CC BY
28
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2012. - Вип. 22.5
It is established the decorative phytocenosis including rare phytocenosis, which may serve as model and resource objects for the phytocoenotic design of cultivated landscapes (recreation areas and economic zones) of the national natural park "Skolivski Beskydy". Subsequently it was distinguished 10 models of phytocoenotic compositions involving rare species of plants of the natural flora of Ukraine.
Keywords: National natural park, natural plant communities, decorative plants, rare decorative phytocenosis, phytocoenotic design, phytocoenotic compositions.
УДК 630.[12+23+41] Ст. наук. спшроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк м. П. С. Погребняка, м. 1вано-Франк1вськ
СТАН КОР1ННИХ ЯЛИННИК1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено л^вничо-типолопчну характеристику коршних ялинниюв за базою даних люовпорядкування на 1вано-Франювщиш, Закарпатп, Львiвщинi i Буковиш. Дано люопатолопчну оцшку таких насаджень. Встановлено, що процеси всихання ялини мають мюце i в коршних деревостанах. Синергетичний комплекс негативних еколопчних факторiв зумовлюе появу загрози розладу коршних ялинниюв з невеликою участю iнших деревних порщ на нижнiй ареальнiй межi поряд з уже юнуючими осередками усихання поидних насаджень.
Ключовг слова: ялинники, обстеження, осередки усихання, рубання, ураження.
Ддвищення стшкосп 1 продуктивной! ялинових л1ив належить до го-ловних проблем сучасного люового господарства у Карпатах [1]. Його забез-печення неможливе без вивчення стану деревосташв у розр1з1 типолопчних одиниць [2]. Видшення [3], анал1тичш та польов1 дослщження коршних ялинниюв проводили за вщомчими матер1алами 1 складеною методикою [4].
У регюш Украшських Карпат за основними користувачами закроено 463 тис. га коршних ялинниюв, тобто близько 72,6 % вщ ялинових насаджень, бшьшють з яких (67 %) тепер припадае на тдприемства Держлюа-гентства. Найбшьш1 площ1 коршних ялинових деревосташв зосереджеш на 1вано-Франювщиш, найменш1 - у Буковиш. На Закарпатп частка таких люос-ташв серед ялинниюв бшьша шж на Прикарпатт (табл. 1).
Табл. 1. Розподт площi кортних ялиннитв у межах областей
Адмiнiстpативна область Площа коршних ялинниюв
тис. га частка в1д умх коршних ялинниюв, % частка в1д ялинниюв обласи, %
1вано-Франювська 206,3 44,5 68,1
Закарпатська 140,6 30,4 81,5
Львiвська 61,9 13,4 68,9
Чеpнiвецька 54,2 11,7 74,9
Всього 463,0 100 72,6
KopiHHi ялинники дванадцяти шдприемств 1вано-Франювського ОУЛМГ присутнi в ycix 17 видiлених смерекових типах люу, переважно у семи з них (В3-кСм, В3-См, С3-бк-яцСм, С3-бкСм, С3-яцСм, С3-См, D3-6k-яцСм). Найбшьш представленi вони вологим rirpoTonoM бyково-ялицевоï i чистoï сусмеречин. Бiльшiсть з них зосереджена у ДП "Осмолодське ЛГ". Хоч на Iванo-Фpанкiвщинi найбiльша площа кopiнних ялинникiв, вони мають найменшу частку (68 %) серед ялинових люосташв пopiвнянo з шшими адмь нiстpативними областями pегioнy Украшських Карпат.
У шести держтдприемствах Закарпатського ОУЛМГ за умовами росту вони характеризуются 12 типами люу. Найкраще представленiшi ялиною волога буково-ялицева сусмеречина (45381,5 га) i смеречина (14215,0 га), во-лога чиста сусмеречина (13661,4 га) у ДП "Рахiвське ЛДГ" i "Ясiнянське ЛМГ". Площа ялинникiв Львiвщини в основних лiсокористувачiв (Держлюа-гентство i Мiнагрополiтики Укра1ни) становить 89,8 тис. га, в т. ч. коршних 61,9 тис. га (68,9 %). У люах Держлiсагенства вони охоплюють 7 типiв лiсу, переважно це волога буково-ялицева смеречина i сусмеречина. Найбшьше 1х зосереджено у ДП "Славське ЛГ" - 14416 га, що становить 84,6 % вщ загаль-но1 площi ялинниюв пiдприeмства.
Площа насаджень ялини Чершвецького ОУЛМГ становить 72,4 тис. га, в т.ч. коршних - 54,2 тис. га (75 %). Коршш насадження ялини охоплюють тут 8 титв люу. Найбшьш представлет: волога буково-ялицева сусмеречина - 17429,2 га (44,5 %), волога чиста сусмеречина - 12239,9 га (31,2 %) i волога ялицева сусмеречина - 5286,6 га (13,5 %). Таю насадження переважно зосереджеш у ДП "Путильське ЛГ" - 33985 га (62,7 %). У ДП "Берегометське ЛМГ" вони займають 20100 га (37,1 %).
Оглядовим рекогносцирувальним обстеженням лiсових масивiв, тд час численних гiрських експедицiй в ялинники Укра1нських Карпат протягом останнього десятилггтя, вiзуально встановлено погiршення стану коршних титв деревостатв i наявнють окремих осередкiв усихання на порiвняно ще невеликих площах, якi не перевищують розмiри зрубiв суцiльних рубань. За останш роки особливо попршилась ситуацiя на пiвденному мегасхилi у районах, де спостер^аеться масове всихання похщних насаджень [5]. Вси-хання ялини спостершаеться в мiсцях концентрацп рубань головного корис-тування, впроватв на крутосхилах зi слабопотужними каменистими Грунтами. Чист насадження особливо уразливi з настанням вiку стиглост в частинi оголено1 стiни люу спекотним лiтом, а взимку небезпечш снiголоми. Припо-лониннi ялинники, не зважаючи на пошкодження i низький клас бонiтету, ш-коли тдвищують верхню межу лiсу понад 1650 м н.р.м.
Коршш ялинники Закарпаття характеризуються попршенням саштар-ного стану, який тюно пов'язаний з розвитком хвороб, впровалами та роз-множенням стовбурових шюдниюв. Зокрема, в ялинових насадженнях Рахiв-щини зафiксовано поширення уражень i пошкоджень. Патогени зумовлюють переважно одинично-групове усихання. 1хня шкодочиншсть встановлена у процесi перелiкового обстеження. На прикладi ДП "Рахiвське ЛДГ" (Говер-лянське, Устерiцьке, Бiлотисянське л-ва) люопатолопчним рекогносцируван-ням з'ясовано, що кореневими гнилями уражено 244,7 га коршних ялинниюв на 12 дшянках у т.ч.: 81,5 га (33,3 %) - слабкого, 126,2 га (51,6 %) - середньо-го, 37,0 га (15,1 %) - сильного ступеня. Водночас вивчалося поширення осе-редюв усихання залежно вщ експозицш схилiв. Аналiз даних обстежень по-казуе, що ними охоплеш як пiвденнi, так i твшчш схили. Мае певнi особли-восп характер розподiлу пошкоджених дерев. На схилах твшчних експози-цiй вш переважно одиничний та груповий. Усихання дерев у цих умовах проходить менш штенсивними темпами, здебшьшого за рахунок кореневих i окоренкових гнилей. На схилах твденних експозицш розподш пошкоджених
Науковий вкник НЛТУ УкраУни. - 2012. - Вип. 22.5
дерев формуеться частше куртинним та суцiльним усиханням вщ перегрiву, армiллярiозу, гетеробазидiозу, кородав. Його загальна площа тут у 2,4 раза
бшьша нiж на швтчних схилах (табл. 2). Табл. 2. Усихання ялини на схилах р'иних експозицш ДП "Рах1вське ЛДГ", га
Назва люництва
схили за експозиц1ями
швтчт твденш разом
Пн Пн-З Пн-С С Пд Пд.-С Пд-З З
Богданське
- 18,7 0,9 - 1 - - - 11,7 31,3
Говерлянське
7,3 99,0 - - 1 55,0 66,6 154,7 89,5 472,1
Устерщьке
- 48,2 10,1 7,2 - 29,8 18,6 - 113,9
Квас1вське
- 4,6 2,2 - 15,0 13,4 10,5 - 45,7
Щаульське
- 34,0 - - - - - 25,2 59,2
Бiлотисяиське
23,9 40,7 18,2 - 26,0 48,3 191,0 2,7 350,8
Всього
31,2 245,2 31,4 7,2 96,0 158,1 374,8 129,1 1073,0
Результати проведених обстежень показали, що процеси всихання се-редньовжових, пристигаючих та стиглих деревосташв нижчо1 повноти трап-ляються частiше на освiтленiших схилах i меншiй висотi н. р. м. Ялинники Львiвщини бiльш ослабленi, шж Буковини. Так лiсопатологiчним рекогнос-цирувальним обстеженням у ДП "Сколiвське ЛГ" (Гребенiвське л-во) Львiвського ОУЛМГ виявлено уражених 78,6 га коршних ялинниюв на 22 дь лянках у т.ч.: 36,7 га (46,7 %) - слабкого, 10,8 га (13,7 %) - середнього, 31,1 га (39,6 %) - сильного ступеня. А у ДП "Путильське ЛГ" (Путильське л-во) Чершвецького ОУЛМГ зафжсовано уражених 38,6 га на 13 дшянках у т.ч.: 28,3 га (73,3 %) - слабкого i 10,3 га (26,7 %) - середнього ступеня. Пере-лiковим обстеженням у ДП "Вигодське ЛГ" (Людвикiвське i Бистрiвське л-ва) Iвано-Франкiвського ОУЛМГ охопленi ураженням коршш ялинники пло-щею 51,5 га на трьох дшянках у т.ч.: 32,5 га (63,1 %) - слабкого i 19,0 га (36,9 %) середнього ступеня. У Карпатах було обстежено 50 дшянок -413,4 га коршних ялинниюв, з яких: 179,0 га (43,3 %) - слабкого, 166,3 га (40,2 %) - середнього та 68,1 га (16,5 %) - сильного ступеня ураження.
Детальне обстеження коршних ялинниюв проведено на 7 пробних площах (ПП) у держлiсфондi ДП "Ясшянське ЛМГ", "Сколiвське ЛГ", "Вигодське ЛГ" i "Сколiвське вiйськове ЛГ", опис яких приведений у табл. 3.
Для насаджень старших вжових категорш характернi неоднорщна повнота, мiсцями знижена до 0,3-0,6, наявнють прогалин (нерiдко розмiром 30x40 мхм i бiльше). Природне вщновлення тут хоч i нерiвномiрне, та за складом вщповщае корiнному деревостану i мiстить окрiм ялини, також яли-
цю i бук, рiдше - явiр, а у тдлюку горобину, крушину ламку, вовчi ягоди звичайнi, лiщину i iн. Розподiл дерев ялини на пробних площах за категорь ями саштарного стану свiдчить, що люостани ослаблi (ступiнь ураженостi 29 %). Частка ялини без ознак ослаблення (45 %) у середньому не досягае по-ловини загально! юлькосп дерев. Менш ослаблих (16 %) бiльше, нiж дуже ослаблих (14 %), всихаючих (6 %) i свiжовiдмерлих дерев (6 %) дерев - по-рiвну, старого сухостою приблизно у два рази бшьше (13 %). Гiрший стан у перестиглих ялинниюв, близьких за складом до чистих (табл. 4).
Табл. 3. ЛИсопшксацииш характеристика пробних площ
Назва державного тдприемства
№ Люництво 1 .д и и № а г ,а & о л П Склад насадження и '3 о л « В Середня ви-сота, м Середнш д1аметр, см Тип люу а т о к и о П 5 & £ К
ДП "Ясшянське ЛМГ"
1 Довжанське 2 12 6,6 7Ял2Яц1Бк 18 6 6 С3-бк-яцСм 0,5 I
2 Лопушанське 15 3 7,0 10Ял+Бк+Яц+0с 53 25 24 С3-бк-яцСм 0,9 I
ДП "Скол1вське ЛГ"
3 Гребешвське 10 6 28,0 8Ял1Бк1Яц 85 30 36 Б3-бк-яцСм 0,6 I
4 Гребешвське 17 10 7,6 10Ял 108 27 28 С3 -См 0,6 I
ДП "Скол1вське вшськове ЛГ"
5 Корослвське 8 21 13,5 10Ял+Яц+Бк 101 31 36 Б3-бк- цСм| 0,8 !а
ДП "Берегометське ЛМГ"
6 | Пр.-Кутське | 28 | 14 | 7,8 6Ял3Яц1Бк 100 1 30 36 С3-бк-яцСм| 0,6 | I
ДП "Вигодське ЛГ
7 |Людвик1вське 14 | 17 | 0,4 | 10Ял+Яц+Бк | 80 | 27 30 Б3-бк-яцСм| 0,7 Iа
Табл. 4. Результаты детальних обстежень кортних ялиннитв
№ п/п Юльюсть облжованих дерев ялини, шт./% Уражешсть ялинниюв (Я), %
загальна за категор1ями стану
I II III IV V VI
1 124/100 123/99 1/1 0/0 0/0 0/0 0/0 0,0
2 53/100 11/21 2/4 36/67 1 / 2 1 / 2 2/4 40,6
3 70/100 19/27 13/19 10/14 2/3 2/3 24/34 45,7
4 131/100 46/35 22/17 16/12 22/17 6/5 19/14 35,6
5 103/100 10/10 20/19 9/9 11/11 13/12 40/39 60,8
6 48/100 38/79 8/17 2/4 0/0 0/0 0/0 2,1
7 181/100 72/40 51/28 23/13 8/4 18/10 9/5 22,6
Разом 710/100 319/45 117/16 96/14 44/6 40/6 94/13 28,8
¡нф^вання ялинниюв грибами макромщетами на обстежених дшян-ках починаеться до досягнення ними 50 роюв, i надалi може досягати 40 %. Певною мiрою цьому сприяють доглядовi рубання, внаслiдок чого з'яв-ляеться достатня кiлькiсть поживного субстрату у виглядi свiжих пшв та ба-гаточисельних механiчних ушкоджень на стовбурах дерев, через як вщбу-ваеться первинне зараження спорами патогешв. Пiдтвердження ураження ялинових насаджень кореневими i окоренковими гнилями дають данi аналiзу
Науковий вкник Н.1Т У Укра'1'ни. - 2012. - Вип. 22.5
стану пшв за стадiями деструкцп деревини: I - змша забарвлення, II - поява потемнших плям розкладу деревини, III - утворення дупла) на зрубах суцшь-них санiтарних рубань. Дослщженнями встановлено, що в основному збудни-ком центральних гнилей е коренева губка, а периферичних - опеньок осшнш. На частку птв без гнилей у ДП "Сколiвське вiйськове ЛГ" припадае 38 %, ДП "Берегометське ЛМГ" - 56 %, ДП "Вигодське ЛГ" - 41 %. Водночас бшь-ше половини пнiв ураженi, в т.ч. значно гнилями III стадп (табл. 5).
Табл. 5. Уражешсть пшв ялини кореневими гнилями
.Лсництво, Облжовано Без гаил1, З гниллю, У т.ч. за стад1ями гаил1, шт./%
квартал/видш пит, шт. шт./% шт./% I II III
ДП "Скол1вське вшськове ЛГ"
Короствське, 16/15 110 42/38 68/62 4/6 | 30/44 34/50
ДП "Берегометське ЛМГ "
Прсько-Кутське, 28/14 110 62/56 48/44 9/18 | 22/45 17/37
ДП "Вигодське ЛГ"
Людвиювське, 14/^ | 100 41/41 59/59 9/15 | 22/37 28/48
Процеси порушення стабшьносп ялинниюв на границях зрубiв прохо-дять пришвидшено у сонцеударнш стiнi лiсу, про що свщчить раптове вщми-рання дерев. Формування сухостою пiсля суцiльного рубання чггко орiентова-не вздовж границi зi зрубом. Проведенi рекогносцирувальнi i детальн люопа-тологiчнi обстеження та наведен фактичнi матерiали державних пiдприемств вказують на наявнiсть ослаблення окремих коршних ялинниюв, зумовлене змiнами природних процешв [6]. Незважаючи на присутнiсть несприятливих факторiв, загалом вони вiдзначаються високою бiологiчною стiйкiстю як фь тоценози i здатнiстю до вiдновлення i пристосування. Поряд з цим, найбшьш проблемнi - насадження Закарпаття i Львiвщини, краща ситуацiя в !вано-Франкiвськiй областi, найвищо1 оцiнки вони заслуговують на Буковинi.
Висновки. У коршних ялинниках трапляються патологiчнi ураження i пошкодження, якi погiршують !хнш санiтарний стан, трапляються тут i вси-хання, переважно поблизу чистих похщних лiсостанiв, але вони не е масови-ми, зате часто приурочен до границь суцiльних зрубiв. Ураженiсть зростае з вiком дерев на нижчих гшсометричних рiвнях i пов'язане з комплексом не-достатньо вивчених причин. Динамiчнi змiни обсяпв корiнних деревостанiв та 1хнього стану можуть слугувати показниками лiсiвничо-екологiчноl ефек-тивностi ведення лiсового господарства та його вщповщносп принципам ста-лого розвитку, напрямку i ступеня антропогенного використання рослинного покриву як окремих тдприемств, так i регiонiв.
Л1тература
1. Голубець М.А. Еколоична ситуащя на швычно-сидному макросхил1 Укра1нських Карпат / М.А. Голубець, О.Г. Марискевич, М.П. Козловський та ш. / за ред. М.А. Голубця. -Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 2001. - 164 с.
2. Герушинський З.Ю. Типолопя л1с1в Укра1нських Карпат : навч. пос1бн. / З.Ю. Геру-шинський. - Льв1в : Вид-во "Шрамща", 1996. - 208 с.
3. Л1с1вництво. Термши та визначення: ДСТУ 3404-96. - [Чинний вщ 1996-20-09]. - К. : Держстандарт Укра1ни, 1997. - 44 с. - (Державний стандарт Украши).
4. Вивчити стан ялинниюв Укра1нських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередгав стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей / П.Я. Слободян (кер.), Т.Г. Штльчак, М.О. Сiрко та ш. // Звiт про НДР (закл.), № ДР 0105U007527, 1нв. № 1055. - 1вано-Франювськ : Вид-во УкрНДЫрлю, 2009. - 156 с.
5. Швенда Л. За останш роки у Закарпаттi спостерiгаeться масове всихання дерев / Лю-бов Швенда // Укранський лiсовод. - 2011. - Вип. 12/05. - 5 с. [Електронний ресурс]. - Дос-тупний з http://www.lesovod.org.ua/node/9953.
6. Криницький Г.Т. Критична ситуащя у смерекових люах / Г.Т. Криницький // Матер> али вшзного засщання колеги Держкомлiсгоспу Укра1ни за участю НАН Укра1ни по проблемi всихання ялинових насаджень у Карпатському регюш. - Львiв. - С. 12-18.
Слободян П.Я. Состояние коренных ельников Украинских Карпат
Приведена типологическая характеристика коренных ельников по базе данных лесоустройства на Ивано-Франковщине, Закарпатье, Львовщине и Буковине. Дана лесопатологическая оценка таких насаждений. Установлено, что процессы усыхания ели хотя и не критические, но все же имеют место в коренных древостоях. Синерге-тический комплекс негативных экологических факторов обусловливает появление угрозы расстройства коренных ельников с небольшим участием других древесных пород на нижней ареальной границе наряду с уже существующими очагами усыха-ния производных насаждений.
Ключевые слова: ельники, обследование, очаги усыхания, рубки, повреждения.
Slobodiyan P.Ya Condition of natural spruce stands Ukrainian Carpathians
The following of forest-typological characteristics of indigenous spruce stands for database inventory in Ivano-Frankivsk, Transcarpathia, Lviv and Bukovina. This pathological evaluation of these stands. The process withering spruce, although not critical, but still occur in native stands. Synergetic range of negative environmental factors leads to the emergence of the threat of disorder indigenous spruce stands with little participation of other trees on the lower areal limits along with existing focuses withering derivatives plantations.
Keywords: spruce stands, inspection, focuses withering, cabins, damages.
УДК 630*[161+811.2] Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львгв
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА В1ДТВОРЕННЯ Л1С1ВНИЧОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЯВОРА, БУКА Л1СОВОГО ТА ЯСЕНА ЗВИЧАЙНОГО З ДЕКОРАТИВНОЮ АНОМАЛЬНОЮ ДЕРЕВИНОЮ
Розглянуто питания збереження i вщтворення лгавничого потенщалу екотишв, до складу яких входять дерева явора, бука та ясена з аномальним ростом. Висвгглено типолопчш особливосп умов мюця зростання явора форми "пташине око", явора, бука та ясена iз завилькуватою деревиною. Проаналiзовано специфжу охорони рщ-кюних форм деревних видiв за декоративною текстурою деревини та можливост !х вщтворення.
Ключовг слова: явiр, бук, ясен, декоративна аномальна деревина, л^вничий потенщал.
Вступ. Для охорони рщюсних вид1в 1з цшними властивостями стосов-но збереження бюр1зномашття в Укра!ш створено мережу люових заповщни-юв, заказниюв та шших природоохоронних територш [3, 7, 10]. До складу природно-заповщного фонду входять 7346 територш 1 об'екпв загальною площею близько 2,99 млн га, що становить 4,95 % територп Укра!ни. Струк-
