CC BY
32
УДК 630*548 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; доц. Ю.Й. Каганяк,
д-р с.-г. наук; здобувач О. О. Мелещук - НЛТУ Украты, м. Львiв
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СТРУКТУРИ ОСНОВНИХ Л1СОТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В СВ1ЖОГО ДУБОВОГО СУБОРУ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Проаналiзовано особливостi структури запасу соснових деревостанiв в умовах свiжого дубового субору Захiдного Полюся. Дослiджено специфiку розподiлу осо-бин сосни звичайно! за запасом залежно вщ вiку, бонiтету та повноти. Вщзначено можливiсть використання запасу соснових деревосташв для розрахунку штенсивнос-т вибiрки у процесi проектування доглядових рубань.
Prof. L.I. Kopiy; assoc.prof. Yu.Yo. Kaganiak, competitor O.O. Meleshchuk-NUFWTof Ukraine, L'viv
Research structure of basic indexes of pine plantations in Western Polissia
The analysis features of structure supply pine plantations are conducted in Western Polissia. We saw investigational specific of distributing individuals of pine-tree. It was depending on age, index of the productivity and plenitude. Possibility use supply pine plantation are marked for the calculation of intensity of selection in the process of planning of the felling.
У межах Захщного Полюся, територ1я якого зосереджена м1ж захщ-ним кордоном з Республжою Польща та схщною межею Р1вненсько1 та Жи-томирсько! областей, на швноч1 обмежено! державним кордоном з Бшорус-сю, а з швдня Волинською височиною, найбшьш поширеними е дерново-ошдзолеш, дернов1 та болотш грунти. Кшматичт умови сприятлив1 для зрос-тання деревосташв за участю сосни звичайно!, дуба звичайного, вшьхи чор-но! та берези поникло!. Найпоширешшими у дослщжуваному регюш типами л1су е св1жий та вологий дубово-сосновий суб1р (В2, В3), св1жий та сухий сос-новий б1р (А2, Ai) та сирий чорно-вшьховий сугруд (С4).
У суборових умовах люово! зони зростають соснов1 люи, як мають декшька кшматичних форм. Зокрема, у швшчнш 11 частиш коршт деревоста-ни формуються за участю сосни звичайно! та ялини европейсько!, у твден-нш - за участю сосни та дуба звичайного, а у зош сумюного проростання дуба та ялини - сосново-дубово-ялиновь У мюцях пом1рного зволоження на се-редньо шдвищених дшянках рельефу, найбшьш поширеним е св1жий дубо-вий суб1р (В2), в умовах якого ростуть люи з перевагою сосни звичайно!, яка характеризуеться високою продуктившстю (1-1а боштету) i формуе перший ярус деревостану [3]. Серед другорядних порщ, як ростуть у другому яруЫ, е дуб, береза, осика, а у сирих пгротопах - вшьха чорна. У пiдлiску трапляють-ся бруслина бородавчаста, крушина ламка, бузина червона, горобина, Ыра вшьха та iншi чагарники характеры для цих умов. Досить рiзноманiтним е трав'яне вкриття: багно звичайне, лохина, чорниця, брусниця, суниця, верес, конвашя, орляк, зшовать руська, дрiк красильний, зозулин льон звичайний, леукобрiум сизий, молшня голуба, оленячий мох, плеурозiй Шребера, чеб-рець звичайний та ш. [5, 6].
У таких умовах особливого значення для формування високопродук-тивних деревостанiв набувае штенсившсть бiоколообiгу мiнеральних елемен-
тiв, у якому значну роль вщшрае деревна рослиншсть. Вiдомо, що фiтомаса щорiчного опаду - величина досить нестабильна i може змiнюватись у досить значних межах. Вщповщно до дослщжень рiзних авторiв, рiчна фiтомаса опаду в чистих соснових деревостанах свiжого бору Центрального Полюся змь нюеться в межах 3,0-8,8 т/га, а свiжого субору - 3,5-5,5 т/га. 1стотний вплив на вмют елементiв К, Р, К, Са, М§, повернутих з опадом, мае участь у складi соснових деревосташв листяних деревних порiд. Зокрема, кшьюсть азоту та iнших зольних елемент1в, що повертаеться до грунту з опадом, у дуба зви-чайного становить понад 260 кг/га, а в чистих соснових деревостанах цей по-казник становить лише 64-83 кг/га [1].
Враховуючи рiзноманiтнiсть грунтово-кшматичних умов, неоднорщ-ною е i структура соснових лiсостанiв. Вона характеризуеться високою мшли-вiстю, яку шдсилюе вплив низки антропогенних чинникiв. Детальне досль дження деревостанiв у конкретних люорослинних умовах та природних зонах надасть бшьше достовiрноl шформаци про структуру деревостану, дасть змогу об'ектившше планувати лiсогосподарськi заходи з метою ефектившшого вико-ристання лiсорослинних умов i пiдвищення продуктивностi лiсостанiв [7].
Метою дослщження е вивчення особливостей структури основних таксацшних показникiв соснових деревосташв рiзного вiку у свiжих суборах. Припускаемо, що виявленi закономiрностi дадуть змогу уточнити параметри вибiрки деревини пiд час здiйснення доглядових рубань.
Методика дослвдження. Аналiз повидшьного банку даних ВО "Ук-рдержшспроект" вказуе на те, що для свiжих суборiв характернi переважно деревостани сосни II—1а клаЫв бонiтету. Тому, саме для таких насаджень здшснено планомiрний збiр шформаци про розподiл кiлькостi дерев за ступенями товщини, про висоту дерев кожно! ступенi, а також визначення структури шдшску, шдросту тощо.
З метою виявлення окремих особливостей сшввщношення такса-цiйних показниюв соснових деревостанiв в умовах свiжих дубових суборiв Захiдного Полiсся, ми заклали пробш площi у деревостанах цього типу люу, розташованих у рiзних лiсництвах дослiджуваного регiону. Характеристику пробних площ подано у табл. 1.
Тимчасовi пробнi площi репрезентують чистi, або iз незначною до-мiшкою дуба i берези сосновi насадження рiзноl повноти, бонiтету та вшу (вiд 15 до 93 роюв), сформованих в умовах свiжого дубового субору. Таким чином, спостереженнями охоплено насадження сосни у вжовому дiапазонi прочищення, прорiдження та прохщних доглядових рубань. У перспективi такий матерiал дасть змогу iмiтувати штенсившсть вибiрки деревини за раху-нок дерев з конкретними бюметричними показниками, як не мають ютотно-го впливу на таксацшш показники деревостану.
Оскшьки вiдносна повнота впливае на штенсившсть доглядових рубань та на продуктившсть i товарно-сортиментну структуру майбутнього деревостану, спостереження здшснено в насадженнях рiзноl повноти. Видшено три групи насаджень сосни за вщносною повнотою (0,90 i бшьше, 0,89—0,76 та 0,75—0,66).
Табл. 1. Таксащйна характеристика пробних площ соснових _деревосташв у свiжих суборах_
№ з/п Кв. Вид Порода $>пп, га N шт./г а Ш, шт./г а А, р°- шв Б, см Н, м Нв, м во в1 0 м /г а М/, м /г а Мд, 3/ м /г а
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16
Володимирецький лшгосп, Рафал1вське лшництво
2. 54 12 9 Сзв 1,00 151 149 91 33,7 25,1 27,7 48,4 22,1 13,5 154 153
1 Дзв 1,00 19 12 91 32,3 24,6 28,5 45,4 19,8 1,6 19 18
+ Бп 1,00 28 0 91 9,4 6,0 7,6 14,0 8,0 0,2 1 0
4. 34 9 9 Сзв 0,04 2525 525 32 10,7 11,8 12,5 15,0 2,6 22,5 125 49
1 Бп 0,04 2100 375 32 5,0 8,9 10,3 15,0 2,6 4,1 21 3
+ Дзв 0,04 400 100 32 2,9 6,1 8,4 15,0 2,6 0,3 1 0
5. 39 5 10 Сзв 0,50 368 368 76 32,8 28,2 29,0 34,8 7,0 31,1 391 391
7. 22 14 10 Сзв 0,20 2225 1660 21 9,7 6,1 6,9 11,2 5,9 16,3 57 45
8. 23 9 9 Сзв 0,20 1735 1395 24 11,2 7,8 8,1 10,1 2,9 17,2 67 57
1 Бп 0,20 250 0 24 12,5 9,2 9,6 10,9 2,2 3,1 13 0
14. 55 5 10 Сзв 0,50 346 346 93 35,2 21,8 22,9 32,2 13,7 33,7 331 331
+ Бп 0,50 32 16 93 10,9 14,9 15,4 18,7 2,5 0,3 2 1
15. 54 8 7 Сзв 0,25 984 772 29 15,4 13,5 14,2 19,8 5,9 18,3 114 105
3 Бп 0,25 312 244 29 16,9 16,2 17,3 22,6 5,6 7,0 50 47
16. 52 37 10 Сзв 0,32 944 928 58 21,5 20,3 21,2 27,7 6,8 34,2 312 308
17. 51 30 10 Сзв 0,50 404 394 78 33,6 22,0 23,0 29,1 9,4 35,7 355 353
+ Бп 0,50 68 0 78 14,0 18,3 19,7 25,5 4,6 1,0 9 0
Володими эецький лшгосп, Цепцевицьке лшництво
1. 15 18 10 Сзв 1,00 508 476 66 26,8 23,8 24,9 33,1 8,8 28,7 307 292
3. 29 7 10 Сзв 0,50 416 416 78 22,7 21,5 22,4 30,5 7,9 16,8 163 163
+ Дзв 0,50 86 42 78 9,2 12,9 16,5 30,5 7,9 0,6 4 2
+ Бп 0,50 24 14 78 12,8 16,4 20,3 30,5 7,9 0,3 2 2
9. 22 6 10 Сзв 0,48 459 459 60 24,7 26,0 27,1 32,2 5,3 22,0 256 256
+ Бп 0,48 11 11 60 31,9 27,2 27,7 31,1 4,3 0,8 9 9
+ Дзв 0,48 4 4 60 14,1 21,9 23,4 38,6 8,0 0,1 1 1
Володимирецький лшгосп, Красносшьське лшництво
6. 17 5 9 Сзв 0,30 813 677 75 23,6 23,2 24,3 30,8 6,7 35,7 375 353
1 Бп 0,30 103 67 75 19,3 20,5 21,6 28,8 6,5 3,0 27 20
Рокиттвський лшгосп, Залавське лшництво
10. 10 15 10 Сзв 0,40 500 433 74 26,1 20,1 21,3 30,4 10,7 26,8 245 230
+ Бп 0,40 10 0 74 23,2 20,2 21,8 43,4 17,8 0,4 4 0
11. 14 9 10 Сзв 0,30 783 660 54 20,7 20,4 21,5 27,4 6,1 26,4 242 216
+ Бп 0,30 30 0 54 19,2 20,1 21,2 28,8 7,0 0,9 8 0
12. 10 5 9 Сзв 0,30 487 397 59 24,6 19,2 20,7 28,3 9,5 23,1 202 187
1 Бп 0,30 213 0 59 11,3 14,5 16,3 25,9 6,6 2,2 15 0
+ Ос 0,30 13 0 59 11,5 14,8 16,4 28,1 7,4 0,1 1 0
Осттавський лшгосп, Мушнянське лшництво
13.34 15 10 Сзв 0,05 |5662 0 15 | 5,2 3,3 3,5 4,8 1,9 112,1 | 51 0
Примггки. $>пп - площа дшянки, N - кшьюсть дерев, А - середнш вiк деревос-тану, Б - середнiй дiаметр, Н - середня висота елементу люу, Нв - верхня висота елементу лiсу, во, в1 - параметри моделi залежностi мiж дiаметрами та висотами елементу люу, О - абсолютна повнота елементу люу, М- запас елементу люу, Мд - дь ловий запас елементу люу.
Визначали абсолютну повноту та запас деревостану способом дшення розподiлу кiлькостi дерев за дiаметром на десять класiв з однаковими частотами. Такий шдхщ дае змогу подiлити деревостан на елементарш частини, якi характеризуються обсягом 10 % дерев за кшьюстю вщ загально! густоти.
Параметри видшених десяти частин деревостану можна отримати за таким алгоритмом [4]. Аналггичну залежшсть мiж висотами та дiаметрами деревостану в умовах даного типу люу описано експонентою
( рЛ
hi = а ■ Exp - — , (1)
V di J
де: hi - замiрянi за ступенями товщини висоти, м; di - ступенi товщини, см; а, ß- параметри модель
Величину дiаметрiв для кожно! iз десяти елементарних частин деревостану встановлено шляхом шдрахунку децилей розподшу накопичених частот за дiаметром. Децилi характеризують найбiльший дiаметр елементар-но! частини деревостану i визначаються за такою формулою:
. 0,1 ■ к■ N-Уni
dlmax = dmin + i ~-^ , (2)
ne
де: di max - децилi розподiлу частот за дiаметром, см; dmin - нижня межа класу к-го дециля, см; i - величина iнтервалу; к - порядковий номер децилю (1, 2, ..., 8, 9); N - обсяг вибiрки або густота деревостану; Dii - накопичена частота попереднього до к-го дециля класу; пе - частота класу k-го дециля.
Середне значення дiаметра для кожно! iз десяти елементарних части деревостану знайдено за системою формул:
d 1 = 0,5 ■ (dimax + dmin - i + 0,1);
di = 0,5 ■(di + di-1 ); (3)
1 ' V 'max 1 J-max / ? V s
d9 = 0,5 ■ ( d9max + dmax + i ),
де: d 1, di, d9 - середне значення дiаметра для видшених елементарних частин деревостану, см; dmim dmax - найменша та найбшьша ступенi товщини, см; i - величина штервалу; d1 max di max d9 max - децкш розподшу частот за дiаметром, см.
Середне значення висоти (hi) для видшених елементарних частин деревостану отримано внаслщок шдстановки в модель (1) середшх значень дь аметра, вирахуваних за системою формул (3).
Вiрогiднi верхню та нижню межi середнiх значень висоти для видшених елементарних частин деревостану вирахувано за формулою
f о\
hi = а ■ EXP
± t ■ mxy, (4)
ß
di
де: t - довiрчий коефiцiент (1,96); mxy - помилка регреси.
Видовi числа (f) для видiлених елементарних частин деревостану зна-ходимо способом шдстановки середнього значення висоти (hi) у модель середшх видових чисел [2, 8].
Абсолютну повноту та запас для видшених елементарних частин дере-
востану розраховуемо за загальновщомими у лiсовiй таксаци формулами.
—2 — . Зокрема, й=(п di 0,1Ы)/40000, а Сумування значень таксацшних
показниюв, визначених за елементарними частинами, дае змогу отримати абсолютну повноту (О) та запас (М) деревостану загалом.
Вщносну повноту деревостану визначено за допомогою стандартних таблиць "Сум площ перерiзiв та запасу деревостанiв за повноти 1,0" [8]. Клас боштету деревостану встановлено зпдно iз люотаксацшними нормативами "Ушфжовано! системи бонiтування люових насаджень" [9].
Результати дослiдження та Тх аналiз. Результати розрахункiв та оп-рацювання матерiалiв спостереження за структурою соснових деревосташв свiжого дубового субору для кожно! пробно! плошд узагальнено в табл. 2.
Табл. 2. Приклад розрахунку структурних характеристик за видтеними елементарними частинами соснового деревостану (Володимирецький л1сгосп, _Цепцевицьке л1сництво, квартал 15, виды 18)_
№ Структуры показники Елементарт частини деревостану (децил1)
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1. di тах 19,2 21,2 22,9 24,3 25,7 27,3 29,0 31,1 33,8 50,0
2. di 14,6 20,2 22,1 23,6 25,0 26,5 28,2 30,1 32,5 41,9
3. Ы 18,1 21,4 22,2 22,8 23,3 23,7 24,2 24,7 25,2 26,8
4. Ы шш 16,3 19,6 20,4 21,0 21,5 21,9 22,4 22,9 23,4 25,0
5. hi шах 19,9 23,2 24,0 24,6 25,1 25,6 26,0 26,5 27,0 28,6
6. £ 0,447 0,446 0,446 0,446 0,446 0,445 0,445 0,445 0,445 0,445
7. й, % 2,8 5,4 6,5 7,4 8,3 9,4 10,6 12,0 14,1 23,4
8. % 2,8 8,3 14,8 22,2 30,5 39,9 50,5 62,5 76,6 100,0
9. т, % 2,1 4,8 5,9 7,0 8,0 9,1 10,5 12,2 14,6 25,8
10. т % 2,1 6,9 12,8 19,8 27,8 36,9 47,4 59,6 74,2 100,0
Вщповщно до отриманого розподшу, перша дециль соснових деревосташв в умовах свiжого дубового субору формуеться за участю екземплярiв сосни дiаметр i висота яких змшюеться у певних межах. Загальний запас пер-шо! децилi мае незначну частку вщ загального запасу деревостану у цих люо-рослинних умовах. У перспективi представники цiе! децилi та декiлькох нас-тупних можуть бути претендентами на вилучення тд час доглядових рубань.
Варто зазначити, що в разi поступового зростання показниюв дiаметра та висоти у видшених децилях, запас деревини у кожнш iз них зростае не рiв-номiрно. Так, у перших чотирьох децилях зростання запасу вщбуваеться iз зниженням вiдсотково! величини вщ загального запасу деревостану, а лише починаючи з п'ято! децилi вщсоток зростання запасу кожно! наступно! децилi набувае чiтко визначено! тенденцi! до зростання.
Результати оцшки розподiлу запасу соснових деревосташв за елементарними частинами (децилями) у свiжому суборi в межах вказаного вище вь кового дiапазону показано на рис.
Д б ц и л 1
Рис. Структура запасу соснових деревостатв рiзного вшу у В2
Аналiз розподшв частки запасу соснових деревостатв за децилями показуе значну дисперсда показника у кожнш елементарнiй частинi. Особливо висока мшливють показника у крайшх децилях (1 _3-й та 9... 10-й). Найменш мшливий запас у 6.8 децилях.
Враховуючи виявлену мiнливiсть запасу за децилями, ми диференць ювали отриманi дат за двадцятирiчними класами вiку. Розподш запасiв за децилями опрацьовано статистично в межах кожного класу. Результати опра-цювання даних наведено у табл. 3.
Табл. 3. Структура запасу соснових деревостатв рiзного вшу, _боттету та повноти у свiжому суборi_
Показник Розподш запасу за децилями, % Разом
123456789 10
Деревостан до 20 рок1в
Середне значения 2,1 3,6 4,6 5,9 7,3 9,0 10,9 13,3 16,6 26,8 100
Мшлившть 116,1 61,6 43,9 30,3 19,1 10,3 3,7 4,7 13,9 29,1 75,8
Деревостан 21-40 рок1в
Середне значення 1,9 3,2 4,4 5,6 7,0 8,6 10,6 13,2 17,0 28,5 100
Мшлившть 59,7 34,7 25,2 18,7 13,7 10,8 8,4 5,6 7,2 16,5 78,1
Деревостан 41-60 рок1в
Середне значення 2,0 4,3 5,6 6,8 8,0 9,3 10,7 12,6 15,2 25,5 100
Мшлившть 46,2 22,1 15,5 9,7 5,2 2,4 3,0 4,3 5,7 12,7 65,1
Деревостан 61-80 рок1в
Середне значення 2,0 4,7 5,9 7,1 8,2 9,5 11,0 12,7 15,3 23,5 100
Мшлившть 31,8 21,6 16,9 13,1 9,8 6,3 3,1 4,3 7,7 14,8 60,1
Анашз табл. 3 дае змогу вщзначити, що зi збтьшенням вiку соснового де-ревостану мiнливiсть запасу розподтеного за елементарними частинами загалом для об'екта зменшуеться вiд 76-78 % до 60-65 %, тобто бшьше, шж на 18 %.
Диференцiйований аналiз частки запасу вiдповiдно до видшених еле-ментарних частин (децилей), дав змогу вщзначити чiтко виражену закономiр-нiсть сильно! мiнливостi запасу в межах децилмi у молодому вщ лiсостану. Однак зi зростанням його вжу, мiнливiсть показника в межах ^е! чи iншо! де-цилi iстотно зменшуеться. Так, наприклад, мшливють запасу 1-! децилi в мо-лодняках до 20 рокiв зменшуеться з 116 % до 10 % у стиглих насадженнях вь ком 81 i бiльше роюв.
Подальший аналiз табл. 3 св^ить про те, що мiнливiсть запасу, дифе-ренцiйованого за децилями, зменшуеться до середини ряду розподшу. Особливо ч^ко ця закономiрнiсть спостер^аеться на краях ряду розподiлу. Так, високу мшливють запасу ми встановили у 1 ...4-й децилях молодняюв та 1 .. .2-й деци-лях пристигаючих насаджень сосни. Середня мшливють встановлена для 9.10! децилей у молодняках та 10-! дециш у пристигаючих насадженнях сосни.
Для посилення однорщност отриманих даних вилучено пробш плошi, якi не вщповщали встановленим вимогам. Залишено лише т пробнi плошi, насадження яких характеризуються 1а класом бонiтету та високою повнотою. Результати статистично! оцiнки цих об'екпв наведено у табл. 4.
Табл. 4. Структура запасу високоповнотних соснових деревосташв
рiзного вжу 1а бонитету у свiжому суборi
Показник Розподш запасу за децилями, % Разом
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
Деревостан до 20 рошв
Середне значення 0,7 2,5 3,7 5,1 6,7 8,6 10,8 13,7 17,7 30,4 100
Мшливють 60,5 67,7 46,8 32,6 21,3 12,2 5,1 1,0 9,9 21,9 88,2
Деревостан 21-40 рошв
Середне значення 1,5 3,3 4,6 5,8 7,3 8,9 10,9 13,4 16,7 27,5 100
Мшливють 57,6 42,3 33,8 26,1 17,9 11,2 7,4 6,3 7,8 24,5 77,2
Деревостан 41-60 рошв
Середне значення 1,4 3,7 5,1 6,5 7,8 9,2 10,6 12,5 15,4 27,7 100
Мшливють 16,5 19,7 14,4 9,3 4,8 2,6 2,1 1,5 1,9 11,0 72,4
Деревостан 61-80 рошв
Середне значення 2,6 5,4 6,7 7,8 8,7 9,8 10,9 12,4 14,9 20,8 100
Мшливють 19,9 14,8 8,5 5,0 4,1 2,8 1,8 1,5 8,4 8,1 50,6
Внаслщок вилучення не характерних пробних площ вдалось забезпе-чити зменшення мшливосл запасу у децилях, i загалом для деревостану. Встановлено також, що середш значення часток запасу окремо! децилi характеризуються ч^кою закономiрнiстю зростання в нижшх децилях зi збшьшен-ням вiку деревостану, а у вищих децилях, навпаки - зменшення.
Висновки. Шд час планування доглядових рубань в умовах свiжих суборiв, зокрема визначення штенсивност вибiрки, необхiдно врахувати значну ступiнь мшливост запасiв у нижнiх децилях деревосташв, сформова-них за участю сосни звичайно!.
Ступiнь мшливост запасу децилi iстотно впливае на структуру виб1р-ки, тобто кшьюсть елементарних частин деревостану, якi необхщно заплану-вати до рубання для забезпечення потр1бно1 iнтенсивностi.
Значна мшлив1сть запасу у децилi зумовлюе зростання юлькосп можливих комбiнацiй елементарних частин, яю дощльно залучити до вибiрки, та сприяе тд-вищенню диапазону параметрiв дерев сосни, якi проектуватимуться до рубання.
Пiд час проектування доглядових рубань дощльно враховувати, що частка запасу нижнiх децилей з вжом збiльшуеться, а верхнiх - зменшуеться.
Несвоечасне призначення до рубання дерев нижшх децилей, спричи-нятиме пригшчення росту кращих дерев внаслщок вилучення з грунту знач-но! кiлькостi поживних речовин. Частка запасу в одному децилi з вжом зрос-тае у 4 рази (вщ 0,7 % у молодняках до 2,6 % - у стиглих насадженнях).
Лггература
1. Бондар 1.П. Бютичний кругообй мiиеральиих елеменпв та шляхи його регулювання в соснових деревостанах Центрального Полiсся Украши : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. с.-г. наук : спец. 06.03.03 "Люознавство i лiсiвиицтвом / 1.П. Бондар. - Львiв, 2007. -20 с.
2. Вентцель Е.С. Теория вероятностей. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 2001. - 575 с.
3. Горд1енко М.1, Шаблий I.В., Шлапак В.П. Сосна звичайна: п особливостi, створення культур, продуктивнють. - К. : Вид-во "Либщь", 1995. - 224 с.
4. Джонсон Н., Лион Ф. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
5. Копий Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захщного регiоиу Украши // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна иромисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
6. Копий Л.1., Мелещук О.О. Продуктивнють, структура соснових дере-востатв в умо-вах свiжого дубового субору Захщного Полюся // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 65-69.
7. Сеннов С.Н. Итоги 60-летних наблюдений за естественной динамикой леса. - СПб. : Изд-во СПбНИИЛХ, 1999. - 12 с.
8. Строчинський А.А., Кашпор С.М., Берез1вський Л.М. Сума площ перерiзiв та запас деревостатв при повнот! 1,0. Люотаксацшш нормативи (видання друге, уточнене та до-повнене). - К. : Вид. центр НАУ, 2007. - 19 с.
9. Строчинський А.А., Кашпор С.М. Ушфшована система боштування лiсових наса-джень. Лiсотаксацiйиi нормативи. - К. : Вид. центр НАУ, 2007. - 8 с.
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв МОДЕЛ1 РОСТУ Р1ВНИННИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В
Дослщжено рют за основними таксацшними показниками модальних букнякiв рiвнинноi частини Украши. Встановлено математичнi моделi модальних букових де-ревостанiв рiзних типiв лiсу i походження та наведено ix порiвняльну характеристику.
Ключов1 слова: бук лiсовий, типи люу, таксацiйнi показники, математичнi моделi
Assoc. prof. S.I. Myklush -NUFWTof Ukraine, L'viv The models of grows flat beech forests stands
The growth by main parameters of modal beech standings on a flat part of Ukraine is researched. Provided mathematical models for different modal beech standings in different forest types and origin and given their characteristic.
Keywords: beech, mathematical models, forest types.
