CC BY
19
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630*[182.59+22+42]
Ст. наук. ствроб. Ю. С. Шпарик1, д-р с.-г. наук; наук. ствроб. В.П. Лосюк2
структура, стан i динам1ка бучин нацюнального природного парку "гуцульщина"
У люовому фондi НПП "Гуцульщина" домшують бучини, але частка старовiкових бучин незначна. Старовiковi бучини Гуцульщини е рiзновiковими та багатоярусними деревостанами, з добрим саштарним станом, значним запасом мертво! деревини та шд-ростом, який в змозi вiдновити коршний деревостан природним шляхом. Динамiка таких бучин за останш 5 роюв мае незначну тенденцiю до зменшення кiлькостi дерев, запасу деревини i повноти, але до збшьшення середнiх дiаметра i висоти, а також запасу мертво!' деревини. Ввдзначено високу товаршсть бука i життевiсть ялини та ялицi.
Ключов1 слова: старовiковi бучини, Гуцульщина, запас, мертва деревина, шдрют, пошкодження, просторова структура, динамка.
Люи Нацiонального природного парку "Гуцульщина" розташоваш у ль систiй частинi Покутсько-Буковинських Карпат на площi 32271 га, з яких 7606 га надаш йому в постшне користування. Листянi деревостани ростуть на 65 % всieí територп' i на 77 % вилучено"' територп парку, а хвойнi - вщповщно на 35 та 23 %. При цьому коршш деревостани займають 85 % вкритих лiсовою рослиннютю земель, а похiднi - 14,5 %. Всього в люах парку налiчуeться 29 пе-реважаючих деревних порщ (рис. 1). Розподiл лiсiв за породами свiдчить про "'х високу рiзноманiтнiсть, але також i про певну однотипнiсть деревостанiв -значне домшування чотирьох порiд: бука, ялищ, ялини i дуба звичайного. Пере-важаючою породою на територп', яка надана в постшне користування, е бук ль совий, люи з домшуванням якого займають 65,9 % плошд вкрито"' лiсовою рослиннютю. На ялину припадае 11,8 %, на ялицю - 10,4, на дуб - 7,6 % [1]. Тому вивчення структури, стану та сукцесш бучин Гуцульщини е актуальною науко-вою проблемою.
Рис. 1. Розподт л1с1в НПП "Гуцульщина" за переважаючими породами
1 Прикарпатський НУ iм. В. Стефаника, м. 1вано-Франювськ;
2 Нацшнальний природний парк "Гуцульщина", м. Кос1в
Люи Гуцульщини утворюють 3 пояси [2-6]. Нижнш (передгiрних дубо-вих лiсiв) формуеться з дуба звичайного або скельного з домшками iнших по-рщ: бука, ясеня тощо, а також з чагарниюв i рiзнотрав,я. Вище - пояс букових лiсiв, верхня межа якого на швшчно-схщних схилах проходить на висот 1150 м ВНРМ, а на твденно-захщних - 1350-1450 м, в якому видшяють тдзону ялице-вих лiсiв. Дам - пояс смерекових лiсiв. Аналiз лiсiв парку iнших лiсотвiрних порщ зроблено в попереднiх публiкацiях [7-9].
Методика та об'екти досл1джень. Для вивчення букових деревосташв закладено постшну пробну площу (ППП) в Старокутському ПНДВ (квартал 8, видш 9) НПП "Гуцульщина". Вона розташована у заповщнш зонi парку, в ета-лонi букового насадження "Хоминський". Люову дiлянку, де розташована ППП площею понад 50 га, вiднесено до умовних пралiсiв. Закладку ППП проведено у 2008 р., а повторне обстеження - у 2013 р. Площа проби 1 га - це квадрат зi стороною 100 м. Проба знаходиться на швшчно-схщному схилi крутизною 35°, на висот 550 м н.р.м. Грунт бурий люовий, легкосуглинистий, дрiбнозернистий, вологий, малощебенистий. При швентаризацп деревостану, тдлюку, пiдросту, трав'яного покриття та тдстилки використано загальноприйнятi в лiсiвництвi та в люовш таксацп методики, а також враховано рекомендацп з проведення мошторингових робiт.
Результати досл1дження. Деревостан пробно!" площi - трьохярусна, близька до коршно'1, умовно-рiзновiкова ялицево-ялинова бучина. Середш так-сацiйнi показники старовжових бучин (умовних пралiсiв) Гуцульщини наведено в табл. 1. На графшу розподшу дерев за дiаметром видно наявнiсть одного чiткого тку для дерев бука з дiаметром 44 см i двох неч^ких - на ступенях тов-щини 20 i 60 см, а для ялищ - на ступеш 8 см (рис. 2).
Табл. 1. Таксащйна характеристика старовжових бучин Гуцульщини
Склад порщ Кшькють дерев, шт./га Сума площ поп. пер., м2 Середш Клас бош-тету Запас де-ревини, м3/га Вщнос-на пов-нота
D, см Н, м
10Бк од. Яц, Ял 340 43,26 39,6 32,0 I 515,4 1,14
зокрема, за породами
Бук люовий 323 42,42 40,1 32,3 1а 508,6 1,12
Ялина звичайна 4 0,41 36,1 18,0 I 1,8 0,01
Ялиця бша 13 0,43 20,6 14,8 III 5,0 0,01
Рис. 2. РозподЫ дерев за Ыаметрому старовжових бучинах Гуцульщини
1. Лкове та садово-паркове господарство
Перший ярус старовшових бучин Гуцульщини формуеться переважно буком за винятком одного дерева ялищ - склад 10Бк од.Яц. Середнш дiаметр становить 46,6 см, а висота - 34,0 м. Площа поперечного перерiзу живих дерев - 37,67 м2/га, що вiдповiдае повнотi 1,00. Запас деревини 457,4 м3/га, а запас сухостою 2,9 м3/га. Частка дерев першого ярусу становить 64,7 % ввд загально! кiлькостi дерев на ППП. Клас бонiтету 1а для кожно! породи.
У другому ярусi в основному переважае теж бук (25,3 % за кшьюстю дерев), лише в незначнш кшькосл (0,8 %) присутня Яц. Склад деревостану - 10Бк + Яц, клас боштету в бука - I а в ялищ - III, повнота ярусу 0,14. Запас живих дерев в другому ярус - 53,8 м3/га, сухостою - 4,1 м3/га. Другий ярус ярус також добре виражений за кшьюстю дерев i формуе його переважно бук. Середнш дь аметр складае 25,1 см, а висота - 23 м.
Третш ярус у таких деревостанах можна видшити лише умовно, оскшь-ки частка дерев тут становить 8,8 % ввд !х кшькосл на ППП. Крiм бука, е ялина i ялиця. Склад насадження - 8Бк1Ял1Яц, повнота 0,02, боттет - I. Запас живих дерев становить 2,5 м3/га, сухостою - 0,5 м3/га. Середня висота III ярусу становить близько 18,5 м. Ввдзначимо значний розмах дiаметрiв бука - вiд 16 до 86 см. Це дае тдставу говорити про рiзновiковiсть деревостану. Додатковим аргументом е наявшсть 3 ярумв та пiдросту.
Змiни таксацшних показникiв старовiкових бучин Гуцульщини за 5 роив загалом мають тенденцiю до зменшення, за винятком середшх дiаметра та висоти, як збiльшились вiдповiдно на 1,4 см та на 2,7 м. Причиною е природ-ний процес ввдпаду дерев i внаслiдок цього кшьюсть дерев зменшилась з 358 до 340 шт./га, а запас - з 584,9 до 515,4 м3/га. Ввдповвдно зменшилась i повнота - з 1,20 до 1,12. Зате збшьшився запас сухостшно! деревини. Зазначимо, що пород-ний склад яруив та !х таксацiйнi показники змшилися не iстотно.
Стан старовшових бучин Гуцульщини оцiнювали за наявшстю пошко-джень i за класами ЮТИО (табл. 2). Частка дерев без пошкоджень на пробi становить: для бука 39 %, ялини - 75 i ялищ - 77 %. Найбшьш пошкодженими е дерева II ярусу - майже 70 %, третього - 50 %, а найменше - в першого (45,2 %). Розподш за видами пошкоджень такий: дерев з вигином 0,7 % ввд загально! кшькосл дерев, з дуплом - 12,4, з морозобшними трщинами - 2,8, з по-перечним раком - 10,1, з сухими сучками - 53,0, а з трутовиками - 21 %.
Табл. 2. Лшвнича характеристика старовжових бучин Гуцульщини
Частка дерев без пошко-дження, % Класи ЮТИО (середнi) Пошкодження
Порода ярус н о '53 В к * положения л.г. цш-шсть товаршсть довжина крони вид %
Бук люовий 39,0 1,4 1,9 2,1 4,6 4,6 4,9 сухi сучки 50,9
Ялина звичайна 75,0 2,6 1,4 1,5 4,5 4,5 4,4 - -
Ялиця бша 76,9 3,0 1,5 2,0 4,3 4,3 4,0 сухi сучки 2,1
Разом на 1 га: 40,9 1,4 1,9 2,0 4,6 4,6 4,9 сухi сучки 53,0
Класи ЮТЯО дають змогу провести аналiз стану дерев за такими параметрами: ярусом, життевктю, положенням, лЫвничою функцiею, товаршстю
та довжиною крони. Першi три класи щентифжуються цифрами вiд 1 до 3. За ярусами в старовжових бучинах чiтко видiляeться тiльки положення бука, бо його дерева розташоваш у вмх трьох ярусах. Найбiльше бука в першому яруи, ялина присутня в третьому, а ялиця - у незначнш кшькоста у вмх трьох ярусах. Тому клас за висотою у бука 1,4, ялини - 2,6, ялищ - 3,0. Середнш клас за висо-тою у старовiкових бучинах (1,4) вказуе на найбiльший вiдсоток дерев в першому ярус1 Клас життeвостi в бука 1,9, в ялини - 1,4, в ялищ - 1,5. Тобто життeвiсть дерев бука у старовжових бучинах у середньому добра, а ялини i ялищ - висока. Найкраща життeвiсть бука - у першому яруи. Клас життевосп вказуе на найбiльший ввдсоток дерев з доброю життевiстю. Клас положенням в бука 2,1, в ялини - 1,5, в ялищ - 2,0. Тобто положення дерев бука в старовжових бучинах в середньому сшвдомшантне, так само як ялини i ялищ Найкраще положення бука у II яруи. Клас положенням вказуе на найбшьший вщсоток ствдомшантних дерев, тобто з достатшм простором для росту.
Друга група клаив ЮТКО iдентифiкуеться значеннями ввд 4 до 6: 4 - ви-сокий рiвень, 5 - середнш, 6 - поганий. Так, лшогосподарська щншсть у бука -4,6, ялини - 4,5 i ялицi - 4,3. Тобто за функщею в старовiкових бучинах дерева бука переважно е елггними чи корисними, тодi як дерева ялини i ялицi в бшь-шостi випадкiв е корисними. Найкраща функщональшсть бука у першому яру-сi. Середнiй клас за лкогосподарською цiннiстю (4,6) вказуе на найбшьший ввд-соток елiтних i корисних дерев, що е нормальним. Клас товарносл в бука 4,6, в ялини - 4,5, в ялищ - 4,3. Тобто товаршсть дерев бука в старовжових бучинах в середньому швдшова, так само як ялини i ялищ Найкраща товаршсть бука у першому ярус1 Середнш клас за товаршстю (4,6) вказуе на найбшьший ввдсо-ток дшових та швдшових дерев, тобто товаршсть деревостану е вища середньо!. Клас довжини крони в бука 4,9, в ялини - 4,4, в ялищ - 4,0. Тобто довжина крони бука в деревосташ ППП переважно середня, тодi як у ялини i ялищ - зде-бшьшого довга. Найкраща довжина крони бука у другому i третьому яруи. Середнш клас за довжиною крони для ППП-2 (4,9) вказуе на найбшьший ввдсоток дерев з середньою довжиною крони.
Для вдентифжаци стади i термшв всихання деревостану в старовiкових бучинах для мертво! деревини встановлено таю ступеш розкладу: 1 - початкова (свiжий сухостiй), 2 - слабка, 3 - сильна, 4 - повшстю розкладена (гнила). Як-що всихання дерев вiдбуваеться природним шляхом, то сшвввдношення деревини на рiзних ступенях розкладу визначаеться швидюстю 11 гниття i мае такий вигляд: 10:20:30:40 %. Як св^ать отриманi данi (табл. 3), у старовжових бучинах найбшьший запас сухостою перебувае на першш ступеш розкладу, 10 % -на другш i ще 22 % - на третш ступенi розкладу. Сухостш четверто! стади ввд-сутнш. З урахування низького запасу сухостою це сввдчить, що цей деревостан не мае ознак всихання. Запас мертво! лежачо! деревини в старовжових бучинах значний. Розподш мертво! лежачо! деревини за ступенями розкладу (табл. 3) сввдчить, що всихання ввдбулося 15-20 роив тому i це шг бути природний ввд-пад. Ввдхилення - дисбаланс деревини з сильним та слабким розкладом, тобто шсля всихання 15-20 рокiв тому ввдпад припинився.
Склад порщ Порода Запас, м3/га Зокрема за ступенем розкладу
св1жий | слабкий | сильний | гнилий
сухостш
10Бк | Бк 2,04 1,71 0,14 0,19 -
Разом: 2,04 1,71 0,14 0,19 -
Вщсотки: 100,0 83,8 6,9 9,3 -
мертва лежача деревина
10Бк | Бк 30,8 1,8 3,2 13,6 12,2
Разом: 30,8 1,8 3,2 13,6 12,2
Вщсотки: 100,0 5,9 10,3 44,2 39,6
Зокрема за ступенем розкладу
слабкий сильний гнилий
сухост1й
10Бк
Бк
2,04
1,71
0,14
0,19
Разом:
2,04
1,71
0,14
0,19
Вщсотки:
100,0
83,8
6,9
9,3
мертва лежача деревина
10Бк
Бк
30,8
1,8
13,6
12,2
Разом:
30,8
1,8
3,2
13,6
12,2
Вщсотки:
100,0
5,9
10,3
44,2
39,6
Важливим з позицш розумшня процесiв розвитку природних бучин е аналiз успiшностi \х природного вщновлення (рис. 3).
Рис. 3. Розподт природного в1дновлення старовжових бучин Гуцульщини за породами та висотою
У старовшових бучинах Гуцульщини кшькють пщросту е достатньою для природного вщновлення коршного деревостану: 18,9 тис. шт./га з породним складом 9Бк1Яц+Ял. Вiдзначимо добру представленiсть ялини i ялицi, хороший стан пiдросту (вщсутнють пошкоджень) та добрий його розподш за висотою.
Аналiз карт розташування дерев з 10-ма параметрами також пщтверджуе зробленi вище висновки щодо наближено"! до корiнноí структури деревостану пробно! площi. Простежуеться бiогрупове розташування дерев бука на терито-рп та наявнiсть багатьох прогалин у намет^ що власне е визначальним для природних лiсiв. Найбшьш рiвномiрно на територп пристигаючих бучин розташо-ванi дерева першого ярусу i !х розташування при цьому е бюгруповим. Стовбу-ри другого ярусу також представлен на всш територп, але розташованi вони рiвномiрно. Стовбури третього ярусу розташованi переважно бюгрупами в ок-ремих частинах ППП. На карт життевостi дерев ситуащя iнша: найбiльше в пристигаючих бучинах дерев добро! життевостi i вони достатньо рiвномiрно по-ширеш на територп; дерева високо! життевост представленi значно менше i вони не рiвномiрно покривають всю територто; дерев погано! життевостi наймен-ше, вони розташованi в окремих частинах ППП i в бшьшост випадкiв - бюгру-пами. Порiвняння наведених карт свiдчить про значне рiзноманiття дерев в пристигаючих бучинах - наприклад, не завжди дерева першого ярусу мають ви-соку життевють, а третього - низьку.
У трав'яному покривi в старовшових бучинах Гуцульщини нараховано 12 видiв вищих судинних рослин: зубниця бульбиста, весшвка дволиста, квасе-
2
ниця звичайна, анемона дiбровна, маренка запашна, ожика лкова, вороняче око, фiалка лкова, герань Роберта. А також 3 види рослин, яю занесенi до Чер-воно! книги Украши: гнiздiвка звичайна, булатка довголиста, любка дволиста.
Висновки. Старовiковi бучини Гуцульщини е рiзновiковими та багато-ярусними деревостанами. За наявшстю пошкоджень i за класами IUFRO ix стан оцшюеться як добрий. Значний запас мертво! лежачо! деревини сильного ступе-ня розкладу свiдчить, що всихання в них ввдбулося 15-20 роив тому. Кшьюсть пiдросту, його породний склад i вiдсутнiсть пошкоджень свiдчать про високу ймовiрнiсть природного ввдновлення корiнного деревостану. Динамiка таких бучин за останнi 5 рокiв мае незначну тенденщю до зменшення юлькосп дерев, запасу деревини i повноти, але до збiльшення середнix дiаметра i висоти, а також запасу сухостшно! деревини.
Тобто структура старовшових бучин Гуцульщини свiдчить про: ввдпо-вiднiсть типу лшу; домшування бука в породному складц наявшсть двох повно-цiнниx ярусiв i третього, який формуеться; високий боштет, особливо третього ярусу; високу повноту, особливо першого ярусу; високий запас деревини живих дерев i мертво! лежачо! деревини, але низький - сухостою; низький ввдсоток пошкоджених дерев, особливо ялини i ялицi; добру життевiсть всix порiд, найвищу у ялищ; перевагу дерев спiвдомiнантного положення, елггних та ко-рисних, особливо - бука; високу товартсть, в першу чергу - бука; середню дов-жину крони бука i довгу - у ялицi.
Лггература
1. ГуцулякГ.Д. Засади сталого розвитку Коавщини / Г.Д. Гуцуляк, В.П. Лосюк, Ю.С. Шпарик та iH. - Чернiвцi : Вид-во "Прут", 2005. - 208 с.
2. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат / М.А. Голубец. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1978. - 264 с.
3. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 224 с.
4. Шпарик Ю.С. Структура букового пралюу Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик, Б. Ком-мармот, Ю.Ю. Беркела. - Снятин : Вид-во "Прут-принт", 2010. - 143 с.
5. Смаглюк К.К. Аборигенш листяш лiсоутворювачi / К. Смаглюк. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1974. - 120 с.
6. Стойко С.М. Лесной покров. Буковые леса / С. Стойко // Украинские Карпаты. Природа.
- К. : Вид-во "Свит", 1988. - С. 64-72.
7. Шпарик Ю.С. Структура i стан дiбров Коавщини / Ю.С. Шпарик, В.П. Лосюк // Лгав-ництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНДШГА. - 2012. - Вип. 120.
- С. 31-36.
8. Шпарик Ю.С. Структура i стан деревосташв ялищ бшо! на Коавщиш / Ю.С. Шпарик, В.П. Лосюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - № 19.5. - С. 42-48.
9. Парпан Т.В. Стан, структура i динашка чистих ялинових лiсiв Косiвщини / Т.В. Парпан, Ю.С. Шпарик, В.П. Лосюк // Люовий журнал : наук.-виробн. видання. - К. : ТОВ "Новий друк", 2011. - № 2. - С. 19-23.
ШпарыкЮ.С., Лосюк В.П. Структура, состояние и динамика бучин Национального природного парка "Гуцульщина"
В лесном фонде НПП "Гуцульщина" доминируют бучины, но площадь старовозрастных бучин незначительна. Эти древостои являются разновозрастными и многоярусными, в хорошем санитарном состоянии, со значительным запасом мёртвой древесины и количеством подроста. Их динамика за 5 лет имеет незначительную тенденцию к уменьшению количества деревьев, запаса древесины и полноты, но к увеличению ди-
аметра, высоты и запаса мёртвой древесины. Отмечена высокая товарность бука и жизненность ели и пихты.
Ключевые слова: старовозрастные бучины, Гуцульщина, запас, мёртвая древесина, подрост, повреждения, пространственная структура, динамика.
Shparyk Y.S., Losyuk V.P. Structure, Health Conditions and Dynamics of the Beech Forests in the National Nature Park "Hutsul'schyna"
Forests beech stands are dominating in the National Nature Park "Hutsul'schyna", but the area of old-growth beech forests is negligible. These stands are uneven-aged and multi-storied, with good health conditions, with significant volume of dead wood and with the big number of the natural regeneration. Their 5-year dynamics has a slight tendency to reduce the number of trees and the wood volume, but - to increase the diameter and height of trees, and the volume of dead wood. Beech trees are of a high quality, and spruce and fir are of high vitality in such stands.
Key words: old-growth beech stands, Hutsul'schyna, volume, dead wood, natural regeneration, trees' damage, spatial structure and dynamics.
УДК 630*[5+53] Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук; астр. О.Ю. Громяк;
Maziemp А.В. Шишкн; магистр П.П. Мосейчук - НЛТУ Украти, м. Львт
вплив горизонтально! будови на товарну структуру соснових деревостанш у Р13НИХ типах Л1СУ
Дослщжено особливос^ впливу горизонтального розташування дерев на форму-вання горизонтально!' будови та n вплив на товарну структуру соснових деревосташв у тиш люорослинних умов С3 в типах люу гдС та дС. Встановлено, що переважае бюгру-повий тип горизонтально!' будови. Виявлено вщмшносп у формуванш чистих соснових та змшаних бюгруп у дослщжуваних типах люу, а також вщмшност у товарнш струк-турi як деревосташв загалом, так i вщповщних бюгруп. 1з збшьшенням вжу вщбу-ваеться укрупнення бюгруп, а 1'хня кшькють без учат сосни звичайно'1 збшьшуеться; ^м цього, вiдбуваеться зменшення юлькосп поодиноко стоячих дерев; для середньо-вiкових деревостанiв е характерними чиста бюгрупи iз сосни звичайно'1; шд час укрупнення бiогруп сосна вступае в бшьш тiсний зв'язок iз iншими деревними породами, що призводить до утворення змшаних бюгруп.
Ключовi слова: сосна звичайна, горизонтальна будова, товарна структура, бiогрупа.
Вступ. Сьогоднi, в умовах зростання потреби людини в природних ресурсах, штенсивного вирубування лiсiв у масштабi вие! планети, зростае зна-чення люу як важливого елементу бюсфери. Нерацюнальне лiсокористування вже спричинило як у нашш краiнi, так i загалом у свiтi розвиток таких негатив-них явищ, як ерозiя i дефляцiя Грунтiв, руйнiвнi повеш та iншi деструктивнi процеси. На сьогодш робота ведеться в напрямку вдосконалення лшокористу-вання. В умовах приходу шформацшно! епохи створюеться можливiсть оброб-лення великих обсягiв шформаци для дослiдження лiсового фонду загалом i ок-ремих сукупностей зокрема з достатньо великою точшстю та шформатившстю.
Для задоволення постiйно зростаючих потреб у деревинi, коли об'еми за-готiвлi високояк1сно'1 деревини хвойних i листяних порiд пiдiйшли до максималь-них можливостей використання продуктивних лiсiв, необxiдно залучати в сферу люового господарства та враховувати та параметри насаджень, яким ранiше не на-давалось iстотного значения у вирощувант високопродуктивних деревостанiв.
Вивчення просторово! структури деревостану дае змогу глибше проана-лiзувати взаемини мiж особинами, яю формують деревостан. В основi методiв,
