CC BY
69
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМ!! Л1СОЗНАВСТВА, Л1С1ВНИЦТВА, ТАКСАЦН, Л1СОВПОРЯДКУВАННЯ ТА ЕКОНОМ1КИ
УДК 630*[44.582.926.3+228](477) Доц. Л.М. Матушевич, канд. с.-г. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
В1КОВА СТРУКТУРА НАСАДЖЕНЬ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 СХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРА1НИ ЗАЛЕЖНО В1Д Н ПОХОДЖЕННЯ
Дослiджено вiкову структуру насаджень сосни звичайно! залежно вiд и похо-дження. Проаналiзовано розподiл площi соснових лiсiв за класами вжу всiх держав-них пiдприeмств люового господарства, вiднесених до Полюько! зони, окремо за областями. Порiвняно фактичний розподш площi соснякiв Схщного Полiсся за вiкови-ми групами з оптимальним.
Ключовi слова: Схщне Полiсся, адмiнiстративна область, вжова структура, на-садження сосни звичайно!, походження, класи вжу, групи вжу, фактичний та опти-мальний розподш.
Структура насаджень за вжом е важливим показником тд час ощню-вання люових ресуршв. В1к насаджень е одним з основних таксацшних показ-ниюв, за яким встановлюють бшьш1сть господарських заход1в та визначають продуктившсть люу. Вжова структура люових насаджень 1стотно впливае на величину приросту дерев та можливий розм1р користування деревиною. 1сну-ючою вжовою структурою насаджень та величиною р1чного приросту кон-тролюють р1чну люошку. Тобто, вона дае уявлення про площу л1с1в у межах клашв 1 груп вжу, а також про запаси в них деревини, що можуть використо-вуватись як у поточному, так 1 в майбутшх десятир1ччях. Кр1м цього, у про-цеш свого розвитку лю продукуе оргашчну масу, виконуючи при цьому низку шших функцш: нагромаджуе сонячну енерпю, виробляе кисень, сприяе затриманню вологи на полях, регулюе р1вень води у р1чках, фшьтруе воду, запоб1гае повеням тощо. 1нтенсивнють наведених функцш залежить вщ в1ку насаджень [1].
Необхщшсть тривалого часу для вщтворення люу й потреба безперер-вного користування деревиною наявност в господарств1 насаджень р1зного в1ку. Практика люовпорядкування прагне не допускати зменшення запаив деревини, необхщних для правильного ведення господарства. Тому для за-безпечення у господарст оптимального запасу, насадження розподшяють за вжовими групами. Для нормального ведення люового господарства опти-мальним е р1вном1рний розподш насаджень за класами вжу.
Мета досл1дження - проанал1зувати сучасний стан вжово! структури сосняюв Схщного Полюся Укра!ни за !х походженням.
Об'ект та матер1али дослщження. Об'ектом дослщження е соснов1 насадження Схщного Полюся Укра!ни, яке займае л1вобережну частину зони
Полюся у межах полюьких районiв Сумсько! й Чершпвсько! областей. Про-аналiзовано розподш площi лiсових дшянок, укритих люовою рослиннютю, у яких сосна звичайна виступае як головна порода, зокрема, в Сумськш областi 3-х державних тдприемств лiсового господарства ("Свеське", "Середино-Будське", "Шосткинське), у Чернiгiвськiй област 11 державних пiдприемств лiсового господарства ("Борзнянське", "Городнянське", "Добрянське", "Ко-рюювське", "Шжинське", "Новгород-Сiверська ЛНДС", "Новгород-Оверсь-ке", "Остерське", "Семешвське", "Холминське", "Чернiгiвське"). Варто сказа-ти, що у ДП "Борзнянське люове господарство" та ДП "Шжинське лiсове гос-подарство" проанатзовано лише тi площi вкритих люовою рослиннютю люо-вих дшянок, яю вiднесенi у встановленому порядку до полюько! зони [4]. При цьому використано матерiали банку даних "Люовий фонд" ВО "Укрдер-жлiспроект" станом на 1.01.2011 р., загальш дат якого представлено в довщ-нику з лiсового фонду Укра!ни [3]. Проаналiзовано 13 660 видЫв у Сумськiй i 50 261 у Чершпвськш областях, загальна площа яких вiдповiдно становить 43 067,7 i 194 489,3 га. Всього проанатзовано 63 921 видiл укритих люовою рослиннютю люових дiлянок вказаних областей, на загальнш площi 237 557,0 га.
Результати дослвдження. Сосновi лiси на територп Схiдного Полiсся займають домiнуюче положення i продукують тут найбiльшу частину фiто-маси. На Полiссi сосновi лiси виникли ще в часи галогену й перейшли послi-довш фази розвитку i поширення [6]. Сосновi лiси зростають тут у рiзних лi-сорослинних умовах, вщ дуже сухих пiщаних до верхових болгг. Бiологiчнi особливостi сосни звичайно! дають змогу !й легко займати як вщкрип прос-тори, так i зростати на сухих, вологих i сильно заболочених Грунтах. Продук-тивнiсть сосни, значною мiрою, визначаеться вологiстю Грунтiв, останне та-кож е одшею з умов для и успiшного вiдновлення. У повоенш роки минулого столiття, й до тепер, набуло поширення штучне вщновлення соснових лiсiв, що скорочуе перюд та агротехнiку !х вирощування. Тому, на сьогодш, сфор-мувалися сосновi лiси рiзного походження: насiнневi природш та насiнневi штучнi. Рiзне походження соснових лiсiв iстотно вплинуло на !х вiкову структуру. Цьому свщчать обсяги користування лiсом та його поновлення, яю не завжди були рiвномiрними. Крiм цього, частина створюваних лiсових культур, iз рiзних причин гинули й !х замiщували iншi деревнi види. Для природного люовщновлення не завжди створювались комфортш, сприятливi умови. У багатьох випадках, коли на дшянках була достатня кшькють якiсно-го пiдросту, технолопя рубань головного користування не сприяла !хньому збереженню. Сформульованi особливостi росту й люовщновлення соснових насаджень Схщного Полiсся Укра!ни спонукали дослiдити !х вiкову структуру за походженням.
Головним чинником формування вiковоl структури лiсiв, здебiльшого, виступае господарська дiяльнiсть людини. Ця дiяльнiсть може призвести як до значного зменшення, або взагалi знищення, так i до значного збiльшення, або менш-бшьш рiвномiрного розподiлу площi тих чи шших насаджень на певнш територil, тобто, це постiйний динамiчний процес, який змiнюеться.
Сучасний розподш площi соснових насаджень за класами вiку Полюько! зони Сумсько! област показано на рис. 1.
Рис. 1. Розподт плош^ соснових насаджень за класами вк Пол^ькоХ зони Сумськог областц %: а) настневе природне походження; б) настневе штучне
походження
Як видно з рис. 1(а), вшова структура соснових лiсiв природного на-сшневого походження Сумсько! област значно порушена. Це засв^уе, що сосна звичайна в дослщжуваному регют, на цей час, природно майже не по-новлюеться. Частка природного поновлення молодих (1-1У клас вiку) та се-редньовiкових (У-У1 клас вiку) соснових насаджень з I по V класи вжу стано-вить вiд 0,2 до 0,6 %, а VI лише 1,7 %. Натомiсть, стиглi й перестш\ш наса-дження, за умови прийнятого вжу головного рубання в експлуатацшних ль сах для сосни звичайно! (81-90 рокiв) [5], становлять 66,0 %, а пристиглi (VII-VIII клас вiку) - 30,5 % за загальною площею.
На вщмшу вiд природних, вiкова структура штучних соснових насаджень насшневого походження Сумсько! областi (рис. 1(б) дещо полiпшена, але далека вщ рiвномiрно!. Тут спостерiгаеться наявнiсть значно! частки прис-тиглого (49,3 %) й нагромадження стиглого (16,6 %) люу. Нерiвномiрний роз-подiл плошд сосни звичайно! за класами вжу в групi молоднякiв (вiд 2,5 до 5,7 %) та середньовжових насаджень (7,2 та 12,1 %). Причиною цього можуть бути малi обсяги люовщновлюваних площ, вчасшсть !хнього залiснення, якiсть приживлювальностi культур, несприятливi природнi фактори тощо.
Аналогiчна ситуащя сучасного розподiлу плошi соснових насаджень за класами вжу спостерiгаеться i для Полiсько! зони Чернiгiвсько! област (рис. 2).
Рис. 2. Розподт nлошi соснових насаджень за класами вшу Полшьког зони Чернтвськог област^ %: а) настневе природне походження; б) настневе штучне
походження
Як видно з рис. 2(а), вжова структура соснових лiсiв природного насшневого походження Полюько! зони Чершпвсько! обласп, також, значно порушена й характеризуеться наявнiстю значних площ стиглого й перестиг-лого (51,4 % вщ загально1 площi) та пристиглого (42,0 %) лiсу. Площi соснових насаджень природного насшневого походження з I по VI класи в^ дуже мiзернi й змiнюються вщ 0,1 % (I клас вжу) до 3,7 % (VI клас вiку).
Вiкова структура штучних соснових насаджень насшневого походження Чернтвсько! обласп (рис. 2(б), порiвняно з Сумською областю, бiльш рiвна, i в групi молоднякiв (20,1 %) та середньовiкових (27,7 %) насаджень наявна частка розподшу площi за класами вiку значно бшьший, i змь нюеться меншою мiрою. Натомiсть, спостерiгаеться наявнiсть значно1 кшь-костi пристиглих насаджень (41,1 %), особливо VIII класу вiку (27,1 %).
Загальна площа соснових лiсiв Схiдного Полiсся (табл.) становить 237 557 га або 70,4 % вщ загально! площi лiсiв цього регюну, з яких лише 14,0 % лiсiв природного насiнневого походження, решта 56,4 % - штучного. Розподш площi соснових лiсiв за класами в^ дуже нерiвномiрний, особливо природних, понад 50 % яких на цей час, е стиглими й повинш найближчим часом вщводитись у рубання головного користування, щоб не втратити свое! якосп. У перспектив^ вже через десятирiччя, до наявних стиглих соснових насаджень будуть вщнесеш теперiшнi насадження VIII класу в^, ще 26,8 %. 1снуючий розподiл соснових лiсiв за класами вжу дае пiдстави стверджувати, що в лiсах Схiдного Полiсся Укра!ни вiдбуваеться значне нагромадження стиглого люу. Для вирiвнювання вжово! структури соснових насаджень, у наступш десятирiччя необхщно збiльшувати обсяги рубань головного користування у сосновш госпсекцп, а також збшьшувати площi та полшшувати комплекс заходiв з вiдновлення сосни звичайно!. Наявна, на цей час, кшь-кiсть соснових молоднякiв, не зможе забезпечити надалi рiвномiрного користування люом.
Табл. Розподш площ соснових насаджень за класами вжу Схiдного Пошсся
УкраТни (чисельник - га; знаменник - %)
Класи вжу Разом
I II III IV V VI VII VIII IX
Насшневе природне походження
56,9 276,4 154,1 564,7 264,9 1674,0 8270,4 11030,3 25081,6
0,1 0,6 0,3 1,2 0,6 3,5 17,5 23,3 52,9 100
Насшневе штучне походження
7837,6 12664,3 8217,8 7413,8 22101 27359,5 28691,8 52574,6 23323,3 190183,7
4,1 6,7 4,3 3,9 11,6 14,4 15,1 27,6 12,3 100
Разом у Сх1дному Полюй
7894,5 12940,7 8371,9 7978,5 22365,9 29033,5 36962,2 63604,9 48404,9
3,3 5,4 3,5 3,4 9,4 12,2 15,6 26,8 20,4 100
Сукупний розподш площi соснових насаджень (природних i штучних) Схщного Полюся за класами в^ показано на рис. 3, з якого видно, що в цьому регюш наявнi сосновi насадження вiд I до XIX клаив вiку. Найбiльше площi сосни звичайно! зосереджено у VIII клас в^ (26,8 %). Вiд близько
10 % у V клас вшу до 15,6 % у VII клас вшу змiнюються i площi соснових насаджень VI та IX клаЫв BiKy. В шших класах BiKy площа сосни звичайно!' становить коло 5 % i менше. Площi наявних соснових насаджень XII i старших класiв вiкy незначш, вiд 0,5 до 0,01 %.
I III V VII IX XI XIII XV XVII XIX Класи вку Рис. 3. Загальнийрозподт площi соснових насаджень за класами eiKy Схiдного
Полся Украти, %
Постшне користування люом можливе за умови, якщо в господарсга завжди е частка стиглих, придатних для рубання, деревостанiв, а в щеаш - за тако!' вшово!' структури, коли у лiсi е насадження рiзного вiкy, починаючи з одного року i закшчуючи вiком стиглостi, за яким встановлений оберт рубання [2]. Вщповщно до наявно!' теори оптимального розподшу за класами вiкy (що випливае з поняття про нормальний лк), згiдно з якою щорiчна площа насаджень, що надходять у рубання, протягом уЫх перiодiв розрахунку зали-шаеться незмiнною, а 1'хнш максимальний вiк збiгаеться з обертом рубання, можна спроектувати оптимальний розподiл люу в розрiзi груп вiкy [2].
1снуючий та оптимальний розподш площi соснових насаджень Схщ-ного Полюся Укра'ни за групами вшу (рис. 4), значною мiрою, вiдрiзняеться вiд оптимального. Нерiвномiрний розподiл плошд за класами вiкy, своею чертою, наклав вщбиток на розподш площд за групами вiкy. На тепер, сосновi насадження в люовому фондi Схiдного Полiсся Укра'ни становлять: молод-няки - 15,6 %, середньовiковi 21,6 %, пристиглi 42,4 %, стиглi 20,0 %, перес-тиглi - 0,4 % вщ загально!' площi. Як видно з рис. 4, лише в середньовшовш груш фактичний розподш соснових насаджень близький до оптимального. Натомють, спостер^аеться значний брак молодняюв та значний надлишок пристиглих i стиглих насаджень.
молодняки середньовков1 пристиш стиш перестиш Групи в1ку
Рис. 4. Фактичний та оптимальний розподт nno^i соснових насаджень за групами eiKy Схiдного Полся Украти, %
Пiд час анатзу вжово! структури соснових насаджень не враховували багатофункцiональне призначення лiсiв дослiджуваного регюну, не враховували виконання ними захисних, саштарно-оздоровчих, естетичних та шших корисних функцш, яю не знаходять свого вiдображення в ще! нормального лiсу. Бiльш наближеною до практики ведення лiсового господарства у люах рiзних категорiй захисносп е теорiя цiльових або оптимальних насаджень. Оптимальними (цiльовими) вважають насадження, яю за iснуючих люорос-линних умов найкраще виконують свое цшьове призначення [2].
Висновки. Проведений аналiз вжово! структури соснових лiсiв за !х походженням в областях, та загалом у Схiдному Полiссi Укра!ни, показуе, що вони вiдзначаються наявнютю насаджень в усiх класах в^ як природного, так i штучного походження, чим забезпечуеться !х безперервне користування. Упм, потрiбно зазначити високе коливання розподшу соснових насаджень мiж вiковими групами, особливо в насадженнях природного походження, де нагромаджено значну кiлькiсть пристиглого i стиглого люу. Цей недолiк мож-на компенсувати шляхом регулювання лiсокористування та люовщновлення соснових лiсiв надалi. Для цього в розрахунок розмiру головного користування необхщно закласти передумови поступового вирiвнювання соснових дере-востанiв за вжом. Пiд час створення соснових насаджень потрiбно керуватися !х вимогливютю до лiсорослинних умов, особливостями росту та вщновлення, взаемодiею з шшими деревними видами, продуктивнiстю, стiйкiстю до хвороб, шюдниюв, несприятливих кшматичних факторiв тощо.
На територп Схщного Полiсся Укра!ни сосновi насадження вщновлю-ються переважно штучним шляхом (понад 56 %), що пiдтверджуе розподш !хньо! площi за класами вжу. Пiд природне поновлення сосни звичайно! вщ-водять незначну площа яка за останш шiсть десятирiч становила лише 1,3 % вщ загально! площi соснових лiсiв дослiджуваного регюну.
Фактичний розподш площi природних i штучних соснових насаджень за групами вжу значно поступаеться оптимальному. У люовому фондi Схщ-ного Полюся Укра!ни фактичний (за даними обл^ лiсiв станом на 1.01.2011 р.) та обчислений оптимальний розподiл площi соснових насаджень вiдповiдно становлять: молодняки - 15,6 % до 44,4 %, середньовiковi 21,6 % до 22,2 %, пристиглi 42,4 % до 22,2 %, стиглi та перестжш 20,4 % до 11,1 %. Це спiввiдношення пiдтверджуе, що вщновлення сосни звичайно! на цш те-риторil не лише природним, а й штучним шляхом вщбуваеться порiвняно на незначних площах, i сьогоднi площа молоднякiв майже втричi менша вiд оптимально!.
Загалом, сосняки Схщного Полiсся Укра!ни виступають досить по-тужною ланкою не лише для тепершнього i майбутнього люокористування, а й екологiчноl стабiлiзацil дослщжувано! територil. У процесi свого розвитку вони, продукуючи органiчну масу, також, виконують низку шших функцш, яю позитивно впливають на клiмат. Отримаш результати надалi буде вико-ристано тд час дослiдження та ощнення первинно! продукцil соснових дере-восташв цього регiону.
Л1тература
1. Генарук С. А. Лiси Укра1ни / С. А. reHcipyK. - Львiв : Вид-во Наук. тов. iM. Шевченка, УкрДЛТУ, 2002. - 496 с.
2. ripc О.А. Люовпорядкування / О.А. ripc, Б.1. Новак, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во "Арютей", 2004. - 384 с.
3. Довiдник з люового фонду Укра1ни (за матepiалами державного облжу лiciв станом на 01.01.2011 року. - 1ртнь : Укрдержшспроект, 2012. - 130 с.
4. 1нструкщя з проектування, тeхнiчного приймання, облiкy та оцiнки якоcтi люокуль-турних об'eктiв // Офiцiйний вюник Укра1ни вiд 03.12.2010. - 2010. - № 90. - С. 93, Ст. 3203 (Додаток 35). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.rada.gov.ua laws/show/z 1046-10.
5. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии / под ред. А.З. Швиденко, А.А. Строчинского, Ю.Н. Савича, С.Н. Кашпора. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 560 с.
6. Поварнщин В.О. Люи украшського Полюся / В.О. Поварнщин. - К. : Вид-во АН УРСР, 1959. - 207 с.
Матушевич Л.Н. Возрастная структура сосны обыкновенной Восточного Полесья Украины в зависимости от ее происхождения
Приведена возрастная структура насаждений сосны обыкновенной в зависимости от ее происхождения. Проанализировано распределение площади сосны обыкновенной по возрастным классам всех государственных предприятий лесного хозяйства, которые относятся к зоне Полесья, отдельно по областям. Сделано сравнение фактического распределения площади сосняков Восточного Полесья по возрастным группам с оптимальным.
Ключевые слова: Восточное Полесье, административная область, возрастная структура, насаждения сосны обыкновенной, происхождение, возрастные классы, возрастные группы, фактическое и оптимальное распределение.
Matyshevych L.M. Age structure of Eastern Ukrainian Polissya pine stands depending on their origin
An age structure of pine common stands is explored depending on their origin. Distribution area of pine forests with age class at all state forestry enterprises in the Polissya zone separately by regions is analyzed. The actual distribution area of pine forest in the Eastern Polissya is compared with optimal depending on age groups.
Keywords: Eastern Polissya, administrative region, age structure, plantations of pine common, origin, age classes and groups, actual and optimal distribution.
УДК 634.141.18.5474 Ассист. М.Ю. Осипов1;
проф. Г.П. Леонтяк2, д-р с.-х. наук
НОВЫЕ ПЛОДОВЫЕ И ДЕКОРАТИВНЫЕ РАСТЕНИЯ
Рассмотрены такие декоративно-плодовые растения, как облепиха крушино-видная, бузина черная, калина красная, рябина обыкновенная, айва японская, боярышник однопестичный. Приведены их ботанико-биологические особенности, описаны ценность плодов, ягод и других полезных частей растений, их использование в хозяйственном комплексе. Дана декоративная характеристика использования их при создании объектов озеленения и внедрения в лесные культуры.
Ключевые слова: перспективные, декоративные, поливитаминные, плодово-ягодные растения, биологически активные вещества, внедрение в культуру.
1 Уманский НУС;
2 Приднестровский ГУ им. Т.Г. Шевченка, Молдова
