CC BY
23
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*568 Проф. Л.1. Копт, д-р с.-г. наук;
доц. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук; асист. С.Л. Копт, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Львiв
МЕТОДИЧН1 АСПЕКТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ДИНАМ1КИ ОСНОВНИХ Л1СОТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В ГРАБОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ Д1БРОВ
Дослiджено динамiку середнiх висоти та дiаметра високобонiтетних високо-повнотних грабово-дубових насаджень у свiжих i вологих грудах. Видiлено два по-кодшня граба та вiдображено змiну !х середнiх показникiв залежно вiд вiку дуба. Наведено методику вивчення динамiки цих показникiв для мшаних деревостанiв.
Ключов1 слова: середнi висота та дiаметр, деревостан, динамiка, формування, граб звичайний, дуб звичайний, модель.
Вихвдш матерiали спостережень та методика дослвджемь. Досль дження динамжи основних люотаксацшних показниюв та шдб1р адекватних моделей формування грабово-дубових деревосташв в умовах св1жо! та воло-го! д1брови здшснено в межах 200-р1чного перюду росту та розвитку. Спосте-реженнями охоплено високобоштетш (1А-11 класи) високоповнотш (1,300,90) насадження з перевагою дуба звичайного. Кшматичною домшкою до дуба у св1жш та вологш д1бров1 е граб звичайний. На територи регюну досль джень, в межах Захщноукрашського люостепового округу, видшено декшька люогосподарських райошв (Волинська височина, Малополюька низовина, Опшьсько-Ростоцький, Прут-Дшстровський 1 Швшчно-Захщний Подшьсь-кий), як зумовлюють певш особливост поширення р1зномаштних за видо-вим складом деревосташв. Варто зазначити, що в захщнш \ швшчно-захщнш частинах дослщжуваного регюну переважають сосново-дубов1 та соснов1, зрщка - сосново-буков1, дубово-буков1, у схщнш - дубов1, дубово-грабов1 ль си (рис. 1). У швденнш частит на р1вниннш територи Прикарпатського люо-господарського округу висотою 200-350 м найбшьш поширеними е дубов1, дубово-грабов1 люи. На шдвищених дшянках з висотою понад 300 м н.р.м. переважають ялицево-буково-дубов1, ялицево-дубов1, дубово-буково-ялицев1 та буково-ялицево-дубовь
Окр1м основних люотв1рних деревних порщ та характерно! кшматич-но! домшки, в склад1 деревосташв трапляються клен гостролистий, яв1р, ясен звичайний, шьм, в'яз, берест, липа др1бнолиста, у схщнш частиш - липа широколиста, клен польовий, береза повисла, черешня та ш. У долинах р1чок -верба ламка, верба бша. Природно-юторичш умови регюну дослщжень зумо-вили переважання груд1в (д1брови \ бучини), як займають близько 80 % площ люового фонду. Велика частина насаджень до 1917 р. на цш територи належала приватним власникам, менша - на територи тепершшх Хмель-ницько! { Вшницько! областей - входила до складу колишшх казенних лю-
ництв. Бшьшють урочищ, як ранiше належали приватним власникам, були знищеш, в кращому випадку, за спрощеною шструкщею 1888 р., з оборотом рубання уЫх порщ у 40 рокiв, а основну масу насаджень нещадно знищували, що призвело до рiзкого зниження плошд дубових лiсiв у цьому регюш. 150-200-рiчнi дубовi насадження трапляються сьогоднi на територп регюну досль джень досить рiдко. Зазвичай, вони належали монастирям i великим землев-ласникам, якi не придшяли належно! уваги iнтенсивному веденню люового господарства, або це колишнi казенш лiси. Для казенних лiсiв було прийнято суцшьнолюоЫчну систему рубань без залишення насiнникiв, з оборотом рубання для дуба - 90 роюв, для граба i берези - 60 роюв з шириною люосж 80 м. Термiн примикання не визначався, але рубання велись таким чином, що вирубана люосжа залишалась, якомога довше серед стиглих масивiв лiсу. Ви-рубанi люосжи в багатьох випадках вiдновились грабом звичайним. Таким чином, пробш площд, якi ми використали нами для аналiзу, репрезентують грабово-дубовi насадження з дуба насшного походження та граба - порослевого i враховують iснуючi особливостi !х формування в межах аналiзованого регiону [2-4].
Рис. 1. Грабово-дубовий деревостан в умовах вологогграбовог дiброви
Бережанського лкництва ДП "Бережанське л^ове господарство "
Ми встановили, що впродовж 200^чного перюду змшюеться два по-колшня граба. Приблизно в перiод, коли дуб досягае 80-120-рiчного вiку, мож-на спостерiгати змiну поколiнь граба. Враховуючи цей факт, для моделювання основних лiсiвничо-таксацiйних показникiв використано методику диферен-цшно! таксаци (перелiк дерев за елементами люу та вжовими поколiннями) [5]. Впродовж усього росту та розвитку дуб знаходиться у верхньому намет^ а тому його можна характеризувати як одновшовий елемент люу (рис. 2).
Для таксаци граба необхщно врахувати його порослеве походження. Встановлено, що за сталого вжу дуба вiк граба е значно мшлившим. Показ-ник варiацil вiку граба зростае i кульмшащя припадае на промiжок 80-120 роюв дубового елементу люу. Саме в цей перюд вiрогiдно i з'являеться друге
поколiння граба. К^м того, пiсля освiтлення, коли граб вилучаеться iз мiж-рядь дуба, вш знову з'являеться. Вжовий зсув становить приблизно 15-20 ро-кiв. Таким чином, коли дуб досягае вжу 20-30 рокiв, поколшня граба повшс-тю репродукуеться в насадженш.
Рис. 2. Високостовбурний екземпляр дуба звичайного у старовшовому грабово-дубовому лшостат Дунаевецького л^ництва ДП " Кам 'янець-Подтьське лкове господарство "
Враховуючи мшливють вiку граба моделювання його основних лшв-ничо-таксацiйних показниюв (середньо! висоти, середнього дiаметра тощо) проводимо у спосiб прив'язки 1х до вiку дуба. На рис. 3 наочно зображено на-явшсть добре виражено! залежностi мiж середшми висотами дуба та обома поколшнями граба.
100 120 Вж, ромв
Рис. 3. Динамка середньо'1 висоти рЬних елементiв лщ й вжових поколть грабово-дубового деревостану в умовах свiжо'i та волого'1 дiброви
Виршення проблеми формування грабово-дубових насаджень можна звести до отримання системи базових моделей, яю нададуть надшну та ре-
ашстичну шформащю про динамжу середшх висоти та дiаметра та iнших по-казниюв. Основним критерiем формування е отримання високобонггетного високоповнотного мiшаного грабово-дубового деревостану.
Кожна деревна порода в межах едатопу характеризуемся потенцшною продуктивнiстю, виразником яко! е середня (верхня) висота. Тому важливо максимально наблизити динамiчну модель середньо! (верхньо!) висот до ютин-ного росту. Згрупованi пробш площд в межах типу люорослинних умов та фш-сованому вщ характеризуються рiзними за величиною середшми висотами. З констатацiею вiку спостер^аеться помiтна дисперсiя цього показника [5].
Аналiз розсiювання середньо! висоти деревосташв у межах едатопу показуе, що диспершя цього показника у фжсованому вiцi найменш iмовiрно виникае з причини недостатньо об'ективного пiдбору модельних дерев за ви-сотою та недостатньо! !х кiлькостi у деяких випадках. Переважно мiнливiсть середньо! висоти виникае внаслщок ди природних (змша клiматичних показ-никiв) та антропогенних (змша типу люорослинних умов внаслщок проведен-ня мелюраци iстотно не збшьшуе запас деревостану, за винятком перюду ш-тенсивного росту) чинниюв.
У методичному аспектi для кожного ступеня товщини необхiдно шд-бирати середне дерево не лише за дiаметром, але й за висотою. Проте, через недостатнiй обсяг шформаци про систему висоти деревостану, юнуе iмовiр-нiсть вiдхилення середнього показника вщ генерального параметра. Здiйснення системи рубань доглядових деревостану рiзними методами також може бути причиною мшливост середньо! висоти, розмаху варiацil та мож-ливих змiн чисельностi у нижшх та верхнiх ступенях.
Потрiбно вибрати середню або верхню висоту для ощнювання гомо-генностi. Зпдно з теорiею, iмовiрнiсть появи дерев iз середнiми розмiрами як поди в деревосташ, е набагато вища, шж iз великими. Саме тому в кривш нормального розподiлу максимальна частковють класiв iз середнiми розмiра-ми «40 %, а великими в два рази менша. Проте верхня висота е менш мшли-вою, нiж середня. Беручи до уваги, що деревостани основних лiсотвiрних де-ревних порiд належать до регулярно зрщжуваних, дерева вищих ранпв також можна вибирати пiд час догляду. Ймовiрнiсть переходу дерев з нижчих ранпв у наступш класи вiку ще бiльше зменшуеться.
Як вiдомо, майбутнiй деревостан формуеться внаслщок вiдпаду части-ни дерев та росту залишених. Залишаються ^ екземпляри, якi найчастiше трапляються у деревосташ або визначеш як дерева "майбутнього", тобто за розмiрами середш й великi. Ймовiрнiсть появи дерев, вищих за середш розмi-ри, через певний перюд часу бшьша, нiж вiдсталих у ростi. Достовiрнiсть мо-делi зменшуеться, якщо И створювати лише на основi аналiзу дерев, близьких за величиною до середньо! висоти. Вона не характеризуватиме середню висоту модальних насаджень.
Узагальнюючи проведений аналiз, бачимо, що лише детальне вивчен-ня росту у висоту дерев верхшх та середшх ступешв товщини на пробних площах дадуть повне уявлення про рют деревостану за висотою. Для ство-рення базово! моделi динамши верхньо! висоти необхiдно проаналiзувати рют значно! кiлькостi модельних дерев. За рекомендащею А. А. Строчинсько-
го [6], для ощнювання динамiки верхньо! висоти краше використати велико-вимiрнi зрубаш модельнi дерева типу А та Б. Причиною е слабка мшливють вiдносних висот дерев у межах 10-70 роюв.
Середню висоту дуба отримано внаслщок послiдовностi математич-них постановок та перетворень. Отож, динамжу верхньо! висоти встанов-люемо внаслщок аналiзу росту стовбурiв у висоту iз середнiх та верхнiх сту-пенiв товщини, чим враховуеться основна вада побудови базово! криво! ста-тистичним способом. Рiст за вщносною верхньою висотою описуемо регре-сшним рiвнянням (1).
Я = а• Лв+г- 1п Л, (1)
де: Я - редукцiйнi числа висоти дерев дуба залежно вщ фактичного вiку; а, Р, у - параметри моделi (а=0,0019; р=2,5103; у=—0,2312).
Оцiнювaння динамiки вiдносно! висоти дерев дае змогу врахувати особливост форми криво! верхньо! висоти деревно! породи.
Зв'язок мiж верхньою та середньою висотами описано моделлю (2).
Н = а-Нвь, (2)
де: Н - середня висота дубового деревостану, м; Нв - верхня висота деревос-тану, м; а, Ь - параметри моделi (а=0,6687; Ь=1,1099).
Верхня висота дорiвнюе добутку вiдносно! та базово! верхньо! висот i вираховуеться за формулою (3).
Нв = Я-Бв, (3)
де Бв - базова верхня висота деревостану, м.
Враховуючи зв'язок мiж верхньою та середньою висотами, базову вер-хню висоту можна виразити через базову середню для зручност використан-ня шд час встановлення класу боштету, як
г Бь
Б = а • Бвь, звiдки Бв =
Б
V а У
де Б - базова середня висота деревостану, м.
Рют за вщносною верхньою висотою будь-якого базового вшу виводи-мо як частку мiж верхньою висотою у вщ А! до показника у вщ 50 роюв за формулою (4).
Я
Яб
Н50 ^ 1/ь
а У
Н50 ^ 1/ь
а У
а Я а • А в+Г- 1п(Л) А-р+г 1п(Л) яг = V а У = 1 = а 1_= -21__(4)
Б ^ь ЯБ а-АбР+У 1п(ЛБ) АбР+У-Члб)' У)
де Н50 - базова середня висота деревостану у вщ 50 роюв, м;
Верхню висоту з будь-яким заданим базовим вшом вираховують за формулою (5).
/БЛ1/ь
(5)
Нв = ЯБ
V а у
Середню висоту в заданому базовому вщ вираховують за формулою (6) шсля пiдстaновки у модель (2) моделi (5).
Н = а
f f Б1 1/b \
Яб ■
1а )
= (б ) ■ Б, (6)
Середню висоту отримуемо за формулою (7) внаслiдок постановки в модель (6) моделi (4).
Aß+y\n(Л,) \Ь
Н
Аб ß+yln (ЛБ)
■ Б. (7)
Внаслщок математичних дш отримано модель середньо! висоти дуба
(7), входами в яку е фактичний (Ai) та базовий (АБ) вш, середня висота в базовому вщ (Б). Базова середня висота для IA боштету становить 32,6 м, для I - 28,9 м, а для II - 25,2 м. Динамжу середньо! висоти граба визначаемо вщ-носно середньо! висоти дуба. Наведет вище закономiрностi середнiх висот дуба, граба першого поколiння та граба другого поколшня описано моделями
(8), (9) та (10) вщповщно:
Ндуба = 3,7511 + 0,363 ■ Адуба - 0, 0012 ■ А2уба, (8)
Н граба-1 =-1,8383 +0, 368 ■Адуба - 0,0012 ■Aiуба, (9)
Нграба-2 = -16,884 + 0,4229 ■Адуба -0,0012 ■А2уба . (10)
Область визначення моделi (8) 20<Адуба<200 роюв, моделi (9) -20<Адуба<120 рокiв, моделi (10) - 80<Адуба<200 рокiв. Граб звичайний формуе чгтко виражений пiдпорядкований намет люу щодо дуба звичайного (рис. 1).
Шдставляючи значення моделей (8)-(10) у формулу К^Н^а/Н^ба, отримуемо перевщш коефiцiенти для визначення середньо! висоти граба в ди-намiцi. Середня висота граба визначаеться за формулою Н^ба^^/К За-лежнiсть Ki вщ вiку для граба першого та другого поколшь виражено моделями (11) та (12) вщповщно.
К1 = 47,8796 ■ A^g1234"0'1554'1п(Ад^а), (11)
К = 32769224,207 ■ Аду6б2а483+0>576Ш(А>уба), (12)
Динамiку середнього дiаметра названих вище елементiв люу грабово-дубового деревостану знайдено за допомогою формули D=H-(D/H). Середнiй зб^ D/H оцiнено вiдносно вiку дуба за формулами (13)-(15).
D / Н дуба = 0,2488 ■ А^63, (13)
D / Нграб-1 = 2,7205 ■ A-g229, (14)
D / Н граб-2 = 3,7289 ■ А-б2875. (15)
Детермiнацiя мiж показником середнього зб^у елементу лiсу та вжом дуба становила близько 50 %.
Результати розрахунку та Тх аналiз. Отримана модель динамiки се-реднiх висоти та дiаметра дуба звичайного та граба звичайного вщображае особливост формування високоповнотних мiшаних грабово-дубових дере-востанiв в умовах свiжоl та волого! дiброви.
Табулювання системи математичних моделей (7), (11) та (12) дае змо-гу отримати динамжу середньо! висоти нaсiнного дуба та двох вжових поко-лшь порослевого граба. Результати подано в табл. 1. За допомогою математичних моделей (13)—(15) та рекурентно! формули Б=Н-(Б/Н) розраховано значення середнього дiaметрa залежно вщ вiку дуба та в дiaпaзонi 1А-11 кла-сiв бонiтету. Результати подано в табл. 2.
Табл. 1. Динамша середньо'1 висоти грабово-дубових насаджень _в умовах свiжо'i та волого'1 дiброви_
Середня висота за класами боштету та елементами л1су, м
BlR, 1А боттет I боттет I боттет
р°- граб 1- граб 2- граб 1- граб 2- граб 1- граб 2-
к1В дуб ше по- ге поко- дуб ше по- ге поко- дуб ше по- ге поко-
колшня лшня колшня лшня колшня лшня
10 3,2 0,9 - 2,8 0,8 - 2,4 0,7 -
20 8,5 4,1 - 7,5 3,6 - 6,6 3,2 -
30 13,5 8,0 - 12,0 7,1 - 10,4 6,2 -
40 17,8 11,9 - 15,8 10,6 - 13,8 9,2 -
50 21,5 15,4 - 19,1 13,7 - 16,6 11,9 -
60 24,6 18,5 - 21,8 16,4 - 19,0 14,3 -
70 27,1 21,2 - 24,1 18,8 - 21,0 16,4 -
80 29,3 23,4 10,9 26,0 20,7 9,7 22,6 18,1 8,4
90 31,1 25,2 13,2 27,6 22,3 11,7 24,0 19,5 10,2
100 32,6 26,7 15,4 28,9 23,7 13,7 25,2 20,6 11,9
110 33,9 27,9 17,4 30,0 24,7 15,5 26,2 21,6 13,5
120 34,9 28,9 19,2 31,0 25,6 17,1 27,0 22,3 14,9
130 35,8 - 20,8 31,7 - 18,5 27,7 - 16,1
140 36,5 - 22,2 32,4 - 19,7 28,2 - 17,2
150 37,1 - 23,4 32,9 - 20,7 28,7 - 18,1
160 37,6 - 24,4 33,3 - 21,6 29,0 - 18,8
170 38,0 - 25,2 33,6 - 22,3 29,3 - 19,5
180 38,2 - 25,8 33,9 - 22,9 29,6 - 20,0
190 38,5 - 26,3 34,1 - 23,3 29,7 - 20,3
200 38,6 - 26,6 34,2 - 23,6 29,9 - 20,6
Анашзуючи табл. 1, можна стверджувати, що дуб та порослевий граб в умовах св1жо! та волого! д1брови формуе складне двоярусне насадження. У перюд вщ 80 роюв i до 120-р1чного вжу дуба можна спостершати, окр1м граба першого поколшня, появу дерев граба другого поколшня. Тому в цей перь од часу в грабово-дубовому деревосташ вiрогiдна поява ще й третього ярусу, який займае граб другого поколшня. Впродовж усього росту та розвитку дуб домшуе за величиною середньо! висоти не залежно вщ потенцшно! продук-тивностi насадження. Рiзниця мiж середньою висотою дуба та граба першого поколшня становить 50-20 %, а мiж середньою висотою дуба та граба другого поколшня - на 60-30 %.
Аналiз середнього дiаметра дуба та граба обох поколшь також повто-рюе закономiрностi, виявленi пiд час ощнювання особливостей мiж сшввщ-ношеннями середньо! висоти згаданих елеменлв лiсу.
Табл. 2. Динамша середнього Ыаметра грабово-дубових насаджень _в умовах волого'1 дiброви_
Середнш д1аметр за класами боттету та елементами тсу, см
Вк, 1А боттет I боттет I боттет
ро- к1в дуб граб 1-ше по- граб 2-ге поко- дуб граб 1-ше по- граб 2-ге поко- дуб граб 1-ше по- граб 2-ге поко-
колшня лшня колшня лшня колшня лшня
10 1,4 - - 1,7 - - 1,9 - -
20 5,0 4,4 - 5,8 5,0 - 6,5 5,7 -
30 9,3 7,9 - 10,7 9,1 - 12,1 10,2 -
40 13,8 11,0 - 15,8 12,6 - 17,8 14,2 -
50 18,0 13,6 - 20,7 15,6 - 23,3 17,6 -
60 22,1 15,6 - 25,3 17,9 - 28,5 20,2 -
70 25,8 17,3 - 29,6 19,8 - 33,4 22,3 -
80 29,3 18,5 8,9 33,6 21,2 10,2 37,9 23,9 11,5
90 32,5 19,4 10,5 37,3 22,3 12,0 42,1 25,1 13,5
100 35,5 20,1 11,8 40,7 23,1 13,6 45,9 26,0 15,3
110 38,2 20,6 13,0 43,8 23,6 14,9 49,4 26,6 16,8
120 40,7 20,9 14,0 46,7 23,9 16,1 52,6 27,0 18,1
130 43,0 - 14,8 49,3 - 17,0 55,6 - 19,2
140 45,1 - 15,5 51,7 - 17,7 58,3 - 20,0
150 47,0 - 16,0 53,9 - 18,3 60,8 - 20,7
160 48,8 - 16,3 56,0 - 18,7 63,1 - 21,1
170 50,4 - 16,6 57,8 - 19,0 65,2 - 21,4
180 51,9 - 16,7 59,5 - 19,2 67,2 - 21,6
190 53,3 - 16,8 61,1 - 19,2 68,9 - 21,7
200 54,6 - 16,7 62,6 - 19,2 70,6 - 21,6
Наприклад, середнш дiаметр дуба перевищуе цей показник граба першого поколшня на 28-48 %, а граба другого поколшня - на 70 %. Врахову-ючи рiзку вщмшшсть мiж середшми дiаметрами граба та дуба, потрiбно вщ-значити i про значну мшливють товарно-сортиментно! структури мiшаних дубово-грабових насаджень.
Висиовки. Таким чином, грабово-дубовi насадження в умовах свiжоl та волого! дiброви характеризуються складним вертикальним профшем, а формування таких мiшаних насаджень потребуе врахування виявлених зако-номiрностей змiни середнiх висоти та дiаметра.
Ефективне планування лiсогосподарських заходiв можливе за умови врахування лiсiвничих особливостей такого деревостану та об'ективно! необ-хiдностi видiлення, окрiм поколiння насшного дуба та порослевого граба першого поколшня, ще й граба другого поколшня.
Лггература
1. Каганяк Ю.Й. Прогноз потенцшно! продуктивност соснових та букових деревоста-шв / Ю.Й. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.6. - С. 39-45.
2. Копий Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захщного репону Укра1ни / Л.1. Копш // Лiсове господарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жв1домч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
3. Копий Л.1. Напрямки пщвищення продуктивност та вщтворення насаджень за учас-тю дуба звичайного в умовах волого! грабово! д1брови примюьких лю1в м. Львова / Л.1. Копш,
С.Л. Копш // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 19-23.
4. Копий С.Л. Дендрохронолопчш методи оцшки впливу господарських заходiв на змь ну приростiв дуба звичайного / С. Л. Копш // Люове господарство, люова, паперова i деревооб-робна промисловють : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2008. - Вип. 34. - С. 35-42.
5. Копий С.Л. Структурний аналiз високоповнотних грабово-дубових деревостанiв у свiжих грудах / С.Л. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копiй // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.9. - С. 12-20.
6. Строчинский А.А. Методическое и нормативно-информационное обеспечение системы регулирования продуктивности лесных насаждений на Украине : дисс. в виде научн. докл. ... д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.02. - К. : Вид-во "Либщь", 1992. - 70 с.
Копий Л.И., Каганяк Ю.И., Копий С.Л. Методические аспекты исследования динамики основных лесотаксационных показателей грабо-во-дубовых древостоев в условиях дубрав
Исследована динамика средних высоты и диаметра высокобонитетных высоко-полнотных грабово-дубовых насаждений в свежих и влажных грудах. Выделены два поколения граба и отображено изменение их средних показателей в зависимости от возраста дуба. Приведена методика изучения динамики этих показателей для мешаных древостоев.
Ключевые слова: средние высота и диаметр, древостой, динамика, формирование, граб обычный, дуб обычный, модель.
KopijL.I., Kahanjak Yu.Yo., KopijS.L. Methodical aspects of research of dynamics main silvantaxation parameters of hardbeam-oak forest stands in conditions of fresh oak groves
It is investigated dynamics of average of height and diameter be high bonitet and full hardbeam-oak plantings in fresh heap. ^osen two generations of a hornbeam change of their average indices also is displayed depending on age of an oak. The technique of studying of dynamics of these parameters for the mixed forest stands is given.
Keywords: average height and diameter, a forest stand, dynamics, formation, a hornbeam, an oak, model. _
УДК 581.526.3:630.4 Доц. В.М. Скробала, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Лье1в
БАГАТОВИМ1РНА Ф1ТОЦЕНОЛОГ1ЧНА ТИПОЛОГ1Я Л1СОВО1 РОСЛИННОСТ1 УКРА1НИ
На основi математично! формaлiзaцi! домшантно! класифшацп запропоновано узагальнену типолопчну схему лiсiв Укра!ни, вщзначено перспективи подальшого розвитку еколого-лювничо! типологл.
Ключов1 слова: люова типология, домшантна класифшащя, бaгaтовимiрнa ор-динащя, математичне моделювання.
На сьогодш юнуе велика кшьюсть тдход1в до класифжацп рослин-носл, переваги \ недолжи яких завжди були предметом гострих суперечок м1ж вченими [2, 3]. 1нтенсивне поширення захщноевропейсько! еколого-фло-ристично! класифжаци в останш десятил1ття стало причиною занепаду домь нантно! класифжаци на теренах пострадянських кра!н. Под1бна доля може сшткати й еколого-лшвничу типологда, подальший розвиток яко! можливий тшьки на основ1 тюно! штеграци з р1зними класифжацшними шдходами. Ма-тер1али наших дослщжень присвячеш математичнш формал1заци домшан-тно! класифжаци люово! рослинност Укра!ни.
