю.
2. Вжова структура дубових лiсостанiв регюну дослiджень iстотно порушена. Найбiльшу площу тут займають середньовiковi високостовбурнi деревоста-ни (53,9 %), значно менше стиглих i перестiйних (11,5 %) та найменше мо-лоднякiв першого класу вiку (5,4 %).
3. Серед дубових насаджень значну площу (понад 50 %) займають похщш та низькоповнотш (понад 73 %) деревостани, що мае ютотний вплив на 1х продуктивнiсть та екологiчну стiйкiсть.
4. З метою тдвищення ефективностi використання лiсорослинних умов аналь зованого регiону, доцiльно посилити увагу забезпеченню природного вщ-творення дубових деревосташв, своечасному проведенню доглядових рубок, зменшенню площi похiдних деревосташв та сприяти поступовому зростанню 1'х площi шляхом створення на низькопродуктивних та непри-датних для сшьськогосподарського використання землях лiсових насаджень за участю дуба звичайного.
Лггература
1. Артюшенко О.Т. Iсторiя лшв Украши у четвертинному перiодi / О.Т. Артюшенко // Ш-совi ресурси Украши, 1х охорона i використання : зб. наук. праць. - Харюв : Держсшьгосп. вид-во УРСР, 1970. - С. 10-14.
2. Жуков А.Б. Дубравы СССР / А.Б. Жуков. - Л. : Гослесбумиздат, 1949. - Т. 1. - 352 с.
3. Генсирук С. А. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / С. А. Генсирук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь та ш - К. : Вид-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
4. Копш Л.1. Основш аспекти регюнально! програми збшьшення тсистосп захщного регь ону Украши / Л.1. Копiй // Науковий вкник УкрДЛТУ : зб. наук-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.8. - С. 134-140.
5. Копий Л.И. Естественное возобновление дуба черешчатого в условиях Западной Лесостепи и его использование для восстановления дубрав : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение, лесоводство и защитное лесоразведение, лесн. пожары и борьба с ними" / Л.И. Копий. - Минск, 1987. - 18 с.
6. Копш Л.1. Способи вщтворення дубових люосташв Захщного Лсостепу Украши / Л.1. Копш, С.Л. Копш, О.А. Чаплик, В.В. Лентяков // Лсове господарство, люова, паперова i де-ревообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львгв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 38. - С. 20-29.
7. Короткий доввдиик лiсового фонду Украши / Держком. ЛГ Украши (За матерiалами облику лшв станом на 1 сiчня 2002 року). - 1рпшь, 2003. - 149 с.
8. Молотков П.И. Естественное возобновление лесов / П.И. Молотков, Н.И. Мамонов, В.И. Гниденко и др. - Ужгород : Вид-во "Карпаты", 1971. - 121 с.
9. Стойко С.М. Дубовi люи Украшських Карпат: еколопчш особливостп, вщтворення, охо-рона / С.М. Стойко. - Львiв : Вид-во "Простпр М", 2009. - 220 с.
10. Турчин Т.Я. Естественные степные дубравы донского бассейна и их восстановление / Т.Я. Турчин. - М. : Изд-во ВНИИЛМ, 2004. - 312 с.
Копий Л.И., Физык И.В., Копий С.Л., Агий В. О., Копий МЛ Особенности распространения и продуктивность дубовых лесов Закарпатья
Проведен анализ распространения, продуктивности, видового состава дубовых лесов Закарпатья. Исследованы особенности вековой структуры дубовых древостоев и динамики их площади. Установлено существенное нарушение соотношения вековых групп насаждений, среди которых доминирующее положение занимают средневековые. Отмечено, что на территории анализируемого региона сформированы сопутствующие условия для произрастания высокопродуктивных дубрав, где наивысшим средним приростом характеризуются высокоствольные дубовые древостои в возрасте 41-60 лет. Среди анализированных дубовых насаждений только 26,2 % составляют коренные высокоствольные дубовые древостои, значительная их часть отличается полнотой ниже 0,7. В результате проведенного распределения дубовых насаждений на коренные и производные, установлено, что часть производных древостоев достаточно значительна и составляет 50,4 %. Обоснована необходимость усиления внимания обеспечению естественного восстановления дубрав, своевременному проведению рубок ухода, уменьшению площади производных древостоев и постепенному увеличению площади дубовых лесов в регионе исследования.
Ключевые слова: дубовые древостои, состав, полнота, продуктивность, вековая структура, типологический анализ, коренные и производные древостои, свежая грабовая дубрава.
Kopiy L.I., Phizyk I. V., Kopiy S.L., Ahiy V.O., Kopiy M.L., Some Distribution Features and Performance of Oak Forests of Transcarpathia
The analysis of the distribution, productivity, species composition of oak forests of Transcarpathia is made. The features of the age structure of oak stands and dynamics of their area are studied. The material breach of value forest stand age groups, including the dominant position occupied by middle-aged, are found. It is noted that within the analyzed region favorable conditions for the growth of high-performance groves, where the highest average growth characterized boled oak plantations aged 41-60 years, are formed. Among the analyzed oak forest only 26.2 % are indigenous boled oak stands, much of the forest stand is particular for its 0.7 below. As a result of the distribution of the roots of oak stands and derivatives, the proportion of original forest stands is proved to be significant and is 50.4 %. The need for greater attention to ensure natural regeneration of oak, timely holding, inspection cuts, reducing the area of derivatives stands and a gradual increase in the area of oak forests in the area of research are justified.
Key words: oak stands, structure, completeness, performance, age structure, typological analysis, fundamental and original stands.
