CC BY
8
5. Олшник В.С. Динамiка лiсового покриву прських водозбор]в Карпат / В.С. Олшник, В.1. Блистав, О.М. Ткачук // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 24.1. - С. 9-14.
6. Пастернак П.С. Лiсовi культури в Карпатах / П.С. Пастернак, А.М. Гаврусевич, З.Ю. Герушинський. - Ужгород : Вид-во Закарп. обл. книжк.-газет. вид-во, 1963. - 108 с.
7. Поибник Карпатського лiсiвника. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1980. - 336 с.
8. Ресурсы поверхностных вод СССР. Основные гидрологические характеристики. - Л. : Гидрометеоиздат. - 1976. - Т. 6, вып. 1. - 623 с.
9. Трибун П.А. Про причини масових вггровалш на Прилуквшськш височпш 1вано-Франкхвсько! област в 1964 р. / П.А. Трибун // Природы умови та природш ресурси Украхнських Карпат. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1968. - С. 59-65.
10. Чубатий О.В. Прськ люи - регулятори водного режиму / О.В. Чубатий. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1984. - 102 с.
Олийник В.С., Ткачук О.М. Лесной покров речных бассейнов Пред-карпатья и его стокорегулирующая роль
Охарактеризованы особенности лесного покрова речных бассейнов предгорья по сравнению со смежными горными условиями Карпат. Проанализирована динамика процента лесистости, возрастной и породной структуры древостоев и категорий лесов водосборов в зависимости от их средней высоты над уровнем моря. Приведены эмпирические формулы относительно влияния увеличения лесистости водосборов на улучшение режима рек и усиление их подземного питания. Предложены пути оптимизации лесного покрова Предкарпатской возвышенности с целью предотвращения возникновения поверхностного стока воды и развития эрозионных процессов.
Ключевые слова: процент лесистости, возраст и состав насаждений, категории лесов, водосбор, осадки, сток воды, эрозия почвы.
Olijnyk V.S., Tkachuk O.M. The Forest Cover of River Basins of Precar-pathians and its Flow Adjusting Role
The features of river basins forest cover of foothills compared to the neighbouring conditions of the Precarpathians are characterized. The dynamics of forest cover percentage, forest stands species and age structure, and also forest watersheds categories based on their average height above sea level are analysed. The empirical formulas for the effect of watersheds forest cover increasing to improve rivers regime and enhance their underground supply are given. The ways of optimizing of the Precarpathian hills forest cover to prevent the occurrence of surface water runoff and erosion development are proposed.
Key words: percentage of forest cover, age and composition of plantations, forest categories, watershed, precipitation, water runoff, soil erosion.
УДК 630 *[5+64+(23)](477.83/86) Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
МАТЕМАТИКО-СТАТИСТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВИД1ЛЕННЯ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Представлено теоретичш основи та методичш шдходи щодо оцшювання росту та продуктивност прських ялинових деревосташв Украшських Карпат iз врахуванням ек-спозицiйно-орографiчних характеристик мюць 1хшх розташування та тишв люорослин-них умов.
За результатами дослщжень встановлено особливост дпнамжи основних такса-цшних показнпюв прських ядиннпюв Украшських Карпат, проаналiзовано особливост росту з урахуванням експозицiйно-орографiчних характеристик мюць !хнього розташування, встановлено вщповщш тенденцп та закономiрностi. На основi математико-ста-
тистичного анашу здшснено подiл дослiджуваних деревостанiв на експозицшно-орог-рафiчнi групи в типах лкорослинних умов С2-С3 та Э2-Оз та представлено !х графiчну штерпретащю.
Ключовг слова: гiрськi ялинники, експозицiйно-орографiчнi групи, продуктив-нiсть, математико-статистичний ан^з.
Вступ. Серед багатьох бiотичних та абютичних чинникiв на рiст i про-дуктивнiсть Карпатських лiсiв значний вплив мають орографiчнi особливостi рельефу, зокрема висота над рiвнем моря (н.р.м.), експозицiя та стрiмкiсть схи-лу. Особливостi рельефу по-рiзному впливають як на продуктивнiсть деревос-ташв, так i на розвиток ентомошкщникш i збудникш захворювань, на вдовий режим мiсцевостi i, як наслщок, - на вiтровальнiсть лiсiв, що вiдображаеться на 1х лiсiвничо-таксацiйних показниках (ГенСрук С. А., 1998; Копш Л. I., 1999; Го-лубець М. А., 2005; Лакида П. I., 2011). Дослщження особливостей росту в межах тишв лкорослинних умов у рiзних висотних дiапазонах iз врахуванням ек-спозицш i стрiмкостi схилш для гiрських деревостанiв, зважаючи та динамiку основних таксацшних показникiв, довело необхiднiсть 1хнього подалу на вщпо-вiднi експозицiйно-орографiчнi групи (ЕОГ) [2, 3, 6-8]. Наявний подш гiрських лiсiв тшьки за принципом висотно! поясностi або тшьки за типами лкорослин-них умов не дае змоги прогнозувати процеси росту гiрських лiсiв, тому запро-понований комплексний пiдхiд у виршенш цiеí проблеми сприятиме iстотному шдвищенню точностi прогнозування та, вiдповiдно, плануванню заходiв щодо пiдвищення 1хньо1 продуктивности
Мета дослщження - розробити теоретичш основи дослiдження росту i продуктивной гiрських деревостанiв ялини европейсько! з урахуванням експо-зицiйно-орографiчних характеристик рельефу мкць розташування деревоста-нiв. Завдання дослiдження передбачали: дослiдити особливостi динамки таксацшних показникш гiрських деревосташв залежно вiд характеристик рельефу мкцевостц встановити iстотнiсть сукупного впливу титв лiсорослинних умов та експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу на таксацшш ознаки дос-лiджуваних деревостанiв; обгрунтувати теоретичнi засади та розробити принци-пи групування ялинових деревосташв з урахуванням тишв лкорослинних умов i характеристик схилiв.
Об'ект дослщження - процеси росту в ялинових прських деревостанах залежно ввд тип1в лiсорослинних умов та експозицiйно-орографiчних характеристик схилiв.
Методи дослщження. Теоретичнi, методичнi та експериментальш досль дження проведено на засадах системного шдходу з використанням методик, адаптованих з сучасними iнформацiйними технолопями та комп'ютерною тех-нiкою. Використано рiзноманiтнi лiсiвничi, таксацiйнi, бiометричнi методи дос-лiджень, зокрема - перелшово! таксацií, порiвняльноí екологií, а також матема-тично! статистики та математичного моделювання [2, 4, 7].
Результати дослщження. Найбiльшi площi в прськш частинi Украшсь-ких Карпат займають ялиновi деревостани. Упродовж останнiх двох столiть íхнi площi, структура, походження та склад зазнали iстотних антропогенних змiн. Змiнилися частки спiввiдношення розподшв площ таких деревосташв, iстотно збшьшилася частка ялинових деревосташв внаслiдок зменшення площ корiнних
ялицевих та букових. 1снують icTOTHi проблеми з визначенням походження, якicтю та станом насшного фонду ялинових лiciв Укра'нських Карпат. Завезен-ня наciння з-за меж природного Карпатського ареалу ще!' породи з шших прсь-ких регiонiв призвело до зниження рiвня резиcтентноcтi до несприятливих при-родних факторш, шкiдникiв та захворювань ще!' породи.
В умовах Укра'нських Карпат деревостани з переважанням у cкладi яли-ни европейсько!' займають значш площi [5, 6]. Ялина формуе тут як змiшанi, так i чиcтi за складом деревостани, е вибагливою до родючоcтi та рiвномiрного зво-ложення Грунту, чутлива до шзшх весняних заморозкш. Оcобливоcтi поширен-ня лiciв з участю ялини европейсько!' в Укра'нських Карпатах та !х екологiчне значения детально проаналiзовано у роботах О.1. Пiтiкiна (1968, 1972), М.А. Го-лубця (1975, 1978, 1983) С.А. Генсрука (1960, 1989, 1992), П.1. Лакиди, В.М. Володимиренко (2008), О.А. Гiрcа (2004, 2010), А.М. Гаврусевича (1973, 1975), Г. Т. Криницького, В.О. Крамарця (2009), М.1. Калiнiна, 1.Ф. Калуцького, А.П. 1ванюка (1991, 1997), М.М. Короля та Р.Р. Вицеги (2004, 2006), П.Я. Сло-бодяна та Я.М. Слободяна (1999, 2003, 2009). Ялиновi деревостани Украшських Карпат вирiзияютьcя як високою продуктивнicтю, так i ктотними проблемами, пов'язаними з 'хньою в^овальнктю та ушкодженнями стовбуровими шкiдни-ками i хворобами [1].
Групування деревоcтанiв здайснено у типах лкорослинних умов (ТЛУ) С2-С3 та в ТЛУ D2-D3 у межах груп вiку та за належнicтю мкць розташування деревосташв до висотного диапазону (ВД): вiд 300 до 800 м н.р.м, ввд 801 до 1099 м н.р.м., та вщ 1100 до 1600 м н.р.м; за експозищями схилш: cхiднi (Сх.), пiвденно-cхiднi (Пд.-Сх), пiвденнi (Пд.), швденно-захщш (Пд.-Зх.), захiднi (Зх.), пiвнiчно-захiднi (Пн.-Зх.), пiвнiчнi (Пн.) та пiвнiчно-cхiдиi (Пн.-Сх.); за cтрiмкicтю схилш: вiд 0 до 10 о, вiд 11 до 25 о, вiд 26 до 50 0 [4-6].
До складу Державного лкового фонду у прських умовах Укра'нських Карпат належать деревостани, розташоваш на територй' Закарпатсько!', 1вано-Франк1всько1, Львiвcькоí та Чершвецько'' областей. Площа доcлiджуваних ялиниикiв становить 397818,6 га iз загальним запасом 142691,22 тис. м3 дереви-ни. Вжова структура ялинникiв нерiвномiрна: молодняки I класу займають 7,7 % ввд загально!' площi ялинникiв, молодняки II класу - 15,1 %, середньовшо-вi - 52,4 %, приcтиглi - 12,5 %, crarai - 10,4 % та перестит - 1,9 %. У ВД 300-800 м н.р.м. зосереджено 19,4 % ялинниюв; у ВД 801-1099 м н.р.м. - 43,3 % та у ВД 1100-1600 м н.р.м. - 37,2 % [5, 6]. 1з збшьшенням гшсометричних висот (ГВ) вщ 300 м до 1099 м н.р.м. простежено зменшення площ ялиннитв, розта-шованих на схилах iз cтрiмкicтю 0-10 0 та зменшення площ на схилах cтрiмкic-тю 26-50 0. Для ВД 1100-1600 м н.р.м. вщзначено зб1льшення площ ялинникiв, ят розташованi на схилах iз стршкктю 26-50 0, та зменшення площ - на схилах iз ст^мкктю 0-10 0. У вciх ВД переважають деревостани, розташованi на схилах iз cтрiмкicтю 11-25 0.
Найбiльшi плошд у ВД 300-800 м н.р.м. займають ялиновi деревостани в ТЛУ С3 - 11,9 % та D3 - 6,8 %; у ВД 801-1099 м н.р.м. - С3 - 33,0 % та D3 -9,3 %; для ВД 1100-1600 м н.р.м. - С3 - 30,8 %, В3 - 4,3 % та D3 - 2,0 % (рис. 1). Для ВД 1100-1600 м н.р.м. вщзначено зменшення площ ялинниюв у ТЛУ D3 та
збiльшення у В3. Збiльшення площ ялинникiв у ТЛУ С3 простежено вiд ВД 300-800 до ВД 801-1099 та ВД 1100-1600 м н.р.м., де таю деревостани займають найбiльшi площ^ 1з збiльшенням ГВ вiд 300 до 1099 м н.р.м. простежено збшь-шення площ деревостанiв 1а, Iе, 1ь, 1а та I клашв бонiтету, а iз збшьшенням вiд 1100 до 1600 м н.р.м. - зменшення (рис. 2). Площi ялинникiв II i нижчих класiв бонiтету збiльшуeться iз збшьшенням ГВ вщ 300 до 1600 м н.р.м. Найбiльшi площi для ВД 300-800 м н.р.м. займають ялинники 1ь (2,7 %), 1а (5,9 %) та I (7,8 %) класiв бонiтету; для 801-1099 м н.р.м. - 1ь (4,1 %), 1а (11,5 %), I (17,2 %) та II (7,6 %); для 1100-1600 м н.р.м - 1а (4,5 %), I (11,3 %), II (11,3 %) та II (6,2 %), а найбiльшi площi в межах ВД займають ялинники вщповщних класiв боштету на схилах iз стрiмкiстю 11-25 о, а найменшi - 0-10 о. Встановлено, що iз збшьшенням ГВ збшьшуеться площа ялинникiв II i нижчих класiв бонiтету та зменшуеться площа деревосташв вищих клас1в боштету.
Збiльшення загально'1 площi ялинниюв iз вiдносними повнотами 0,3-0,6 вщ 6,8 до 12,9 % вщбуваеться iз збiльшенням ГВ вiд 300 до 1600 м н.р.м. Вщ ВД 300-800 до 801-1099 м н.р.м. простежено збшьшення загально'1 площi ялинникiв iз вiдносними повнотами 0,7-0,9 вщ 12,6 до 33,5 %; iз подаль-шим пiдвищенням висоти н.р.м. до ВД 1100-1600 м н.р.м. загальна площа зменшуеться до 24,3 % [5-7]. Ялинники вищих клашв боштету мають вищу вщносну повноту, порiвняно з деревостанами нижчих клаав. Стрiмкiсть схилу на вiдносну повноту ялинник1в впливае незначно.
На типологiчнiй основi з урахуванням експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу мюць розташування деревостанiв здiйснено аналiз такса-цiйних показникiв для деревосташв з домшуванням ялини европейсько'1 зага-лом для 83734 видiлiв (на основi повидiльноí бази даних ВО "Укрдержлюпро-ект", актуально'1 станом на 01.01.2004 р.). Здшснено стратифiкацiю дослщного матерiалу з урахуванням експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу, зокрема, зважаючи на ктотшсть впливу рельефу на рiст дослщжуваних дере-востанiв, здiйснено гх подш за висотними дiапазонами, експозицiями та стрiм-костями схилiв у межах ТЛУ С2-С3 та ТЛУ Б2-Б3 [7]. Деревостани згруповано у вщповщш початковi або вихiднi пщгрупи з метою наступного включення до укрупнених експозицiйно-орографiчних груп, якi характеризуются однакови-
Рис. 1. Розподт площ ялиннитв за типами лгсорослинних умов, %
Рис. 2. Розподт площ ялиннитв за класами боттету, %
ми або близькими особливостями динамiки таксацiйних показнитв деревоста-нв дослiджуваних порщ, ят з метою об'еднання були шддаш кластерному ана-лiзу з наступним опрацюванням методами математично! статистики, зокрема з використанням /-критерда Ст'юдента ощнено рiзницю мiж середнши значениями окремих вибiрок на р-ршш, який представляе собою оцiнену мiру впевне-ностi у вiрностi статистичного значення. Наступним кроком було порiвияния показнитв варiацií вибiрок iз використанням /-критерда Ст'юдента та ^-крите-рда Фтера для падтвердження нульово! гiпотези щодо рiзницi вибiрок утворе-них ЕОГ деревосташв.
Для аналiзу використано метод деревоподiбноí кластеризации який зас-тосовують шд час формування кластерiв вщтнносп або вiдстаней мiж об'екта-ми. Найбшьш прямий шлях обчислення вщстаней мiж об'ектами в багатовишр-ному просторi полягае в обчисленнi "Евклщових вiдстаней" (та 'х квадратав). Необидно зауважити, що "Евклiдова вiдстань" 0 ц квадрат) обчислюеться за початковими, а не за стандартизованими (вирiвняними) даними. "Евклiдова вщ-стань" розраховуеться як проста геометрична вiдстань у багатовимрному прос-торi за формулою [30]
Як правило об'еднання використано метод Варда, який застосовуе дис-персшний аналiз для оцiнювания вщсташ мiж кластерами. Цей метод мiнiмiзуе суму квадратiв рiзницi значень показника для будь-яких двох кластерiв, ят мо-жуть бути сформованi на кожному крощ. Кластеризацда здiйснено за се-редньою висотою, дiаметром та запасом деревосташв.
Для ялинниюв у ТЛУ С2-С3 за результатами кластеризацп за середнiми значеннями висоти, дiаметра та запасу утворено два кластери, а в ТЛУ Б2-Б3 -три кластери (рис. 3). У цьому випадку для груп кластер1в за висотою вiдстань мiж I та II групами становить 74,84 одинищ, мiж II та III групами - 71,87 одини-щ, а мiж I та III групами - 144,71 одинищ. За аналопею для букнятв та ялични-кiв як у ТЛУ С2-С3, так i в ТЛУ Б2-Б3 було видiлено по два кластери, на основi яких вiдбулося попередне групування деревостанв у вiдповiдиi ЕОГ.
Для статистичного обгрунтування утворених груп кластер1в за висотою, дiаметром та запасом у межах видшених ТЛУ здшснено бiометричний аналiз да-них, на основi якого буде прийнято або заперечено гiпотезу щодо об'еднання в ЕОГ прсью деревостани дослщжуваних порiд iз врахуванням ВД, експозицш та стрiмкостей схил1в, на яких вони розташоваш Для аналiзу у межах видалених груп кластер1в було взято ялинники вiдповiдиих клас1в бошгету, кiлькiсть яких була достатньою для здшснення статистичного аналiзу. Аналiз бюметричних показникiв та розрахунок значущостi !'х рiзницi для деревостанiв вiдповiдних клас1в бонiтету у межах видшених груп кластер1в здшснено за класами вжу для середньо! висоти, дааметра, запасу та кшькосп дерев на 1 га. Порiвнювалися значення у межах однакових клас1в вiку з метою уникнення спотворення результат дослщження у випадку iстотноí рiзницi середнього вiку дослiджуваних де-ревостанiв. Для ялинових деревостанiв у ТЛУ С2-С3 проаналiзовано деревостани Iй, I, II та III клаав бонiтету, а у ТЛУ Б2-Бз - !ь, 1а, I та II клас1в бонiтету.
(1)
Пц./300-800/0-10. Щ-С./300-800/0-10. Щ.-3./300-800/0-10.
Ш/300-800/0-10. Ш-С. /300-800/0-10. Ш-3. /300-800/0-10. С /300-800/0-10. 3./300-800/0-10. ГЬ. /300-800/11-25. Щ-С/300-800/11-25. Щ-3./300-800/11-25.
Пи /300-800/11-25. Ш-С./300-800/11-25. Ш-3./300-800/11-25. С./300-800/11-25. 3./300-800/11-25. Пц /300-800/26-50. Щ-С /300-800/26-50. Щ-3./300-800/2650.
Ш/300-800/26-50. Ш-С. /300-800/2650. Ш-3./300-800/2650. С./300-800/26-50. 3./300-800/2650 Щ/801-1099/0-10. Щ-С/801-1099/0-10. Щ.-3./801-1099/0-10.
Ш/801-1099/0-10. Ш-С./801-1099/0-10. Ш-3./801-1099/0-10. С./801-1099 / 0-10. 3./801-1099/0-10. Щ/801-1099/11-25. 1.-С. ■ —
-1099/11-25. -1099/11-25. -1099/11-25 -1099/11-25: -1099/11-25. -1099/11-25. -1099/11-25. -1099/2650. -1099/26-50. -1099/26-50. -1099/26-50. -1099/26-50. -1099/26-50. -1099/2650. -1099/26-50. ц./1100-1600/0-10. II1100-1600/0-10. Щ-3./1100-1600/0-10. Ш/1100-1600/0-10.
- :./1100-1600/0-ю.
3./1100-1600/0-10.
:./1100-1600/0-ю.
3./1100-1600/0-10. Пц./1100-1600/11-25. ГЩ.-С/1100-1600/11-25. Щ-3./1100-1600/11-25 Ш/1100-1600/11-25. Ш-С./1100-1600/11-25 Ш-3./1100-1600/11-25 С./1100-1600/11-25. 3./1100-1600/11-25 Щ/1100-1600/2650. Щ-С/1100-1600/26-50. ГЩ.-3./1100-1600/2650.
Ш/1100-1600/2650. Ш-С./1100-1600/2650 Ш-3./1100-1600/2650. С./1100-1600/26-50 3./1100-1600/26-50:
щ-
Щ-3./80 Па/80 Ш-С./80 Ш-3./80 С/80 3./80 Пд./80 Щ-С/80 • Щ-3./80 Ш/80 Ш-С./80 Ш-3./80 С./80 3./80
"Й
Ш-С. Ш-3.
с.
3.
згаданиx RprnepUB для дepeвocтанiв I клаcy Bky e дocтатньo значними, алe дo II клаcy вiкy icтoтнo змeншyютьcя, пicля 4oro cпocтepiгаeтьcя тeндeнцiя дo зpoc-тання ïxнix значeнь дo V-VI клаcy вiкy з шступним змeншeнням значeнь дo X i вищe клаciв вiкy.
Табл. 1. Бioмempичнi шказники ma poзpaxyнoк знaчyщocmipiзницi cepeдньoï виcomи (м) яли^вux дepeвocmaнiв f класу бoнimemy __eкcпoзицiйнo-opoгpaфiчниx гpyп у ТЛУ C2-C3_
nopw^H^ I ma II
Клас
BiKy
Середне значення
Стандартне вщхилення
I ЕОГ
II ЕОГ
I ЕОГ
II ЕОГ
Кшьюсть ступешв свободи
í-критерш Ст'юдента
Критерш Фiшера
Розраховане значення í-критерда
1,8
1,7
G,44
G,32
28
G,292
55,974
1G,547
3,8
4,G
2,22
2,б7
183
G,325
5,1бЗ
7,3б9
III
12,8
12,7
1,23
1,1б
4G1
G,831
11,4б9
15,425
IV
1б,9
1б,б
1,17
1,31
11G2
3,853
4,875
17,6G2
V
2G,G
2G,1
1,21
1,23
3524
1,91б
12,443
4б,875
VI
22,б
22,7
1,1G
1,14
17б5
1,б27
16,64G
36,G23
VII
25,5
25,3
1,13
1,28
1258
2,G82
7,416
23,091
VIII
27,8
27,6
G,99
1,09
1119
2,121
12,914
2б,б59
IX
29,8
29,9
G,9G
0,92
630
G,G59
17,204
21,73б
X
31,0
31,0
G,95
0,97
5б7
G,429
8,194
1б,2бб
XI
32,2
32,2
1,13
G,84
382
0,192
38,451
19,5б9
XII
33,6
33,1
1,11
G,74
117
1,825
125,415
12,5б9
XIII
34,7
34,3
1,00
1,00
35
1,183
7,1б1
3,922
XIV
35,1
35,0
1,14
1,41
17
0,119
1,989
1,026
XV
35,8
35,0
G,83
G,GG
1,044
2,828
XVI
35,0
35,0
G,GG
G,GG
XVII +
36,3
3б,7
G,47
G,47
1G
0,968
9,GGG
2,449
I
4
5
Висотний 300-800 flianasoH, 801-1099
M Н.р.М 1 1 nn
F 11001вище
Рис. 4. Екcnoзицiйнo-opoгpaфiчнi гpynи ялини eвponeйcькoïу ТЛУ С2-С3 (а)
ma у ТЛУ D2-D3 (б)
Отже, на основ1 статистичного анал1зу под1бност1 ялинових деревосташв I та II ЕОГ можна стверджувати про ктотнкть р1знищ у дисперс1ях виб1рок та подш цих деревосташв у межах видшених експозицшно-орограф1чних груп. Тенденщя до змши значень /-критерда Ст'юдента та .Р-критерда Ф1шера пояс-нюеться зростаючим антропогенним впливом на ялинов1 деревостани у ввдпо-вщних класах вшу, зокрема здшсненням доглядових рубань.
Грунтуючись на здайснених дослщженнях, запропоновано граф1чш моде-л1 експозищйно-орограф1чних груп деревосташв ялини европейсько в ТЛУ С2-С3 та в ТЛУ Б2-Б3 (рис. 4). На рис. 4 у в1дповщних експозицшно-орограф1чних ком1рках субсектор1в характеристик схил1в вказано значения переважаючих клас1в бошгету дослщжуваних деревосташв. Змши значень клас1в боштету для вщповвдних мкцеположень пояснюеться в1дм1нностями тишв грунту в межах одного типу лкорослинних умов та походженням деревостану. Висновки:
1. Зб1льшення площ ялинник1в у тип1 л1сорослинних умов С3 простежено в1д висотного д1апазону 300-800 до 801-1099 та 1100-1600 м н.р.м., де так1 деревостани займають найб1льш1 площ1. Для висотного д1апазону 1100-1600 м н.р.м. ввдзначено зменшення площ ялинник1в у тиш л1сорослинних умов Б3 та збшьшення у В3. У вс1х висотних д1апазонах переважають деревостани, розташоваш на схилах 1з стр1мк1стю 11-25 о. 1з зб1льшенням гшсомет-ричних висот в1д 300 до 1099 м н.р.м. збшьшуються площ1 деревосташв Iй, Iе, 1ь, 1а та I клас1в бон1тету, а 1з зб1льшенням в1д 1100 до 1600 м н.р.м. -зменшуються. Площ1 ялинник1в II 1 нижчих клашв бон1тету зб1льшуються 1з зб1льшенням ппсометричних висот в1д 300 до 1600 м н.р.м.
2. Збшьшення загально'1 площ1 ялинник1в 1з в1дносними повнотами 0,3-0,6 в1д 6,8 до 12,9 % вщбуваегься 1з зб1льшенням ппсометричних висот в1д 300 до 1600 м н.р.м. В1д висотного д1апазону 300-800 до 801-1099 м н.р.м. простежено збшьшення загально'1 площ1 ялинник1в 1з в1дносними повнотами 0,7-0,9 в1д 12,6 до 33,5 %; 1з подальшим п1двищенням висоти н.р.м. до висотного д1апазону 1100-1600 м загальна площа зменшуеться до 24,3 %. Ялинники вищих клас1в бон1тету мають б1льшу в1дносну повноту, пор1вня-но з деревостанами нижчих клас1в. На в1дносну повноту ялинниыв стр1м-к1сть схилу впливае незначно. З1 зб1льшенням висоти н.р.м. збшьшуеться частка головно'1 породи у склад1 ялинник1в.
3. За результатами кластерного анал1зу та математико-статистично'1 оц1нки таксацшних показник1в г1рських ялинник1в у типах лкорослинних умов С2-С3 зд1йснено 1х под1л на дв1 експозиц1йно-орограф1чн1 групи. За результатами анал1зу розподшв площ ялинник1в р1зних клас1в боштету в межах вид1лених експозиц1йно-орограф1чних груп встановлено, що для I експози-цшно-орограф1чно'1 групи середне значення класу бон1тету становить Ia,9, а для II експозицшно-орограф1чно'1 групи - ^3. Для ялинник1в у типах лкорослинних умов В2-Э3 зд1йснено подш на три експозиц1йно-орограф1чн1 групи. Для I експозицшно-орограф1чно1 групи середне значення класу боштету становить Р,1; для II - Р,3; для III - Р,5.
Лiтература
1. Гриник Г.Г. Аналiз впливу змши юнматичних показникв на санiтарний стан ялинових деревосташв в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник, В.В. Пукман // Науковий вюник НЛТУ Ук-раши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.14. - С. 271-285.
2. Гриник Г.Г. Дослiдження впливу орографiчних чинниюв на лiсiвничо-таксацiйнi показ-ники грських ялинникiв (на прикладi деревостанiв ДП "Брустурянське ЛМГ" Закарпатського ОДУЛМГ) / Г.Г. Гриник, Ю.В. Калинюк // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - ^bîb : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.1. - С. 49-56.
3. Гриник Г.Г. Вплив орографiчних чинникiв на товарну структуру гiрських ялинникiв / Г.Г. Гриник, Ю.В. Калинюк // Науковий вгсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.2. - С. 15-21.
4. Гриник Г.Г. Лотничо-таксацшна характеристика ялинових деревосташв Укрщнських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.12. - С. 12-24.
5. Гриник Г.Г. Лiсiвничо-таксацiйнi особливост та динамка складу прських ялинникв Украшсь-ких Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.15. - С. 41-57.
6. Гриник Г.Г. Експозицiйно-орографiчнi моделi мюцеположень оптимально-продуктивних деревосташв ялини европейсько'1 в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 20012. - Вип. 22.9. - С. 19-24.
7. Гриник Г.Г. Порiвняльна характеристика експозицiйно-орографiчних моделей оптимально-продуктивних мюцеположень ялинових, букових i ялицевих деревостанв в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.11. - С. 14-21.
8. Гриник Г.Г. Дослщження впливу орографiчних чинниюв на лiсiвничо-таксацiйнi показ-ники та товарну структуру прських ялинниюв / Г.Г. Гриник // 60-а наук.-техн. конф. проф.-викл. складу, наук. пращвниюв, докторанпв та аспiрантiв за тдсумками наук. дiяльностi у 2010 рощ : тези доп, 4-6 трав. 2011 р. - Львiв, 2011. - C. 40-43.
Гриник Г.Г. Математико-статистическое обоснование выделения эк-спозиционно-орографических групп еловых древостоев Украинских Карпат
Представлены теоретические основы и методические подходы относительно оценивания роста и производительности горных еловых древостоев Украинских Карпат с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения и типов лесорастительных условий.
По результатам исследований установлены особенности динамики основных таксационных показателей горных ельников Украинских Карпат, проанализированы особенности роста с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения, установлены соответствующие тенденции и закономерности. На основе мате-матико-статистического анализа осуществлено деление исследуемых древостоев на эк-спозиционно-орографические группы в типах лесорастительных условий С2-С3 и D2-D3 и представлены они графическую интерпретацию.
Ключевые слова: горные ельники, экспозиционно-орографические группы, производительность, математико-статистичний анализ.
Hrynyk H.H. Mathematic and Statistic Ground to Selection of Expositi-on-Orographic Groups of Spruce Forest Stands of the Ukrainian Carpathians
Theoretical bases and methodical approaches are presented concerning the evaluation of growth and productivity of mountain spruce forest stands of the Ukrainian Carpathians taking into account exposition-orographic descriptions of places of their location and types of forests site conditions. As a result of researches the features of dynamics of basic assessments indexes of mountain spruce forest stands of the Ukrainian Carpathians are set, the features of growth taking into account exposition-orographic descriptions of places of their location are analyzed, the proper tendencies and conformities to the law are set. On the basis of mathematic and statistic analysis, dividing of probed forest stands is carried out by exposition-orograp-hic groups in the types of forest site conditions of C2-C3 and D2-D3; their graphic interpretation is presented.
Key words: mountain spruce forest stands, exposition-orographic groups, productivity, mathematic and statistic analysis.
