CC BY
11
Науковий вкник НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.12
2. Байрак О.М. Синтаксономiя соснових лiсiв Лiвобережного Приднiпров'я та участь у них епггейних лишайникiв // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. А. - К., 1997. - Вип. 1 (7). - С. 85-92.
3. Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР. - К. : Изд-во Киев. ун-та, 1950. - 263 с.
4. Воробйов С.О. Синтаксономiя рослинностг Полгського природного заповгдника / С.О. Воробйов, Л.С. Балашов, В.А. Соломаха // Украшський фгтоценотичний збiрник. Сер. Б. - К., 1997. - Вип. 1 (8). - С. 51-64.
5. Дщух Я.П. Неморальнг лгси Прського Криму класу Querco-Fagetea Br.-Bl. et Vlieg. 1937 // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. А. - К., 1996. - Вип. 3. - С. 34-51.
6. Дщух Я.П. Фгтошдикащя екологгчних факторгв / ЯП. Дгдух, П.Г. Плюта. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1994. - 280 с.
7. Дюк В. Data Mining : учебный курс / В. Дюк, А. Самойленко. - СПб : Изд-во "Питер", 2001. - 368 с.
8. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анализа. - М. : Изд-во "Финансы и статистика", 1986. - 232 с.
9. Нацюнальний природний парк "Вижницький". Рослинний свгт / Чорней 1.1., Бу-джак В.В., Якушенко Д.М. та гн. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2005. - 248 с.
10. Нацюнальний природний парк "Сколiвськi Бескиди". Рослинний свгт / Соломаха В. А., Якушенко Д.М., Крамарець В.О. та гн. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2004. - 240 с.
11. Природний заповедник "Горгани". Рослинний свгт / Клгмук Ю.В., Мюкевич У.Д., Якушенко Д.М. та гн. - К. : Вид-во "Фгтосощоцентр", 2006. - 400 с.
12. Рослиншсть УРСР. Люи. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1971. - 460 с.
13. Рослиншсть хвойних люв Украши. Матерiали робочо'1 наради. - К. : Вид-во "Фгто-соцiоцентр", 2003. - 302 с.
14. Скробала В. Багатовимiрна типологiя рослинного покриву Украши: рiвень типiв рослинностi // Вгсник Львiвського унiверситету. Сер. бюлоггчна. - 2009. - Вип. 50. - С. 44-51.
15. Ткачик В.П. Рослиншсть заповщника "Розточчя": класифгкацгя методом Браун-Бланке. - Львiв : Вид-во "НТШ", 1998. - 198 с.
16. Diduch Ya.P. The communities of the Class Quercetea pubescenti-petraeae at the Crimean Mountains // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. F. - К., 1996. - Вип. 1. - С. 63-77.
17. Onyschenko V.A. Wood plant communities (Fagetalia Pawl. 1928) of the Medobory reserve // Украшський фггоценотичний збiрник. Сер. А. - К., 1998. - Вип. 1 (9). - С. 97-115.
УДК 630*416.3 Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака
УРАЖЕННЯ ЯЛИНОВИХ НАСАДЖЕНЬ БУКОВИНИ КОРЕНЕВИМИ ГНИЛЯМИ
Розглянуто виргшальну роль поширення збудникгв кореневих гнилей в усихан-нг ялини. Встановлено ступгнь ураженостг пнгв ялини i стадп гнилей на нових зру-бах. Обсяги сангтарних та лгсовгдновних рубань, починаючи з 2005 р. по 2007 р. зро-стали. Так, площа вибгркових сангтарних рубань у ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ" в 2007 р. зросла у 3,3 раза поргвняно з 2005 р., що свгдчить про виникнення осередкгв усихання, яке вгдбувасться значною мгрою пгд впливом збудникгв корене-вих гнилей.
Ключов1 слова: ялинники, обстеження, кореневг гнилг, осередки усихання, пнг.
Senior research officer P. Ya. Slobodyan - UMFRI named after P.S. Pasternak Damage of spruce plantings of Bukovina root rots
It is considered a main role of distribution of activators root rots in drying of fir. The degree of defeat of stubs of fur-trees and a stage of rots on new cuttings down is established. Volumes of sanitary and forest restoration deck-houses, beginning from 2005 on 2007 grew. Yes, the area of sanitary selection-cuts in the fir-groves of DP "Beregometske LMG"
1. Лкове та садово-паркове господарство
43
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
in 2007 grew in 3,3 times by comparison to 2005, which testifies to the origin of cells of withering which takes place to a great extent under act of exciters of root rots.
Keywords: fir groves, inspection, root rots, dead plots, stubs.
За офщшними даними, у сучасному люовому noKpmi Карпатського регюну ялинники займають площу 637,5 тис. га, зокрема у Чершвецькому ОУЛМГ - 52,7 тис. га [1]. На цей час тут усихають ^ею чи шшою мiрою ялинники на плошд 17 тис. га, зокрема у Чершвецькому ОУЛМГ - 0,3 тис. га.
Виконаш натурш обстеження насаджень Чершвецького ОУЛМГ показали, що штенсивш процеси усихання ялини вщбуваються в насадженнях, як зростають як на висотах до 600 м н.р.м., так i вище 1000 м н.р.м. У межах зга-даних висотних пояЫв усихання середньовжових, пристигаючих та стиглих деревосташв рiзноl повноти вiдбуваеться переважно на схилах швденно! та схщно1 експозицш. У цих умовах процеси усихання через масштабшсть про-явiв патогешв можуть набути характеру ешфгготи. Знижуються захиснi фун-кци лiсу, продуктившсть та товарнiсть деревостанiв, особливо похщних. У ялинових насадженнях зафiксованi осередки усихання, зумовлеш кореневими гнилями, збудниками яких е коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.) i опеньок осшнш (Armillariella mellea (Fr. ex. Vahl.)).
Великий вплив на ураження мае оточуюче середовище, як бютичне, так i абiотичне. З абютичних умов мае значення вологiсть, температура, рь вень кислотностi, хiмiчне забруднення атмосфери та грунту, а з бютичних -видовий склад флори та фауни. Bd щ чинники можуть сприяти активност патогена i збiльшувати захворювання дерев. Особливо сприяе захворюванню нестача вологи. 1снуе корелящя мiж зростом ураження i перюдами засухи. Bерхнi частини грунту у монол^них ялинових деревостанах за одиницю часу пропускають води в 10 раз менше нiж подiбнi грунти змiшаних буково-яли-цевих деревостанiв. У цьому випадку створюються умови для трамбування верхнiх шарiв грунту i цим самим зменшення 1х пропускно! спроможностi щодо атмосферних опадiв, як за високо! концентраци спливають по повер-хнi, що знижуе iмунiтет деревостанiв проти навiть слабопатогенних видiв грибiв. Сприяе розвитковi патогена тдвищена температура i кислотнiсть грунту. Температура, що сприяе розвитковi ризоморф опенька, а також пло-дових тш, становить близько 20 °С, а оптимальне рН - близько 4 [2].
Результати здшснених рекогносцирувальних i детальних фiтопатоло-гiчних обстежень отримано зпдно з апробованими методиками [3]. Вони свь дчать, що кореневi гнилi поширюються в ялинниках в бшьшос^ типiв лiсу, на рiзних висотах н.р.м. та експозищях гiрськоl Буковини.
Пiдтвердження сильного ураження ялинових насаджень кореневими гнилями дають даш аналiзу стану пнiв, який визначали за наявнiстю гнилей i стадiями деструкцil деревини (I - змша забарвлення, II - поява чорних плям, III - утворення дупла) на нових зрубах суцшьних саштарних рубань. Результати облжу i обстежень пнiв у ДП "Берегометське ЛМГ" наведенi у табл.
Дослщженнями встановлено, що в основному збудником центральних гнилей е коренева губка, а периферичних - опеньок осшнш. Ними уражено вщповщно 70 % та 61 % пшв, з них значна частка - вщповщно 57 % та 53 % вщноситься до третьо1 стади гниль На частку пшв без гнилей в середньому
44
Збiрник науково-техшчних праць
Шуствий iticiiiiK НЛТУ Укрa'lни. - 2009. - Вип. 19.12
припадае 39 %. Результати анашзу стану пшв дають змогу стверджувати, що кореневi гнилi вiдiграють вирiшальну роль в усиханш ялинникiв. Не важко шдрахувати, що всього через 2-3 ревiзiйнi перiоди ялиновi лiсостанИj насам-перед похщш, можуть бути ураженi повсюдно [4].
Табл. Уражешсть пшв ялини, шт./%
Люництво, квартал/видш Облшованих птв Без гнил1 З гниллю Зокрема за стад1ями
I II III
Славецьке, 3G/11 1G2/1GG 35/34 б7/бб 4/б 21/32 42/б2
Славецьке, 24/9 115/1GG 32/2В В3/72 9/11 23/2В 51/б1
Г.-Кутське, 2В/14 11G/1GG б2/5б 4В/44 9/1В 22/45 17/37
Про попршення саштарного стану ялинниюв CBÍflHaTb офiцiйнi даш про здiйснення санiтарно-оздоровчих заходiв. Обсяги саштарних та люовщ-новних рубань, починаючи з 2005 р. по 2007 р. зростали. Так, площа здшсне-них вибiркових санiтарних рубань у ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ" в 2007 р. зросла у 3,3 раза порiвняно з 2005 р., що свщчить про виникнення осередюв усихання, яке вщбуваеться значною мiрою пiд впливом збудникiв кореневих гнилей.
Лггература
1. Вивчити стан ялинник1в Украшських Карпат i антропогенный вплив на поширення осередюв стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей : зв^ про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю, № ДР 0105U007527; ШР № 45 А. - Iвано-Франкiвськ, 2007. - 78 с.
2. Manka K. Fitopatologia lesna. - Warszawa : Panstwowe wydawnictwo Rolnicze i lesne. -1998. - 367 s.
3. Мозолевская Е.Г. Методы фитопатологического обследования очагов стволовых вредителей и болезней леса / Е.Г. Мозолевская, О.А. Катаев, З.С. Соколова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть". - 1984. - 152 с.
4. Вивчити стан ялинник1в Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередюв стовбурових шюдниюв та кореневих гнилей : зв^ про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю, № ДР 0105U007527; ШР № 45 А. - 1вано-Франювськ,^008н- 56 с.
УДК 575:635 1нж. Т.1. Харачко1 - НЛТУ Украти, м. iïbeie
ОСОБЛИВОСТ1 ШТУЧНИХ Л1СОВИХ НАСАДЖЕНЬ ЯЛИНИ еВРОПЕЙСЬКШ В 1КВО-В1Л1ЙСЬКОМУ Л1СОКУЛЬТУРНОМУ РАЙОН1
Представлено результати дослщження продуктивносп та саштарного стану ялини европейсько'1 у штучних люових насадженнях Iкво-Вiлiйського люокультурно-го району Малополiського лiсокультурного округу. Обстеження люових культур ялини европейсько'1 дало змогу виявити та дослщити низку насаджень старшого вiку, що вщзначаються задовiльним санiтарним станом; лiсовi культури ялини европейсько'1 поширеш у двох типах лiсорослинних умов - суборах та сугрудах; наявнють вь льхи чорно'1 та зменшення частки ялини у складi люових культура до 6 одиниць позитивно впливае на покращення саштарного стану дослщжувано!' породи; максимальна продуктившсть дослщжених нами лiсових культур з вмютом ялини европейсько'1 в умовах суборiв становить 346 м3/га (66 р., 9Ял 1Дз), а у сугрудах -425 м3/га (32 р., 6Ял 4Влч, Бп, Ос).
Ключов1 слова: ялина европейська, Мале Полюся, продуктивнiсть, саштарний стан, тип лiсу.
1 Наук. кер1вник: проф. M.M. Гузь, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украни, м. Льв1в
1. Лicoвe тa caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
45
