CC BY
45
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
НАТУ
УКРЛИНИ
t ,
Hl/IUB
Науковий в!сн и к НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270901 Article received 01.11.2017 р. Article accepted 28.11.2017 р.
УДК 630.622
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author L. I. Kopiy kop.l@i.ua
Л. I. Копт1,1. В. Ф1зик1, С. Баран2, В. В. Лавний1, С. Л. Копт1, Р. Б. Преснер1, В. О. Агш1
1 Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша 2 Природничий утверситет, м. Люблт, Польща
ПРИРОДНЕ НАС1ННЕ В1ДТВОРЕННЯ ДУБОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯК ЕЛЕМЕНТ НАБЛИЖЕНОГО ДО ПРИРОДИ Л1С1ВНИЦТВА
Дослщжено picT та розвиток дубових деревосташв на територй Украши. В Укра1ш у формуванш дубових лгсосташв бе-ре участь кшька видiв дуба: дуб звичайний (Quercus robur L.), дуб скельний (Q. petraea Liebl), дуб пухнастий (Q. pubescens Willd) та дуб червоний (Q. rubra L.). Однак найпоширенший дуб звичайний. За результатами здшсненого аналiзу з'ясовано, що cеpеднiй фактичний запас стиглих дубових лicоcтанiв в Укра1ш становить для високостовбурних деревосташв 239 м3, для низькостовбурних - 147,0 м3. У межах Захдаого pегiону формуються виcокопpодуктивнi деревостани, яю у вiцi стиг-лоcтi в перюд наciнних pокiв продукують найбшьший валовий урожай жолудя (2,3-2,7 т/га). Як показали нашi доcлiдження, самоав, що з'явився на cвiжих зрубах, росте i розвиваеться оминаючи адаптацшний пеpiод, який характерний для люових культур та cамоciву, що вийшов з-пiд материнського намету. Встановлено, що динамжа зростання бiометpичних показникiв тдросту дуба звичайного на зрубах шдвищуеться майже удвiчi з кожним наступним роком росту. Кiлькicть листя на одному тpьохpiчному ciянцi зрубу змшюеться на piзних пробних площах вiд 36,6 до 87,9 шт., а 1х площа - вдаовдао вiд 660,2 до 1097,3 см2. Одночасно на секцп зi суцшьною вирубкою граба звичайного у грабово-дубовому деpевоcтанi, середня кiлькicть листя на одному аянщ дуба звичайного сягае 11,2 шт., а загальна середня його площа - 16,9 см 2. Значно менший показник дiаметpа коренево1 шийки (4,9 мм) самоаву дуба - на секцп iз cуцiльною вирубкою граба звичайного п^вняно з його величиною (8,3-11,9 мм) у самоаву на зрубах.
Krnuoei слова: дуб звичайний; природне поновлення; наближене до природи лгавництво; типолопчний аналiз.
Вступ. Дуб - один з найцшшших i найстарших ви-дiв, що росте на територп Укра!ни. Ареал, який в мину-лому займав дуб, був значно ширший за теперiшнiй, але тд впливом несприятливих факторiв, а також внаслiдок господарсько! дiяльностi людини вш значно зменшився (Melekhov et al., 1981; Zhukov, 1949; Lositckii, 1981). Найбiльшого винищення зазнали дубовi люи Укра!ни в XVI-XIX ст. 1нтенсивне вирубування лiсiв сприяло значному зменшенню площ високопродуктивних дiб-ров. Усередиш ХХ ст. в Укра!ш намггилась тенденцiя до поступового зростання площi насаджень з перева-жанням дуба. Так, на 01.01.1962 р. насадження з пере-важанням дуба займали площу 1318,4 тис. га або 19,2 % вщ загально! площi лiсiв держлiсфонду, у 1966 р. - вщ-повiдно 1419,0 тис. га (20,1 %), а на 01.01.2002 р. !х площа зросла до 1710,3 тис. га, що становить понад
24 % вщ люового фонду Укра!ни. У Люостепу зосере-джено 47 % дубових насаджень, на Полюй - 26, Степу - 12, Криму - 9, у Карпатах - 5 % (Нешкик, Nyzhnyk, & Кори, 1998).
Вщгворення дубових лiсостанiв вщбуваеться зде-бiльшого штучним шляхом, природному насшному вщ-новленню не надають належно! уваги. У 90-х роках що-рiчний обсяг лковвдновлення дiбров Укра!ни сягав в середньому 13,8 тис. га, зокрема лiсовi культури ство-рювали на площi 12,2 тис. га або 88,4 %. Актуальною для люового господарства Укра!ни е проблема природного насшного вiдновлення дубових лiсостанiв. У За-хiдному регiонi Укра!ни у формуванш дубових люоста-нiв бере участь кшька видiв дуба: дуб звичайний ^иег-сш' гоЬиг L.), дуб скельний petraea Liebl), дуб пухнастий pubescens WШd) та дуб червоний (Q. гиЬ-
1нформащя про aBTopiB:
Кошй Леошд 1ванович, д-р с.-г. наук, професор, завщувач кафедри екологп. Email: kop.l@i.ua Фiзик 1гор Васильович, канд. с.-г. наук, докторант кафедри екологп. Email: i.v.phuzical@gmail.com Баран Сташслав, д-р с.-г. наук, професор. Email: iwona.baciurn@up.lublin.pl
Лавний Василь Володимирович, д-р с.-г. наук, професор кафедри лiсiвництва. Email: lavnyy@gmail.com Кошй Серий Леошдович, канд. с.-г. наук, доцент кафедри лiсiвництва. Email: s.kopiy@email.ua Преснер Руслана Бориавна, канд. пед. наук, асистент кафедри шоземних мов. Email: mandarinrusia@gmail.com Агiй Василь Омелянович, здобувач кафедри екологп. Email: w.o.agij@gmail.com
Цитування за ДСТУ: КопШ Л. I., Фiзик I. В., Баран С., В. Лавний В., КопШ С. Л., Преснер Р. Б., Агш В. О. Природне насшне
вщтворення дубових насаджень як елемент наближеного до природи лiсiвництва. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(9). С. 9-13.
Citation APA: Kopiy, L. I., Fizyk, I. V., Baran, S., Lavnyy, V. V., Kopiy, S. L., Presner, R. B., & Agij, V. O. (2017). Natural Seed Reproduction of Oak Plantations as an Element Close to the Nature of Forestry. Scientific Bulletin of UNFU, 27(9), 9-13. https://doi.org/10.15421/40270901
ra L.). Однак найпоширенiший дуб звичайний. Остан-шм часом iстотно зросла площа насаджень за участю дуба червоного, який iнтродуковано з Швшчно! Америки, але вiн мае менше економiчне значення порiвняно з наведеними вище видами (Kopii, 1987; Melekhov, Vinogradov & Lositckii, 1981; Stoiko, 2009).
Деревостани за участю дуба виконують надзвичайно важливi грунтозахиснi, водоохороннi, водорегулятивнi та рекреацшш функцп (Melekhov et al., 1981; Sheliah-Sosonko, 1974). Деревина дуба за сво!ми якостями: мщ-нютю, кольором та текстурою, здатнiстю приймати по-лiрування, красою текстури - переважае всi деревнi породи, що ростуть у регiонi. Дубу по праву належать перше мюце серед деревних порщ для створення поле-захисних лiсових смуг, протиерозшних посадок, зокре-ма для залюення яруг та балок. Найбiльшу площу дубо-вi насадження займають у люостеповш люогосподарсь-к1й областi, хоча не менш важливе значення мае цей вид на Полюй, у Карпатах, твшчному байрачному Степу, твденному безлiсому Степу та Криму (Zhukov, 1949; Shvidenko, 1974). У Люостепу зосереджено основ-нi масиви дубових лiсостанiв. Люи не мають суцшьного поширення, переважають дiбровнi типи люу. Як показали нашi дослщження, найпоширенiшими в лiсостеповiй зонi регюну е свiжi та вологi грабовi дiброви. Головною лiсотвiрною деревною породою в цих насадженнях е дуб звичайний, який у цих умовах досягае I та 1а боште-ту. Характерною домiшкою тут виступае граб, клен гос-тролистий та липа. У дiбровах ростуть також ясен, клен польовий, шьмов^ черешня, осика, береза, яблуня люо-ва, груша дика тощо. Дiброви приурочен до високих правих берегiв рщ до вододiлiв (Hensiruk, Nyzhnyk & Kopii, 1998; Kopii, 1987).
Найкращi умови для формування високопродуктив-них дубових люосташв сформувалися у Захвдному Ль состепу, де i були зосереджеш нашi досл!дження. За су-купнiстю показнишв тепла i вологи тут сформувались умови для росту насаджень дуба I боштету (Kopii et al., 2012). Дуб також бере участь у насадженнях свiжих та вологих дубових суборiв, яш менш поширеш в цiй зон! Корiннi деревостани формуються двояруснi: у першому росте сосна I - 1а боштету; у другому - дуб II - III бош-тепв (у районi Опiлля та Розточчя) бук III-IV бошгепв, береза та осика. На пiвночi Тернопшьсько! обл. трапля-ються свiжi та волоп дубово-сосновi субори на дерно-во-пiдзолистих грунтах. Тут ростуть насадження iз сосною I-II боштету, дубом - IV, березою, осикою II боштету. Значш площi в Люостепу зайняп судiбровними типами. Бшьшють судiбров Лiсостепу в регюш - це свь ж1 та волоп грабовi судiброви. Велик! площi зайнятi по-хiдними деревостанами, зокрема дубняками, грабняка-ми, березняками, осичниками (Osmola, 1971; Shevchen-ko, 1952).
Об'екти та методика дослiдження. Типолопчний аналiз та облж природного поновлення проводили за загальноприйнятими методиками на пробних площах Товщ!вського лiсництва ДП "Льв!вське лiсове господарство", Шаланшвське люництво ДП "Виноград!вське лiсове господарство". Експериментальнi досл!дження у кв. 2 вид. 2 Дублянського лiсництва ДП "Самбiрське ль сове господарство" проводили на чотирьох-секцшному стацюнар! площею 4 га, закладеному в насаджеш складом 10Д/10Г, вшом до 200 рошв, клас боштету - II, пов-нота - 0.3, з! запасом 150 м3/га в умовах волого! грабо-
во1 дiброви 3i застосуванням рiзних систем рубок. Вщ-повiдно до програми експерименту сформовано чотири секцп площею по 1 га (секщя К - контроль, секщя без антропогенного втручання, секшя № 1 - i3 суцiльною вирубкою другого ярусу, сформованого за участю граба звичайного, секцiя № 2 - i3 поступовою вирубкою другого ярусу граба, секщя № 3 - i3 групово-вибiрковою вирубкою другого ярусу граба, шд час формування п'яти вшон площею до 300 м2 кожне).
У кожнiй секцiï було закладено грунтовi розрiзи, з яких вiдбирали зразки грунту до глибини 50 см (крок 10 см). У зразках грунту визначали вмют гумусу (ДСТУ 4289:2004), рН (ДСТУ ISO 10390-2001), лужнопдроль зований азот за Корнфвдом, рухомi форми Фосфору i Калш за Кiрсановим в модифжацп ННЦ 1ГА (ДСТУ 4405:2005). Опрацювання результатiв дослвдження здш-снено за допомогою пакету програм "Microsoft Excel 2003"
Результата дослщження та ïx обговорення. Проведений аналiз свiдчить, що зпдно з люовпорядкуваль-ними матерiалами на 01.01.2006 р. середнш фактичний запас стиглих дубових люосташв в Укрш'ш становив для високостовбурних деревостанiв 239 м3, для низь-костовбурних - 147,0 м3, у Захiдному Лiсостепу Укра-1ни - вiдповiдно 224 м3 та 152 м3 (табл. 1).
У межах згаданого вище регiону формуються висо-копродуктивнi деревостани, як1 у вщ стиглостi в перiод насшних рок1в продукують i найбiльший валовий урожай жолудя (2,3-2,7 т/га). Проте останшми роками перь оди мiж насiнними роками стають тривалшими i сяга-ють 9-10, а iнколи - 12 рок1в. Цей фактор ютотно впли-вае на процес природного вiдновлення дубових люосташв. Дедалi частiше дубовi насадження ввдгворюються штучно, що впливае в майбутньому не тiльки на 1х про-дуктивнiсть, а й стiйкiсть. Показовим е те, що на шд-приемствах лiсового господарства (люництвах) серед насаджень за участю дуба звичайного велика частка по-хiдних деревостанiв, де головна порода в складi представлена недостатньо.
Ефективнють плодоношення для потреб ввдновлен-ня дуба визначаеться к1льк1стю проростков, яка появ-ляеться пiд наметом люу, вiдносно опалих жолудiв. Своерiдним ввдображенням ефективностi вiдгворення корiнних деревостанiв насшним та штучним шляхом е сшвввдношення корiнних та похвдних деревостанiв у межах конкретного люництва.
Табл. 1. Потенщальна продуктивн1сть дубових л1состан1в Зах1дного Л1состепу Украши, м3_
Запас у ro^i дуба Запас у ю^ дуба Загальна про-
Bk, роюв штучних наса- природного похо- дуктивнiсть
джень дження стовбур но1 дер.
I бот- II бот- I бот- II бот- I бот- II бот-
тет (D3) тет (D2) тет (D3) тет (D2) тет (D3) тет (D2)
20 80 71 82 64 82 64
40 216 188 206 155 246 191
60 368 305 314 244 405 324
80 504 400 405 326 552 457
100 600 480 478 397 686 582
120 - - 533 450 803 689
140 - - 573 488 902 778
160 - - 597 508 997 845
З шею метою проведено типолопчний аналiз воло-гоï грабовоï дiброви Товщiвського лiсництва ДП "Львiвське лiсове господарство". На пiдставi виконаних дослвджень встановлено, що частка використання типо-лопчного потенцiалу вологоï грабовоï дiброви тут ста-
новить 83,8 %. Найнижчу частку (70,7 %) використання типолопчного потенцiалу цього типу люу виявлено у вшовш групi до 10 рок1в, а найвища (99,7 %) характерна для вшово! групи 21-30 рошв. Типологiчний аналiз деревостанiв, проведений у кожнш з вiкових груп цього типу люу, дав змогу виявити ютотну перевагу похiдних деревостанiв у вжових групах 11-20 рок1в понад 69 %, 21-30 рок1в - понад 85 %, у вшовш груш 41-50 рошв -понад 55 % i поступове зростання коршних деревоста-нiв у вжових групах 51-60 рок1в - до 97 % та 71-80 рошв - понад 85 %. Подiбнi спостереження у Шаланшвсь-кому лiсництвi ДП "Виноградiвське лiсове господар-ство" свiдчить про те, що значну площу у лiсництвi займають похiднi деревостани, склад яких не вщповвдае встановленим вимогам. Зокрема, як показав типолопч-ний аналiз деревостатв св1жо! грабово! дiброви, натс-тоттша невiдповiднiсть !х складу характерна у вжових групах до 20 рошв. Поряд з тим iншi неввдповвдносп, як-от надмiрна (понад 40 %) участь у склащ другоряд-них деревних порщ низька повнота, несвоечасне прове-дення доглядових рубань зумовили низьку частку вико-ристання типологiчного потенцiалу аналiзованого типу лiсу у рiзних вшових групах. Так, частка використання типолопчного потенщалу у вiкових групах понад 60 ро-
Збереженiсть пiдросту дуба тд наметом лiсу i на зрубах залежить вiд багатьох факторiв. Зокрема, ютот-ну роль у виживант пiдросту пiд наметом люу в умо-вах Захiдного Люостепу вiдiграе освiтленiсть. Так, штучне регулювання освiтленостi пiд наметом деревос-тану в межах проведеного експерименту тсля урожайного року, дозволила прослвдкувати не тiльки дина-мiку вщпаду самосiву дуба звичайного, а й дослщити бiометричнi показники його росту в умовах рiзно! ш-тенсивносп освiтленостi.
Рiзне за iнтенсивнiстю зрщження (100; 75; 50; 25 %) другого ярусу грабово-дубового насадження тсля урожайного року, дозволило змшити вщсоток освiтленостi пiд наметом люостану. Такий захiд сприяв зменшенню ввдпаду самосiву дуба пiд наметом люу на секцiях, де зрвджувався другий ярус граба. Так, на першш секци, де повнiстю вирубано другий ярус граба, ввдпад самой-
шв е нижчою нiж 80 %, що свщчить про iстотнi потен-цiйнi втрати дубово! деревини в аналiзованих вiкових групах.
Встановленi спiввiдношення дають пiдстави ствер-джувати, що впродовж останнiх к1лькох десятилiть не надавали належно! уваги забезпеченню не тшьки природного вiдновлення корiнних дубових деревостанiв, а i штучному !х вiдгворенню, про що свiдчить значна кшь-к1сть пох1дних деревостанiв у вшових групах до 40 рошв.
Насторожуе той факт, що як у межах зелено! зони Львова, так i на шших державних пiдприемствах реп-ону дубовi насадження вiдтворюються не насiнним шляхом, а внаслшок посадки лiсових культур. Щоб встановити особливостi природного поновлення дуба звичайного у пристигаючих та стиглих дубових дере-востанах волого! грабово! дiброви Товщiвського лiс-ництва, що розташоване в межах зелено! зони Львова, проведено облiк природного поновлення тд наметом деревостанiв та на закультивованш лiсосiцi. Результати дослвджень наведено в табл. 2.
Як показали нашi дослiдження, хiд природного поновлення дуба тд наметом люу i на зрубах тшьки пев-ною мiрою зумовлюеться його шльшстю.
ву становив 33,4 %. Тодi як на другiй, третш та четвер-тiй секцiях вш сягав вiдповiдно 76,5; 95,3; 96,1 %.
Найменший вiдпад самосiву дуба звичайного (19,328,5 %) виявлено на суцiльних зрубах, де рубання дере-востану проведено пiсля опадання жолудя в урожайному рот Як показали нашi дослiдження, самоав, що по-явився на лсосшах, росте i розвиваеться оминаючи адаптатйний перiод, який характерний для люових культур та самосiву, що вийшов з-пiд материнського намету. У перший рж життя самосiв на зрубах вщчувае негативний вплив рiзноманiтних факторiв середовища, що зумовлюе природний добiр сильнiших екземплярiв та вщпад слабших. Проте, як показали нашi дослвджен-ня, самосiв дуба на зрубах характеризуемся значно швидшим ростом порiвняно iз самосiвом на першiй сек-цi!, де вирубано другий ярус граба (табл. 3).
Табл. 3. Бюметричт показники росту самонву дуба звичайного в умовах рiзноl штенсивност освiтлення
№ пробно! площi Частка освгг-леноста, % Загальний середнш прирют, см Самосiв трьохрiчного в1ку
1-й рж 2-й рiк 3-й рж Площа листя, см2 Кiлькiсть листя, шт. Дiаметр коренево! шийки, мм
На зрубах
39 100,0 18,0'8 28,4±1Д) 117,7±3'5 1097,3±5'3 87,9±i,8 11,9'4
2 100,0 29,5±м 52,5^° 94,9±41 1035,5±6'' 72,3±м 12,3±0'5
15 100,0 18,6±и'9 37,9±м 45,0±1'' 660,2±4'8 36,6±и'9 8,3±и'3
Шд наметом люу
4.1 34,7 17,1'6 6,4'2 8,9'3 16,9'4 11,2'3 4 9±°.i
4.2 16,9 21,0±и'8 6,3±0'2 4,1±°,i 9,6±0'2 5,8^ 3,7±и-'
4.3 4,6 17,4±°-' 3,9±и-' 13,8±0'5 3,7±и-'
4.4 2,4 16,6±°-6 3,5^ 14,3±°,° 6,5^ 3,8±°'1
Табл. 2. Таксацiйна характеристика пробних площ
я о я Середш показники Юлькють шдросту, тис. шт./га
№ Склад дере- № квар талу ч я (у £ и о О g Боштет Тип т- Запас, Я я f -н й Клен гостр. ю я о
з/п востану и га Ц С я о С сУ D, см H, м м3 Г) Ю Ч р и я л t* ^ с t* и Ч о ь о га
1 9Д1Г+Лп 3 1 85 4,5 II 0.63 Dз-гД 22,6 18,9 316,0 - 4,6 0,3 2,6 0,3 0,9 0,1 8,8
2 7Д1Яс1Яв1Вч 11 8 76 1,1 I 0.72 Dз-гД 30,1 26,2 342,0 - 0,2 - 0,3 - 0,4 - 0,9
3 3Д1Б5Г1Яс 37 5 90 10,0 I 0.61 Dз-гД 32,0 26,1 270,0 - 0,8 0,4 1,1 - 0,2 - 2,5
4 6Д2Г1Кл1Яс 28 8 100 0,7 I 0.58 Dз-гД 36,1 27,2 290,0 0,1 0,6 0,7 1,0 0,1 0,3 0,1 2,9
5 Лкосша 15 2 5 4,1 - - D3-^ - - - 1,4 0,9 1,1 2,8 - 0,7 0,3 7,2
Вщповвдно до отриманих результатiв чiтко просте-жено динамiку до зростання бюметричних показник1в пiдросту дуба звичайного на зрубах, де загальний се-реднш прирiст з кожним наступним роком зростае майже удвiчi. Тодi як на секцп зi суцiльною вирубкою другого ярусу граба цей прирют становить тшьки одну третю вщ загального приросту першого року.
1стотно вiдрiзняються й iншi важливi показники для подальшого росту i розвитку тдросту дуба звичайного. Зокрема, кшьшсть листя на одному трьохрiчному аянщ зрубу змiнюеться на рiзних пробних площах вiд 36,6 до 87,9 шт., а !х площа - вщповщно вiд 660,2 до 1097,3см2. Тодi як на секцп зi суцiльною вирубкою граба звичайного, середня к1льк1сть листя на одному аянщ дуба звичайного сягае 11,2 шт., зi загальною середньою пло-щею 16,9 см2. Значно менший показник дiаметра коре-нево! шийки (4,9 мм) самосiву дуба - на секцп iз су-цшьною вирубкою граба звичайного порiвняно з його величиною (8,3-11,9 мм) у самоаву на аналiзованих зрубах.
Висновки. Встановлено, що середнiй фактичний запас стиглих дубових лiсостанiв в Укра!ш становить для високостовбурних деревостанiв 239 м3, для низькостов-бурних - 147,0 м3, у Захiдному Люостепу Укра!ни - ввд-повiдно 224 м3 та 152 м3.
1стотну роль у виживаннi пiдросту тд наметом лiсу в умовах Захвдного Лiсостепу вiдiграе освiтленiсть. Загальний прирют пiдросту дуба звичайного на зрубах до трьохрiчного вiку з кожним наступним роком зростае майже удвiчi. Тодi як на секцп зi суцiльною вирубкою другого ярусу граба цей показник мае негативну тен-денцiю.
Встановлено, що природно вiдтворенi деревостани дуба краще ростуть (у чотирьохрiчному вщ сiянцi дуба звичайного сягають висоти понад 2 м, тодi як саджанщ на лiсокультурних площах цього ж вшу рщко переви-щують межу понад 70 см), швидше змикаються, добре конкурують з паростю другорядних деревних порiд, вiдзначаються бшьшою стiйкiстю до впливу несприят-ливих природних i антропогенних факторiв.
Ефективне використання потенцiйних можливостей природного вщтворення дубових лiсостанiв дасть змогу
He t№KH 3MeHmHTH BHTpaTH Ha BigHOB^eHHH Hacag^eHb,
a h cnpHHTHMe icTOTHOMy CKoponeHHM TepMiHiB BHpo^y-
BaHHH CTHraoi gy60B0i gepeBHHH Ta nigBH^eHHro npogyK-
THBHOCTi gy6oBHx gepeBOCTaHiB. BogHonac ^ 3a6e3ne-
HHTb ^opMyBaHHH criHKimHx go npoaBy HeraTHBHHx npu-
pogHHx sbh^ Hacag^eHb 3a ynacTM gy6a 3BHHaftHoro.
nepe^iK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Hensiruk, S. A., Nyzhnyk, M. S., & Kopii, L. I. (1998). Lisy Zakhid-noho rehionu Ukrainy. Lviv: Atlas. 408 p. [in Ukrainian].
Kopii, L. I. (1987). Estestvennoe vozobnovlenie duba chereshchatogo v usloviiakh Zapadnoi Lesostepi i ego ispolzovanie dlia vosstanov-leniia dubrav. Abstract of doctoral dissertation for Agricultural Sciences (06.03.03 - Forest science, forestry and protective afforestation, forestry. The fires and the fight against them). Minsk. 18 p. [in Russian].
Kopii, L. I., Kopii, S. L., Chaplyk, O. A., & Lentiakov, V. V. (2012). Sposoby vidtvorennia dubovykh lisostaniv Zakhidnoho Lisostepu Ukrainy. Lisove hospodarstvo, lisova, paperova i derevoobrobna promyslovist, 38, 20-29. [in Ukrainian].
Lositckii, K. B. (1981). Produktivnost, vosproizvodstvo i zhiznesto-ikost dubovykh lesov po zonam SSSR. Dubravy i povyshenie ikh proizvoditelnosti, 4, 13-37. Moscow: Kolos. [in Russian].
Melekhov, I. S., Vinogradov, V. N., & Lositckii, K. B. (1981). Dubravy i povyshenie ikh produktivnosti. Moscow: Kolos. 216 p. [in Russian].
Melekhov, I. S., Vinogradov, V. N., Lositckii, K. B., Moiseev, N. A., & Novoseltceva, A. I. (1981). Dubravy i povyshenie ikh produktivnosti. Moscow: Kolos. 216 p. [in Russian].
Osmola, M. Kh. (1971). Rist i produktyvnist duba zvychainoho v rivnynnii chastyni zakhidnykh raioniv Ukrainy. Lisove hospodarstvo i lisoekspluatatsiia v Karpatakh, 5, 92-97. [in Ukrainian].
Sheliah-Sosonko, Yu. R. (1974). Lisy formatsii duba zvychainoho na terytorii Ukrainy ta yikh evoliutsiia. Kyiv: Naukova dumka. 240 p. [in Ukrainian].
Shevchenko, S. V. (1952). Prikarpatskie pikhtovye dubravy i puti ikh vosstanovleniia. Lesnoe khoziaistvo, 9, 19-21. [in Russian].
Shvidenko, A. I. (1974). Kultury duba v predgore Bukoviny. Leso-vodstvo i agrolesomelioratciia, 38, 36-39. [in Russian].
Stoiko, S. M. (2009). Dubovi lisy Ukrainskykh Karpat: ekolohichni osoblyvosti, vidtvorennia, okhorona. Lviv: Prostir M. 220 p. [in Ukrainian].
Zhukov, A. B. (1949). Dubravy USSR i sposoby ikh vosstanovleniia. Dubravy SSSR. (Vol. 1). Moscow-Leningrad: Goslesbumizdat. 352 p. [in Russian].
Л. И. Копий1, И. В. Физик1, С. Баран2, В. В. Лавный1, С. Л. Копий1, Р. Б. Преснер1, В. О. Агий1
1 Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина 2Естественный университет, г. Люблин, Польша
ЕСТЕСТВЕННОЕ СЕМЕННОЕ ВОЗОБНОВЛЕНИЕ ДУБОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ КАК ЭЛЕМЕНТ ПРИБЛИЖЕННОГО К ПРИРОДЕ ЛЕСОВОДСТВА
Исследованы рост, развитие и возобновление дубовых древостоев на территории Украины. В Украине в формировании дубовых насаждений принимает участие несколько видов дуба: дуб обыкновенный (Quercus robur L.), дуб горный (Q. pet-raea Liebl), дуб пушистый (Q. pubescens Willd) и дуб красный (Q. rubra L.). Но наиболее распространенный дуб обыкновенный. По результатам проведенного анализа установлено, что средний фактический запас спелых дубовых насаждений в Украине составляет для высокоствольных древостоев 239 м3, для низкоствольных - 147,0 м3. На территории Западного региона формируются высокопродуктивные древостои, которые в возрасте спелости в период семенных лет продуцируют наибольший валовой урожай желудя (2,3-2,7 т/га). Как показали наши исследования, самосев, который появился на свежих лесосеках, растет и развивается минуя адаптационный период, который характерный для лесных культур и самосева, что вышел из-под материнского полога. Установлено, что динамика увеличения биометрических показателей подроста дуба обыкновенного на лесосеках возрастает почти в два раза с каждым последующим годом роста. Количество листьев на одном трехлетнем сеянце лесосеки колеблется на разных пробных площадях от 36,6 до 87,9 шт., а их площадь - соответственно от 660,2 до 1097,3 см. Одновременно на секции со сплошной вырубкой граба обыкновенного в грабово-дубовом древостое, среднее количество листьев на одном сеянце дуба обыкновенного составляет 11,2 шт., а общая средняя ее площадь -16,9 см2. Значительно меньший показатель диаметра корневой шейки (4,9 мм) самосева дуба - на секции со сплошной вырубкой граба обыкновенного в сравнении с его величиной (8,3-11,9 мм) у самосева на лесосеках.
Ключевые слова: дуб обыкновенный; естественное возобновление; приближенное к природе лесоводство; типологический анализ.
L. I. Kopiy1,I. V. Fizyk1, S. Baran2, V. V. Lavnyy1, S. L. Kopiy1, R. B. Presner1, V.O. Agij1
1 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine 2 University of Life Sciences in Lublin, Poland
NATURAL SEED REPRODUCTION OF OAK PLANTATIONS AS AN ELEMENT CLOSE TO THE NATURE OF FORESTRY
Oak is one of the most valuable and oldest species growing on the territory of Ukraine. Being more extensive in the past the area occupied by the oak due to the influence of adverse factors, human economic activities, and intensive felling significantly decreased. Ukraine's oak forests experienced the greatest extinction in the 16-19 centuries. Oak plantations are concentrated in the forest-steppe (47 %), in Polissia (26 %), steppe (12 %), Crimea (9 %), and in the Carpathians (5 %). Oak forests restoration is mostly artificial, as natural seed restoration is not given due attention. In the 1990 s, the annual volume of reforestation reached an average of 13.8 thousand hectares, forest crops were created on the area of 12.2 thousand hectares, or 88.4 %. Therefore, the problem of natural seed restoration of oak forests is relevant to the forestry of Ukraine. Tree stands with the participation of oak perform extremely important soil protection, water protection, water regulation, and recreation functions. Oak wood due to such qualities as strength, colour and texture, the ability to take polishing, and the beauty of the texture prevails upon all the wood species growing in the region. The results of our research have revealed that the percentage of the use of the typological potential of wet hailstone in the western forest-steppe is 83.8 %. The lowest percentage (70.7 %) of the use of the typological potential of this forest type was noted in the 10 year-old age group, and the highest (99.7 %) is characteristic for 21-30 year-old age group. Typological analysis of woodlands in each age group of this forest type allowed noting the significant advantage of derivatives of woodlands in 11-20 year-old age groups more than 69 %, 21-30 g more than 85 %, in the age group 41-50 g more than 55 % and the gradual growth of indigenous trees in the age groups of 51-60 g to 97 % and 71-80 g over 85 %. Similar observations in Shalankivske Forestry of the Vynohradiv Forestry State Enterprise indicate that a significant area in forestry is occupied by derivatives of forest stands where composition does not meet the established requirements. The growth of the oak under the forest tent and on logs depends on many factors. In particular, illumination plays a significant role in the survival of the undergrowth in the conditions of the western forest-steppe. The smallest otter of ordinary oak self-seeding (19.3-28.5 %) is noted on solid logs, where the felling of a tree-farm was carried out after falling acorns. Naturally reproduced oak stands are noted to grow better (at four years of age, seedlings of ordinary oak reach height of more than 2 m, while the seedlings on forest-cultivated fields of the same age rarely exceed the threshold of more than 70 cm), compete well with the steam secondary tree species, and are characterized by greater resistance to the impact of unpredictable natural and anthropogenic factors. Thus, effective use of the potential of natural reproduction of oak forests will not only reduce the costs of plant restoration, but will also contribute to a significant reduction in the cultivation of ripe oak wood and to increase the productivity of oak stands. This will also ensure the formation of more resistant to the manifestation of negative natural phenomena plantations with the participation of ordinary oak.
Keywords: ordinary oak; natural regeneration; forestry close to nature; typological analysis.
