CC BY
36
УДК 630*[644.2+524.4]
ТИПИ РОЗПОД1ЛУ ЗАПАСУ СТИГЛИХ ГРАБОВО-ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЗАКАРПАТТЯ
В. О. Агш1, СЛ. Котй2,1.В. ФЬик1, Ю.Й. Каганяк4, Л.1. Котй5
Проведено ан^з поширення та продуктивной! дубових насаджень. Вщзначено вплив видового складу та вертикально! структури лiсостанiв на ефективнiсть !х функць онування. Дослiджено стиглi мгшаш рiзноповнотнi та рiзнобонiтетнi дубово-грабовi де-ревостани в умовах Закарпаття. Оцшено розподiл запасу дуба та граба за равновеликими частинами в мшаних деревостанах. Встановлено, що структура запасу для дуба та граба не залежить вщ вщносно! повноти та боштету деревостану. Вiдзначено особли-востi розподiлу запасу за равновеликими частиками деревостану, що детермiнованi по-казниками мшливост дiаметрiв та форми розподшу кiлькостi дерев за дiаметром. Виз-начено шiсть тишв розподшу запасу за рiвновеликими частинами деревостану для дуба. Мшлишсть розподiлу запасу за рiвновеликими частиками деревостану вказуе на потребу врахування встановлених особливостей пiд час проектування люогосподарських за-xодiв.
Ключовi слова: равновелика частика деревостану, запас, структура, дуб, граб, мшли-вiсть, асиметрiя, ексцес, тип розподшу.
Вступ. Вiдповiдно до палеоботатчних дослiджень, види роду Quercus L. виникли у третинному nep^i i належать до субтрошчно!' флори. Зпдно з досль дженнями, наприкшщ середнього i на початку верхнього мiоцeнy вiд Азовсько-го моря i до Карпат були поширет листопаднi лiси з участю представнитв зга-даного роду [8]. Ареал дуба в минулому був значно ширшим за iснyючий, але пiд впливом несприятливих фактоpiв, а також внаслщок господарсько!' дiяль-носп людини, вiн iстотно зменшився [1, 3]. Вважаеться, що найбiльшого виру-бування зазнали дyбовi лiси Украши у XVI-XIX ст. З середини ХХ ст. в Укpаíнi ввдзначено тeндeнцiю поступового зростання площi насаджень з переважанням дуба. Згiдно з матepiалами лiсовпоpядкyвання на 01.01.2002 р., площа дубових лiсiв в УкраЫ зросла до 1710,3 тис. га i на цей час у Лкостепу зосереджено 47 % дубових насаджень, на Полка - 26, Степу - 12, Криму - 9, у Карпатах -5 % [1].
Дyбовi лки бвропи належать до двох катeгоpiй - peлiктовi дiбpови, що за-лишились з дольодовикових часш, та дiбpови, що сформувались у шсляльодо-виковий перюд. З Подiльсько-Волинськоí височини, ймовipно, пройшла мiгpа-цiя дуба на Полкся, Розточчя та Передкарпаття. У межах Закарпаття поширення видiв роду дуба вipогiдно вiдбyвалось з територп Румунн, Словаччини та Угорщини. Характерною ознакою дiбpов аналiзованого регюну е !'х здатнiсть до росту i розвитку в умовах високих температур та дeфiцитy вологи [3, 8].
У захщному peгiонi Украши у формуванш дубових лiсостанiв беруть участь кшька видiв дуба: дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Q. petraea Lieb.), дуб пухнастий (Q. pubescens Willd) та дуб червоний (Q. rubra L.).
1 здобувач В. О. Агш - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. С. Л. Копш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 доц. 1.В. Фзик, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 проф. Ю.Й. Каганяк, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
5 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Деревостани за участю найбiльш поширеного дуба звичайного виконують над-звичайно важливi грунтозахисш, водоохоронш, водорегулятивнi та рекреацiйнi функцц [1]. Деревина дуба за своши якостями - мщшстю, кольором, здатнктю приймати полiрування, красою текстури - переважае всi деревнi породи, що ростуть у регiонi.
Дуб по праву займае перше мiсце серед деревних порiд для створення по-лезахисних лiсових смуг, протиерозiйних посадок, зокрема для залкення яруг та балок. Насадження за участю дуба звичайного у сприятливих умовах сягають I та 1а бонiтету. Характерною домшкою у сформованих насадженнях е граб, клен гостролистий, липа та iншi деревнi види. У дiбровах ростуть також ясен, клен польовий, шьмов^ черешня, осика, береза, яблуня лiсова, груша дика то-що. Видова насиченiсть дубових лiсiв шшими породами е наслiдком бiотичних особливостей головних едифiкаторiв. Свiтловий режим дабров сприяе збшьшен-ню 1х видового складу, де в процес кторичного розвитку сформувався своервд-ний фиоценотичний комплекс за участю дуба звичайного та представнитв неморально! дендрофлори [8]. Тшьки сприятливi екологiчнi умови ствкнування дуба з його субедифшаторами та асектаторами дають змогу забезпечити форму-вання високопродуктивних та еколопчно стiйких дубових лiсiв. Мiшанi деревостани краще за монодомiнантнi використовують поживнi речовини грунту, в них ефектившше вiдбуваеться фотосинтез. Поряд з тим, у чистих насадженнях актившше проявляються процеси опiдзолення грунпв та деградацц лiсостанiв. Аналiз структури дубових деревосташв Закарпаття сприятиме кращому розу-мiнню процесiв !'х росту i розвитку.
Методика обмiрiв та камерального опрацювання матерiалiв спостере-ження. Облж дерев на тимчасових таксацiйних пробних площах здiйснено на територií лкового фонду трьох державних пiдприемств: Берепвське ЛГ, Виног-радiвське ЛГ та Мукачiвське ЛГ. На територií Берепвського ЛГ пробнi площi було закладено у п'яти лiсництвах: ЛНЛ "Нове село № 1" (10, 12), ЛНЛ "Нове село № 2" (1, 2, 5, 6, 7, 8, 11), Боржавське № 1 (3), Боржавське № 2 (4, 20), Бор-жавське № 3 (9). На територц Виноградiвського ЛГ пробш плошд зосереджеш в чотирьох лiсництвах: Шаланк1вське (13, 14, 15, 16, 23), Затисянське (18, 19), Виноградiвське (17), Кам'янецьке (22). На територц Мукачiвського ЛГ закладено одну пробну площу в Мукачшському лiсництвi (21). Усього опрацьовано ма-терiали перелiку дерев на 23 пробних площах.
Для визначення таксацшних та бiометричних характеристик дубового де-ревостану на пробнiй площi застосовано загальноприйняту методику обрахунку та апробоваш нормативи [2, 4-6]. Структурний аналiз, який полягае в диферен-щацп запасу елемента лiсу за десятьма равновеликими частинами, викладено в попередшх наукових працях [7, 9, 10].
Деревостани дуба звичайного характеризуются високим бонiтетом (1а-П). Винятком е дубовий деревостан III бонiтету на 10 пробнш площi. Для вивчення структурних особливостей розподiлу запасу дуба та граба за рiвновеликими частинами розглянуто рiзноповнотнi стиглi деревостани. Детальнiший шдсумок таксацiйноí характеристики стиглих мiшаних дубових деревосташв на пробних площах Закарпаття подано у табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика пробних площ
Код ПП Ярус: склад ЕЛ N А В Н Ьо М П Б
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
Берепвське ЛГ
1 1: 10Дзв Дзв 157 7 100 41,2 29,6 33,6 170 1,9 289 0,52 I
2: 10Гзв Гзв 307 0 60 13,6 16,1 19,8 5,3 1,2 33 0,19
2 463 7 322 0,70
2 1: 10Дзв Дзв 193 14 100 38,6 29,0 35,8 7,6 1,0 309 0,57 I
2: 10Гзв Гзв 290 0 50 13,8 16,0 34,1 2,6 0,5 34 0,19
2 483 15 343 0,76
3 1: 10Дзв Дзв 123 0 100 37,3 24,2 33,8 14,6 1,0 154 0,37 II
2: 8Кл1Гзв1Яс Гзв 11 0 50 13,6 15,5 26,0 3,6 0,7 1 0,01
Яс 24 0 50 12,5 15,0 26,0 3,6 0,7 2 0,01
Кл 190 46 50 12,8 15,1 26,0 3,6 0,7 18 0,11
2 348 46 176 0,51
4 1: 5Дзв5Гзв+Бкл Дзв 90 0 100 32,8 23,3 70,3 2,9 0,3 86 0,22 II
Гзв 371 6 55 20,4 19,5 29,7 2,9 0,6 105 0,41
Бкл 3 1 53 33,0 21,7 25,0 8,0 1,2 2 0,01
2: 4Ос4Ак3Чш Чш 9 0 55 16,3 18,2 29,7 2,9 0,6 2 0,01
Ос 35 3 50 11,0 15,9 29,7 2,9 0,6 3 0,01
Ак 14 1 51 16,5 18,3 30,0 3,2 0,7 3 0,01
2 522 10 200 0,67
5 1: 10Дзв Дзв 122 0 100 46,4 30,8 36,2 101 1,7 294 0,50 Iе
2: 10Гзв Гзв 236 14 60 18,0 18,8 33,8 2,8 0,5 52 0,22
2 358 14 346 0,72
6 1: 10Дзв Дзв 164 2 100 45,5 31,0 35,5 124 1,8 381 0,64 Iе
2: 10Гзв Гзв 204 4 60 18,0 18,4 24,2 4,3 0,9 43 0,19
2 368 6 424 0,83
7 1: 10Дзв Дзв 107 1 100 41,2 25,4 32,3 57,6 1,5 171 0,38 II
2: 8Гзв2Чш Гзв 94 1 60 14,8 15,7 23,4 4,0 0,9 12 0,07
Чш 10 1 60 21,2 17,5 23,4 4,0 0,9 3 0,02
2 211 3 186 0,47
8 1: 10 Дз Дзв 178 5 100 41,3 30,6 36,3 26,2 1,4 341 0,58 I
2: 10Гз Гзв 240 0 60 16,9 18,0 29,8 3,8 0,7 45 0,21
2 418 5 386 0,79
9 1: 10Дзв Дзв 145 1 100 38,8 24,4 35,7 6,8 0,8 199 0,47 II
2: 7Кл2Яс1Гзв Яс 40 0 40 12,5 12,4 18,0 19,2 1,6 3 0,03
Кл 136 0 40 11,0 12,3 34,0 4,6 0,6 9 0,08
Гзв 9 0 40 14,5 15,2 34,3 3,0 0,5 1 0,01
2 330 1 212 0,59
10 1: 10Дзв Дзв 123 4 88 34,8 18,4 144 6,5 0,3 132 0,48 III
2: 100с+Гзв Гзв 5 0 43 9,7 10,9 144 3,6 0,1 0 0,00
Ос 68 0 48 14,7 12,7 144 3,6 0,1 8 0,04
2 195 4 140 0,52
11 1: 10Дзв Дзв 190 8 100 40,8 25,9 31,8 43,6 1,4 302 0,66 II
2: 10Гзв Гзв 81 0 46 11,0 13,7 22,7 3,4 0,8 5 0,04
2 271 8 308 0,70
12 1: 10Дзв Дзв 93 0 100 53,1 26,0 35,1 323 1,8 246 0,53 II
1 1 3 4 S б 7 s 9 10 11 11 13 14
1: 9Гзв1Ос Гзв 1б1 0 47 11,3 14,3 31,3 3,5 0,б 14 0,09
Ос 11 0 3S 14,1 14,0 31,0 5,9 0,8 1 0,01
S 1бб 0 1б1 0,б3
10 1: 7Дзв3Яс Дзв 4б 0 110 70,3 31,б 40,1 73,1 1,4 1б1 0,41 Ia
Яс 1б 0 110 б0,1 41,1 54,9 1б,4 1,1 100 0,10
1: 10Гзв+Кл Гзв 1S1 0 бЗ 17,1 15,0 81,4 3,0 0,3 158 0,40
Кл S 0 4S 19,1 10,S 31,7 1,9 0,5 1 0,01
S 331 0 511 0,91
Bиногpадiвськe ЛГ
13 1: 10Дзв Дзв S3 1 S6 SS,S 30,4 Зб,5 7,1 0,9 179 0,31 Ia
1: SГзв1Яс+Кл Гзв 34б б S3 11,5 19,9 31,8 3,7 0,7 113 0,43
Яс бЗ 9 б0 10,7 13,0 39,8 5,9 0,8 11 0,0б
Кл 19 1 35 1S,9 18,3 39,б 4,б 0,б S 0,01
S 4S1 1S 318 0,81
14 1: 10Дзв Дзв SO 1 100 4S,S 19,1 31,1 1б9 1,9 100 0,37 I
1: 10Гзв+Яс, Кл Гзв 197 1 51 13,1 10,1 31,8 3,1 0,б 73 0,17
Яс 11 0 44 19,5 18,1 44,1 5,0 0,б 3 0,01
Кл 9 0 3S 14,0 15,7 53,5 4,1 0,5 1 0,01
S 30S 3 177 0,бб
1S 1: 10Дзв+Яс Дзв S1 1 100 45,б 19,7 35,5 13,1 1,1 183 0,33 I
Яс 1 0 100 71,1 31,5 4б,3 10,0 0,8 3 0,00
1: 9Гзв1Кл Гзв 31S 13 б0 13,3 10,1 34,9 3,1 0,б 114 0,4б
Кл 13 0 б0 1б,0 11,0 35,5 5,1 0,7 11 0,04
S 431 1S 311 0,83
1б 1: 10Дзв Дзв S1 1 100 6S,4 31,3 41,3 141 1,б 171 0,43 Ia
1: 10Гзв+Яс Гзв 1S4 1 б5 19,7 11,5 31,3 5,0 0,8 111 0,37
Яс S 0 SS 17,7 18,б 43,1 3,4 0,5 1 0,01
S 140 4 394 0,80
17 1: 5Дзв5Бкл+Чш, Бп Дзв бЗ 0 100 37,0 1б,1 31,8 14,1 1,1 S3 0,18 II
Бкл бЗ 0 SS 41,3 1б,8 30,7 11,4 1,4 97 0,19
Чш 3 0 75 31,б 15,4 19,5 11,3 1,4 1 0,01
Бп 4 0 б0 37,4 13,4 33,4 11,7 1,1 4 0,01
1: 10Гзв Гзв 14S 0 б1 15,7 10,5 1б,9 4,5 0,9 111 0,41
S 379 0 199 0,79
1S 1: 10Дзв Дзв 79 3 100 49,1 17,1 35,0 б,7 0,8 190 0,38 I
1: 7Гзв1Кл1Лпд Гзв 1бб 3 54 17,1 18,4 14,б б,4 1,1 31 0,14
Кл б7 0 S3 1б,3 17,5 15,0 7,0 1,1 11 0,0б
Лпд 1S 0 50 15,9 1б,б 37,5 4,5 0,б 3 0,01
S 330 б 137 0,б0
19 1: 10Дзв+Яс Дзв 7б 0 100 51,5 17,7 38,0 5,5 0,7 103 0,40 I
Яс 1 0 100 41,7 18,7 31,4 89,9 1,8 3 0,01
1: SГзв1Кл Гзв 19S 0 51 19,1 18,9 37,4 1,1 0,4 73 0,30
Кл SS 0 51 19,5 19,5 17,5 3,б 0,8 15 0,0б
S 431 0 194 0,77
11 1: 7Дз3Бкл Дзв 1б0 0 100 39,4 1б,7 35,3 10,1 1,0 14б 0,51 II
Бкл 140 0 б9 1б,9 11,1 б1,4 3,5 0,4 84 0,11
1: 10Гз Гзв 331 0 47 13,9 15,4 б1,4 4,5 0,4 40 0,14
S б31 0 370 0,9б
13 1: 10Дзв Дзв 70 0 109 70,4 38,4 41,3 339 1,9 4б1 0,58 Ib
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14
2: 9Гзв1Кл Гзв 178 0 51 29,4 26,1 42,7 4,6 0,7 134 0,31
Кл 8 0 60 40,3 28,3 43,7 7,4 0,8 13 0,03
2 256 0 609 0,91
Мукачiвське ЛГ
21 1: 9Дзв1Яс Дзв 76 12 110 49,7 32,5 36,1 44,9 1,6 219 0,34 1а
Яс 10 0 70 43,6 26,9 31,3 8,4 1,1 14 0,03
2: 6Гзв4Лпд+Вз Гзв 298 0 59 21,3 22,4 33,7 4,7 0,8 106 0,32
Лпд 100 0 59 28,2 24,8 34,1 5,0 0,8 70 0,18
Вз 12 0 43 12,2 17,8 27,1 2,9 0,8 1 0,01
2 496 12 410 0,88
Примтки: код ПП - номер пробно! площц N (N0:) - кiлькiсть дерев (зокрема, сухос-тiйних), шт./га; А - середнiй вiк деревостану, рокiв; Э - середнiй дiаметр, см; Н - се-редня висота елементу лiсу, м; Ро, Р1, Р2 - параметри моделi залежностi висоти вiд диаметра; М - запас елементу люу, м3/га; П - вiдносна повнота; Б - боштет; ЕЛ - елемент лку.
Усi дубовi деревостани характеризуются складною формою. Вони склада-ються iз двох ярусш. Верхнш ярус займае дуб звичайний, зрдаа ясен та бук. У другому ярус ростуть граб звичайний, липа, клен. Деревостани на пробних площах рiзновiковi або умовно рiзновiковi. Детальшший пiдсумок бюметрично1 оцiнки мiшаних дубових деревостанiв на пробних площах подано у табл. 2.
Табл. 2. Структура запасу дуба та граба на пробних площах
Код ПП ЕЛ А8 Ех Уаг Частка запасу за рiвновеликими частинами, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
Берепвське ЛГ
1 дуб -0,03 -0,20 18 3,7 6,2 7,4 8,2 9,0 9,8 10,8 12,2 14,5 18,1
граб 2,35 5,36 50 2,0 2,7 3,5 4,5 5,5 6,6 7,7 9,0 14,7 43,9
2 дуб 0,57 0,24 22 2,5 5,1 6,2 7,2 8,3 9,6 10,8 12,3 14,4 23,7
граб 1,95 3,52 52 1,6 2,1 2,6 3,2 3,9 4,9 6,5 8,9 16,0 50,4
3 дуб 0,31 -0,47 23 2,7 4,6 5,9 7,1 8,3 9,6 11,0 12,7 15,3 22,7
граб 0,57 -0,76 37 1,8 2,5 3,3 4,3 6,0 8,8 11,6 14,4 18,4 28,8
4 дуб -0,17 0,31 23 1,5 5,1 6,4 7,6 8,6 9,7 11,0 12,9 15,1 22,1
граб 0,06 -0,50 34 1,3 2,8 4,4 6,0 7,7 9,3 11,2 13,2 15,9 28,2
5 дуб 0,16 0,20 16 3,8 6,1 7,2 8,2 9,0 9,9 11,0 12,1 13,3 19,5
граб 1,06 0,22 52 1,0 1,5 2,1 3,0 4,1 5,7 7,9 12,1 20,0 42,6
6 дуб 0,20 -0,15 19 3,7 5,5 6,7 7,8 8,9 9,9 11,1 12,3 13,8 20,3
граб 1,29 0,52 60 1,0 1,4 1,9 2,5 3,4 4,7 6,7 10,8 21,6 45,9
7 дуб -0,05 -0,44 18 3,5 5,8 7,0 8,1 9,1 10,1 11,3 12,6 14,4 18,1
граб 1,97 2,67 66 1,4 1,8 2,1 2,6 3,0 3,5 4,4 6,5 18,9 55,8
8 дуб 0,44 0,51 22 2,2 5,2 6,3 7,5 8,5 9,6 10,8 12,3 14,4 23,3
граб 0,67 -0,67 50 0,9 1,3 1,7 2,2 3,5 6,2 9,6 13,9 18,8 41,7
9 дуб -0,14 -0,55 28 1,2 3,6 5,3 6,8 8,2 9,7 11,3 13,2 15,8 24,8
граб 0,82 0,49 27 2,6 4,7 5,6 6,5 7,5 8,6 10,2 12,5 16,1 25,7
10 дуб 0,87 -1,01 88 0,1 0,1 0,2 0,3 0,4 0,7 5,1 19,0 28,6 45,5
граб 1,45 1,05 25 3,8 4,6 5,4 6,3 7,3 8,4 9,5 12,0 16,3 26,5
11 дуб 0,43 0,21 19 3,0 5,8 6,9 7,9 8,9 9,8 10,8 12,1 14,0 20,9
граб 4,15 21,1 47 2,2 2,7 3,2 3,7 4,3 4,9 5,6 7,3 11,2 55,1
12 дуб 0,25 0,35 14 3,7 6,5 7,5 8,3 9,0 9,7 10,7 11,8 13,2 19,6
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15
граб 3,91 24,3 42 1,4 1,9 2,5 3,1 3,9 4,8 5,9 7,1 9,4 59,9
20 дуб -0,74 1,59 34 2,7 4,7 5,8 6,8 7,8 8,8 10,4 12,8 17,3 22,9
граб 0,13 -0,90 45 0,5 1,3 2,7 4,5 6,3 8,9 11,8 14,3 18,6 31,0
Виноградiвське ЛГ
13 дуб -1,04 -0,05 43 0,2 2,3 6,3 8,4 10,0 11,2 12,0 13,4 15,7 20,5
граб 0,92 -0,44 63 0,6 0,9 1,2 1,8 2,6 4,3 7,5 14,2 23,6 43,3
14 дуб 0,04 0,20 18 3,6 5,9 7,5 8,6 9,5 10,3 11,1 12,0 13,2 18,4
граб 0,47 -0,57 46 0,8 1,6 2,7 4,2 6,0 8,0 10,5 14,3 19,0 33,1
15 дуб 0,13 -0,31 26 1,9 4,5 6,0 7,2 8,1 9,3 11,1 13,3 15,7 23,0
граб 0,38 -0,61 45 0,7 1,6 2,8 4,5 6,2 8,1 10,7 14,3 18,5 32,6
16 дуб -0,21 -0,39 14 3,9 6,6 7,5 8,4 9,3 10,3 11,3 12,4 13,8 16,5
граб -0,35 -0,74 41 0,4 1,4 3,6 6,3 8,6 10,4 12,0 13,8 16,4 27,1
17 дуб 0,16 -0,74 26 2,7 4,2 5,8 7,1 8,2 9,7 11,5 13,5 16,0 21,3
граб 1,44 2,45 40 1,3 3,1 3,8 4,6 5,6 6,8 8,5 11,6 16,5 38,2
18 дуб -0,13 -0,36 31 1,2 3,6 4,9 6,4 8,0 9,6 11,5 13,8 16,6 24,4
граб 1,02 1,48 44 1,0 1,7 2,6 3,9 5,5 7,4 9,4 11,7 15,1 41,6
19 дуб -0,11 -0,01 30 1,2 3,9 5,3 6,6 8,1 9,5 10,9 12,8 16,1 25,6
граб 0,47 -0,20 38 1,2 2,3 3,8 5,2 6,5 8,0 9,8 12,4 16,3 34,5
22 дуб -0,21 -0,42 20 3,0 5,5 6,9 8,2 9,3 10,3 11,3 12,8 14,9 17,8
граб 1,79 4,28 45 1,1 1,7 2,3 3,0 4,0 5,4 7,2 9,9 14,9 50,6
23 дуб -0,01 -0,19 19 3,6 5,8 7,2 8,4 9,3 10,0 11,0 12,3 14,2 18,2
граб -0,10 -1,01 45 0,4 1,1 3,0 5,3 7,2 9,5 12,2 15,5 19,8 26,2
Мукачiвське ЛГ
21 дуб 0,32 -1,27 40 1,5 2,4 3,3 4,5 6,0 8,4 12,3 16,4 20,3 25,0
граб 0,90 1,01 41 1,1 2,3 3,1 4,3 5,7 7,6 9,9 12,7 16,1 37,2
Примтки: Аз - асиметрш; Ех - ексцес; Уаг - коефiцieнт мшливосп.
Асиметр1я розподшу кшькосп дерев за д1аметром для дуба -1,01+0,87, ексцес -1,27+1,59, мшливкть 14+88 %. Асиметрк розподшу кшькосп дерев за диаметром для граба -0,35+4,15, ексцес -1,01+24,26, м1нливкть 25+66 %.
Результати дослщження та 1х анал1з. Визначено шкть тишв розподшу запасу дуба звичайного за р1вновеликими частинами в мшаному стиглому де-ревосташ. Граф1чну штерпретацда тишв розподшу запасу дуба звичайного за р1вновеликими частинами показано на рисунку.
Розподш частки запасу дуба за ршновеликими частинами для визначених тишв подано в табл. 3.
Табл. 3. Типи структури запасу дуба
Тип Аз Ех Уаг Частка запасу за р1вновеликими частинами, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10
1 -0,12 -0,36 17 3,5 6,0 7,2 8,2 9,2 10,1 11,2 12,5 14,4 17,6
2 0,18 0,10 17 3,6 5,9 7,2 8,2 9,1 10,0 10,9 12,1 13,6 19,5
3 0,03 0,02 26 2,0 4,4 5,8 7,0 8,2 9,5 11,0 13,0 15,7 23,4
4 0,87 -1,01 88 0,1 0,1 0,2 0,3 0,4 0,7 5,1 19,0 28,6 45,5
5 -1,04 -0,05 43 0,2 2,3 6,3 8,4 10,0 11,2 12,0 13,4 15,7 20,5
6 0,32 -1,27 40 1,5 2,4 3,3 4,5 6,0 8,4 12,3 16,4 20,3 25,0
Кореляцш: Уаг -0,83 -0,94 -0,92 -0,89 -0,89 -0,89 -0,82 0,92 0,95 0,95
Ех 0,42 0,64 0,80 0,78 0,73 0,62 0,35 -0,85 -0,76 -0,60
Аз 0,03 -0,26 -0,68 -0,78 -0,80 -0,78 -0,67 0,64 0,66 0,69
Рис. Типи розподЫу запасу дуба звичайного зарЬвновеликими частинами в мШаному деревостат на пробних площах
Розподт частки запасу граба за р1вновеликими частинами для визначених шести титв подано в табл. 4.
_Табл. 4. Типи структуры запасу граба_
Тип
Ах
Ех
Уаг
Частка запасу за
эiвновеликими частинами, %
5
6
7
8
9
10
1,65
2,93
52
1,3
1,9
2,7
3,5
4,6
5,9
7,5
9,9
16,9
45,9
1,80
7,42
49
1,1
1,7
2,6
3,6
4,8
6,3
8,1
11,2
16,8
43,8
0,75
0,43
41
1,3
2,4
3,3
4,5
5,9
7,7
9,9
12,7
17,0
35,3
1,45
1,05
25
3,8
4,6
5,4
6,3
7,3
8,4
9,5
12,0
16,3
26,5
0,92
-0,44
63
0,6
0,9
1,2
1,8
2,6
4,3
7,5
14,2
23,6
43,3
0,90
1,01
41
1,1
2,3
3,1
4,3
5,7
7,6
9,9
12,7
16,1
37,2
Уаг
Корелящя:
-0,85
-0,96
-0,98
-0,99
-0,99
-0,96
-0,77
0,17
0,73
0,90
Ех
-0,09
-0,14
-0,07
-0,01
0,00
-0,06
-0,31
-0,65
-0,39
0,40
Д8
0,29
015
0 16
015
0 10
-0,07
-0,49
-081
-0,34
0,24
1
2
3
4
1
2
6
Встановлено, що при змЫ типу структури, частка запасу елементу люу р1вновелико'1 частини деревостану тюно корелюе 1з показником мшливост1 роз-подшу д1аметр1в. Корелящя мшливосл д1аметр1в 1з часткою запасу для 1-7 р1в-новеликих частин вщ'емна 1 сильна, а для 8-10 - додатна та сильна. З показни-
ками форми розподшу дiаметрiв (асиметрieю та ексцесом) 3aKOHOMipHicTb шд-тверджуеться для окремих рiвновеликих частин деревостану.
Висновки. Шд час aнaлiзу в дубових деревостанах виявлено iстотну вщ-мiннiсть розподшу запасу за рiвновеликими частинами деревостану (вщ найменших дiaметрiв до найбшьших). Встановлено шiсть тишв структури (розподшу запасу за рiвновеликими частинами деревостану).
Розподш запасу за рiвновеликими частинами деревостану iстотно залежить вщ мiнливостi дiaметрiв, не завжди - вщ покaзникiв форми розподшу дiaметрiв. На тип структури розподшу запасу дуба за рiвновеликими частинами не впли-вае боштет, повнота чи породний склад мiшaного дубового деревостану.
Шиливкть розподiлу запасу за рiвновеликими частинами деревостану вка-зуе на потребу врахування виявлено!' тенденцл шд час проектування лкогоспо-дарських зaходiв. Вiдноснa повнота та бонiтет не е лiмiтними чинниками, що визначають структуру запасу.
Лiтература
1. ГенСрук С. А. Лiси Захiдного perioHy Украши / С. А. reHcipyK, М.С. Нижник, Л.1. Копш. - Львiв : Вид-во "Атлас", 1998. - 408 с.
2. Гончар В.М. Особливост структури запасу березово-соснових деревостанв Захщного Полiсся / В.М. Гончар, С.Л. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Лiсiвництво i декоративне сад1вниптво. - К. : Вид-во НУБШ Украши. -2012. - Вип. 171, ч. 3. - С. 23-29.
3. Жуков А.Б. Дубравы УССР и способы их восстановления / А.Б. Жуков // Дубравы СССР : сб. науч. тр. - М.-Л. : Изд-во "Гослесбумиздат". - 1949. - Т. 1. - 352 с.
4. Копш Л.1. Дослщження структури основних люотаксацшних показниюв соснових дере-востанв свiжого дубового субору захщного Полiсся / Л.1. Копш, О.О. Мелещук, Ю.Й. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. -Вип. 18.11. - С. 115-122.
5. Копш С.Л. Структурний аналiз високоповнотних грабово-дубових деревостанв у свiжих грудах / С.Л. Копш, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.9. - С. 12-20.
6. Ониськевич М.М. Теоретичш особливост вивчення структури деревосташв сугрудових умов Захщного Полiсся в межах поширення азалл жовто'1 / М.М. Ониськевич, Ю.Й. Каганяк, Л.1. Копш // Науковий вюник НУБiП Украши : зб. наук. праць. - Сер.: Ливництво i декоративне сад1вництво. - К. : Вид-во НУБiП Украши. - 2012. - Вип. 171, ч. 3. - С. 79-84.
7. Нормативно-шформацшний доввдник з люово!' таксаци. Довщникове видана / ввдпов. за вип. А.А. Строчинський, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во Держком. лiсового господарства Украши, 2010. - 283 с.
8. Стойко С.М. Дубовi люи Украшських Карпат: еколопчш особливостi, вщтворення, охо-рона / С.М. Стойко. - Льв1в : Вид-во "Спулом", 2009. - 220 с.
9. Сума площ перерiзiв та запас деревостанв при повнот 1,0. Лiсотаксацiйнi нормативи (видання друге, уточнене та доповнене). Схвален проблемною вченою радою НД1 лiсiвництва та декоративного сад1вництва вiд 23 жовтня 2007 р. Протокол № 3. - 19 с.
10. Ушфшована система боштування лiсових насаджень. Лiсотаксацiйнi нормативи. Схва-ленi проблемною вченою радою НД1 лiсiвництва та декоративного сад1вництва вiд 23 жовтня 2007 р. Протокол №« 3. - 8 с.
Надшшла до редакцп 08.12.2016р.
Агий В.О., Копий С.Л., Физик И.В., Kaganiak Yu.Yo., Копий Л.И. Типы распределения запаса спелых грабово-дубовых древостоев Закарпатья
Проведен анализ распространения и производительности дубовых насаждений. Отмечено влияние видового состава и вертикальной структуры древостоев на эффективность их функционирования. Исследованы спелые смешанные разнополнотные и раз-
нобонитетные дубово-грабовые древостой в условиях Закарпатья. Оценено распределение запаса дуба и граба по равновеликим частям в смешанных древостоях. Установлено, что структура запаса для дуба и граба не зависит от относительной полноты и бонитета древостоя. Отмечены особенности распределения запаса по равновеликим частям древостоя, что детерминированы показателями изменчивости диаметров и формы распределения количества деревьев по диаметру. Определены шесть типов распределения запаса по равновеликим частям древостоя для дуба. Изменчивость распределения запаса по равновеликим частям древостоя указывает на необходимость учета установленных особенностей при проектировании лесохозяйственных мероприятий.
Ключевые слова: равновеликая часть древостоя, запас, структура, дуб, граб, изменчивость, асимметрия, эксцесс, тип распределения.
Agiy V.O., Kopiy S.L., Fizyk I.V., Kaganiak Yu.Yo., Kopiy L.I. Types of Distribution of the Stock of Mature Hornbeam-Oak Stands in Transcarpathia
The analysis of the distribution and productivity of oak plantations is made. The influence of species composition and vertical structure of forest stands on the efficiency of their operation is defined. Mature mixed oak-hornbeam stands in terms of Transcarpathia are studied. The distribution of stock of oak and beech by equal parts in mixed stands is reviewed. It is established that the structure of the reserve for oak and hornbeam does not depend on the relative completeness and growth class stand. Some features of the stock distribution by equal parts stand that performance variability determined diameter and form of distribution of trees in diameter are noted. Six types of distribution reserve by equal parts of the stand for oak are defined. The variability of the stock distribution by equal parts of the stand indicates the need to take into account the peculiarities of the design of forest management.
Keywords: equal parts stand, stock, structure, oak, hornbeam, volatility, skewness, kurto-sis, the type of distribution.
УДК 634.52
БУДОВА I Ф1ЗИКО-МЕХАН1ЧН1 ВЛАСТИВОСТ1 ДЕРЕВИНИ КАРН ОВАЛЬНО!
В. О. Божок1
Дослщжено, що деревина карп овально! в^^зняеться вщ шших листяних порщ своею будовою, вона мютить до 56,2 % целюлози, мае потовщеш стшки лiбриформу, що надае !й високо! щшьност та характеризуемся високими показниками фiзико-меха-шчних властивостей. П^вняно з дубом та ясенем, и щшьшсть е вищою на 21,7 та 20,5 %. Характерною особливiстю е висока та майже однакова статична твердють на трьох площинах зрiзу, що в^^зняе и за цим показником вщ шших листяних порщ. За високо! твердост деревина карп вщзначаеться особливою в'язюстю, що зумовлено на-явшстю тяжш деревно! паренхiми. I! впровадження створюе передумови для заготiвлi високояюсно! деревина для лижного виробництва, виготовлення спортивного швента-рю, столярных шструментш, деталей сiльськогосподарського машинобудування, для виготовлення гнутих виробiв.
Ключовi слова: карш, лiбриформ, мщшсть, щiльнiсть, усихання, статичний згин, твердiсть.
Iсторiя iнтродукцií карп на територда Укра!ни нараховуе понад 175 ротв. Вiдомо, що сучасна територiя Укра!ни у дольодовиковий перюд була також мiсцем природного зростання карií. Тому сьогоднi йдеться не про iнтродукцiю, а про рештродукщю, тобто ц повернення у природний ареал доiсторичного
1 ст. викл. В. О. Божок, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв
зростання [2-4, 7], коли карда стали висаджувати не тшьки в парках та боташч-них садах, але перейшли i до створення лкових культур на невеликих площах.
1з 22 видiв карiй, що природно зростають на територп США, в УкраЫ bí-домо 6 видíв: гола (Carya glabra Sweet), бахромчата (Carya laciniosa Sarg.), овальна (Carya ovata K. Koch), опушена (Carya tomentosa Nutt.), серцеподiбна (Carya cordiformis K. Koch) i карiя-пекан (Carya olivaeformis Nutt.). Ц 6 видш належать до двох секцш - Apocarya i Eucarya. Представником секцй' Apocarya е карiя серцеподiбна, що мае найбiльше поширення в УкраМ. Властивостi íi' де-ревини дослвджено ранiше i викладено в окремш публшацп [3]. Види секцй' Eucarya дають деревину вищо'' якостi, що вiдома в мiжнароднiй торгiвлi лкопро-дукцiею пiд назвою " гiкорi". Дослiдження будови i властивостей деревини карп овально'', як представника ще'' секцй', дасть змогу порiвняти представниюв цих двох секцш i дати загальну оцшку якостi деревини кари, що вирощуеться в умовах Украши.
Модельнi дерева карй' овально'' вжом вiд 30 до 60 ротв заготовленi в порядку прохвдних рубок на Могилш-Подшьському та Гайсинському лiсових шд-приемствах Вшницько'' обл. Виготовлення взiрцiв деревини та 'х випробування проведено ввдповщно до чинних стандарт. У зв'язку з високою твердктю деревини И мiкрозрiзи для м^оскошчних дослiджень виготовленi за допомогою спещального обладнання у Нiмеччинi.
Як за морфолопчними ознаками, так i за будовою деревини помина рiзни-ця мiж представниками цих двох секцш: види шдроду Apocarya характеризу-ються менш вираженими рiчними кiльцями, тодi як види пiдроду Eucarya, нав-паки, бiльш чiтко кiльцесудиннi. Едино! думки щодо того, куди ввднести карда - до групи розсiяносудинних чи кiльцесудинних, немае. А. А. Яценко-Хме-левський [6] вiдносить карда до розтносудинних з тенденцiею до кшьцесу-динностi, а американськi вчеш [9] розглядають И як деревину дуба та робши. Якщо дуб та робiнiя мають рисунок у шзнш зонi завдяки дрiбним судинам, то карiя мае помiтний рисунок завдяки тяжам деревно'' пареннми, що розмщеш поперек серцевинних променiв, як це видно у карй' овально'' (рис.).
Деревина карй' складаеться iз товстостшних волокон лiбриформу, судин, вузьких серцевинних променiв та деревно'' пареннми. 1х частка, за даними А. А. Яценко-Хмелевського [6], така: судини - 8 %, стiнки i порожнини у волокнах лiбриформу - 77 %, серцевиннi променi i тяш деревно'' пареннми - 15 %. Як видно з рис., перехвд вiд ранньо'' до шзньо'' деревини поступовий, але межа рiчних кiлець чiтко виражена завдяки вузькш смужцi волокон лiбриформу, якi сплюснута у радiальному напрямку. Серцевиннi промеш вузькi, але численнi.
Хíмiчний склад деревини карй', за даними зарубiжних авторíв [7, 8], такий: вода - приблизно 8,5 %, зола - 0,69 %, олiя - 0,63 %, кизелiн оцтовий - 2,5 %, пентозан - 18,8 %, целюлоза - 56,2 %, лiгнiн - 23,4;%. У складi целюлози е 76,3 % а-целюлози та 23,7 % Р-целюлози. Це свщчить про те, що деревина карй' вiдрiзняеться своею будовою та хíмiчним складом вiд iнших листяних порiд. У бiльшостi наших вичизняних порiд вмiст целюлози не перевищуе 39-47 %, а лiгнiну - вщ 17-27 % [5, 6]. Карiя належить до ядрових порвд. Д. Магiц [7] вка-зуе на утворення ядра з 50 ро^. Проте це залежить вщ виду та умов росту.
