Вплив орографічних чинників на товарну структуру гірських ялинників Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук, cm наук. ствроб.;

магктрант Ю.В. Калинюк - НЛТУ Украши, м. Львiв

ВПЛИВ OPOГPАФIЧHИX ЧИHHИKIВ HA TOBAP^ СTPУKTУPУ Г№СЬКИХ ЯЛИHHИKIB

Здiйсненo дoслiджеиия впливу opoгpафiчиих oсoбливoстей дiляиoк, на яких pocry^ деpевoстаии ялини eвpoпейськoï, на ^казники poзмipиo-якiсиих категopiй деpевиии як для деpевoстаиiв загалoм, так i для деpев oкpемих пopiд. Дoслiджеиия здшснеш y деpевoстаиах з дoмiиyваииям ялини eвpoпейськoï Kедpииськoгo, Лoпy-хiвськoгo, Плайсьшго та Typбатськoгo люництв ДП "Бpyстypянське ЛМГ" Закаp-патськoгo ОДУЛМГ. Дoслiдженo oсoбливoстi фopмyваиия тoваpиoï стpyктypи деpе-вoстаиiв, яю згpyпoваиo y Horapn групи за спшьшстю opoгpафiчиих ^казни^в мюць ïхиьoгo poстy.

Kлючoвi слова: opoгpафiчиi пoказиики, гipськi деpевoстаии, ялина eвpoпейсь-ка, тoваpиа стpyктypа, poзмipиo-якiсиi категopiï.

Вступ. Пiд час ведення лiсoвoгo гoспoдаpства в гipських yмoвах шт-piбнo звеpнyти yвагy на oсoбливoстi лiсiвничo-таксацiйних пoказникiв для схилiв piзних експoзицiй та для piзнoï кpyтизни схилу. Залежнo вiд екoлoгo-лiсiвничих oсoбливoстей пopiд, якi вхoдять дo складy деpевoстанy, вiд ïx^oï взаeмoдiï, вiдбyваeться фopмyвання гopизoнтальнoï та веpтикальнoï стpyктyp деpевoстанiв, якi свoeю чеpгoю, впливають на фopмyвання та poзпoдiл за poз-мipнo-якiсними категopiями деpевини в них.

Метою до^дження e пpoдoвження аналiзy впливу opoгpафiчних чинникiв на лiсiвничo-таксацiйнi пoказники гipських деpевoстанах з дoмiнy-ванням ялини eвpoпейськoï, зoкpема на oсoбливoстi poзпoдiлiв деpевини за poзмipнo-якiсними категopiями.

Мaтeрiaли та мeтoдикa дocлiджeнь. З метою oцiнення впливу opor-pафiчних шказниюв на лiсiвничo-таксацiйнi пoказники ялинoвих деpевoста-нiв oпpацьoванo pезyльтати 11S пpoбних плoщ у деpевoстанах з дoмiнyван-ням ялини eвpoпейськoï, закладених у Kедpинськoмy, Лoпyхiвськoмy, Плайськoмy та Typбатськoмy лiсництвах ДП "Бpyстypянське ЛМГ" Закаp-патськoгo ОДУЛМГ. Вiк деpевoстанiв змшюеться вiд 69 дo 13S po^. На кoжиiй пpoбнiй плoщi здыснеш сyцiльний пеpелiк деpев iз замipами висoти деpева для кoжиoгo ступеня тoвщини. Величина пpoбних плoщ узгоджувалась iз вiкoм та гyстoтoю деpевoстанy i змiнювалась у межах вщ G,1 дo 1,G га. Здыснеш такoж oцiнювання poзпoдiлy запасiв деpевини на пpoбних плoщах за poзмipнo-технiчними категopiями. Вiднoсна пoвнoта дoслiджyваних деpевoста-нiв станoвить вiд G,41 дo G,9S. Клас бoнiтетy - I-I0. Тип лiсopoслинних yмoв С3-D3. Типи лiсy на пpoбних raom^: вoлoга чиста сyсмеpечина, вoлoга бу^ва сyсмеpечина, вoлoга бyкoвo-ялицева сyсмеpечина, вoлoга бyкoва смеpечина та вoлoга бyкoвo-ялицева смеpечина, тoбтo деpевoстани e кopiнними. Висoта н.p.м. станoвить вiд SGG дo 1GSG м. Kpyтизна схилу сташвить вiд 1S o дo 3S o. На схiднiй експoзицiï poзташoванi двi пpoбнi плoщi, на швденнш - 9, на шв-нiчнo-захiднiй - 12, на шв^ч^-сх^ны - 16, на пiвнiчнiй - 14, на захщнш -1S, на пiвденнo-захiднiй - 24, на пiвденнo-схiднiй - 26.

Peзyльтaти дocлiджeнь. За pезyльтатами дoслiджень oсoбливoстей фopмyвання деpевoстанiв piзними деpевними пopoдами та пoдiбнoстi ïхньoгo спiльнoгo poстy на схилах piзних експoзицiй та ^утизни ми пpoпoнyeмo

згрупувати прсью ялинники на двi групи за експозищями: пiвденнi, твден-но-захiднi, захщт та пiвнiчно-захiднi експозици; пiвнiчнi, швшчно-схщш, пiвденно-схiднi та схiднi експозици. Грунтуючись на результатах аналiзу да-них пробних площ, ми пропонуемо також згрупувати деревостани за вщпо-вщними групами крутизни схилу: вiд 15 о до 25 о; вщ 26 о i бiльше. Отже, за-галом подiл репрезентуватиметься чотирма групами: I група - твденш, тв-денно-захiднi, захiднi та швшчно-захщш експозици з крутизною схилу вщ 15 о до 25 о; II група - пiвденнi, швденно-захщш, захiднi та пiвнiчно-захiднi експозици з крутизною схилу вщ 26 о до 35 о; III група - швшчш, швшчно-схiднi, швденно-схщш та схiднi експозици з крутизною схилу вщ 15 о до 25 о; IV група - швшчш, швшчно-схщш, пiвденно-схiднi та схщш експозици з крутизною схилу вщ 26 о до 35 о.

Аналiз розмiрно-якiсних категорiй деревини за уЫма породами, якi формують деревостан, здшснено на основi розподiлу дерев за ступенями тов-щини та за категорiями техтчно1 придатностi з подальшим визначенням товарно! структури деревосташв. Здiйснено розподiл стовбурно! деревини на дшову (зокрема на велику, середню та дрiбну), дров'яну i лiквiдну та визначе-но об'еми вiдходiв, лiквiду з крони та об'ем сучкiв. Для порiвняльного анашзу результати представлено у вiдсотках вщ загального запасу з розрахунку на 1 га. Для орографiчних груп визначено середш, максимальнi та мшмальш значення частки розмiрно-якiсних категорiй деревини вщ загальних запасiв з розрахунку на одиницю площi (табл.).

Табл. Розподт деревини ялинових деревосташв за розмьрно-якьсними _категор1ями (частка в'к) загального запасу, %)_

Значення Стовбурна деревина Дров'яна Л1квщна Вхд- ходи Лшвщ з крони Сучки

дшова

велика середня др1бна разом

I група — твденш, твденно-захьдт, захьдт та твтчно-захьдт експозици; вьд 15 о до 25 °

Загальне для деревостану

Середне 38,4 17,8 2,4 58,7 27,1 85,8 5,2 3,7 10,6

Максимальне 54,7 36,2 6,6 70,9 50,7 87,6 6,4 10,2 13,2

Мшмальне 10,0 7,6 0,8 33,7 14,9 78,0 3,2 2,0 8,8

Ялина европейська

Середне 40,4 19,5 2,5 62,5 24,2 86,7 5,4 2,7 10,5

Максимальне 59,4 37,0 6,7 73,2 39,3 87,7 6,6 3,6 13,2

Мшмальне 10,0 9,9 0,8 47,2 13,0 84,9 3,9 1,9 8,8

Ялиця бша

Середне 50,3 6,1 0,1 56,5 32,4 88,9 4,7 5,2 5,9

Максимальне 71,9 10,5 0,3 82,5 57,5 89,5 6,6 6,6 9,2

Мшмальне 22,2 2,2 0,0 30,4 7,0 87,9 2,7 3,0 4,1

Бук лшовий

Середне 14,7 9,4 2,4 26,5 53,3 79,8 2,8 8,6 11,6

Максимальне 35,8 24,4 12,8 49,4 82,4 82,7 4,9 10,9 14,6

Мшмальне 0,0 0,0 0,0 0,0 28,2 77,0 0,0 4,6 8,5

Клен-яв1 р

Середне 11,1 7,8 1,8 20,7 66,1 86,8 3,2 6,6 6,6

Максимальне 35,4 16,1 6,3 47,7 87,5 87,6 7,1 8,6 9,1

16

Збiрник науково-техшчних праць

Мшмальне | G,G | G,G | G,G | G,G | 3S,7 | S5,9 | G,G | 5,G | 5,G

II група — твдгнш, пiвдeннo-заxiднi, заxiднi та пiвнiчнo-заxiднi вкспозици; вiд 26 о до 35 о

Загальне для деpевoстанy

Cеpедиe 43,1 19,2 2,3 64,6 21,9 S6,5 5,6 3,2 1G,3

Максимальне 53,S 2S,1 3,S 76,3 36,6 S7,4 6,7 4,2 11,1

Мшмальне 3G,S S,6 G,7 5G,7 1G,2 S5,7 4,1 2,7 S,S

Ялина eвpoпейська

Cеpедиe 45,1 19,S 2,3 67,2 19,6 S6,S 5,S 2,S 1G,4

Максимальне 55,4 2S,3 3,7 77,9 32,2 S7,7 6,S 3,4 11,2

Мшмальне 32,9 9,G G,7 55,5 S,S S6,3 4,4 2,5 S,9

Ялиця бша

Cеpедиe 37,3 19,5 1,G 57,9 3G,4 SS,3 5,G 3,5 S,2

Максимальне 53,3 29,5 1,6 65,S 42,3 S9,7 5,9 4,5 9,S

Мшмальне 24,G S,9 G,3 45,4 21,6 S7,4 4,1 2,S 5,S

Бук л^вий

Cеpедиe 11,5 12,G 2,5 26,1 54,3 SG,4 2,S S,3 11,2

Максимальне 2S,2 12,G 2,5 26,1 54,3 SG,4 2,S S,3 11,2

Мшмальне G,3 4,5 G,4 19,4 46,4 77,2 1,9 5,3 S,5

Kлеи-явi p

Cеpеднe 7,2 1G,3 1,S 19,3 67,5 S6,9 3,1 6,4 6,7

Максимальне 12,4 22,3 3,9 33,6 S7,2 S7,7 5,1 7,G 7,5

Мшмальне G,G G,G G,G G,G 53,G S6,G G,G 5,9 6,G

III група — твшчш, пiвнiчнo-cxiднi, пiвдeннo-cxiднi та cxiднi вкспозици; вiд 15 о до 25 о

Загальне для деpевoстанy

Cеpеднe 41,G 19,S 2,5 63,2 22,9 S6,1 5,6 3,3 1G,6

Максимальне 59,7 43,G 6,6 76,S 53,5 S7,6 7,2 11,3 12,S

Мшмальне 17,9 3,6 G,2 32,6 S,S 76,7 3,G 2,G 9,2

Ялина eвpoпейська

Cеpедиe 44,3 21,G 2,6 67,9 1S,S S6,7 5,9 2,7 1G,6

Максимальне 61,5 42,2 6,6 79,S 53,2 S7,4 7,3 3,3 12,S

Мшмальне 17,5 13,3 1,2 33,2 6,6 S5,3 3,G 1,9 9,4

Ялиця бша

Cеpеднe 21,G 5,2 G,7 26,9 62,1 S9,G 2,3 4,4 6,6

Максимальне 41,9 1G,4 1,5 53,S SS,9 S9,G 4,5 5,3 7,5

Мшмальне G,G G,G G,G G,G 35,2 SS,9 G,G 3,5 5,S

Бук л^вий

Cеpедиe 12,4 12,3 3,1 27,S 53,2 S1,1 3,1 7,7 11,2

Максимальне 32,7 21,1 12,4 47,9 67,G S3,3 4,9 1G,5 15,5

Мшмальне G,G 3,4 G,G 11,1 35,G 77,2 1,5 4,G S,S

Kлеи-явi p

Cеpеднe 6,2 9,1 2,9 1S,3 6S,3 S6,6 2,9 6,5 6,9

Максимальне 25,3 1S,G S,G 33,3 77,9 S7,1 4,9 S,1 9,2

Мшмальне G,G 3,9 G,3 S,3 53,4 S6,1 1,4 4,7 4,9

IVгрупа — твшчш, пiвнiчнo-cxiднi, пiвдeннo-cxiднi та cxiднi гкспозицй'; вiд 26 о до 35 о

Загальне для деpевoстанy

Cеpеднe 37,5 16,9 2,1 56,5 29,5 S6,G 4,9 3,5 1G,5

Максимальне 52,S 29,S 4,3 72,S 63,3 SS,2 6,5 11,3 13,G

Мшмальне 1,9 3,6 G,1 23,G 13,4 76,7 2,1 1,7 S,G

Ялина европейська

Середне 40,6 17,9 2,1 60,9 25,9 86,4 5,2 3,2 10,4

Максимальне 58,1 29,8 3,9 74,4 62,3 87,9 6,6 3,8 11,2

Мiнiмальне 15,6 8,1 0,7 24,8 12,6 86,3 2,2 2,3 8,3

Ялиця бша

Середне | 44,9 2,3 0,0 47,3 | 43,0 | 90,3 | 3,7 | 5,5 | 4,2

Бук лiсовий

Середне 9,9 11,5 2,6 24,0 57,8 81,8 2,6 7,5 10,7

Максимальне 27,4 23,1 9,1 37,9 83,5 83,8 3,8 9,2 14,1

Мшмальне 0,1 0,2 0,0 0,3 44,4 78,2 0,0 5,1 8,5

Клен-явi р

Середне 11,7 5,6 0,5 17,7 69,0 86,7 2,7 7,2 6,1

Максимальне 21,3 11,9 1,2 29,3 80,7 87,7 4,3 8,1 7,1

Мшмальне 0,0 3,0 0,0 5,6 57,3 86,2 0,9 6,5 5,4

Для I орографiчноï групи характерними е нижч^ порiвняно з II гру-пою, частка великоï дiловоï деревини (38,4 % i 43,1 %), середшо дiловоï (17,8 % i 19,2 %), дiловоï загалом (58,7 % i 64,6 %) та лiквiдноï деревини (85,8 % i 86,5 %) для деревостану загалом. Для ялини европей^ко", ялицi бiлоï, бука лiвого та клена-явора розподш частки такий:

• для ялини частка велико1 дшово1 деревини становить 40,4 % пор1вняно з 45,1 %, середньо1 д1лово1 - 19,5 % пор1вняно з 19,2 %, дшово1 загалом -62,5 % пор1вняно з 67,2 % та л1кввдно1 деревини - 86,7 % пор1вняно з 86,8 %;

• для ялищ частка середньо1 дшово1 становить - 6,1 % пор1вняно з 19,5 %, дь лово1 загалом - 56,5 % пор1вняно з 57,9 %, частка велико1 д1лово1 61льша по-р1вняно з II групою - 50,3 % i 37,3 %, частка л1кщдно1 деревини - 88,9 % i 88,3 %;

• для бука частка велико1 дiловоï деревини становить 14,7 % порiвняно з 11,5 %, середньо1 дiловоï - 9,4 % порiвняно з 12,0 %, дшово1 загалом - 26,5 % по-рiвняно з 26,1 % та лжщдно1 деревини - 79,8 % порiвняно з 80,4 %;

• для клена-явора частка велико1 дшово1 деревини становить 11,1 % порiвняно з 7,2 %, середньо1 дiловоï - 7,8 % порiвняно з 10,3 %, дiловоï загалом - 20,7 % порiвняно з 19,3 % та лжщдно1 деревини - 86,8 % порiвняно з 86,9 %.

Порiвнюючи рiзницю в розподш часток за розмiрно-якiсними катего-рiями всерединi груп пiвнiчних, швшчно-схщних, пiвденно-схiдних та схщ-них експозицш, встановлено, що для IV орографiчноï групи характерними е нижчi, порiвняно з III групою, частка великоï дiловоï деревини (37,5 % i 41,0 %), середньоï дiловоï (16,9 % i 19,8 %), дiловоï загалом (56,5 % i 63,2 %) для деревостану загалом. Частка лiквiдноï деревини становить вiдповiдно 86,0 % i 86,1 %. Для ялини европейськоï, ялищ бiлоï, бука лiвого та клена-явора роз-подш частки такий:

• для ялини частка велико1 дiловоï деревини становить 40,6 % порiвняно з 44,3 %, середньо1 дiловоï - 17,9 % порiвняно з 19,2 %, дшово1 загалом -60,9 % порiвняно з 67,9 % та лжввдно1 деревини - 86,4 % порiвняно з 86,7 %;

• для ялищ частка велико1 дшово1 деревини становить 44,9 % порiвняно з 21,0 %, середньо1 дшово1 становить - 2,3 % порiвняно з 5,2 %, дiловоï загалом - 47,3 % порiвняно з 26,9 %, частка лiквiдноï деревини - 90,3 % i 89,0 %;

• для бука частка велико1 дшово1 деревини становить 9,9 % порiвняно з 12,4 %, середньоï дшово1 - 11,5 % порiвняно з 12,3 %, дшово1 загалом - 24,0 % по-рiвняно з 27,8 % та лжщдно! деревини - 81,8 % порiвняно з 81,1 %;

18

36i|)iiiiK науково-технiчних праць

• для клена-явора частка велико! дшово! деревини становить 11,7 % nopiBHaro з 6,2 %, середньо! дшово! - 5,6 % порiвняно з 9,1 %, дшово! загалом - 17,7 % порiвняно з 18,3 % та лтатдно! деревини - 86,7 % порiвняно з 86,6 %.

Для I-о! орограф1чно! групи максимальш значения велико! дшово! деревини для деревостану загалом (54,7 %) визначено у деревосташ складом 9Яле1Бкл вжом 90 роюв 1з вщносною повнотою 0,67. Для цього ж деревостану визначено максимальне значення частки дшово! велико! деревини для дерев ялини европейсько! (59,4 %). Максимальних значень (71,9 %) частка дшово! велико!' деревини для дерев ялищ бшо! сягае у деревосташ складом 8Яле2Яцб+Бкл вшом 78 роюв 1з вщносною повнотою 0,41. Для дерев бука ль сового максимальне значення частки дшово! велико! деревини (35,8 %) виз-начене у деревосташ складом 8Яле2Бкл вжом 125 роюв з вщносною повнотою 0,61. Для дерев клена-явора максимальне значення частки дшово! велико! деревини (35,4 %) визначене у деревосташ складом 7Яле2Бкл1Кл вшом 85 роюв з вщносною повнотою 0,81.

Для II-о! орограф1чно! групи максимальш значення велико! дшово! деревини для деревостану загалом (53,8 %) визначено у деревосташ складом 10Яле+Бкл вшом 94 роки 1з вщносною повнотою 0,95. Для цього ж деревостану визначено максимальне значення частки дшово! велико! деревини для дерев ялини европейсько! (55,4 %). Максимальних значень (53,3 %) частка дь лово! велико! деревини для дерев ялищ бшо! сягае у деревосташ складом 8Яле2Бкл+Яцб, Кл вшом 120 роюв 1з вщносною повнотою 0,60. Для дерев бука люового максимальне значення частки дшово! велико! деревини (28,2 %) визначене у деревосташ складом 9Яле1Бкл вжом 80 роюв з вщнос-ною повнотою 0,50. Для дерев клена-явора максимальне значення частки дь лово! велико! деревини (12,4 %) визначене у деревосташ складом 9Яле1Бкл+Кл вшом 91 рж з вщносною повнотою 0,63.

Для III-о! орограф1чно! групи максимальш значення велико! дшово! деревини для деревостану загалом (59,7 %) визначено у деревосташ складом 10Яле+Бкл вжом 102 роки 1з вщносною повнотою 0,97. Для цього ж деревостану визначено максимальне значення частки дшово! велико! деревини для дерев ялини европейсько! (61,5 %). Максимальних значень (41,9 %) частка дь лово! велико! деревини для дерев ялищ бшо! сягае у деревосташ складом 9Яле1Бкл+Яцб вжом 78 роюв 1з вщносною повнотою 0,74. Для дерев бука ль сового максимальне значення частки дшово! велико! деревини (32,7 %) визначене у деревосташ складом 8Яле2Бкл вжом 79 роюв з вщносною повнотою 0,53. Для дерев клена-явора максимальне значення частки дшово! велико! деревини (25,3 %) визначене у деревосташ складом 10Яле+Кл вжом 87 роюв з вщносною повнотою 0,64.

Для IV-о! орограф1чно! групи максимальш значення велико! дшово! деревини для деревостану загалом (52,8 %) визначено у деревосташ складом 8Яле1Бкл1Кл вжом 88 роюв 1з вщносною повнотою 0,87. Для цього ж деревостану визначено максимальне значення частки дшово! велико! деревини для дерев ялини европейсько! (58,1 %) та клена-явора (21,3 %). Максимальних значень (44,5 %) частка дшово! велико! деревини для дерев ялищ бшо! сягае у деревосташ складом 7Яле2Бкл1Яцб вжом 92 роки 1з вщносною пов-

нотою 0,52. Для дерев бука люового максимальне значення частки дшово! велико! деревини (27,4 %) визначене у деревосташ складом 9Яле1Бкл вiком 85 роюв з вiдносною повнотою 0,81.

Висновки. Зпдно з опрацьованими результатами дослщжень пробних площ та зважаючи на вищий вiдсоток часток велико! дшово! i загалом дшово! деревини, встановлено, що найкращими показниками товарно! структури ха-рактеризуються деревостани, як належать до II орографiчно! групи, далi - до III, I та IV. Отже, можна стверджувати, що умови росту на швденних, швден-но-захщних, захiдних та швшчно-захщних експозицiях з крутизною схилу вщ 26 о до 35 о е кращими з точки зору формування вищих запасiв та, вщпо-вiдно, часток дiлових дерев для ялинових деревосташв.

Для II, III та IV орографiчних груп кращими характеристиками росту та товарно! структури вщзначаються деревостани, склад яких формують 8-9 одиниць ялини европейсько! i, вщповщно, 2-1 одинищ бука люового та як до-мiшка - клен-явiр. Вiдносна повнота таких деревосташв повинна становити вщ 0,75 i вище. Клен-явiр вiдзначаеться низькими значеннями велико! дшово! та дiлово! деревини загалом за наявност трьох i вище одиниць у складi наса-дження бука лiсового. Ялиця бша та клен-явiр характеризуеться кращим ростом та таксацшними показниками в I орографiчнiй групi, тобто кращими умовами росту вщповщають схили швденних експозицш з крутизною до 25 о.

Лггература

1. Прс О.А. Нормативы динамши товарно! структури оптимальних ялинових деревосташв / О.А. Прс, Л.С. Киричок // Науковий вюник НлТу Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2010. - Вип. 20.13. - 142-147.

2. Гриник Г.Г. Дослщження впливу орограф1чних чинникiв на лгавничо-таксацшш по-казники прських ялинникiв (на приклад1 деревосташв ДП "Брустурянське ЛМГ" Закарпатсь-кого ОДУЛМГ) / Г.Г. Гриник, Ю.В. Калинюк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.1. - С. 49-56.

3. Модели роста и продуктивность оптимальных древостоев / А.А. Строчинский, А.З. Швиденко, П.И. Лакида. - К. : Вид-во УСХА, 1992. - 144 с.

4. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню / под ред. К.Е. Никитина. - К. : Вид-во "Урожай". 1984. - 628 с.

Гриник Г.Г., Калынюк Ю.В. Влияние орографических факторов на товарную структуру горных ельников

Осуществлено исследование влияния орографических особенностей участков, на которых растут древостои ели европейской, на показатели размерно-качественных категорий древесины как для древостоев в целом, так и для деревьев отдельных пород. Исследование осуществлено в древостоях с доминированием ели европейской Кедринского, Лопуховского, Плайского и Турбатского лесничеств ГП "Брусту-рянское ЛОХ" Закарпатского ОГУЛОХ. Исследованы особенности формирования товарной структуры древостоев, которые сгруппированы в четыре группы за общностью орографических показателей мест их роста.

Ключевые слова: орографические показатели, горные древостои, ель европейская, товарная структура, размерно-качественные категории.

Hrynyk H.H., Kalynyuk Yu.V. Influence of orographic factors is on the commodity structure of mountain spruces forests stands

Research is carried of influence orographic features of plots, on which grow the mountain spruces forests stands, on the indexes of measuring high-quality categories of wood both for forests stands as the whole and for the trees of separate species. Research is carried out in forests stands with prevailing of spruces of Kedrinske, Lopukhivske, Playske and

20

Збiрник науково-техшчних праць

Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2

Turbatske forestry of State Enterprises "Brusturyansk Forest and Hunting Districts" of Za-karpattya RSMFHD. The features of forming of commodity structure for forests stands are investigational, which are formed in four groups after community of orographic indexes of places of their growth.

Keywords: orographic indexes, mountain forests stands, spruces, commodity structure, measuring high-quality categories._

УДК 630*5+630.221*76 Доц. О.А. Про, д-р с.-г. наук - НУБП Украши, м. Knie

ПРОГНОЗ ОБСЯГУ ВИКОРИСТАННЯ ДЕРЕВНИХ РЕСУРС1В У ДУБОВИХ Л1САХ ПОРОСЛЕВОГО ПОХОДЖЕННЯ ПОЛ1ССЯ

ТА Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

На основ! довготривалих розрахунюв люокористування доведено, що розра-хункова люоака в дубових порослевих деревостанах за проектними вшами стиглос-ri, за площею та запасом переважае вщповщну лiсосiку, розраховану за вшами стиг-лостi. Запропоиоваио поступовий перехiд вiд иизькостовбурио! порослево! до висо-костовбурно! наст^во! господарсько! секцп.

Ключов1 слова: оптимiзацiя лiсокористуваиия, розрахункова лiсосiка, стиглiсть деревостаиiв, високостовбуриi та низькостовбурш господарства.

Мета дослiджень. Ниш ддач1 вши стиглост основних л1сотв1рних де-ревних порщ [1] недостатньо диференцшоваш за бошгетами, походженням, типами люорослинних умов тощо. Кр1м цього, через попршення еколопчно-го становища в свт, пов'язаного з техногенним забрудненням атмосфери ви-кидами вуглекислого газу, особливого значення набуло завдання шдвищення бюлопчно! стшкосл, корисностей та природоохоронного впливу лшв на навколишне середовище.

Бюлопчна стшюсть та природоохоронний вплив лшв на навколишне середовище залежать вщ яюсного здшснення цшого комплексу люогоспо-дарських заход1в: доглядових рубань за люом; замши малопродуктивних де-ревосташв на високопродуктивш з найцшшших деревних порщ; люовщнов-лення невкритих люовою рослиншстю люових дшянок тощо. Ус щ заходи, а також збалансоване та невиснажливе люовикористання призведуть до покра-щення яюсно! та юльюсно! структури лшв Укра!ни.

Для дубових лшв I i вище клаЫв боштету, включених в користування, чинний вж рубання е таким, як i для порослевих дубняюв II боштету, хоча бь олопчш особливост останшх ютотно р1зняться. Поступове зниження втв рубань насшневих (зокрема природних) дубових насаджень вищих р1вшв продуктивност протягом останшх 100 з лишшм роюв е одшею з причин нев-пинного зменшення в люовому фонд1 частки насшневих дубняюв природного походження. Для порослевих дубняюв ддачий вж, навпаки, е завищеним. На-самперед це стосуеться лшв природоохоронних, захисних та рекреацшних лшв, включених у розрахунок користування. У люостеповш i полюьюй зонах Укра!ни у вщ 131-140 рокiв, а в степовш - в 101-110 роюв товаршсть таких деревостанiв знижуеться, попршуеться !х санiтарний стан i загалом - наса-дження гiрше виконують важливi еколого-захиснi функцi!. Об'еднання рiзних за походженням дубових насаджень в одну господарську секщю е абсолютно необгрунтованим. Усi висловленi вище вади ддачих вiкiв стиглостi дубових