CC BY
30
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК630*182:581.55 Проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук; здобувач
Ю.С. УрлюК - НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв; директор М.П. Головецький, канд. с.-г. наук - ДП "Вище-Дубечанське лковегосподарство" Держлкагентства Украти
ДИНАМ1КА Л1СОВОГО ФОНДУ ДЕРЖАВНОГО ШДПРИЕМСТВА "ВИЩЕ-ДУБЕЧАНСЬКЕ Л1СОВЕ ГОСПОДАРСТВО"
Проан^зовано динамшу лкового фонду ДП "Вище-Дубечанське люове господарство" за 50-рiчний перюд. Лiсорослиннi умови господарства найсприятливiшi для вирощування сосни звичайно!, насадження яко! зростають на площi 18385,0 га, що ста-новить 68,6 % вщ площi лiсових дiлянок. За даними останнього лiсовпорядкування, за-хисш лiси з категорieю водоохороннi насадження займають домшуюче положения. Пи-тома вага дщянок, вкритих лiсовою рослиншстю, становить 92,2 %, а вкритих люом -87,0 % вщ загально! площi. До захисних лiсiв вiднесено 26697,0 га (92,7 %). На експлу-атацiйнi лiси припадае лише 2105,7 га або 7,3 % вщ загально! площi люового фонду.
Ключовi слова: лiсовий фонд, водоохоронш насадження, породний склад, вшова структура, бонiтет, повнота, запас, динамша.
Лiсовi насадження ДП "Вище-Дубечанське лкове господарство" зростають у межирiччi Дншра i Десни на другш надзаплавнiй терасi, яка простя-гаеться з невеликим ухилом з пiвночi на пiвдень. Укра'нське межирiччя Дншра i Десни займае пiвнiчну частину Чернiгiвського Полiсся, що охоплюе частину Днiпровсько-Донецькоí западини [3]. В орографiчному планi дослiджуваний ре-гiон характеризуеться як слабохвиляста рiвнина. Загальна ршниннкть територií порушуеться долинами рiчок Дшпра, Десни, Снову.
Мета дослщження - проан^зувати динамiку лiсового фонду шдприем-ства i встановити тренди розвитку лкогосподарсько!' дiяльностi пiдприемства.
Об'ект дослщження - лiсовий фонд ДП "Вище-Дубечанське лкове господарство" . Дослщш об'екти розташованi в лiсових масивах шдприемства, те-ритор1я якого за лкогосподарським районуванням належить до Схвднополкь-кого округу лiсовоí лiсогосподарськоí обласп [4, 9] або Придшпровськополкь-кого лкогосподарського району Киево-Чернiгiвського полiського округу [2]. Територ1я пiдприемства розташована в трикутнику, який утворюе Ки'вське во-досховище i р. Десна до впадшня И у р. Дшпро. Для встановлення динамiки т-сових насаджень за основними лiсотаксацiйними показниками використано да-нi лiсовпорядкування 1963, 1973, 1983, 1993, 2003 i 2013 рр.
Результата дослщження. За даними останнього лковпорядкування 2013 р., територда державного шдприемства вщнесено до вщповщних категорiй захисносп (табл. 1). Домiнуючi позици займають захиснi лки шд категорiею водо-
1 Наук. кергвник: проф. В.Ю. Юхновський, д-р с.-г. наук
охороннi насадження, частка яких становить 72,7 %. Експлуатацiйнi лiси займа-ють територда лише 2105,7 га, що становить 7,3 % вщ плошд лкового фонду.
Табл. 1. КатегорилiсiвДП "Вище-Дубечанське.¡'¡совегосподарство"
Категорш лгав та виконувана функц!я Площа за даними лковпорядкування 2013 р.
га %
Лiси природоохоронного, наукового, кторико-культурного призначення
1. Розташоваш в межах територ!й та об'ектав природно-за-пов!дного фонду (заказники) 643,0 2,2
Разом для категори 643,0 2,2
Рекреацiйно-оздоровчi лiси
1. У межах мкт та шших населених пунктав 74,5 0,3
2. У лках зелених зон навколо населених пунктав 25979,5 90,2
3. 1з них можлив! для експлуатаци 8029,8 27,9
Разом для категори 26054,0 90,5
Разом лiсiв з особливим режимом користування
1. Разом лгав з особливим режимом користування 26697,0 92,7
2. 1з них можлив! для експлуатацЦ 8029,8 27,9
ЕксплуатацШш лки
1. ЕксплуатацШш лки 2105,7 7,3
2. 1з них можлив! для експлуатаци 627,4 2,2
Всього по лкогосподарському шдприемству 28802,7 100,0
Усього лгав, можливих для експлуатацЦ 8657,2 30,1
Подш плошд на категорií лiсiв вщповвдае господарському призначенню, природним та економiчним умовам району розташування лiсгоспу. Вiднесення лiсiв до категорiй захисностi передбачае дотримання рiзноманiтних захисних та охоронних функцiй лiсу, яким потрiбно придшяти першочергову увагу. Експлу-атацiя лку в цьому зв'язку знаходиться на другому илаш.
Особлива увага при цьому належить природоохоронним об'ектам i на-самперед лiсовим, якi в державному пiдприемствi мають велике значения. До них вщносять Днiпровсько-Десиянський ландшафтний заказник державного значення та орштолопчний заказник державного значення "Журавлинний", як займають, вiдповiдно, плошi 629,9 i 399,8 га територií Сувидського лкництва.
Зазначимо, що до водоохоронних насаджень, якi у матерiалах лковпо-рядкування характеризуються як лiсовi дiлянки вздовж берепв рiчок, навколо озер, водоймищ та iнших водних об'ектш, вiдносять i лiси iнших категорiй, зок-рема рекреацiйно-оздоровчi та лiси природоохоронного призначення, i навiть, певна частка експлуатацшних лiсiв. Тому всi лки Украшського межирiччя Днiпра i Десни виконують важливi водоохороннi функцií.
Динамку розподалу площ дшянок лiсового фонду господарства за пашв-ною породою - сосною звичайною - за класами вiку упродовж 50-рiчного перь оду зображено на рис. 1. Даш свдаать про постшне збiльшения площ дшянок, вкритих лковою рослиннiстю, i зменшення частки дшянок, не вкритих лiсом. Особливо чико ця тенденция простежуеться з 1983 по 2003 рр., коли частка да-лянок, вкритих лiсом, зросла ввд 90,9 % (27063,0 га) до 92,2 % (28490,5 га). Вод-
ночас площа лiсових дiлянок, не вкритих рослиннютю, вiд 9,9 % (2650,0 га) зменшилася до 6,2 % (1931,4 га). Цей перюд можна назвати вщносно стабшь-ним у розвитку господарства, оскiльки площа лiсового фонду змiнювалася у межах 29768-30910 га.
Площа дшянок, вкритих люовою рослиннiстю, що вiдповiдають люорос-линним умовам, у 1993 р. становила 25341,4 га або 94,6 %, а люових дiлянок, що не вщповщають лiсорослинним умовам - 1460,9 га або 5,4 %. Проте у 2003 р. щ показники вже становили 24788,8 га (92,2 %) i 2106,4 га (7,8 %), що св^ить про попршення ситуаци. Лiсорослиннi умови на територи лiсгоспу найсприятливiшi для вирощування сосни звичайно'1, насадження яко'1 займають 18385 га або 68,6 % вщ площi лiсових дiлянок. Лiсовпорядкуванням 2013 р. вщзначено значнi змiни площ категорiй лiсових дщянок. Зокрема у довготермшове користування господарством передано 55,0 га землекористувачам рiзноí форми власносп.
Рис. 1. ДинамЫа розподту площ насаджень за патвною породою - сосною звичайною - з 1963 по 2003 ревтйний перюди
Аналiз рис. 1 св^ить, що структура лiсiв за вшом залишалася нерiвно-мiрною майже до 1993 р. Це е результатом надмiрних рубок у ХХ ст. i шсля-военного перiоду. У цьому контекст доцiльно проаналiзувати вiкову структуру лiсiв господарства, динамiку яко'1 за трьома основними господарськими секщ-ями наведено у табл. 2. Якщо за люовпорядкуванням 1983 р. молодняки займа-ли 41,7 % дщянок, вкритих люом, то в 1993 р. íх частка зменшилась до 29,3 %, а в 2003 р. - до 20,9 %. Питома вага середньовшових насаджень, навпаки, збшь-шилась вiд 45,0 до 56,7 i 59,3 %, пристигаючих - вщ 6,9 до 8,7 i 11,9 %, а стиг-лих i перестиглих - вiд 6,4 до 5,3 i 7,9 % площi дiлянок вкритих лiсом. Якщо сшввщношення груп вiку в хвойнш секцií було критичним у 1993 р., де частка пристигаючих i особливо стиглих насаджень становила 7,4 i 2,7 % вiдповiдно, то у 2003 р. структура цих деревосташв покращилася i становила 11,0 i 4,5 % вiдповiдно, а в 2013 р. - 17,3 i 4,6 % [5-8]. Це свщчить про вирiвнювання вiко-во"1 структури насаджень господарства.
Природнi люи вирубано у цiй мiсцевостi вже на початку Х1Х ст., а п, що залишилися, зазнали докорiнних змiн внаслiдок господарсько'1 дiяльностi i займають вiдносно незначнi площi. Насадження дослщжуваного пiдприемства характеризуються високою продуктивнютю. Динамiку розподiлу площ насаджень головних лiсоутворювальних порiд за класами бонiтету представлено у табл. 3.
Табл. 2. ДинамЫа вЫовог структури насаджень основних лкоутворювальних порiд
Група вку Рш лiсовпо шдкування
1983 1993 2003 2013
площа, га % площа, га % площа, га % плоша, га %
Хвойна секцiя
Молодняки 8446,0 47,0 5571,7 30,2 4226,4 23,0 3716,3 20,3
Середньовiковi 8352,0 46,5 10960,9 59,7 11276,6 61,5 10608,3 57,8
Пристигаючi 815,0 4,5 1377,8 7,4 2024,6 11,0 3162,5 17,3
Стиглi i перестиглi 365,0 2,0 504,6 2,7 834,8 4,5 835,2 4,6
Всього 17978,0 100,0 18415,0 100,0 18362,4 100,0 18322,3 100,0
Твердолистяна секцiя
Молодняки 760,0 55,0 649,7 43,6 520,2 32,6 615,9 33,6
Середньовiковi 529,0 38,3 721,0 48,7 927,9 58,2 927,7 50,6
Пристигаючi 60,0 4,3 60,0 4,0 104,1 6,5 215,9 11,8
Стиглi i перестиглi 33,0 2,4 56,2 3,7 42,4 2,7 72,9 4,0
Всього 1382,0 100,0 1486,9 100,0 1594,6 100,0 1832,4 100,0
М'яколистяна секцiя
Молодняки 1314,0 22,5 1593,3 23,8 820,8 12,2 640,8 9,6
Середньовiковi 2459,0 42,0 3340,1 50,0 3647,1 54,1 2947,1 44,2
Пристигаючi 862,0 14,7 892,6 13,3 1043,1 15,5 1089,5 16,4
Стиглi i перестиглi 1215,0 20,8 865,6 12,9 1224,4 18,2 1988,3 29,8
Всього 5850,0 100,0 6691,6 100,0 6735,4 100,0 6665,7 100,0
Всього по господарству
Молодняки 10520,0 41,7 7814,7 29,3 5567,4 20,9 4973,0 18,5
Середньовiковi 11340,0 45,0 15022,0 56,7 15851,6 59,3 14483,1 54,0
Пристигаючi 1737,0 6,9 2330,4 8,7 3171,8 11,9 4467,9 16,7
Стиглi i перестиглi 1613,0 6,4 1426,4 5,3 2101,6 7,9 2896,4 10,8
Всього 25210,0 100,0 26593,5 100,0 26692,4 100,0 26820,4 100,0
Табл. 3. Динамта розподту площ насаджень головних лкоутворювальних порiд
за класами боштету
Рж лков-порядку-вання Од. вишру Клас боштету Разом Середнш клас бонитет
1ь 1а I II III IV V V
1963 га - 98,0 5580,1 8986,6 2628,0 361,8 - - 17654,5
% - 0,6 31,6 50,9 14,9 2,0 - - 100
1983 га 1,9 429,8 8942,6 1278,4 2030,1 999,0 17,2 - 25210,0
% 0,1 1,7 35,5 50,6 8,0 4,0 0,1 - 100
1993 га 387,6 2020,0 10054,8 11244,9 2462,5 492,7 139,8 - 26802,3
% 1,5 7,5 37,5 42,0 9,2 1,8 0,5 - 100
2003 га 289,9 2203,1 9682,4 10802,5 2367,4 731,8 770,0 48,1 26895,2
% 1,1 8,2 36,0 40,1 8,8 2,7 2,9 0,2 100
2013 га 22952,8 2275,7 685,8 777,3 128,8 26820,4 !,7
% 85,6 8,5 2,5 2,9 0,5 100
Загалом середнш клас боштету лiсiв державного шдприемства становить 1,7 у 2003-2013 рр., водночас як 40 рокш тому лiсовi насадження характеризува-лися близьким до II класу боштету - 1,9. Насадження лкгоспу найбшьшою мь рою представленi I i II класами бонiтету, частка яких становить 36,0 i 40,7 %
вiдповiдно. Насадження з низькими класами бонiтету 1У-Уа займають 1549,9 га або 5,8 %. Це насадження верби i вшьхи порослевого походження багатьох ге-нерацiй, якi зростають у заплавних лiсорослинних умовах. Про зростання про-дуктивностi соснових насаджень свiдчать дат рис. 2.
Узагальнювальним показником, який характеризуе продуктивнiсть насадження, е середня величина стовбурно!' деревини на 1 га. Даш рис. 2 свщчать про те, що за дослщжуваний 50-рiчний перiод динамiка цього показника нев-пинно зростае. У 1963, 1983, 1993 i 2003 рр. запас стовбурно!' деревини соснових насаджень становив 145, 202, 240 i 271 м3га-1 вщповщно. Це св^ить про ефективнiсть люокультурних i лiсогосподарських заходiв, якi проводять на тд-приемствi. Частково це пов'язано з тдвищенням показника середнього вку насаджень, який зрю вщ 41 до 63 роюв. Динамiка продуктивностi iнших головних люоутворювальних порiд теж мае тренд зростання. Так, продуктившсть насаджень дуба звичайного зросла вiд середнього класу бонiтету 11,2 у 1963 р. до 1,9 у 2003 р., а запас стовбурно!' деревини збшьшився за цей перюд вiд 92 до 183 м3га-1 вщповщно.
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14+Класи вку Рис. 2. Динамжа розподту запаав насаджень за памвною породою - сосною звичайною - з 1963 по 2003 ревтйний перюди
Анатзуючи породний склад люового фонду, потрiбно зазначити, що бшьшють соснових культур сформована у виглядi чистих насаджень. Чистi насадження, як вщомо, однобiчно впливають на Грунт i можуть погiршувати умо-ви кореневого живлення. Наприклад, чисп сосновi насадження спричиняють утворення грубого гумусу. Навт незначна домiшка у соснових насадженнях листяних порiд покращуе склад лiсовоí пiдстилки i тдвищуе родючiсть Грунту [10]. Змiшанi насадження, особливо як виконують водоохороннi i водо регуля-тивнi функцн, е ефектившшими порiвняно з чистими. О^м цього, змiшанi насадження менше страждають вiд вiтру, навалiв стгу, пожеж, менше уражують-ся шкщливими комахами i грибковими захворюваннями. Враховуючи також ту обставину, що дослщжет насадження створенi у водоохороннiй зош, яка часто виступае рекреацiйною зоною, то змшаш насадження е бшьш естетичними по-рiвняно iз чистими культурами. Тому, виходячи iз наведеного вище, можна ре-комендувати тдприемству пiд час проектування i створення водоохоронних насаджень враховувати переваги змшаних культур над чистими.
Звичайно продуктивнiсть деревостану тiсно пов'язана iз його повнотою, динамiку яко!' характеризуе табл. 4.
Табл. 4. Динамта розподту площ насаджень за повнотами
Рж лiсов-порядку-вання Од. вимiру Повнота Разом Серед-ня повнота
0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9 1,0
1963 га 71,0 522,0 1605,7 4555,1 5977,4 4130,9 775,9 16,5 17654,5 0,68
% 0,4 3,0 9,1 25,8 33,8 23,4 4,4 0,1 100
1983 га 96,4 370,4 1094,7 6436,9 9997,8 6100,7 949,2 163,9 25210,0 0,69
% 0,4 1,5 4,3 25,5 39,6 24,3 3,8 0,6 100
1993 га 132,5 311,7 1794,8 6592,9 13058,3 3589,9 1202,4 119,8 26802,3 0,68
% 0,5 1,2 6,7 24,6 48,7 13,4 4,5 0,4 100
2003 га 142,0 169,9 1066,2 3975,0 9712,8 9438,0 2278,5 112,8 26895,2 0,72
% 0,5 0,6 4,0 14,8 36,1 35,1 8,5 0,4 100
2013 га 283,6 488,4 2422,6 6734,7 12270,7 4620,4 26820,4 0,74
% 1,1 1,8 9,0 25,1 45,8 17,2 100
Анатз динамки розподшу площ насаджень за повнотами показуе, що середнш показник останньо! зростае в межах господарства. Особливо це поми-но у перюд з 1993 по 2013 р., коли повнота деревосташв зросла iз 0,68 до 0,74. Це свдаить про регламентоване ведения лкового господарства, зокрема догля-дових рубань за формуванням насаджень високо! продуктивностi [1]. Додае оп-тимiзму i факт зростання площ насаджень з модальними повнотами - 0,7 i 0,8, загальна частка яких на перiод 2003 р. становила 71,2 %, що порiвияно з 1963, 1983 i 1993 рр. становила 57,3, 64,0 i 62,1 % вщповщно. Низькоповнотнi наса-дження з повнотами 0,3 i 0,4 займають 311,9 га або 1,2 %. Вони сформувалися внаслщок господарсько! дiяльностi, що зазнали впливу несприятливих природ-но-антропогенних факторiв: буреломш, вiтровалiв, вимокання, а також спалах1в осередкiв коренево! губки.
Дослiджуючи штучш насадження сосни у свiжих борах пiвночi Кт'всь-кого Полiсся МП. Головецький провш ретроспективний аналiз розвитку лкового господарства з 1925 р., коли на базi казенних лкових дач було створено Вище-Дубечанське головне лiсництво [1]. Пiзнiше у 1931 р. його реоргашзова-но в райлкгосп, а потш у лкпромгосп. У 1936 р. оргашзовано Вище-Дубе-чанський лiсгосп, який надалi кiлька разiв реформувався, приймав, залкнював i передавав землi iншим лкокористувачам [1].
За даними лiсовпорядкувания 2013 р., загальна площа Вище-Дубечансь-кого лкгоспу становила 28802,7 га [7]. Роздшено И на 6 лкництв. Питома вага дiлянок, вкритих лковою рослиннiстю, становить 92,2 %, а дшянок, вкритих т-сом, - 87,0 % вщ загально! плошд. За розподшом загально! площi на категорц захисностi лiсiв тдприемство е типовим примiським господарством. До захис-них лiсiв вiднесено 26697,0 га або 92,7 % вщ загально!' площ! До зелено!' зони Киева входить 27756 га (90,4 %). На експлуатацшш лiси припадае лише 2105,7 га або 7,3 % вщ загально! площд лiсового фонду (див. табл. 1).
Отже, домшуючими функциями лiсiв лiсгоспу е захисна, водоохоронна та рекреащйна. Упродовж останшх десятирiч, незважаючи на часткове забруд-нення територií лiсгоспу радiонуклiдами внаслщок аварií на ЧАЕС, площа за-хисних водоохоронних i природоохоронних лкш не зменшуеться. Це свiдчить про те, що теперiшнiй подiл площд на категорií захисностi вiдповiдае госпо-
дарському значенню, природним та економ1чним умовам району розташування лкгоспу 1 перегляду не потребуе. Вимоги до лкового господарства складають-ся тут 1з забезпечення збереженосп лiсiв, шдвищення !х продуктивности водо-охоронних, захисних i рекреацшних властивостей, а в експлуатацiйних лках -також вирощування цiнних сортиментав деревини за змогою в найкоротший термш й активiзацiя користування недеревною сировиною та iншими корисни-ми властивостями лiсу. Висновки:
1. Лiсовi насадження пiдприeмства "Вище-Дубечанське лiсове господарство" знаходяться в межирiччi на другш надзаплавнiй терасi, яка простягаеться з невеликим ухилом з пiвночi на швдень. За даними останнього лковпоряд-кування 2013 р., захиснi лки з категорieю водоохороннi насадження займа-ють домiнуюче положення. Питома вага дшянок, вкритих лiсовою рослин-шстю, становить 92,2 %, а вкритих лком - 87,0 % вщ загально'1 площi. До захисних лiсiв вiднесено 26697,0 га або 92,7 % вщ загально'1 площi. На експлуатацшш лiси припадае лише 2105,7 га або 7,3 % вщ загально'1 площi лiсового фонду.
2. Лкорослинш умови на територп лкгоспу найсприятливiшi для вирощування сосни звичайно'1, насадження яко'1 займають 18385,0 га або 68,6 % ввд площi лiсових д1лянок.
3. Насадження шдприемства характеризуються високою продуктивнiстю. Се-реднiй клас бонiтету становить 1,7 у 2013 р., водночас як 40 роив тому ль совi насадження характеризувалися близьким до II класу бонiтету - 1,9. Насадження лкгоспу найбшьшою мiрою представлен I i II класами боштету, частка яких становить 36,0 i 40,1 % вiдповiдно. Насадження з низькими класами бонiтету IУ-Уа займають 1549,9 га або 5,8 %. Це насадження верби i вiльхи порослевого походження багатьох генерацiй, яы зростають у зап-лавних лкорослинних умовах.
4. Результати аналiзу запасу стовбурно'1 деревини на 1 га сввдчать, що за дос-лвджуваний 50-рiчний перiод динамiка цього показника невпинно зростае. У 1963, 1983. 1993 i 2003 рр. запас стовбурно'1 деревини соснових наса-джень становив 145, 202, 240 i 271 м3га-1 вiдповiдно. Це свщчення ефектив-ностi лiсокультурних i лкогосподарських заходiв, якi проводять на шдприемства Загалом, насадження сосни звичайно'1 характеризуються як ви-сокопродуктивнi i високоповнотнi деревостани, що сприяе виконанню ними сво'х водоохоронних, водорегулювальних i водоочисних функцiй.
Лiтература
1. Головецький М.П. Формування високопродуктивних i бiологiчно стойких штучних наса-джень сосни у свiжих борах твжга Кшвського Полiсся : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.01 / М.П. Головецький. - Харкв : Вид-во УкрНД1ЛГА 1м. Г.М. Ви-соцького. - 2002. - 20 с.
2. Комплексное лесохозяйственное районирование Украины и Молдавии / под ред. С.А. Генсирука. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1981. - 360 с.
3. Маринич О.М. Фiзична географiя Украши : шдручник / О.М. Маринич, П.Г. Шищенко. -К. : Вид-во "Знання". - 2006. - 512 с.
4. Пастернак П.С. Лесохозяйственное районирование Украинской ССР / П.С. Пастернак, Р.Г. Киселевский, И.Ф. Федец, Л.А. Медведев // Лесохозяйственное районирование Украинской ССР. - Лесоводство и агролесомелиорация. - 1980. - Вып. 56. - С. 3-16.
5. Проект организации и развития лесного хозяйства Выше-Дубечанского лесхоззага Киевской обл. - Ирпень : Изд-во "Леспроект". - 1983. - Т. 1, кн. 1. - 395 с. (рукопись).
6. Проект организации и развития лесного хозяйства Выше-Дубечанского гослесхоза объединения "Киевлес". - Ирпень : Изд-во "Леспроект". - 1994. - Т. 1, кн. 1. - 310 с. (рукопись).
7. Проект оргашзаци i розвитку люового господарства ДП "Вище-Дубечанське люове гос-подарство" Кшвського облупрлiсгоспу. - 1ршнь : Вид-во "Укрлiспроект". - 2004. - Т. 1, кн. 1. -203 с.
8. Проект оргашзаци i розвитку люового господарства ДП "Вище-Дубечанське люове гос-подарство" Кшвського облупрлiсгоспу. - 1ршнь : Вид-во "Укрлiспроект". - 2014. - Т. 1, кн. 1. -210 с.
9. Справочник лесовода / под ред. П.С. Пастернака. - К. : Изд-во "Урожай", 1990. - 296 с.
10. Юхновський В.Ю. Протнерозшш лiсовi насадження яружно-балкових систем : моног-рафш / В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга, В.М. Хрик. - К. : Кондор-Вид-во. -2013. - 512 с.
Юхновский В.Ю., УрлюкЮ.С., Головецкий М.П. Динамика лесного фонда Государственного предприятия "Выше-Дубечанское лесное хозяйство"
Проанализирована динамика лесного фонда ГП "Выше-Дубечанское лесное хозяйство" за 50-летний период. Лесорастительные условия хозяйства благоприятные для выращивания сосны обыкновенной, насаждения которой растут на площади 18385,0 га, что составляет 68,6 % от площади лесных участков. По данным последнего лесоустройства, защитные леса с категорией водоохранные насаждения занимают доминирующее положение. Удельный вес участков, покрытых лесной растительностью, составляет 92,2 %, а покрытых лесом - 87,0 % общей площади. К защитным лесам отнесены 26697,0 га (92,7 %). На эксплуатационные леса приходится лишь 2105,7 га или 7,3 % общей площади лесного фонда.
Ключевые слова: лесной фонд, водоохранные насаждения, породный состав, возрастная структура, бонитет, полнота, запас, динамика.
Yukhnovskyy V. Yu., Urlyuk Yu.S., Holovetskyy M.P. The Dynamics of Forest Fund of State Enterprise "Vyshtche-Dubechansk Forestry"
The dynamics of forest state enterprise "Vystche-Dubechansk Forestry" was analyzed for 50-year period. The forest site conditions are favourable for growing Scotch pine, which stands grow on an area of 18385.0 hectares, which constitutes 68.6 % of the area of forest land. According to the latest forest inventory the category of protective forests with water conservation plantations occupy a dominant position. The share of areas covered with forest vegetation is 92.2 % and forested cover is 87.0 % of the total area. Protective forests share is 26697.0 ha (92.7 %). Operational forests account for only 2105.7 ha or 7.3 % of the total area of forest fund.
Keywords: forest fund, water conservation stands, species composition, age structure, site index, density, stock, dynamics.
УДК 630 *[5+64] Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДИНАМ1КА ОСНОВНИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В МОДАЛЬНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В Р1ЗНИХ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розроблеш моделi росту у висоту та за дiаметром, моделi дпнамжи вщносно! та абсолютно! повнот деревосташв i загальних запаав для модальних ялицевих прських деревосташв рiзних класгв боштету адекватно описують особливост росту в межах ви-дшених екшозицшно-орографiчних груп (ЕОГ) та у типах люорослииних умов (ТЛУ) С2-С3 i Э2-Оз. Коефщенти ргвнянь регреси визначено iз вщповщною точшстю.
