CC BY
19
Turbatske forestry of State Enterprises "Brusturyansk Forest and Hunting Districts" of Za-karpattya RSMFHD. The features of forming of commodity structure for forests stands are investigational, which are formed in four groups after community of orographic indexes of places of their growth.
Keywords: orographic indexes, mountain forests stands, spruces, commodity structure, measuring high-quality categories._
УДК 630*5+630.221*76 Доц. О.А. Про, д-р с.-г. наук - НУБП Укршни, м. Knie
ПРОГНОЗ ОБСЯГУ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В У ДУБОВИХ Л1САХ ПОРОСЛЕВОГО ПОХОДЖЕННЯ ПОЛ1ССЯ
ТА Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
На 0CH0Bi довготривалих розрахунюв люокористування доведено, що розра-хункова люоака в дубових порослевих деревостанах за проектними вшами стиглос-Ti, за площею та запасом переважае вiдповiдну лiсосiку, розраховану за вшами стиг-лостi. Запропоновано поступовий перехiд вiд низькостовбурно! порослево! до висо-костовбурно! насшнево! господарсько! секцп.
Ключов1 слова: оптимiзацiя лiсокористування, розрахункова люоака, стиглiсть деревостанiв, високостовбурнi та низькостовбурш господарства.
Мета дослiджень. Ниш ддач1 вши стиглост основних л1сотв1рних де-ревних порщ [1] недостатньо диференцшоваш за боштетами, походженням, типами люорослинних умов тощо. Кр1м цього, через попршення еколопчно-го становища в свт, пов'язаного з техногенним забрудненням атмосфери ви-кидами вуглекислого газу, особливого значення набуло завдання шдвищення бюлопчно! стшкосл, корисностей та природоохоронного впливу лшв на навколишне середовище.
Бюлопчна стшюсть та природоохоронний вплив лшв на навколишне середовище залежать вщ яюсного здшснення цшого комплексу люогоспо-дарських заход1в: доглядових рубань за люом; замши малопродуктивних де-ревосташв на високопродуктивш з найцшшших деревних порщ; люовщнов-лення невкритих люовою рослиншстю люових дшянок тощо. Ус щ заходи, а також збалансоване та невиснажливе люовикористання призведуть до покра-щення яюсно! та юльюсно! структури лшв Украши.
Для дубових лшв I i вище клаЫв боштету, включених в користування, чинний вж рубання е таким, як i для порослевих дубняюв II боштету, хоча бь олопчш особливост останшх ютотно р1зняться. Поступове зниження втв рубань насшневих (зокрема природних) дубових насаджень вищих р1вшв продуктивност протягом останшх 100 з лишшм роюв е одшею з причин нев-пинного зменшення в люовому фонд1 частки насшневих дубняюв природного походження. Для порослевих дубняюв ддачий вж, навпаки, е завищеним. На-самперед це стосуеться лшв природоохоронних, захисних та рекреацшних лшв, включених у розрахунок користування. У люостеповш i полюьюй зонах Украши у вщ 131-140 роюв, а в степовш - в 101-110 роюв товаршсть таких деревосташв знижуеться, попршуеться \х саштарний стан i загалом - наса-дження прше виконують важливi еколого-захиснi функци. Об'еднання рiзних за походженням дубових насаджень в одну господарську секщю е абсолютно необгрунтованим. Усi висловлеш вище вади дiючих вiкiв стиглост дубових
лiсiв було враховано у розробленому УкрНД1ЛГА стльно з автором проектi вiкiв стиглост деревостанiв (проходять стадiю затвердження Держкомлюгос-пом Украши), фрагмент яких для дубняюв порослевого походження наведено в табл.1.
Табл. 1. Вжи стиглостi дубових деревосташв порослевого походження _для л'шостеповсн Iпол1сько1 зон Украгни_
Категор1я л1с1в Клас боттету В1к стиглост деревосташв
дшчий проектний
Захист, рекреацшт, природно-охоронн1 II 1 вище 131-140 111-120
III 1 нижче 71-80 81-90
Експлуатацшт II 1 вище 101-110 91-100
III 1 нижче 61-70 71-80
Як видно з табл. 1, проектний вж стиглост дуба порослевого перебу-вае у межах 71-120 роюв, тодi як за чинними нормативами вш мае значно ширший дiапазон (61-140 роюв), на юнцях якого деревина, або ще не досягла техтчно! стиглостi (61-70 рокiв) або надзвичайно сильно пошкоджуеться гнилями (121-140 роюв). Завданням автора було обгрунтувати розрахункову люосжу на найближчий 40-рiчний перюд на основi дiючого та проектного вь кiв стиглостi деревостанiв у дубових люах порослевого походження з метою довести ефектившсть запроектованих змш не тiльки з еколого-лiсiвничого, але й з економiчного боку.
Матерiали i методика дослiджень. Об'ектом дослщжень е всi вклю-ченi в розрахунок рубань головного користування дубовi порослевi деревос-тани зони Полюся та Лiсостепу Украши, вибранi з бази даних "Люовий фонд Украши" ВО "Укрдержлiспроект" за 2008 р.
Табл. 2. Розподш у межах областей площ, включених в експлуатацю дубових _деревосташв настневого i порослевого походження за боштетами_
Обласне управлшня ЛМГ Розподш насшневих деревосташв за боттетами Розподш порослевих деревосташв за боттетами Разом
I* 1 > I II III 1 < I 1 > II III 1 <
Волинське 0,8 9,6 19,1 6,5 0,2 3,3 0,7 40,2
Житомирське 1,7 29,9 36,7 8,7 2,0 15,3 3,2 97,5
Ктвське 0,9 17,2 17,2 3,6 1,2 5,0 1,3 46,4
Р1вненське 1,1 12,8 21,5 8,6 0,3 2,1 0,7 47,1
Чернтвське 0,6 8,7 15,5 4,1 0,7 3,7 1,1 34,4
Вшницьке 12,2 58,0 44,7 6,4 0,5 5,1 0,7 127,6
Полтавське 0,6 5,4 4,7 2,4 0,8 9,3 4,4 27,6
Тернопшьське 8,0 30,6 14,9 1,2 0,1 1,0 0,4 56,2
Хмельницьке 4,2 30,8 24,5 2,2 0,5 1,4 0,2 63,8
Черкаське 7,0 45,7 33,5 5,2 0,6 3,9 0,6 96,5
Льв1вське 3,6 30,3 24,0 4,7 0,0 0,5 0,4 63,5
Сумське 2,9 17,5 15,9 5,4 6,3 31,8 2,8 82,5
Харшвське 0,3 3,1 5,9 3,0 2,6 17,4 9,6 41,9
Разом 43,9 299,6 278,2 61,9 15,8 99,7 26,1 825,2
З наведеного в табл. 2 розподшу площ дубових деревосташв за облас-ними управлшнями люового i мисливського господарства видно, що дослщ-
ний матерiал мютить понад 82 % вЫх включених в розрахунок дубняюв Ук-ра1ни (1х 1006,3 тис. га), зокрема й порослевого походження. Треба також заз-начити, що з 1452 тис. га наявних у Держкомлюгосш Укра1ни дубових дере-восташв понад 30 % вилучено з експлуатаци (майже 446 тис. га).
Як вщомо, за походженням господарства подшяють на високостов-бурнi та низькостовбурш. Вважають, що високостовбурне господарство орга-шзовуеться у насадженнях насшневого, а низькостовбурне - у деревостанах вегетативного походження. Однак це не зовЫм так. З 1452 тис. га дубових ль Ыв, шдпорядкованих Держкомлiсгоспу Укра1ни, 313 тис. га належать до низькостовбурних (21,5 %). Потрiбно зазначити, що переважно ця категорiя лiсiв вилучена з експлуатаци (наприклад, 120 тис. га дубових низькостовбурних лiсiв Криму).
Дубняки порослевого походження в середньому зростають за 11.1 кла-сом бонггету. Динамiку його змiни показано на рис. 1 i може бути описано формулою
Б{ = 1,80 + 0,367 • А - 0,0623 • А2 + 0,00268 • А3, (1)
де Аг=1, 2,...., 13 - вщповщний клас вiку деревостанiв.
6 7 8 Клас в!ку, А1
Рис. 1. Динамжа змши середнього боштету дубових деревосташв порослевого
походження залежно вiд Ихнього вку
Як видно з рис. 1, середнш боштет порослевих дубняюв з вшом спо-чатку спадае, а з п'ятого класу вшу починае зростати вщ класу 11.4 до 1.9.
Аналiз показав, що з 53,8 тис. га включених в експлуатащю низькостовбурних дубняюв лише половина (26,1 тис. га) мае порослеве походження.
Розрахунок люовикористання в порядку проведення рубок головного користування здшснювався за двома варiантами за загальноприйнятою методикою [2] i розробленою на кафедрi люово! таксаци та лiсовпорядкування програмою ЯО/ЫБ. При цьому за першим варiантом розрахунки виконували за проектними ^ на погляд автора, оптимальними вшами рубань деревоста-нiв, а за другим варiантом - за дшчими вiками рубань головного користування люом. Розрахунки виконували за наявним розподшом порослевих дубня-кiв за класами вiку в межах обласних управлшь лiсового i мисливського гос-
подарства, а не в люогосподарських шдприемствах (1х у регiонi дослiджень близько двох сотень), тому отриманi результати е дещо завищеними внасль док системного ефекту (приблизно на 15-20 %), що не мае нiякого значення порiвняно двох варiантiв розрахункiв. Зазвичай, для госпсекцш, до яких вхо-дять деревостани II i вище класiв бонiтету, приймалася рацiональна люосжа, а для деревостанiв III i нижче класу бонiтету - максимально можлива, тому що дана господарська секщя е тимчасовою, яку з люогосподарських мiрку-вань доцiльно якнайшвидше замiнити на дубову високостовбурну насшнево-го походження.
Результати дослiджень. Отриманi в обласних управлшнях ЛМГ Ук-ра1ни результати було зведено для полюько-люостепово! зони i представлено в табл.3.
Табл. 3. Прогноз головного користування в дубових порослевих л^ах Полся _та Л'шостечу УкраКни_
Боттет та № п 1-го вар1анта роз ерюду рахуншв Боттет та № перюду 2-го вар1анта розрахунк1в
Клас боштету 1 2 3 4 Клас боштету 1 2 3 4
Лшосша за площею в рекреацшних, захисних та природоохоронних л1сах, га
II 1 > 146,7 228,8 377,8 444,8 II 1 > 597,4 607,8 770,6 769,3
III 1 < 668,3 503,5 276,8 194,6 III 1 < 405,3 352 287,2 124,7
Разом 815 732,3 654,6 639,4 Разом 1002,7 959,8 1057,8 894
Лшосша за площею в експлуатацшних л1сах, га
II 1 > 443 619 939 943 II 1 > 832 840 845,7 845,7
III 1 < 203 147 101 92 III 1 < 158,7 130,1 127,8 97,1
Разом 646 766,1 1039,5 1034,6 Разом 990,7 970,1 973,5 942,8
Лшосша за площею, га
Всього | 1461 1498,4 1694,1 1674 | Всього | 1993,4 1929,9 2031,3 1836,8
Лшосша за запасом в рекреацшних, захисних та п риродоохоронних л1сах, тис. м3
II 1 > 39,3 60,8 96,1 112,1 II 1 > 174,1 174,9 217,2 219,8
III 1 < 142,6 79,5 36,6 16,2 III 1 < 100,7 81,1 66,3 28,2
Разом 181,9 140,4 132,7 128,4 Разом 274,8 256 283,5 248
Л г- • • 1сос1ка за запасом в експлуатацшних лшах, тис. м
II 1 > 106,6 154,9 244,9 258,5 II 1 > 202,7 213 222,9 225,4
III 1 < 37,8 25,9 18,3 16,9 III 1 < 30,1 24,4 24,3 18,4
Разом 144,4 180,8 263,2 275,4 Разом 232,8 237,4 247,2 243,9
Лшосша за запасом, тис. м3
Всього | 326,3 | 321,2 | 395,9 | 403,8 | Всього | 507,6 | 493,4 | 530,7 | 491,9
Як видно з табл. 3, розрахункова люосжа за площею за ддачими вжа-ми стиглост (1 варiант) на перше 10^ччя становить 1461 га, поступово зрос-таючи протягом 40 рокiв до 1674 га, тодi як за проектними вжами стиглостi вона у першому перiодi становить 1993,4 га (на 36,4 % вища), а в середньому за 40^чний перiод становить 1948 га.
При оргашзаци господарств за проектними вжами рубань протягом 40^чного перiоду пропонуеться зрубати 16,8 тис. га низькостовбурних дуб-няюв порослевого походження, замiнивши 1х насшневими дубовими наса-дженнями, якi в середньому зростають за I,5 класом боштету. Аналiз розра-
хунково! л1СОС1ки за запасом показав, що за проектними в1ками стиглост1 во-на за перш1 10 роюв зросте, пор1вняно з ддачими, бшьш шж у 1,5 раза, а всього за 40 роюв - у 1,4 раза.
Високостовбурш модальш дубов1 деревостани порослевого походжен-ня зростають за 1,9 класом боштету та мають запас в 273 м3-га-1, тод1 як для низькостовбурних господарств щ показники вщповщно дор1внюють 111,1 та
3 1
187 м -га . На рис. 2 наведено у динамщ продуктившсть (середню змшу запаяв на 1 га) модальних високо- та низькостовбурних порослевих дубових деревосташв, яку можна виразити у вигляд1 математичних моделей 2 та 3:
М Днст =-11,52 + 32,17 -Д - 0,229 -А2 - 0,0561 -А3, (2)
М,Двст = -40,65 + 50,38 -Д-1,485 -А2 - 0,0375 - Д3. (3)
7 8 9 10 Клас вжу, А1
Рис. 2. Динамжа змти середнього запасу дубових деревосташв порослевого
походження залежно вiд Ихнього вку
Як видно з рис. 2, запас порослевих дубняюв до XII класу вжу зрос-тае, а пот1м починае спадати. Вщповщно до проектних втв стиглост (табл. 1) до рубання поступатимуть високостовбурш дубняки 1з запасом у
3 1 • •
300-320 м -га 1 повнотою 0,75, а також низькостовбурш дубов1 деревостани 1з запасом 200-220 м3-га-1 та середньою повнотою 0,72. Розрахункова люосша на 1 га деревостану за ддачими вшами стиглост мае приблизно такий самий запас для високостовбурно! госпсекци, тод1 як для низькостовбурно! вона на
3 -1
10 % нижча 1 становить 189-200 м -га .
Висновки. Прийняття для дубових порослевих деревосташв запропо-нованих втв стиглост та поступовий перехщ вщ тимчасово! низькостовбурно! господарсько! секци до високостовбурно! насшневого походження спри-ятиме ютотному збшьшенню розрахунково! люосши, покращенню товарно! структури та саштарного стану деревосташв, а також посиленню природо-охоронно! рол1 та бюлопчно! стшкосл цих лшв.
Л1тература
1. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 558 с.
2. Методика визначення розрахунково'1 лiсосiки // Затверджена наказом Держкомлюгос-пу Украши № 105 вщ 14.09.2000 р. - К. : Держкомлюгосп Украши, 2000. - 4 с.
Гирс А.А. Прогноз объема использования древесных ресурсов в дубовых лесах порослевого происхождения Полесья и Лесостепи Украины
На основании долгосрочных расчетов лесопользования доказано, что расчетная лесосека в дубовых порослевых древостоях по проектным возрастам спелости, по площади и запасу превышает соответствующую лесосеку, рассчитанную по действующим возрастам спелости. Предложен постепенный переход от низкоствольной к высокоствольной хозяйственной секции.
Ключевые слова: оптимизация лесопользования, расчетная лесосека, спелость древостоев, высокоствольные и низкоствольные хозяйства.
Girs O.A. A prognosis of the use volume of arboreal resources in the oak forests of vegetative origin in Polissya and Forest-steppe of Ukraine
It is well-proven on the basis of long-term calculations of the forest use on the age of plantings' ripeness that rated wood-cutting area in planned oak vegetative forest stands exceeds corresponding cutting area in size and reserves of currently operating oak forests. Gradual transition from low trunk to high trunk economic section is suggested.
Keywords: Optimization of the forest use, calculation of cutting area, ripeness of the forests, high trunk and low trunk sectors of economy.
УДК 581.527.7 Доц. В.В. Коротченко, канд. бюл. наук - Укратська
вшськово-медична акадмя, м. Кшв; доц. О.М. Царенко, канд. бюл. наук -
НПУ M. М.П. Драгоманова, м. Kuïe
СОЗОЛОГ1ЧНА ХАРАКТЕРСТКА HELLEBORUS PURPURASCENS WALDST. ET KIT. (RANUCULACEAE) В УКРАШ1
Представлено результати здшсненого созолопчного аналiзу природних популяцш Helleborus purpurascens Waldst. et kit. (Ranuculaceae) в Укршш, розкрито причини ступеня ïxHboï стшкосп й життездатносп. Визначено напрями природохорон-них заходiв. Встановлено, що бшьшють подшьських ^внинних) популяцш Н. purpurascens на сьогодш не перебувають у критичному сташ, але становлять щншсть i потребують дотримання заповщного режиму 3i збереженням максимально повного складу фiтоценозiв i функцюнальних параметрiв екосистем.
Kлючовi слова: Helleborus purpurascens, природш локал^ети, созолопчна ощн-ка, рослинш ресурси.
Вступ. Наукове i практичне значения созолопчного оцшювання стану природних популяцш рослин, що мають лжувальш властивосл, полягае у теоретичному обгрунтуванш й створенш системи конкретних заход1в, спрямо-ваних на збереження, рацюнальне використання й вщновлення ресурЫв цих рослин. Охорона люових фггоценоз1в у межах поширення виду, шдтримання та вщновлення структури угруповань е одшею з основних умов його збереження [1, 2]. Проблема охорони й збереження рослинних ресурЫв визначена юридично (Рю-де-Жанейро, 1992), проте невiдкладноï уваги потребують саме ефективш заходи вщтворення таких ресурЫв, що залишаеться складним зав-данням для науки й господарства. Особливо актуальною е ця проблема для вид1в, котр1 перебувають в екстремальних умовах, наприклад на меж1 свого ареалу, або обмежено поширеш на певнш територп (характерна наявшсть диз'юнкцш та 1зольовашсть природних локал1тет1в, вщносно мала чисель-
