CC BY
14
УДК 630*5:630*181.9 1нж. A.I. Задорожнuй - Ужгородський шцюнальний утверситет; доц. Г.Г. rpumK, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украшу м. Львiв
ДOСЛIДЖЕHHЯ БIТPOБАЛOHЕБЕЗПЕЧHOСТI ГГССЬКИХ Л1С1Б HA ОТИКЛАД1 ДЕPЕБOСТАHIБ ДП "МЕЖГ^СЬКЕ
ЛIСOБЕ ГOСПOДAPСТБO"
Здшснеш posnoAÍn плoщ та запаав пoшкoджених вiтpoвалами лiсoвих дiлянoк впpoдoвж 2008-2009 pp. у межах ДП "Miжгipське лiсoве гoсnoдаpствoм за теpитopiями люництв, щo вхoдять дo складу niдnpиeмства. Пpoаналiзoванo вплив вiкy та складу де-pевoстанiв, í^moí noвнoти, а ташж ексnoзицiй схилiв, на яких вoни poзташoванi, на вiтpoвальнiсть ялини eвpoпейськoï, бука лiсoвoгo та ялищ бiлoï. Встанoвленo iндекси вiтpoвалoнебезnечнoстi для таких схилiв з ypахyванням i^moi' ексnoзицiï.
Kаpпати вiдзначаються значним пpиpoднo-pесypсним пoтенцiалoм. На плoщi, щo займае тiльки б % теpитopiï У^аши, зoсеpедженo близькo 20 % ль сoвoгo фoндy деpжави, зoкpема майже 50 % стиглих деpевoстанiв. Дoсить ва-гoма санiтаpнo-oздopoвча та pекpеацiйна poль pегioнy. Однак частi стихшш явища - павoдки, щo сyпpoвoджyються еpoзieю фунту, селi, зсуви, вiтpoвали, снiгoлами та iншi негативнi - знижують пpoдyктивнiсть лiсoвих на-
саджень [3].
Одним iз найбшьш негативних явищ у Kаpпатах е вiтpoвали лiсy, якi систематичнo oхoплюють десятки й сoтнi тисяч гектаpiв лiсoвих yгiдь. У
з
19б4 p. ними бyлo пoшкoдженo 4,б млн м деpевини, а в 1989-1990 pp. oбсяг шш^джень станoвив 2,5 млн м . Наведет дат свщчать пpo тгосальш зби-тки, завданi пpoявами стихи лiсoгoспoдаpськoмy виpoбництвy впpoдoвж o^ таншх десятилiть. Збитки вiд вiтpoвалiв i снiгoламiв величезнi, oскiльки oхo-плюють втpати цiннoï деpевини, пoшиpення хвopoб i шкiдникiв, зменшення запасу i ^в^ти насадження, зниження класу бoнiтетy [4].
Вiтpoвал та снiгoлам - складне пpиpoдне явище, зyмoвлене гаммек-сoм пpиpoднo-гoспoдаpським фактopoм. Оцiнкy ^шгаджень лiсoвих масивiв вiд вiтpoвалiв здшснеш на теpитopiï ДП "Miжгipське л^ве гoспoдаpствo" за пеpioд 2008-2009 pp. Вpахoвyвали такi паpаметpи лiсoвих д^я^к: плoща, вiк, сеpеднiй дiаметp та вишта деpева, бoнiтет, пoвнoта, запас, вишта н.p.м., експoзицiя схилу, вид шш^джень, piк стихiï. За штенсившстю видiленo такi категopiï стихiйних явищ: слабк - 10 % шш^джених деpев, пoмipнi - 1125 %, сильнi - 25-б0 % та дуже сильш - ^над б0 % [3].
Вщшвщш дo лiсopoслиннoгo pайoнyвання теpитopiя ДП "Miжгipське лiсoве гoспoдаpствo" належить дo Гipськoкаpпатськoгo oкpyгy. Mежi oкpyгy зб^аються з аpеалoм бyкoвих, бyкoвo-ялицевих i ялишвих висoкoгipних ль сiв. Гipськo-каpпатський oкpyг poздiлений на лiсoгoспoдаpськi pайoни. Теpи-тopiя лiсoвoгo гoспoдаpства вхoдить дo pайoнy Стpийськo-Miжгipськoï веp-хoвини. Усi лiси пiдпpиeмства вiднесенi дo гipських лiсiв. Пеpеважають кpyтi (б2 %) та дуже кpyтi схили (20,б %). Пiдпpиeмствo належить дo гipськoï мю-цевoстi, тoмy i типи люу тут вiдпoвiднi. Найпoшиpенiшими е: вoлoга бyкoвo-смеpекoва яличина, бyкoвo-смеpекoва суяличина, вoлoга смеpекoвo-ялицева бучина, яли^ва субучина. На теpитopiï пiдпpиeмства poзpiзняють такi л^-poслиннi yмoви: вoлoгий сyгpyд, сиpий сyгpyд, вoлoгий гpyд.
Загальна площа лiсiв ДП мМiжгiрське лiсове господарство", якi зазнали руйнiвних пошкоджень стихieю, становить 919,9 га. У 2008 р. масовi пош-кодження спостер^аються у таких лiсництвах: Бистрянське (134,3 га або 39,4 %), Майданське (93,8 га або 27,5 %), Мiжгiрське (45,3 га або 13,3 %), 1з-кiвське (27,4 га або 8,0 %), Лопушнянське (23 га або 6,8 %), Запередiлянське (6,4 га або 1,9 %), Вучкiвське (10,3 га або 3,0 %). Загальна площа пошкоджень загалом по шдприемству становить 304,5 га. У 2009 р. прослщко-вуеться аналогiчна тенденцiя, але у кiлька разiв перевишуе частку пошкоджень. Загалом у 2009 р. вггровали пошкодили лiсостани на територи таких лiсництв: Бистрянське (210,5 га або 36,3 %), Мiжгiрське (129,8 га або 22,4 %), Лопушнянське (68,9 га або 11,9 %), Майданське (68,1 га або 11,8 %), Вуч-кiвське (36,3 га або 6,3 %), 1зювське (33,3 га або 5,7 %) i Зпередiлянське лю-ництво становить (32,5 га або 5,6 %), що сумарно для тдприемства становить 579,3 га. Вггровалами пошкоджено середньовiковi насадження - 43 %, молод-няки - 4 %, стиглi насадження - 30 %, та перестшш насадження - 23 % вщ загально! площi пошкоджень (рис. 1).
перестшш 23%
молодняки 4%
□ молодняки
□ середньовжов1
□СТИПП
□ перестшш
СТИГЛ1
30%
середньов1ков1 43%
Рис. 1. Розподт плош^ вiтровалiв за групами вжу
Масовi прояви стихи вщбулися у насадженнях хвойних порщ i стано-влять 58 % вiд загально! площi пошкоджень, а у листяних насадженнях -42 % (табл. 1).
Табл. 1. Розподт пошкоджених втровалами насаджень рiзного складу
Склад насаджень Площа, га Частка, %
1 2 3
Листят насадження
10Бкл 69,3 18
10Бкл+Яцб+Кля 68,6 18
4Бкл2Яцб2Яле2Бкл 52,7 14
6Грз3Бкл1Вхс 4,4 1
5Бкл2Яцб 1Яле2Бкл 32,6 9
6Бкл2Яле1Яцб 1Беп 34,3 9
8Бкл2Яцб1Кля 56,7 15
8Бкл1Яцб1Кля 39,5 10
9Бкл1Кля 24,1 6
Всього 382,2 100
Шпильков1 насадження
10Яле 78,8 15
10Яле+Бкл+Кля 86,2 16
3Яле3Яцб4Бкл+Кля 50,5 9
4Яле2Кля4Бкл 54,2 10
1 2 3
5Яле2Яцб3Бкл 36,8 7
6Яле3Яцб1Бкл 55,4 10
6Яцб1Яле3Бкл 6,9 1
7Яле 1 Бкл 1 Кля 1Яцб 57,1 11
7Яцб 1Яле2Бкл+Кля 23,7 4
8Яле1Бкл1Яцб 60,9 11
9Яле1Яцб+Бкл 27,2 5
Всього 537,7 100
Чистi буковi насадження, за дослiдними даними, тдпадають пiд вплив стихiйних явищ i становлять 69,3 га або 18 %, чистi насадження з домшками ялицi i клена-явора - 68,6 га або 18 %. У насадженнях, у яких головна порода становить Ым-вшм одиниць, а другорядно! породи - ялини, ялищ та клена-явора - двьтри одинищ, така площа становить 56,7 га або 15 %, та 52,7 га або 14 %. Насадження, у яких п'ять-шють i менше одиниць головно! породи, а другорядно! породи - три-чотири одиницi у склад^ менше пiдпадають пiд вплив стихшних явищ i становлять вщповщно 39,5 га або 10 % та 34,3 та 32,6 га або 9 % вщ загально! плопц пошкоджень (рис. 2).
бЯлЗЯц)Бк 6% 6ГчЗБк1Вх 0%
6Бк2Ял1Яц1Бс
4%
5Ял2ЯцЗБк 4%
5Бк2Яц1Ял2Бк
4% 4Ял2Яв4Бк
6%
4Бк2Яц2Ял2Бк
6%
ЗЯлЗЯц4Бк+Яв 5%
10Ял+Бк+Яв
9%
бЯцШлЗБк 1%
7Бк2Яц1Яв+Бк 6%
7Ял1Бк1Яв1Яц
6%
7Яц1Ял2Бк+Яв 3% 8Бк1Яц1Яв
4% 8Ял1Бк1Яц 7%
_9Бк1Яв
3% 9Ял1Яц+Бк
3%
□ ЮБк □ 6ГзЗБк1 Вх
□ ЮБк+Яц+Яв □ 6ЯлЗЯц1Бк
□ ЮЯл ■ бЯц!ЯлЗБк
□ 10Ял+Бк+Яв ■ 7Бк2Яц1Яв+Бк
■ ЗЯлЗЯц4Бк+Яв □ 7Ял]Бк1Яв1Яц
О 4Бк2Яц2Яп2Бк ■ 7Яц1Ял2Бк+Яв
□ 4Ял2Яв4Бк □ 8Бк1Яц1Яп
□ 5Бк2Яц1Ял2Бк □ КЯл]Бк1Яц
■ 5Ял2ЯцЗБк □ 9Бк1Яв
□ 6Бк2Яп 1 Яц1 Бе □ 9Ял1Яц-Бк
Рис. 2. Розподт плош^ вiтровалiв за складом деревостану
Аналопчна тенденщя прослщковуеться у ялинових та ялицевих насадженнях. У чистих деревостанах ялини тд вплив стихи потрапляе 78,8 га або 15 %, з домшками бука та клена-явора - 86,2 га або 16 %. Насадження, у яких головно! породи у складi сiм-вiсiм одиниць, а другорядно! породи - од-на-двi одиницi у складi насадження, займае (60,9-57,1 га або 11 %). Чим бшь-ше зменшуеться частка головно! породи у склад^ а другорядно! породи (яли-цi, бука та клена-явора) - збшьшуеться у складi насадження, тим деревостан стшюший до стихiйних явищ i становить 55,4-54,2 га або 10 % та 23,7-27,2 га або 4-5 %.
За результатами дослщжень можна дшти висновку, що чист буковi деревостани зi складом десять одиниць головно! породи не е стшкими до стихшних явищ i пiдпадають пiд бшьшу площу ураження вiтровалами та сшго-ламами. Своею чергою, мiшанi деревостани бука люового, у складi яких зна-ходиться п'ять -шiсть одиниць головно! породи, а супутньо! - двьтри або бь льше одиниць, зазнають меншого впливу вiтровалiв. Як супутш породи у такому випадку виступають: ялина европейська, ялиця бша та клен-явора.
Пашвна лiсотвiрна порода - ялина европейська - характеризуемся зниженою стiйкiсть до впров^в. Вона майже у шiсть разiв нижча за стш-кiсть бука люового i ялицi бшо1, вггростшюсть яких приблизно однакова [2]. Найбшьше пiддаються вiтровалам 60-80-рiчнi насадження (рис. 1). Для шпи-лькових порщ найстiйкiшими до вiтровалiв е деревостани ялищ бшо1.
Таким чином, надаш пiд час створення люових букових насаджень по-трiбно створювати не чистi насадження, а змшаш, щоб до складу входили ш-шi породи (ялина, ялиця та клен-явiр), частка яких становить вщ двох до чо-тирьох одиниць. Для ялинових деревостанi - добавляти до складу ялицю, клен-явiр та бук.
Експозищя схилiв мае безпосереднш вплив на вiтровий режим мюце-востi та, вiдповiдно, впливае на стушнь вiтровальностi порiд. Залежно вщ орь ентаци щодо сторiн св^у i напрямку вiтру схил може бути вггроударним, тоб-то приймати на себе всю потужшсть вггрового потоку. Вiн також може бути завггряним, тобто - з протилежного боку вщ вiтровалонебезпечного вiтру, або сюсним до вiтровалонебезпечного вiтру, i приймати не повною мiрою його енергетичну напругу та змшювати напрямок подальшого його руху.
Крiм того, експозищя схилу впливае на комплекс шших чинниюв еда-фiчного, кшматичного та лiсобiолгiчного характеру. 1нтегровано цей вплив мае вияв у формуванш вщповщного ступеня вiтровалонебезпечностi.
Як з'ясувалося пiд час дослiдження, однiею ютотною й найхарактерш-шою особливiстю е участь у загальнш площi регюну схилiв швденно-схщно1, твденно-захщно!, швшчно-схщно! та швшчно-захщно! експозицп (рис.
ПдЗ; 77333;
22%
Пд; 39318; 11%
ПнС; 56326; 16%
С
2% 5% Рис. 3. Розподт плош^ вiтровалiв за експозицями
ПдС; 87204; 25%
С; 14834; 4% 3; 5481; 2%
Пн; 17990; 5%
□ 3
П Пн О Пн
□ Пн
■ Пд О Пд'
■ Пд
□ С
Рис. 4. Розподт запаЫв вiтровалiв за експозицями
Це зумовлено тим, що основш прсью хребти регюну мають орiента-щю з твшчного заходу на твденний схщ, а розчленоват вони рiчковими долинами, улоговинами та ущелинами переважно у перпендикулярному нап-рямку. Внаслiдок цього схили твшчно!', захщно1, швденно1 та схщно! експо-зицiй займають значно меншi площi та менше зазнають негативного впливу стихи. Це вщображено у розподiлi пошкоджень на схилах цих експозищй вiд загально! плошд вiтровалiв.
Найбiльша частка за площею припадае на пiвденно-схiдну експозицiю (241,4 га або 27 %), твшчно-схщну й пiвденно-захiдну (169,8-175,2 га або 18-19 %) та твшчно-захщно1 експозицп (133,1 га або 14 %).
Якщо припустити, що експозицiя схилу не впливае на стутнь вггро-вальностi, то розмiри площ вiтровалiв та 1хт вiдноснi значення повинш мати
певний пропорцшний зв'язок з розмiрами i вщносними значеннями площ л1-с1в на схилах вщповщних експозицiяx. Однак, як бачимо з даних табл. 2, та-кий зв'язок не прослщковуеться. Наприклад, на схилах швшчно-сх1дно1' ек-спозици вiдносна площа л1с1в становить 20,5 %, а вщносна площа вггрова-л1в - 1S,5 %, на схилах швденно-зах1дно1' експозицiï, вщповщно - 16,3 i 19,0 %, на схилах заxiдноï експозицiï - 6,0 i 2,1 %. Наведена законом1ршсть шдтверджуе концепцiю, що експозищя схил1в безпосередньо та 1стотно впли-вае на iнтенсивнiсть вияву вггровашв.
Табл. 2. Розподт насаджeнь i вьтровальв за eкспозицiями схильв та iHdeKC
вiтровалонeбeзпeчностi
Експозиц1я схил1в Розташування л1с1в Розташування в1тровал1в 1ндекс в1тровало-небезпечност1
площа, га частка, % площа, га частка, %
З 92,9 6,0 19,7 2,1 0,35
Пн 4S,S 3,2 44 4,S 1,51
ПнЗ 190,S 12,4 133 14,5 1,16
ПнС 315,2 20,5 170 1S,5 0,90
Пд 119,2 7,S SS,9 9,7 1,25
ПдЗ 249,S 16,3 175 19,0 1,17
ПдС 463,2 30,1 242 26,3 0,S7
С 56,7 3,7 47,7 5,2 1,40
Найбшьша частка площ вггровашв в1д ïx загально!" плошд спостер1-гаеться на схилах швденно-сх1дно1' i пiвденно-заxiдноï експозицiï - вщповщ-но 26,3 i 19,0 %, на схилах швшчно-сх1дно1' та швшчно-зах1дно1' експозицiï -1S,5 i 14,5 %. Найвища вiдносна участь пошкоджень л1с1в спостерiгаeться на схилах експозицш: пiвденнiй (9,7 %), сх1дн1й (5,2 %), п1вн1чн1й (4,S %), захщ-н1Й (2,1 %).
Розпод1л запаЫв вггровашв за експозицiями практично повшстю пов-торюе розпод1л площ, оскшьки в1ковий розпод1л за експозицiями е вщносно р1вном1рний для деревостанiв з домшуванням ялини, бука та ялищ (рис. 4).
Однак В1ДСУТН1СТЬ тюного зв'язку М1Ж площами деревостанiв i площа-ми в1тровал1 не дае змоги оцшювати СУТН1СТЬ вiтровалонебезпечностi експозицш за величинами площ вггровашв. Така оцшка може бути об'ективною лише за умов використання для цього показниюв iндексiв вггровалонебезпеч-НОСТ1.
Данi, як1 характеризують шдекс вiтровалонебезпечностi експозицiй схил1в, наведено в табл. 2. Даш св1дчать про те, що вггровалонебезпечними е схили швшчно1', сх1дно1' та пiвденнiй експозицш (шдекс вггровалонебезпеч-ност1 в1дпов1дно - 1,51; 1,40; 1,25;). Високий шдекс вггровалонебезпечност1 спостер1гаеться також на схилах швденно-зах1дно1' (1,17), швшчно-зах1дно1' (1,16), швшчно-схщно1' (0,90) та пiвденно-сxiдноï (0,S7). Найменша вггрова-лонебезпечнiсть на схил1 захщно1' експозицiï (0,35). Отже, ц1 показники да-ють пiдставу для диференцшованого п1дходу у здiйсненнi заxодiв щодо шд-вищення в1тровалостшкост1 деревостанiв на схилах вщповщних експозицiй.
Як уже зазначалося, впровалонебезпечшсть схилiв пов'язана з особли-востями 1хньо1 орiентаци щодо вiтровалонебезпечних вiтрiв. Тому на пiдставi показникiв ступенiв вiтровалонебезпечностi схилiв вщповщних орiентащй можна визначити основнi напрямки впровалонебезпечних повiтряних пото-кiв. Вони зб^аються з румбами орiентащй схилiв з найвищими значеннями iндексiв впровалонебезпечность Отже, найбiльш вiтровалонебезпечними е вггри таких напрямкiв: пiвнiчного, схiдного, швденно-захщного, швшчно-за-хiдного, пiвнiчно-схiдного, пiвденно-схiдного. Ц напрямки збiгаються з осо-бливостями напрямюв гiрських хребтiв i зумовлюють також розмiщення рiч-кових долин.
Розподш вiтровальних дiлянок за повнотами з урахуванням частки породного складу представлено на рис. 5.
7Бк2Яц1Яв+Бк; 0,51 6Яц1ЯлЗБк; 0,68 6ЯлЗЯц1Бк; 0,59 бГзЗБкШх; 0,70 6Бк2Ял 1Яц1 Бе; 0,5^
г 7Ял1Бк1Яв1Яц; 0,70
7Яи1Ял2Бк+Яв; 0.84
8Бк1Яц1Яв; 0,60 Ял1Бк1Яц; 0,68 9Бк1 Яв; 1,00
5Ял2ЯцЗБк; 0,60
5Ек2Яц1Ял2Бк; 0,5 4Ял2Яв4Бк; 0,58 4Бк2Яц2Ял2Вк; 0.55
ЗЯлЗЯц4Бк+Яв; 0,55
ЮЯл+Бк+Я в; 0,69^
9Ял1Яц+Бк; 0,71 ЮБк; 0,62 10Бк+Яц+Яв; 0,65 1 ОЯл; 0,63
□ ЮБк □ 6ГзЗБк1 Вх
□ ЮБк+Яц+Яв □ 6ЯлЗЯц1 Бк
□ ЮЯл ■ 6Яц1ЯлЗБк
□ ЮЯл+Бк+Яв ■ 7Бк2Яц1Яв+Бк
■ ЗЯлЗЯц4Бк( Яв □ 7Ял 1Бк1Яв1Яц
□ 4Бк2Яц2Ял2Бк ■ 7Яц1Ял2Бк+Яв
И 4Ял2Яв4Бк □ 8Бк1Яц1Яв
□ 5Бк2Яц1Ял2Бк □ 8Ял1Бк1Яц
■ 5Ял2ЯцЗБк □ 9Бк1 Яв
В 6Бк2Ял1Яц1Бе □ 9Ял1Яц+Бк
Рис. 5. Розподт площь вьтровальв за повнотами
Для чистих букових деревосташв та букових деревосташв з невеликою часткою домiшок характерними е повноти в межах вщ 0,62 до 0,65. Пов-нота 1,0 характерна для складу 10Бкл1Яв. Для частки бука вiсiм одиниць у складi деревостану характернi повноти в межах 0,60-0,65, а вщ чотирьох до семи одиниць - повноти в межах 0,51-0,57.
Для чистих ялинових деревостанах та ялинових деревосташв з невеликою часткою домшок характерними е повноти в межах 0,63-0,69. Для частки ялини в межах восьми-дев'яти одиниць - 0,68-0,71, для частки шють-Ым одиниць - 0,59-0,84, та для частки п'ять-шють одиниць - 0,59-0,60.
Для частки ялищ бшо! у впровальних насадженнях у розмiрi шють-Ым одиниць е характерними повноти 0,68-0,84.
Висновки. Отже встановлено, що експозищя схилiв мае значний вплив на вггровалонебезпечшсть деревосташв з домшуванням бука люового, ялини европейсько! та ялищ бшо1.
Найбiльш вiтровалонебезпечними е схили швшчно!, схщно1 та швден-нiй експозицiй, iндекс вiтровалонебезпечностi яких становить вщповщно -1,51; 1,40; 1,25. Високий шдекс вiтровалонебезпечностi спостер^аеться також на схилах швденно-захщно! (1,17), швшчно-захщно1 (1,16), швшчно-схщно! (0,90) та швденно-схщно1 (0,87). Найменша вiтровалонебезпечнiсть на схилi захщно1 (0,35) експозици.
Чистi 6yKOBi насадження та насадження з часткою головно! породи (бука) шм-дев'ять одиниць е бiльш вiтровальними, порiвняно з деревостана-ми, частка бука у яких становить п'ять-шшсть одиниць.
Аналопчна тенденцiя прослiдковуеться у ялинових та ялицевих наса-джень. Чим бшьше зменшуеться частка головно! породи у склад^ а другоряд-но! породи (ялищ, бука та клена-явора) - збшьшуеться, тим деревостан стш-юший до стихiйних явищ. Найбiльше шддаються вiтровалам 60-80-рiчнi на-садження.
Л1тература
1. В1тер Р.М. Негативш стихшш явища у люових насадженнях на твшчно-схщному макросхил1 Укра!нських Карпат / Р.М. В1тер // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-тех-шчних праць. - Льв1в : НЛТУ Укра!ни. - 2008. - Вип. 18.6. - С. 30-35.
2. 1ванюк А.П. Природа в1тровал1в та !х вплив на продуктивнють люу в г1рських та пе-редпрських районах Укра!нських Карпат : автореф. дис. ... канд. с.-г. наук / А.П. 1ванюк. -Льв1в, 1996. - 20 с
3. Калуцький 1.Ф. Стих1йн1 явища в прсько-люових умовах Укра!нських Карпат (в1тро-вали, паводки, ероз1я грунту) : монограф1я / 1.Ф. Калуцький, В.С. Олшник. - Льв1в : Вид-во "Камула", 2007. - 240 с.
4. Киселевський-Бабшш Р.Г. Природа в1тровашв у Карпатах / Р.Г. Киселевський-Бабь н1н, В.М. Дяков // Природш умови та природн1 ресурси Укра!нських Карпат. - К. : Вид-во "Наукова думка", 1968. - С. 48-58.
Задорожний А.И., Гриник Г.Г. Исследование ветровалоопасности горных лесов на примере древостоев ГП "Мижгирское лесное хозяйство"
Осуществлено распределение площадей и запасов поврежденных буреломами лесных участков на протяжении 2008-2009 гг. в пределах ГП "Мижгирское лесное хозяйство" за территориями лесничества, которое входит в состав предприятия. Проанализировано влияние возраста и породный состав древостоев, их полноты, а также экспозиций склонов, на которых они расположены, на ветровалоопасность ели европейской, бука лесного и пихты белой. Определены индексы ветровалоопасности для таких склонов с учетом их экспозиции.
Zadorozhniy A.I., Hrynyk H.H. Research of windfall in mountain forests on the example of forest stands of SE "Mizhgirya forestry district"
It are carried out distributing of areas and general reserve of wood damaged from wind-fall of forests stands during 2008-2009 in limits of SE "Mizhgirya forestry district" after territories of forestry which enters in the complement of enterprise. Influence of age and forests stands composition species, their stocking and also displays of slopes which they are located, on the wind-fallen of fir-trees, beech and spruces are analysed. The indexes of wind-fallen for such slopes their display are account.
