CC BY
72
рослих рослин. 1з збiльшенням вжу штродукованих рослин маса 1000 нась нин H. purpurascens збiльшyвaлacя нacтiльки неютотно, що рiзниця мiж по-казниками маси 1000 насшин репродyкцiй рiзного вжу (4-го, 5-го, 6-го р.) ви-явилася недоcтовiрною (t < 2,2), хоча вона завжди була бшьшою за таку у рослин цього ж вжу, що виростають у природних ценозах (при t > 3). Одно-часно, 3Í збiльшенням вiкy рослин, cпоcтерiгaлоcя шдвищення потенцшно! та реально! насшнево! продуктивност за рахунок збiльшення числа пагошв та квiток у cyцвiттях. Таю елементи, що визначають насшневу продуктившсть, як кiлькicть квiток у cyцвiттi i кiлькicть нaciнин у плодi рослин рiзного вiкy виявилися вщносно поcтiйними величинами (рiзниця мiж цими показниками за роками була недоcтовiрною, t < 5).
Найвищий коефщент продуктивности нaciння вiдмiчено нами у 6^ч-них рослин, у найбшьш сприятливий за метеоумовами зимово-весняний перюд 2005 р. До того ж, коефщенти продyктивноcтi нaciння (вiд 20 до 35) штродукованих рослин рiзного в^ виявилися вищими, шж тaкi дикороcлi рослини, що е показником ycпiшноcтi штродукци i гарантуе утворення самоЫву в кyльтyрi.
Л^ература
1. Вавилова Н.М. Гомеопатическая фармакодинамика. М: Эверест. - 1994. - С. 80-82.
2. Вайнагий И.В. Биология генеративного размножения травянистых растений Украинских Карпат: Автореф. дисс. ... канд. биол. наук. - К., 1962. - 19 с.
3. Вайнагш Í.B. Динамша схожост i життездатност насшня деяких трав'янистих рослин Карпат// Укр. бот. журн. - 1978, т. 28, № 4. - С. 449-455.
4. Вайнагий И.В. Методика статистической обработки материалов по семенной продуктивности растений на примере Potentilla aurea L.// Растит. ресурсы. - 1973, т. 9, вып. 2. - С. 287-296.
5. Вайнагий И.В. О методике изучения семенной продуктивности травянистых растений// Ботан. журн. - 1974, т. 59, № 6. - С. 826-831.
6. Вермюлен Франс. Синоптическая Materia medica, 1, "Гомеопатическая медицина" Москва, 2000. - С. 239-240.
7. Малиновський К. А. Рослиннють високопр'я Украшських Карпат. - К.: Наук. думка, 1980. - 278 с.
8. Методические указания по семеноведению интродуцентов. - М., 1980. - 64 с.
9. Пироженко А.А. К вопросу о потенциальной плодовитости и семенной продуктивности травянистых растений Приморья в УРБС АН УССР. - К., 1964. - 21 с.
10. Собко В.Г. Экологические особенности семян редких и исчезающих видов растений флоры Украины// Теоретические методические вопросы изучения семян интродуцированных растений. - Баку, 1981. - С. 90-91.
11. Colombo M.L. et all. Phytochemical evaluation of Helleborus species growing in northern Italy// Int. J. Crude Drug Res. - 1990/ - Vol.28. 3. - P. 219-223.
12. Kissmer B, Wichtl M. Ecdysones from root and seeds of Helleborus species// Arch. Pharm., 1987. Bd 320. H. 6. - S. 541-546._
УДК 630*181.9 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук -НЛТУ Украти, м. Львiв;
Д.Д. Сухарюк, канд. бюл. наук - Карпатський бюсферний
заповiдник, м. Рахiв
ОСОБЛИВОСТ1 В1ТРОВАЛ1В ТА БУРЕЛОМ1В Л1СУ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Проаналiзовано вплив лiсiвничо-таксацiйних показниюв деревосташв на прояв вiтровалiв та буреломiв люу в Украшських Карпатах. Детально розглянуто вплив складу, вшу, середньо'1 висоти, дiаметра, боштету i повноти деревосташв на обсяг впро-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
валiв. Загалом в регюш дослiджень найбiльше потерпши середньоповнотнi смереко-Bi деревостани вшом 71-90 роюв i3 середньою висотою 26-30 м.
Ключов1 слова: Украшсью Карпати, вiтровали, буреломи, лiсiвництво.
Assist. prof., Dr. Vasyl Lavnyy - NUFWT of Ukraine, L'viv;
D.D. Sukhariuk - Carpathian Biosphere Reserve, Rakhiv
Peculiarities of windthrows and wind breakage in the Ukrainian Carpathians
In the article have been analysed the forest windthrows and wind breakage in the Ukrainian Carpathians. It was researched the influence of the stands composition, age, average height, average diameter, site class and stand density on the extent of windthrows. In general, the windthrows in the region under investigation have been of local nature and they damaged most of all middle-density stands of spruce aged 71 to 90 years with the average height ranging from 26 to 30 m.
Keywords: Ukrainian Carpathians, windthrows, wind breakage, silviculture.
Вступ. Серед стихшних природних явищ у люах Укра!нських Карпат найбшьш поширеними е вггровали i буреломи. Вони щороку пошкоджують значну кшьюсть дерев, попршують саштарний стан деревосташв i призводять до незапланованих втрат деревини. Розробка вггровальних дшянок з наступ-ним створенням люових культур вимагае вщ люогосподарських шдприемств додаткових фшансових витрат. Тому при веденш лiсового господарства пот-рiбно бiльше уваги придiляти пiдвищенню вггростшкост деревостанiв.
За даними 1.Ф. Калуцького, найбiльш iнтенсивнi вiтровали було зафж-совано в Укра!нських Карпатах впродовж 1956-1964 рр. За цей час суцшьш i частковi вiтровали вщбулися на площi 519,6 тис. га i пошкодили понад 21 млн. м деревини [1]. У 1964 р. об'ем пошкоджено! внаслщок стихiйних лих деревини перевищив бшьш нiж у два рази рiчну розрахункову лiсосiку [2]. У грудш 1989 р. i в лютому 1990 р. ураганними вирами в 1вано-Франювськш об-
3 3
ласт було пошкоджено 2,4 млн. м деревини, з них 133,8 тис. м у Карпатсько-му нацюнальному природному парку. Тодi ж сильш вiтри пошкодили понад 400 тис. м деревини в Нацюнальному природному парку "Синевир" [3]. Вос-танне сильний вiтровал в Укра!нських Карпатах вщбувся 23 березня 2007 р.
Методика дослвджень. Для аналiзу природи вiтровалiв лiсу в Укра-!нських Карпатах нами було зiбрано i проаналiзовано лiсiвничо-таксацiйнi по-казники тих деревосташв, у яких сильш вггри спричинили проведення суцшь-них саштарних рубок. Для кожно! вiтровальноl дшянки виписували назву пiд-приемства, люництва, номер кварталу i видiлу, дату i площу вiтровалу, склад, вш, середню висоту, середнiй дiаметр, клас бонiтету, повноту i запас деревос-тану до вiтровалу, а також об'ем вггровально! деревини на дшянщ. Такi данi були зiбранi за перюд часу вiд 1982 до 2002 рр. з 36 люогосподарських шдприемств у регюш дослщжень. З них 14 розташоваш в Закарпатськш областi, 12 - в 1вано-Франювськш, 6 - у Львiвськiй i 4 - в Чершвецькш областi. Загалом проаналiзовано назваш вище показники для 2976 вггровальних дiлянок.
Результати дослiджень. Загальна площа суцiльних вiтровалiв лiсу у дослщжених пiдприемствах становила впродовж 1982-2002 рр. 7778 га. Об'ем
33
вггровально! деревини становив 1881 тис. м , або в середньому 242 м /га.
Найбшьше вiтровали i буреломи лiсу пошкодили деревостани Ясiнянського, Рахiвського i Усть-Чорнянського люгосшв Закарпатського обласного управ-лшня лiсового та мисливського господарства i Вигодського, Осмолодського, Солотвинського, Брошнiвського люгосшв Iвано-Франкiвського обласного уп-равлiння люового та мисливського господарства.
Обсяг в^овашв лiсу значно змшюеться з року в рш. За перiод досль джень нами не було встановлено достовiрноl тенденци до збiльшення чи зменшення обсягу вiтровалiв лiсу в Укра1нських Карпатах. 80
70 60 50 40 30 20 10
%
□ у покритш люом площ1
□ у вггровальнш деревиш
Рис. 1. Дольова участь основних деревних порiд в Украшських Карпатах
Смерека Бук Ялиця 1нш1
Як i слiд було очiкувати, найчастiше всовали спостерiгалися у ялино-вих люостанах. На цю породу припало 72 % вщ загального об'ему вггровально! деревини (рис. 1). Частка ялищ становила 13 % вiд загального об'ему вггроваль-но! деревини, а бука - 12 %. Частка шших порщ припало лише 3 % вггроваль-но! деревини. Як видно з рис. 1, частка смереки в люовому фовдд Украшських Карпат становить 43 % вщ загально! площi лiсiв, тобто значно менше за й вщ-соток у вггровальнш деревинi. Найбiльш в^остшкими виявилися буковi деревостани - при 1х частцi в покритш люом площi регiону дослiджень 39 %, участь бука в загальному об'емi вггровально! деревини склала лише 12 %.
Зважаючи на те, що в Украшських Карпатах юнують значнi вщмш-ностi у люорослинних умовах на пiвнiчно-схiдному (Львiвська, 1вано-Фран-кiвська i Чернiвецька областi) i пiвденно-захiдному (Закарпатська область) макросхилах, ми проаналiзували наявнi данi про вггровальш дiлянки окремо для кожного з них.
Виявилося, що на швденно-захщному макросхилi була ще бiльша рiз-ниця мiж часткою ялинових лiсiв у загальнiй площi покритих люом земель (29 %) та 11 участю у вiтровальнiй деревинi - 76 %. На швшчно-схщному мак-росхилi ця рiзниця була значно менша - при частщ ялинових лiсiв 53 % у плошд покритих лiсом земель 11 участь у вггровальнш деревинi склала 70 %. Отже, в Закарпатл ялиновi лiси е ще бiльш вггровальними, нiж на Прикар-паттi. Буковi лiси виявилися значно стiйкiшими до вiтровалiв i буреломiв. Так, на швденно-захщному макросхилi частка бука у покритш люом площi становить 59 %, а його участь у загальному об'емi вггровально! деревини -лише 17 %.
0
Нащональний лiсoтeхнiчний yнiвeрситeт УкраТни
18 1в 14 12 10 8 в 4 2 0
■
<30
31-40 41-50 51-в0 в1-10 11-80 81-90 91-100 101110
>130 Вiк, p.
Рис. 2. Вплив eiKy depeeocmaHie на прояв вiтровалiв
Нйбшьше вiтpoвaли пoшкoдили нa o6ox мaкpoсxилax Укpaïнськиx Kapпaт деpевoстaни в^м 11-80 тa 81-90 pp. фис. 2). Зaгaлoм чaсткa цих двox клaсiв вiкy стaнoвилa вiдпoвiднo 33,5 % вщ зaгaльнoгo oб,eмy вiтpoвaльнoï деpевини нa пiвденнo-зaxiднoмy i 28,5 % m пiвнiчнo-сxiднoмy мaкpoсxилi. Зaгaлoм вiтpoвaли лiсy вiдбyвaлися в деpевoстaнax piзнoгo вiкy, aле шймен-ше вoни пoшкoджyвaли мoлoдi нaсaдження в^м дo 40 poкiв.
Як видш з pис. 2, нa шв^ч^-сх^^му мaкpoсxилi бyлa знaчнo бiльшa чaсткa пoшкoджениx вiтpoм мoлoдиx i сеpедньoвiкoвиx нaсaджень. Це шяс-нюеться тим, шр y цьoмy pегioнi шсля Дpyгoï свiтoвoï вiйни бyлo ствopенo бa-гaтo чистих лiсoвиx кyльтyp ялини i сoсни y непpидaтниx для них лiсopoслин-них yмoвax. Ha пiвденнo-зaxiднoмy мaкpoсxилi нaвпaки, 6шьшу чaсткy CTa^-вили вiтpoвaльнi д^нки y стиглих деpевoстaнax. Пpичинoю ^oro e знaчнo бiльший сеpеднiй вш лiсiв y Зaкapпaттi. 40
35 30 25 20 15 10 5 0
%
(швичта-схадний мaкpoсxил I пiвденнo-зaxiдний мaкpoсxил
■—
Рис. З. Вплив cepedHboï висоти depeeocmaHie на ïx вШровальшсть
<10 11-15 1в-20 21-25 2в-30 31-35 >35 Cеpедня висoтa деpевoстaнiв, м
Багаточисленш дослiдження iнших авторiв (узагальнено за Роттман-ном [4]) показали, що вiтровали лiсу значною мiрою залежать вiд середньо! висоти деревостанiв. Виявилося, що в Укра!нських Карпатах впровали най-бiльше пошкодили як на швшчно-схщному, так i на швденно-захщному мак-росхилах деревостани з середньою висотою 26-30 м (рис. 3) - вщповщно 38,4 та 34,1 % вщ загального об'ему впровально! деревини. Характерним було i те, що на швденно-захщному макросхилi значну частку становили пошко-дження високобоштетних деревостанiв iз середньою висотою 31-35 м (32,5 % вщ загально! площi) i > 35 м (8 %). Це пов'язано з бшьшим середнiм вiком ль состашв i, загалом, дещо кращими люорослинними умовами на Закарпаттi. 40
35 30 25 20 15 10 5 0
I твденно-захщнии макросхил I твшчно-схщний макросхил
Рис. 4.
Вплив середнього дiаметра деревосташв на обсяг вiтровалiв
< 16
16-20 21-25 26-30 31-35 36-40 41-45 46-50 > 50 Групи д1аметр1в, см
Саме щ чинники зумовили i бшьший середнш дiаметр вiтровальних деревостанiв на швденно-захщному макросхилi (рис. 4). Там найбшьшу частку (36 %) становив середнш дiаметр 41-45 см, а на швшчно-схщному мак-росхилi - 26-30 см (27 %) та 31-35 см (23 %).
Щодо повноти деревостанiв спостерiгалася однакова тенденцiя - як на швшчно-схщному, так i на пiвденно-захiдному макросхилах вггровали най-бiльше пошкодили середньоповнотш деревостани (рис. 5). На !х частку припадало вiдповiдно 51,9 % вiд загального об'ему впровально! деревини на шв-нiчно-схiдному i 60,0 % - на пiвденно-захiдному макросхилi. Але з рис. 5 видно, що найбшьша Имовiрнiсть виникнення вiтровалiв i буреломiв люу iснуе у низькоповнотних деревостанах, а найменша - у високоповнотних.
Висновки. Впровали та буреломи лiсу належать до звичних природ-них стихшних явищ. 1х iнтенсивнiсть залежить вщ багатьох чинникiв: максимально! швидкост i тривалостi сильних вiтрiв, кшькост опадiв, типу i по-тужност Грунтiв, орографi!' мiсцевостi та лiсiвничо-таксацiИних показникiв деревостанiв. Вiгровали i буреломи люу можуть вiдбуватися у деревостанах рiзного складу, вiку, висоти, дiаметра i повноти на рiзнiИ висот н.р.м. i на схилах рiзно! експозицi! та крутизни. Працiвники люового господарства не можуть запобiгти !х виникненню, але завдяки правильному веденню лiсового господарства можуть зменшити !х обсяг. Лiсiвники повиннi забезпечувати формування мшаних, рiзновiкових деревостанiв зi сх^астою вертикальною структурою намету.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
35 30 25 20 15 10 5 0
35 30 25 20 15 10 5 0
Рис. 5. Розподл пошкоджених eimpoM деревосташв в Украшських Карпатах за ix повнотою: а) на твн1чно-сх1дному макросхил1; б) на твденно-зах1дному макросхил1
В останш десятирiччя всовали люу мали в Украшських Карпатах лише локальний характер i не завдали значно! шкоди лiсам. Найчастше вони вiдбувались у ялинових люах вiком 71-90 рокiв. З еколопчно! точки зору вгг-ровали мають позитивне значення. Вони активно змшюють умови для всiх компонентiв люу, створюють новi екологiчнi нiшi i пiдвищують тим самим бiорiзноманiтнiсть лiсiв. Крiм цього, вони дають змогу замшити чистi похiднi ялинники на коршт деревостани.
Л1тература
1. Калуцький 1.Ф. Вiтровали на пiвнiчно-схiдному макросхиш в Украшських Карпатах. -Львiв: Манускрипт, 1998. - 204 с.
2. Юселевський-Бабшш Р.Г., Дьяков В.М. Природа вiтровалiв у Карпатах// Природш умови та природнi ресурси Украшських Карпат, 1968. - С. 48-58.
3. Стойко С.М. Пщвищення стшкосп лiсових екосистем проти вiтровалiв та сшголо-мiв// Природа Карпатського нащонального парку. - К.: Наук. думка, 1993. - С. 176-186.
4. Rottmann M. Wind und Sturmschäden im Wald. Frankfurt a/M.: Sauerländer's Verlag, 1986. - 128 S.
E в1тровальш дшянки II noKpirri лком зешп
<0.3
0,4 a)
0,5 0,6 0,7 0,8 Повнота деревостанiв
0,9
>1,0
%
- 13 вiтровальнi дiлянки _ ED покритi лiсом землi
<0.3 0,4 0,5 0,6
0,7
0,8
б)
Повнота деревосташв
0,9
>1,0
