CC BY
57
ревосташв вщображають вплив системи люогосподарських заход1в на структуру 1х роз-подшу за запасом та д1аметром.
Ключовг слова: грабово-дубовий деревостан, таксацшна будова, розподш за дь аметром, таксацшш та бюметричш показники, запас, структура, анал1з, св1жа грабова д1брова, р1вновелика частина.
Вступ. Дуб - один з найщншших i найстарших видш, що поширений на територii Укра!ни. Ареал, який в минулому займав дуб, був значно ширший за кнуючий, але пiд впливом несприятливих факторiв, а також внаслiдок госпо-дарсько! дiяльностi людини вiн значно зменшився [5]. Найбiльшого винищення зазнали дубовi лiси захiдного регiону Укра!ни в ХУ1-Х1Х ст. 1нтенсивне виру-бування лiсiв сприяло значному зменшенню площ високопродуктивних дiбров. Зi середини ХХ ст. в УкраЫ намiтилась тенденция поступового зростання пло-щi насаджень з переважанням дуба. Так, на 01.01. 1962 р. лiсовi насадження з переважанням дуба займали площу 1318,4 тис. га або 19,2 % загально! площi ль сш Держлiсфонду, а у 2002 р. !х площа становила 1705,5 тис. га, що сягае понад 24 % ввд лiсового фонду Укра!ни.
Дубовi лiси в УкраЫ найбшьш поданi у Лiсостепу, де за площею вони майже вдвiчi переважають деревостани за участю дуба звичайного в межах По-лiсся, Степу та Закарпаття. На територц Закарпаття дубовi рiвниннi лiси окре-мими урочищами розташованi в межах Притисянсько! низовини на висотах 100-130 м н.р.м. Внаслвдок низько! водопроникностi грунтш тут нерiдко вiдбу-ваеться застш талих i дощових вод. У понижених формах рельефу формуються переважно с^ типи лiсу: сира грабова судiброва, сира ясенева дiброва i сира грабова дiброва. Для шдвищених тип1в рельефу характерна свiжа грабова дiб-рова. Корiннi деревостани вщзначаються високою продуктивнiстю 1а-1 бонiтету у свiжих i вологих дiбровах, П-Ш - у судiбровах. Головною лiсоутворювальною породою у всiх типах лку е дуб звичайний, характерною домшкою в ясеневих типах е ясен звичайний, ясен вузьколистий i граб звичайний; у грабових - граб звичайний. Поряд зi згаданими деревними породами, тут трапляються також клен польовий, бук лковий, клен гостролистий, липа дрiбнолиста, в'яз корко-вий, горобина, береза, яблуня лiсова, осика [5].
Високостовбурш дубовi деревостани у Закарпатськш обл., згiдно з обль ком лiсового фонду на 01.01.2002 р., займають майже 35,7 тис. га та близько 5,4 тис. га тут зосереджено низькопродуктивних дубових лкосташв зi загаль-ним запасом понад 9,2 млн м3 деревини, що становить загалом близько 8 % ль сового фонду области
Об'ектом дослгдження вибрано стиглi грабово-дубовi деревостани Ви-ноград1вського лiсгоспу в умовах свiжоi дiброви. Предметом дослщження при-йнято аналiз та тишзащю таксацiйноi будови деревостан1в i структури запасу.
Передбачено встановити зв'язок мiж вiдмiннiстю системи лiсогоспо-дарських заходш у стиглих грабово-дубових деревостанах i формою розподiлу кiлькостi дерев за дiаметром. Одночасно шляхом типiзацil розподшв за дiамет-ром визначити особливосп структури запасу переважаючого елементу лку.
Методика обмiрiв та камерального опрацювання матерiалiв спосте-реження. Методичною основою вивчення таксацiйноl будови деревостану та
структури запасу прийнято перелiкову iнструментальну таксащю. На вщбраних дiлянках закладено тимчасовi пробш площi та зроблено перелжи дерев на них. Для кожного ступеня товщини замiряно 3-10 висот дерев для побудови теоретично!' моделi залежноси висоти вiд дiаметра. З щею метою використано лазерний висотомiр. Зокрема, аналiтичну залежнiсть мiж висотами та дiаметрами дерев елементу лку в умовах зазначеного вище типу лку описано такою експонентою:
Н = во-^{-вшУ (1)
де: Н - середня висота, м; В - середнш дiаметр, см; р0, рь р2 - параметри рш-няння залежностi висоти дерев ввд дiаметрiв за ступенями товщини. Таксащйш та бiометричнi показники кожного елементу лку визначено за загальноприйня-тими в лiсовiй таксацii i лшвнищга формулами, а також за нормативними таб-лицями [6-8]. Для дослщження особливостi розподшу запасу елементу лку ба-зовою структурною одиницею прийнято рiвновелику частину деревостану.
Равновелика частина деревостану становить за обсягом 1/10 частину ран-жованого ряду дiаметрiв. Видiляють 10 равновеликих частин деревостану для кожного елементу лку. Критеркм розподшу на рiвновеликi частини деревостану прийнято дециль. Методику та алгоритм диференщацп ряду дiаметрiв дерев на ршновелию частини i розрахунок запасу для кожно! iз них наведено в науко-вих працях [1-4].
Результата дослщження та к анал1з. В умовах свiжоi грабово! дiброви грабово-дубовi деревостани характеризуються 1-Ш класами бонiтету. Причиною змши бонiтету вважаемо рiзну iнтенсивнiсть запроектованих в попереднi перiоди росту та розвитку рубок. Детальнiший пiдсумок таксащйно! та бюмет-рично! оцiнок грабово-дубових деревостанiв на пробних площах в межах Ви-ноградiвського лiсгоспу в аналiзованому типi лiсу подано у табл. 1, 2.
Табл. 1. Таксацшна характеристика пробних площ
Код Кв Вид Порода N А В Н р0 в2 О М С
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Шаланювське лкництво
дуб 134 100 41,5 27,3 63,5 3,2 0,4 18,2 235 8
ясен 113 100 23,0 22,6 63,5 3,4 0,4 4,7 48 2
граб 117 60 14,9 17,3 66,3 2,9 0,3 2,0 17 1
1 42 3 клен 12 50 13,5 15,4 66,3 3,1 0,3 0,2 1 0
черешня 6 50 14,5 15,8 66,3 2,8 0,3 0,1 1 0
в'яз 3 50 14,6 15,9 66,3 2,8 0,3 0,1 0 0
разом 386 25,2 302 10
дуб 33 100 62,7 31,1 66,3 1,7 0,2 10,3 144 5
граб 284 60 26,2 23,7 57,1 3,2 0,4 15,3 161 5
2 9 8 клен 10 50 18,0 17,0 43,6 3,0 0,4 0,3 2 0
осика 5 50 27,8 19,8 43,6 3,0 0,4 0,3 2 0
разом 332 26,1 310 10
3 7 15 дуб 43 100 55,6 30,9 74,4 2,9 0,3 10,4 147 4
ясен 76 100 38,5 30,0 97,8 2,7 0,2 8,8 101 3
граб 262 60 25,6 22,3 97,8 2,6 0,2 13,5 131 3
клен 16 50 16,6 19,9 97,8 2,6 0,2 0,3 3 0
в'яз 4 50 15,1 19,4 97,8 2,6 0,2 0,1 1 0
разом 400 - - - - - - 33,0 382 10
дуб 106 100 51,9 27,9 97,8 3,3 0,2 22,3 288 8
граб 291 60 19,8 19,2 94,2 3,2 0,2 8,9 78 2
4 40 18 ясен 27 60 18,1 19,6 32,0 8,6 1,0 0,7 6 0
в'яз 6 50 15,1 17,8 32,0 8,6 1,0 0,1 1 0
разом 429 - - - - - - 32,0 374 10
дуб 69 100 54,5 32,3 101,9 2,0 0,1 16,1 238 7
ясен 36 70 16,6 20,6 36,5 6,0 0,8 0,8 8 0
7 5 7 граб 228 60 25,8 21,6 35,1 2,4 0,5 11,9 111 3
клен 21 60 22,3 20,8 35,1 2,4 0,5 0,8 8 0
в'яз 10 60 12,9 17,7 35,1 2,4 0,5 0,1 1 0
разом 364 - - - - - - 29,8 366 10
дуб 75 100 49,8 31,1 50,9 4,3 0,6 14,5 209 6
ясен 24 100 42,9 30,7 54,8 2,0 0,3 3,5 38 1
8 8 8 граб 285 60 24,4 20,7 87,3 2,7 0,2 13,4 122 3
клен 15 60 14,7 17,9 87,3 2,7 0,2 0,3 2 0
осика 3 60 30,4 22,0 87,3 2,7 0,2 0,2 2 0
разом 403 - - - - - - 31,9 373 10
дуб 88 100 50,1 27,8 42,2 3,8 0,6 17,3 222 7
граб 340 60 17,4 18,6 40,5 2,4 0,4 8,1 70 2
10 40 1 ясен 42 80 18,2 18,8 35,0 2,4 0,5 1,1 10 0
вшьха 8 70 20,9 18,6 24,5 2,7 0,8 0,3 2 0
осика 1 60 35,0 22,5 30,4 6,6 0,9 0,1 1 0
разом 478 - - - - - - 26,8 305 10
Затисянське люництво
дуб 124 100 52,6 28,7 38,9 3,9 0,6 27,0 356 8
граб 293 60 18,6 17,1 39,9 3,0 0,4 8,0 63 1
5 140 4 клен 57 50 18,0 18,1 39,9 4,4 0,6 1,5 13 0
липа 4 40 12,2 14,7 39,9 4,4 0,6 0,0 0 0
груша 6 40 15,2 16,7 39,9 4,4 0,6 0,1 1 0
разом 484 - - - - - - 36,5 433 10
дуб 106 100 48,7 27,9 87,3 1,9 0,1 19,8 256 8
граб 249 60 18,7 16,8 92,6 2,9 0,2 6,9 53 2
ясен 2 100 50,8 27,8 92,6 3,2 0,2 0,3 3 0
9 138 3 клен 121 70 16,5 17,3 38,5 3,8 0,6 2,6 22 1
осика 2 60 22,7 19,7 38,5 3,8 0,6 0,1 1 0
черешня 1 60 14,1 16,1 38,5 3,8 0,6 0,0 0 0
разом 481 - - - - - - 29,6 335 10
Виноградiвське лiсництво
дуб 106 100 44,4 27,7 52,0 1,8 0,3 16,4 213 6
бук 122 100 28,2 21,8 86,2 3,9 0,3 7,7 81 2
6 58 18 граб 181 60 21,6 20,0 101,6 2,9 0,2 6,6 59 2
осика 2 40 19,0 19,2 101,6 2,9 0,2 0,1 0 0
черешня 6 40 17,4 18,7 101,6 2,9 0,2 0,1 1 0
разом 416 - - - - - - 30,9 355 10
Примiтки: N - юльюсть дерев, шт./га; С - частка деревно! породи у складi дере-востану, одиниць; А - середнш вж деревостану, роюв; Б - середнiй дiаметр, см; Н - се-редня висота елементу лiсу, м; р0, Рь Р2 - параметри моделi залежност висоти вiд дь аметра; О - абсолютна повнота елементу люу, м2/га; М - запас елементу люу, м3/га.
Табл. 2. Бюметрична характеристика пробних площ
Код Кв Вид Порода ва ^тт ^тах А Е Вар.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Шаланювське люництво
дуб 40,4 20 80 9,6 0,59 0,91 24
ясен 19,1 8 56 12,8 0,97 -0,28 67
1 42 3 граб 14,0 8 36 5,1 0,69 0,12 37
клен 13,1 8 20 3,1 0,55 0,06 24
черешня 14,1 12 24 3,1 1,79 3,22 22
в'яз 14,4 12 20 2,7 0,66 -0,63 18
дуб 61,4 24 88 12,5 -0,37 0,61 20
2 9 8 граб 22,9 8 60 12,8 0,46 -0,99 56
клен 15,3 8 44 9,5 1,95 2,85 62
осика 25,1 8 44 12,0 0,08 -1,28 48
дуб 54,2 8 88 12,6 -0,06 0,80 23
ясен 32,9 8 84 19,4 0,17 -1,36 59
3 7 15 граб 23,1 8 56 11,0 0,29 -0,88 48
клен 15,0 8 32 7,0 1,51 1,13 47
в'яз 14,4 8 24 4,6 0,29 -0,61 32
дуб 51,0 28 80 9,2 0,43 0,48 18
4 40 18 граб 18,3 8 44 7,4 0,67 0,12 40
ясен 16,8 8 36 6,7 0,77 0,53 40
в'яз 14,4 8 24 4,6 0,29 -0,61 32
дуб 50,5 8 92 14,6 -1,24 2,51 29
ясен 15,1 8 36 6,8 1,17 1,06 45
7 5 7 граб 23,9 8 56 9,8 0,08 -0,44 41
клен 20,0 8 48 10,0 0,70 -0,06 50
в'яз 11,9 8 24 5,2 1,31 0,63 44
дуб 48,0 20 88 13,0 0,47 0,09 27
ясен 24,1 8 84 23,5 0,98 -0,57 98
8 8 8 граб 22,2 8 48 10,1 0,33 -0,87 45
клен 13,8 8 36 5,1 2,30 7,50 37
осика 29,5 12 36 7,2 -1,60 1,55 24
дуб 48,0 8 92 13,0 -0,45 1,70 27
граб 15,8 8 48 7,3 1,34 2,40 47
10 40 1 ясен 16,4 8 44 7,9 1,36 1,55 48
вшьха 19,1 8 40 8,4 0,58 -0,04 44
осика 34,7 28 40 5,0 -0,38 -1,50 14
Затисянське люництво
дуб 45,9 8 100 14,5 -0,18 -0,30 32
граб 17,6 8 48 6,4 0,76 1,26 36
9 138 3 ясен 48,8 28 64 14,2 -0,41 -1,58 29
клен 15,0 8 48 6,9 1,47 3,30 46
осика 21,7 16 36 6,7 1,12 0,16 31
черешня 14,0 12 16 2,0 0,00 -2,00 14
дуб 51,2 20 88 11,9 0,33 0,16 23
граб 17,5 8 52 6,4 0,68 0,83 37
5 140 4 клен 16,7 8 36 6,9 0,82 0,27 42
липа 11,6 8 20 3,8 0,91 -0,03 33
груша 14,4 8 24 5,1 0,14 -1,24 36
Виноград1вське люництво
дуб 42,9 12 80 11,5 0,26 0,13 27
6 18 бук 24,2 оп п 8 о 60 А Я 14,5 О 3 0,64 П ^ 1 -0,79 П 0/1 60 А О
58 граб осика 20,0 18,7 8 16 48 24 8,3 3,8 0,51 0,71 -0,24 -1,50 42 20
черешня 16,4 8 24 5,8 -0,17 -1,40 35
Примiтки: Ба - середньоарифметичний дiаметр, см; dmax - лiмiти, см; о^ - ста-ндартне вiдхилення для ряду дiаметрiв, см; А - асиметрiя; Е - ексцес; Вар. - коефщент варiацií, %.
Особливос^ форми розподшу кiлькостi дерев за дiаметром показано на рис. 1-4. На рисунках подано як фактичш розподши за дiаметром (тонкi лши), так i узагальнений результат для видшеного типу (груба лiнiя).
На рис. 5 порiвняно видiленi типи розподшв кiлькостi дерев дуба зви-чайного за дiаметром
Рис. 1. Розподти ктькост1 дерев дуба звичайного за Ыаметром для пробних площ № 3, 4, 5, 7 та 10
4 8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64 68 72 76 80 84
Ступеш товщини, см
Рис. 2. Розподти к1лькост1 дерев дуба звичайного за дгаметром для пробних площ № 1 та 6
Видiленi типи розподшу кiлькостi дерев дуба звичайного за дiаметром iстотно вiдрiзняються мiж собою як за асиметрieю i ексцесом, так i за мшливк-тю та розмахом варiацii, шшими бiометричними характеристиками.
Вважаеться, що за встановленими особливостями можна чiтко видшити специфiку впливу системи лiсогосподарських заходiв на розподiл дерев за ступенями товщини, що можна використовувати для формування дубових деревос-ташв з цiльовим дiаметром у визначному вщ1 Зокрема, варiант ведения госпо-дарства в дубових деревостанах, що вщображено кривою з вершиною у 60 сту-пенi товщини, дае змогу у вщ рубки забезпечити значну частку дерев дуба дь аметром вiд 48 до 80 см, що вщповщае веденню господарства на формування високояюсно! стовбурноi деревини дуба. Поряд з тим, похила крива, яка вершиною простягнулась вiд 36 до 52 ступеш, бiльшою мiрою вiдповiдае завданням рiвномiрного розподiлу дерев дуба в межах насадження, що створюе умови для ведення господарства за принципами наближеного до природи лiсiвництва. Ре-зультати розподшу запасу дуба звичайного за равновеликими частинами дере-востану на пробних площах подано у табл. 3.
Табл. 3. Структура запасу дуба звичайного на пробних площах
Код Розподш запасу за рiвновеликими частинами деревостану, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 2,5 4,6 6,0 6,9 7,9 9,1 10,4 11,9 14,0 26,6
6 1,8 4,8 5,8 6,9 8,1 9,2 10,5 12,7 15,4 24,7
ср. 2,1 4,7 5,9 6,9 8,0 9,2 10,5 12,3 14,7 25,7
2 2,9 6,1 7,4 8,4 9,2 10,1 11,1 12,4 14,2 18,1
ср. 2,9 6,1 7,4 8,4 9,2 10,1 11,1 12,4 14,2 18,1
3 1,2 6,1 7,2 8,7 8,2 9,6 11,5 11,6 13,0 22,9
4 3,5 6,0 7,0 7,9 8,9 9,9 10,9 11,8 13,6 20,5
5 2,4 5,2 6,5 7,5 8,5 9,5 10,8 12,4 14,7 22,5
7 1,5 5,1 6,2 7,6 8,8 9,8 11,2 12,7 14,6 22,5
10 1,2 5,0 6,0 7,6 8,9 9,3 10,6 12,2 13,9 25,2
ср. 2,0 5,5 6,6 7,9 8,7 9,6 11,0 12,2 14,0 22,7
8 2,1 4,3 5,6 6,8 7,9 9,1 10,6 12,5 15,7 25,5
9 1,0 3,5 4,8 6,0 7,6 9,4 11,0 12,9 15,4 28,2
ср. 1,6 3,9 5,2 6,4 7,7 9,2 10,8 12,7 15,6 26,9
Графiчна штерпретащя особливостей розподшу запасу дуба звичайного за равновеликими частинами деревостану для видшених титв розподiлу кшь-костi дерев за дiаметром подано на рис. 6.
Висновки. Опрадювання розподiлiв кшькосп дерев за дiаметром та ана-лiз iх форми дав змогу видшити чотири типи. Видiления титв розподiлiв кшь-костi дерев за д1аметром характеризуються р1зною ктор1ею росту та розвитку деревостану, а також вщмшною товарно-сортиментною структурою елеменпв тсу.
М1ж формою ряду д1аметр1в та структурою запасу за равновеликими частинами деревостану встановлено законом1рний зв'язок, який грунтуеться на те-оретичнш взаемозалежносп. Виявлена вщмшшсть структури запасу за р1внове-ликими частинами деревостану у вщ головного рубання дае змогу одшити ефектившсть реалiзованоi попередньо системи лкогосподарських заход1в, виз-начити адекватн1сть р1зних вид1в доглядових рубань.
0-J---------
123456789 10
Р1вновелиж частини деревостану
Рис. 6. OcoÔMueocmiрозподту запасу дуба звичайного заpieHoeeRUKUMU частинами для видтених титв розподту кiлькoсmi дерев за дiамemрoм
Встановлеш залежносп дають змогу визначити основш тдходи щодо розроблення системи заходiв для вирощування дубових люосташв з визначени-ми таксацiйними показниками та опрацювати пропозицп з розподту дерев дуба за ступенями товщини у вщповщному спiввiдношеннi, що сприятиме визначен-ню механiзмiв формування рiзновiкових деревостанiв.
Лiтература
1. Гончар В.М. Особливост структури запасу березово-соснових деревостанiв Захщного Полiсся / В.М. Гончар, СЛ. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий вiсник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер. : Лю1вництво i декоративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. -2012. - Вип. 171, ч. 3. - С. 23-29.
2. Котй Л.1. Достдження структури основних лiсотаксацiйних показниюв соснових дере-востанiв свiжого дубового субору захщного Полiсся / Л.1. Копiй, О.О. Мелещук, Ю.Й. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. -Вип. 18.11. - С. 115-122.
3. Копш С Л. Структурний анамз високоповнотних грабово-дубових деревосташв у свiжих грудах / С Л. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук -техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.9. - С. 12-20.
4. Ониськевич М.М. Теоретичш аспекти вивчення структури деревосташв сугрудових умов Захщного Полюся в межах поширення азали жовто'1 / М.М. Ониськевич, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копiй // Науковий вюник НУБШ Укра'1ни : зб. наук. праць. - Сер.: Лшвництво i декоративне садiвництво. - К. : Вид-во НУБiП Укра1'ни. - 2012. - Вип. 171, ч. 3. - С. 79-84.
5. Копш Л.1. Особливоси поширення та продуктивнють дубових лю1в Закарпаття / Л.1. Ко-п1й, 1.В. Фiзик, С Л. Копiй та iн. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.1. - С. 69-74.
6. Нормативно-шформацшний довщник з люово'1 таксаци. Довщникове видання / вiдпов. за вип. А. А. Строчинський, С.М. Кашпор. - К. : Держком. лiсового господарства Украши, 2010. - 283 с.
7. Сума площ перерiзiв та запас деревостан1в при повнотi 1,0. Люотаксацшш нормативи (видання друге, уточнене та доповнене). Схвалеш проблемною вченою радою НД1 лiсiвництва та декоративного садiвництва вiд 23 жовтня 2007 р. Протокол № 3. - 19 с.
8. Ушфшована система боштування люових насаджень. Лiсотаксацiйнi нормативи. Схвале-нi проблемною вченою радою НД1 лiсiвництва та декоративного садiвництва вщ 23 жовтня 2007 р. Протокол № 3. - 8 с.
Надшшла доредакци 16.05.2016р.
Физык И.В., Копий С.Л., Агий В.О., Копий О.И., Каганяк Ю.И., Копий Л.И. Влияние лесохозяйственных мероприятий на формирование структуры грабово-дубовых древостоев в условиях Закарпатья
Проведен анализ производительности, распределения и площади дубовых лесов Закарпатья. Исследованы спелые грабово-дубовые древостои Виноградовского лесного хозяйства. Произведены инструментальная таксация и распределение древостоев на элементарные части по основным таксационным показателям. Отмечено наличие дисперсности формы распределений количества деревьев по диаметру и структуре запасов. Анализ таксационных и биометрических показателей элементов леса позволил отметить наличие разных распределений количества деревьев по диаметру. Выделено четыре типа распределений дуба обыкновенного в возрасте главной рубки. Для каждого выделенного типа распределения количества деревьев по диаметру установлены структурные особенности запаса и его закономерные изменения по равномерным частям древостоя. Установленные особенности структуры дубовых древостоев отображают влияние системы лесохозяйственных мероприятий на особенность их распределения по запасу и диаметру.
Ключевые слова: грабово-дубовый древостой, таксационная структура, распределение по диаметру, таксационные и биометрические показатели, запас, структура, анализ, свежая грабовая дубрава, элементарные части.
Fizyk I.V., Kopiy S.L., Ahiyy V.O., KopiyO.I., Kaganiak Yu.Yo., Kopiy L.I. Influence of forest management on the structure hornbeam-oak stands under transcarpathia
A performance analysis, dissemination and square oak forests of Transcarpathia. Investigated ripe hornbeam-oak forest stands at the State Forestry Enterprise Vynohradiv. Done instrumental inventory and distribution of forest stands held at the elementary parts of the main biometric parameters. Noted presence dispersion form distribution of tree diameter and structure of the stock. The analysis of biometric parameters of forest elements allowed to mention the existence of different distributions of trees in diameter. Distinguished four types of distribution for oak aged the main cabin. For each of the selected type of distribution of trees in diameter installed structural features natural reserve and its changes over equal parts stand. The peculiarities of the oak structure stands reflecting the impact of forest management on the structure of the distribution of reserves and diameter.
Keywords: hornbeam-oak stands, biomtric structure, diameter distribution, biometric indicators, stock, structure, analyze, fresh hornbeam-oak, equal parts.
УДК 630*[44+17]:582.832.1(477.42)
1НФЕКЦ1ЙН1ХВОРОБИ BETULA PENDULA L. У НАСАДЖЕННЯХ ЖИТОМИРСЬКОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ
М.В. Швець1,2
Наведено результати дослщження видового складу збудниюв шфекцшних хвороб берези повисло! в насадженнях Житомирського Полюся Укрщ'ни, описано i'x бюлопчш та морфолопчш особливосп, симптоми уражень. Акцентовано увагу на чутливост берези до рiзних систематичних i функщональних груп мшо-, i мшрооргашзмгв, особливо до збудниюв бактеркетв. Показано, що серед збудниюв плямистостей листюв перева-жають анаморфш гриби з ввддшу Deuteromycota. Встановлено значне поширення бази-дiальних грибiв, зокрема з порядку Aphyllophorales, яю спричиняють rarni рiзноi штен-
1 acnip. М.В. Швець - НУ бюресурсгв i природокористування Украши, м. Ки!в
2 наук. кергвник: проф. А.Ф. Гойчук, д-р с.-г. наук
сивност стовбурiв берези. Наразi найбiльш шкодочинними збудниками шфекцшних хвороб берези повисло!, як призводять до 11 швидкого вщмирання, е бактерii, зокрема i бактерiальна водянка.
Ключов1 слова: iнфекцiйнi хвороби, симптоматика, патолопя, патогенез, пошире-тсть, фiтосанiтарний стан, мiкроорганiзми, мiкоорганiзми.
Мета роботи - дослщити етиологш шфекцшних патологш берези повисло'' у насадженнях Житомирського Полiсся Укра'ни, з'ясувати 1х поширен-нiсть i шкодочиншсть.
Предмет дослiдження - береза повисла в насадженнях Житомирського Полюся Укра'ни.
Об'ект дослщження - iнфекцiйнi патологи берези повисло'' в насадженнях Житомирського Полюся Укра'ни, 1х поширешсть i шкодочиннiсть.
Методика дослщження. У робоп використано методи лiсопатологiчних обстежень (рекогносцирувальш та детальнi) у частит з'ясування поширеностi хвороб; фiтопатологiчнi, мколопчш i мiкробiологiчнi методи - для дослщжен-ня видового i формового рiзноманiття íхнiх збудникiв.
Результати дослщження. Насадження за участю берези повисло'' у Жи-томирському Полiссi займають площу 110 тис. га або 11,1 % вщ загально'1 пло-щi дтянок, вкритих лiсовою рослиншстю. У цих умовах вона формуе як чистi насадження, так i е важливою складовою частиною змшаних сосново-березо-вих i сосново-березово-дубових насаджень (рис. 1). Незважаючи на широку еколопчну амплiтуду, береза повисла дуже чутлива до рiзних систематичних i функцiональних груп мiко-, i мiкроорганiзмiв [1]. Пiд час проведення люопато-логiчних обстежень виявлено широке функщональне i систематичне рiзнома-нiття шфекцшно' патологи на вегетативних i генеративних органах ще! щнно'1 деревно'' рослини. Як показали нашi дослiдження, наразi на березi повислiй трапляються практично вс вiдомi типи хвороб - вщ в'янення та плямистостей до некрозiв i гнилей.
Рис. 1. До^дне насадження берези повислой (Коростенське лгсництво, кв. 27, вид. 17)
