CC BY
42
Висновки
1. Ялиця бiла в умовах вологих мезо-мегатрофних умов загалом вщзна-чаетъся швидким ростом i високою продуктивтстю. Навiть, якщо у пер-шi 60 рокiв одне моделъне дерево росло швидко, за Ib боттетом, а iнше дуже повiлъно - за Va бонiтетом, у вщ пiсля 100 рокiв ïx висота вирiв-нюетъся i вiдповiдаe нормативу I боттету, а об'ем стовбуровоï деревини може сягати величини 3-7,2 м3.
2. Найбiлъший рiст у висоту спостерiгаeтъся у вiцi 25-50 рошв, за дiамет-ром - у 80-100 роюв, а за об'емом - пiсля 100 рошв.
3. Враховуючи дiагностичнi рекомендацiï З.Ю. Герушинсъкого [2], ялицевi деревостани на Передкарпатськш височинi слiд вiднести до типу вологих бучин.
Лггература
1. Генсирук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи захщного репону Украши. - Льв1в: Св1танок, 1998. - 407 с.
2. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (Практические рекомендации). - Львов: Выд-во при Львов. ун-те, 1988. - 164 с.
3. Герушинський З.Ю. Типология лю1в Украшських Карпат. - Льв1в: Шрамща, 1996. -
208 с.
4. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Люова таксащя. - Льв1в: УкрДЛТУ, 2000. - 132 с.
5. 1стор1я осмолодськоУ пущ1/ Бойчук I.I., Гайдукевич M.I., Парпан B.I. та ш./ За ред. П. Третяка та В. Парпана. - Лъв1в: НТШ, 1998. - 145 с.
6. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М.: Лесн. пром-стъ, 1982. - 168 с.
7. Третяк Платон. Природна гетерогеннють люового покриву карпатсько'1 частини ба-сейну Днютра// Пращ Наукового товариства 1м. Шевченка, т. 12. Еколопчний зб.: Еколопчш проблеми Карпатсъкого регюну. - Льв1в: НТШ, 2003. - С. 214-231.
8. Цурик G.I. Таксащя дерева та його частин. - Льв1в: НЛТУ Украши, 2006. - 328 с.
9. Черневий Ю.1. Структурно-типолопчш особливост1 природного люового покриву Приднютровсько'1 височини на Передкарпатп// Лю1внича академ1я наук Украши: Науковий зб. - Лъв1в: Вид-во НУ "Льв1вська пол1техшка". - 2004, вип. 2. - С. 79-81.
10. Швиденко А.Й., Остапенко Б.Ф. Люознавство. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2001. - 352 с.
11. Швиденко А.И. Пихтовые леса Украины. - Львов: Вища шк., 1980. - 192 с.
12. Шевченко С.В. Прикарпатские пихтовые дубравы и пути их восстановления// Лесное хоз-во. - 1952, № 9. - С. 50-52.
УДК 630*5+630.221*76 Доц. О.А. Про, канд. с.-г. наук - Нащональний АУ,
м. Кшв; М.М. Рековець - ВО "Укрдержлкпроект", м. Кит
ДИНАМ1КА ГОЛОВНОГО КОРИСТУВАННЯ В СОСНОВИХ
ДЕРЕВОСТАНАХ НА ОСНОВ1 ЧИННИХ ТА ЗАПРОПОНОВАНИХ В1К1В СТИГЛОСТ1 В Л1САХ УКРА1НИ
За трьома варiантами на 40^чний перюд розмiрено рубання головного корис-тування у соснових люах Полiсся та, частково, Люостепу Украши. На основi вивчен-ня явища системного ефекту здшснено прогноз лiсокористування в Укрш'ш загалом. Пропонуемо методику розрахунку люоак доповнити додатковим розрахунком "контрольно!" лiсосiки. Рекомендуемо вiки стиглостi у соснових люах щодо iншого варь анту розрахункiв як такого, що враховуе природоохоронне значення лiсiв та вимоги люоексплуатаци.
Assoc. prof. O.A. Girs - National agrarian university, Kyiv;
M.M. Rekovets - VO "Ukrderzhlisproekt"
Dynamics of the main use in pine plantings based on the operating and offered ages of ripeness in the forests of Ukraine
On a 40-years-old period after three variants where is conducted the calculation of size of the main deck-houses in the pine-woods of Polissya and, partly, of Lisostep of Ukraine. On the basis of study the phenomena of system effect is made prognosis of volume of deck-houses of the main use in the whole Ukraine. It is offered to complement the method of calculation of cutting area with additional calculation of "control" cutting area. Ages of ripeness are recommended in pine-woods in accordance with the second variant of calculations, which takes into account the nature protection value of the forests and requirements of forest exploitation.
З розвитком обчислювально! техшки дедал бшьшого значення набу-вають прогнозш довготермiновi розрахунки використання люових ресурЫв щодо рубань головного користування. При цьому розмiр люокористування знаходять шляхом виршення оптимiзащйноl задачi з використанням рiзних математичних моделей з вщповщною цiльовою функщею та системою обме-жень. Найбiльш перспективними й ушверсальними е моделi, в яких цшьовою функщею е максимiзацiя всiх корисностей люу, а не тiльки його сировинного потенщалу. Однак загальна модель оптимального люокористування дотепер не реалiзована через значний вплив суб'ективного чинника у визначенш вар-тостi вЫе! продукци лiсу та його корисностей. Зазвичай, обмежуються яко-юсь частиною продукци лiсу, найчастiше деревною.
Розрахунок рубань головного користування виконують за господарсь-кими секцiями, найголовнiшим техшко-лшвничим показником яких е вiк головного рубання, що базуеться на обгрунтованому вiцi стиглостi. Треба вщ-значити, що дiючi на сьогодш рiзнi вiки рубань у люах Укра!ни недостатньо диференцiйований за бонггетами, походженням, умовами мiсцезростання та ш. За участю авторiв пiд керiвництвом директора УкрНД1ЛГА проф. В.П. Ткача на замшу чинних втв стиглостей [1] протягом 2006-2007 рр. бу-ло розроблено проект втв стиглост деревостанiв, вiльний вiд перерахованих вище недолiкiв. У наступному лiсовпорядкуваннi на перюд 2009-2017 рр. бу-ло здшснено розрахунок розмiру рубань головного користування за проек-тними та чинними вжами рубань у введених в експлуатацш лiсах, котрий ви-явив значне зменшення обсяпв люокористування (на 1918 тис. м лшвщно! деревини) у соснових люах Укра!ни за проектними вiками рубань. Тому шз-нiше з'явилося доповнення до проекту в плат уточнення вжу стиглостi для насаджень з переважанням сосни, дуба та деяких шших порщ, пов'язане зi врахуванням штереЫв рiзних зацiкавлених у даному документ вiдомств: Держкомлiсгоспу, Мiнфiну та Мшекобезпеки. З точки зору розробниюв це доповнення е компромiсним варiантом, який враховуе як вимоги люоексплу-атаци, так i поетапний перехщ до природоохоронного лiсокористування та оптимально! вшово! структури соснових деревостанiв.
Значення проектного, уточненого та чинного втв стиглост наведено в табл. 1.
Табл. 1. Значення проектного, уточненого та чинних вШв стиглостi для
« н и н • ^ н Проектний в1к (1 вар1ант) Уточнений в1к (2 вар1ант) Чинний в1к (3 вар1ант)
О Л о експлу- шш1 експлу- шш1 боттет експлу- шш1
С о ^ атацшт категорн атац1йн1 категорн атац1йн1 категорн
л1си л1с1в л1си л1с1в л1си л1с1в
Сосна I 1 > 101-110 111-120 91-100 101-110 Вс бо- 81-90 101-110
II 1 < 81-90 91-100 81-90 91-100 ттети
Метою нашо! роботи е розрахунок головного користування люом за уточненими вiками рубань (2 варiант), причому не лише на поточний 10^ч-ний перюд, а на бiльш вiддалену перспективу (40 роюв). Оскiльки за матерь алами дослiджень площа експлуатацiйних лiсiв становить 74,1 %, а наса-джень 1 i вищих боште^в - 63,8 % вiд загально! площi соснякiв, то призна-чення соснових деревосташв у рубання за другим варiантом розрахункiв та-кож призведе до зменшення лiсокористування, однак у майбутньому еколо-гiчне та економiчне значення соснових лiсiв шдвищиться за рахунок збшь-шення середшх запасiв деревини на одиницю плошд, середньо! вартостi одного кубометра деревини тощо.
Об'ектом дослiджень стали вс включенi в експлуатацiю сосновi дере-востани зони Полiсся та, частково, Люостепу Укра1ни. Загалом розрахунками було охоплено 8 обласних управлшь люового господарства, обсяг головного користування в яких у соснових госпсекщях становив за 2207 р. 85,5 % вщ загального у соснових люах Укра1ни.
1снуе безлiч методiв розрахунку розмiру рубань головного користування люом. Так, С.Г. Сшщин и др. [2] наводять понад шютдесят способiв обрахунку лiсосiк, котрi можна роздiлити на три велик групи: за площею, за запасом та за приростом. Однак, зважаючи на те, що розмiр люокористування вимiрюеться кiлькiстю вирубано! деревини, то в кшцевому пiдсумку всi ме-тоди зводяться до встановлення люосжи за запасом.
В Укра1ш дiе "Методика визначення розрахунково! лiсосiким [3], за якою лiсовпорядкуванням по господарських секщях, якi видiляються в межах оргашзованих господарських частин, проводиться розрахунок розмiру головного користування. Проведення розрахунюв лiсокористування та його опти-мiзацiя на певний перiод навггь в межах одного окремого шдприемства - до-сить-таки трудомiстка справа, тодi як у лiсовiй галузi республiки на цей час налiчуеться близько трьохсот пiдприемств лiсового господарства, у бшьшост з яких дозволеш рубання головного користування i, вщповщно, виконуеться розрахунок головного користування. Тому детальш розрахунки за наведеною вище методикою [3] виконували автори в межах окремих обласних управлшь люового та мисливського господарства, як належали до зон Полюся та Ль состепу. Треба вiдзначити, що розрахунок та оптимiзацiя лiсокористування в межах обласних управлшь люового та мисливського господарства мае низку переваг порiвняно з подiбними розрахунками в межах люогосподарських тд-приемств (бiльш раннш вихiд на нормальну лiсосiку, збшьшення розрахунко-
во! люосжи на 15-20 % та ш.). Кр1м цього, в раз1 вщдшення люоексплуатаци вщ люогосподарських шдприемств та 11 об'еднанш, як це зроблено в Швецп, в кшькох потужних, оснащених сучасною техшкою люоексплуатацшних компашях, вщпаде необхщнють у нормал1зацп люового фонду окремого люо-господарського шдприемства.
Для виконання цього виду робгг з бази даних ВО "Укрдержшспроект" вибиралася таксацшна характеристика включених у розрахунок рубань головного користування таксацшних видшв з переважанням сосни, котра зго-дом була згрупована в межах областей за двома господарськими частинами (експлуатацшш люи та люи з особливим режимом люокористування). Унас-лщок було отримано розподш площ та запаЫв соснових деревосташв за кла-сами вшу та бонггету.
Для зручност наступних розрахунюв шформащя щодо розподшу площ та запашв за класами вжу групувалася за господарськими секщями, ор-гашзованими в межах зазначених вище господарських частин, та диферен-цшованими за вшом головного рубання в розр1з1 груп бонпелв. Зпдно з табл. 1 розрахунок розм1ру рубань головного користування за 1 та 2 вар1анта-ми виконувався у чотирьох господарських секщях, а 3-го вар1анту - у двох.
За розробленою на кафедр1 люово! таксацп та люовпорядкування НАУ програмою ЯО/ЫБ (розрахунок люосш) для вЫх господарських секцш були пораховаш: нормальна, 1-ша та 2-га вжов1, рацюнальна та скоригована люо-Ыки за площею. В умовах Украши, котр1 характеризуються дефщитом стиг-лого люу, найбшьш прийнятною е рацюнальна люосжа, хоча, з1ткнувшись в соснових люах з проблемою 1х виснаженост (насамперед, це стосуеться Р1в-ненсько! 1, особливо, Волинсько! областей), нам довелось як базову застосо-вувати скориговану люосжу. Остання вщр1зняеться вщ рацюнально! тим, що вимагае бшьш жорстких обмежень щодо рубань останнього класу пристига-ючих деревосташв, наприклад, до 50 % 1х плошд, але й щоб об'ем зрубаних пристигаючих насаджень не перевищував за площею, а в кшцевому шдсумку й за запасом, наявно! кшькост стиглого та перестшного люу. Ця вимога обгрунтовуеться тим, що пристигаюч1 насадження мають шдлягати до рубання з друго! половини рев1зшного перюду, тобто, у вщ1, не нижче середини початкового класу вжу головно! рубки. Отже, за умови, коли площа останнього класу пристигаючих бшьш шж удв1ч1 перевищуе площу вЫх стиг-лих насаджень госпсекцп, розрахунок виконуеться за скоригованою люось кою. Так, для експлуатацшних лю1в Волинсько! обл. скоригована люосжа за чинним вшом рубань становить 1417,2 га, тод1 як рацюнальна - 1833,7 га, що майже на чверть зменшуе обсяг люокористування по область
Вважаемо за доцшьне як допом1жну використовувати т. зв. "контроль-ну" розрахункову люосжу, яка для перших двох перюд1в визначаеться дшен-ням плошд вс1х стиглих та останнього класу пристигаючих деревосташв на двадцять роюв. Обгрунтування необхщност под1бних розрахунюв наведено в табл. 2. З ще! таблиц видно, що як рацюнальна, так { скоригована люосжи приводять люокористування до нормального за 40-р1чний перюд, тод1 як за допомогою контрольно! люосжи це можна зробити протягом 20 роюв, до то-
го ж зменшення лiсокористування у першому перiодi порiвняно iз скоригова-ною люосжою не дуже велике (десь на 20 %) i вже у третьому перiодi буде повнiстю компенсоване переходом на нормальну лiсосiку.
Табл. 2. Визначення розрахункових л^оЫк за площею для включених в експлуатацЮ природоохоронних, захисних та рекреацшних соснових лшв Черкаського обласного управлшня л^ового господарства (в/к стиглостi -_110 рок'ш)_
Площа класу та назва тсосши Клас в1ку або перюд
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Площа, га 1130 2555 2745 5790 10962 11151 5225 4364 2504 2901 1555
Нормальна 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5
1-а вшова 232,0 300,0 374,3 621,2 779,5 712,7 566,6 462,9 346,3 308,2 305,5
2-а вшова 331,0 487,8 609,5 603,4 537,6 481,2 407,5 392,2 411,3 451 481,5
Рацюнальна 285,4 285,4 343,4 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5
Скоригована 278,4 278,4 278,4 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5
Контрольна 222,8 222,8 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5 462,5
Контрольна люосша забезпечуе рiвномiрнiсть люокористування лише на 20^чний перюд, до того ж за умови, що площа останнього класу присти-гаючих не бшьш, шж у два рази переважае площу стиглих та перестшних деревосташв. Ця люосжа мае сенс, коли площд насаджень молодших клаЫв вжу (у цьому випадку це 4364 га 8-го та 2504 га 9-го клаЫв) забезпечують вже у третьому перiодi перехщ до нормально! люосши за методикою розрахунюв рацюнально! люосжи. Отже, для експлуатацшних соснових лiсiв Черкащини була прийнята контрольна розрахункова люосжа. Необхiдно зазначити, що динамжа вiково! структури люового фонду нашо! кра!ни, коли якраз через 20-30 роюв прогнозуеться ютотне збшьшення площ стиглого лiсу, цшком вiдповiдае умовам, необхiдним для якнайшвидшого переходу на нормальну лiсосiку, а застосування контрольно! люосжи сприятиме цьому процесу.
Бшьш складним е прогнозний розрахунок рубань головного користування за запасом на якийсь бшьш-менш довготривалий перюд. Справа в тм, що на вщмшу вiд використання в розрахунках, зазвичай, незмшних площ, зайнятих насадженнями вщповщно! господарсько! секци, запаси деревоста-нiв з вжом змiнюються за рахунок приросту деревини, а тому потребують ак-туалiзацi! до вiку головно! рубки. При цьому коефщенти актуалiзацi! розра-ховуються за цшьовими програмами лiсовирошування або таблицями ходу росту як вщношення базового нормального запасу у вщ головно! рубки до нормального запасу на 1 га вщповщного класу вжу. Актуалiзацiя до вiку головно! рубки середшх фактичних запаЫв на 1 га вщповщних клаЫв здшсню-еться шляхом !х множення на вщповщний для цього класу вжу коефiцiент ак-туалiзацi!. За такою схемою було зроблено 3-варiантнi прогнозш розрахунки на 40-рiчний перюд для соснових деревосташв. У табл. 3 дана порiвняльна характеристика розрахункових люосш, порахованих за лшвщною деревиною авторами та люовпорядкуванням.
Табл. 3. Розрахунок розмгру рубок головного користування за лшвгдною деревиною (тис. м3) в сосновых Л 1С их на 40-рЫний пер'юд зи чин ним (3-й вар1ант) та проектными висом голова их рубок_
Назва облает!
№ перюду Ь-го вар!анту розрахунк1в
Л1С
проекту
№ перюду 2-го вар1анту
№ перюду 3-го вар1анту розрахунюв
авторш
автор] в
Л1С проекту
автора
Волинська
206,5
274,5
322,2
582,6
688,7
293,3
558,7
692,5
710,8
312,2
417,1
621,3
744,4
804,4
Житомирська
245,8
303,5
552,8
927,8
932,2
555,6
948,2
987,5
985,4
780,6
851,2
1007,7
1040,1
1052,3
Кшвська
114,2
165,8
262,9
522,1
577,4
307,1
523,8
596.4
627,4
410,5
489,7
551,0
625,6
651,6
Р1вненська
336,3
362,1
575,0
892,1
1039,8
491,6
866,5
1047,9
1084,8
683,2
789,1
1036,4
146,2
190,6
Чершпвська
103,8
124
295,6
603,0
633,3
310,0
619,4
658,1
688,1
480,2
536,1
593,5
683,1
694,4
Хмельницька
17,3
18,8
24,7
126,7
139,6
32,1
115,5
144,4
147,8
91,1
121,3
144,0
150,7
161,4
Черкаська
46,6
49,6
78,2
130,5
196,5
99,0
108,0
155,0
242,5
62
93,1
95,5
177,5
177,9
Полтавська
28,7
45,2
53,9
63,1
143,6
53,5
63,0
139,0
141,0
20,2
22,0
59,2
141,4
142,9
Разом
1099,2
1343,5
2165,3
3847,9
4351,0
2142,1
3803,1
4420,9
4627,8
2840
3319,6
4110,6
4709,0
4875,5
Всього по УкраУж
;*
1416,8
3335,0
Прим*: Люовпорядкуванням розм1р рубок головного користування по областям пораховано без врахування люоЫкн у вогнищах корен ево1 губки, а по УкраТш в цшому - разом з люокористуванням у вогнищах коренево']' губки
Табл. 4. Розрахунок системного ефекту для прогнозу лкокорыстуваыня в розрт областей на 2008-2017 рр. в сосновых лках Укршни
Назва облает1
Чинний вж рубок
л!еое!ка
л 1С проекту
автора
в]дхилення
ТИС.М"
%
Проектний
В1К рубок
л1сос]ка
Л1С проекту
автора
В1дхилення
тис.м"
%
Волинська
312,2
417,1
104,9
33,6
206,5
274,5
68
32,9
Житомирська
780,6
851,2
70,6
9,0
245,8
303,5
57,7
23,5
Кшвська
410,5
489,7
79,2
19,3
114,2
165,8
51,6
45,2
Р1вненська
683,2
789,1
105,9
15,5
336,3
362,1
25,8
7,7
Чершпвська
480,2
536,1
55,9
11,6
103,8
124
20,2
19,5
Хмельницька
91,1
121,3
30,2
33,2
17,3
18,8
1,5
8,7
Черкаська
62
93,1
31,1
50,2
46,6
49,6
6,4
Полтавська
20,2
22
1,8
8,9
28,7
45,2
16,5
57,5
Разом
2840
3319,6
479,6
16,9
1099,2
1343,5
244,3
22,2
Середтй системний ефект, %
22,7
25,2
Слiд зазначити, що некоректно так би мовити "зразу" порiвнювати даш результати, оскшьки вони були порахованi по^зному: люовпорядкуван-ням традицiйно, шляхом обрахунку Bcix лiсосiк за господарськими секщями ще1" породи в межах люогосподарського шдприемства з наступним ïx суму-ванням по областях, а авторами - за господарськими секщями, створеними в межах областей. У цьому випадку виникае так званий "системний ефект", який призводить до завищення обсягу люокористування порiвняно з прийня-тими лiсосiками, порахованими окремо для вЫх пiдприемств областi.
Для прогнозу розмiру рубань головного користування по кршт або регiону на довготривалий термiн достатньо мати загальнi даш про розподiл деревостанiв за класами вшу з наступним коригуванням отриманих результата в бiк зменшення на якусь вщповщну величину. У табл. 4 для соснових деревосташв наведено розрахунки системного ефекту.
Багато хто з авторiв [2, 4] ощнюе величину системного ефекту до 20 %. Однак, за наведеними в табл. 4 розрахунками вш дещо вищий. Так, се-реднш системний ефект для област за чинними вжами рубань становить 22,7 % та за проектними - 25,2 %, а загальний для сукупност областей - вщ-повiдно 16,9 % та 22,2 %, що пов'язано з ютотними розходженнями щодо роз-раxункiв у Черкаськш та Полтавськiй областях (понад 50 %), котрi вщносять-ся до Лiсостеповоï зони та мають незначний обсяг головного користування та частку соснових лiсiв у люовому фондi. Дещо нижчий показник загального системного ефекту (16,9 %) за чинним вжом рубань пояснюеться розподшом соснових насаджень регiону на меншу кiлькiсть господарських секцiй (двi проти чотирьох) за чинними вжами рубань порiвняно з проектними, адже чим вища диференцiацiя насаджень на окремi категорiï, а лiсового фонду - на виробничi пiдроздiли, тим бшьшим буде вiдповiдний системний ефект. Це пояснюе те, що в умовах Роси системний ефект для однiеï госпсекцiï в межах областi iз значним обсягом лiсозаготiвель не перевищуе 20 %.
Наступним завданням було визначити системний ефект для другого варiанту розрахунюв, що грунтуеться на уточнених вжах головно1' рубки.
Оскшьки уточнеш вiки рубань знаходяться у промiжку мiж дiйсними та проектними, то для них реальна розрахункова люосжа (R2) та вiдповiдне ш значення системного ефекту (U2) також займатиме вщповщне промiжне мю-це, значення якого можна знайти за формулою
де: Ми М2, М3 - наведеш в табл. 3 значення розрахункових люосж для 1-го перюду розрахунку, обраховаш авторами в 1, 2 та 3-му варiантах; и2та и3 - вщповщт цим варiантам значення системного ефекту.
Перехщ вiд розрахунково! люосжи авторiв (М2) до лiсосiки без системного ефекту (Я2) можна знайти за виразом: Я2=100-М2/(100 + П2). Так для восьми областей зони Полюся та Люостепу реальна розрахункова лiсосiка за уточненими вжами рубань становила 1785,1 тис. м .
U2 = U 3 +
(Ui - U3) • (Mз - M2) M3 - M1
= 16.9 +
(22.2 -16.9) • (3319.6 - 2142.1) 3319.6 -1343.5
20.0, (1)
Для переходу вщ регюнально1' (R2) до загально1' для вЫе1' Украши роз-рахунково1' люосжи (R2u) другого варiанту розраxункiв, коли значення першо-го (Riu) та третього (R3u) варiантiв для Украши вiдомi (вони розраxованi ВО "Укрдержшспроект" i без врахування лiсокористування в сосновш госпсекци у вогнищах коренево1' губки становлять вiдповiдно 1268,7 та 3312,8 тис. м3), а також вiдомi всi регiональнi (Ri, R2, R3) лiсосiки, скористаемося тiею ж формулою 1, замшивши в нш показники Ui на Riu, а Mi на Ri. За даними розрахунками розрахункова люосжа для вЫе1" Украши за уточненими вжами рубань становить 2076 тис. м3 лжвщно1" деревини, а з врахуванням люокористування у сосновiй господарськш секцiï у вогнищах коренево1' губки за проектним вь
3 3 3
ком рубань (148,1 тис. м ) - 2224,1 тис. м , що на 1110,9 тис. м або на 33,3 % менше, шж за чинними вжами головних рубань.
Висновки
Понад 48,4 тис. га можливих для експлуатаци соснових деревосташв зростають в вогнищах коренево1' губки, вщносяться до тимчасово1' госпо-дарсько1' секци з низьким вжом головно1' рубки (за представленим проектом втв стиглост - 51-60 рокiв для експлуатацшних та 61-70 рокiв для шших категорiй лiсiв) i потребують замiни iншими лiсоутворювальними деревними породами, переважно насшневими дубняками.
Для соснових деревосташв пропонуеться прийняти вжи стиглост за другим, виправленим варiантом проекту, котрий враховуе як природоохорон-не значення лiсiв, так i вимоги люоексплуатаци. Переxiд на лiсокористування за 2-м варiантом призведе до тимчасового зниження розрахунково1' лiсосiки по сосш на 33,3 % (1110,9 тис. м ), однак вже з 2-го перюду головне користування за уточненими вжами стиглост досягне 93-95 % обсягу вщповщних розрахункових люосж за чинними вжами стиглосл.
Оскшьки 39 % вЫх лiсiв Украши виключено з експлуатацiï, чого нема в жоднш з Свропейських краш, то дiевим шляхом збшьшення обсягiв люоко-ристування е перегляд вщповщних категорiй лiсiв на предмет 1'хнього частко-вого залучення в люоексплуатацш на основi екологобезпечних способiв рубань та лiсозаготiвель. Запровадження перерахованих вище заxодiв призведе до шдвищення бiологiчноï стiйкостi, а також природоохоронного, захисного та рекреацшного значення соснових лiсiв Украши.
Л1тература
1. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
2. Синицын С.Г., Моисеев Н.А., Загреев В.В., Анучин Н.П. Расчет размера лесопользования. - М.: Лесн. пром-сть, 1973. - 176 с.
3. Методика визначення розрахунковоУ люосши // Затверджена наказом Держкомлю-госпу Украши № 105 ввд 14. 09. 2000 р. - 4 с.
4. Комков В.В., Моисеев Н.А. Методика прогнозных расчетов на ЭВМ размеров лесопользования в лесах Гослесфонда СССР. - М.: Госкомлес СССР, 1987. - 26 с.
