CC BY
57
УДК 630*[32+111] Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик1, канд. с.-г. наук;
ст. наук. ствроб. Т.В. Парпан1, канд. бюл. наук; ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян1, канд. с.-г. наук; наук. ствроб. Т.1. Савчин1;
головний лисопатолог В.Я. Бунш2
ВСИХАННЯ ЯЛИННИК1В НА П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОМУ МЕГАСХИЛ1 УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено люотаксацшну i патолопчну характеристики ялинових деревосташв з штенсивним всиханням. Представлено результати зютавлення динамжи цього про-цесу з метеорологiчними факторами 1вано-Франювсько1 областi. Деградацiя ялинни-кiв вщбуваеться також на рiвнi низьких показнигав природного вiдновлення. У тери-тс^альному аспектi всихання розпочалося з захщного напрямку, а пiсля 2007 р. по-ширилося на пiвдень.
Ключовг слова: всихання, ялинники, швшчний мегасхил Укра!нських Карпат.
У Нацюнальних доповщях про стан техногенно! та природно! безпеки в Укра!ш шсля 2005 р. всихання ялинниюв Карпат трактуеться як стихшне лихо: "Для Карпатського регюну значною проблемою залишаеться всихання похвдних ялинниюв, тобто таких, яю ростуть у невщповщних люорослинних умовах. Шд д1ею кореневих гнилей попршуеться саштарний стан деревосташв, зростае юльюсть в1тровальних дерев, посилюеться процес заселення на-саджень стовбуровими шюдниками (переважно коро1дами). Всихання ялинниюв у Карпатах розглядають вже як стихшне лихо, причиною якого е зни-ження природного 1муштету та ослаблення насаджень внаслщок глобального потеплшня кшмату, техногенного забруднення атмосфери 1 Грунту та невщ-повщно! люогосподарсько! д1яльносп в минулому. Нагромадженню сухос-тшно! деревини в насадженнях сприяе 1 те, що в цьому репош е значш площ1 природно-заповщного фонду, де обмежена або заборонена люогосподарська д1яльшсть, вщсутня необхщна мережа люових дор1г, яю ускладнюють прове-дення саштарно-оздоровчих заход1в" [цит. за 1].
Вчеш пояснюють причини такого стану ялинниюв Карпат з р1зних по-зицш. Для Орських пр (Чеська Республжа) зроблено висновок, що наявнють антропогенного втручання 1 забруднення пов1тря призводять до негативного синергетичного впливу кшматичних фактор1в на стан ялинових л1ив [2]. Тю-ний взаемозв'язок стану ялини з ктматичними параметрами шдтверджують 1 шш1 вчеш [3-5]. В Словацьюй Республщ встановлено залежшсть стану ялинниюв вщ категорш л1с1в та вщ штенсивносп антропогенного втручання. Про-понуеться особливу увагу придшити: заходам з вщновлення ялинниюв, особливо природним шляхом; наближеним до природи методам ведення люового господарства; обмеження викид1в в атмосферу токсичних речовин та мошто-рингу л1ив [6-10]. Р1зке попршення стану ялинових л1с1в в Захщних Бескидах шсля 2003 р. е результатом штенсивно! ф1зюлопчно! посухи в зимовий час 1 як наслщок - спалаху розмноження кородав. В1тер в 2004 1 2007 рр. 1 висою температури вл1тку 2005 1 2006 рр. стимулювали збшьшення р1вня поширен-
1 УкрНДГпрлк, м. 1вано-Франювськ;
2 Захщлкозахист, м. Твано-Франювськ
ня коро1дав та хвороб. Зроблено висновки про необхщш лiсiвничi заходи та можливий розвиток шюдниюв i хвороб на перспективу, а також наведено рекомендаций що стосуються пов'язаних з цим потреб у люовш охорот [11]. Ялиновi лiси Румуни в найпршому станi серед iнших лiсотвiрних порiд. Найбiльше впливають на них кшматичш фактори (температура, снiг, воло-гiсть, вiтер) i насамперед - вггер. Для виправлення ситуацп шдготовлеш про-позицп з переформування чистих ялинових лiсiв у мiшанi та мшмашзаци кiлькостi втручань пiд час ведення люового господарства в ялинниках [1214]. Нетиповi за метеоролопчними характеристиками останнi роки е одним з виршальних чинникiв рiзкого попршення санiтарного стану ялинових дере-восташв у Укра1нських Карпатах [15-17], хоча в окремих публжащях причиною всихання ялинниюв регiону називаеться i надмiрне антропогенне втру-чання [17, 18].
Результати дослщження. В 1вано-Франювськш областi проблеми з ма-совим всиханням ялинових деревосташв розпочалися з 2007 р., з якого об'еми саттарно-оздоровчих заходiв зросли майже в 2 рази - з 180-200 до 350380 тисяч м3 за рш [19]. При цьому всихання не обмежуеться похщними дере-востанами ялини, але поширюеться i на корiннi. Тому, за дорученням № 19 вшзного засiдання колеги Держкомлiсгоспу Укра1ни вiд 29-30 жовтня
2009 р. було виршено налагодити систему монiторингу похiдних ялинникiв в регют, а вiдповiдно до наказу Держкомлюгоспу Укра1ни № 140 вщ 11 травня
2010 р. - створити робочу групу, провести обстеження ялинниюв 1вано-Франювсько! обл., що всихають, i розробити для них комплекс саштарно-оз-доровчих та шших заходiв. Робоча група провела обстеження осередюв всихання в ялинниках 1вано-Франювсько! областi. Науковцi УкрНДIгiрлiс заклали 6 постшних дослiдних об'еклв (ПДО) в розрiзi типiв лку за стандартними лiсiвничими, таксацiйними та люозахисними методиками. Проведено аналiз кшматичних умов останнiх рокiв в 1вано-Франювсьюй областi (рис. 1). 1х ди-намiка така - найменше опадiв та найбiльше активних температур було в 2003 та в 2007 рр. Несприятливi для ялини кшматичш умови 2003 р. усклад-неш максимально спекотним за цi роки л^ом 2002 р.
2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009
Рис. 1. Динамка рiчних сум опадiв (А) i активних температур (Б) в 1вано-Франтвськш областi
За даними ДСЛЗО "Захщшсозахист", площа ялинових лiсiв 1вано-Франювсько! область як всихають, змшюеться з 1994 до 2009 р. без законо-
мiрностi: з 1994 до 1999 р. був незначний шдйом, з 1999 до 2004 -спад i тсля 2004 р. - повторно незначний тдйом (рис. 2). Це вказуе на залежтсть проце-су всихання вщ чинникiв, якi не мають систематичного характеру. Макси-мальнi площi вихання ялини було спостережено в юнщ 1990-х роюв - бiльше тж 80 тис. гектарiв, а до 2004 р. вщбулося зменшення 1х площ на 40 %. При цьому частка ялинниюв, якi всихають, за роками змтюеться вiд 20 до 32 вщ-соткiв. За остант 5 рокiв всихання змтюеться на рiвнi 50 тис. га за рш з нез-начним трендом до зростання.
1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 20012002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 Рис. 2. Динамша плош^ ялиннитв (тис. га) в 1вано-Франтвськш област^ як всихають (за даними ДСЛЗО "Захiдлiсозахист ")
Анашз структури посттних дослщних об'еклв в розрiзi титв люу (табл. 1) засвщчуе, що у вологому буково-ялицевому сусмерiчнику структура всихаючих ялинових деревостанiв сильно змтюеться - вщ умовно одновжо-вого (ПДО Ви-2) до рiзновiкового (ПДО Ве-1). У старiших деревостанах структура складтша: кiлькiсть ярусiв зростае вiд 2 до 3, практично чист (по-хiднi) ялинники перетворюються в кортт деревостани; в складi з'являються вс лiсотвiрнi породи; збшьшуеться повнота i зменшуеться бонiтет. Особливо важливим е те, що в рамках типу люу частка сухосттно! деревини з вжом постiйно зростае: вiд 6,9 в 78 роюв до 37,1 в 165 роюв. Методом ттерполяци визначено, що в умовах вологого буково-ялицевого сусмеречника тсля до-сягнення вжу 100 роюв частка сухостою в запас деревини перевищуе 10 вщ-сотюв. Показовим е i те, що всихання з вжом перемiщуеться з пiдлеглих яру-Ыв до основного.
Табл. 1. Таксацшна характеристика всихаючих ялиннитв
№ ПДО
1ндекс типу л1су
Склад порвд
Ярус1в, шт.
В1к, рошв
Пов-нота
Бот-
тет
Запас.
м3/га
В т.ч. сухос-тш, %
Ве-1
С3БкЯцЯл
6Ял2Яц2Бк од. Яв
165
0 90
779
37
Ви-1
С3БкЯцЯл
5Ял4Яц1Яв+Б
115
1,10
792
19
Ви-2
С3БкЯцЯл
10Ял + Яв
78
0,79
760
Ос-1
С3БкЯл
10Ял од. К
131
0,65
III
380
Ве-2
С3Ял
10Ял
131
0,88
669
Ос-2
В3КЯл
9Ял1К + Яц
121
0 50
528
30
II
II
Т1
Для щентифжаци стадп всихання ялинниюв на ПДО проведено облш сухостою та мертво! лежачо! деревини в розрiзi порiд та за ступенями розкла-ду (табл. 2). Осюльки ступiнь розкладу деревини визначаеться перюдом 11
розкладу, то в природних деревостанах без ознак всихання розподш за ступенями розкладу мае стввщношення 10:20:30:40 %, а загальна кiлькiсть - мен-ше 10-ти рiчних приростiв. Н на одному з ПДО не виявлено вщповщносл процесiв всихання за кшьюстю сухостою до природних лiсiв. В умовах воло-гого буково-ялицевого сусмеречника динамiка всихання пристиглих та пе-рестiйних ялинникiв е рiзною. У пристигаючих деревостанах основна частка сухостою (75 %) вщнесена до слабкого та сильного розкладу, що вказуе на процеси всихання 5-10 роюв тому, а в перестшних до 85 % сухостою вщнесе-ш до свiжого розкладу, тобто тут всихання вщбулося 1-3 роки тому. З враху-ванням запасу сухостою можна зробити висновок, що в умовах цього типу ль су всихання пристиглих ялинниюв не е штенсивним i наближене до природних процешв, а перестшних - всихання штенсивне (бiльше 10-ти рiчних при-ростiв) i веде до розладнання деревостану. В умовах вологого кедрово-ялино-вого субору динашка всихання подiбна, але об'еми всихання бшьш. Саме в найбiднiших умовах суборiв перестиглi ялинники найбiльш штенсивно вси-хають в останнi роки.
Табл. 2. К'иыисть сухостою рiзного ступеня розкладу за типами лису
№ ПД О 1ндекс типу л1су Склад порщ Запас сухостою, м3/га Зокрема за ступенями розкладу, м3/га
св1жий слабкий сильний гнилий
Ве-1 С3БкЯцЯл 10Ял+Бк 289 246 35 4 4
Ви-1 С3БкЯцЯл 10Ял+Яц од. Яв 147 85 48 6 8
Ви-2 С3БкЯцЯл 10Ял 52 6 22 17 7
Ос-1 С3БкЯл 10Ял 16 2 7 7 -
Ве-2 СзЯл 10Ял 57 16 24 13 4
Ос-2 В3КЯл 10Ял од. Б 159 72 67 19 1
Заслуговуе на увагу анатз величини радiального приросту ялини в розрiзi типiв лiсу за останнi роки (рис. 3). 4,50т
4.00' 3.503,00 2,502,001.50' 1,00 0,50 0,00
-- , * * и \* • —
. 'Ч'^,. А .'^ЧЙ,*,'« .
'4 /Ч .**
---- роки
1900 1910 1920 1930 1940 1950 1960 1970 1980 1990 2000 2010
-Вс-1
-Вс-2
•Ви-1
• Ви-2
■Ос-1
• Ос-2
Рис. 3. Динамкарадiального приросту ялини на ПДО 1вано-Франмвсько1'
областi
В умовах вологого буково-ялицевого сусмеречника (ПДО Ве-1, Ви-1, Ви-2) встановлено чггку тенденщю до зменшення приросту ялини тсля 2003 р. Попередня динамiка приросту в межах цього типу люу е рiзною i за вжовими групами. Для ДП "Верховинське люове господарство" характернi бiльшi значення радiального приросту, порiвняно з ялинниками ДП "Ви-
годське люове господарство". Для перестиглих ялинникiв також характерш бiльшi значення радiального приросту, порiвняно зi стиглими чи пристига-ючими ялинниками. В умовах вологого кедрово-ялинового субору (ПДО Ос-2) прирют ялини пiсля 2000 р. стабшзувався на рiвнi 0,8-1,0 мм/рж i мае тен-денцiю до зростання, хоча i незначну. Це пояснюеться зрiдженням ялинника до 2000 р. внаслщок всихання i реакщею на збiльшення освiтленостi дерев, яю залишилися живими.
Причини всихання ялинниюв Iвано-Франкiвськоl областi в розрiзi титв лiсу проаналiзовано за результатами виявлення на ПДО пошкоджень дерев, !х шюдниюв та хвороб (табл. 3). В умовах вологого буково-ялицевого сусмереч-ника частка дерев ялини без пошкоджень мае регюнальну залежнiсть. У люах ДП "Верховинське лiсове господарство" здорових дерев ялини дуже мало i це пояснюеться тим, що тут всихання ялини тiльки розпочалося, воно прогресуе i переважна бшьшють стовбурiв мае тi чи iншi пошкодження. У лiсах ДП "Ви-годське лiсове господарство" процеси всихання розпочалися ранiше i бшьшють пошкоджених дерев вже всохла i тому частка дерев без пошкоджень тут на порядок вища. Особливо це стосуеться пошкодження ялини коро!дами, бо в люах, де всихання тльки починаеться, вони практично вщсутт.
Табл. 3. Основт пошкодження ялини за типами лгсу
№ П ДО Iндекс типу лiсу Склад порiд Частка дерев без пошкоджень, % Основш пошкодження ялини, % вщ пошкоджених дерев
сухi сучки дупло коро-1ди верхш-ки меха-шчш
Ве-1 С3БкЯцЯл 6Ял2Яц2Бк од.Яв 5,2 45,0 2,5 0,9 16,1 1,3
Ви-1 С3БкЯцЯл 5Ял4Яц1Яв+Б 47,3 10,0 1,3 28,2 4,7 1,3
Ви-2 С3БкЯцЯл 10Ял + Яв 62,7 6,7 4,8 40,0 16,7 5,0
Ос-1 С3БкЯл 10Ял од. К 43,1 75,9 1,2 7,2 7,4 2,4
Ве-2 С3Ял 10Ял 3,7 47,5 2,0 0,4 36,9 2,9
Ос-2 В3КЯл 9Ял1К + Яц 45,9 47,0 0,0 20,0 23,0 0,0
Для розумшня процесу всихання ялини на ПДО проведено також виз-начення юлькосп "дшчих" (яю не затекли живицею) отворiв комах в корi ялини живих та мертвих дерев. Отримаш результати свщчать, що "дiючих" отворiв комах в корi ялини живих дерев практично немае - максимальне вста-новлене значення не перевищуе 0,4 (середне - 0,11) шт./дм2, тодi як в корi мертвих дерев ялини юльюсть таких отворiв в 56 разiв вища (6,48 шт./дм2). Це свщчить, що юльюсть отворiв комах в корi стрiмко зростае до остаточного вiдмирання дерева, тобто коро!ди окуповують переважно ослаблi i всихаючi стовбури. Трапляння коренево! губки на живих (модельних) деревах ялини незначне (на 23 моделях 11 не було, а трапляння на мертвих - всього 2,4 %).
Для розумшня перспектив ведення люового господарства у ялинни-ках, що всихають, проведено аналiз природного вщновлення тд 1х наметом на 20 об'ектах. Встановлено, що юльюсть природного вщновлення ялини не мае тюного зв'язку з типами лгсу, а визначаеться складом порiд та повнотою деревостану (рис. 4). У чистих ялинниках кiлькiсть 11 природного вщновлен-ня майже в 3 рази бшьша, нiж в мшаних, i становить близько 5 тис. шт./га. А
в деревостанах за участ1 ялини И природне в1дновлення практично вщсутне, як i у ялинниках з високою повнотою. Починае появлятися природне вщнов-лення ялини, якщо повнота деревостану зменшуеться нижче 0,8. 6000 5000
Чиеп Зм1шаш За участю ялинники ялинники ялини
Рис. 4. Шльшсть природного вiдновлення (шт./га) nid наметом ялиннитв, що всихають: А) зар\зно1 yuacmi ялини; Б) зар\зно1 повноти
Анашз грунтових розрiзiв на закладених ПДО дае тдставу стверджу-вати, що на сучасному етат всихання ялинникiв залежить вiд люо рослинних умов, потужностi, щебенистостi грунту, крутизни схилу та його експозици.
На закладених ПДО найбшьш поширеною е форми ялини з коричневою лускатою корою, конусовидною кроною i гребiнчастим типом галуження гшок. За результатами дослiджень не виявлено достовiрного зв'язку життевостi ялини з типом галуження, формою крони, кольором i типом кори.
Висновки. Всихання ялинниюв набуло загрозливого характеру шсля 2003 р., вiдомого сво!м посушливим вегетацiйним перiодом. У терш^аль-ному плат всихання ялини розпочалося з захщно! частини областi (ДП "Ви-годське ЛГ"), а пiсля 2007-2008 рр. поширилося i в твденнш частинi (ДП "Верховинське ЛГ").За типами люу прослiдковуеться тенденцiя до збшьшен-ня iнтенсивностi всихання ялини у разi зменшення вологостi, родючостi грунту та збшьшення висоти н.р.м. Природне вщновлення ялини в осередках и всихання в бiльшостi випадюв е незадовiльним (75 % дшянок) i тут необхщ-но проводити санiтарно-оздоровчi заходи як невiдкладнi залежно вiд типiв i категорiй лiсiв: за вiдповiдними погодженнями i дозволами.
Лггература
1. Нащональна доповщь про стан техногенно! та природно! безпеки в Укрш'ш у 2008 ро-ц1. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://govuadocs.com.ua/docs/226/index-1196179.html
2. Zid T. Health condition of spruce stands in the Orlicke hory Mts. in relation to climatic, anthropogenic and stand factors / T. Zid, P. Cermak // Journal of Forest Science, 53, 2007. - Vol. 1. -Pp. 1-12.
3. Rybnicek M. Radial growth and health condition of Norway Spruce (Picea abies (l.) karst.) stands in relation to climate (Silesian Beskids, Czech Republic) / M. Rybnicek, P. Cermak, T. Zid, T. Kolar // Geochronometria, 2010. - Vol. 36. - Pp. 9-16.
4. Kisza L. Monitoring of health condition of the Spruce Norway stands at theTesinske Beskydy Mts / L. Kisza, K. Turek. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nlcsk.org/ images/docs/orava / Kisza_Turek.pdf.
5. Remes, J. The possibility of correction of Norway spruce health conditions by chemical site amelioration / J. Remes, S. Vacek, V. Podrazsky // Forestry research in the Ore Mts. Reviewed Proceedings from the National Scientific Workshop. - Teplice, Czech Republic, 2007. - Pp. 50-60.
6. Istona, J. Phytocoenological indication of long-term environmental changes in spruce forests of Pilsko and West Tatra Mts. and beech forests in the national nature reserve Pod Latiborskou ho'ou / J. Istona, J. Merganic. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nlcsk.sk/nlc_en/ downlo-ad/qukydm/file/istona merganic a.aspx.
7. Dvorak, J.: Performance of tracked harvesters of I class in spruce stands. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nlcsk.sk/nlc_en/download/qukyox/file/dvorak_a.aspx.
8. Konopka, J., Konopka, B.: Prognosis of salvage felling in the spruce stands due to mechanically acting abiotic agents in the regions Kysuce and Orava, Tatra Mts., Spis and Slovenske ru-
dohorie Mts. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nlcsk.sk / nlc_en/publications_re-
ports/fj/archive/2008_volume_54/number_4_2008.aspx.
9. Canova I. Health condition of young spruce stands growing in Pol'ana in different altitudes / I. Canova // Journal of Forest Science, 48, 2002. - Vol. 11. - Рр. 469-474.
10. Caboun V. Climate changes and Forest in Slovak Republic. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.futureforest.eu/uploads/prezentcia_aboun.pdf.
11. Grodzki W. Spatio-temporal patterns of the Norway spruce decline in the Beskid Sl^ski and Zywiecki (Western Carpathians) in southern Poland / W. Grodzki // Journal of Forest Science, 53, 2007, Special Issue. - Vol. 38. - Pp. 44.
12. Romanian Forestry. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.nationsen cyclo-pedia.com/Europe/Romania-FORESTRY.html.
13. Virgin Forests in Romania. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.veene co-logy.nl/data/VirginforestRomaniaSummary.PDF.
14. Lazaroiu I. Romanian violins: the sound of the Carpathian forests / I. Lazaroiu. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.tecnoprofile.com/home/revista_en_linea.php? op=1&id_ no-ta=140.
15. Гриник Г.Г. Аналiз впливу змши ^матичних показнигав на санггарний стан яли-нових деревосташв в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник, В.В. Пукман // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.14. - С. 271-285.
16. Шпарик Ю.С. Еколопчний мониторинг лгав регюну Украшських Карпат / Ю.С. Шпарик // Значення та перспективи стащонарних дослщжень для збереження бiорiзно-манггтя : зб. наук.-техн. праць. - Львiв, 2008. - С. 450-451.
17. Дебринюк Ю.М. Всихання смерекових лгав: причини та наслщки / Ю.М. Дебринюк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. -2011. - Вип. 21.16. - С. 32-38.
18. Усцький 1.М. Причини та поширення патолопчних процеав в ялинниках Украши / 1.М. Усцький // Вюник Харкiвського нацiонального аграрного ушверситету : зб. наук. праць. -Сер.: Люове господарство. - Харгав : Вид-во ХНАУ. - 2010. - № 5. - С. 165-171.
19. Об'еми саштарно-оздоровчих заходiв в ялинових лiсах 1вано-Франк1вського обласного управлшня лiсового i мисливського господарства за останш 15 рокiв. - 1вано-Франкiвськ, 2010. - 6 с.
Шпарык Ю.С., Парпан Т.В., Слободян П.Я., Савчин Т.И., Буний В.Я. Усыхание ельников на северо-восточном мегасклоне Украинских Карпат
Приведены лесотаксационная и патологическая характеристики еловых древос-тоев с интенсивным усыханием. Представлены результаты сравнения динамики этого процесса с метеорологическими факторами Ивано-Франковской области. Деградация ельников происходит и на уровне низких показателей природного возобновления. В территориальном аспекте усыхание началось с западного направления, а после 2007 г. распространилось и в южном.
Ключевые слова: усыхание, ельники, северный мегасклон Украинских Карпат.
Shparyk Yu.S, Parpan T. V, Slobodyan P. Ya, Savchyn T.I., Buniy V. Ya. Parching spruce forests on the north-eastern slope of the Ukrainian Carpathians
Forest taxation and pathological characteristics of spruce forests which intensively parch are given. The results of comparison of the dynamics of this process with meteorological factors in the Ivano-Frankivsk region are presented. Also the spruce forests degrade under condition low natural regeneration. In the territorial aspect the parching started from the west and expanded to the southern direction after 2007.
Keywords: parching, spruce forests, north-eastern slope of the Ukrainian Carpathians.
