CC BY
12
6. Перехрест С.М. Шюда^ стпхшы явища в Украшських Карпатах та засоби боротьби з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 200 с.
7. Поабник карпатського л1с1вника / вщп. за вип. П.1. Молотков. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1980. - 336 с.
8. Прох Л.З. Ветровалы леса и штормовые ветры в Украинских Карпатах / Л.З. Прох // Метеорология. Обзор. - Обнинск : Изд-во ВНИГМИ-МЦД, 1976. - 80 с.
9. Рибш М.М. Вггровали в Буковинських Карпатах, !х наслщки i способи боротьби з ними / М.М. Рибш, А.Й. Швиденко // Природы умови та природы ресурси Украшських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 67-74.
Надтшла до редакцп 19.09.2016р.
Олийнык В.С., Рак А.Ю. Сплошные и частичные ветровалы леса в Горганах (на примере ГП "Выгодское ЛХ")
Охарактеризованы площади и запасы поврежденной древесины на участках сплошных и частичных ветровалов леса. Проанализирована приуроченность стихийного явления к орографическим условиям горной местности - высотного размещения на склонах хребтов, их экспозиции и крутизны. Освещены особенности распространения ветровалов в различных типах леса и насаждениях с разной частицей ели. Приведены данные о распределении поврежденных древостоев по возрасту и полноте. Дана оценка воздействия на ветровальность леса снижения полноты насаждений выборочными санитарными рубками, а также прилегающими к ним вырубкам и молоднякам.
Ключевые слова: ветровалы леса, типы леса, рельеф, насаждения, древостой, таксационные показатели, вырубки, рубки леса.
Oliinyk V.S., Rak A. Yu. Overall and Partial Windfalls of the Forest in Gorgany (Based on the Materials of SE "Vyhodske Lisove Hospodarstvo")
The areas and the stocks of the damaged wood in the regions of partial and overall forest windfalls have been characterized. The restriction of the natural phenomena to the orographic conditions of the mountainous locality - high-rise placement on the slopes of ridges, their exposure and steepness has been analyzed. The peculiarities of spreading the windfalls in different types of forest and plantations with different part of fir have been shown. The data on the damaged forest distribution according to the age and completeness are presented in the article. The influence of the plantation completeness reduction by selective sanitary felling and adjacent areas of young woods and logs is defined.
Keywords: forest windfalls, forest types, topography, plantations, stands, taxation indexes, logs, forest felling.
УДК 630*[228+23]
ВПЛИВ Л1СОГОСПОДАРСЬКИХ ЗАХОД1В НА ПЕРЕРОЗПОД1Л ОРГА-Н1ЧНО1 РЕЧОВИНИ ТА Х1М1ЧНИХ ЕЛЕМЕНТ1В ГРУНТУ В ДУБОВИХ
Л1САХ ЗАКАРПАТТЯ В.О. Агш1, С.Л. Котй2,1.В. ФЪик3, Л.1. Котй4
Проаналiзовано особливост ведення люового господарства та поширення дуба зви-чайного в умовах Закарпаття. Визначено основы фактори, що зумовили формування домшуючих тиыв Грунту в умовах равнинного та передгрського рельефу дослщжува-ного регюну. Дослщжено вплив люогосподарських заходiв зi сприяння природному по-новленню дуба звичайного на перерозподш оргашчних речовин та хiмiчних елеменйв уздовж профшю Грунту. Встановлено, що внаслщок розрщження грабово-дубового де-
1 здобувач В.О. Агш - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 доц. С. Л. Копш, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
3 здобувач 1.В. Фiзик, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
ревостану зрю (в 1,9 раза) вмют гумусу на секцп пiсдя вирубки другого ярусу граба та часткового розрщження дубового деревостану та в 1,3 раза - на секци зi суцiльною ви-рубкою другого ярусу граба. Вщзначено часткове зниження показника кислотностi (до 3,7) у верхньому прошарку (вiд 0,0 до 11,0 см) грунту на дослщних секцшх експеримен-ту за зростання антропогенного навантаження.
Ключовг слова: грунтово-клiматичнi умови, дубовi лiси, природне поновлена дуба звичайного, органiчнi та хiмiчнi речовини.
Вступ. Найважливiшим завданням ведения лкового господарства в Укра-íнi мае бути створення умов для безперервного лкокористування з метою забез-печення потреби суспiльства в деревинi, а також шших недеревних продуктах та корисних властивостях лiсiв з одночасним посиленням 1х середовищетворно-го впливу.
В основному для досягнення поставлено!' мети е вирошування насаджень за участю деревних порiд, лiсiвничо-екологiчнi властивостi яких вiдповiдали б комплексу факторш середовища вiдповiдного регiону. Тiльки оптимальна вщ-поввднкть складу деревостанiв конкретним лiсорослинним умовам дасть змогу забезпечити формування високопродуктивних та екологiчно стiйких лкових насаджень. Особливо важливим це завдання е в умовах Карпат, де не порушу-ючи захисних функцiй лку, потрiбно забезпечити отримання значно!' кшькосп високоякiсноí деревини для забезпечення зростаючих потреб нацiонального господарства.
Аналiз особливостей формування та поширення основних титв лку, ят вiдповiдають конкретним лiсорослинним умовам, дае змогу визначити напрямки найбшьш рацiонального ведення лiсового господарства в межах дослщжуваного регiону. Для шдвищення ршня ведення лiсового господарства доцшьно детальш-ше аналiзувати середовище, в якому функцiоиують лiсовi екосистеми [2, 5].
Особливу роль у вирощуванш високопродуктивних деревостанiв ввдгра-ють грунти, якi сформувались внаслiдок складно!' взаемодл мiсцевого кл1мату, складу i будови тдстильних гiрських материнських порiд, рельефу мкцевосп, рослинних i тваринних органiзмiв. Продуктивнiсть насаджень залежить вiд стану Грунтового покриву, потужностi Грунту, мехашчного складу, ступеня скелет-носп та оглеення, багатства Грунтотворних порвд. Процес формування грунпв регiону дослщжень вiдбувався тд впливом багатьох факторiв. Рельеф аналiзо-вано1 територií, як головний фактор, зумовив поширення грунпв рiвнинного профiлю з промивним водним режимом i розвитком процесш ошдзолювання та оглеення, а у передпрськш частинi регiону елементи рельефу (експозищя, крутизна, висота н.р.м.) сприяли формуванню грунпв гiрського профiлю з незнач-ним вмiстом скелетного матерiалу. 1стотний негативний вплив на стан грунтш мала господарська дiяльнiсть людини (надмiрний випас худоби, безсистемнi рубки на ерозшно небезпечних та заболочених дшянках, збiр пiдстилкж тощо) [6, 7].
Внаслщок взаемодл згаданих вище чиннишв грунтотворення в межах поширення дубових лiсiв Закарпаття сформувались кшька основних типiв грунпв (дерново-ошдзолеш, дерновi глеевi, бурi лiсовi типов^ бурi гiрсько-лiсовi, луч-но-болотнi). Упродовж тривалого перiоду дубовi лiси Закарпаття зазнавали значного антропогенного впливу. З лiсiвничого погляду, iснуючий стан дубо-
вик насаджень потpебye докоpiнного покpащення шлятам ^оведення вДдповДд-ниx лiсогосподаpськиx заxодiв, с^яз^ван^ не тiльки на оздоpовлення деpе-востанiв, а й спpияння ^^одному поновленню з метою збеpеження ïx генофонду та пiдвищення пpодyктивностi та екологiчноï стiйкостi [3, S, 10].
Завдання дослiдження. Пpоаналiзyвати вплив piзниx лiсогосподаpськиx заxодiв щодо слияния пpиpодномy поновленню дуба звичайного на пеpеpозпо-дiл поживниx pечовин та xiмiчниx елементiв уздовж фунтового ^офию дубового насадження.
Дослiднi об'екти та методика. Для о^ап^ван^ методiв та теxнологiï пpиpодного вiдтвоpення коpiнниx дyбовиx деpевостанiв, у межаx ШаланкДвсь-кого лДсництва ДП "Виногpадiвське лiсове господаpство" започатковано науко-вий експеpимент щодо вивчення впливу piзниx лiсогосподаpськиx заxодiв на x^ пpиpодного поновлення дуба звичайного в дyбовиx деpевостанаx. З цДею метою у кв. 47, вид. 28 ШаланкДвського лiсництва в насадженД складом 10Д+Г, вiком до 140 pокiв, класом бонiтетy - III, повнотою - 0,55, зi запасом 240 м3/га, в yмоваx волого!' гpабовоï дiбpови у 2014 p. закладено тpисекцiйний стацiонаp на площД 3 га iз застосуванням piзниx способiв pозpiджения деpевостанy. ВДдпо-вДдно до пpогpами експеpиментy було сфоpмовано тpи секцiï площею по 1 га (секцДя К - конфоль - дДлянка без антpопогенного втpyчания, секцДя № 1 - зi сyцiльною виpyбкою дpyгого яpyсy, сфоpмованого за участю гpаба звичайного, секщя № 2 - з вилученням дpyгого яpyсy гpаба та частковим pозpiджениям дубового насадження).
^оведене pозpiджения деpевостанy спpияло Дстотшй змДнД мiкpоклiматич-ниx умов на теpитоpiï сфоpмованиx секцiй. Зpостания освiтленостi пДд наметом дубового деpевостанy зумовило шдвищення темпеpатypниx показникiв i коли-вання вологостД повiтpя впpодовж доби та ДстотнДй змДнД показникiв темпеpатy-pи i вологостД фунту. Внаслiдок цього Дстотно збагатилось бiоpiзноманiття pос-линного поживу, активiзyвались пpоцеси pозкладания пДдстилки тощо [4].
З метою дослДдження впливу пpоведениx лiсогосподаpськиx заxодiв на ди-намiкy пеpеpозподiлy оpганiчниx pечовин та xiмiчниx елементiв вздовж пpофi-лю фунту, пpоведено вiдбip зpазкiв фунту на глибинД до 40 см у межаx 10-сан-тиметpовиx пpошаpкiв. Надалi здДйснено низку лабоpатоpниx аналiзiв за загаль-нопpийнятими у фунтознавствД методиками, на пiдставi якиx визначено основ-нД xiмiчнi показники фунту (вмДст гумусу, актуальна кислотнДсть, нiтpатнi фоp-ми азоту, pyxомi фоpми фосфоpy та калдю) [1, 8, 9].
Результати дослщження. ВДдповДдно до пpоведеного опису фyнтовиx пpофiлiв на кожнДй секцц експеpиментy, iстотниx вiдxилень у товщинД виддле-ниx гоpизонтiв не вДдзначено, що свДдчить пpо одноpiднiсть фyнтовиx умов на всix секцiяx експеpиментy. Опис фунтового пpофiлю вДдповДдае деpново-се-pедньо-опiдзоленомy глеевому сеpедньосyглинковомy на давньому алювп. Вpа-xовyючи те, що до пpоведення pозpiджень деpевостанy на всix секцiяx експеpи-менту вмДст оpганiчниx pечовин та xiмiчниx сполук у фунтД був Ддентичним, то здДйснений аналДз вмДсту гумусу та iншиx елементДв в межаx визначениx rop^ зонтДв фунтового пpофiлю дасть змогу пpоаналiзyвати вплив лiсогосподаpсь-киx заxодiв на пеpеpозподiл дослiджyваниx елементДв. Зокpема, встановлено Дс-
тотне коливання вмiсту гумусу у верхньому (вщ 0,0 до 10,0 см) та наступному (11,0-20,0 см) прошарках грунту (рис. 1). Зокрема, найбшьш ктотно вмiст гумусу (в 1,9 раза) зрк на секцп тсля вирубки другого ярусу граба та часткового розрщження дубового деревостану. Дещо менше (в 1,3 раза) збшьшення вмiсту гумусу виявлено у верхньому прошарку грунту на секцií зi суцiльною вирубкою другого ярусу граба. Подiбну тенденцiю до зростання вмкту гумусу на секц1ях експерименту тсля здшснення лiсогосподарських заходiв встановлено у прошарку грунту вщ 11,0 до 20,0 см. Так, порiвняно з контролем, вмкт гумусу в анашзованому горизонтi на секцп iз суцiльною вирубкою другого ярусу граба та частковим розрiдженням дубового насадження, зрiс майже у 2,3 раза. Така ж закономiрнiсть характерна i на секцп зi суцiльною вирубкою другого ярусу граба, де вмкт гумусу у прошарку вщ 11,0 до 20,0 см тдвищився в 1,9 раза. У нижчих горизонтах гуртового профшю (вiд 21,0 до 40,0 см) вмкт гумусу на вах секцiях експерименту змiнюeться в межах 0,70-1,45 %.
. _ Контроль
■ ■ -И- — Сущ льна вирубка яруса граба
♦ Розрщжений
дубовий деревостан
0,0-10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразшв фунту, см Рис. 1. Динамжа вм^ту гумусу вздовж профшю грунту на секщях експерименту Важливу роль у забезпеченн оптимальних умов для розвитку рослинних органiзмiв вiдiграe азот, який бере участь у формуванн бiлкiв, входить до складу хлорофшу, вiтамiнiв та шших органiчних з'еднань. Дефiцит та надлишок азоту в грунт мае iстотний негативний вплив на ркт i розвиток рослин. За результатами проведених дослiджень встановлено ктотний вплив лiсогосподарських заходiв на вмкт азоту у грунтi.
Встановлено, що внаслiдок розрiдження деревостану на секцп з вирубкою другого ярусу та розрщженням дубового деревостану вщбуваеться iстотне зростання (вiд 128,0 до 159,6 мг/кг) у верхньому та (вщ 89,6 до 126,0 мг/кг) азоту у другому горизонт грунтового профшю. Надалi у нижчих горизонтах його мкт рiзко знижуеться. Дещо iншу тенденцiю виявлено на секцп iз суцiльною вирубкою другого ярусу граба. Зокрема, зростання вмкту азоту, порiвняно з контролем, тут характерно у вах прошарках аналiзованого профiлю грунту (рис. 2). Найбшьш ктотно зростае (вщ 89,6 до 137,2 мг/кг) вмкт азоту у другому (11,020,0 см) прошарку грунту, що свщчить про активiзацiю процесiв розкладання лково'1 пiдстилки п1сля проведення лiсогосподарського заходу.
0,0-10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв грунту, см
Рис. 2. Динамжа вмгсту азоту вздовж профтю Грунту на секщях експерименту
Фосфор вщграе виршальну роль у фотосинтез^ передачi енергп, приско-реннi переходу рослин до репродуктивно'1 фази розвитку, що свiдчить про знач-ну позитивну роль аналiзованого елемента у життeдiяльностi рослин. Фосфор позитивно впливае на генеративш органи рослини. Вiдповiдно до проведених дослiджень вiдзначено негативний вплив лкогосподарських заходiв на вмiст фосфору у вах прошарках грунту (рис. 3).
0,0-10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв грунту, см Рис. 3. Динамжа вм^ту фосфору вздовж профтю Грунту на секщях експерименту
У процес дослщження вмкту Р205 вздовж профшю грунту в межах контролю встановлено, що найбшьша його кшьюсть зосереджена на глибиш вщ 11,0 до 20 см. Поряд з тим встановлено, що проведения розрщження деревоста-шв сприяе значному (з 32,0 до 12,0 мг/кг) зменшенню вмiсту фосфору у про-шарку грунту вщ 11,0 до 20,0 см. Зменшення (на 4-5 мг/кг) вмiсту анатзованого елементу вiдзначено також у горизонтах вщ 21,0 до 40,0 см.
Особливу роль у рос^ та розвитку рослин вщграе калш, пришвидшуючи синтез вiтамiиу С, пiдвищуючи врожайшсть, якiсть та стiйкiсть рослин до засухи, низьких температур, штдвиюв i грибкових захворювань. Як показали нашi дослiджения, вмiст К2О на контрольны секцп вiдзначаеться зростанням (до
236 мг/кг) в межах горизонту 11,0-20,0 см та подальшим зниженням (до 50 мг/кг) у прошарку 21,0- 30,0 см i (до 38 мг/кг) на глибиш 31,0- 40,0 см (рис. 4). Встановлено також, що вмют калiю у верхнiх прошарках грунту (до 20,0 см) зростае до 133 мг/кг на секци iз суцiльною вирубкою другого ярусу за участю граба. Бiльш штенсивне розрiдження насадження з вирубкою другого ярусу граба та розрщженням дубового насадження сприяе зменшенню (вiд 78,0 до 20,0 мг/кг) вмюту калш у прошарку грунту вiд 11,0 до 30,0 см.
Важливу роль у забезпеченш оптимальних умов життед1яльност рослин виконуе вiдповiдна кислотшсть грунту, яка знаходиться в межах понад 3,8 та до 9,0. Аналiз показника кислотност у рiзних прошарках грунту на секцiях експе-рименту дозволили вiдзначити, що зростання iнтенсивностi антропогенного впливу на лшову екосистему сприяе частковому (до 3,7) зниженню показника кислотностi та ускладненню умов для росту i розвитку рослин (рис. 5).
0,0-10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв грунту, см
Рис. 4. Динамжа вмкту калт вздовж профтю Грунту на секцях експерименту
0,0-10,0 11,0-20,0 21,0-30,0 31,0-40,0 Глибина взяття зразюв грунту, см
Рис. 5. Динамжа показника кислотностi (рН сольове) вздовж профтю Грунту на секцях експерименту
Встановлено, що найбшьш ютотно (до 3,3) знижуеться показник кислот-носи на секцп зi суцшьною вирубкою другого ярусу граба та частковим розрь дженням дубового ярусу у прошарку вщ 11,0 до 20,0 см. Подiбну тенденцш до
зниження показника кислотносл з меншою iнтенсивнiстю (вщ 3,8 до 3,6) вияв-лено у Bcix прошарках аналiзованого прошарку грунту на секцй i3 суцшьною вирубкою ярусу граба.
Висновки. Розрщження деревостану на секцiях експерименту зумовило зростання освiтленостi, пiдвищення температурних показниюв i коливання во-логостi пов^ря та грунту, сприяло збагаченню бiорiзноманiття рослинного пок-риву, активiзувало процеси розкладання пiдстилки та перерозподiлу оргатчно! речовини i хiмiчних елементiв вздовж профтю грунту.
Встановлено, що тсля вирубки другого ярусу граба та часткового розрь дження дубового деревостану на секцй' № 2 ютотно (в 1,9 раза) збшьшився вмюту гумусу у верхньому (вiд 0,0 до 10,0 см) прошарку грунту та (в 1,3 раза) в цьому ж горизонт на секцй' № 1 зi суцшьною вирубкою другого ярусу граба. Подiбну тенденцш до зростання вмюту гумусу на секщях експерименту тсля проведення люогосподарських заходiв виявлено в прошарку грунту вщ 11,0 до 20,0 см. Розрщження деревостану на секцiях з вирубкою другого ярусу та розрь дженням дубового деревостану сприяе ютотному зростанню (вiд 128,0 до 159,6 мг/кг) у верхньому та (вщ 89,6 до 126,0 мг/кг) азоту у другому горизонт грунтового профтю.
Встановлено, що зростання антропогенного навантаження на секцiях експерименту сприяе значному (вщ 32,0 до 12,0 мг/кг) зменшенню вмюту фосфору у прошарку грунту вщ 11,0 до 20,0 см та (на 4-5 мг/кг) у горизонтах вщ 21,0 до 40,0 см, а також збшьшенню до 133 мг/кг вмюту калш у верхшх прошарках грунту (до 20,0 см) на секцй' зi суцшьною вирубкою другого ярусу за участю граба. З'ясовано, що найбшьш ютотно (до 3,3) знижуеться показник кис-лотност на секцй' зi суцшьною вирубкою другого ярусу граба та частковим роз-рщженням дубового ярусу у прошарку вщ 11,0 до 20,0 см.
Лггература
1. Бомба М.Я. Землеробство з основами грунтознавства, arpoxiMfi та агроекологй' М.Я. Бомба, Г.Т. nepir, С.М. Рижук, 1.В. Мартинюк та ш. - К. : Вид-во "Либщь", 2003. - 250 с.
2. Генсрук С.А. Лiси Украши / С. А. Генсрук. - Львiв : Вид-во "Свгг", 2002. - 496 с.
3. Копш Л.1. Перспективи забезпечення насшного вiдтвоpeння стаpовiкових дубових дepeвостанiв / Л.1. Копш, С.Л. Копiй // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Лынв : РВВ НЛТУ Укра'ши. - 2011. - Вип. 21.14. - С. 8-14.
4. Копш Л.1. Особливосл перерозподшу поживних речовин грунту тд наметом соснових i березово-соснових дepeвостанiв у суборах Захiдного Полюся / Л.1. Копiй, В.М. Гончар, Ю.Й. Каганяк, С.Л. Копш // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Л^в : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.9. - С. 101-108.
5. Копш Л.1. Особливосл поширення та пpодуктивнiсть дубових лгав Закарпаття / Л.1. Копш, 1.В. Фiзик, С.Л. Копiй, В.О. Агш та iн. // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Укра1ни. - 2015. - Вип. 25.1. - С. 69-74.
6. Мигунова Е.С. Лесоводство и почвоведение (исторические очерки) / Е.С. Мигунова. -М. : Изд-во "Экология", 1994. - 216 с.
7. Роде А.А. Почвоведение / А.А. Роде, В.Н. Смирнов. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1972. -
480 с.
8. Семенова В.Г. Влияние рубок главного пользования на почвы и круговорот веществ в лесу / В.Г. Семенова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. - 184 с.
9. Смольянинов И.И. Чем и как питается лес / И.И. Смольянинов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 120 с.
10. Чертов О.Г. Экология лесных земель / О.Г. Чертов. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 192 с.
Надтшла до редакцП 30.08.2016р.
Агий B.O., Копий С.Л., Физик И.В., Копий Л.И. Влияние лесохозяй-ственных мероприятий на перераспределение органических веществ и химических элементов почв в дубовых лесах Закарпатья
Проведен анализ особенностей ведения лесного хозяйства и распределения дуба обыкновенного в условиях Закарпатья. Определены основные факторы, которые обусловили формирование доминирующих типов почв в условиях равнинного и предгорного рельефа исследуемого региона. Исследовано влияние лесохозяйственных мероприятий по содействию естественному возобновлению дуба обыкновенного на перераспределение органических веществ и химических элементов по профилю почвы. Установлено, что в результате разреживания грабово-дубового древостоя увеличилось (в 1,9 раза) количество гумуса на секции после вырубки второго яруса граба и частичного разреживания дубового древостоя и в 1,3 раза - на секции со сплошной вырубкой второго яруса граба. Отмечено частичное понижение показателя кислотности (до 3,7) в верхнем горизонте (от 0,0 до 10,0 см) почвы на экспериментальных секциях эксперимента при увеличении антропогенного влияния.
Ключевые слова: почвенно-климатические условия, дубовые леса, природное возобновление дуба обыкновенного, органические и химические вещества.
Agiy V.O., Kopiy S.L., Fizyk I.V., Kopiy L.I. The Forest Management Influence on the Redistribution of Organic Matterand Chemical Elements of Soil in the Oak Forests of Transcarpathia
The analysis of forestry and spreading oak in terms of Transcarpathia is made. The main factors that led to the formation of dominant soil types in terms of flat and foothill terrain studied region are defined. The effect of forest management to promote the natural regeneration of oak on the redistribution of organic matter and chemical elements along the soil profile is specified. It was established as a result of dilution hornbeam-oak stand increased (1.9 times) humus content into sections after cutting the second tier of beech and oak stand partial dilution and 1.3 times the section with a solid second tier cypress logging. We have noted partial drop in pH (to 3.7) in the upper layer (from 0.0 to 11.0 cm) of soil on the experimental sections experiment with increasing anthropogenic pressure.
Keywords: soil and climatic conditions, oak forests, natural regeneration of oak, and organic chemicals.
УДК 630*56:582.632.2
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ СЕРЕДНЬО1 ВИСОТИ МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАН1В ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ВЕГЕТАТИВНОГО ПОХОДЖЕННЯ Л1СОСТЕПУ УКРАШИ О.П. Бала1, €.Ю. Хань2
Наведено результати моделювання динамжи середньо! висоти модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження для Правобережного та Л]вобережного Люостепу Украши. За результатами дослщження встановлено законом1рност1 динамжи ходу росту у висоту модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження. На основ1 розроблених моделей побудовано динам1чш боштетш шкали.
Отримаш боштетш шкали придатш для групування експериментальних даних з метою моделювання динамжи ходу росту шших таксацшних показниюв для модальних деревосташв дуба звичайного вегетативного походження для Правобережного та Л]во-бережного Люостепу Украши.
1 доц. О.П. Бала, канд. с.-г. наук - НУБ1П Украши, м. Ки1в;
2 асшр. €.Ю. Хань - НУБ1П Украши, м. Ки1в.
