Моделювання основних таксаційних показників модальних деревостанів ялини європейської в українських Карпатах Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

вання с^чково-лункових nociBiB насiння першого класу з розмiщенням ямок через 35-70 см у ряду i вишвом у кожну з них по 3-5 насшин, що вщповщае нoрмi виciву вiд 0,04 до 0,08 г/м.п., при маci 1000 насшин близько 7 г.

3. Кшьюстъ дерев, що збереглися тсля 9 вегетацшних перioдiв у варiантах з мшмальними нормами виciву, виявилася практично однаковою iз варь антом iз cадiнням ciянцiв через 60 см у ряду, що дае змогу рекомендува-ти ïx до застосування у виробничих умовах, як найбшьш дoцiльних з ni-ciвничoгo та екoнoмiчнoгo.

Л1тература

1. Биков М.К. Люов1 культури / М.К. Биков, М.С. Матвеев // Результата наукових досл> джень по люових культурах у Боярському дослщному люгосш. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. -С. 104-112.

2. Горд1енко М.1. Л1сов1 культури / М.1. Горд1енко, Г.С. Корецький, В.М. Маурер. - К. : Вид-во "Сшьгоспосвгга", 1991. - 320 с.

3. Логгшов Б.Й. Вщновлення соснових насаджень авбою та насшням на площадках (гшздами) / Б.Й. Логгшов, М.В. Юр // Результати наукових дослщжень по люових культурах у Боярському дослщному люгосш. - К. : Вид-во УАСГН, 1960. - С. 113-134.

4. Редько Г.И. Лесные культуры / Г.И. Редько, А.Р. Родин, И.В. Трещевский. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1980. - 368 с.

5. Сироткин Ю.Д. Лесные культуры / Ю.Д. Сироткин, И.И. Праходский. - Минск : Изд-во "Высш. шк.", 1988. - 298 с.

Фучило Я.Д., Сбитная М.В., Кайдык В.Ю., Рябухин А.Ю. Особенности создания лесных культур сосны обыкновенной в свежих суборях Киевского Полесья

Приведены особенности роста и развития до 9-летнего возраста лесных культур сосны обыкновенной, созданных посевом семян и посадкой сеянцев в свежих су-борях Киевского Полесья

Ключевые слова: сосна обыкновенная, посев, посадка сеянцев, борозды, сохранность, высота.

Fuchylo Ya.D., Sbytna M. V., Kaydyk V. Yu., Ryabukhin O. Yu. Features of creation of scots pine plantations in fresh subor conditions of Kyiv Polissya

The features of growth and development to 9 year old of Scots pine plantations by seeds and seedlings in fresh subor conditions of Kyiv Polissya are presented. Keywords: Scots pine, sowing, landing seedlings, furrows, safety, height.

УДК 630*5:630*2(23) Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук -

НЛТУ Украши, м. Львiв

МОДЕЛЮВАННЯ ОСНОВНИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В

МОДАЛЬНИХ ДЕРЕВОСТАН1В ЯЛИНИ £ВРОПЕЙСЬКО1 В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ

Здшснено моделювання середшх висоти та дiаметра модальних деревосташв ялини европейсько! в Укра!нських Карпатах. Моделювання здшснювали для вщпо-вщних експозицiйно-орографiчних груп в межах тишв люорослинних умов С2-С3 та Эг-Эз. Визначено коефщенти запропоновано! функци та и адекватшсть дослщним даним.

Ключовг слова: ялина европейська, моделювання таксацшних показнигав, прсьга деревостани.

Для дослщження особливостей росту за таксацiйними показниками ялинових деревосташв ми пропонуемо згрупувати ялиновi деревостани за принципом належност до зони оптимально-продуктивних мiсцеположень з урахуванням експозицiйно-орографiчних особливостей. Таким чином, тд час встановлення меж розташування експозицiйно-орографiчних моделей опти-мально-продуктивних мюцеположень деревостанiв ми здiйснили групування деревосташв ялини европейсько!, якi ростуть в умовах С2-С3, за двома зонами: до першо! групи вщнесено деревостани, якi ростуть в межах оптимально-продуктивних мюцеположень (на швденно-захщних, захщних, швшчно-за-хiдних та швшчних експозицiях у висотному дiапазонi 300-1099 м н.р.м. за стрiмкостi схилу 0-50 на пiвнiчно-схiдних експозищях у висотному дiапа-зонi 300-1099 м н.р.м. за стрiмкостi схилу 0-50 ° та 1100-1600 м н.р.м. за стрiмкостi схилу 0-10 °, на схiдних експозицiях у висотному дiапазонi 3001099 м н.р.м. за с^мкосп схилу 0-50 ° та у висотному дiапазонi 1100-1600 м н.р.м. за с^мкост схилу 0-25 °, на швденно-схщних i пiвденних експозицiях у висотному дiапазонi 300-1600 м н.р.м. за с^мкосп схилу 0-50 °), а до дру-го! - решту деревостанiв. Потрiбно зауважити, що у видiлених нами групах наявш деревостани рiзних класiв бонiтету. Це пояснюеться вiдмiнностями у походженнi деревосташв, вщмшностях у типах rрунтiв та належносп таких деревостанiв до рiзних типiв лiсу.

Табл. 1. Розподт площ ялинових деревостанiв за експозицiйно-орографiчними групами в умовах С2-С3

Зони розташування деревостанш

I

II

Клас боштету -та-

Площа

га

Площа

%

га

%

510,0

0,26

160,7

0,15

2669,7

1,35

1168,2

1,11

13528,0

5151,0

4,90

43174,5

21,89

15246,8

14,50

83502,9

42,34

35966,8

34,20

42285,1

21,44

31944,5

30,38

III

9949,2

5,05

13305,4

12,65

IV

1498,1

0,76

1954,1

V

85,9

0,04

262,5

0,25

Разом

197203,4

100,00

105160,0

100,00

Г"

а

За результатами аналiзу табл. 1 встановлено, що для I групи середне значення класу боштету становить Г,93, а для II - ^34. Частка ялинових деревосташв I i вище клашв боштету для I зони становить 72,71 %, а для II зони -54,86 %. Частки площ ялинових деревосташв I групи, яю ростуть за I та вище класами боштепв, порiвняно з деревостанами II групи, е вищими (Iй - 0,26 i 0,15 %; Iе - 1,35 i 1,11 %; I13 - 6,86 i 4,90 %; Ia - 21,89 i 14,50 %; I - 42,34 i 34,20 %). Водночас частка площ ялинових деревосташв II групи, яю ростуть за II та нижче класами боштепв, порiвняно з деревостанами I групи е вищими (II - 30,38 i 21,44 %; III - 12,65 i 5,05 %; IV - 1,86 i 0,76 % та V - 0,25 i 0,04 %), що додатково свщчить про правильнiсть здiйсненого нами подшу.

Зважаючи на те, що експозицiйно-орографiчнi моделi оптимально-продуктивних мiсцеположень деревостанiв для ялини европейсько! включа-ють практично yci деревостани, яю ростуть в умовах D2-D3, пропонуемо здiйснити подiл за групами в межах висотних дiапазонiв: I група - дiапазон 300-800 м н.р.м; II група - 801-1099 м н.р.м.; III група - 1100-1600 м. н.р.м. Такий подш ми пропонуемо для можливост кращого анатзу ялинових деревостанiв з врахуванням висотно! поясностi.

Табл. 2. Розподт площ ялинових depesocmauie за експозицiйно-орографiчними зонами в умовах D2-D3

Зони розташування деревосташв

I

II

III

Клас боштету

Площа

га

Площа

га

Площа

%

%

!г

163,4

0,57

152,8

0,41

19,7

0,25

!в

1042,5

3,64

855,4

2,28

58,8

0,74

I6

6493,2

22,69

5824,9

15,54

973,7

12,19

Та

10896,1

38,08

14577

38,90

3103,8

38,85

8468,7

29,60

12661,8

33,79

2685,6

33,62

II

1252,6

4,38

2674,3

7,14

814,7

10,20

III

252,2

0,88

525,7

1,40

272,9

3,42

IV

32,2

0,11

186,6

0,50

46,8

0,59

V

13,2

0,05

14,7

0,04

12,9

0,16

Разом

28614,1

100,00

37473,2

100,00

7988,9

100,00

га

га

За результатами аналiзy табл. 2 встановлено, що для I групи середне значення класу боштету становить Ia,10; для II - Ia,33; для III - Ia,53. Частка ялинових деревосташв I i вище клашв боштету для I зони становить 94,58 %, для II зони - 90,92 %, для III зони - 85,64 %. 3i збшьшенням висоти н.р.м. у дослiджyваних деревостанах частка площ деревосташв I та вищих клаив бо-нiтетy зменшуеться, а II та нижчих - збшьшуеться.

Для порiвняльного аналiзy ми пропонуемо здшснити моделювання ос-новних таксацшних показникiв для деревостанiв I класу боштету. Таю деревостани е у вшх орографiчно-експозицiйних групах, розподiл за якими ми здшснили вище.

Зважаючи на особливостi росту за таксацшними показниками iз врахуванням особливостей ведення люового господарства, констатуемо, що одним iз ключових таксацiйних показникiв, вiд якого ютотно залежать iншi, е значення вщносно! повноти насадження. Крiм того, цей показник представлений у вщносних одиницях, що дае змогу використовувати його для моделювання вжово! динашки середнiх значень середшх висоти та дiаметра, а також загального запасу, загально! продyктивностi та видових чисел. Таким чином для моделювання росту у висоту та за дiаметром ми пропонуемо використовувати значення середньо! повноти деревосташв та !хнш вж.

З метою дослщження складних систем, до яких належать лiсовi еко-системи, використовують моделювання. Зважаючи на кореляцiйний аналiз таксацiйних ознак дослiджyваних ялинових деревосташв та шляхом вибору рiвняння, яке найбшьш адекватно описуе вiдповiднi модет, ми застосували таке експоненцiальне рiвняння:

у = а0 + а1' х1 + а2 ■ х2 ■ в"1' х+а4х, (1)

де: а0, а1, а2, а3, а4 - коефщенти рiвняння; х1 - вщносна повнота деревостану; х2 - вж деревостану, рокiв.

Розв'язок рiвняння залежност здiйснювали шляхом пошуку мiнiмуму квадрапв рiзницi емпiричних i модельованих значень, а адекватнють моделi оцiнювали за допомогою величини значення коефiцieнта детермшацп К2 За результатами узагальнення та моделювання росту у висоту деревосташв роз-раховано для вiдповiдних експозицiйно-орографiчних груп значення коефь цieнтiв функцп (1), якi наведено у табл. 3 для деревосташв рiзних клашв бош-тету, характеристика та розмiр вибiрки яких були достатнi для здшснення моделювання. Перевiрку отриманих результапв здiйснювали за допомогою порiвняльного аналiзу отриманих модельованих значень з емшричними дани-ми повидшьно1 бази даних та з результатами дослщжень на постшних та тим-часових пробних площах.

Табл. 3. КоефЩенти функци (1) моделей росту у висоту ялинових

деревосташв в умовах С2-С3 залежно в 'к) повноти та вику

Коефщенти р1вняння Класи боштету

Id Iе !Ь Г I II III IV V

I експозицшно-орограф1чна група

ао -3,466 -1,327 -1,542 -1,985 -3,958 -3,895 -3,217 -3,126 -

а1 -59,339 -59,011 -59,167 37,565 1,093 6,360 9,363 4,307 -

а2 0,838 0,708 0,664 0,697 0,609 0,506 0,414 0,340 -

а3 23,484 57,092 40,226 260,155 46514,562 52,858 94,174 9,884 -

а4 -0,007 -0,006 -0,006 -0,007 -0,006 -0,006 -0,006 -0,005 -

К 0,91 0,94 0,98 0,99 0,99 0,99 0,97 0,90 -

II експозицшно-орограф1чна група

ао -1,864 -2,416 -0,398 -3,144 -5,017 -4,955 -3,875 -3,341 -3,794

а1 -59,339 -56,277 -58,871 37,976 1,092 0,827 1,675 0,616 27,502

а2 0,773 0,791 0,675 0,691 0,609 0,524 0,426 0,363 0,297

а3 23,814 200,680 74,514 261,484 46514,562 29772,077 88,288 41984,764 8,792

а4 -0,007 -0,007 -0,006 -0,006 -0,006 -0,006 -0,006 -0,007 -0,005

К2 0,89 0,93 0,98 0,99 0,99 0,99 0,97 0,96 0,87

Значення коефщента детермшацп е достатньо високим для деревосташв 1Ь-Ш для I експозицiйно-орографiчноl групи, та для 1Ь-1У - для II. Це по-яснюеться достатньою кшьюстю деревостанiв вiдповiдних класiв бонiтету в межах вщповщних експозицiйно-орографiчних груп.

Для порiвняння особливостей росту у висоту деревосташв рiзних орографiчних груп було обрано деревостани I класу боштету, як такi, що рос-туть практично в уих експозицiйно-орографiчних групах. Порiвняльний ана-лiз насамперед здшснювали для рiзних експозицiйно-орографiчних груп в межах однакових тишв лiсорослинних умов.

Зi збiльшенням вщносно1 повноти спостережено збшьшення значення середньо1 висоти у деревосташ для дерев обох експозицiйно-орографiчних груп. Для I групи значення середньо! висоти незначно бiльше, порiвняно iз II групою. Для II групи характерним е бшьш активний рют до вiку 45-60 роюв,

порiвняно iз I групою. Далi тенденцiя змшюеться i переважають в ростi деревостани, як належать до I групи.

Для моделювання росту у висоту ялинових деревостанiв в умовах Б2-Б3 використано рiвняння (1) (табл. 4).

Табл. 4. Коефщкпти функци (1) моделей росту у висоту ялинових деревостатв в умовах Р2-1)3 залежно вд повноти та вку

Коефщенти ршняння Класи боштету

I0 | Iе | I0 | Г | I | II | III | IV

I експозицшно-орограф1чна група

ао -3,315 -1,530 -1,195 -4,349 -5,729 -3,975 -3,745 -3,031

а1 -59,488 -58,322 -58,910 18,370 0,952 6,360 1,377 4,307

а2 0,838 0,706 0,672 0,840 0,640 0,511 0,407 0,325

а3 23,484 52,147 51,779 251,296 46514,562 52,858 108,848 9,884

а4 -0,007 -0,006 -0,006 -0,007 -0,007 -0,006 -0,005 -0,005

Я2 0,92 0,94 0,98 0,99 0,99 0,99 0,97 0,87

II експозицшно-орограф1чна група

ао -3,466 -3,215 -2,167 -4,405 -6,323 -3,984 -3,049 -3,538

а1 -59,339 -59,012 -59,967 0,942 0,690 2,658 592,588 1,196

а2 0,838 0,788 0,620 0,789 0,654 0,495 0,402 0,336

а3 23,484 57,066 10,981 236,903 46514,562 51,366 23,888 354188,447

а4 -0,007 -0,006 -0,005 -0,007 -0,007 -0,006 -0,005 -0,006

Я2 0,93 0,95 0,97 0,99 0,99 0,99 0,97 0,90

III експозицшно-орограф1чна група

ао -3,328 -1,327 -3,455 -5,311 -5,477 -4,017 -3,626 -3,126

а1 -59,726 -59,011 2,775 36,897 0,979 6,440 11,496 4,307

а2 0,841 0,708 0,739 0,831 0,611 0,511 0,455 0,340

а3 23,577 57,092 4291,019 260,192 46514,562 56,326 94,687 9,884

а4 -0,007 -0,006 -0,006 -0,007 -0,006 -0,006 -0,006 -0,005

Я2 0,89 0,92 0,96 0,98 0,99 0,99 0,97 0,92

Значення коефщента детермшацп Я2 характеризуе адекватшсть отри-маних моделей на високому рiвнi з врахування обсяпв вибiрки. Емпiричнi данi повидшьно! бази та результати дослiджень на пробних площах з домшу-ванням ялини европейсько! пiдтверджують отриманi результати.

Для ялинових деревостатв II експозицшно-орографiчноl групи, порiв-няно iз I та III, характерш вищi показники середньо! висоти. Зi збiльшенням повноти та в^ прослiдковуеться збiльшення значення середньо! висоти де-ревостану. Деревостани III групи вщзначаються бiльш швидким ростом за висотою у вщ до 60 рокiв, але, порiвняно iз деревостанами I та II груп, ма-ють меншi значення середньо! висоти. Рют за висотою для усх деревостанiв незначно вщхиляються вiд табличних значень середньо! висоти, прийнятих у практищ лiсового господарства. Порiвняно iз деревостанами I класу бонiтету, якi ростуть в типах люорослинних умов С2-С3, деревостани в умовах Б2-Б3 характеризуются бшьш високою iнтенсивнiстю росту до вжу 60 рокiв, тс-ля чого !х рiст сповiльнюеться.

За результатами кореляцшного аналiзу таксацiйних показникiв досль джуваних ялинових деревостанiв ми використали рiвняння (1) для моделю-

вання pocry за дiaметpoм. За pезyльтaтaми yзaгaльнення та мoделювaння y виcoтy poCTy деpевocтaнiв poзpaхoвaнo для вiдпoвiдних екcпoзицiйнo-opoгpa-фiчних гpyп значення кoефiцieнтiв функцп (1), якi нaведенo y табл. 5 для де-pевocтaнiв piзних клaciв бoнiтетy в yмoвaх С2-С3 зaлежнo вiд пoвнoти та в^

Табл. 5. Коeфщieнmu функци (I) моделей росту за дiамemром ялuновuх деревос-

татв в умовах С2-С3 залежно в'к) повнопш та вку

Koефiцieнти piвняння Kлacи бйштету

Id Ic Ib Ia I II III IV V

I екcпoзицiйнo-opoгpaфiчнa гpyпa

ao 4,91 8,90 3,22 -5,13 -4,21 -2,72 -3,22 -1,41 -

a1 -0,20 -0,18 -0,37 0,29 0,52 1170,12 0,56 -0,91 -

a2 0,70 0,39 0,51 0,77 0,67 0,56 0,48 0,37 -

a3 249,32 249,42 237,34 -4,51 -5,50 -8,49 -5,67 4219,47 -

a4 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 -0,01 0,00 0,00 -

R2 0,92 0,94 0,98 0,99 0,99 0,99 0,97 0,90 -

II екcпoзицiйнo-opoгpафiчна гpyпa

a0 6,889 3,017 -2,256 -3,067 -5,479 -3,287 -2,991 -1,724 -2,091

a1 -0,106 -3,757 -1,436 9,301 0,259 1170,115 1,006 -0,683 29,640

a2 0,887 0,477 0,670 0,781 0,674 0,557 0,505 0,379 0,250

a3 249,378 237,611 231,940 -5,544 -4,493 -7,309 -4,200 4219,475 -34,457

a4 -0,006 -0,003 -0,004 -0,005 -0,004 -0,005 -0,002 -0,004 -0,002

R 0,89 0,92 0,98 0,98 0,99 0,99 0,97 0,96 0,87

Мoделювaння poCTy за дiaметpoм для деpевocтaнiв V raacy бoнiтетy для I екcпoзицiйнo-opoгpaфiчнoï гpyпи в yмoвaх С2-С3 не здiйcнювaли з oгля-ду на малу кiлькicть емпipичних даних пoвидiльнoï бази та пpoбних плoщ. Деpевocтaни I гpyпи вiдpiзняютьcя вищими, пopiвнянo iз деpевocтaнaми II групи, значеннями cеpедньoгo дiaметpa. Для oбoх гpyп хapaктеpним e збшь-шення значення cеpедньoгo дiaметpa зi зменшенням вiднocнoï пoвнoти деpе-вocтaнy. Значення кoефiцieнтiв детеpмiнaцiï e дocтaтньo виcoким для yciх мo-делей, але для деpевocтaнiв I групи e вищим для Id-Ia клашв бoнiтетy.

Для yмoв С2-С3 хapaктеpними e вищi значення cеpедньoгo дiaметpa для деpевocтaнiв I екcпoзицiйнo-opoгpaфiчнoï групи. ^и цьoмy пoтpiбнo за-уважити, щo дo вiкy 40 po^ cпocтеpiгaeтьcя вища iнтенcивнicть pocтy за дь aметpaми для деpевocтaнiв II екcпoзицiйнo-opoгpaфiчнoï гpyпи. Спiльним для oбoх гpyп e зменшення значення cеpедньoгo дiaметpa зi збiльшенням вщ-нocнoï пoвнoти деpевocтaнy.

Koефiцieнти piвняння (1) мoделей pocтy за дiaметpoм ялигових деpе-вocтaнiв I Rnacy бoнiтетy, якi належать дo типу лicopocлинних yмoв D2-D3, за-лежнo вщ пoвнoти та вжу, нaведенo y табл. 6. Значення кoефiцieнтiв детеpмi-нaцiï e дocтaтньo виcoким для ушх мoделей, але для деpевocтaнiв I та II гpyпи e вищим для Id-Ia клaciв бoнiтетy, пopiвнянo iз деpевocтaнaми III групи.

Для ушх екcпoзицiйнo-opoгpaфiчних гpyп хapaктеpним e нaявнicть де-pевocтaнiв ^актинго yciх клaciв бoнiтетy за винят^м V. В^тав^го, з метою мoделювaння pocтy за дiaметpoм ми здшшили мoделювaння та визначи-ли кoефiцieнти piвняння для деpевocтaнiв ушх клaciв бoнiтетy, кiлькicть яких

була достатньою для здшснення моделювання. Коефiцieнти детермшацп ха-рактеризують отриманi моделi як адекватт.

Табл. 6. Коефщ1енти функци (1) моделей росту за д1аметром ялинових деревостатв в умовах D2-D3, залежно eid повноти та в1ку

Коефгщенти ргвняння Класи боштету

Id Ic Ib Ia I II III IV

I експозицшно-орограф1чна група

a0 4,065 -1,694 -1,168 -2,726 -2,853 -1,782 -0,192 -1,109

a1 -0,172 -0,710 -0,458 2,191 0,860 1170,117 597,858 -0,906

a2 0,762 0,654 0,608 0,709 0,559 0,458 0,405 0,368

a3 252,614 247,675 236,927 -13,446 -17,170 -3,240 -4,659 4219,475

a4 -0,006 -0,004 -0,004 -0,006 -0,004 -0,003 -0,004 -0,006

R 0,97 0,96 0,99 0,99 0,99 0,99 0,92 0,90

II експозицшно-орограф1чна група

a0 -3,466 4,491 4,751 -4,612 -3,204 -3,639 -3,371 -1,751

a1 -59,339 -0,185 -0,160 0,524 1125,297 1170,117 48,298 -0,912

a2 0,838 0,545 0,566 0,729 0,610 0,543 0,484 0,379

a3 23,484 249,398 238,378 -13,453 -20,110 -11,136 -5,327 4222,312

a4 -0,007 -0,003 -0,004 -0,006 -0,004 -0,005 -0,005 -0,006

R2 0,94 0,94 0,98 0,99 0,99 0,99 0,97 0,90

III експозицгйно-орограс пчна група

a0 4,913 8,901 2,921 -7,235 -5,791 -2,811 -4,131 -1,410

a1 -0,198 -0,179 -0,371 0,219 1170,117 1170,117 0,986 -0,906

a2 0,698 0,393 0,506 0,818 0,870 0,539 0,484 0,368

a3 249,317 249,416 243,153 -4,297 -7,252 -3,331 -5,667 4219,475

a4 -0,004 -0,001 -0,003 -0,004 -0,006 -0,004 -0,002 -0,004

R2 0,92 0,92 0,95 0,99 0,99 0,96 0,93 0,90

Особливютю росту за дiаметром для ялинових деревостатв I експози-цшно-орографiчноl групи е низька диференцiацiя середшх значень 3i змiною вщносно! повноти деревостану. Для деревостанiв II групи така диференщащя дещо вища, а найбшьша вона для деревостанiв III групи. Деревостани II та III груп вiдзначаються бiльш активним ростом за дiаметром до вiку 40-50 роюв, порiвняно iз деревостанами I групи. Бшьш iнтенсивний рiст у вщ 90-120 ро-кiв властивий для деревостатв III групи, у яких у цьому вщ е найвищi зна-чення середнього дiаметра, порiвняно iз деревостанами I та II груп. Одночас-но для ялинових деревостатв III групи характерна значно вища диференщащя середнього дiаметра зi змшою вщносно! повноти деревостану.

Л1тература

1. Вицега Р.Р. Таксацшна будова смерекових деревостатв за д1аметром / Р.Р. Вице-га, Г.Г. Гриник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 2004. - Вип. 14.4. - С. 53-58.

2. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшна характеристика ялинових деревостатв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Укра1ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украни. - 2011. - Вип. 21.12. - С. 12-24.

3. Гриник Г.Г. Експозицшно-орограф1чш модел1 мюцеположень оптимально-продуктив-них деревостатв ялини европейсько! в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.9. -С. 19-24.

4. Гриник Г.Г. Порiвняльна характеристика експозицiйно-орографiчних моделей опти-мально-продуктивних мiсцеположень ялинових, букових i ялицевих деревостанiв в Украшсь-ких Карпата / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 14-21.

Гриник Г.Г. Моделирование основных таксационных показателей модальных древостоев ели европейской в Украинских Карпатах

Осуществлено моделирование средние высоты и диаметра модальных древостоев ели европейской в Украинских Карпатах. Моделирование осуществлялось для соответствующих экспозиционно орографических групп в пределах типов лесорас-тительных условий С2-С3 и D2-D3. Определенны коэффициенты предложенной функции и ее адекватность опытным данным.

Ключевые слова: ель европейская, моделирование таксационных показателей, горные древостои.

Hrynyk H.H. To modeling of basic taxation indexes of modal forests stands of spruces in Ukrainian Carpathians

The average height and diameter of trees in modal forests stands of spruces in Ukrainian Carpathians are made. Modeling are make for the proper exposition-orographyc groups within the limits of types site conditions C2-C3 and D2-D3. Certainly coefficients of the offered function and its adequacy to experimental information.

Keywords: spruces, modeling of taxation indexes, mountain forests stands.

УДК 631.4 Астр. Р.1. Мисяк1 - НЛТУ Украши, м. Львiв

ОСОБЛИВОСТ1 Ф1ЗИКО-Х1М1ЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ГРУНТОУТВОРЕННЯ П1Д ЧАГАРНИКОВИМИ СИНУЗ1ЯМИ

Дослщжено фiзико-хiмiчнi властивосп поверхневого шару Грунту паркових TO^H03iB тд одновидовими чагарниковими синузiями. Проаналiзовано результати лабораторних дослщжень i виведено основш закономiрностi змши ягасних i кшьгас-них показнигав вмюту основних елеменпв живлення.

Ключовг слова: Грунти, гумус, чагарниковi синузп, кислотшсть, рухомi основи.

Вступ. Грунтовий покрив паркш зазнае значного рекреацшного наван-таження внаслщок антропогенно! дшльносп. Як результат, високий показник ущшьнення Грунту, порушення процесш обм1ну вологи, вмюту елементш м!-нерального живлення, попршення аерацшних процесш. Важлива фиомель оративна роль парково! рослинносп, зокрема чагарниюв полягае у покращен-н! едафшних умов фггоценозу [1].

Дослщження Грунтш парюв Львова висвилено у працях В.П. Кучерявого (1981), Н.А. 1мшенецько! (2000), О.В. Дщошак (2000), М.П. Курницько! (2001), О.1. Каспрук (2004), Р.Б. Дудина (2009), результати яких свщчать про широкий спектр вмюту елементш живлення, неоднорщнють гумусового горизонту, що зумовлено риним видовим складом фггоценозш.

Метою роботи було дослщити особливост фиико-хшшних власти-востей Грунпв паркових фггоценозш п!д чагарниковими синузшми.

Методи та методика дослщжень. Для досягнення поставлено! мети застосовували фенолопчш, таксацшш, л!с!внич! та Грунтов! методи дослщжен-

1 Наук. к^вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук