CC BY
34
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК630*[644.2+524.4] Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук;
проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук; асист С.Л. Котй, канд. с.-г. наук; здобувач М.М. Михайленко; астр. О.1. Котй - НЛТУ Украти, м. Львiв
ОСНОВН1 НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ БЕРЕЗОВО-СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРАХ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Представлено результати стацюнарних дослщжень у березово-соснових деревос-танах свiжого бору. Наведено таксацшну та бюметричну оцiнки елеменпв лiсу на дос-лiдних пробних площах. Проаналiзовано результати дослiдження щодо впливу штен-сивностi доглядових рубок на формування таксацiйних показникiв березово-соснових деревосташв в умовах аналiзованого типу люу. Дослiджено особливостi змiни такса-цiйних показниюв деревостанш у вщ прочисток. Виявлено особливостi нагромадження запасу деревини диференцiйовано за равновеликими частинами. Встановлено, що на структуру запасу деревостанш iстотний вплив мае зрщження рiзноl iнтенсивностi. От-риманi узагальнення дають змогу об'ективно пiдходити до проектування люогоспо-дарських заходiв у березово-соснових деревостанах свiжих борiв у процес ведення гос-подарсько! дшльносп.
Ключовi слова: деревостан, запас, сосна, береза, боштет, середнiй вiк, тип лко-рослинних умов, вiдносна повнота, структура, стацюнар, таксацiйнi та бюметричш по-казники.
Вступ. На Полiссi переважають cocHOBi лiси природного походження. Найбшьш поширеними в аналiзoванoму регioнi е cвiжi бори та cвiжi й волоп субори, якi в сукупносп тут займають 49,2 % ввд плoщi лicoвoгo фонду. Сосно-Bi лicи борового комплексу формуються на пщаних терасах в долинах рш Прип'ятi, Вижшки, Стоходу, Стиру, Гориш, Случа та iн. На вершинах пщаних гряд формуються c^i бори, а у понижених мкцях - cвiжi, вoлoгi й cирi бори та субори рiзнoí прoдуктивнocтi. У сухих борах (Äj) бoнiтет соснових насаджень переважно III-IV, повнота стиглих деревосташв - 0,6-0,7, пiдлicoк переважно ввдсутнш. Запаси деревини дуже низью, у вiцi 70 рокш сягають 70-150 м3/га. Деревина низько1 якосп. В умовах cвiжих бoрiв переважають чисп cocнoвi де-ревостани, трапляеться дoмiшка берези повисло! Бoнiтет насаджень змшюеться в межах II-III, рдао I бoнiтету, вiдзначаютьcя дoвгoвiчнicтю та високою якктю деревини. Такcацiйна характеристика деревосташв вказуе на те, що в цих умовах лкостани вщзначаються високою прoдуктивнicтю. Так, в умовах Ä2 деревостан складом 8С2Б у вшд 70 ротв, повнотою 0,66 у Стрийському лicництвi ДП "Сocнiвcьке лicoве господарство" сягае запасу 239 м3/га [1-3].
Продуктивнкть деревостану визначаеться особливостями його росту за-лежно вiд часу, клшату, лicoрocлинних умов, а також системи лкогосподарсь-ких захoдiв, якi застосовуються у лкогосподарському вирoбництвi. Обмежу-вальним чинником росту дерева е площа живлення у фiкcoваний момент часу. Досягаючи максимально можливих рoзмiрiв, кожне iз дерев найкраще викорис-товуе потенцшну рoдючicть грунту. З погляду теoрií систем, деревостан, що до-
сягае стану динамiчноí рiвноваги, називають оптимальним i для нього характерна найвища продуктивнiсть. Одним з найефективнiших шляхiв формування деревосташв е природний або з мiнiмальним антропогенним втручанням. У при-родних лiсових екосистемах ркт деревостану супроводжуеться саморегуля-щею. Внаслiдок цього формуються динамiчно зрiвноваженi максимально про-дуктивнi бiологiчнi системи [3].
Вивчення росту окремих дерев важливе для використання дослiджених особливостей пiд час моделювання росту деревосташв. За дослiдженими особ-ливостями íх росту i розвитку можна вданачити вплив певного лкогосподарсь-кого заходу на стан i реакцiю дерева й деревостану у лковш екосистем! Важ-ливу роль у забезпеченш стабшьного приросту стовбура дерева ввдграе розмiр крони. На пiдставi рiзноманiтних дослiджень встановлено, що iснуе чикий взаемозв'язок мiж приростом дерев i фотосинтезуючою поверхнею íх крони [4].
Кшьккш змiни окремого фактора середовища спричиняють не тальки кiлькiснi змши iнших факторш, а й змшу вiдношення до них органiзму. Саме на таких особливостях реакцц оргашзму обгрунтовуються рiзноманiтнi лкогоспо-дарськi заходи (рубки догляду), яю спрямованi на формування оптимальних умов середовища ^нтенсивноста освiтленостi крони дерева, збiльшення плошд живлення, iнтенсифiкацií розкладу лiсовоí шдстилки, тощо) для пiдвищення продуктивностi деревосташв.
У межах аналiзованого регiону характерним е формування березово-сос-нових деревосташв, яю швидко поширюються на незалкнених дiлянках. Проте участь у складi деревосташв берези повисло!' iстотно загострюе конкурентну боротьбу з сосною звичайною i посилюе необхiднiсть проведення доглядових лiсогосподарських заходiв для оптимiзацií сшвввдношення деревних порiд. Найактивнiше формувати структуру деревостану та впливати на його продук-тивнiсть можна шляхом проведення доглядових рубань.
Досввд лiсовирощування свдаить, що регулярне зрiджування деревоста-шв сприяе полiпшенню 1х товарностi. Проте, таким деревостанам характерна знижена густота та запас деревини у вщ головного користування. Своечасне здшснення лкогосподарських заходдв забезпечуе скорочення обороту рубки та сприяе компенсацл вартостi втраченого запасу додатковим приростом велико-вишрних сортиментiв i деревини, отримано1 ввд доглядових рубок.
Вiд як1сного вибору величини технiчних показникiв залежить усшш-нiсть програми зрiдження. У разi оптимального пiдбору органiзацiйно-технiч-них показнитв доглядових рубань можна забезпечити збшьшення бонiтету та покращання товарно-сортиментно1 структури деревостану [8, 9]. З щею метою у свiжому бору, на чотирьохсекцшному стацiонарi, закладеному в березово-сос-новому деревостанi у вiцi прочищення проведено його розрiдження рiзноí ш-тенсивностi. Загалом дослiдження спрямованi на глибше осмислення впливу лi-согосподарських заходiв на структуру таксапдйних показниюв деревостанiв, ус-вiдомлення причинно-наслiдкових зв'язюв при здiйсненнi господарського втру-чання у лiсову екосистему в бщних умовах мiсцезростання.
Методика дослiдження та камеральне опрацювання дослiдних да-них. Кожна секщя стацiонару мае площу 0,25 га. Величина стацiонару стано-
вить 1 га. Одна секщя стащонару в1дведена шд контроль. На цш секцл рубки не проводили. На шших трьох секщях стащонару реал1зовано рубки р1зно1 штен-сивност!
На секщях дослщу, вщповщно до прийнято! методики, роздалено дшян-ки на квадрати 10x10 м, зам1ряно дааметри дерев на 1,3 м для кожного елементу лку, а отриманий масив даних згруповано за ступенями товщини. Дерева в межах ступеня товщини роздшено на дшов1, швдшов1 та дров'яш. Вщнесення до категорц техшчно! придатносп дерев елементу лку здшснено за довжиною д1-лово! частини стовбура. Для кожного ступеня товщини зам1ряно 3-10 висот дерев для побудови модел1 залежносп висоти в1д д1аметра. З щею метою викорис-тано лазерний висотом1р.
Бюметричну ощнку розподшв кшькосп дерев елементу лку за д1амет-ром здшснено шляхом обрахунку показникш стандартного в1дхилення, мшли-вост1, розмаху вар1ацп, л1мтв, асиметрп та ексцесу. Для цього застосовано стандартш в математичнш статистищ формули [5]. Для детального дослщжен-ня структури запасу деревосташв як вихщну шформащю використано перелжо-в1 вщомосп юлькосп дерев за ступенями товщини. Подальший розподш дерев за д1аметром проводили на десять ршновеликих частин. У кожнш видшенш елементарнш частиш юльккть дерев доршнюе N/10.
Аналггичну залежнкть м1ж висотами та д1аметрами дерев елементу лку в умовах зазначеного вище типу лку описано експонентою
к, =Д) • EXP ^dbj, (1)
де: к - висота дерева, м; dt - стушнь товщини, см; bo, b, b - параметри р1внян-ня. Д1аметр дев'яти перших елементарних р1вновеликих частин деревостану визначено за формулою
0,1 • к • N - У n,
djmx = dmin +, • --^ , (2)
ne
де: dj max - децил1 розподшу частот за д1аметром, см; dmm - нижня межа класу к-го дециля, см; i - величина штервалу; к - порядковий номер децилю (1, 2, ..., 8, 9); N - обсяг виб1рки або густота деревостану; Sn, - накопичена частота попе-реднього до к-го дециля класу; пе - частота класу к-го дециля.
Середне значения д1аметра для кожно! 1з десяти елементарних части де-ревостану знайдено за системою формул:
d\ = 0,5 • (d:max + dmin -, + 0,1), dj = 0,5 • (djmax + dj-1max), d10 = 0,5 • (d9max + dmax +,), (3)
де: d1, dj, d10 - середне значення дааметра для видшених елементарних частин деревостану, см; dmin, dmax - найменша та найбшьша ступеш товщини, см; i - величина 1нтервалу; d1 max, dj max, d9 max - децил1 розподшу частот за д1аметром, см.
Середне значення висоти (к,) для видшених р1вновеликих елементарних частин деревостану отримано внаслщок постановки в модель (1) середшх зна-чень д1аметра, вирахуваних за системою формул (3).
Вiрогiднi верхню та нижню межi середнiх значень висоти для видалених рiвновеликих елементарних частин березово-соснового деревостану вирахувано за формулою
/ \
кг =^0 • ЕХР
± г • т„, (4)
де: г - довiрчий коефщент (2); т^ - помилка регресп.
Видовi числа для сосни (/,) для видшених рiвновеликих елементарних частин деревостану знаходимо внаслiдок пiдстановки середнього значения висоти (к,) у модель середшх видових чисел (5), а для берези - у модель (6): Для Н < 5 м, ^ = 0,5668 + 7,9744 • Н-2,5287 Для Н > 5 м, ^ = 0,4535 + 2,2567 • Н-13683 , Для Н < 5 м, ^ = 0,5945 +4,8979 • Н-2,1162
, (6)
Для Н > 5 м, ^ = 0,3224 +1,9127 • Н-0,9208
За загальноприйнятою в лiсовiй таксацií формулою розраховуемо об'ем стовбура середнього дерева кожно!' рiвновеликоí частини деревостану
V = Л • к • gi. (7)
Абсолютну повноту та запас для видшених елементарних частин деревостану розраховуемо за загальноввдомими у лковш таксацií формулами:
—2
= • 0,1 • N (8)
^ = 40000 , ( )
тг = gi■ кг Л. (9)
Сумування значень таксацшних показникш, визначених за рiвновелики-ми елементарними частинами, дае змогу отримати абсолютну повноту (О) та запас (М) деревостану загалом, а також структуру у ввдносних величинах. Ввд-носну повноту деревостану визначено за допомогою стандартних таблиць "Сум площ перерiзiв та запасу деревосташв при повнотi 1,0" [6]. Клас боштету деревостану встановлено зпдно iз лiсотаксацiйними нормативами "Унiфiкованоí системи боштування лiсових насаджень" [7].
Результати та узагальнення. Березово-сосновий деревостан на секщях стацiонару, закладеного в умовах свiжого бору, характеризуються 11-Ш класами бонiтету. В межах аналiзованих дшянок стацiонару коливання показника бош-тету незначне та не перевищуе один клас. Причиною коливання бонiтету е ру-бання рiзноí iнтенсивностi на дослвдних секциях.
Стацiонар закладено в березово-сосновому деревосташ, який належить до першого класу молодиякiв. Середнiй вш деревостану пiд час здiйснения по-чаткового замiру становив 18 роюв. Замiри здiйснено на початку вегетацшного перiоду. Повторнi замiри отримано в кшщ вегетацiйного перiоду цього ж року. Секцп внаслiдок проведених рубок вiдрiзняються за кiлькiстю дерев на гектарi та за вiдносною повнотою. Детальшший пiдсумок таксацiйноí оцiнки березово-соснового деревостану на секцкх стацюнару, закладеного в Дубшвському лк-нищш ДП "Осткiвське лiсове господарство" у свiжому борi, подано у табл. 1.
Пiсля проведения рубки догляду рiзноí iнтенсивностi в деревостанах на ан^зованих секцiях ктотно змiнились таксацiйнi показники, зменшилась кшь-кiсть дерев на одиницю плошд, збшьшилась площа живлення дерев, ят залиши-лись пiсля проведення лкогосподарського заходу. Характеристику лкшничо-таксацiйних показниюв деревостанiв на секцiях стацiонару представлено в табл. 2. На секцп № 4 кшьккть дерев зменшилась бшьш нiж у два рази, а штен-сивнкть зрiджения за запасом становила 30 %.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревостатв на секщях стащонару
Секц1я Порода А N В Н Д) Д Д О М С Р Б
сосна 4872 7,1 5,0 8,6 2,8 0,8 19,0 64 10 1,30
К береза 18 136 7,0 4,7 25,7 3,3 0,3 0,2 2,0 0 0,01 II
разом 5008 - - - - - 19,2 66,0 - 1,31
сосна 4692 6,9 4,5 8,0 2,7 0,8 17,6 61 10 1,03
2 береза 18 68 6,5 4,9 7,7 6,1 1,4 0,2 1,5 0 0,01 III
разом 4760 - - - - - 17,8 62,5 - 1,04
сосна 4188 6,9 5,5 13,1 2,6 0,6 15,8 53 10 0,94
3 береза 18 56 6,2 5,0 42,4 4,3 0,4 0,2 1,0 0 0,01 II
разом 4244 - - - - - 16,0 54 - 0,95
сосна 2312 8,2 6,6 12,7 2,0 0,5 12,4 45 10 0,58
4 береза 18 48 7,7 6,4 31,0 2,7 0,3 0,6 0,9 0 0,03 II
разом 2360 - - - - - 13,0 45,9 - 0,62
Приштки: К - символьне позначення контрольно! секцп стащонару; 2, 3, 4 - сим-вольне позначення шших трьох секцш стацiонару, на територп котрих проведено дог-лядову рубку; N - юльюсть дерев, шт/га; С - частка деревно! породи в склад деревоста-ну, одиниць; А - середнш вiк деревостану, рокiв; В - середнш дiаметр, см; Н - середня висота елементу лку, м; Д, Д, Д - параметри моделi залежностi висоти вщ дiаметра; О - абсолютна повнота елементу люу, м2/га; М - запас елементу люу, м3/га; Р - вщнос-на повнота елементу люу; Б - клас боштету.
Табл. 2. Лiсiвничо-таксацiйнi показники деревостатв на секщях стащонару
й ■ ч> Ч . * а Середт Й [-4 сл § оо Й § ^ Штенсивтсть зрщження, % я 3 к Склад насаджень
и « ч> О о & о С н я о , я 3 и ц & £ а Н § § с 1 & « ч за к-тю дерев, шт. за запасом, 3 м о & « Й 8 * 2 &
1.К С 5902 5,5 3,9 43,0 0,42 16 10С+Б
Б 96 7,7 4,9 1,5
1.2 С 3968 5,8 4,1 33 0,62 32.6 23,0 16 низовий 10С+Б
Б 80 5,4 3,9 1,0
1.3 С 3126 6,6 4,5 34 0,78 46,8 18,7 16 низовий 10С+Б
Б 68 6,0 4,2 1,0
1.4 С 2546 6,9 4,6 30,0 0,96 56,7 30,0 16 низовий 10С+Б
Вщповщно до проведених дослiджень, показники ряду розподшу даамет-рш змiиюються в межах ввд 4 до 6 см. Тут причиною змши величини е збшь-шення iнтенсивностi доглядового рубання. Найповнiше уявлення про особли-восп розподшу кiлькостi дерев за дiаметром дае íх представлення у виглядi ва-
рiацiйних рядiв. Графiчну iнтерпретацiю розподiлу кiлькостi дерев сосни зви-чайно'' за дiаметром на секцiях стацiонару подано на рис.
дщметр,
Рис. РозподЫ к\лькост1 дерев сосни звичайног на секщях стащонару за Ыаметром
Вщомим е прямий зв'язок мiж величиною бюметричних характеристик розподiлу кiлькостi дерев за дiаметром та числовим значенням запасу. Практично перерозподш кiлькостi дерев за ступенями товщини зумовлюе змши нагро-мадження запасу, який е шгегральною таксацiйною характеристикою деревос-тану. З метою виявлення змiн у нагромаджент деревини в межах видшених десяти рiвновеликих частин вивчено структуру запасу. В межах стащонару отри-мано ряди розподту запасу для контролю та трьох варiантiв з проведеними рубками рiзноí шгенсивносп. Таке представлення дае змогу здшснити порiв-няння структури запасу в межах закладеного стацiонару. Пiдсумок обчислення розподту запасу березово-соснового деревостану у свiжому борi на стацiонарi за рiвновеликими частинами подано в табл. 3.
Практично у вах випадках на перерозподш запасу за рiвновеликими частинами впливае проведення рубок рiзноí iнтенсивностi. Особливо вiдчутнi змши спостерп^аються в крайнiх рiвновеликих частинах розподту запасу. Збтьшення середнього вiку деревостану також сприяе пiдвищенню частки запасу у верхтх рiвновеликих частинах розподту. Це сприяе нагромадженню крупномiрних дерев сосни.
Табл. 3. Розподт частки запасу сосни звичайног березово-соснового деревостану
Секщя Частка запасу деревостану за рiвновеликими частинами, %
1 2 о 3 4 5 6 7 8 9 10
К 0,4 2,1 3,5 5,1 6,9 8,9 9,6 12,3 16,7 34,5
2 0,5 2,5 4,4 5,9 7,5 9,3 11,7 15,0 15,3 28,0
3 0,6 2,8 4,7 6,4 6,9 8,1 9,7 12,2 16,7 31,9
4 0,6 2,8 4,0 5,2 6,4 7,8 9,3 11,6 15,5 37,0
Найменшi змши величини частки запасу спостерп^аються в 4-7 рiвнове-ликих частинах розподiлу. Коефiцiент мшливосп частки запасу в зазначених рiвновеликих частинах е найменшим. Висновки:
1. Особливу роль у формування високопродуктивних березово-соснових де-ревосташв в умовах свiжих борiв вiдiграe своечасне прочищення середньо!' та сильно!' iнтенсивностi низовим методом.
2. Детальний аналiз зв'язюв мiж розподiлом кiлькостi дерев за ступенями товщини та структурою запасу формуе теоретичну основу обгрунтування орга-
нiзацiйно-технiчних показниыв здiйснення доглядових заходiв у соснових деревостанах в умовах анашзованого едатопу.
3. Встановлення достовiрних зв'язк1в мiж таксацшними, бiометричними параметрами розподшв та запасом деревостану дають змогу опрацювати опти-мальнi параметри штенсивносп рубок у березово-соснових деревостанах свiжого бору.
4. Особливостi розподiлу ылькоста дерев за ступенями товщини та структурою запасу в борових умовах дасть змогу опрацювати модель вилучення найменш перспективних дерев у рiзний перiод формування насадження.
5. Результати дослвдження структури запасу березово-соснових деревосташв свiжого бору дають змогу обгрунтувати параметри оптимально!' програми рубок, яы сприятимуть покращенню !х боштету та зумовлять змiну соцi-ального статусу дерев.
Лггература
1. Гончар В.М. Особливост структури запасу березово-соснових деревостанiв Захщного Полiсся / В.М. Гончар, С.Л. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий Вiсник Нацiонального ушверситетуБЩ Украхни : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвнидтво та декоративне садхвниптво. - К. : Вид-во НУБШУкрахни. - 2012. - Вип. 171, ч. 3. - С. 23-29.
2. Копш Л.1. Дослщження структури основних лiсотаксацiйних показникхв соснових дере-востанхв свiжого дубового субору захщного Полiсся / Л.1. Копш, О.О. Мелещук, Ю.Й. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украхни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украхни. - 2008. -Вип. 18.11. - С. 115-122.
3. Копш Л.1. Аналiз залежностi основних таксацшних показникiв березово-соснових дере-востанiв вщ чинникiв середовища - передумова формування високопродуктивних лiсових екосис-тем Полюся / Л.1. Копш, В.М. Гончар, Ю.Й. Каганяк, С.Л. Копш // Наукга пращ Живничо! акаде-ми наук Украхни : зб. наук. праць. - Львхв : РВВ НЛТУ Украхни. - 2013. - Вип. 11. - С. 58-64.
4. Кузмичев В.В. Закономерности роста древостоев / В.В. Кузмичев. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1977. - 160 с.
5. Нормативно-шформацшний доввдник з люово! таксаци. Доввдникове видання / вщпов. за вип. А.А. Строчинський, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во Держком. ЛГ Украхни, 2010. - 283 с.
6. Сума площ перерiзiв та запас деревостанхв при повнот 1,0. Лiсотаксацiйнi нормативи (видання друге, уточнене та доповнене). Схвалеш проблемною вченою радою НД1 люхвництва та декоративного садхвництва вiд 23 жовтня 2007 р. Протокол № 3. - 19 с.
7. Ушфхкована система боштування лiсових насаджень. Люотаксацшн нормативи. Схвале-нi проблемною вченою радою НД1 лiсiвннцтва та декоративного садхвництва вiд 23 жовтня 2007 р. Протокол № 3. - 8 с.
Копий Л.И., Каганяк Ю.И., Копий С.Л., Михайленко М.М., Копий О.И. Основные направления формирования высокопродуктивных древостоев в борах Западного Полесья
Представлены результаты стационарных исследований в сосново-березовых дре-востоях свежего бора. Приведена таксационная и биометрическая оценка элементов леса на экспериментальных пробных площадях. Проанализированы результаты исследований влияния интенсивности рубок ухода на формирование таксационных показателей березово-сосновых древостоев в условиях анализированного типа леса. Исследованы особенности изменения таксационных показателей древостоев в возрасте прочисток. Установлены особенности накопления запаса древесины дифференцированно по равным частям. Установлено, что на структуру запаса древостоев существенно влияют прореживания разной интенсивности. Полученные обобщения позволяют рационально подходить к проектированию лесохозяйственных мероприятий в березово-сосновых древостоях свежих боров в процессе ведения хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: древостой, запас, сосна, береза, бонитет, средний возраст, тип лесорастительных условий, относительная полнота, структура, стационар, таксационные и биометрические показатели.
Kopiy L.I., Kahanyak Yu. Yo., Kopiy S.L., Mykhaylemko M.M., Kopiy O.I. Main Areas of Formation of Highly Productive Birch-Pine Forest Stands in Western Polissya
The results of studies conducted on permanent study area in birch-pine stands of fresh Pi-netum site type ("A" site type: infertile pine forest site type) are presented. Inventory and bi-ometric estimates of forest parts have been provided for sample plots. The results of studies concerning the influence of thinning intensity on forming inventory indices for birch-pine stands under conditions of the forest type under consideration are analysed. Some patterns of stand inventory indices changes at the age of stand's cleaning have been investigated. The peculiarities of timber volume accumulation differentiated in equal parts have been revealed. Varying thinning intensity was found to have a significant impact on stand growing stock structure. The pooled data obtained allow for balanced scientific approach to silvicultural activities planning in birch-pine stands of fresh "A" site type in the process of forestry management.
Key words: forest stand, growing stock, pine, birch, site class, average age, type of site conditions, relative density, structure, permanent study area, inventory and biometric indices.
УДК 712.41 Проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г наук; астр. Н.Ю. Бреус1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВШСТЬ ВИД1В ГАРНОКВ1ТУЧИХ КУЩ1В, ПРЕДСТАВЛЕНИХ В ОЗЕЛЕНЕНН1 М1СТА КИЕВА
Наведено результати розподшу видш гарноквпучих кущш, що представлеш в озеленены 100 парюв Киева, на групи вщповщно до активност i'x фiзiологiчних видшень. Встановлено залежшсть росту корешв тест-об'екта вщ змши концентрацп фiзiологiчно активних речовин витяжки i неоднорщшсть алелопатичж« активност гарноквпучих кущiв залежно вщ фази ix фенолопчного розвитку. Визначено порядок розподшу гарноквпучих кущiв за алелопатичною актившстю вщ найбшьш активного виду, до такого, що не виступае шпбтором ростових процеав Lepidium sativum L.
Ключовi слова: алелопатя, алелопатична актившсть, гарноквiтучi кущ^ парки Киева, швентаризащя.
Вступ. Сучасний мегаполiс, яким виступае Кт'в, е нестшкою штучною екосистемою - урбоекосистемою, утвореною природно-антропогенними комплексами. Вiд природних екосистем, яю пiдтримуються самостшно, ii вiдрiзия-ють рiзко порушенi бiогеохiмiчнi цикли, наявнкть величезно! кiлькостi вiдходiв, яю не в змозi утилiзувати бюта, переважання гетеротрофной ланки. Тому першо-черговi завдання сучасного мiстобудування пов'язаш з плануванням "зелених островiв", "еколопчного каркасу" в мiстi та тдтримки фiтоценозiв (продуцен-тiв) [6]. Шлях до виршення проблеми оздоровления мкького середовища про-лягае через !х вивчення i охорону, а також збереження !х бiорiзноманiття [12].
Правильний добiр рослин для оптишзацл паркових насаджень з враху-ванням 1х властивостей та бюлопчно! сумiсностi е достатньо складним питанном, вщ вирiшения якого залежить !х стшккть, довговiчнiсть та декоративнiсть. За таких обставин, важливого значення набувае врахування алелопатичних особливостей гарноквiтучих кущiв, mi визначають можливiсть !х сумiсного зростання. Хiмiчна взаемод1я рослин або алелопапя - науковий напрям бюлоги,
1 Наук. керiвник: проф. Н.О. Олексшченко, д-р с.-г. наук
