CC BY
31
Л1тература
1. Астанин Л.П. Охрана природы / Л.П. Астанин, К.Н. Благосклонов. - М. : Изд-во "Колос", 1978. - С. 22-24.
2. Букша I. Роль люового господарства у зменшенш ризику глобальних змiн кшмату / I. Букша, В. Пастернак, В. Коршенко // Лсовий i мисливський журнал. - 2002. - № 1. - С. 28-29.
3. Гаташ В. На порозi кшматично'1 катастрофи? / В. Гаташ // Дзеркало тижня. - 2002. -№ 1. - С. 28-29.
4. Дюканов В. Супербiзнес XXI сгашття: торпвля повггрям... Змiна кшмату та мiжна-родний процес / В. Дюканов, В. Дунаев // Дзеркало тижня. - 2007. - № 36.
5. Крамер П. Физиология древесных растений / П. Крамер, Т. Козловський. - М. : Изд-во "Гослесбумиздат", 1963. - 626 с.
6. Лавриненко Л.Д. Науковi основи пщвищення продуктивност лiсiв Полюся / Л.Д. Лавриненко. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - 196 с.
7. Лес в современном мире / Н.П. Анучин, В Т. Атрохин, Т.И. Воробьев, Н А. Моисеев и др. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1978. - 400 с.
8. Лакида П.И. Динамика запасов углерода в лесах Украины // Проблемы лесоведения и лесоводства : сб. науч. тр. / П.И. Лакида. - Гомель, 2001. - Вып. 56. - С. 86-90.
9. Уткин А.И. Углеродный цикл и лесоводство / Уткин А.И. // Лесоведение. - 1995. - № 5. - С. 3-20.
10. Report on Environmental Impact Analysis: Agrotec Consortium. - 2006.
Лось Н.М. Лесные экосистемы центрального Полесья в контексте предотвращения изменения климата
Рассмотрена роль лесных экосистем как важнейшего фактора депонирования углерода с целью решения глобальной проблемы - изменения климата. Установлено, что лесоразведение и ведение лесного хозяйства является одним из наиболее привлекательных в экологическом отношении направлений борьбы с изменениями климата. Непосредственно залеснения деградированных земель Центрального Полесья будет весомым взносом относительно уменьшения концентрации парниковых газов в атмосфере и достижения цели Рамочной Конвенции ООН по вопросам изменения климата.
Ключевые слова: лесные экосистемы, депонирование углерода, изменения климата.
Los' N.M. Forest ecosystems of Central Polissya in context of prevention climate changes
Review of the role of forest ecosystems as the most important factor in sequestration of carbon with purpose of resolving of the Global problem - climate change. It is set that lisorozvedennya and conduct of forestry is one of the most attractive in an ecological relation directions of fight against the changes of climate. Directly zalisnennya of the degraded earths of Central Polissya will be ponderable payment in relation to diminishing of concentration of hotbed gases in an atmosphere and achievement of purpose of Scope Convention of UNO on questions of change of climate.
Keywords: forest ecosystems, sequestration of carbon, climate change.
УДК 630*5 Магктрант В.В. Пукман; доц. Г.Г. Гриник, ст. наук. стероб.,
канд. с.-г. наук - НЛТУ Украти, м. Льеiе
МОН1ТОРИНГ ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В: ДОСЛ1ДЖЕННЯ ЗВ'ЯЗКЮ М1Ж Л1С1ВНИЧО-ТАКСАЦ1ЙНИМИ I КЛ1МАТИЧНИМИ ЧИННИКАМИ ТА IX ВПЛИВ НА
САН1ТАРНИЙ СТАН
Проаналiзовано кшматичш чинники 2007-2009 рр. Зроблено розподш деревос-ташв з домiнуванням ялини европейсько! за орографiчними показниками на терито-
ри Дшовецьекого лiсництва ДП мВеликобичкiвське лiсомисливське господарство" Закарпатського ОДУЛМГ. Здiйснено аналiз результат монiторингових дослiджень корiнних i похщних деревостанiв ялини европейсько:, визначено середш таксацiйнi показники пробних дiлянок загалом, розподш дерев за категорiями саштарного стану, визначено частку дерев за категорiями дефолiацii. Для кожно! з категорiй сань тарного стану визначено середш значення дiаметра i висоти стовбура, кiлькiсть дерев з розрахунку на 1 га та частку дерев вщповщно! категорп. Проаналiзовано мож-ливi зв'язки мiж клiматичними чинниками i вiтровальнiстю та саштарним станом де-ревостанiв ялини европейсько:.
Ключов1 слова: ялина европейська, мошторинг, санiтарний стан деревостанiв; ^матичш чинники; дефолiацiя, вiтровальнiсть
Л1си Украшських Карпат е !хньою окрасою, але водночас, впродовж останшх десятир1ч !хшй стан викликае значне занепокоення еколопв. Особливо це стосуеться люосташв ялини, як е найуразлившими. Створення пере-важно монокультур ялини, масов1 вгтровали в деревостанах ялини в минуло-му, як дос перюдично повторюються, значш плошд всихання, враження хворобами та шюдниками призвели до того, що сучасний саштарний стан е неза-довшьним. Тому потр1бно розробити комплекс науково обгрунтованих захо-д1в 1з покращення саштарного стану, як б базувалися на анал1з1 ситуацп, яка склалася { минулих подш.
Вивченням вгтровал1в у люах Украшських Карпат займалися { займа-ються багато вчених. Цю проблему дослщжено у низщ наукових праць. Зок-рема, проф. С.М. Стойко видшяе три основш причини виникнення вгтрова-л1в: 1) господарськц 2) анемо-орограф1чнц 3) лшвничо-бюлопчш [21]. Як вважае проф. Р.Г. Кюелевський-Бабшш, впровал вщбуваеться не вщ ди окре-мих порив1в вгтру, розгойдування стовбура { зб1гу ампл1туди його коливань з частотою порив1в вгтру, а внаслщок дп сильного виру протягом вщносно тривалого часу, що призводить до нахилу дерев { подальшого !х вивалювання шд час нових порив1в [10]. Дослщження, як проводили Р.Г. К1селевський-Ба-бшш [11], М.1. Калшш [6], 1.Ф. Калуцький [7], А.П. 1ванюк [4], В.М. Дьяков [5], М.М. Рибш та А.Й. Швиденко [19], В.В. Лавний [13, 14], Г.Т. Криниць-кий [12] та ш. показали, що на м1ру бюлопчно! стшкосл люу впливае комплекс орограф1чних, лшвничих { едаф1чних чинниюв, серед яких найбшьше значення мають так показники: експозищя { крутизна схил1в, висота над р1в-нем моря (н.р.м.), склад { будова деревосташв, !хт вж та повнота.
У 1957, 1964, 1969, 1970, 1982, 1989, 1992 рр. [5, 13] штенсивт воровал знищили десятки мшьйошв метр1в куб1чних цшно! деревини. Вщновлен-ня буреломних площ вщбувалось здебшьшого завдяки створенню л1сових культур, - висаджували здебшьшого ялину, яка нестшка до впровал1в та бу-релом1в. Окр1м цього, бшьшють створених насаджень - чист монокультури. Внаслщок багатор1чно! практики створення переважно монокультур ялини не лише на и первиннш територп, але й частково - на колишшх дшянках ялищ { бука, и площа значно зросла. За даними М.А. Голубця, площа ялини евро-пейсько! у Карпатах за юторичний перюд збшьшилась у 1,7 раза, а площа чи-стих смеречин - у 2,5 раза [3]. Це було спричинено значними потребами ко-лишнього виробництва у деревиш ялини, нескладною технолопею и вирощу-вання, а також високою продуктивною ялинових насаджень.
Тому останшми роками почастiшали буреломи, посилились ерозшт процеси, швази шкiдникiв i вщбулось розповсюдження хвороб, особливо у ялинових монокультурах. В останне десятирiччя почалося масове всихання ялинових лiсiв. За даними 1.Ф. Калуцького, найiнтенсивнiшi вггровали було зафiксовано в Укра!нських Карпатах впродовж 1956-1964 рр. За цей час су-цшьт i частковi вiтровали вiдбулися на площi 519,6 тис. га i пошкодили понад 21 млн м деревини [7]. У 1964 р. об'ем пошкоджено! внаслщок стихiйних лих деревини перевищив бiльше нiж у два рази рiчну розрахункову лiсосiку [3]. У грудш 1989 р. i в лютому 1990 р. ураганнi вiтри в 1вано-Франювськш областi пошкодили 2,4 млн м3 деревини, з них 133,8 тис. м3 - у Карпатському нащ-ональному природному парку. Тодi ж сильнi впри пошкодили понад 400 тис. м деревини в Нащональному природному парку "Синевир" [9]. Востанне сильний вггровал в Укра!нських Карпатах вiдбувся 23 березня 2007 р.
Значш плошд насаджень ялини, яка найбiльше тддаеться руйнiвнiй ди сильних вiтрiв [7], на висот понад 1250-1300 м н.р.м. характеризуеться обме-женою можливютю посилення стiйкостi лiсiв шляхом введення до !хнього складу бiльш вггростшких порiд [3]. У високогiрному пасмi ялинових лiсiв домiшкою до ялини можуть бути лише кедрова сосна, явiр i береза. На найвь тровалонебезпечнiших дiлянках (особливо висока, дуже висока i висока вгг-ровалонебезпечшсть) доцiльно, з метою пiдвишення вггровалостшкост насаджень випробувати у виробничих умовах споЫб вирошування вiдносно низь-коповнотних ялинових насаджень [9].
Рют i розвиток деревостанiв значною мiрою залежать вiд клiматичних чинниюв. У гiрськiй мiсцевостi важливим чинником також е висота н.р.м. Висотна поясшсть та тип люорослинних умов у комплекс е визначальними для диференщаци деревостанiв на корiннi та похщш. Отже, аналiз метеоро-лопчно! характеристики 2007-2009 рр. дасть змогу розглянути проблему всихання ялинових деревосташв комплексно разом iз таксацшно-лшвничими аспектами. Загалом географiчне положення Укра!нських Карпат зумовлюе !х помiрно континентальний клiмат, який вiдзначаеться гумщшстю та штенсив-ною дiяльнiстю вг^в пiвденно-захiдних румбiв.
За метеорологiчними характеристиками, останш роки в Укра!нських Карпатах е досить нетиповими, оскшьки спостер^аються значнi вiдхилення у метеопоказниках порiвняно з середнiми багаторiчними даними. У табл. 1 наведено метеоролопчну характеристику 2007-2008 природних роюв. Цю мете-орологiчну характеристику отримано з метеостанци Карпатського бюсферно-го заповщника, метеопост - Центральна садиба заповщника.
Загалом для 2007 р. характерним е шдвищення середньо! температу-ри, зокрема за рахунок мало! кшькост дшв з морозами. Водночас спостерь гаеться велика кiлькiсть днiв з вiдлигами. Для деревних порiд, зокрема ялини европейсько!, такi перепади температури е несприятливими, оскшьки вони призводять до зниження стшкосп на дда рiзноманiтних чинникiв, що спри-чиняють ушкодження. Спостерiгаеться значна кiлькiсть дшв з дощем i, вщпо-вщно, бiльша рiчна кiлькiсть опадiв.
Табл. 1. Метеорологiчна характеристика 2007-2008 природних ротв
Рк Сума ефектив-них температур Середня температура Сума опад1в, мм Кшьшсть дтв з Снш пок| )вий рив
серед. макс. мш. дощем стгопа-дом морозом заморозками 2 о г к л д и стшкий тимча-совий
2007 3482,4 8,9 33,5 -13,0 1673,5 106 28 30 - 75 18 13
Середне за 3 роки 8,2 34,0 -23,5 1308,7 72 37 112 - 64 84 7
В1дхилення 0,7 -0,5 10,5 365 34 -9 -82 - 11 -66 6
2008 | 3337,6 8,6 30,0 -13,1 1627,2 110 32 57 31 39 19 7
Середне за 4 роки 8,3 34,0 -23,5 1334,7 74 44 99 - 65 79 8
В1дхилення 0,3 -4,0 10,4 293 36 -12 -42 31 -26 -60 -1
2008-й природний рж характеризуемся ще бiльшими вiдмiнностями порiвняно з середшми даними. Рiк характеризуеться пiдвищенням середньо! температури, значною кiлькiстю опадiв, великою кшьюстю днiв iз заморозками, яю завдають значно! шкоди рослинам, зокрема i деревним, особливо весною. Найхарактершшою метеорологiчною особливiстю року було те, що 2527 липня 2008 року випала мюячна норма опадiв, що спричинило руйшвний катастрофiчний паводок iз заподiянням значних збитюв.
Порiвняно теплою та коротка зима, прохолодна з великою кшьюстю опадiв (46 дшв з опадами) весна, довге тепле дощове лгго (32 днi з опадами) та тепла, з порiвняно меншою кшьюстю опадiв, осiнь - це умови, яю е дуже сприятливими для розмноження i розвитку ентомошкiдникiв деревних порщ. Наслiдком дД! сильних вг^в у 2007 р. на територи Дiловецького лiсництва були суцiльнi та частковi вiтровали на загальнiй плошд 49,8 га (табл. 2).
Табл. 2. Характеристика дтянок, пошкоджених втровалами i вШроломами на територи Дтовецького л'шництва.у 2007р.
№ пп Кв. Вид. Вк, рок1в ТЛРУ Експози-щя Крутизна, о Висота н.р.м., м Площа вгг-ровалу, га Запас вггровально! деревини, м3
1 4 1 115 С3 ПнС 25 620 4,0 81,0
2 4 2 115 С3 ПдС 32 620 2,8 843,0
3 4 4 57 С3 ПнЗ 15 580 0,5 208,0
4 4 14 80 С2 Пн 15 450 2,0 819,0
5 7 14 65 С3 ПнЗ 25 450 0,8 44,0
6 9 18 58 С3 ПдЗ 20 475 2,3 684,0
7 9 24 160 С3 ПдС 15 590 3,0 180,0
10 12 25 190 С3 З 20 575 1,0 35,0
11 21 2 75 Оа ПнС 20 625 3,0 767,0
12 21 3 75 С3 ПнС 35 575 2,8 398,0
13 22 14 65 С3 ПнЗ 35 700 3,0 47,0
14 23 2 50 С3 ПдЗ 20 500 11,0 73,0
15 23 3 160 С3 ПнЗ 10 500 7,0 75,0
16 24 4 83 С3 ПнС 18 675 6,6 49,0
Всього: 49,8 4303,0
Примггка: Кв. - номер кварталу; Вид. - номер видшу.
У 2009 р. також були сприятливi умови для розвитку шюдниюв. Особ-ливютю року було довге тепле i дуже сухе лiто, що дало змогу зробити кшь-ком видам коро!дав два i бiльше льо™. Клiматичнi показники 2007-2009 рр., на наш погляд, спричинили значний розвиток ентомошюдниюв, зокрема сто-вбурових шюдниюв шпилькових порiд. Коро!ди заселяли ослаблi внаслiдок ди рiзноманiтних чинникiв, дерева, що i призводить до масових всихань де-ревостанiв ялини на територи Дiловецького лiсництва (табл. 3).
№ пп Кв. Вид. Вк, рошв ТЛРУ Експози-щя Крутизна, о Висота н.р.м., м Площа всихання, га
1 7 2 70 О3 З 10 400 2,0
2 9 3 105 О3 ПдС 20 575 4,0
3 9 18 95 О3 ПдЗ 20 475 4,0
4 12 1 70 О3 ПдС 20 665 5,0
5 12 2 65 О3 ПдС 15 670 7,0
6 12 3 60 03 ПдС 15 675 2,0
7 12 4 60 03 Пд 15 645 2,0
8 12 9 95 03 ПдЗ 20 740 2,0
9 14 9 65 О3 ПдЗ 20 560 1,0
10 14 17 70 О3 ПнС 15 350 3,0
11 17 9 65 О3 Пн 20 500 3,5
12 18 14 120 О3 ПнС 10 760 3,0
13 18 16 120 О3 ПнС 15 770 3,0
Всього: 43,0
Для характеристики ступеня вггровалонебезпечност та вразливост насаджень до патогенiв i шкiдникiв здiйснено розподiл таких насаджень за мюцем зростання. У табл. 4 наведено розподш деревостанiв залежно вiд гру-пи вiку, висоти н.р.м. i експозици.
Бiльшiсть ялинових деревостанiв зростае на висотi понад 800 м н.р.м. (69,8 %) i е корiнними, це е характерна клiматична особливiсть ялини евро-пейсько!. Насадження на меншiй висот н.р.м. е похiдними. Характеризуючи вжову структуру насаджень, зазначаемо, що переважають середньовiковi де-ревостани, якi е найвразливiшi до руйшвно! дИ в^у та ентомошкiдникiв. Бь льшiсть насаджень зростае на схилах швденно-захщних та швшчно-захщних експозицiй. Враховуючи те, що весною переважають в^и пiвнiчно-схiдних напрямiв, а в iншi пори року - швденно-захщних, на схилах цих експозицш iснуе реальна загроза виникнення вiтровалiв.
Важливою ознакою для характеристики ступеня вразливост деревос-танiв е крутизна схилу. Розподш за висотою н.р.м., крутизною i експозицiею схилiв наведено в табл. 5.
Абсолютна бшьшють деревостанiв зростае на схилах крутизною по-над 21О (72,1 %), що е характерним для прського району розташування лю-ництва, але водночас е чинником, який значно знижуе стшюсть лiсостанiв як до вiтровалiв i вiтроломiв, так i до ураження хворобами та пошкодження ен-томошкiдниками.
Табл. 4. Розподт ялинових насаджень Дтовецького льсництва за групами вьку,
висотою н.р.м. I експозищею схилу (площа, га/частка, %)
Групи вiку Висота н.р.м., м Експозищя
З Пд ПдЗ ПдС Пн ПнЗ ПнС С Всього
молодня-ки 1 класу 301-800 15 6,7 38 1,7 41,3 18,6 31,3 14,1 18,8 8,5 56,6 25,4 47,4 21,3 82 3,7 222,4 100,0
801-1400 52 6,4 51,4 6,3 364,2 44,7 122,3 15,0 21,4 2,6 110,8 13,6 90,1 11,1 31 0,4 815,3 100,0
молодня-ки 2 класу 301-800 55,7 10,7 20,2 3,9 119,5 22,9 52,4 10,0 38,8 7,4 157,7 30,2 68,5 13,1 9,6 1,8 522,4 100,0
801-1400 164,7 13,6 31,6 2,6 312 25,7 125,1 10,3 90,4 7,5 356,4 29,4 117 9,7 15 1,2 1212,2 100,0
середньо-вiковi 301-800 81,4 11,1 26,7 3,7 217,3 29,8 60,1 8,2 63,4 8,7 158,6 21,7 99.5 13.6 23,2 3,2 730,2 100,0
801-1400 233,1 15,1 37,1 2,4 301,5 19,5 107,5 7,0 260,1 16,9 423,1 27,4 160,4 10,4 20 1,3 1542,8 100,0
середньо-вiковi ВДР 301-800 71,5 11,0 27,5 4,2 149,4 22,9 55,3 8,5 102,5 15,7 143,4 22,0 100,8 15,5 14 0,2 651,8 100,0
801-1400 141 8,1 41,4 2,4 514,2 29,5 311,8 17,9 127,7 7,3 405 23,2 183 10,5 21,5 1,2 1745,6 100,0
пристига-ючi 301-800 43,5 6,9 74 1,2 144,5 22,9 152,3 24,2 63,6 10,1 137,6 21,9 47,2 7,5 33,6 5,3 629,7 100,0
801-1400 34,7 4,6 21,9 2,9 251,8 33,3 136,6 18,1 91,2 12,1 148,4 19,6 61,1 8,1 10,3 1,4 756 100,0
стиглi 301-800 23,7 6,8 22,1 6,4 62 17,9 51,9 15,0 12,9 37 135,1 39,0 35,5 10,2 3,3 1,0 346,5 100,0
801-1400 49,6 6,0 89,3 10,8 162,8 19,7 116,2 14,1 70,7 86 232,1 28,1 100 12,1 44 0,5 825,1 100,0
перестiйнi 301-800 - - 21,6 43,8 19.5 39.6 56 11,4 2,6 53 - - 49,3 100,0
801-1400 41,1 10,4 - 52 13,2 68,2 17,2 89 2,3 170,7 43,2 54,5 13,8 - 395,4 100
Загалом 301-800 290,8 9,2 107,7 3,4 755,6 24,0 422,8 13,4 305,6 9,7 791,6 25,1 398,9 12,7 79,3 2,5 3152,3 100,0
801-1400 716,2 272,7 1958,5 987,7 670,4 1846,5 766,1 74,3 7292,4
9,8 3,7 26,9 13,5 9,2 25,3 10,5 1,0 100,0
Табл. 5. Розподт ялинових насаджень Дтовецького льсництва за висотою _н.р.м., крутизною схилу I експозищею (площа, га/частка, %)_
Висота н.р.м., м Крутизна схилу, о Експозищя схилiв
З Пд ПдЗ ПдС Пн ПнЗ ПнС С Всього
300-800 0-10 11,0 14,2 69 8,9 24,4 31,4 82 10,6 30 3,9 18,8 24,2 36 4,6 17 2,2 77,6 100,0
11-20 91,8 11,0 15,1 1,8 176,3 21,1 177,5 21,3 60,3 7,2 208,8 25,0 59,0 7,1 45,2 5,4 834,0 100,0
21 i бшьше 188,2 8,4 86,5 3,8 560,7 24,9 238,9 10,6 242,3 10,8 564,0 25,1 337,0 15,0 32,4 1,4 2250,0 100,0
801-1400 0-10 19,5 16,0 50 4,1 83 6,8 15,4 12,6 20,0 16,4 37,5 30,8 9,0 7,4 7,2 5,9 121,9 100,0
11-20 227,2 11,4 29,9 1,5 593,9 29,8 235,2 11,8 65,8 3,3 641,7 32,2 181,4 9,1 17,9 0,9 1992,9 100,0
21 i бшьше 477,7 9,1 240,1 4,6 1392,8 26,6 737,6 14,1 583,8 11,2 1172,8 22,4 577,4 11,0 49,0 0,9 5231,2 100,0
Для визначення реального стану всихання ялинових насаджень на те-риторй Дшовецького люництва ДП мВеликобичкiвське ЛМГ" здiйснено дос-лiдження у ялинових деревостанах. Нами пщбрано 12 дiлянок, де були зак-ладенi пробнi площi. Визначено показники для з'ясування санiтарного стану та впровалонебезпечност деревостанiв.
За результатами мошторингових дослiджень санiтарного стану ялинових деревосташв цього лiсництва здшснили оброблення та аналiз отриманих даних. Загалом ми заклали 12 мошторингових пробних площ у деревостанах з перевагою ялини европейсько!. Пробнi плошд розташованi в мiсцях, якi вщ-рiзняються за висотою н.р.м., за крутизною та експозищею схилу, за типом люорослинних умов. Рiзними е також склад та вж дослщжуваних деревоста-нiв. Загальну характеристику пробних площ наведено в табл. 6.
Табл. 6. Характеристика пробних площ
№ пп Склад В1к, ро- к1в Середт Ввднос-на пов-нота Висота н.р.м., м Крутизна схилу, о Експо-зищя схилу ТЛРУ
висота стов-бура, м д1аметр стовбу-ра, см
1 10Яле 115 23,1 35,1 0,66 1362 28 З Сэ
2 10Яле 118 23,2 33,7 0,84 1415 36 З Сэ
3 10Яле 116 24,6 41,0 0,80 1291 35 ПдЗ С3
4 10Яле+Яцб 120 28,0 40,5 0,56 1293 38 З С3
5 10Яле 65 24,8 28,8 0,80 1090 20 ПнЗ С3
6 10Яле 70 23,0 28,2 0,74 1072 38 ПнЗ С3
7 8Яле2Яцб+Бкл 68 26,4 29,6 0,89 1054 28 З С3
8 10Яле+Яцб 70 25,1 31,5 0,85 1073 36 ПнЗ С3
9 10Яле+Яцб, Бкл 75 28,7 39,7 0,67 500 32 З В3
10 8Яле2Яцб+ Бкл 74 32,8 52,3 0,75 540 37 ПнЗ 03
11 7Яле3Яцб 75 30,4 35,6 0,76 500 43 Пн В3
12 8Яле2Яцб+Бкл 73 29,7 33,6 0,68 504 39 Пн 03
Загалом бшьшють пробних площ розташована в умовах вологого суг-руду та вологого груду. Багатство грунтових умов змшюеться зi змiною висо-ти н.р.м., у межах вщ 500 до 1415 м н.р.м. Пробш плошi закладенi на крутих схилах переважно захщних експозицiй. За групами вшу деревостани належать до пристигаючих i стиглих.
Кожне дерево на пробнш плошi ощнювали за ступенем дефолiацй та вщносили до певно! категорй санiтарного стану. Розподш дерев за категорь ями сашгарного стану представлено у табл. 7. Розподш дерев на категорй са-нiтарного стану здiйснювали за станом дерева та ознаками ослаблення на дерев^ I - дерево без знак ослаблення; II - дерево ослаблене; III - дерево дуже ослаблене; IV - дерево всихаюче; V - свiжий сухостш; VI - старий сухостш.
Для закладання пробних площ № 1-4 ми обрали територш з висотою н.р.м. понад 1290 м в умовах вологого сугруду, на схилах захщно! експозицй та швденно-захщно! (ПП 3), крутизною 28-38 градушв. За складом - це чист ялиновi люостани стиглого вiку. На пробнш плошд № 1 частка дерев, як ви-пали зi складу деревостану становить 40 % (категорiя V, VI). Значною е частка дерев III категорй. Якщо характеризувати за середшм дiаметром i висотою, то переважають дерева I та II категорй.
Табл. 7. Розподш дерев на пробних площах за категориями саттарного стану
№ за п Таксацшт показники Од. вимфу Категор1я саштарного стану
I II III IV V VI
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Пробна площа № 1 (10Яле, 115 р., ввдносна повнота 0,66)
1 Середнш д1аметр см 43,5 43,0 33,0 49,0 40,1 19,4
2 Середня висота м 25,9 25,7 22,3 27,5 24,8 15,3
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 60 20 140 20 60 100
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 15,0 5,0 35,0 5,0 15,0 25,0
Пробна площа № 2 (10Яле, 118 р., ввдносна повнота 0,84)
1 Середнш д1аметр см 39,0 38,5 30,7 - 14,0 24,2
2 Середня висота м 25,0 24,3 21,3 - 11,0 18,2
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 160 160 60 - 20 160
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 28,6 28,6 10,7 - 3,6 28,5
Пробна площа № 3 (10Яле, 116 р., ввдносна повнота 0,80)
1 Середнш д1аметр см 45,6 - 45,9 27,8 42,8 27,5
2 Середня висота м 26,8 - 26,9 18,0 25,5 17,8
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 200 - 80 40 100 100
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 38,5 - 15,4 7,7 19,2 19,2
Пробна площа № 4 (10Яле+Яцб, 120 р., ввдносна повнота 0,56)
1 Середнш д1аметр см 48,5 40,4 44,5 - 21,0 33,3
2 Середня висота м 31,2 28,0 29,7 - 16,5 24,6
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 40 60 80 - 20 60
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 15,4 23,1 30,1 - 7,7 23,7
Пробна площа № 5 (10Яле, 65 р., ввдносна повнота 0,80)
1 Середнш д1аметр см - - 24,0 - 30,9 15,9
2 Середня висота м - - 18,8 - 23,3 11,6
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. - - 20 - 500 100
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % - - 3,2 - 80,6 16,2
Пробна площа № 6 (10Яле, 70 р., ввдносна повнота 0,74)
1 Середнш д1аметр см 33,9 34,4 22,5 32,9 29,7 17,5
2 Середня висота м 25,7 25,9 19,7 25,3 23,7 16,1
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 160 260 40 100 180 160
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 17,8 28,9 4,4 11,1 20,0 17,8
Пробна площа № 7 (8Яле2Яцб+Бкл, 68 р., ввдносна повнота 0,89)
1 Середнш д1аметр см 38,9 31,8 31,5 31,8 21,5 15,1
2 Середня висота м 31,5 27,7 27,5 27,7 20,4 13,8
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 160 140 60 40 200 80
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 23,5 20,6 8,8 5,9 29,4 11,8
Пробна площа № 8 (10Яле+Яцб, 70 р., ввдносна повнота 0,85)
1 Середнш д1аметр см 36,2 36,3 26,0 - 17,1 17,3
2 Середня висота м 27,4 27,4 22,2 - 17,1 17,2
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 360 140 20 - 80 140
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 48,6 18,9 2,7 - 10,8 19,0
Пробна площа № 9 (10Яле+Яцб, Бкл, 75 р., ввдносна повнота 0,67)
1 Середнш д1аметр см 42,5 49,5 - - - -
2 Середня висота м 33,3 35,4 - - - -
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 200 40 - - - -
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 83,3 16,7 - - - -
1 | 2 | 3 | 4 5 6 7 8 9
Пробна площа № 10 (8Яле2Яцб+Бкл, 74 р., ввдносна повнота 0,75)
1 Середнш д1аметр см 51,9 - - - 55,0 -
2 Середня висота м 32,7 - - - 33,5 -
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 160 - - - 10 -
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 87,5 - - - 12,5 -
Пробна площа № 11 (7Яле3Яцб, 75 р., ввдносна повнота 0,76)
1 Середнш д1аметр см 36,1 34,0 - - - -
2 Середня висота м 30,5 29,8 - - - -
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 280 40 - - - -
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 77,8 22,2 - - - -
Пробна площа № 12 (8Яле2Яцб+Бкл, 73 р., ввдносна повнота 0,68)
1 Середнш д1аметр см 34,6 28,2 - - - -
2 Середня висота м 30,0 27,6 - - - -
3 Кшьшсть дерев на 1 га шт. 200 100 - - - -
4 Частка дерев ввдповвдно! катег. % 86,3 13,7 - - - -
На пробнш площi № 2 зафiксовано менше всохлих дерев (32,2 %), водночас - бшьшу кiлькiсть дерев без ознак ослаблення (I) та дерев, яю ос-лаблих незначно (II). Середш дiаметр та висота меншi нiж на ПП 1, не ушко-дженi дерева переважають за цими показниками. Характерним е те, що дерева, якi всохли недавно (свiжий сухостiй) характеризуються меншими висо-тою i дiаметром, шж старий сухостiй.
Пробна площа № 3 характеризуеться високою часткою всохлих дерев (38,5 %), а також високою часткою неослаблих дерев (38,5 %о). Для пробно! плошд № 4 характерна незначна частка дерев без ознак ослаблення, одночас-но спостережено велику частку дерев ослаблих i дуже ослаблих, вщповщно, 23,1 % i 30,1 %. Для старого сухостою характеры вишi показники дiаметра та висоти. Для закладання пробних площ № 5-8 було обрано територш, де спостережено масове всихання люосташв ялини. Висота н.р.м. близько 1100 м, схили швшчно-захщно! експозици крутизною 20-36 градуЫв, тип люорос-линних умов - вологий сугруд. Ялиновi деревостани, поодиноко трапляеться ялиця та бук.
На пробнш плошд № 5 спостережено 96,8 % дерев, що всохли, з них 80,6 % - свiжий сухостш. Дерева, яю ще не всохли, е дуже ослаблими. Пробна площа № 6 характеризуеться меншою часткою всохлих дерев (37,8 %). Частка непошкоджених дерев 17,8 %, таю дерева переважають за середшми дь аметром та висотою. На сьомш пробнш площд спостережено значну частку дерев V та VI категорш саштарного стану, яю за дiаметром та висотою е зна-чно меншими за дерева шших категорiй. Найвищими таксацiйними показниками характеризуються дерева I категори, але 1хня частка - лише 23,2 %. Пробна площа № 8 характеризуеться дещо кращим саштарним станом, частка дерев I категори - 48,6 %. Вони переважають за таксацшними показниками. Дерева V та VI категорш становлять 10,8 та 19,0 % вщповщно i значно поступаються за таксацшними показниками.
Пробш площд № 9-12 було закладено в мюцях з кращими люорослин-ними умовами (вологий груд) та висотою н.р.м. близько 500 м. Деревостани е
середньоповнотними, переважаючою породою е ялина европейська, однак зростае бiльше, нiж на шших дiлянках, дерев ялицi та бука.
Частка не пошкоджених дерев I категорп на цих пробних площах ста-новить вiд 77,8 до 87,5 %. Найбшьше непошкоджених дерев на пробнш пло-щi № 10 (87,5 %), тут вони також переважають за середшми таксацшними показниками. Дерева V категорп було виявлено тшьки на пробнiй плошд № 10 (12,5 %). Загалом спостережено меншу кiлькiсть ослаблих дерев (II категорп) зi зменшенням повноти насаджень - вiд 22,2 % (вщносна повнота 0,76) до 13,7 % (вщносна повнота 0,68).
Загалом дерева на пробних площах № 9-12 характеризуются найкра-щим саштарним станом. Середня категорiя саштарного стану становить 1,01,8 (пробна площа № 9-1,5; № 10-1,8; № 11-1,1; № 12-1,0). На пробних площах № 5-8 - найпрший стан насаджень, середня категорiя саштарного стану на - ПП 5-5,1, ПП 6-3,4, ПП 7-3,3, ПП 8-2,6. У табл. 8 наведено розподш дерев за класами дефолiацil на пробних площах.
Табл. 8. Розподт дерев на пробних площах за класами дефольаци
£ £ Стушнь дефоль ацп Частка дефоль ацп, % П робш площ1 Всього ||
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
0 немае 0-10 10,0 21,4 34,6 15,4 - 15,5 17,6 27,0 83,3 87,5 66,7 77,8 29,3
1 незнач-на ввд 10 до 25 5,0 32,1 3,8 7,7 - 26,7 14,7 32,4 16,7 - 22,2 16,7 17,6
2 середня ввд 25 до 60 40,0 14,3 15,4 30,8 3,2 8,9 17,6 8,1 - - 11,1 - 12,4
3 сильна ввд 60 до 100 5,0 - 7,7 15,4 - 11,1 5,9 2,7 - - - - 4,5
4 всохл1 дерева 100 40,0 32,2 38,5 30,7 96,8 37,8 44,2 29,8 - 12,5 - 5,5 36,2
Загалом найбшьший стушнь дефолiацil характерний для дерев на пробних площах № 1-8, зокрема, на пробнш площд № 5 майже вс дерева всохлi (96,8 %). Власне вс щ пробш площд належать до коршних деревосташв. На пробних площах № 9-12, як належать до похщних деревосташв, у бшьшосп дерев дефолiацiя вщсутня або е незначною.
Висновки. Таю чинники як висота н.р.м., експозищя, крутизна схилiв, багатство грунтових умов та кшматичш чинники, мають безпосереднш вплив на якiсть та саштарний стан лiсостанiв, а також визначають ступiнь потенцшно!' вразливостi насаджень до шюдливо!' дд! сильних вiтрiв i ураження шюдниками i хворобами. Ще одним важливим чинником, який також визначае стушнь враз-ливостi насаджень, е породний склад та структура самого деревостану.
Зi зменшенням вщносно! повноти деревостанiв вiд 0,76 до 0,68 збшь-шуеться кiлькiсть неослаблих дерев, а кшьюсть ослаблих - зменшуеться. Дере-востани, у складi яких, крiм ялини европейсько!', е двьтри одиницi супутнiх по-рщ (ялиця бiла, бук лiсовий), характеризуются кращим санiтарним станом. Зокрема, частка дерев I категорй в таких деревостанах становить близько 70 %, а у деревостанах з часткою ялини европейсько! 10 одиниць - близько 35 %.
Отже, зим 2007-2008 рр. характерним е найкоротшi за перюд 20052008 рр. тривалють сталого CHiroBoro покриву. Короткотермшове встанов-лення снiгoвoгo покриву призводить до промерзання грунту на значну глиби-ну, пoрiвнянo бiльшу, шж у разi встановлення снiгoвoгo покриву впродовж довшого термiну. У 2007 р. юльюсть днiв з вщлигою була найбiльша за перь од 2005-2008 рр. Част вiдлиги та вщразу наступнi за ними морози негативно впливають на стан кореневих систем дерев, зокрема ялини европейсько!', яка формуе поверхневу кореневу систему. У такому випадку воду шсля вiдлиги не може поглинути грунт, осюльки глибина його промерзання перевищуе рь вень, на якому вщбуваеться розтоплення льоду пiд час вiдлиг. Глибина заля-гання шдстильно!' породи вщ пoверхнi грунту у прсьюй мiсцевoстi, зазвичай, незначна. Таким чином, вода залишаеться у грунтi якраз на глибиш залягання коренево!' системи ялини. У випадку раптового перепаду температури вода у верхшх горизонтах грунту замерзаючи збшьшуеться в oб,емi i нiби пришдш-мае кoреневi системи, внаслiдoк цього пошкоджуються найтoншi кoреневi волоски, якими вiдбуваеться всмоктування води з грунту.
Дерева з пошкодженим коршням ослаблюються i стають уразливими як до кореневих патогешв, так i до коро'дав. Крiм цього, тепла i пoрiвнянo коротка зима та довге тепле дощове л^о е сприятливими для розвитку стовбу-рових ентoмoшкiдникiв. Част та тривалi зливи розмивають грунт, призводять до його ерози та також пошкоджують кoреневi системи дерев. Негативно впливають на кoреневi системи сильш вiтри, якi не спричиняють вiтрoвалiв чи вiтрoлoмiв, але також завдають коршню дерев механiчних пошкоджень.
Сукупнiсть наведених клiматичних чинникiв загалом негативно впли-вае на рют та розвиток дерев ялини европейсько!', а також призводить до по-шкодження 1'хтх кореневих систем. Масовому заселенню стовбуровими шю-дниками дерев ялини, зазвичай, передуе заселення ослаблих дерев. Ц дерева часто вщстають у рoстi, перебувають у шдпорядкованому станi стосовно дерев iз бiльшoю висотою та, вiдпoвiднo, характеризуються пршим розвитком коренево!' системи. Таю дерева i !'хне кoрiння насамперед зазнають негативного впливу кшматичних чинниюв.
Л1тература
1. Гаврусевич А.Н. Основные принципы создания биологически устойчивых культур ели у Карпатах / А.Н. Гаврусевич // Лесоводство и агролесомелиорация : Лесовосстановление. - К. : Вид-во "Урожай". - 1973. - Вып. 32. - С. 46-51.
2. Гаврусевич А.М. Пщвищення в1тростшкосп деревосташв у високопрному пасм1 ялинових лшв Украшських Карпат / А.М. Гаврусевич, А.П. 1ванюк, 1.Ф. Калуцький // Науковий вюник НЛТУ Укра'ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 52-55.
3. Голубець М.А. Вступ до соцюсистемологи / М.А. Голубець. - Льв1в : Вид-во "Плай", 2005. - 96 с.
4. 1ванюк А.П. Природа вггровал1в та !х вплив на прoдуктивнiсть люу в прських i передпрсь-ких умовах Укрш'нських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ, 1996. - 20 с.
5. Кал1и1и М.1. Вггровали в прських та передпрських регюнах Укра'нських Карпат / М.1. Калшш, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1997. - 202 с.
6. Калинин М.И. Оценка ветровальной опасности в еловых лесах Карпат / М.И. Калинин // Лесоведение. - 1991. - № 2. - С. 59-66.
7. Калуцький 1.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-схiдному MaKpocxani в Украшських Карпатах / 1.Ф. Калуцький. - Львiв : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.
8. Калуцький 1.Ф. Лidвничо-еколоriчна суть вiтровалiв та методологiя ïx шзнання / 1.Ф. Калуцький // №yKOBi основи ведення сталого лiсового господарства : матер. М1жнар. на-ук.-практ. конф. - 1вано-Франювськ, 2005. - С. 129-132.
9. Юселевський-Бабшш Р.Г. Природа вiтровалiв у Карпатах / Р.Г. Кюелевський-Бабь нiн, В.М. Дьяков // Природш умови та природш ресурси Украïнськиx Карпат, 1968. - С. 48-58.
10. Киселевский-Бабинин Р.Г. Устойчивость к ветровалу основных лесообразующих древесных пород Украинских Карпат / Р.Г. Юселевський-Бабшш // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1972. - Вып. 31. - С. 11-16.
11. Клапчук В.М. Умови виникнення вiтровалiв у Карпатах / В.М. Клапчук, В. А. Ге-ник, О.1. Киселюк // Люовий журнал. - 1993. - № 1. - С. 9-10.
12. Криницький Г.Т. Чинники формування вiтровалiв та пвдвищення бюлопчно'1' стш-костi насаджень у зош впливу рекреацiйного комплексу "Буковель" / Г.Т. Криницький, 1.Ф. Калуцький, А.М. Гаврусевич, А.П. 1ванюк // Люове господарство, лiсова, паперова i дере-вообробна промисловiсть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Украïни. - 2006. -Вип. 32. - С. 20-27.
13. Лавний В.В. Вплив орографiчниx i лiсiвничиx факторiв на всовали лiсy в Украшських Карпатах / В.В. Лавний // Науковий вюник НЛТУ Украïни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.3. - С. 48-54.
14. Лавний В.В. Особливосп вггровашв та бyреломiв люу в Украшських Карпатах / В.В. Лавний, Д.Д. Сухарюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 65-71.
15. Парпан В.1. Вирощування люових культур в умовах Карпат: вчора, сьогодш, завтра / В.1. Парпан, А.М. Гаврусевич, Р.1. Бродович // Науковий вiсник НАУ : Лiсовi культури. - К. : Вид-во НАУ. - 2004. - Вип. 70. - С. 133-141.
16. Перехрест С.М. Вплив природних i антропогенних факторiв на розвиток шквдливих стихшних явищ в Украшських Карпатах i першочерговi заходи по ïx запобiганню / С.М. Перехрест // Природнi умови та природш ресурси Украшських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 34-47.
17. Перехрест С.М. Шкiдливi стихшш явища в Украшських Карпатах та засоби бороть-би з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 200 с.
18. Прох Л.З. Ветровалы леса и штормовые ветры в Украинских Карпатах / Л.З. Прох. -Обнинск : Изд-во ВНИИГМИ-МЦД, 1976. - 80 с.
19. Рибш М.М. Всовали в Буковинських Карпатах, 1'х наслщки i способи боротьби з ними / М.М. Рибш, А.Й. Швиденко // Природш умови та природш ресурси Украшських Карпат, 1968. - С. 67-74.
20. Роик Я.В. Ветровалы у Карпатах / Я.В. Роик, З.В. Костюк // Лесной журнал. - 1968. - Вып. 4. - С. 139-143.
21. Стойко С.М. Причины ветровалов и буреломов у Карпатских ельниках и меры борьбы с ними / С.М. Стойко // Лесное хозяйство. - 1965. - № 9. - С. 12-15.
22. Стойко С.М. Пвдвищення стшкосп люових екосистем проти в^овашв та сшгола-мiв / С.М. Стойко // Природа Карпатського нащонального парку. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - С. 176-186.
Пукман В.В., Гриник Г.Г. Мониторинг еловых древостоев: исследования связей между лесоводственно-таксационными и климатическими факторами и их влияние на санитарное состояние
Проанализировано климатические факторы 2007-2009 гг. Проведено распределение древостоев с доминированием ели европейской по орографическим показателям на территории Диловецкого лесничества ГП "Великобычкивское лесоохотничье хозяйство" Закарпатского ОГУЛОХ. Проанализировано результаты мониторинговых исследований коренных и производных древостоев ели европейской, определено средние таксационные показатели пробных участков в целом, распределение деревьев по категориям санитарного состояния, определен процент деревьев по категориям дефолиации. Для каждой из категорий санитарного состояния определено средние значения диаметра и высоты ствола, количество деревьев в расчете на 1 гектар и
процент деревьев соответствующей категории. Проанализированы возможные связи между климатическими факторами и ветровальностью и санитарным состоянием древостоев ели европейской.
Ключевые слова: ель европейская, мониторинг, санитарное состояние древос-тоев, климатические факторы, дефолиация, ветровальность.
Pukman V.V., Hrynyk H.H. Monitoring spruce forest stands: researches of connections between forestry and taxation indexes and climatic factors and they influence on heals life state
The analysis of climatic factors is conducted 2007-2009 years. Distributing of forest stands with prevailing of spruce is done on orographic indexes on territory of Dilove forestry of State Enterprise "Velikyj-Bychkiv forestry and hunting district" of Zakarpattia RSMFH. The analysis of results of monitoring researches of native and derivative spruce forests stands are carried out, certainly middle taxation indexes of spatial areas on the whole, distributing of trees after the categories of the heals life state, certainly particle of trees after the categories of defoliation. For each of categories of the heals life state certainly mean values of diameter and height of stem, amount of trees calculating per 1 ha and particle of trees of the proper category. Possible copulas are analysed between climatic factors and wind-fall and by the heals life state of spruce forest stand.
Keywords: spruce, monitoring, heals life state of forest stands; climatic factors; defoliation, wind-fell. _
УДК630*17:582.632.1:630*5(477.81/.82) Acnip. А.Е. Оборська1 -
НУ 6iopecypcie i природокористування Украти, м. Kuïe
МОДЕЛЮВАННЯ ДИНАМ1КИ CEPEAHbOÏ ВИСОТИ МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАН1В В1ЛЬХИ ^ETOOÏ ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ УКРАШИ
Наведено результати моделювання ходу росту за середньою висотою модаль-них поростевих насаджень вшьхи клейко'1'. На основi розроблених моделей побудова-но динамiчну боштетну шкалу. За результатами дослвдження встановлено закономiр-ност динамши ходу росту у висоту модальних деревосташв вшьхи клейко'1' Захвдно-го Полюся. Для них характерний пришвидшений рют у молодому вщ зi спадаючою з вшом штенсившстю приросту за висотою, яю цшком ввдповвдають лiсiвничим за-кономiрностям росту деревосташв вшьхи клейко'1'. Побудована динамiчна боштетна шкала придатна для групування експериментальних даних з метою моделювання ди-намши ходу росту шших таксацшних показниюв вшьхи клейко'1' поростевого похо-дження у Захiдному Полюсь
Ключовi слова: модальнi насадження вшьхи клейко'1, бонiтет, хiд росту за висотою, моделi росту, динамiчна бонiтетна шкала.
Потреба шформацшного забезпечення люово! галуз1 та прогнозування ïï розвитку зумовлюе проведения комплексу робгг з1 створення, шдтримки та актуашзаци повидiльиоï бази даних люового фонду Украши. Важливим еле-ментом цих науково-практичних розроблень е моделювання динамжи такса-цiйиих показникiв для побудови таблиць ходу росту модальних деревосташв основних лiсотвiрних порщ. Нормативи динамжи основних таксацiйних по-казникiв деревосташв - один iз головних складниюв рацiональноï системи облiку лiсiв i люоуправлшня.
1 Наук. кер1вник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Кшв
