CC BY
28
7. Локтев А.В. "Сланцевий" газ та перспективи вщкриття його родовищ у межах Воли-но-Под^сько! плити / А.В. Локтев, М.1. Павлюк, А.А. Локтев // Геолопя i геохiмiя горючих копалин. - 2011. - № 1-2 (154-155). - С. 92-95.
8. Зейкан Олександр. Перспективи нарощування геологорозвщувальних робiт нащ-ональною акцюнерною компанiею "Нафтогаз Укра1ни" до 2015 / Олександр Зейкан, Василь Гладун, Петро Чепiль, Петро Максимчук // Геолопя i геоимш горючих копалин. - 2011. -№ 1-2 (154-155). - С. 59-61.
Хомын В.Р., Маевский Б.И., Шкица Л.Е., Челядын Л.И. Особенности экологической безопасности геологической среды при поисках и добыче сланцевого газу
Проанализирована природа и особенности расположения сланцевого газа в осадочных породах и экологически опасных процессов, которые могут происходить в геологической среде, в частности повреждения эксплуатационных и других колонн в скважинах. Сланцевый газ является преимущественно рассеянным газом, приуроченным к порово-трещинным полостям, которые связаны с наслоением различных литологических разновидностей сланцевых толщ. Благоприятными для поисков сланцевого газа являются породы с выраженной тонкой слоистостью и сланцеватостью. При этом необходимо максимально рационально подходить к выбору методов и средств разведки и разработки месторождений сланцевого газа и учитывать важную задачу - предупреждение разного рода деформаций как массива горных пород, так и колонн скважин для максимального сохранения экологического равновесия геологической среды.
Ключевые слова: экологическая безопасность, порода-коллектор, перспективы газоносности, деформации массива пород, герметичность колонн скважин.
Khomyn V.R., Maevskiy B.Yo., Shkitsa L. Ye., Cheliadyn L.I. Features of environmental safety of geological environment during shale gas prospecting and production
The nature and features of shale gas in sedimentary rocks and ecological dangerous processes witch can occur in a geological environment, including damage to the operational and other columns in the wells are analyzed. Shale gas is predominantly diffused gas that is dedicated to the pore-fractured cavities witch are associated with the stratification of different lithological varieties of the shale sequences. The most favourable for shale gas searches are rocks with a strong thin lamination and shale rocks. It should be the most rational to approach to the choice of methods and means of exploration and development of shale gas and consider the important task - to prevent various deformations of the rock mass as well as columns of wells for maximum preservation of the ecological balance of the geological environment.
Keywords: environmental security, reservoir rocks, prospects of gas bearing, deformation of rocks, wells columns tightness.
УДК 630*181.9 Доц. В.В. Лавний, канд. с.-г. наук;
доц. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Укражи, м. Львiв
ВПЛИВ СОНЯЧНО1 АКТИВНОСТ1 НА В1ТРОВАЛИ I БУРЕЛОМИ Л1СУ В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
На основi аналiзу даних з люогосподарських шдприемств, розташованих у реп-ош Укра!нських Карпат, проаналiзовано залежшсть мiж щорiчним об'емом в^ро-вально! деревини та сонячною актившстю. Показано, що мiж цими показниками ю-нуе помiрний кореляцшний зв'язок, а найбiльшi обсяги вiтровалiв i буреломiв у прських люах спостер^аються за екстремальних значень сонячно! активности
Ключовг слова: Украшсьга Карпати, сонячна актившсть, веровали люу, лгав-ництво.
Нацюнальний лкотехшчний yнiвeрситeт УкраУни
Aкгивнiсгь Сонця науковщ нашоï планеги хаpакгеpизyюгь за допомо-гою чисел Вольфа, яю показуюгь щоpiчнy кiлькiсгь сонячних плям. Ц числа всгановленi за осганш 11400 pокiв шляхом засгосування дендрохронолопч-ного дагування конценгpацiй pадiовyглецю. I. Усоскш з колегами зазначае [12], що впродовж минулих п'яги 11^чних циклiв кiлькiсгь плям на Сонщ була найбiльшою за осганнiх 11S0 роюв. Вiн га iншi вчеш вважаюгь, що ви-сока сонячна акгивнiсгь осганнiх десягилiгь впливае i на кшмаг Землi.
Вплив сеpедньоpiчних значень чисел Вольфа на вiковi змiни швидкос-гi вiгpy в приземному шаpi агмосфери вивчала H.I. Швень [10]. Авгор зазначае, що перюд досигь високоï швидкосп вiгpy з 1891 по 1929 pp. зб^аегъся з низьким piвнем сонячноï акгивносгi 80-90-piчного циклу га наявнюгю зо-нальноï циpкyляцiйноï епохи, а зменшення швидкосгi вiгpy припадае на перь од меpидiональноï циpкyляцiйноï епохи га збiльшення сонячноï акгивносп, хоча зменшення швидкосгi вiгpy вщбулося з деяким запiзненням.
Сонячно-бiосфеpнi зв'язки всебiчно вивчав pосiйський учений
0.Л. Чижевський [9], а вплив сонячноï акгивносп на величину pадiального приросту дерев y Вшницькш обласгi дослщжував Е.Л. Звенигородський [1].
1.П. Ковальчук га А.Б. Михнович вказуюгь, що сонячна акгившсгь е визна-чальним чинником, який впливае на piчнy водоноснюгь piчок (на ïï мшли-вiсгь) [4]. Однак догепер шхго не аналiзyвав впливу сонячноï акгивносп (чисел Вольфа) на прояв вггроватв i бypеломiв лiсy, тому ми намагалися запов-ниги цю прогалину.
Мeтодика та об'екти дослiджeнь. Для аналiзy залежносгi мiж акгив-нiсгю Сонця i обсягом вггроватв га бypеломiв лiсy ми зiбpали данi з люогос-подарських тдприемсгв pегiонy дослiджень про лiсiвничо-гаксацiйнi показ-ники пошкоджених деpевосганiв га обсяги зваленоï деревини за пеpiод з 1982 по 2001 pp. До уваги брали лише дшянки, на яких всовал чи бурелом дерев спричинив проведення суцшьного санiгаpного рубання. Такi магеpiали було огримано з колишшх Великоберезнянського, Великобичкiвського, Во-ловецького, Довжанського, Загаггянського, 1ршавського, Мiжгipського, Ра-хiвського, Свалявського, Ужгородського, Усгь-Чорнянського га Ясшянсько-го лiсгоспiв Закаpпагськоï обласп, Болехiвського, Ворохгянського лiсгоспiв, Верховинського районного агролюгоспу i Карпагського нацiонального природного парку 1вано-Франювсь^ обл., Сколiвського лiсгоспy Львiвськоï обл. га Сгорожинецького люгоспу Чеpнiвецькоï обл. Всього було пpоаналiзо-вано 436 дiлянок, з яких 189 були pозгашованi в Закарпатськш обл., 142 - y 1вано-Франювськш, 7S - y Львiвськiй га 30 - y Чершвецькш обл.
Peзyльтати дослiджeнь. Обсяг вiтpовалiв лiсy значно змiнюeгься з року в рж. За пеpiод дослщжень ми не всгановили досговipноï генденцп до збiльшення чи зменшення обсягу вiгpовалiв лiсy в Укpаïнських Карпагах.
Загалом вiгpовали i буреломи люу пошкодили на дослiджених тд-приемсгвах 1124, 4 га люу i вивалили 340178 м3 деревини, що в середньому сгановигь 302,5 м3/га. Зокрема, y Закарпатськш обл. вони вщбулися на площi 540,8 га i пошкодили 164392 м3 деревини (в середньому 302,5 м3/га), в 1вано-Фpанкiвськiй - 266,0 га i вивалили 6S618 м3 деревини (в середньому
246,7 м3/га), у Львiвськiй - 257,0 га та пошкодили 99842 м3 деревини (в се-редньому 388,0 м3/га) i в Чернiвецькiй - 60,6 га i вивалили 10326 м3 деревини (в середньому 170,4 м3/га).
Нашi дослiдження показали, що в регюш дослiджень переважають сильнi вири пiвденно-захiдного напрямку [6]. Рiвень шкоди, яку завдають сильнi вiтри люам, залежить значною мiрою вiд таксацшних показникiв дере-востану - його складу, будови, вщносно! повноти та шших факторiв (воло-гiсть i потужнiсть Грунту, експозицiя i крутизна схилiв та iн.). Важливе зна-чення для вiтростiйкостi дерев мае довжина крони. Найменше вивалюються впром дерева з довгою, низько опущеною кроною. А найбiльша загроза бурелому юнуе для високих дерев з короткою кроною [11].
Всовали належать до найбшьш поширених стихшних лих, що запо-дiюють значно! шкоди лiсовому господарству в Укра!нських Карпатах. Найчастiше вони вiдбуваються в прському масивi Горган, де найбшьше пош-коджують похiднi смеречники (рис. 1). Впровали в горах знижують захиснi властивостi лiсiв, призводять до незапланованих втрат деревини i завдають прямi економiчнi збитки, збiльшуючи затрати на розробку вiтровальних дшя-нок та собiвартiсть заготiвлi деревини.
Рис. 1. Суцтьний вiтровал смерекового деревостану у Свiчiвському лiсництвi ДП "Вигодське тсове господарство "
Всовали i буреломи люу сприяють розмноженню стовбурних шюд-ниюв [2, 3, 5, 7, 8]. Серед них найбшьше шкоди люовому господарству Украшських Карпат завдають коро!д-друкар (!р$ 1уро§гарИт). У разi масового розмноження на впровальних дiлянках коро!ди поступово починають атаку-вати прилеглi ростучi дерева i призводять до !х загибель Внаслiдок цього площа пошкоджених деревосташв швидко збiльшуеться.
Аналiз залежностi мiж щорiчним об'емом в^овально! деревини в ль сах Укра!нських Карпат i сонячною активнiстю (рис. 2) показав, що мiж цими показниками юнуе помiрний кореляцiйний зв'язок (г = 0,336). Вщтак, найбшь-
Числа Вольфа
Об'ем вкровальноТ деревини, м3
л*
Ч^ Ч^ ч^' Ч^' Ч^' Ч^' Ч^' ^
Рис. 4. Динамка обсягiв суцтьних вiтровалiв i сонячно'1 активностi в 1вано-Франшвськш обл. (142 дтянки)
У люах Закарпатського обласного управлшня люового i мисливського господарства найбшьшо! шкоди вггровали лiсу завдали колишньому Усть-Чорнянському люгоспу. Мiж числами Вольфа i об'емом в^овально! дереви-ни у цьому шдприемствi спостер^аеться негативна корелящя (г = -0,304), тобто за бшьшо! сонячно! активностi прояв вггровашв i буреломiв лiсу був меншим (рис. 5). Вiдтак, найбiльшi обсяги вггроваив тут спостерiгались за найменших значень сонячно! активностi у 1996-1997 рр. Нашi спостереження показали, що на вiтровальнiсть дерев впливае надмiрне зволоження грунту, бо в таких умовах кореш мають гiрше зчеплення з грунтом. На сухих чи за-мерзлих грунтах частше, замють вiтровалу, спостерiгаеться бурелом дерев.
Ч^' Ч^' ^ ^ ^ ^ ^
Рис. 5. ДинамЫа сонячно'1 активностi та обсягiв суцтьних вiтровалiв у колишньому Усть-Чорнянському л^ост впродовж 1982-2001 рр. (90 дтянок)
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Упродовж останшх десятирiч вiтровали лiсу в Укра!нських Карпатах мали лише локальний характер i не завдавали катастрофiчно! шкоди люам. З еколопчно! точки зору, веровали мають позитивне значення, оскшьки вони шдвищують бiологiчне рiзноманiття лiсiв i сприяють поступовiй замiнi чис-тих ялинових культур на мшаш рiзновiковi деревостани.
Висновки. Вiтровали належать до найбшьш поширених стихiйних лих, що завдають шкоди люовому господарству в Укра1нських Карпатах. Встановлено, що мiж сонячною активнiстю (числами Вольфа) та щорiчним об'емом вггровально! деревини в Укра1нських Карпатах iснуe помiрний коре-ляцiйний зв'язок. Коефiцieнт кореляцп мiж цими показниками коливаеться вщ - 0,304 в колишньому Усть-Чорнянському лiсгоспi до 0,538 в 1вано-Фран-кiвськiй областi. Найбiльшi обсяги вiтровалiв i буреломiв у гiрських люах спостерiгаються за екстремальних значень сонячно! активностi.
Л1тература
1. Звенигородський Е.Л. Корелящя м1ж показниками сонячно! активносп та р1чним приростом деревини (на приклад! лгав Вшницько! област^ / Е.Л. Звенигородський // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 52-54.
2. Калшш М.1. Впровали в прських та передпрських регюнах Укра!нських Карпат / М.1. Калшш, 1.Ф. Калуцький, А.П. 1ванюк. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1997. - 202 с.
3. Калуцький 1.Ф. Вггровали на швшчно-схщному макросхил1 в Украшських Карпатах / 1.Ф. Калуцький. - Льв1в : Вид-во "Манускрипт", 1998. - 204 с.
4. Ковальчук 1.П. Сучасш морфодинам1чн1 процеси у прсько-люових ландшафтах Украшських Карпат / 1.П. Ковальчук, А.Б. Михнович // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.3. - С. 273-285.
5. Криницький Г.Т. Чинники формування вггровал1в та тдвищення бюлопчно! стшкосп насаджень у зош впливу рекреацшного комплексу "Буковель" / Г.Т. Криницький, 1.Ф. Калуцький, А.М. Гаврусевич, А.П. 1ванюк // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жв1домч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32.
- С. 20-27.
6. Лавний В. Характеристика штормових вггр1в в Украшських Карпатах / В. Лавний, Р. Лесаг // Люове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : Вид-во НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 32. - С. 118-125.
7. Лавний В.В. Особливосп вггровал1в та бурелом1в люу в Украшських Карпатах / В.В. Лавний, Д.Д. Сухарюк // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 65-71.
8. Стойко С.М. Пщвищення стшкосп люових екосистем проти в1тровал1в та сшголам1в / С.М. Стойко // Природа Карпатського нацюнального парку. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993.
- С. 176-186.
9. Чижевський А.Л. Космический пульс жизни / А.Л. Чижевський. - М. : Изд-во "Мысль", 1995. - 806 с.
10. Швень Н.1. Залежшсть вжових змш швидкосп виру в приземному шар1 атмосфери вщ характеру циркуляцшно! епохи i сонячно! активносп / Н.1. Швень, К.В. Петренко // Пращ Центрально! геоф1зично! обсерватори / за ред. О.О. Косовця. - К. : Вид-во "1нтерпрес ЛТД", 2006. - Вип. 2 (16). - С. 52-56.
11. Rottmann M. Wind und Sturmschäden im Wald. - Frankfurt a/M. : Sauerländer's Verlag, 1986. - 128 s.
12. Usoskin I.G. A Millennium Scale Sunspot Number Reconstruction: Evidence For an Unusually Active Sun Since the 1940's / I.G. Usoskin, S.K. Solanki, M. Schüssler, K. Mursula, K. Alanko // Physical Review Letters, 2003. - Vol. 91. - Issue 21. - Pp. 211101. D0I:10.1103 / PhysRevLett. 91.211101.
Лавный В.В., Мазепа В.Г. Влияние солнечной активности на ветровалы и буреломы леса в Украинских Карпатах
На основе анализа данных из лесохозяйственных предприятий, расположенных в регионе Украинских Карпат, проанализирована зависимость между ежегодным объемом ветровальной древесины и солнечной активностью. Показано, что между этими показателями существует средняя корреляционная зависимость, а наибольшие объемы ветровалов и буреломов в горных лесах наблюдаются при экстремальных значениях солнечной активности.
Ключевые слова: Украинские Карпаты, солнечная активность, ветровалы леса, лесоводство.
Lavnyy V. V., Masepa V.H. Influence of solar activity on forest windthrows and windfalls in the Ukrainian Carpathians
The dependence between annual volume of windthrowed wood and solar activity are analyzed according to the facts forestry enterprises which are located in the Ukrainian Carpathians region. Moderate correlation connection is between these parameters. The biggest volume of windthrows and windfalls are observed in the mountain forests as a result extreme indices of solar activity.
Keywords: the Ukrainian Carpathians, solar activity, forest windthrows, silviculture.
УДК 504.062:504.05Доц. Я.В. Геник, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львы
ТЕХНОЛОГ1ЧНА КЛАСИФ1КАЦ1Я ПОРУШЕНИХ ЕКОСИСТЕМ З МЕТОЮ IX РЕВ1ТАЛ1ЗАЦН
Запропоновано схему розробки технолопчно! класифжаци порушених екосис-тем з метою !х вщновлення. Охарактеризовано ознаки технолопчно! класифжаци порушених земель та критери !х встановлення. Наведено заходи, виконання яких пот-ребуе розробки та застосування технолопчно! класифжаци порушених екосистем.
Ключовг слова: порушеш екосистеми, технолопчна класифжащя порушених екосистем, ф^омелюращя, рекультиващя, вщновлення ландшафту.
Збшьшення потреб людства у природних ресурсах, розвиток промис-ловосп, урбашзацшш процеси, спорудження лшш комушкацш, нестале та не-ефективне ведення сшьського та люового господарств, а також значне забруд-нення навколишнього природного середовища зумовлюють порушення природних екосистем та породжують як еколопчних, так i соцiально-економiчнi проблеми [1-4]. Щорiчно виробничою та господарською дiяльнiстю людини в Укра!ш порушуеться вщ 1,2 до 3,5 тис. га продуктивних земель [5, 6]. Значна площа порушень зумовлюе необхщшсть проведення масштабних науково-обгрунтованих фггомелюративних i рекультивацшних заходiв, що передбачае необхщнють розробки технолопчних класифжацш порушених екосистем.
Питання класифжацп та типологп порушених виробничою та промис-ловою дiяльнiстю людини територiй вивчали науковцi рiзних науково-дослщ-них та науково-навчальних установ. Найбшьш детально ми розроблеш класи-фжацп техногенно порушених земель, як утворилися внаслiдок розробок ко-рисних копалин та дiяльностi гiрничих, гiрничо-збагачувальних та прничо-переробних пiдприемств. Цi класифжацп базувались на декшькох критерiях, переважно, на систематизацп форм техногенного рельефу та !х походженнi, складу порiд i ступеня !х придатностi до формування рослинного вкриття, можливосп та характеру природного заростання рослиннютю та ступенем складносп ведення фiтомелiоративних i рекультивацiйних заходiв [3, 7-10].
