CC BY
160
УДК 630*5 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук; магктрант В.В. Пукман -
НЛТУ Украти, м. Львiв
АНАЛ1З ВПЛИВУ ЗМ1НИ КЛ1МАТИЧНИХ ПОКАЗНИК1В НА САН1ТАРНИЙ СТАН ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УКРА1НСЬКИХ КАРПАТАХ
Проаналiзовано особливостi кл1матичних показникiв впродовж 2004-2008 рр. за даними метеостанцп Карпатського бiосферного заповщника. Дослiджено терито-рп дiлянок тсля вiтровалiв та в осередках всихання ялинових деревостанiв на тери-тори Дiловецького лiсництва ДП мВеликобичкiвське ЛМГ". Здiйснено розподiл д1ля-нок територп лiсництва за орографiчними особливостями та розроблено вщповщну електронну карту насаджень. Дослщжено стан ялинових деревостанiв. Виявлено пошкодження дерев корощом-типографом i кореневими патогенами. Встановлено залежшсть санiтарного стану деревосташв вiд вiтровалiв та змши клiматичних по-казникiв.
Вступ. Рют 1 розвиток деревосташв значною м1рою залежать вщ кшма-тичних чинниюв. У прськш мюцевосп важливим чинником також е висота н.р.м. Висотна поясшсть та тип люорослинних умов у комплекс е визначаль-ним для диференщацп деревосташв на коршт та похщт. Отже, анал1з мете-орологiчноi характеристики дасть змогу розглянути проблему всихання ялинових деревосташв комплексно разом iз таксацшно-лшвничими аспектами.
Аналiз метеопоказникiв. За метеорологiчними характеристиками ос-таннi роки в Украшських Карпатах е досить нетиповими. Оскшьки спостерь гаються значнi вiдхилення у метеопоказниках порiвняно з середнiми багато-рiчними даними. У табл. 1 наведено метеоролопчну характеристику 20042008 природних роюв. Данi метеорологiчнi характеристики отримаш з мете-останцii Карпатського бюсферного заповiдника (метеопост Центральноi Са-диби - м. Рахiв, ур. Пщдш, висота н.р.м. - 395 м) [2].
Табл. 1. Метеоролог1чна характеристика 2004-2008 природнихрокьв
Рк Сума ефективних температур Серед температу ня ра, °С Сума опад1в, мм Кшьшсть дтв з Стговий покрив, дтв
середня максимальна л а .3 э к • ^ м дощем стгопа-дом морозом заморозками 2 о и К л д ра • ^ н с тимчасо-вий
2004 2752,0 8,0 32,0 -23,5 1300,7 62 48 107 5 13 104 -
2005 3123,2 8,2 34,0 -18,0 1190,1 74 35 98 36 9 50 23
2006 2800,5 8,0 30,4 -20,8 1434,0 85 46 78 16 35 103 -
2007 3482,4 8,9 33,5 -13,0 1673,5 106 28 30 - 75 18 13
2008 3337,6 8,6 30,0 -13,1 1627,2 110 32 57 31 39 19 7
Середне за 5 рок1в 8,3 32,0 -17,7 1445,1 87,4 37,8 74,0 22,0 34,2 58,8 14,3
Вщповщно до даних, як наведет у табл. 1, за цей перюд спостерь гаеться шдвищення середньорiчноi температури повггря, особливо у 20072008 рр., збшьшення рiчноi суми опадiв. Зменшуеться кiлькiсть днiв iз морозами, а кшьюсть днiв з вдаигою збiльшуеться. Характерною особливiстю е рiзке зменшення кiлькостi днiв iз снiговим покривом у 2007-2008 рр. Пщ-
вищуеться також сума ефективних температур, вщповщно збшьшуеться про-тяжнiсть вегетацiйного перiоду. Тривалють вегетацiйного перюду становила: 2004 р. - 241 день; 2005 р. - 221 день; 2006 р. - 225 дшв; 2007 р. - 243 дт; 2008 р. - 245 дшв. Тодi як, тривалють вегетацшного перюду на територй шд-приемства у середньому становить 170 дшв.
Найбшьш нетиповими кшматичними показниками характеризуються 2007 та 2008 природш роки. Загалом для 2007 р. характерним е шдвищення середньо! температури, зокрема за рахунок мало! кшькосл днiв з морозами. М1тмальт зафiксованi температури повiтря е значно вищими за середнi ба-гаторiчнi данi. Мiнiмальна температура повiтря на 4,7 °С вища за багаторiчнi данi. Разом з тим спостер^аеться велика кiлькiсть днiв з вщлигами. Для де-ревних порiд, зокрема ялини европейсько!, такi змiни температури е неспри-ятливими, оскiльки вони призводять до зниження стшкосл до дй рiзноманiт-них чинникiв, якi спричиняють ушкодження. Спостерiгаеться значна кшь-кiсть днiв з дощем ^ вiдповiдно, бiльша рiчна кiлькiсть опадiв.
З характеристики 2008 природного року видно ще бiльшi вiдмiнностi порiвняно з середнiми даними. Рiк характеризуеться шдвищенням середньо! температури, значною кшьюстю опадiв, великою кiлькiстю днiв iз заморозками, якi завдають значно! шкоди рослинам, зокрема i деревним, особливо весною. Найхарактершшою метеоролопчною особливiстю року було те, що 2527 липня 2008 р. випала мiсячна норма опадiв, що спричинило руйшвний ка-тастрофiчний паводок iз нанесенням значних збиткiв. Порiвняно тепла та коротка зима, прохолодна з частими опадами (46 дшв) весна, довге тепле дощо-ве лгго (32 дш з опадами) та тепла, порiвняно з меншою кiлькiстю опадiв, осiнь - це умови, як е дуже сприятливими для розмноження i розвитку енто-мошкiдникiв деревних порiд.
Динамжу середньомiсячних температур за 2004-2008 рр. та середньо-мiсячних температур за багаторiчними спостереженнями наведено на рис. 1.
Рис. 1. Динамша середньомшячних температур i середньом^ячно'1 кiлькостi опадiв у перюд 2004-2008рр.
Як видно з даних, наведених на рис. 1, чггко простежуеться динамжа шдвищення середньомюячних температур. Особливо це стосуеться 2007 та 2008 природних роюв, характерною особливютю яких е значне шдвищення середньомюячно! температури протягом перших чотирьох мюящв року (сь чень - квггень). Очевидно, таке шдвищення середньомюячних температур було сприятливим чинником для бшьш раннього початку льоту ентомошюд-никiв i, вiдповiдно, теоретично! можливост збiльшення кiлькостi генерацiй протягом року (рис. 2).
Рис. 2. Наявшсть лялечок корода-типографа 02.09.08 свiдчать проутворення
ним впродовжроку ктькох генерацШ
Динамжу кшькост опадiв за аналопчний перюд наведено на рис. 1. Анашз графiка кшькост опадiв показуе, наскiльки значними е змша цього показника останнiми роками, порiвняно з середнiми багаторiчними даними. Найбшьша мiнливiсть кiлькостi опадiв характерна для 2007-2008 рр. У цей перюд спостер^аеться збшьшення кiлькостi опадiв. Для 2007 р. характерне рiзке збiльшення опадiв протягом лютого, до того ж, бшьша кiлькiсть опадiв була у виглядi дощу. Ще один пiк кiлькостi опадiв спостер^аеться наприкiнцi липня на початку серпш. У 2008 р. також спостер^аються два пiки у збшь-шенш кiлькостi опадiв. Перший характерний для весняного перюду (квiтень), а другий - кшець липня.
Таким чином, вс нетиповi й аномальнi явища, якi було зафiксовано протягом останшх рокiв, у метеопоказниках сприяли збшьшенню кiлькостi генерацiй ентомошкiдникiв ялини, зокрема корощв [13, 37, 40, 41]. Таю умо-ви е також бшьш сприятливими для розвитку кореневих патогешв ялини -тдпеньки осшньо! та коренево! губки у нехарактерних для !хнього розвитку типах люорослинних умов та значно вищих висот н.р.м. [1, 23, 24, 32, 38] От-же, метеоумови, що склалися, у комплексi з шшими чинниками i призвели, на наш розсуд, до значного i рiзкого погiршення санiтарного стану ялинових
деpевocтанiв. На p^. 3 зoбpаженo центpальнy гниль, cфopмoванy дieю кopе-невoï гу6ки на виcoтi 1050 м н^.м.
Pue. 3. Пoшкoджeння ялuнu, enp^u^rn кopeнeвoю губ^ю
Aнaлiз oрoгрaфiчних ocoбливocтeй мicць рoзтaшyвaння дeрeвoc-xaHiB. У rip^rax yмoваx мicцезpocтання на стушнь cтiйкocтi ялинoвиx деpе-вocтанiв безпocеpеднiй вплив мають opoгpафiчнi yмoви шш^ення деpевoc-танiв. Зoкpема, такими чинниками e виcoта н.p.м., екcпoзицiя та ^yrrorn cxилy. Для xаpактеpиcтики ступеня вiтpoвалoнебезпечнocтi та вpазливocтi насаджень дo патoгенiв i шкiдникiв здiйcненo poзпoдiл насаджень за мicцем зpocтання [18, 20, 34-36].
Багато ялинoвиx деpевocтанiв Дiлoвецькoгo лicництва зpocтаe на ви-coтi пoнад 800 м н^.м. (69,6 %), щo e xаpактеpнoю клiматичнoю ocoбливicтю ялини eвpoпейcькoï, i e кopiнними. Насадження на меншш виcoтi н.p.м. e ш-xiдними. Хаpактеpизyючи вiкoвy cтpyктypy насаджень, зазначаeмo, щo пеpе-важають cеpедньoвiкoвi деpевocтани (50,1 %), якi e найбшьш вpазливi дo pyйнiвнoï дй' в^у та шкiдникiв. Багатo насаджень зpocтаe на cxилаx швден-нo-заxiдниx (24,6 %) та пiвнiчнo-заxiдниx (21,8 %) екс^зицш. Вpаxoвyючи те, щo вес^ю пеpеважають вiтpи пiвнiчнo-cxiдниx напpямкiв, а в iншi пopи poкy - пiвденнo-заxiдниx, на cxилаx циx ексшзицш e pеальна загpoза виник-нення вiтpoвалiв.
Важливoю oзнакoю для xаpактеpиcтики ступеня вpазливocтi деpевoc-танiв e ^yrrorn cxилy [21]. Абcoлютна бшьшють деpевocтанiв pocте на cx^ лаx кpyтизнoю пoнад 21 o (89,1 %), щo e xаpактеpним для rip^^ro pайoнy poзташyвання лicництва, але pазoм з тим e чиннигам, який значнo знижye cтiйкicть л^сташв як дo вiтpoвалiв i вiтpoлoмiв, так i дo ypаження xвopoбами
та шшгадження шюдниками. На виcoтi дo 800 м н^.м. пеpеважаючими нап-pямками екcпoзицiï за кpyтизни cxилy шнад 21 o e пiвденнo-заxiдний (25,8 %), пiвнiчнo-cxiдний (21,6 %) та пiвнiчнo-заxiдний (20,7 %). На вишт пoнад 800 м н.p.м., на cxилаx такoï ж кpyтизни, пеpеважаючими e твденш-за-xiдна (25,1 %), пiвнiчнo-заxiдна (21,7 %) та пiвденнo-cxiдна екcпoзицiï cxилiв.
Бiльш наoчнy iнфopмацiю мoжна oтpимати, викopиcтoвyючи елек-тpoннi каpти насаджень лicництва [27]. Зoкpема на pиc. 4 на каpтi-cxемi ^ед-cтавленo poзпoдiл загpoжениx ялишвж деpевocтанiв за гpyпами вiкy, виш-тoю н.p.м. та екcпoзицieю cxилiв.
Pue. 4. Po3nodm ялuнoвuх насаджeнь Дiлoвeцькoгo лiснuцтва за групамu вжу,
вuсoтoю н.р.м. i eкспoзuцieю схuлу
Як вже згадувагось, ялина eвpoпейcька в У^аш^к^ Kаpпатаx e ду-же вpазливoю i малocтiйкoю пopoдoю як дo дiï бioтичниx чинниюв, так i дo дiï абioтичниx, зoкpема дo дiï cильниx вiтpiв, щo e наcлiдкoм викopиcтання впpoдoвж тpивалoгo пеpioдy наciння немicцевoгo пoxoдження. Сильнi вiтpи в Укpаïнcькиx Kаpпатаx cпpичиняли i cпpичиняють значнoï шгади ялинoвим деpевocтанам, ocoбливo пoxiдним чистим ялинникам [5, 14-20, 22, 26]. Внас-лдак дiï cильниx вг^в у 2007 p. на теpитopiï Дiлoвецькoгo лicництва вщбу-лися суцшьш (pиc. 5) та чаcткoвi вiтpoвали на загальнiй плoщi 49,8 га фис. 6).
Ми пpoаналiзyвали дшянки, як зазнали шкiдливoï дiï cильниx вiтpiв, а такoж дшянки Гз суцшьним вcиxанням ялини внаcлiдoк ди piзнoманiтниx шюдниюв. Ус пoшкoдженi деpевocтани e cеpедньoвiкoвими абo стиглими, вш якиx у межаx 57-120 po^. Ус деpевocтани зpocтають в yмoваx вoлoгo cyгpyдy (С3). Абcoлютна бшьшють деpевocтанiв e пoxiдними, ocкiльки зpoc-тають на виcoтi н.p.м. в межаx 450-700 м [9, 10]. Найбгльша частка ^mxo-
джених деревосташв мае пiвнiчно-схiдну (25,0 %) та швшчно-захщну експо-зицiю (25,0 %).
Рис. 6. HacnidKU diï часткових eimpoernie
Кшматичш умови, що склалися останнiми роками, були сприятливи-ми для масового розвитку ентомошюдниюв. Внаслщок цього, на наш погляд, pi3KO погiршився санiтарний стан ялинових деревосташв. Зокрема, за результатами рекогносцирувального фггопатолопчного обстеження, у 2009 р. на те-ритори лiсництва було зафжсовано 43,0 га площ Ï3 суцiльним всиханням ялини. Вж усiх пошкоджених деревостанiв близько 65-120 роюв, тобто це се-редньовiковi i стиглi деревостани. Бiльшiсть ушкоджених деревостанiв перебувають на висотi понад 800 м н.р.м. i е коршними (76,9 %). Переважа-ючими експозицiями схилiв е пiвденно-схiдна (31 %), швденно-захщна (23 %) та швшчно-схщна (23 %).
Багатo деpевocтанiв Гз суцшьним вcиxанням ялини pocте на виcoтi ш-над 1000 м нф.м., щo poбить ïx важкoдocтyпними для вживання лicoгocпo-даpcькиx заxoдiв. Таким чинoм, надмipна щшьшсть i недocтатня кшьюсть са-нiтаpниx pyбань poбить так деpевocтани магостшкими дo шюдниюв [5, 10, 13, 19]. Kopoí^ заселяли ocлабленi, piзнoманiтними чинниками, деpева, щo i пpизвoдить дo маcoвиx вcиxань деpевocтанiв ялини на теpитopiï Д^ве^^-гo лГсництва.
Маcoве poзмнoження типoгpафа, щo пpизвoдить дo вcиxання деpевoc-ташв на великж плoщаx, вiдбyваeтьcя у пеpioд пocyx та шсля вiтpoвалy, в на-cадженняx, ocлаблениx дieю антpoпoгеннoгo чинника та шшими ^c^narm-вими чинниками. ^добт анoмалiï пеpioдичнo пoвтopюютьcя у пpиpoдi, пpи цьoмy в ocтаннi десятилГття вoни пoвтopюютьcя частГше, щo, мoжливo, пoв,язанo Гз загальшю змiнoю кшмату внаcлiдoк антpoпoгеннoгo забpyднення навкoлишньoгo cеpедoвища. Kopoïд-типoгpаф e шкадни^м ялини, здатним нападати на деpева у сташ тимчаcoвoгo ocлаблення, ocoбливo в yмoваx виш-кoï чисель^ои пoпyляцiï, i yтвopювати вoгнища маcoвoгo poзмнoження в oc-лаблениx, але ще життeздатниx наcадженняx, i належить дo гpyпи фiзioлoгiч-нo активню шюдниюв [31]. У випадку невчасшго poзpoблення вiтpoвалiв наcампеpед шсля заселення шваленж деpев кopoïд-типoгpаф пoшкoджye де-pева, яю фopмyють стшу люу на межГ вiтpoвалy (pиc. 7).
Pue. 7. КуpmuHHe пoшкoджeння depee кopoïдoм-тuпoгpафoм на мeжi emiHu лшу
Наступне заселення ocлаблениx деpев вiдбyваeтьcя вже на бшьшш вщ-сташ вгд вiтpoвальнoï дшянки. Таким чишм, за yмoви невчаcнoгo poзpoблен-ня значниx плoщ вiтpoвалiв, мoжливий poзвитoк пандемiчнoгo poзмнoження кopoïда-типoгpафа. На жаль, у riprap мicцевocтi ще не всюди дoбpе poзви-нена меpежа лicoвoзниx дopiг, щo значш yтpyднюe вживання лicoгocпoдаpcь-
ких заходiв щодо боротьби з вiтровалами та подальшим масовим розмножен-ням коро!да-типографа.
Коро!д-типограф е одним з найсерйозшших шкiдникiв ялини в Сврази [39]. Дiяльнiсть цього шкiдника настiльки велика i значуща, що е одшею з причин бiогеоценотичного процесу [28]. З погляду цього процесу масове роз-множення коро!да-типографа i, зумовлене цим, всихання ялинових лiсiв е природним явищем, однiй з основних форм сукцесшних процесiв, що спосте-рiгаються при природному розвитку люових ялинових формацiй i спрямованих на змшу поколiнь ще! деревно! породи [29]. З шшого боку, з погляду масштабу загибелi деревостанiв, що вщбуваеться при цьому, панде-мiчне всихання ялини можна прирiвняти до стихшних лих, запобiгти якому неможливо; може йтися лише про скорочення або про часткове запоб^ання збитку [30].
Дослвдження стану ялинових деревосташв. Для визначення реального стану всихання ялинових насаджень на територи Дшовецького люниц-тва ДП "Великобичювське ЛМГ" виконано дослiдження в ялинових деревос-танах [42]. Ми пщбрали 12 дiлянок, де було закладено пробнi площi. Визна-ченi показники для встановлення саштарного стану та вггровалонебезпечнос-тi деревостанiв.
За результатами виконаних мошторингових дослiджень санiтарного стану ялинових деревосташв Дшовецького люництва ДП "Великобичювське ЛМГ" опрацювали та проаналiзували отриманi данi. Загалом ми заклали 12 мошторингових пробних площ у деревостанах з перевагою ялини евро-пейсько!. Пробнi площi розташованi в мiсцях, якi вiдрiзняються за висотою н.р.м., за крутизною та експозищею схилу, за типом лiсорослинних умов. Рiз-ним е також склад та вш дослiджуваних деревостанiв. Загальну характеристику пробних площ наведено в табл. 2.
Табл. 2. Характеристика пробних площ iз врахуванням _орографiчних показнишв_
Середт Висота н.р.м., м Кру- Експо-зищя схилу
№ ПП Склад В1к, рошв висота стовбура, м д1аметр стовбу-ра, см Ввдносна повнота тизна схилу, о
1 10Яле 115 23,1 35,1 0,66 1362 28 З
2 10Яле 118 23,2 33,7 0,84 1415 36 З
3 10Яле 116 24,6 41,0 0,80 1291 35 ПдЗ
4 10Яле+Яцб 120 28,0 40,5 0,56 1293 38 З
5 10Яле 65 24,8 28,8 0,80 1090 20 ПнЗ
6 10Яле 70 23,0 28,2 0,74 1072 38 ПнЗ
7 8Яле2Яцб+Бкл 68 26,4 29,6 0,89 1054 28 З
8 10Яле+Яцб 70 25,1 31,5 0,85 1073 36 ПнЗ
9 10Яле+Яцб, Бкл 75 28,7 39,7 0,67 500 32 З
10 8Яле2Яцб+ Бкл 74 32,8 52,3 0,75 540 37 ПнЗ
11 7Яле3Яцб 75 30,4 35,6 0,76 500 43 Пн
12 8Яле2Яцб+Бкл 73 29,7 33,6 0,68 504 39 Пн
Загалом бшьшють пробних площ розташованi в умовах вологого суг-руду та вологого груду. Багатство грунтових умов змшюеться зi змiною висо-ти н.р.м., яка коливаеться в межах вщ 500 до 1415 м н.р.м. Пробш площi зак-ладенi на крутих схилах переважно захщних експозицш. За групами вiку де-ревостани належать до пристигаючих i стиглих. Розподiл дерев на категори саштарного стану здiйснювали за станом дерева та ознаками ослаблення на дерева I - дерево без знак ослаблення; II - дерево ослаблене; III - дерево дуже ослаблене; IV - дерево всихаюче; V - свiжий сухостш; VI - старий сухостш. На рис. 8 наведений розподш частки дерев за категорiями саштарного стану.
Категор1я сан ¡тарного стану Рис. 8. Розподт частки дерев за категорiями саштарного стану
Рис. 9. Розподт дерев на пробних площах за класами дефолiацii
Таким чином, цей розподш показуе, що частка дерев, як випали зi складу деревостану (категорiя V, VI), е найбшьшою i становить 36,2 %. Частка здорових, неушкоджених дерев становить 35,5 %. Частка дерев шших ка-
тегорiй змшюеться в межах вщ 3,4 до 16,2 %. Загалом середня категорiя саш-тарного стану з уЫх дослiджуваних деревостанiв - третя.
На рис. 9 представлено розподш дерев за ступенем дефолiацil на пробних площах. Залежно вiд частки видшяють п'ять ступенiв дефолiаци: дефоль ацiя вiдсутня (0), незначна (1), середня (2), сильна (3) та всохлi дерева (4).
За результатами дослщжень, у середньому на вЫх пробних площах пе-реважае четвертий клас дефолiацil, тобто всохлi дерева (36,2 %). Немае дефо-лiацil на 29,3 % дослiджених дерев, а на 17,6 % дерев зафжсовано незначний стушнь дефолiацil. Загалом найбшьшим ступенем дефолiацil характеризу-ються дерева на пробних площах - № 1-8, зокрема на пробнш плошд - № 5 майже вс дерева всохлi (96,8 %). Власне щ пробнi площi належать до ко-рiнних деревостанiв. На пробних площах - № 9-12, як належать до похщних деревосташв, у бiльшостi дерев дефолiацil немае або е незначною.
Аналiз отриманих результатов. Вплив таких чинникiв, як: висота н.р.м., експозищя, крутизна схилiв, багатство грунтових умов та кшматичш чинники, вiдбуваеться на якiсть та саштарний стан лiсостанiв, а також визна-чае ступiнь потенцшно! вразливост насаджень до шюдливо! ди сильних вгт-рiв i ураження шкщниками i хворобами. Ще одним важливим чинником, який також визначае стушнь вразливост насаджень, е породний склад та структура самого деревостану.
Зi зменшенням вщносно! повноти деревосташв вщ 0,76 до 0,68 збшь-шуеться кiлькiсть неослаблених дерев, а кшьюсть ослаблених - зменшуеться. Деревостани, у складi яких, о^м ялини европейсько!, е двi-три одинищ су-путнiх порiд (ялиця бша, бук лiсовий), характеризуються кращим саштарним станом. Зокрема частка дерев I категори в таких деревостанах становить близько 70 %, а у деревостанах, з часткою ялини 10 одиниць - близько 35 %.
Для зим 2007-2008 рр. характерною е найкоротша за 2004-2008 рр. тривалють сталого сшгового покриву. Короткий термш встановлення сшго-вого покриву призводить до промерзання грунту на значну глибину, порiвня-но бшьшу, шж у разi встановлення сшгового покриву впродовж довшого тер-мшу. У 2007 р. кiлькiсть дшв з вiдлигою була найбiльша за перюд 20042008 рр. Час^ вiдлиги та вiдразу наступнi за ними морози негативно вплива-ють на стан кореневих систем дерев, зокрема ялини европейсько!, яка формуе поверхневу кореневу систему. У такому випадку воду шсля вщлиги не може поглинути грунт, оскшьки глибина його промерзання е бшьшою, шж глиби-на, на якiй вщбуваеться розтанення льоду пiд час вщлиг. Глибина залягання пiдстилаючоl породи вщ поверхнi грунту в гiрськiй мюцевосл, зазвичай, е незначна. Таким чином, вода залишаеться в грунтi якраз на глибиш залягання коренево! системи ялини. У випадку рiзкого зниження температури, вода у верхшх горизонтах грунту, замерзаючи, збiльшуеться в об,емi i нiби мприпiд-нiмаем кореневi системи. У такому випадку пошкоджуються найтоншi коре-невi волоски, якими всмоктуеться вода з грунту.
Дерева з пошкодженим коршням ослаблюються i стають уразливими як до кореневих патогешв, так i до короедов. Окрiм цього, тепла i порiвняно коротка зима та довге тепле дощове лiто е сприятливими для розвитку стов-
бурових ентомошюдниюв. Част та тривалi зливи розмивають грунт, призво-дять до його ерозп й також пошкоджують кореневi системи дерев. Негативно впливають на кореневi системи сильнi вiтри, як не спричиняють вiтровалiв чи вiтроломiв, але також завдають корiнню дерев мехашчних пошкоджень.
Сукупнiсть наведених кшматичних чинникiв загалом негативно впливають на рют та розвиток дерев ялини европейсько1, а також призводять до пошкодження кореневих систем у них. Масовому заселенню стовбуровими шюдниками дерев ялини, зазвичай, передуе заселення ослаблених дерев. Ц дерева часто вщстають у ростi, перебувають у шдпорядкованому станi сто-совно дерев iз бiльшою висотою та, вщповщно, характеризуються гiршим розвитком коренево1 системи. Таю дерева i ix коршня передусiм вiдчувають негативний вплив кшматичних чинникiв.
Пропозицп та рекомендацп щодо покращення caHÎTapHoro стану деревocтaнiв. Вживання сашгарно-оздоровчих заxодiв вiдiграе одну з ос-новних ролей у покращенш санiтарного стану насаджень. Вiдповiдно до на-явно! ситуаци, найбiльш дощльним санiтарно-оздоровчим заходом вбачають виконання вибiрковиx i суцiльниx санiтарниx рубань у поеднанш iз заходами щодо вщтворення корiнниx деревостанiв. Також до таких заxодiв варто вщ-нести перехщ на вибiркову систему ведення господарства у похщних ялинни-ках, обмеження розвитку кореневих гнилей, попередження масового розвит-ку стовбурових шюдниюв.
Шд наметом розрiджениx всихаючих ялинникiв практично завжди е значна юльюсть самошву й пiдросту ялини. Тому шд час санiтарниx рубань особливу увагу необхщно придiляти забезпеченню достатньо! юлькост бука та ялицi у складi майбутнix деревостанiв. З огляду на це, перед здшсненням як вибiрковиx, так i суцiльниx санiтарниx рубань обов'язково вжити заходи iз по-переднього вiдновлення насаджень потрiбного складу. Серед них найкрашд ре-зультати може дати створення попередшх культур шд наметом пошкоджених деревостанiв ялини. Створювати попередш культури найкраще у виглядi куртин i бюгруп. Якщо запiзнитися iз ïxнiм закладанням, то вони не дадуть дос-татнього ефекту: пiд наметом люостану ялини, розрiдженого внаслiдок вщми-рання дерев, сформуеться значна юльюсть самошву й шдросту ялини, або роз-ростеться ожина - що призведе до пригшчення або й вщмирання молодих дерев бука та ялищ. У разi санiтарниx рубань необхщно максимально зберiгати наявнi на люосжах самосiв i пiдрiст ялищ, бука та шших листяних порщ.
До лiсогосподарськиx заxодiв реконструктивного характеру вщнесено: доглядовi рубання у здорових ялинових деревостанах; формування в них вь кон для виконання люокультурних робгг iз вiдтворення бука та ялищ; допов-нення молодих культур iз переважанням ялини сiянцями бука i ялищ; створення мшаних люових культур на свiжиx зрубах вщповщно до типiв лiсу.
Необхщною умовою переформування ялинникiв i вирощування бюло-гiчно стiйкиx насаджень е здшснення належних доглядiв за створеними мо-лодими культурами. У насадженнях iз переважанням у складi ялини потрiбно перiодично здiйснювати доглядовi рубання з метою ïx розрiдження до повно-ти 0,7-0,8. Розрiдження намету насаджень дасть змогу ялиш сформувати
низько опущену крону - до 1/2 вщ висоти дерева. У такому станг ялину виро-щують до 40 рокгв. Однак пiд час здгйснення доглядових рубань водночас потрiбно вживати заходи Ï3 попередження розвитку кореневих гнилей - пнг в ялинових монокультурах мають бути обробленi антисептиками або заселенг грибами-антагонiстами. Якщо цього не зробити, то виникае загроза заселення пнгв спорами опенька та коренево! губки, що призведе до формування осе-редкiв таких патогенгв.
За наявностi у складi деревостану дерев бука та ялицг варто вжити заходи iз сприяння поновленню цих порiд - розпушування пiдстилки, додатко-ве пiдсiвання насгння, поступове розрiджування намету деревостану навколо дерев бука та ялищ. Пгд час формування системи вгкон i прогалин у деревос-танi необхгдно чiтко дотримуватися технологiчних прийомiв i правил. Вгкна та прогалини для вгдновлення корiнних деревостанiв доцiльно формувати овально! форми. Вершина овалу мае бути спрямована проти напрямку пангв-них вгтргв.
У лгсостанах, на лгсосгках i зрубах на мгсцг похгдних ялинникгв, особливо в жорстких клгматичних умовах на схилах пгвденних експозицгй, необ-хгдно зберггати як материнськг дерева, так i молоде поколгння берези, гороби-ни, а у сирих мгсцях i вгльхи сгро!. Пгсля суцгльного саштарного рубання зру-би доцгльно засгвати насгнням цих поргд. Береза, горобина, вгльха сгра сприяють швидкому вгдновленню лгсового середовища, оздоровлюють грунт, руйнують небажаний нематодний комплекс, гальмують розвиток кореневих гнилей i поширення шкгдливих комах. Пгд !хшм наметом бук та ялиця, завдя-ки тгньовитривалостг та гншим особливостям бюлоги, знаходять оптимальнг умови для свое! життедгяльностг i можуть успгшно рости й розвиватися про-тягом тривалого часу, поступово опановуючи верхнгй ярус, витгсняючи поро-ди-пгонери. Такий шлях вгдновлення лгсостангв грунтуеться на використаннг природних сукцесгй у формуваннг лгсостангв на мгсцг всихаючих ялинникгв.
Виконанг дослгдження показують, що деревостани, у складг яких е тгльки ялина европейська, характеризуються ггршим сангтарним станом, шж деревостани з домгшкою гнших поргд. Чистг ялиновг деревостани також характеризуються значно меншою стшкгстю до ди сильних вгтргв. Таким чином, до складу деревостангв необхгдно вводити гншг супутнг породи, пгдви-щуючи стгйкгсть (вщшрнгсть) ялинових деревостангв.
У випадку запровадження до складу гнших поргд збгльшуеться збере-женгсть ялини у складг деревостану на ргвнг 85-90 %, у вгцг 81-100 рокгв. Тодг як у чистих ялинниках, в аналоггчному вгковому дгапазонг, частка непошко-джених дерев ялини становить близько 40 % (зггдно з пробними площами).
Висновки. Для характеристики ступеня вразливостг деревостангв, здгйснено аналгз вгтровальних дглянок та дглянок гз суцгльним всиханням ялини европейсько!. Загалом бгльшгсть вгтровальних площ розташованг у похщних ялинниках, на висотг 450-700 м н.р.м. переважно на схилах пгвнгчно-схгдних та швшчно-захщних експозицгй. Тому за таких умов, передовсгм, не-обхгдно проектувати та вживати заходи щодо пгдвищення вгтростгйкостг деревосташв. Переважна бгльшгсть дглянок гз суцгльним всиханням ялини зна-
xoдитьcя на вишт пoнaд 1000 м н^.м. (кopiннi дepeвocтaни) на cxилax шв-дeннo-cxiднoï, пiвдeннo-зaxiднoï та пiвнiчнo-cxiднoï eкcпoзицiй. Taким чи-нoм, цi дшянки тaкoж пoтpeбyють пepшoчepгoвoгo втpyчaння iз лicoгocпo-дapcькими зaxoдaми (caнiтapнi pyбaння).
Heтипoвi, за мeтeopoлoгiчними xapaктepиcтикaми, ocтaннi poки, на наш poзcyд, e oдним з виpiшaльниx чинникiв piзкoгo пoгipшeння caнiтapнoгo cтaнy ялинoвиx дepeвocтaнiв Дiлoвeцькoгo лicництвa зoкpeмa i Kapпaтcькoгo peгioнy зaгaлoм. За peзyльтaтaми мoнiтopингoвиx дocлiджeнь, 36,2 % дepeв випали зi cклaдy дepeвocтaнy. Чacткa нeyшкoджeниx дepeв cтaнoвить 29,3 %, а 34,5 % дepeв xapaктepизyютьcя piзним cтyпeнeм yшкoджeнocтi.
Peзyльтaти дocлiджeнь шказують, щo зi змeншeнням вiднocнoï ^вш-ти дepeвocтaнiв вiд 0,76 дo 0,68 збiльшyeтьcя кiлькicть нeyшкoджeниx ^eoc-лaблeниx) дepeв. A дepeвocтaни, як мають y cклaдi 2-3 oдиницi cyпyтнix no-piд (ялиця, бук), xapaктepизyютьcя кpaщим caнiтapним cтaнoм. Для шдви-щeння вiтpocтiйкocтi дepeвocтaнiв, зaлeжнo вiд кoнкpeтниx yмoв мicцeвocтi, пoтpiбнo ввoдити дo cклaдy ялинникiв iншi пopoди: дo 950 м н^.м - бук, яли-цю; 950-1100 м н^.м. - клeн-явip; шнад 1100 м н.p.м. - бepeзy, cocнy гipcькy, гopoбинy. Для пoкpaщeння caнiтapнoгo cтaнy тpeбa здiйcнювaти, зaлeжнo вiд кoнкpeтнoï cитyaцiï, caнiтapнi pyбaння, пpoфiлaктичнi зaxoди, cвoeчacнo вживати нeoбxiднi лicoгocпoдapcькi зaxoди, peгyлювaти пoвнoтy та cклaд дe-peвocтaнiв.
Лiтeрaтурa
1. Baca^ycKac А.П. Kopнeвaя губка и ycтoйчивocть экocиcтeм xвoйныx лecoв / A.n. Bacиляycкac. - Bильнюc : Изд^ мMoкcлacм, 1989. - 175 c.
2. Вивчeння хoду прирoдних прoцeciв та взaeмoзв'язкiв в eкocиcтeмax зaпoвiдникa. Ль тoпиc npnpoAM. Kapпaтcький бiocфepний зaпoвiдник / за peA. пpoф. акад. ИЛУ Ф.Д. Гaмopa. -Paxiв, 2009. - T. 32 : 2004-2008. - 431 c.
3. Bopo^o! А.И. Texœworra защиты лeca / A.И. Bopon^®, Е.Г. Moзoлeвcкaя, Э.C. Co-кoлoвa / пoд peд. A.И. Bopon^œa. - M. : Изд-вo "Экoлoгия", 1991. - 304 c.
4. ^вру^вич А.Н. Оcнoвныe пpинципы шздания биoлoгичecки ycтoйчивыx кyльтyp eли y Kapпaтax / A.H. Гaвpyceвич // Лecoвoдcтвo и aгpoлecoмeлиopaция : Лecoвoccтaнoвлeниe. - К. : Изд-вo "Уpoжaй", 1973. - Bbm. 32. - C. 46-51.
5. Гaвpуceвич А.М. Пiдвищeння вiтpocтiйкocтi дepeвocтaнiв y виcoкoripнoмy пacмi ялинoвиx лiciв Укpaïнcькиx Kapпaт / A.M. Гaвpyceвич, A.n. 1ванюк, 1.Ф. Калуцький // Hayкoвий вюник HЛTУ Укpaïни : зб. ray^^ex^ пpaць. - Львiв : HЛTУ Укpaïни, 2007. - Bип. 17.7. - C. 52-55.
6. ^нарук С.А. Koмплeкcнoe лecoxoзяйcтвeннoe paйoниpoвaниe У^аины и Moлдaвии / C.A. Te^py^ - К. : Bид-вo "Шук. думка", 1981. - 354 c.
7. ^нарук С.А. Пpичини вcиxaння ялинoвиx лiciв Kapпaт i зaxoди для пpипинeння ïx дeгpaдaцiï / C.A. ^^ipy^ [Eлeктpoнний pecypc]. - Дocтyпний з http://www.ntsh.org /node /54.
S. Гepeнчук K.I. Пpиpoдa Зaкapпaтcькoï oблacтi / К.1. Гepeнчyк. - Львiв : Bид-вo "Bищa шк.", 1981. - 156 c.
9. ^рушин^^й З.Ю. Tипoлoгiя лiciв У^аш^к^ Kapпaт / З.Ю. Гepyшинcький. -Львiв : Bид-вo "Пipaмiдa", 1993. - 208 c.
10. Гoлубeц М.А. Ельники Укpaинcкиx Kapпaт / M.A. Гoлyбeц. - К. : Изд-вo "Hayк. думка", 1978. - 263 c.
11. Гoлубeць М.А. Bcтyп дo coцiocиcтeмoлoгiï / M.A. Гoлyбeць. - Львiв : Bид-вo "Плай", 2005. - 96 c.
12. Гриник Г.Г. Пoпepeднi мoнiтopингoвi дocлiджeння caнiтapнoгo cтaнy лiciв Зaкap-паття / Г.Г. Гpиник, B.B. Пукман , M.B. Kocтpибa , B^. Бyнiй // Hayкoвий вюник HЛTУ Ук-païни : зб. ray^^ex^ пpaць. - Львiв : HЛTУ Укpaïни, 2007. - Bип. l7.3. - C. 9-20.
Глoбaльнi змiни клiмaту: зaгpoзи людcтву xa мeхaнiзми вiдвepнeння
283
13. Загайкевич 1.К. Корощ-друкар у лiсах захщних областей Украши / 1.К. Загайкевич. - К. : Вид-во АН УРСР, 1959. - 26 с.
14. 1ванюк А.П. Природа в^ов^в та 1'х вплив на продуктивнють лiсу в прських i пе-редгiрських умовах Украiнських Карпат : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук. - Львiв : УкрДЛТУ, 1996. - 20 с.
15. Калшш М.1. Вiтровали в гiрських та передгiрських регiонах Украiнських Карпат / М.1. Калiнiн, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Львiв : Вид-во "Манускрипт", 1997. - 202 с.
16. Калуцький 1.Ф. Всовали на швшчно-схщному макросхилi в Украiнських Карпатах / 1.Ф. Калуцький. - Львiв : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.
17. Калуцький 1.Ф. Лавничо-еколопчна суть вiтровалiв та методология ix тзнання / 1.Ф. Калуцький // Науковi основи ведення сталого люового госп-ва : матер. М1жнар. наук.-практ. конф. - 1вано-Франювськ, 2005. - С. 129-132.
18. Ккелевський-Бабшш Р.Г. Природа вiтровалiв у Карпатах / Р.Г. Кюелевський-Бабь нш, В.М. Дьяков // Природнi умови та природш ресурси Украiнськиx Карпат, 1968. - С. 48-58.
19. Криницький Г.Т. Система лювничих заxодiв щодо лшвщаци наслiдкiв масового всихання ялинниюв у буково-ялицевих типах лiсу Карпат / Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець // Лiсiвництво i агролiсомелiорацiя. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2009. - Вип. 115. - С. 256-260.
20. Криницький Г.Т. Чинники формування вiтровалiв та тдвищення бюлопчно'1 стшкосп насаджень у зонi впливу рекреацшного комплексу "Буковель" / Г.Т. Криницький, 1.Ф. Калуцький, А.М. Гаврусевич, А.П. 1ванюк // Л1сове господарство, люова, паперова i дере-вообробна промисловють : Мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : НЛТУ Украши, 2006. - Вип. 32. - С. 20-27.
21. Лавний В.В. Вплив орографiчниx i лiсiвничиx факторiв на всовали лiсу в Украшських Карпатах / В.В. Лавний // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : НЛТУ Украши, 2007. - Вип. 17.3. - С. 48-54.
22. Лавний В.В. Особливосп вiтровалiв та буреломiв лiсу в Украшських Карпатах /
B.В. Лавний, Д.Д. Сухарюк // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Украши, 2007. - Вип. 17.7. - С. 65-71.
23. Лех П. Ф^опатолопчний мошторинг як частина загальнодержавного бюлопчного мошторингу у Польщi : зв^ за 2001 рiк / П. Лех, З. Серота, Г. Гриник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : УкрДЛТУ, 2002. - Вип. 12.4. - С. 177-191.
24. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1973. - 200 с.
25. Парпан В.1. Вирощування люових культур в умовах Карпат : вчора, сьогодш, завтра / В.1. Парпан, А.М. Гаврусевич, Р.1. Бродович // Науковий вюник НАУ : Лiсовi культури. - К. : Вид-во НАУ, 2004. - Вип. 70. - С. 133-141.
26. Перехрест С.М. Шкiдливi стихшш явища в Украшських Карпатах та засоби бороть-би з ними / С.М. Перехрест, С.Г. Кочубей, О.М. Печковська. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 200 с.
27. Пукман В.В. Можливють застосування електронних карт при проведенш мошторингу саштарного стану люових деревосташв на прикладi насаджень Дшовецького люництва ДП "Великобичкiвське лiсомисливське господарство" // Проблеми й перспективи розвитку 1Т-шдустри : матер. Мжнар. наук.-практ. конф. / В.В. Пукман, Г.Г. Гриник. - Харюв, 2009. -
C. 137-139.
28. Линдеман Г.В. Роль насекомых у динамике лесных растений / Г.В. Линдеман // Чтения памяти акад. В.Н. Сукачева. - М. : Изд-во "Наука", 1986. - С. 60-84.
29. Маслов А.Д. Короед типограф как фактор сукцессионных процессов в еловых насаждениях / А.Д. Маслов // Охрана лесных экосистем и рациональное использование лесных ресурсов : матер. Всероссийской науч.-техн. конф. - М., 1994. - Т. 3. - С. 65-66.
30. Маслов А.Д. Усыхание еловых насаждений от короеда типографа и интеграция защитных мероприятий / А. Д. Маслов // Комплексные меры защиты ельников европейской части России по подавлению вспышки массового размножения короеда-типографа. - Пушкино, 2001. - С. 5-19.
31. Мозолевская Е.Г. Оценка вредоносности стволовых вредителей / Е.Г. Мозолевская // Научные труды Московского лесотехнического института. - М. : Изд-во МЛТИ, 1974. -Вып. 65. - С. 124-132.
32. Рожков А.А. Устойчивость лесов / А. А. Рожков, В.Т. Козак. - М. : Агрпромиздат, 1989. - 239 с.
33. Руднев Д.Ф. Поабник для боротьби з коро'щами в ялинових люах Карпат / Д.Ф. Руднев. - К. : Вид-во УНД1ЗР, 1965. - 80 с.
34. Стойко С.М. Причины ветровалов и буреломов у Карпатских ельниках и меры борьбы с ними / С.М. Стойко // Лесное хозяйство. - 1965. - № 9. - С. 12-15.
35. Стойко С.М. Пщвищення стшкосп люових екосистем проти в^овашв та сшголо-шв / С.М. Стойко // Природа Карпатського нащонального парку. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - С. 176-186.
36. Слободян Я.М. Вплив шкро^мату на розвиток осередюв всихання ялинових люв Карпат / Я.М. Слободян, Т. Г. Шпильчак, П.Я. Слободян // Науковий вюник УкрДЛТУ : люв-ницью дослщження в Укрш'ш. - Львiв : УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.10. - С. 193-197.
37. Слободян Я.М. Корощи та 1хня роль в усиханш похщних ялинниюв уражених коре-невою губкою / Я.М. Слободян, П.Я. Слободян // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : НЛТУ Украши, 2009. - Вип. 19.9. - С. 58-62.
38. Федоров Н.И. Корневые гнили хвойных пород / Н.И. Федоров. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1984. - 180 с.
39. Bakke Alf. The recent Ips typographus outbreak in Norway - experiences from a control program / A. Bakke // Holarctic ecology, 1989. - 12. - P. 515-519.
40. Kolk A. 1996 : Okreslenie stref zagrozen lasow Polski przez czynniki biotyczne / Kolk A., Lech P., Sierota Z. - Warszawa : Biblioteka Monitoringu Srodowiska, PIOS, 1996. - 136 s.
41. Novotny J. Bioticki skodcovia lesov Slovenska / Novotny J., Zubrik M. a kolektiv. - Bratislava : Lesnicka sekcia Ministerstva pödohospodarstva SR, 2000. - 208 s.
42. Stichprobeninventur im Buchen-Urwald Uholka - Schyrokyj Luh - Anleitung für die Pilotinventur 2009 / Commarmot B., Tinner R., Brang P., Bränli U. - Birmensdorf : WSL, 2009. -60 s.
Гриник Г.Г., Пукман В.В. Анализ влияния изменения климатических показателей на санитарное состояние еловых древостоев в Украинских Карпатах
Проанализированы особенности климатических показателей на протяжении 2004-2008 гг. по данным метеостанции Карпатского биосферного заповедника. Исследованы территории участков после ветроломов и в очагах усыхания еловых дре-востоев на территории Диловецкого лесничества государственного предприятия "Ве-ликобычкивское лесоохотничье хозяйство". Проведено распределение участков территории лесничества за орографическими особенностями и разработана соответствующая электронная карта насаждений. Исследовано состояние еловых древостоев. Обнаружено повреждение деревьев короедом-типографом и корневыми патогенами. Установлена зависимость санитарного состояния древостоев от ветроломов и изменения климатических показателей.
HrynykH.H., Pukman V.V. Analysis influence of change of climatic indexes on the sanitary state of spruce forests stands in Ukrainian Carpathians
The features of climatic indexes are analysed during 2004-2008 from data of weatherstation of Carpathians biosphere reserve. Territories of areas are investigational after windfallen trees and in the cells of withering of spruce forests stands on territory of Dilove Forestry of State Enterprise "Velykobychkiv Forest and Hunting District". Distributing of areas of territory of forest district is conducted after orographic features and the proper electronic map of planting is developed. Investigational the state of spruce forests stands. Found out the damage of trees by a bark Ips typographus and root pathogens. Dependence of the sanitary state of forest stands is set on wind-fallen trees and change of climatic indexes.
