CC BY
16
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*548 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; доц. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук;
здобувач М.М. Михайленко - НЛТУ Украти, м. Львiв
удосконалення норматив1в формування соснових деревостан1в св1жого бору зах1дного пол1сся
Проаналiзовано особливостi росту та розвитку соснових деревосташв в умовах свiжого бору Захщного Полiсся. Дослiджено специфiку змши параметрiв деревоста-ну сосни звичайно! пiсля доглядових рубань. Запропоновано таблиц динамiки ос-новних таксацiйних показниюв соснових деревостанiв i3 рiзною величиною вибiрки в умовах аналiзованого типу люу.
Prof. L.I. Kopij; assoc.prof. Yu.Yo. Kahanjak; competitorM.M. Mychajlenko-
NUFWT of Ukraine, L'viv
Intensity influence modelling of leaving cabins on formation of fresh pinery plantation in western Polissya
The features of growth and development fresh pinery plantations of Western Polissya are analysed. We explored specific change parameters of pine-tree. The tables of dynamics of basic fixings the price indexes of pine plantations are offered.
Св1жий сосновий б1р поширений у межах вше! люово! зони. Найбшьш представлений цей тип люу на територи Полюся, яке займае швденно-захщну частину зони мшаних лшв. На сьогодш природних лю1в на Полюс збереглось мало внаслщок надм1рного !хнього вирубування в перюд XVII-XIX ст. На територи Захщного Полюся, яке розташоване в швшчно-захщнш частит Укра-!ни, переважають деревостани сосни звичайно! (64,5 %), дещо менше тут по-ширеш насадження м'яколистяних деревних порщ (25,8 %) i ще менше твердо-листяних (9,7 %) [2].
Вiкова структура лiсiв Полiсся нерiвномiрна. Найбiльш поширеними групами вiку е молодняки та середньовiковi деревостани, якi займають близь-ко 60 % та 25-26 % вщповщно. Площа дiлянок, вкритих люовою рослиннiстю характеризуються незначною часткою пристиглих (до 10 %) i стиглих i пе-рестiйних (4-5 %) деревосташв. До того ж лiсовi насадження Захщного Полюся розмщет нерiвномiрно, а тому люистють в окремих адмiнiстративних районах змшюеться вiд 8-10 до 45-50 %.
На бiдних дерново-слабоопiдзолених пiщаних i супiщаних грунтах сформувалися боровi типи люу, диференцшоваш мiж собою за вологютю. Едифiкатором корiнних деревостанiв борових умов Полюся виступае сосна звичайна. До сосни школи домшуеться береза. Позитивну роль берези повисло! в складi сосняюв вiдзначав П.С. Погребняк. На думку науковця, вве-дення до соснових насаджень берези сприяе кращому проникненню коршня молодо! сосни до капшярно! кайми грунтових вод, внаслiдок iнтенсивнiшого
росту коршня домiшки. Опад берези збшьшуе вмют гумусу у верхнiх про-шарках грунту.
За спостереженнями дослiдникiв рiчна фiтомаса в чистих соснових на-садженнях свiжого бору змшюеться в межах 3,0-8,8 т/га. Введення соснового деревостану берези сприяе зростанню опаду рiчно! фiтомаси. Одночасно з опадом у грунт повертаеться значна кшьюсть зольних елементiв i азоту. Встановлено, що з наростанням трофностi збшьшуеться й кiлькiсть зольних елементiв, що повертаються у грунт. Вiдзначено, що в чистих соснових наса-дженнях суборiв сума К, Р, К, Са, Mg повернутих з опадом в грунт сягае 6483 кг/га, тодi як у мшаних корiнних деревостанах ця величина сягае 135163 кг/га. Проте, в соснових деревостанах за участю берези повисло! на пер-шому мющ серед елементiв, що повертаються з опадом, е кальцш, а на ос-танньому фосфор [1, 10].
Зростання вмюту поживних речовин у бщних грунтах борових умов корелюе зi збiльшенням продуктивностi вирощуваних тут деревосташв. Док-ладний науковий анашз особливостей росту соснових насаджень в анаизова-ному типi лiсу та виявлення певно! специфiки цих процешв, дасть змогу бiльш обгрунтовано визначати конкретш термiни й iнтенсивнiсть втручання лiсiвника в процес формування високопродуктивного, еколопчно стiйкого та високотоварного деревостану.
Метою наукового дослщження е ощнювання впливу специфiчних умов свiжого бору й адекватно! антропогенно! реакци на особливост дина-мiчних процесiв, що вщбуваються в соснових деревостанах.
Формашзащя виявлених закономiрностей дасть змогу пращвникам ль сово! охорони вчасно й об'ективно розрщжувати деревостан у перюд нашн-тенсивнiшого його росту, послаблювати конкуренцiю мiж окремими деревами насадження. Вчасш доглядовi рубання вщповщно! iнтенсивностi, спри-ятимуть активному нагромадженню бiомаси внаслiдок посилення свiтлового приросту та достатньому забезпеченш залишених дерев вологою [8, 9].
Докладне вивчення специфжи формування соснових деревостанiв в умовах свiжих борiв i вдосконалення вiдповiдного нормативного забезпечен-ня, дасть змогу уточнити деяк органiзацiйно-технiчнi параметри системи ль согосподарських заходiв, забезпечить оптимальш умови для вирощування високопродуктивних та еколопчно стшких насаджень.
Методика дослвджеммя. Алгоритм моделювання динамiки деревосташв iз врахуванням !хнього стану тсля проведення доглядових рубань перед-бачае роздiлення цього процесу на три етапи. На першому еташ отримуемо параметри соснового деревостану до рубання, як ми визначили за системою моделей (1).
Н = Б, Аб; аь ..., а3), М = ХД Б; а], ..., аб), П = МфМТ, В = ХД П, Б; а], ..., а5), ^ = Х(Н; а1г ..., аз),
о = м/иг,
N = О/^ (1)
де: Н - середня висота до рубання, м; А - середнш вж, роюв; Б - середня ви-сота в базовому вщ^ м; АБ - базовий вж, рокiв; М - запас до рубання, м /га [6]; П - вщносна повнота; Мф, МТ - запас фактичний i нормальний, м /га; В -середнш дiаметр до рубання, см; Г - середне видове число; а1, ..., аб - коефь
цiенти рiвняння; N - кшьюсть дерев; О - абсолютна повнота до рубання, 2/ 2 м /га; g - площа поперечного перетину середнього дерева, м .
На другому еташ визначаемо параметри соснового деревостану пiсля доглядових рубань (постзрщжувальна стадiя). З щею метою розроблено систему моделей (2).
Н = / (А, N, П; аь..., а5),
Nтсля рубки = Nдо рубки ' ,
мм = Х (А, N; аь..., а5),
О = м/ ИГ,
В = 200 'Т^, (2)
де: Н - частка мiж середньою висотою шсля рубання та середньою висотою до рубання за децилями; М - частка мiж запасом шсля рубання та запасом до рубання за децилями [5, 6].
На останньому, третьому, еташ визначаемо параметри вибiрки, яю можна встановити за системою моделей та рекурентних рiвнянь (3).
-М -Мдо рубання Мтсля рубання, О Одо рубання Отсля рубання, N Nдо рубання Nтсля рубання,
Н = Х (А, N а1, ..., а4),
Г = /(Н; а1, ..., аз), (3)
Системою моделей (1) ощнено динамжу високоповнотних насаджень сосни звичайно! у свiжих борах. Моделювання стану деревостану шсля рубання отримано внаслщок аналiзу та опрацювання особливостей структури сосни рiзного вiку та рiзно! повноти [4, 7, 11].
Результати дослвдження та iхмiй амалiз. Проаналiзовано сосновi де-ревостани на закладених пробних площах в умовах свiжого бору Захiдного Полiсся. Вiдзначено чггку тенденцiю до зростання показника середньо! висо-ти та середнього дiаметра пiсля здiйснення доглядових рубань низовим методом. Збшьшення iнтенсивностi вибiрки за кiлькiстю дерев е причиною меха-нiчного пiдвищення величини середшх дiаметрiв i висот у соснових наса-дженнях свiжого бору. 1нтенсившше збiльшення показника на постзрiджу-вальнш стадi! спостерiгаемо для середнього дiаметра. Графiчна iлюстрацiя зазначених закономiрностей середшх висоти та дiаметра соснових насаджень у свiжих борах Захiдного Полюся наведено на рис. 1-2.
Визначенi особливост росту соснових деревостанiв в анашзованому типi лiсу вказують на стабшьний iнтенсивний 1хнш прирiст до вжу 45-50 ро-кiв (рис. 4). У цей перюд нагромаджуеться понад 50 % запасу майбутнього стиглого деревостану, тому потрiбно придшяти максимальну увагу догляду за деревостаном. Важливу iнформацiю для обгрунтування параметрiв та ш-тенсивностi вибiрки можна почерпнути з розподшу показникiв деревостану за елементарними частинами та визначеними бюметричними параметрами дерев сосни, яю 1х формують.
I?IК- р<Ж]Н
Рис. 1. Середня висота деревостану сосни в А2 повнотою 1,0
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 В] к, рок¡и
Рис. 2. Середнш дiаметр деревостану сосни в А2 повнотою 1,0
Визначальним у розробленш алгоритму формування соснового деревостану в умовах свiжого бору е визначення особливост змши густоти деревостану в цих люорослинних умовах. Нашi дослщження дозволили вщзначи-ти певш тенденци цих змш. Зокрема, варто зазначити, що зменшення юль-кост екземплярiв сосни на одиницi плошд мае чiтко вираженi чотири етапи.
Перший етап властивий деревостанам у вщ до 20 роюв. У цей перюд життя деревостану рiзко зменшуеться кiлькiсть особин сосни звичайно! вiд 10 тис. шт./га до 4 тис. шт./га, що зумовлюе майже 60 % зменшення юльюсть екземплярiв сосни звичайно! на одинищ плошi (рис. 3).
Наступний етап зниження густоти деревостану вщзначено для перюду вiд 21 до 30 роюв. Протягом десяти рокiв кшькють дерев сосни зменшуеться ще на 2000 екземплярiв, що на половину знижуе густину сформованого деревостану тсля першого зрщження. У перюд з 31 до 50 роюв настае третш етап зменшення густоти соснового деревостану в умовах свiжого бору. Протягом цього вiдрiзку часу кшькють дерев сосни в цих умовах зменшуеться дещо бшьше як удвiчi, що дае змогу визначити параметри показника штенсивност доглядових рубань у цей перюд.
Четвертий етап зниження густоти деревостану тд час дослщження умовах властивий деревостанам старше 50 роюв. Упродовж цього перюду спостер^ають незначне зменшення юлькост екземплярiв сосни звичайно! в деревосташ.
Шк. рик>к
Рис. 3. Густота деревостану сосни в А2 повнотою 1,0
10 20 30 40 50 60 70 80 Б]к, [)(1К1н
Рис. 4. Запас деревостану сосни в А2 повнотою 1,0
Узагальнення викладених вище закономiрностей та особливостей ди-намiки основних таксацiйних показникiв соснових деревосташв в А2, з ураху-ванням вирубань певно! частки дерев, здшснене за системами моделей (1)-(3) подано в табл. 1.
Табл. 1. Динамка основних таксацшних показнишв соснових деревосташв
у свiжих суборах
А Деревостан Вибрана частина
Н, м Б, см к, шт./га м, м3/га Б £ м2/га П Н, м Б, см к, шт./га м3/га Б £ м2/га
Деревостан до рубання (ввдносна повнота 1,0)
5 1,0 10000 2
10 3,2 3,1 9877 27 1,111 7,6 1,00
20 8,0 8,7 4825 113 0,492 28,8 1,00
30 12,3 14,0 2421 210 0,456 37,4 1,00
40 15,9 18,6 1542 300 0,449 42,0 1,00
50 18,9 22,5 1129 378 0,447 44,8 1,00
60 21,3 25,7 899 444 0,446 46,7 1,00
70 23,3 28,4 758 499 0,446 48,0 1,00
80 25,0 30,6 664 543 0,445 48,9 1,00
90 26,3 32,4 599 580 0,445 49,5 1,00
Деревостан тсля рубання (залишено 0,9-К)
5 1,0 9000 2 0,90 0,6 1000 0
10 3,3 3,2 8889 25 1,057 7,2 0,93 2,1 2,3 988 2 2,117 0,4
20 8,3 9,0 4343 111 0,487 27,5 0,98 5,3 5,9 483 3 0,621 1,3
30 12,7 14,5 2179 208 0,455 36,1 0,99 8,4 8,4 242 2 0,485 1,3
40 16,3 19,3 1387 297 0,449 40,5 0,99 11,1 10,8 154 3 0,461 1,4
50 19,3 23,3 1016 373 0,447 43,2 0,99 13,4 13,4 113 5 0,453 1,6
60 21,8 26,6 810 436 0,446 44,8 0,98 15,5 16,1 90 9 0,450 1,8
70 23,8 29,3 682 487 0,445 45,9 0,98 17,3 18,5 76 12 0,448 2,0
80 25,4 31,5 598 528 0,445 46,6 0,97 18,9 20,7 66 15 0,447 2,2
90 26,8 33,4 539 562 0,445 47,1 0,97 20,3 22,4 60 18 0,446 2,4
Деревостан тсля рубання (залишено 0,8-К)
5 1,1 8000 2 0,81 0,7 2000 0
10 3,4 3,3 7902 24 1,011 6,9 0,88 2,3 2,2 1975 3 1,764 0,7
20 8,5 9,3 3860 108 0,483 26,2 0,95 5,9 5,8 965 6 0,572 2,6
30 13,0 15,1 1937 204 0,454 34,5 0,97 9,2 8,7 484 7 0,475 2,9
40 16,7 20,0 1233 290 0,448 38,8 0,97 12,0 11,4 308 10 0,457 3,2
50 19,7 24,1 903 363 0,447 41,2 0,96 14,5 14,3 226 16 0,451 3,6
60 22,2 27,4 720 421 0,446 42,6 0,95 16,6 17,0 180 23 0,449 4,1
70 24,2 30,2 606 468 0,445 43,4 0,94 18,4 19,5 152 31 0,447 4,5
80 25,8 32,5 531 505 0,445 44,0 0,93 20,0 21,7 133 38 0,446 4,9
90 27,2 34,3 479 536 0,445 44,3 0,92 21,4 23,5 120 45 0,446 5,2
Деревостан тсля рубання (залишено 0,7-К)
5 1,1 7000 2 0,76 0,8 3000 0
10 3,5 3,5 6914 23 0,971 6,6 0,84 2,5 2,1 2963 4 1,571 1,0
20 8,7 9,7 3378 104 0,480 24,9 0,92 6,3 5,8 1448 9 0,548 3,8
30 13,3 15,7 1694 197 0,453 32,8 0,94 9,7 9,0 726 13 0,469 4,6
40 17,0 20,8 1079 280 0,448 36,7 0,93 12,7 12,0 462 21 0,455 5,2
50 20,0 25,0 790 347 0,446 38,8 0,92 15,2 15,0 339 32 0,450 6,0
60 22,5 28,4 630 400 0,446 39,9 0,90 17,3 17,9 270 45 0,448 6,8
70 24,5 31,2 531 441 0,445 40,5 0,89 19,2 20,5 227 57 0,447 7,5
80 26,1 33,4 465 475 0,445 40,8 0,87 20,8 22,7 199 69 0,446 8,0
90 27,5 35,3 419 501 0,445 41,0 0,86 22,1 24,5 180 79 0,446 8,4
Деревостан тсля рубання (залишено 0,6-К)
5 1,2 6000 1 0,73 0,8 4000 1
10 3,6 3,7 5926 22 0,937 6,5 0,81 2,7 1,9 3951 5 1,438 1,2
20 8,9 10,2 2895 101 0,478 23,7 0,89 6,6 5,8 1930 13 0,533 5,1
30 13,5 16,5 1452 189 0,453 30,9 0,90 10,2 9,2 968 21 0,466 6,5
40 17,3 21,7 925 265 0,448 34,3 0,88 13,2 12,5 617 35 0,454 7,6
50 20,3 26,0 677 326 0,446 36,0 0,86 15,7 15,8 451 53 0,449 8,8
60 22,8 29,4 540 372 0,446 36,7 0,84 17,9 18,8 360 72 0,448 10,0
70 24,7 32,2 455 408 0,445 37,1 0,82 19,7 21,4 303 90 0,447 10,9
80 26,4 34,5 398 437 0,445 37,2 0,80 21,3 23,6 266 107 0,446 11,6
90 27,7 36,4 359 459 0,445 37,3 0,79 22,7 25,5 239 121 0,446 12,2
Деревостан тсля рубання (залишено 0,5-К)
5 1,2 5000 1 0,72 0,9 5000 1
10 3,7 4,1 4939 22 0,907 6,4 0,80 2,8 1,8 4939 5 1,339 1,3
20 9,1 10,9 2413 97 0,476 22,4 0,86 6,9 5,8 2413 16 0,522 6,3
30 13,7 17,4 1210 179 0,452 28,8 0,85 10,5 9,5 1210 31 0,464 8,6
40 17,5 22,8 771 247 0,448 31,6 0,82 13,6 13,1 771 53 0,453 10,4
50 20,5 27,2 564 300 0,446 32,7 0,79 16,2 16,5 564 79 0,449 12,1
60 23,0 30,6 450 339 0,446 33,1 0,76 18,3 19,6 450 105 0,447 13,6
70 24,9 33,4 379 368 0,445 33,2 0,74 20,2 22,3 379 130 0,446 14,8
80 26,5 35,6 332 391 0,445 33,1 0,72 21,7 24,6 332 153 0,446 15,8
90 27,8 37,5 299 409 0,445 33,0 0,70 23,1 26,5 299 171 0,446 16,5
Аналiз табл. 1 свiдчить, що лише вирубування 30 % дерев (за кшьюс-тю) низовим методом може забезпечити мшмально потрiбну iнтенсивнiсть 10 % за запасом. Вилучення ж iз деревостану 50 % найтонших дерев практично дае змогу забезпечити найбшьшу штенсившсть (-15-30 % за запасом). При цьому повнота насадження у вщ стиглостi не знижуеться нижче 0,70.
Пiдбiр претенденлв на вилучення пiд час доглядових рубань доцшьно здiйснювати для тих дерев, яю розмiщенi в децилях, де показники висоти та дiаметра вiдрiзняються високою мiнливiстю.
Потрiбно враховувати також ту особливють, що кульмшащя приросту соснових деревостанiв в умовах свiжих борiв припадае на перюд до 30 рокiв. Водночас потрiбно зважати на те, що в межах аналiзованого типу лiсу в соснових молодняках одночасно вщбуваються два процеси: проникнення коре-нево! системи молодих сосон у кореневi ходи, сформованi материнськими деревами, до капшярно! кайми грунтових вод; та боротьба за вологу. Тому втручання лiсiвника в цей процес повинш бути виваженими, але ршучими.
Надмiрна iнтенсивнiсть доглядових рубань у цей перюд може посилю-вати випаровування вологи з верхшх шарiв грунту, внаслiдок формування значних прогалин у люовому насадженнi. Недостатня ж штенсившсть обумов-люватиме наростання конкурентно! боротьби мiж окремими соснами за вологу, поживш речовини та сонячну енерпю i, загалом, призведе до сповшьнення росту всiх дерев у насадженш. Отже, рубання в соснових деревостанах до 30 роюв доцшьно здшснювати регулярно, не допускаючи при цьому значних розрiджень, а також переплетення крон i надмiрного перегущення молоднякiв.
Висновки. Нашi дослщження дали змогу встановити певнi особливост формування соснових деревостанiв в умовах свiжого бору Захiдного Полiсся.
Вщзначено, що в аналiзованому типi люу стабiльний iнтенсивний при-рiст деревосташв спостерiгають до 45-50 рокiв. Зменшення дерев сосни зви-чайно! на гектарi вiдбуваеться впродовж чiтко виражених чотирьох еташв. Перший етап властивий для деревосташв вжом до 20-ти роюв (зменшення юлькост екземплярiв сосни сягае 60 %). Другий етап зрщження деревостану спостершають у вщ 21-30 рокiв (впродовж десяти роюв юльюсть дерев змен-шуеться вдвiчi). Третiй етап зрiдження вiдзначено у вщ 31-50 рокiв (юльюсть екземплярiв сосни зменшуеться дещо бшьше як у 2 рази). Четвертий етап незначного зниження густоти люостану вщзначено у вiцi понад 50 роюв.
Запропоновано систему моделей для визначення оптимальних пара-метрiв органiзацiйно-технiчних показникiв в соснових деревостанах свiжих борiв. Акцентують увага на потребi пiд час планування здшснення лiсогоспо-дарських заходiв щодо активного формування соснових деревосташв у вщ до 30 роюв, у перюд кульмшаци !хнього приросту.
За час активного господарського втручання, доглядовi рубання реко-мендують здшснювати регулярно, не допускаючи надмiрного розрщження або ж перегущення деревостану.
Здiйснення доглядових рубань, з урахуванням природних особливос-тей формування соснових деревосташв в умовах свiжих борiв, дасть змогу ефективнiше застосовувати потенцшш можливостi лiсорослинних умов для вирощування корiнних, високопродуктивних та екологiчно стшких лiсостанiв.
Л1тература
1. Бондар 1.П. Б1отичний кругооб1г м1неральних елемент1в та шляхи його регулювання в соснових деревостанах Центрального Полюся Укра!ни : автореф. дис. на здобуття наук. сту-пеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.03 / Льв1в, 2007. - 20 с.
2. Генс1рук С.А. Люи Укра!ни. - Льв1в : Вид-во НТШ, 2002. - 496 с.
3. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. - М. : Изд-во "Статистика", 1973. - 392 с.
4. Джонсон Н., Лион Ф. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
5. Каганяк Ю.Й. Короткотермшове прогнозування таксацшних показниюв соснового деревостану // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. -
2005. - Вип. 15.2. - С.29-35.
6. Каганяк Ю.Й. Модифшащя моделей нормальних запаав та абсолютних повнот для деревосташв сосни звичайно! // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 49-54.
7. Каганяк Ю.Й. Прогноз потенцшно! продуктивност соснових та букових деревосташв // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. -
2006. - Вип. 16.6. - С. 39-45.
8. Копий Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захщного регюну Укра!ни // Люове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жвщ. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
9. Копий Л.1., Мелещук О.О. Продуктивнють, структура соснових деревосташв в умовах св1жого дубового субору Захщного Полюся // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 65-69.
10. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Изд.-во АН УССР, 1955. - 456 с.
11. Сеннов С.Н. Итоги 60-летних наблюдений за естественной динамикой леса. - СПб. : СПбНИИЛХ, 1999. - 12 с. _
УДК630*5:630*5.582.632.2 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук;
студ. А.1. Задорожний - НЛТУ Украти, м. nbsis
зм1ни щ1льност1 деревини стовбур1в та надземна ф1томаса середньов1кових деревосташв бука
л1сового та ялини свропейсько! на територп
державного шдприемства "м1жг1рське л1сове господарство"
Проаналiзовано щшьносп деревини стовбура дерев ялини европейсько! i бука лiсового на рiзних вiдносних висотах стовбура дерева у свiжозрубаному та абсолютно сухому станах. Проведено порiвняльний аналiз структури надземно'' фiтомаси се-редньовшових ялинових i букових деревостанiв в умовах С3 на територп Запередь лянського лiсництва ДП "Мiжгiрське люове господарство" Закарпатського ОУЛМГ. Проаналiзовано розподш за фракцiйним складом надземно'1 частини ф^омаси таких деревостанiв.
Assoc.prof. H.H. Hrynyk; stud. A.I. Zadorozhniy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Changes of closeness of wood of stem and up-ground phytomass of middle-ages forests stands of beech and spruce on territory State Enterprise "Mizgirya forestry district"
It is analyzed the closeness of wood of stem of trees of spruce and beech forests stands on different relative heights of stem of tree in the fresh-cutting and the absolutely dry states. The comparative analysis of structure of up-ground phytomass of middle-ages forests stands of spruce and beech are conducted in type side conditions of C3 on territory of Zaperedilyansk forestry of State Enterprise "Mizgirya forestry district" of Zakarpattia Regional Management of Foresrty and Hanting. It is analysed distributing after factious composition of up-ground part of phytomass of this forests stands.
