CC BY
44
Литература
1. Трухоновец В.В., Бабицкая В.Г., Щерба В.В. Сравнительная оценка химического состава и антиокислительной активности плодовых тел и глубинного мицелия съедобных ба-зидиальных грибов Pleurotus и Lentinus// Проблемы лесоведения и лесоводства: Сб. науч. тр./ Институт леса НАН Б. - Гомель, 2001, вып. 52. - С. 90-114.
2. Левонтин Р. Генетические основы эволюции: Пер. с англ. - М.: Мир, 1978. - 350 с.
3. IUPAC-IUB Comission on Biochemical Nomenclature. The Nomenclature of multiple forms of enzymes// Arch. Biochem. Biophys. - 197. - Vol. 147, № 1. - P. 1-3.
4. Гончаренко Г.Г., Падутов В.Е., Потенко В.В. Руководство по исследованию хвойных видов методом электрофоретического анализа изоферментов. - Гомель, Госкомитет СССР по лесу, 1989. - 64 с.
5. Гончаренко Г.Г., Силин А.Е. Популяционная и эволюционная генетика сосен Восточной Европы и Сибири. - Мн.: Тэхналопя, 1997. - 192 с.
УДК 630*228:630*831 Доц. В.1. Ткачук1, канд. с.-г. наук -
ДЛГО "Житомирлк"
ПРОБЛЕМА ОПТИМ1ЗАЦ11 Л1СОВОГО ПОКРИВУ ПОЛ1ССЯ
Проанашзовано теригсральний розподш лав репону та запропоновано засади оп-тим1заци рiвня люистосп. Наведено розрахунки вирiвнювання структури соснових лав Правобережного Полюся за в1ком. Даеться прогнозне бачення розвитку соснових дю1в.
Doc. V.I. Tkachuk-SFE "Zhitomirlis" Problem of optimization of a forest cover in the woodlands
The territorial distribute of regional forests are analyzed and made proposes according optimizations of the level of foresting. Accounting of approximated of age structure of pine forests in Left-bank Polissia are present. The prognosis visions of developed pine forests are given.
Вступ. Сучасна нацюнальна люова полггика, виходячи з позицш ста-лого розвитку, передбачае невщкладне виршення у найближчш перспектив! оптим1зацп породного складу та вiковоi структури деревосташв на засадах вщповщносп ix бюлопчним особливостям та люорослинним умовам.
Це забезпечить у майбутньому збшьшення ресурсiв деревини та роз-ширення експлуатацiйниx можливостей лiсiв. Такий концептуальний шдхщ мае своi зонально-регiональнi особливостi, зумовленi не лише диференщ-ацiею природноклiматичниx умов та специфжою формування лiсовоi рослин-ност^ але й структурних економiко-ринковиx вщносин.
Iсторичнi та лiсiвничо-економiчнi передумови. Оскшьки сосна зви-чайна е домшуючою та типотвiрною породою на значнш частинi територii Украiни, то проблема оптимiзацii системи вирощування соснових насаджень е одшею з найважливiшиx з точки зору не лише регюнального лiсiвництва, але й еколого-географiчноi стабшзацп мiсцевиx ландшафтiв [1, 3]. У зв'язку з цим до 2015 р. на ПолюЫ плануеться залюити 23 тис. га неугiдь. Якщо витри-муватиметься пропорцiя у стввщношенш мiж насадженнями сосни зви-
1 Ген. директор державного л1согосподарського об'еднання "Житомирл1с", м. Житомир, вул. Хл1бна, 41, тел. (0412) 22-64-99.
чайно! та шших порiд, то площа культур за участю сосни становитиме близь-ко 14 тис. га. Ре^защя цього завдання вимагатиме не лише активiзащl таких напрямiв лiсокультурного виробництва, як селекщя та насiнництво, лiсовi розсадники та технологiя лiсорозведення, але й розв'язання проблеми оптимь зацп само! системи вирощування соснових насаджень.
Виснажливе люокористування в минулому призвело в середиш XX ст. до швидкого зниження лiсистостi Правобережного Полюся Украши, дуже не-рiвномiрного територiального розподiлу лiсiв, особливо найбiльш розпов-сюджених соснових. Пiсля закiнчення Друго! свггово! вiйни лiсистiсть тери-тори регiону почала зростати. За перюд з 1946 по 2001 р. люистють Волинсь-ко! областi збшьшилась з 17.2 до 30.9 %, Житомирсько! - з 24.9 до 32.7 %, Рiвненськоl - з 25 до 36.5 %.
Протягом друго! половини XX ст. продуктившсть лiсiв регiону в цшо-му помггно зросла На початок 2002 р. середнш запас насаджень об'еднання мЖитомирлiсм збiльшився, порiвняно з 1940 р., у 2,5 раза, "Волиньлю" - у 2,1, '^внелю" - у 2 рази. Якоюсь мiрою це пов'язано зi значним зростанням пито-мо! ваги середньовiкових деревосташв i зменшенням частки молоднякiв. Ос-кiльки у Центральному Полiссi такий перерозподш структури лiсiв за вжом вiдбувся ранiш i питома вага середньовжових деревостанiв тут вища, шж у Захiдному Полiссi, в об'еднанш "Житомирлiс" зростання середнього запасу бшьш значне. Проте головним чинником збшьшення продуктивностi лiсiв ре-гiону, як i в цiлому в Укршт, у згаданий перiод була штенсифжащя люогос-подарського виробництва, спрямована на оптимiзацiю складу лiсiв за породами, замшу низькоповнотних похщних насаджень на коршт, здебiльшого на сосняки. Середнш запас соснових насаджень за перюд з 1940 р. по 2002 р. збшьшився в об'еднанш "Волинкшс" у 2,2 раза, "Житомирлю" - у 2,8, '^вне-лю" - у 2,1 раза, тобто бшьш швидкими темпами, шж загальний запас.
Протягом останнiх 30 роюв розподiл насаджень за класами боштету поступово полiпшувався. Проте досить значна частка деревосташв (об'еднання "Волиньлю" - 16,6 %, "Житомирлiс" - 13,2 %, "Рiвнелiс" - 21,6 %) ще мае III i нижчий класи бонiтету. В об'еднанш "^внелю", унаслiдок повторного за-болочування, збшьшилась площа насаджень Уа i нижчих клашв бонiтету. За той же час у Центральному Полюс полшшився розподiл насаджень за повно-тами. З 1978 по 1996 р. частка високоповнотних насаджень зросла (об'еднання "Житомирлю") - з 39,8 до 45,2 %. У Захщному Полюс частка насаджень iз повнотою 0.8-1.0 iстотно зменшилась. Значною залишилась питома вага зрщ-жених, iз повнотою 0.5-0.7, насаджень. Збер^аеться, особливо у пристига-ючих та стиглих деревостанах, ютотна рiзниця фактично! i потенцiйно мож-ливо! продуктивность
Якщо розглянути об'ем деревини, отриманий вiд усiх видiв рубань головного i промiжного користування у перерахунку на 1 га вкрито! люом пло-щi, можна дшти висновку, що середнiй прирiст деревини у люах Правобережного Полюся використовувався повнiстю лише в першi десятирiччя тс-лявоенного перiоду та й то за рахунок перевищення розрахункових норм вщ-пуску люу. В об'еднаннi "Волиньлiс" у 1950 р. середнш об'ем рубань на 1 га
вкрито! лiсом дорiвнював 3,5 м, тобто середнш прирют (2,0 м) використову-вався на 175 %, в об'еднанш "Житомирлю" у той же рж об'ем рубань дорiв-нював середньому приросту (2,6 м на 1 га), а в об'еднанш "^внелю" середнш прирют був використаний на 123 % (об'ем рубань - 2,7, середнш прирют -2,2 м3 на 1 га).
Надал^ внаслщок нерiвномiрного розподiлу насаджень за вшом, не-достатньо! кшькосп стиглих деревостанiв, перевищення розрахунково! люо-сiки, такий обсяг лiсокористування виявився виснажливим. Рiвень викорис-тання середнього приросту деревини почав знижуватись, причому темпи цього спаду в межах регюну ютотно рiзнились. У Центральному Полюс в перюд з 1950 р. до 2000 р. розмiр користування деревиною зменшився з 100 до 50 % середнього приросту, у Захщному - з 123 ('^внелю") i 175 % ("Волинь-лю") вщповщно до 31 i 33 %. Для люодефщитно! Украши таю негативш тен-денцп у лiсокористуваннi пiдсилюються зростанням частки деревини вщ про-мiжного користування, що веде до економiчних утрат вщ погiршання товарно! структури лiсозаготiвель.
Головною причиною незбалансованостi ресурсв деревини й об'емiв лiсозаготiвель, що може в найближчi десятирiччя створити серйозш переш-коди вiдновленню й розвитку галузей народного господарства, особливо дере-вообробно! й будавельно!, е шнорування в минулому принципу стабшьного не-виснажливого лiсокористування, недостатнiсть довгострокового прогнозування.
Структура лiсiв Правобережного Полюся Украши за вжом далека вщ оптимально!. Як у цiлому, так i для окремих порщ, особливо сосни, спостерь гаеться значна асиметрiя розподiлу деревостанiв за групами вшу з надмiрною питомою вагою середньовжових насаджень i нестачею частки вех шших вь кових груп. Впродовж останшх п'яти рокiв спостерiгаеться концентращя вкрито! лiсом площi в дiапазонi середньовiкових деревостанiв (42,7-49,1 %), подальше стрiмке зменшення питомо! ваги молодняюв (22,2-27,8 %) i деяке збшьшення частки пристигаючих (17,3-19,2 %) та стиглих (6,1-14,6 %) деревосташв. Якщо останне визначае можливють надалi дещо збiльшити розмiр лiсокористування, то зменшення частки молодняюв майже у два рази, порiв-няно з нормальним розподiлом, може призвести у майбутньому до порушен-ня стабшьност лiсокористування.
Установлено, що стабiлiзацiя розрахунково! лiсосiки за площею веде до формування рiвномiрного розподiлу лiсiв за групами вшу. При цьому, як показали розрахунки, перюд формування структури лiсiв за вжом, що вщпо-вщае вимогам нормального лiсу, у випадку, якщо загальна !х площа ютотно не змiнюеться, дорiвнюе оберту рубання. Якщо ж площа лiсiв зростае, перюд формування тако! структури збшьшуеться на кiлькiсть рокiв, яке потрiбне для лiсовiдновлення на прийнятих землях. Утворення нормального люу чи структури, близько! до нього, потребуе перюду, який дорiвнюе одному-двом обертам рубання. Визначеш вище передумови розширення ресурсного потен-цiалу соснових лiсiв Правобережного Полiсся можуть бути ефективно вико-ристанi лише за умови стабшьного невиснажливого лiсокористування. Стабь лiзацiя лiсокористування залежить вiд рiвномiрностi розподшу лiсiв за вiком.
Станом на початок Х1Х ст. у межах територн кожно! з адмiнобластей Полюького регiону лiсистiсть вардае в дуже широкому дiапазонi. Видiлено три групи адмшрайошв, що мають сво! особливост^ якi необхiдно враховува-ти в процес формування програм оптимiзацн рiвня лiсистостi й територiаль-ного розподшу лiсiв [2]:
• 1 група - л1состепов1 1, частково, перехщт до полюьких, фактична лшистють яких, як правило, значно менша вщ оптимально!;
• 2 група - перехвдт до полюьких 1 твденнополшьш, де спостер1гаеться, за-лежно ввд шторичного минулого й економ1чного розвитку району, найбшь-ший д1апазон змши фактично! люистост!;
• 3 група - полюьш, !з високою фактичною лшистютю, яка, проте, не завжди (у Р1вненськш 1 Волинськш областях) досягае оптимально!.
Станом на 1 Ычня 2002 р. розподш соснових лiсiв регiону за вжом за-лишався вкрай нерiвномiрним. Найбшьша частка (39,6-48,0 %) площi соснових насаджень сконцентрована у груш середньовжових. В цiлому фактична питома вага середньовшових соснякiв удвое перевищуе необхiдну для нормального люу. Частка молоднякiв 2 класу (20,1 %) i пристигаючих (20,0 %) -оптимальна. Проте надалi щ величини не залишаться незмiнними. Вже через 20 роюв частка молодняюв 2 класу зменшиться бiльше шж у два рази, а пристигаючих деревосташв - навпаки, збшьшиться у 2,1 раза.
Мета та методика дослвджень. Передбачалося розробити науковi засади оптимiзацil рiвня люистост залежно вiд особливостей територiального розподшу лiсiв. Для цього за експонентними кривими розраховано показники рiвномiрного зростання люистосл територп вiд пiвденних адмшрайошв 1 групи до швшчних 3 групи.
Проведено розрахунки вирiвнювання структури соснових лiсiв Правобережного Полюся за вжом. При цьому додатково враховувався перехщ до соснових молодняюв закультивованих зрубiв, де ранiш зростали похiднi чи малоцiннi деревостани шших порiд (табл. 1).
Табл. 1. Очшуване збтьшення плош^ соснових лшв Правобережного Полся,
тис. га
Шляхи надходження площ Об'еднання
"Волиньл!с" "Житомирлш" "Р!внел!с"
Сшьськогосподарсью невг!ддя 68,4 85,7 54,5
Не вкрит л!сом площ! 5,0 6,1 6,5
в т.ч. згарища ! загибл! насадження 0,3 0,1 0,2
зруби минулих рок!в 3,6 4,5 5,0
галявини, пустир! 1,1 1,5 1,3
Нез!мкнен! л!сов! культури 5,2 11,3 6,4
Нелшов! земл! 0,1 2,5 0,3
Фонд трансформац!! породного складу 20,0 57,2 49,1
Разом: 98,7 162,8 116,8
Отримаш результати. Для досягнення оптимально! люистост в Жи-томирсьюй областi (36.2 %) вкриту люом площу потрiбно збiльшити на 145,9 тис. га, у Рiвненськiй (40.6 %) - на 93,1, у Волинськш (35.8 %) - на
146,9 тис. га, головним чином, за рахунок земель шших лiсокористувачiв, шляхом залюнення прийнятих у люовий фонд виснажених сшьськогоспо-дарських угiдь цшними деревними породами, насамперед сосною, а також трансформаци малоцiнних похiдних деревосташв переважно на сосновь
Складнicть практичного розв'язання завдання багато в чому зале-жить вщ змiн у формах власност на лiси, перерозподшу ix мiж користувача-ми, законодавчому визначенш категорiй лiсiв за функщональним призначен-ням та розробцi диференцшованих правил й нормативiв користування ними. Проведене порiвняння таксацiйниx показникiв стало доказом того, що нащ-оналiзацiя всix лiсiв не гарантувала однакового тдходу до рацiонального ве-дення люового господарства в лiсаx, подшених за суспiльною формою користування. Господарювання в колгоспних лiсаx багато в чому повторило негативш риси приватних i общинних лiсiв минулого, у яких форма володшня i форма користування збшалися. Колгоспи i деяк iншi користувачi практично не виконували зобов'язання перед державою за збереження й вщновлення ль сових ресурсiв, рацiональне використання люових земель i водоохоронно-за-хисних властивостей лiсiв, наданих ним у безстрокове користування. У цшо-му ж протягом II половини XX ст. свою незаперечну перевагу довела державна форма користування люами. Порiвняння показниюв, котрi характеризують у Правобережному Полюс Украши люовий фонд рiзниx груп i категорiй за-хисност^ показуе, що розподiл лiсовоï плошд за категорiями земель i продук-тивнiсть насаджень тут практично не вiдрiзняються. Саме тому оргашза-цшними передумовами оптимiзацiï функцiональноï придатностi соснових ль сiв регiону i розширення ïx лiсосировинного потенцiалу е досконалi форми власностi, користування лiсами, обгрунтована структура лiсового фонду за народногосподарським значенням.
Перехщ вiд першоï вiковоï лiсосiки до лiсосiки рiвномiрного користування i стабшзащя розрахунково!" люоски за площею ведуть до поступового формування рiвномiрного розподiлу соснових лiсiв за групами вiку. Перiод формування нормального люу дорiвнюе двом 80^чним обертам рубання.
Оскiльки у 2000 р. частка сосново1' деревини в загальнш масi фактичного вщпуску становила в об'еднаннi "Волиньлiс" - 56,2 %, "Житомирлю" -65,6 %, "Рiвнелiс" - 65,7 %, надалi, за умови вiдповiдноï трансформаци породного складу, участь соснових насаджень у вкритш люом площд зросте з 57,366,0 до 62,3-74,4 %, а якщо буде виршене питання про передавання i залюнен-ня сiльськогосподарськиx угiдь - питома вага ïx збшьшиться ще ютотшше, що буде мати наслщком подальше нарощування ресурсiв сосново1' деревини.
Рекомендацп. Рiвномiрний розподiл соснових лiсiв за вiком е переду-мовою стабшьнос^ лiсокористування i, вiдповiдно, економiчноï стабiльностi не тiльки лiсогосподарськиx шдприемств, але ще й лiсозаготiвельноï промис-ловостi, деревообробки та iншиx галузей лiсового комплексу. Але формування нормального люу не може бути остаточно гарантованим, по-перше, зважа-ючи на тривалий перюд, потрiбний для цього, а, по-друге, з огляду на велику складнють виршення рiзноманiтниx проблем у його реалiзацiï, яка не врахо-вувалась при укрупнених розрахунках. Протягом перюду формування в умо-
вах ринково! економiки можуть iстотно змiнитись попит на деревину окре-мих порщ i сортиментiв, цiни на них, полшшет економiчнi й технiчнi аспек-ти лiсокористування, зокрема, вiки рубань. Тому в доповнення до узагальню-ючого довготермшового розрахунку формування нормального люу, який мо-же бути орiентиром, надалi слiд кожнi черговi 10 рокiв складати детальш гте-рацiйнi програми лiсокористування, що дасть змогу постiйно пiдвишувати розмiр розрахунково! лiсосiки й одночасно контролювати загальний хiд формування нормального люу.
Середньотермiновий (2001-2050 рр.) прогноз нарощування ресурсiв стигло! сосново! деревини i об,емiв лiсокористування в соснових люах Правобережного Полiсся, придатних для експлуатацп, тдтверджуе висновки про можливу значну штенсифшащю цього процесу. Ресурси стигло! деревини в соснових люах регюну можуть збiльшитись у 3,0-3,5 раза. Вщповщно може зрости розрахункова люосша головного користування за об'емом.
Л1тература
1. Гордиенко М.И., Шаблий И.В., Шлапак В.П. Сосна обыкновенная, ее особенности, создание культур, производительность. - К.: Либщь, 1995. - 224 с.
2. Короткий довщник з люового фонду Укра!ни (за матер1алами чергового державного обл1ку лшв Укра!ни станом на 01.01.96)/ Держ. ком. люов. госп. Укра!ни. - К., 1998. -101 с.
3. Культури сосни звичайно! в Укра!т/ М.1. Горд1енко, В.П. Шлапак, А.Ф. Гойчук, В О. Рибак, В.М. Мауер/ Ид ред. Ак. ЛАНУ М.1. Горд1енка. - К.: Либвдь, 2002. - 871 с.
УДК 630*187:502.4(477.43/44) 1нж. М.Я. Музика1 - Природный зап^ов^дник
"Медобори "
КОР1НН1 ТА ПОХ1ДН1 ДЕРЕВОСТАНИ Д1БРОВ ЗАХ1ДНОГО
ПОД1ЛЛЯ
На прикладi природного заповiдника "Медобори" розглядаеться типологiчна структура i таксацiйнi особливосп лiсiв, аналiзуються кiлькiснi та яюсш характеристики корiнних i похщних деревостанiв.
Eng. M.Ya. Muzyka - Natural Reserve "Medobory" Primary and secondary forests of the West Podillya
Typological structure and taxation peculiarities of forests are viewed on the example of Natural Reserve "Medobory". Qualitative and quantitative characteristics of primary and secondary forests are analysed.
Загальна площа природо-запов!дних об'ект!в Тернопшьсько! облает! перевищуе 116,5 тис. га, в т.ч. по Зах!дному Под!ллю 74,1 тис. га - 63,6 % (П'ятк!вський, 2003). Площа заповедника "Медобори" - 10521 га, в межах За-х!дного Под!лля (основний масив запов!дника) - 9521 га, з них 8904,8 га (93,5 %) вкрито л!совою рослинн!стю. 1нш! вкрит! л!совою рослинн!стю при-родоохоронн! об'екти рег!ону (заказники, запов!дн! урочища) - 210 га.
1 Директор Природного заповщника "Медобори", смт. Гримайл1в
