CC BY
21
УДК 630118 Проф. Л.1. Котй, д-р с.-г. наук; тж. О.О. Мелещук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОДУКТИВН1СТЬ, СТРУКТУРА СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ СВ1ЖОГО ДУБОВОГО СУБОРУ ЗАХ1ДНОГО
ПОЛ1ССЯ
Дослiджено особливостi поширення свiжого дубового субору в центральнiй частиш Захiдного Полiсся. Проведено типологiчний аналiз переважаючого типу лiсу в найбшьш характерних лiсництвах регiону. Проаналiзовано стввщношення корш-них та похiдних деревосташв в умовах даного типу люу.
Productivity, structure pine plantation on fresh types of forest in western Polissia
The oak plantation special feature was discovered in Central part of Western Polissia. The typological analysis of preference forest type in few forestry were makes ready. The area of fundamental and other plantation were analyse in this type of forest.
Територ1я регюну дослщжень зосереджена в басейнах р1чок Стир i Го-ринь, як е притоками рiчки Прип'ять. Рiвень грунтових вод характеризуеться значними коливаннями (вщ 0.5 до 5.0 м), що обумовлюе формування значно! кiлькостi рiзноманiтних гiгротопiв. Клiмат регiону дослiджень помiрно-кон-тинентальний i характеризуеться досить м'якою зимою, яка супроводжуеться перiодичними вщлигами, зумовленими циклонiчною дiею Атлантичного океану теплим лггом i достатньою кшьюстю опадiв. 1з клiматичних чинниюв, що негативно впливають на рют i розвиток деревних порiд, варто вщзначити тз-нi веснянi i раннi осiннi заморозки та надлишкову волопсть в окремих пони-жених дшянках. Кiлькiсть рiчних опадiв, як випадають у данiй мiсцевостi, становить понад 640 мм. Протяжшсть вегетацшного перiоду сягае до 195 дшв. Загалом клiмат цього регiону сприяе вирощуванню таких деревних порiд, як: сосна звичайна, дуб звичайний, вшьха чорна та береза повисла [1, 2].
Проведет нами дослщження у межах центрально! частини Захщного Полюся дали змогу вщзначити певну особливють спiввiдношення найбiльш поширених типiв люу [3]. Зокрема, найбiльш поширеними типами люу у межах дослщжуваного регiону е свiжий дубово-сосновий субiр - В2 (17.7 %), си-рий чорно-вiльховий сугрудок - С4 (15.7 %), вологий дубово-сосновий субiр -В3 (15.5 %), свiжий сосновий бiр - А2 (12.1 %), вологий сосновий сугрудок -С3 (10.2 %) та сирий дубовий субiр - В4 (9.9 %). В умовах В2 (свiжий дубовий субiр) головною лiсотвiрною деревною породою е сосна звичайна, яка формуе перший ярус i росте за першим класом бонггету. Поруч з сосною часто росте береза повисла та рщко осика. Другий ярус коршних деревосташв представлений дубом звичайним. Шдшсок виражений слабо, тут трапляються држ кра-сильний, рокитник росшський, крушина ламка та горобина. Досить рiзнома-нiтним е трав'яне вкриття: брусниця, суниця, верес, конвалiя, котячi лапки, буквиця лжарська, герань криваво-червона, купина лiкарська (рис. 1) [6, 7].
Варто зазначити, що найбшьш представленими за вшовою структурою в умовах свiжого дубового субору, який переважае у межах цього регь ону, е середньовiковi деревостани (40.4 %). Дещо менше у цьому тиш люу
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
молоднякiв другого класу вiку (24.7 %) та пристигаючих насаджень (17.2 %). Найменш представленi у межах центрально! частини Захщного Полiсся мо-лодняки першого класу вiку (11.9 %) та стиглi деревостани (5.8 %). Наявна вжова структура деревостанiв аналiзованого типу люу вказуе на iстотне по-рушення у спiввiдношеннi вiкових груп, що iстотно впливатиме на стабшь-нiсть лiсокористування на перспективу [5].
Рис. 1. Шдл^ок крушини ламко'1 та мдркт сосни звичайно'1 i дуба звичайного тд наметом коршного деревостану в умовах свiжого дубового субору
Анашз видового складу деревосташв свiжого дубового субору харак-терних люництв (Рафашвське, Цепцевицьке) у межах регюну дослiджень, дав змогу вщзначити iстотну перевагу сосни звичайно! у вiдсотковому сшввщно-шеннi молодих насаджень. Так, частка и участ у складi насаджень даного типу люу вiком до 20-ти роюв сягае вiд 70 до 100 %. Поступове зростання учас-т iнших деревних порiд у складi деревостанiв вiдзначено, починаючи з 20-ти до 50-60-ти роюв. У вщ понад 60 роюв у деревостанах даного типу люу ю-тотно зменшуеться частка участi характерно! кшматично! домiшки та друго-рядних деревних порщ. Найчастiше дуб звичайний, береза повисла та осика у пристигаючих соснових деревостанах свiжого дубового субору становить до 10-20 %. Значну площу серед пристигаючих та стиглих деревосташв анашзо-ваного типу люу охоплюють чист насадження без участ у складi iнших деревних порщ.
Проведений типологiчний анашз деревостанiв свiжого дубового субору дав змогу визначити частку використання типолопчного потенщалу в умовах дослщжуваного регiону (табл. 1).
Табл. 1. Типологiчний аналiз свiжого дубового субору
Й к « к « к Наявний типолопчний еталон о н
,13 <п £ и й 5 к ^ и а о и а К-сть дшянок, шт. Й и Й В о ч п с й § 3 (Я « « в в но ¡5 * « « А Середнш фактичн запас, м3/га К ч и т £ Й й ^ 'Ш £ ер ри ер Срп склад деревостану ,т о 'о, и р с « 'Й сер3м а т о н в о п а и оп м ,с а п а з а С3 ам со 11 « ^ ес тв е £ С К Частку використ. т] полопч. потенц., %
1. 0-10 20 42.7 58.0 1.4 0.3 6С2Д2Б 0.3 0.70 3.0 174.0 33.4
2. 11-20 20 40.3 617.9 15.3 1.0 6С2Д2Б 1.4 0.74 23.0 926.9 66.7
3. 21-30 22 58.8 2466.6 42.0 1.7 6С2Д2Б 2.1 0.76 62.0 3645.6 67.7
4. 31-40 20 47.1 6702.7 142.3 4.1 4С3Д2Б1Ос 5.2 0.80 206.0 9702.6 69.1
5. 41-50 24 96.2 21217.8 220.6 4.9 10С+Д+Б 7.8 0.94 335.0 32227.0 65.8
6. 51-60 21 72.0 22014.7 305.8 5.6 10С+Д+Б 6.7 0.82 386.0 27792.0 79.2
7. 61-70 21 33.7 11545.6 342.6 5.3 10С+Д 5.9 0.86 392.0 13210.4 87.4
8. 71-80 24 46.2 16876.5 365.3 4.9 10С+Д 5.7 0.79 430.0 19866.0 85.0
9. 81-90 19 34.1 12480.1 366.0 4.3 10С+Д 5.8 0.78 470.0 16027.0 77.9
10. 91-100 7 16.3 4842.2 297.1 3.1 8С2Д 4.9 0.78 444.0 7237.2 66.9
45. 8 роюв 198 487.4 98822.1 202.8 4.4 8.2С1.2Д0.6Б+0с 5.9 0.81 268.1 130808.7 75.6
Вщповщно до проведених дослщжень встановлено, що найнижчою часткою використання типолопчного потенцiалу (до 70 %) характерна наса-дженням у вщ до 50-ти та понад 90 роюв. 1стотно зростае цей показник у промiжку вiд 51 до 90 роюв i становить вщ 77.9 % до 87.4 %о. Загалом серед-нiй показник частки використання типолопчного потенщалу у межах досль джуваного регiону становить тшьки 75.6 %, що вказуе на значш резерви шд-вищення продуктивност деревостанiв у даному типi люу.
Вiдзначено також, що найнижчим приростом, який не перевищуе 2 м /га, характеризуются лiсостани у вщ до 30 рокiв. У цей перюд необхщ-но придшяти бiльше уваги пiдвищенню ефективностi ведення люового госпо-дарства. Зокрема, надавати бшьше уваги вiдтворенню соснових люосташв на-сiнневим шляхом, своечасно та квалiфiковано проводити доглядовi рубання, забезпечувати домшування головно! лiсотвiрно! деревно! породи (сосни зви-чайно!) та оптимальну участь у складi насаджень характерно! кшматично! до-мiшки (дуб звичайний) i другорядних деревних порiд (береза повисла та оси-ка). Шд час проведення доглядових рубань у вщ до 10 рокiв, забезпечувати домшування сосни звичайно! обламуванням та обсжанням вершин конкурен-тiв з максимальним !х збереженням у складi деревостанiв. Оптимальна участь у складi соснових деревостанiв листяних деревних порщ i чагарникiв та своечасне проведення доглядових рубань дае змогу ефектившше залучати природнi механiзми збiльшення оргашчного опаду i активiзацi! малого круго-обiгу азоту для пiдвищення !х продуктивностi.
З метою бiльш детального аналiзу основних причин недостатньо ефек-тивного використання умов свiжого дубового субору у межах характерних люництв центрально! частини Захщного Полiсся тд час вирощування соснових насаджень проведено аналiз спiввiдношення корiнних та похщних дере-востанi. Вiдповiдно до типолопчних вимог, корiнними вважають деревоста-ни, якi за складом i структурою вiдповiдають лiсостанам, що сформувались i
Нащональний лкотехшчний ушверситет УкраТни
зростали у даних люо-рослинних умовах протягом значного юторичного пе-рюду, характеризувались високою стiйкiстю до хвороб i несприятливих умов середовища та вiдзначались найвищою пpoдyктивнiсть. Пoхiднi деревостани не вщповщають встановленим нормам, формуються, зазвичай, внаслщок ю-тотного негативного антропогенного впливу, а також шд впливом piзнoма-нiтних стихiйних явищ та несвоечасного проведення доглядових рубань.
Табл. 2. Розподт деревосташв на кортш i чох'кдш в'дпов'дно до повнот
Група вь ку, роки Загальна площа, га Площа, га/%
кор1нт похвдт
1.0-0.8 0.7-0.5 <0.4 1.0-0.8 0.7-0.5 <0.4
0-10 42.7 5.2/12.2 17.8/41.7 — 5.5/12.9 14.2/33.2 —
11-20 40.3 12.3/30.5 2.6/6.5 — 7.5/18.6 17.9/44.4 —
21-30 58.8 40.0/68.0 4.1/7.0 — 7.8/13.3 6.9/11.7 —
31-40 47.1 19.9/42.3 18.3/38.9 — 8.9/18.9 - —
41-50 96.2 94.9/98.7 1.3/1.3 — — — —
51-60 72.0 65.8/91.4 — — 6.2/8.6 - —
61-70 33.7 13.5/40.1 3.5/10.4 — 16.7/49.5 — —
71-80 46.2 18.7/40.5 21.0/45.5 1.0/2.1 — 5.5/11.9 —
81-90 34.1 8.1/23.8 5.1/15.0 — 7.0/20.4 13.9/40.8 —
91-100 16.3 5.3/32.5 10.6/65.0 0.4/2.5 - — —
Разом 487.4 283.7/58.2 84.3/17.3 1.4/0.3 59.6/12.2 58.4/12.0 —
Проведений аналiз сшввщношення коршних та похщних деpевoстанiв в умовах свiжoгo дубового субору Захщного Пoлiсся дав змогу вщзначити ю-тoтнi коливання ix вiдсoткoвoгo спiввiднoшення за площею (табл. 2). Характерною тенденцiею в цьому сшввщношенш е поступове зменшення плoщi пoxiдниx деpевoстанiв в умовах аналiзoванoгo типу лiсy до вжу 50 poкiв. Зде-бiльшoгo похщт деревостани сфopмoванi без yчастi дуба звичайного, який в умовах даного типу люу е характерною кшматичною домшкою i виконуе ду-же важливу екoлoгiчнy роль, сприяючи зростанню ïx пpoдyктивнoстi та еко-лопчно! стiйкoстi. У подальшому виявлено своерщш коливання плoщi похщ-них деревосташв за вжовими групами. Зокрема, найбшьшу площу охоплю-ють пoxiднi деревостани у вшовш гpyпi 11-20 роюв, що свiдчить про недос-татню увагу пiд час створення даних насаджень, збереженню та вiднoвленню дуба звичайного в ïx складi. У подальшому у вщ понад 50 роюв також спос-теpiгаеться поступове зростання плошд пoxiдниx деpевoстанiв. Так, найбшьшу площу (49.5 % та 61.3 %) похщш деревостани охоплюють у вщ 61-70 та 81-90 роюв, що за термшами зб^аеться з пеpioдoм 1917-27 та 1937-47 роюв.
Проведет дослщження дали змогу вщзначити важливу роль у форму-ваннi кopiнниx, стiйкиx до хвороб, шюдниюв i прояву шюдливих чинникiв i високопродуктивних деpевoстанiв своечасного та фахового проведення piз-номанггних лiсoгoспoдаpськиx заxoдiв. Забезпечення попереднього або су-путнього насiнневoгo поновлення сосни звичайно! та дуба звичайного на дь лянках де проводиться заготвля деревини, сприятиме iстoтнoмy скороченню термшв вирощування стиглого лiсy.
Особливу увагу необхщно звертати на проведення заxoдiв щодо спри-яння природному поновленню згаданих вище деревних пopiд у пристигаючих
деревостанах. Наявнiсть самоЫву пiд наметом люу дасть змогу поступово впроваджувати у люогосподарське виробництво систему вибiркових рубань, що сприятиме формуванню рiзновiкових деревосташв у межах дослщжува-ного регюну та забезпечить постiйне iснування люу i стабiльне люокористу-вання [4].
Лггература
1. Генс1рук С. А. Люи Украши. - К.: Украïнськi технологи, 2002. - 496 с.
2. Геренчук К.1. Природа Ровенсько'1' область - Львiв: Вища шк., 1976. - 156 с.
3. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии/ С. А. Генси-рук, С.В. Шевченко, В.С. Бондарь, Ю.Р. Шеляг-Сосонко/ Под. ред. С. А. Генсирука. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.
4. Копий Л.1. Ввдновлення люу// УЕЛ. - Львiв, 1999, т.1. - С. 123.
5. Копий Л.1. До питання оптимiзацiï вшово'1' структури соснових насаджень захщного регiону Украïни// Наук. вюник УкрДЛТУ. - Львiв: УкрДлТУ. - 2001, вип. 11.1. - С. 54-59.
6. Лавриненко Д.Д. Науковi основи пщвищення продуктивност лiсiв Полюся УРСР. -К.: Урожай, 1960. - 280 с.
7. Мякушко В.К., Вольвач Ф.В., Плюта П.Г. Экология сосновых лесов. - К.: Урожай, 1989. - 248 с.
