CC BY
21
УДК 630*2:631.6(477.87) Acnip. B.M. Худинець - Уманський державный
аграрный утверситет
САН1ТАРНО-Л1СОПАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАН ЯЛИНОВИХ НАСАДЖЕНЬ НАЦ1ОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
"СИНЕВИР"
Проведено люопатолопчне обстеження ялинових насаджень Нащонального природного парку "Синевир". Встановлено пошкодження ялинових насаджень коре-невими гнилями та стовбуровими шкщниками, особливо корощами. Наведено характеристику осередюв всихання ялинникiв.
Ключов1 слова: ялинники, кореневi гнилi, корощи, феромони, саштарний стан.
Post-graduate V.M. Khudynets - Uman' State Agrarian University
Sanitary forestry positon of the firry plantations of National
natural park "Synevir"
The forest pathology examination of fir-trees plantations of the National nature park "Synevyr" was conducted. The damage presence of fir-trees plantation with root rot and trunk pests, especially bark-beetles was identified.
Keywords: firry plantations, root rot, timber beetle, pheromones, Sanitary positon.
Проблема масового всихання похщних ялинниюв у Нацюнальному природному парку "Синевир" потребуе нагального виршення. Основними причинами под1бних явищ, як дослщили вггчизнят i заруб1жш вчеш, е вплив абютичних i бютичних факторiв, особливо активна лiсогосподарська дiяль-нiсть людини [2]. Вони, як правило, мають комплексний характер.
Люи в гiрських умовах Карпат е домшуючим типом рослинностi, якi здатш стримувати виникнення i розвиток стихшних явищ [6]. Порушення природно! рiвноваги гiрських лiсiв часто призводить до ютотного розладнан-ня мiж зовшшшми умовами i рослинним покривом, а це, своею чергою, до виникнення шюдливих явищ, як завдають великих збитюв народному господар-ству, нерщко спричиняють загрозу виникнення катастрофiчних стихiйних явищ.
Ялина европейська - Picea abies (L.) Karsten найбшьш поширена де-ревна порода в Украшських Карпатах. Останнiм часом попршення саштар-ного стану лiсових насаджень зумовлюе загальне погiршення еколопчно1 си-туаци в Укршш i бюсфери Землi в цiлому. Нiмецькi вчеш [10] виявили для Picea abies багато пошкоджень, що призводять до всихання. До них належать: кшматичш пошкодження (заморозки, спека, ошки, опади, сшг, лiд, вода, блискавки, рух повггряних мас); пошкодження, як спричиненi властивос-тями грунту (нестача чи надлишок поживних речовин i води, ущшьнення, окислення); пошкодження, викликаш людьми; ланцюговi захворювання; уш-кодження комахами, птахами, ссавцями, люовими бур'янами, лишайниками, грибами, бактерiями, вiрусами. Таким чином, виникае потреба ранньо! дiаг-ностики ослаблених дерев i своечасного, оперативного вжиття заходiв.
В ялинових люах Карпат на вщкритих узлiссях швденно1 експозици, по сусщству з лiсосiками, при термiнах примикання 3-4 роки у смузi 30 м, з вини короща-типографа (Ips typographus L.) гине бiльше 50 % дерев, а на вщ-критих узлiссях швшчно1 експозици - 25-27 %; на закритих узлюсях швден-
но! експозици через 3-4 роки шсля рубань - 8-9 %, а на швшчних - 2-3 % дерев. Виявлено збшьшення кшькосп засихаючих дерев у верхнiх районах схи-лiв, де метеорологiчнi умови бшьш суворi [1].
Чисельнiсть шюдниюв-корощв зростае в розладнаних ялинових наса-дженнях, якi втратили ентомостiйкiсть i несвоечасно розроблених та пошко-джених насадженнях, що зумовило необхiднiсть проведення конкретних за-ходiв [3]. Одним iз таких заходiв е встановлення феромонних пасток. Феро-мони [8] змшюють поведiнку шкiдникiв i ддать тiльки на певний вид, !х зас-тосовують для:
• монiторингу i встановлення чисельност граничного вщлову;
• нагляду за рiвнем резистентност комах до iнсектицидiв;
• приваблювання комах на обробленi ентопатогенами дшянки;
• масового вiдлову комах з метою знищення !х популяцiй;
• виявлення карантинних шкщниюв i визначення нових районiв швази.
У цш робот виршено застосувати комплексний шдхщ. Вчеш Укр-НДГпрлю пропонують спрямувати шзнання на мало вивчеш властивост Ips typographus, як шдикатора [11]. За його допомогою можна проводити бюшди-кацш стшкосп, захворювання, розвитку осередюв всихання Picea abies.
Стан, що склався у похщних ялинниках Карпат, вимагае розроблення кардинальних заход1в, спрямованих на вщтворення бюлопчно стшких корш-них деревосташв та ефективному запоб1ганню !х масового всихання, особливо на територ1ях Нацюнальних природних парюв.
Мета роботи - дати люопатолопчну характеристику осередюв всихання ялинниюв та пропозици щодо покращення !х саштарного стану.
Об'ектами до^джень вщбрано ялинов1 деревостани НПП "Сине-вир", де здшснювалось люопатолопчне обстеження осередюв всихання та ап-робащя сучасних засоб1в люозахисту проти стовбурових шюдниюв. Оцшку стану ялинниюв проведено за основними люотаксацшними показниками на-саджень.
Методи дослщжень:
• ан^з та узагальнення вiдомчих i лiтературних даних;
• феромонний (вщлов коро!да-типографа);
• лiсопатологiчний (рекогносцирувальне i детальне обстеження насаджень).
Визначення стану насаджень, ступеня розвитку осередюв i заселення
дерев коро!дами проводили на пробних площах за допомогою перелжу дерев за категор1ями !х стану, заселенням i опрацюванням коро!дами, зпдно з "Са-штарними правилами у люах Укра!ни" [7].
Викладка феромонних пасток здшснювалась з 15.05. 1з розрахунку 10 пасток по 20 диспенсер1в на дослщний об'ект, який являв собою масиви ялини площею 40 га i бшьше. Пастки виставляли на вщсташ 15 метр1в одна вщ одно! i 20 метр1в вщ стши люу на висот 1,5 метра вщ земль Використову-вали пастки ф1рми "Тейсон" шмецького виробництва i приваблююч1 бюло-пчт субстанци "Феропракс" виробництва США та "ipsodor" польського виробництва. Контроль чисельност коро!дав у пастках проводили через кожних 10 дшв i завершили 25.09.
Обговорення результатов дослiджень. Упродовж 2007 р. перюду спостережень на заселених ловильних деревах домшували коро!д - типограф (Ips typographus Ь.) i гравер звичайний (РЫуо^епеъ chalcographus Ь). Динамь ка чисельностi 1рs typographus змшюеться залежно вiд стану та вжу наса-джень. Так, можна стверджувати, що у пiвденнiй частинш НПП "Синевир" переважають листянi люи з домiнуванням бука. Лише невелика частина територи, приблизно 20-30 % - це чист ялинники i мiшанi лiси, з яких половина -молодняк i пристигаючi насадження, якi е стiйкими проти стовбурних шюд-никiв. Вiдповiдною е i динамiка розвитку, результат яко! - мiнiмальна юль-кiсть стовбурних шюдниюв ялинового лiсу у пастках, що св^ить про наяв-шсть вторинних шкiдникiв, як консументiв у природь Тобто, чисельнiсть вщ-ловлених корощв у таких насадженнях становить вщ 10 до 160 особин на одну феромонну пастку щодекади. 1нша картина на тих майданчиках, де сприят-ливi умови для розвитку стовбурних шюдниюв, - у швшчнш частит територи парку. Там !х кiлькiсть впродовж декади на одну пастку сягае бшьше 2000 шт.
Це можна пояснити тим, що в грудш 1989 р. на територи НПП "Синевир" сталися штенсивш вiтровали та буреломи, якими було знищено та ви-бiрково пошкоджено до 2000 га суцшьних ялинникiв, що в майбутньому пос-прияло пiдвищенiй юлькост шкiдникiв в ялинниках. На дослщних майданчиках, де в часи шк розвитку стовбурових шкiдникiв в окремих пастках !х юль-кiсть досягала понад 2000 шт., у 2007 р. знизилась до 300-400 за декаду. Безу-мовно, це результат саштарно-оздоровчих заходiв, що проводились на територи пошкоджених насаджень. Хоча ситуащя з розвитком шюдниюв ще три-вожна, але вже бшьш-менш контрольована i не викликае особливо! загрози ялиновим лiсам.
Рис. 1. Середня чисельтсть штдниюв в окремш пастщ залежно вiд стану природних екосистем протягом вегетативного перюду 2007р.
Весняний лгг жуюв припадае на червень, хоча його максимум тривае з друго! половини травня i до юнця червня (рис. 1), !х активнiсть залежить вiд тепло! сонячно! погоди з коливанням температури вщ 18 °С до 27 °С. Середня актившсть вiдмiчена у теплу погоду з шдвищеною вологiстю повiтря. Майже зовЫм не лiтають жуки холодно! дощово! погоди. У кiнцi червня !х чисельнiсть зростала за рахунок масового льоту самиць, яю починають вщ-кладати яйця. За нашими даними, у 2007 р. найбшьш активна дiяльнiсть typographus припадала на липень, який був сприятливий для розвитку коро-
щв. У цiлому за вегетацiйний перюд (травень-серпень) вiдлов iз розрахунку на одну пастку близько 1619 шт. iмаго Ips typographus, свiдчить про сильний стушнь сприятливостi оточуючого середовища в ялинових насадженнях Нащ-онального природного парку для його розвитку, особливо в екосистемах, де:
• порушена повнота л1су, ввдсутне природне узлшся;
• переважають слабо-потужт грунти на кам'яних розсипах;
• переважають фаутт, пошкоджет та уражет дерева.
Внаслщок рекогносцирувального обстеження у природно-заповщному фондi НПП "Синевир" здiйсненого нами у 2007 р. у Син-Полянському, Сине-вирському, Чорнорщькому, Колочавському, Квасовецькому i Острiцькому лю-ництвах на загальнш площi 3804,4 га, серед 50 кварталiв i 359 видшв, зафжсо-вано загрозу всихання ялини на плошд 1084,2 га, з яких 519,2 га охоплеш вже суцшьним i груповим всиханням Picea abies, а решта груповим i куртинним.
Найбiльш пошкодженi похiднi ялинники вжом понад 100 рокiв, проте патолопчний вiдпад трапляеться з 30 i в окремих випадках - 20^чного вiку дерев. Тому необхщно постiйно проведити санiтарнi рубань. Характерне уси-хання ялинникiв вздовж прських схилiв i вiдкритих стiн люу, розрiджених насаджень, навколо прогалин особливо на бшьш освiтлених i прогрггих секторах (табл. 1).
Табл. 1. Саштарний стан насадження ялиннишв НПП "Синевир "
Сектор Категор1я стану дерев, шт.-га-1/% Всього,, шт.-га-
I II III IV V VI
2004 р1к (за даними лшопатолопчних обстежень)
ПнЗ 100/26,7 50/13,3 225/60,0 — — — 375
ПдЗ 25/10,0 175/70,0 50/20,0 — — — 250
ПдС 150/35,3 150/35,3 125/29,4 — — — 425
ПнС 100/44,5 50/22,2 75/33,3 — — — 225
Середне 94/29,5 106/33,2 119/37,3 — — — 319
2006 р1к
ПнЗ 90/24,0 40/10,7 225/60,0 20/5,3 — — 375
ПдЗ 25/10,0 80/32,0 120/48,0 25/10,0 — — 250
ПдС 25/5,9 200/47,1 100/23,5 55/12,9 45/10,6 — 425
ПнС 25/11,1 50/22,3 70/31,1 70/31,1 10/4,4 — 225
Середне 41/12,8 93/28,0 129/40,7 42/14,8 14/3,7 — 319
У кварталах 16 (в. 13, 14), 18 (в. 48, 51) Чорнорщького люництва на закладених пробних площах здшснено детальне люопатолопчне обстеження ялинникiв складом 10Я+Яц+Бк, вшом 100 i 120 рокiв, повнотою 0,5 i 0,6. Класифiкацiя дерев ялини на пробних площах за шкалою категорш стану дерев свщчить, що люостани сильно ослаблеш (ступiнь пошкодженостi 75,8-79,5 %) i поступово деградують, що пiдтверджують данi табл. 2.
Причиною всихання е ураження дерев кореневою губкою (Heterobasi-dion annosum) i опеньком осшшм mellea), а також пошкодження
деревостанiв стовбуровими шкiдниками коренежилом ялиновим (Hylastes ш-nicularius Бг.), корощом вершинним (Ips acuminatus Оу11.), корощом багато-хiдним (Ips amitinus БкИИ.), мiкрографом звичайним (Pityophthorus microg-
raphus L.), короïд-крихiткою ялиновим (Crypturgus pusillus Gyll.), корощом-двiйником (Ips duplicates R.), серед яких найбiльш агресивний у лпта мiсяцi Ips typographus (табл. 3).
Табл. 2. Розподт дерев Picea abies в осередках всихання за категор1ями _саштарного стану_
Квартал/ В1тро- Категор1я стану, % Пошко-
видш вал, % I II III IV V VI дження, %
16/13,14 6,3 5 18 17 7 24 29 75,8
18/48,51 5,6 2 12 23 13 40 10 79,5
Табл. 3. Динамжа льоту Ips typographus у перерахунку на одну пастку, шт.
№ пункту спостереження Травень Червень Липень Серпень Середне за мшяць
2005 р1к (за даними лшопатолопчних обстежень)
1 621 1049 582 117 592
2 43 1665 1634 292 909
3 100 2466 2216 424 1302
4 75 1900 2225 385 1146
5 32 1901 2476 397 1202
2007 р1к
1 63 468 804 284 405
2 66 435 500 240 310
3 52 322 700 242 329
4 60 300 722 242 331
5 67 415 518 266 317
Коренева губка (Heterobasidion annosum Fr. Bref.) - один з найшюдли-вших збудниюв кореневоï ra^i хвойних i листяних порщ. Розповсюдження шфекци гриба вщбуваеться за допомогою спор i грибнищ. Спори поши-рюеться вiтром, комахами, тваринами i проникають з опадами в грунт, спри-чиняючи ураження насаджень. Значна частина спор затримуеться у шдстил-цi, яка е резервуаром шфекци Heterobasidion annosum. Первинне ураження дерев Picea abies спорами вщбуваеться через сочевички, трщини в основi стовбура, мехашчш пошкодження на кореневих лапах i стовбурах [4].
Опеньок осшнш Armillaria mellea (Vahl) Quel належить до групи ток-сигенних паразитiв, видiляе сильш токсини, якi, проникаючи у дерево, зумов-люють його всихання. Найхарактершшою ознакою ураження опеньком е на-явнiсть ризоморф темно-бурого кольору, як вiдiграють iстотну роль у поши-реннi хвороби [5]. Уражаючи кореневi системи, ризоморфи можуть шдшма-тися шд корою стовбура мертвих дерев на висоту до 10 м i вище. Велика мш-ливють, гетерогеннiсть i пластичнiсть природних популяцш окремих форм опенька зумовлюють значну агресившсть гриба.
Ips typographus - один iз найнебезпечнiших шкiдникiв Picea abies, як у прських, так i в рiвниннiй мiсцевостях. Жук - довжиною 4-5 мм овальноï бу-дови, коричневого або коричнево-чорного кольору, може розвиватись також на сосш, модриш, ялицi. Заселяеться, в основному, у середнш i нижнш части-нi ростучих та повалених дерев. Найхарактернiшi зовнiшнi ознаки заселення:
наявтсть бурово! порохн та 0TB0piB вильоту молодих жуюв. Ips typographus зимуе у пiдстилцi, вилiт починаеться у квггш-травш чи липнi-серпнi. Молодi жуки з'являються в червнi-липнi i додатково живляться шд корою дерев, виг-ризаючи безладнi ходи. Лiт жуюв у передир'! починаеться у кв^т i заюн-чуеться у вересш, масовий лiт (ро!ння) припадае на квггень. У гiрськiй зонi лгг починаеться у травнi i заюнчуеться у серпнi, ро!ння на швденних схилах -у травнi, на схилах швшчних експозицiй - у червш. В умовах Карпат Ips typographic трапляеться повсюдно, особливо, у деревостанах старших 50 ро-юв, ослаблених кореневими гнилями (Heterobasidion annosum, Armillaria mel-lea), вггровалами, буреломами, пожежами та шшими чинниками, де за спри-ятливих клiматичних умов може масово розмножуватися i завдавати велико! шкоди. Пiд час спалаху масового розмноження Ips typographus пошкоджуе здоровi дерева, якi реагують сильною смолотечею [4].
Таким чином, одним iз сучасних ефективних та еколопчно безпечних методiв нагляду, профшактики та боротьби з коро!дами е феромонний метод, який вимагае широкого впровадження у люозахисну систему Карпатського регюну. Даш про сезонну динамжу льоту корощв [9], а також окремi термь ни розвитку !х фаз допоможуть встановити оптимальнi термши проведення заходiв, спрямованих на лжвщащю локальних вогнищ шкiдникiв, якi, як правило, найбшьш iнтенсивно розвиваються в ослаблених деревостанах IV-VII клашв вiку.
1снуе два основних способи застосування синтетичних феромошв для боротьби з шюдниками: у пастках i на ловильних деревах. Кожен з них засто-совуеться залежно вщ конкретно! ситуацi!. Проте iснуе деюлька принципiв !х застосування, дотримання яких дуже важливе:
• феромонт пастки найефективтш1 тд час значно! загрози виникнення осе-редюв Ips typographus;
• у раз1 сильно! або дуже сильно! загрози виникнення осередшв феромони ефективтш1 у поеднант 1з ловильними деревами;
• у мшцях сущльних бурелом1в i вггровал1в використання феромотв без роз-роблення вггровальних дшянок не ефективне.
У разi використання феромонного методу для прогнозу, нагляду, профшактики та боротьби з коро!дом-типографом пропонуються такi критери (табл. 4) для пасток типу "Тейсон" або "Екотрап" iз диспенсером феропракс. У разi застосування комплекту "Хемшан" iз диспенсером 1псодор приведет дат перемножують на коефiцiент 0,7.
Висновки. У природно-заповщному фондi НПП "Синевир" зафшсова-но загрозу всихання Picea abies на плошд 1084,2 га, з яких 519,2 га охоплено суцшьним та груповим усиханням, а решта груповим i куртинним.
Найбшьш пошкоджет похщт ялинники вжом понад 100 рокiв, проте патолопчний вщпад трапляеться в 30-рiчних в окремих випадках - 20^чно-го вшу дерев. Характерне усихання ялинниюв вздовж прських схилiв i вщ-критих стiн лiсу, розрiджених насаджень, навколо прогалин, особливо на бшьш освгглених i прогрiтих секторах.
За вегетацшний перiод вiдлов iз розрахунку на одну пастку бшьше 1 тис. шт. iмаго Ips typographus, свщчить про сильний ступiнь сприятливост
оточуючого середовища, особливо в екосистемах, де: порушена повнота л1су, вщсутне природне узлюся, переважають слабо-потужнi грунти, кам,янi розси-пи, переважають фаутнi та уражеш дерева.
Табл. 4. Критерп прогнозу розвитку Ips typographus та рекомендован заходи _(за даними УкрНДЫрлС_
К-сть жушв у се-редньому на пастку за добу, шт. Загроза виникнення осередк1в Рекомендованi заходи
до 300 ввдсутня не по^бт
301-600 слабка нагляд
601-1000 значна (поруч 1з пунктом спостереження окрем1 заселен! дерева) боротьба (пастки, вибiрковi сат-тарнi рубки)
1001-3000 сильна (поруч дшч1 осе-редки) нагляд, боротьба (саттарт рубки з використанням феромонних пасток i ловильних дерев)
понад 3000 дуже сильна (поруч багато великих дшчих i зроста-ючих осередк1в) термiновi заходи боротьби (суцшь-нi рубки з використанням феромонних пасток i ловильних дерев)
Причиною всихання, як встановлено люопатолопчним обстеженням, виступають ураження дерев Heterobasidion annosum та Armillaria mellea, а та-кож пошкодження деревосташв стовбуровими шюдниками серед яких най-бшьш агресивний у лiтнi мюящ Ips typographus, проти якого потрiбно засто-совувати офiцiйно зареестрований в Укршт феромонний препарат "1псодор".
Лггература
1. Васечко Г.И. Короеды и борьба с ними в еловых лесах Карпат: Автореф. дис. ... канд. биол. наук. - К., 1967. - 20 с.
2. Василяускас А.П. Причины эпифитотий корневой губки// Лесное хозяйство. - 1980, № 2. - С. 57-59.
3. Гириц А.А. Основы биологической борьбы с короедом-типографом (Ips typographus L., Coleoptera, Ipidae). - Львов: Вища шк., 1975. - 153 с.
4. Звгг люопатолопчного обстеження осередюв всихання ялинових насаджень НИИ "Синевир". - 1вано-Франювськ, 2005. - 62 с.
5. Мостов'як С.М. Лсова ф1топатолопя: Навч.-метод. пос. - Умань: М'якоть, 2005. - 136 с.
6. Парпан В. Природоохоронне ведення господарства// Люовий i мисливський журнал. - 2000, № 2. - С. 15.
7. Саштарш правила в люах Украши/ Постанова Кабшету Мшс^в Украши вщ 27 липня 1995 р. - К., 1995, № 555. - 19 с.
8. Слободян П.Я., Шшльчак Т.Г. Використання нових феромошв для регулювання чи-сельностi комах-шюдниюв на об'ектах природно-заповiдного фонду// Нащональш природнi парки: проблеми становлення та розвитку. Мат. мiжнар. наук.-практ. конф., присвячено! 20-рiччю Карпатського НПП (м. Яремче, 14-17 вересня 2000 р.). - Яремча, 2000. - С. 277-278.
9. Слободян Я.М., Цюбик М.М., Шшльчак Т.Г. Досвщ використання феромошв ко-роща - типографа у заповщному фондi Карпат// Проблеми еколопчно! стабiльностi Схiдних Карпат: Мат. мiжнар. наук.-практ. конф. - Синевир, 1999. - С. 176-177.
10. Gianni R., Magnani F. Effects of Climate change on the genetic diversity of forest trees. Signiticance and uncertainties// Ann. bot., 1994. - P. 175-183.
11. Slobodyan Y., Slobodyan P. Ips typographus (L.) as a biological indicator in the Eastern Carpathians (Ukraine)// Journal of forest science. - Prague, 2001, № 2. - Vol. 47. - S. 159-160.
