CC BY
15
Лiтература
1. Бала О.П. Моделювання прогнозу росту за середньою висотою в штучних дубових наса-дженнях Украши // Науковий вiсник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лвдвництво. - К. : Вид-во НАУ. - 2002. - № 54. - С. 219-224.
2. Прс О.А. Жсовпорядкування : шдручник / О.А. Гiрс, Б.1. Новак, С.М. Кашпор. - К. : Вид-во "Арiстей", 2004. - 384 с.
3. Лакида П.И. Моделирование динамической бонитетной шкалы для сосновых древостоев естественного происхождения Полесья Украины / П.И. Лакида, И. Л. Алексиюк // Сборник научных трудов Института леса НАН Беларуси. - Гомель : Изд-во НАН Беларуси. - 2014. - Вып. 74. - С. 318-325.
4. Лакида П.1. Особливост динамши таксацшних показниюв соснових деревосташв природного походження Полiсся Украши / П.1. Лакида, А.Ю. Терентьев, 1.Л. Алексiюк // Збалансо-ване природокористування : зб. наук. праць. - К. : Вид-во. - 2014. - № 3. - С. 10-15.
5. Лакида П.1. Актуалiзацiя параметров росту штучних дубових деревосташв люостепу Ук-райни : монографiя / П.1. Лакида, О.П. Бала. - Корсунь-Шевченювський : ФОП Павришен-ко В.М., 2012. - 196 с.
6. Лакида П.1. Штучш сосжга деревостани Полiсся Украши - прогноз росту та продуктивном! : монографiя / П.1. Лакида, А.Ю. Тереньев, Р.Д. Василишин. - К. : Вид-во ФОП Майдачен-ко 1.С., 2012. - 171 с.
Алексиюк И.Л., Лакида П.И. Разработка системы актуализации таксационных показателей модальных сосновых древостоев естественного происхождения Полесья Украины
Представлены результаты разработки системы актуализации таксационных показателей модальных сосновых древостоев естественного происхождения Полесья Украины. На основе отношения значений таксационных показателей текущего года к следующему, с использованием моделей хода роста этих древостоев, построены уравнения актуализации средних показателей: высоты, диаметра, участия главной породы в составе яруса и запаса древостоя. Созданная система уравнений позволяет выполнять актуализацию таксационных показателей повыдельной базы данных ВО "Укргослеспроект" при проведении непрерывного лесоустройства.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, модальные древостои, Полесье Украины, система актуализации, модель.
Aleksiyuk I.L., Lakyda P.I. The Development of a System for Actualization of Mensurational Indices of Modal Scots Pine Stands of Natural Origin in Ukrainian Polissya
Some results of the development of a system for actualization of mensurational indices of modal Scots pine stands of natural origin of Ukrainian Polissya are presented. Based on relation of values of mensurational indices in current year to the next one, using growth models for these stands, some equations for the actualization of stand mean height, mean diameter, species stock percentage and growing stock were developed. The developed system of equations allows actualization of mensurational indices of stand-wise database of PA "Ukrderzhlisproekt" during continuous forest inventory.
Key words: Scots pine, modal stands, Ukrainian Polissya, actualisation system, model.
УДК 630 *[5+64+(23)](477.83/86) Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАТИСТИЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ ВИОКРЕМЛЕННЯ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Представлено теоретичш основи та методичш шдходи щодо оцшювання росту та продуктивное^ прських деревосташв ялищ бшо! в Украшських Карпатах iз врахуван-ням екшозищйно-орографiчних характеристик мюць 1хнього розташування та тишв ль
сорослинних умов. За результатами дослщжень проаналiзовано особливост росту гiрських ялицевих деревостанiв з урахуванням експозицiйно-орографiчних характеристик мюць 1хнього розташування, встановлено вiдповiднi тенденцп та закономiрностi. На основi математико-статистичного аналiзу здiйснено подiл дослiджуваних деревоста-нiв на експозицiйно-орографiчнi групи в типах люорослинних умов С2-С3 та Э2-03 та представлено 1х графiчну iнтерпретацiю.
Ключов1 слова: гiрськi деревостани, ялиця бiла, експозицiйно-орографiчнi групи, продуктившсть, математико-статистичний аналiз.
Вступ. Ялицевi Мси Укра'нських Карпат характеризуються високою стшкктю та продуктивнiстю, але зазнали суттево'' трансформаци внаслiдок масового вирубування у другш половинi ХХ ст. Значш витрати та складнiсть 'хнього штучного вщтворення призвели до iстотного скорочення площ та замiни корiнних яличниюв похндними ялинниками. Дослiдження ялицевих деревосташв Укра'нських Карпат здшснювали М.А. Голубець та iн. (1988), 1.1. Молоткова (1965, 1967, 1968), М.П. Петранич (1967), Т.М. Порада (1969, 1990), А.Й. Швиденко (1952, 1966, 1967, 1980), М.П. Горошко та ш. (1998, 2000, 2011), 1.П. Тереля (2000), Т.В. Парпан (2000, 2004). Ялиця бша вимоглива до грунту, але менше шдпадае шд негативш клiматичнi та бiотичнi чинники, що позначаеться на 11 досить високш стiйкостi до вiтровалiв та стовбурових шк1дник1в, порiвняно з ялиною европейською. Продуктивнiсть ялицевих лiсiв в Укра'нських Карпатах, порiвняно з продуктивнiстю букових деревостанiв, е вищою.
Мета дослщження - встановити iстотнiсть сукупного впливу типiв лко-рослинних умов та експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу на так-сацiйнi ознаки ялицевих деревостанiв.
Об'ект дослщження - процеси росту в ялицевих прських деревостанах залежно ввд тишв лiсорослинних умов та експозицiйно-орографiчних характеристик схилiв.
Методи дослщження. Використано лiсiвничi, таксацiйнi та бюметричш методи дослiджень, зокрема - перелжово!' таксацií, поршняльно'' екологií, а та-кож математично'' статистики та математичного моделювання [2, 3]. Теоретична методичнi та експериментальнi дослiдження проведено на засадах системного шдходу з використанням методик, адаптованих з сучасними iнформацiйними технолопями та комп'ютерною технiкою.
Результати дослщження. На типолопчнш основi з урахуванням експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу мкць розташування деревостанiв здшснено аналiз таксацiйних ознак для деревосташв з домiнуванням ялицi бшо1' для 11922 видалш (на основi повидшьно'' бази даних ВО "Укрдержлкпроект", актуально'' станом на 01.01.2004 р.). Результати аналiзу пiдтверджуються дослщженнями, здiйсненими на постiйних i тимчасових пробних площах. Загальна площа дослщжуваних ялицевих деревостанiв становить 58004,1 га iз загальним запасом 19342,45
3
тис. м деревини.
Вшова структура яличнитв вкрай нерiвномiрна: молодняки I класу займають 17,8 %, молодняки II класу - 16,8 %, середньовiковi - 20,9 %, пристит - 14,3 %, стиглi - 26,1 % та перестигМ - 4,2 %. Бiльшiсть ялицевих деревосташв розташоваш у висотному дiапазонi (ВД) 300-800 м н.р.м. - 72,7 %. Зi збшьшенням висоти над ршнем моря плошд ялицевих деревосташв ктотно
зменшyються. Бшьшкть яличниюв ycix ВД pозташованi на сxилаx стpiмкiстю 11-25 0, ^мчому y ВД 3GG-8GG м н^.м. частка деpевостанiв, pозташованиx на сxилаx стpiмкiстю G-1G 0, пеpеважае частку, pозташованиx на сxилаx стpiмкiстю 25-5G 0. У ВД 8G1-1G99 м н^.м. частка яличниюв на сxилаx iз стpiмкiстю 25-5G 0 пеpеважае часткy деpевостанiв, pозташованиx на сxилаx стpiмкiстю G-1G 0.
У ВД 3GG-8GG м н^.м. y ТЛУ С2 знаxодиться G,4 % площ яличниюв, С3 -35,7 %, D2 - G,1 %, D3 - 36,4 %; y ВД 8G1-1G99 м н^.м.: С2 - G,1 %, С3 - 18,G %, D3_8,2 %; y ВД 11GG-135G м н.p.м.: С3 - G,7 %, D3 - G,1 %. Найбiльшi площi y ВД 3GG-8GG м н^.м займають деpевостани I класy бонiтетy (41,5 %), Ia (17,8 %), II (3,9 %) та Ib (1,8 %); y ВД 8G1-1G99 м н^.м. - I (15,9 %), Ia (5,3 %) та II (3,9 %); y ВД 11GG-135G м н^.м. - I (G,5 %), II (G,2 %) та Ia (G,1 %).
Деpевостани I класy бонiтетy y вiдносниx показникаx займають пpактично однаковi площi y всix ВД; плошд деpевостанiв III класy бонiтетy ввд ВД 3GG-8GG до 8G1-1G99 м н^.м. збшьшуються, а з подальшим пiдияттям yгоpy - зменшyються; плошд деpевостанiв Ia та Ib клаав бонiтетy зi збшьшенням висоти н^.м. зменшуються, а плошi деpевостанiв II, IV та V класш бонiтетy збшьшуються. Iз збiльшенням гiпсометpичноï висоти (ГВ) вiдноснi плошi ялицевт деpевостанiв повнотою G,6-G,8 y межаx ВД змшюються незначно. Для деpевостанiв повнотою G,3-G,5 частка площ яличникiв ввд ВД 3GG-8GG до 8G1-1G99 м н^.м. зменшyеться, пiсля чого - збiльшyеться до ВД 11GG-135G м н^.м.; для деpевостанiв з повнотами G,9-1,G пpостежено звоpотнy тенденщю.
!з пiдвишениям над piвнем моpя для яличнитв пpостежено зменшення площ, ^оте ïxиi вiдносна повнота та клас бонiтетy змiнюються не сyттево. У цьому випадкy, на piст яличнитв iстотнiший вплив мае стpiмкiсть ск^в -кpашими yмовами для pостy яличникiв вiдзначено сxили стpiмкiстю 11 -25 0 та 25-5G 0, пpичомy бiльшiсть деpевостанiв iз вищими таксацшними показниками зосеpедженi саме на сxилаx стpiмкiстю 11-25 0.
Для встановлення iстотностi сукупного впливу типiв лiсоpослинниx Умов та експозицiйно-оpогpафiчниx xаpактеpистик pельефy на таксацшш озна-ки ялицевиx деpевостанiв здшснено наступне гpyпyвания та стpатифiкацiю де-pевостанiв у початковi гpyпи у rarnx лiсоpослинниx умов (ТЛУ) С2-С3 i в ТЛУ D2-D3 у межаx гpyп вiкy та за належнктю мiсць pозташyвания деpевостанiв до ВД: ввд 3GG до 8GG м н^.м, вiд 8G1 до 1G99 м н^.м., та ввд 11GG до 135G м н^.м; за експозищями сxилiв: сидш (Cx.), пiвденно-сxiднi (Пд.-Cx), пiвденнi (Пд.), пiвденно-заxiднi (Пд.-Зx.), заxiднi (3x.), пiвнiчно-заxiднi (Пн.-Зx.), пiвнiчнi (Пн.) та ^вычно-сидт (Пн.-Cx.); за стpiмкiстю сxилiв: ввд G до 1G 0, ввд 11 до 25 0, ввд 26 до 5G 0 [2-4].
Деpевостани згpyповано у вiдповiднi початковi або виxiднi пiдгpyпи для подальшого включення до бiльшиx експозицiйно-оpогpафiчниx ^уп, якi xаpак-теpизyються однаковими або близькими особливостями динамши таксацiйниx показнитв деpевостанiв дослiджyваниx поpiд, якi з метою об'еднання були шд-даш кластеpномy аналiзy з наступним опpацюванням методами математично!' статистики, зокpема з викоpистанням /-^ш^да Ст'юдента ощнено piзницю мiж сеpеднiми значеннями окpемиx вибipок на ^р^вш, який пpедставляе собою ощнену мipy впевненостi у вipностi статистичного значення. Наступним кpо-
ком 6уло поpiвняння покaзникiв вapiaцiï вибipок iз викоpистaниям t-кpитеpiю Ст'юдента та F-кpитеpiю Фiшеpa для пiдтвеpджения нульово!' гшотези щодо piзницi вибipок yтвоpениx ЕОГ деpевостaнiв.
Для aнaлiзy викоpистaно метод деpевоподiбноï клaстеpизaцiï, який зас-тосовують пiд час фоpмyвaния клaстеpiв вiдмiнностi або вiдстaней мiж об'екта-ми. Найбшьш пpямий шл^ обчислення ввдстаней мiж об'ектами в бaгaтовимip-ному пpостоpi полягае в обчисленнi "Евкладовик вiдстaней" (та ïx квaдpaтiв). Тpебa зауважити, що "Евклiдовa вiдстaнь" (i ïï квaдpaт) обчислюеться за почат-ковими, а не за стaндapтизовaними (виpiвияними) даними. "Евклiдовa вiдстaнь" pозpaxовyеться як пpостa геометpичнa вiдстaнь y бaгaтовимipномy пpостоpi за фоpмyлою
Як пpaвило об'еднання викоpистaно метод Вapдa, який застосовуе дис-пеpсiйний aнaлiз для оцiнювaния вiдстaнi мiж клaстеpaми. Цей метод мiнiмiзyе суму ква^а^в piзницi значень показника для будь-як^ двоx клaстеpiв, яш мо-жуть бути сфоpмовaнi на кожному ^ощ. Клaстеpизaцiю здiйснено за такими таксацшними показниками деpевостaнiв: сеpедия висота, сеpеднiй дiaметp i запас на 1 га. Для ^^ладу, наведено гpaфiчнy iнтеpпpетaцiю отpимaниx клaстеpiв для ялицевж деpевостaнiв y ТЛУ С2-С3 фис. 1).
У типax лiсоpослинниx умов С2-С3 для яличникiв виокpемлено дв експозицiйно-оpогpaфiчнi гpyпи та для поpiвняння вiдiбpaно деpевостaни Ia, I, II та III клаав бонiтетy, a y ТЛУ D2-D3 - також дв ЕОГ, y якиx для поpiвияльного aнaлiзy вiдiбpaно деpевостaни Ib, Ia, I та II клаав бонiтетy.
Для ялицевиx деpевостaнiв y ТЛУ С2-С3 I та II ЕОГ встановлено незначну piзницю мiж сеpеднiми значеннями дослiджyвaниx покaзникiв y межax III-VII клас1в вiкy деякж деpевостaнiв Ia, I та II клас1в бонiтетy, яка оцiненa значенням t-кpитеpiю Ст'юдента, яке наближене або незначно пеpевищyе кpитичне. У pештi випaдкiв piзницю сеpеднix значень дослiджyвaниx покaзникiв за значенням t-кpитеpiю ощнено як неiстотнy на S % та 1 %-му piвняx значимосп (табл.). Разом з тим pозpaxовaнi значення t-кpитеpiю Ст'юдента та ^-^m^pro Фiшеpa свiдчaть пpо ктотну piзницю вибipок y межax деpевостaнiв I та II ЕОГ. Значення кpитеpiïв iстотно пеpевищyють кpитичне навиь на piвнi знaчимостi 0,1 %.
У типax лiсоpослинниx умов D2-D3 яличники xapaктеpизyються близькiстю сеpеднix значень дослiджyвaниx покaзникiв, що пiдтвеpджyеться значенням t^prn^pro Ст'юдента, яке не пеpевищyе кpитичного значення. У деpевостaнax Ib, Ia, I та II клаав бонiтетy I та II ЕОГ пеpевищення кpитичного значення t-кpитеpiю Ст'юдента тpaпляеться piдко та мае несистемний xapaктеp. Водночас pозpaxовaнi значення t^rn^pm Ст'юдента та ^-^m^pro Фiшеpa ктотно пеpевищyють кpитичне значення як на S %, так i на 0,1 %-му piвняx знaчимостi, що свдаить пpо iстотиy piзницю вибipок y дослiджyвaниx деpевостaнax за визначеними показниками.
(1)
to 00
Вистань об'еднання
Пд./ 300-800 / 0-10 Пд.-С./300-800/ 0-10 Пд.-З./300-800/0-10 Пн./300-800/0-10 Пн.-С./ 300-800 /0-10 Пн.-З./300-800/ 0-10 С./300-800/ 0-10 3./300-800/0-10 Пд./300-800 / 11-25 Пд.-С./300-800/ 11-25 Пд.-З./300-800 / 11-25 Пн./300-800 / 11-25 Пн.-С./300-800 / 11-25 Пн.-З./300-800 / 11-25 С./300-800 / 11-25 3./300-800/ 11-25 Пд./300-800/26-50 Пд.-С./300-800/26-50 Пд.-З./300-800/26-50 Пн./300-800/26-50 Пн.-С./300-800/26-50 а Пн.-З./ 300-800 /26-50 • С./300-800/26-50
\ 3. / 300-800 / 26-50
\ Пд. / 801-! Пд.-С./801-Г Пд.-З./801-- Пн./801-; Пн.-С./801-\ Пн.-З./801-\ С. / 801-
; 3./801-
¡ Пд. / 801-: Пд.-С./801-, Пд.-З. / 801-Пн. / 801-Г Пн.-С./801-I Пн.-З. / 801-С. / 801-! 3./801-Пд. / 801— < Пд.-С./801-Î Пд.-З./801-5 Пн./801-; Пн.-С./801-° Пн.-З. / 801-С./801-3./801 Пд. / 1100-1350/0-10 Пд.-С. / 1100-1350/0-10 Пд.-З./ 1100-1350/0-10 Пн. / 1100-1350/0-10 Пн.-С./ 1100-1350/ 0-10 Пн.-З. / 1100-1350/0-10 С./1100-1350/0-10 3./ 1100-1350/ 0-10 Пд. / 1100-1350 / 11-25 Пн.-С. / 1100-1350/ 11-25 С. / 1100-1350 / 11-25 Пд.-С./ 1100-1350 / 11-25 Пд.-З. / 1100-1350/ 11-25 Пн./ 1100-1350 / 11-25 Пн.-З. / 1100-1350 / 11-25 3./ 1100-1350/ 11-25 Пд.-С./ 1100-1350/26-50 Пд.-З./ 1100-1350/26-50 Пн.-З. / 1100-1350/26-50
Пд./300-800/0-10. Пд.-С./300-800/0-10 Пд.-З./300-800/0-10 Пн./300-800/0-10 Пн.-С./300-800/0-10 Пн.-З./300-800/0-10 С./300-800/0-10 3./300-800/0-10 Пд./ 300-800/ 11-25. Пд.-С./300-800/ 11-25 Пд.-З./300-800/ 11-25.
Пн./300-800/ 11-25 Пн.-С./300-800 / 11-25' Пн.-З./ 300-800/ 11-25 С./ 300-800/ 11-25 3./300-800/ 11-25 Пд./300-800/26-50 Пд.-С./300-800/26-50. Пд.-З./300-800/26-50 Пн./300-800/26-50. Пн.-С./300-800/26-50. Пн.-З./300-800/26-50. С./300-800/26-50 3./300-800/26-50 Пд./801-1099/0-10 Пд.-С./801-1099/0-10. Пд.-З./801-1099/0-10 Пн /801-1099/0-10. Пн.-С./801-1099/0-10 Пн.-З./ 801-1099/0-10. С./801-1099/0-10. 3./801-1099/0-10 Пд./ 801-1099/ 11-25. Пд.-С./801-1099/ 11-25. Пд.-З./801-1099/ 11-25.
Пн./801-1099/ 11-25 Пн.-С./801-1099/ 11-25. Пн.-З./ 801-1099/ 11-25. С./ 801-1099/ 11-25. 3./801-1099/ 11-25 Пд./ 801-1099/26-50. Пд.-С./801-1099/26-50. Пд.-З./801-1099/26-50.
Пн./801-1099/26-50. Пн.-С./801-1099/26-50. Пн.-З./ 801-1099/26-50 С./ 801-1099/26-50. 3./801-1099/26-50. Пд. / 1100-1350/0-10. Пд.-С./ 1100-1350/0-10. Пд.-З. / 1100-1350/0-10.
Пн./ 1100-1350/0-10. Пн.-С. / 1100-1350/0-10. Пн.-З. / 1100-1350/0-10. С. / 1100-1350/0-10. 3./ 1100-1350/0-10 Пд. / 1100-1350/ 11-25. Пн.-С. / 1100-1350/ 11-25.
С. / 1100-1350/ 11-25 Пд.-С./ 1100-1350/ 11-25. Пд.-З. / 1100-1350/ 11-25 Пн./ 1100-1350/ 11-25. Пн.-З. / 1100-1350/ 11-25.
3./ 1100-1350/ 11-25. Пд.-С./ 1100-1350/26-50. Пд.-З. / 1100-1350/26-50. Пн.-З. / 1100-1350/26-50,
Пд./300-800/0-10" Пд.-С. /300-800/ 0-10 Пд.-З./300-800/0-10] Пн./300-800/0-10 Пн.-С./300-800/0-10' Пн.-З./300-800/0-10' С./300-800/0-10 3./300-800/0-10' Пд./300-800/ 11-25 Пд.-С. / 300-800 / 11-25" Пд.-З./300-800/ 11-25!
Пн./300-800/ 11-25 Пн.-С./300-800 / 11-25' Пн.-З./300-800/ 11-25 С./300-800/ 11-25' 3. / 300-800 / 11-25" Пд. / 300-800 / 26-50 Пд.-С./300-800/26-50' Пд.-З./300-800/26-50 Пн./300-800/26-50' Пн.-С./300-800/26-50 Пн.-З./300-800/26-50 С. / 300-800 / 26-50 3./300-800/26-50 Пд./ 801-1099/0-10' Пд.-С./801-1099/0-10' Пд.-З./801-1099/0-10 Пн./801-1099/0-10 Пн.-С./801-1099/0-10 Пн.-З./ 801-1099/0-10 С./ 801-1099/0-Ю1 3./801-1099/0-10 Пд./801-1099/ 11-25 Пд.-С./801-1099/ 11-25 Пд.-З./801-1099/ 11-25 Пн./801-1099/ 11-25 Пн.-С./801-1099/ 11-25" Пн.-З./801-1099/ 11-25 С./801-1099/ 11-25 3./801-1099/ 11-25' Пд./ 801-1099/26-50' Пд.-С./801-1099/26-50} Пд.-З./801-1099/26-50!
Пн./801-1099/26-50 Пн.-С./801-1099/26-50 Пн.-З./ 801-1099/26-50 С./801-1099/26-50 3./801-1099/26-50 Пд./ 1100-1350/0-10 Пд.-С./ 1100-1350/0-10. Пд.-З./ 1100-1350/0-10.
Пн./ 1100-1350/0-10 Пн.-С./ 1100-1350/0-10. Пн.-З. / 1100-1350/0-10 С./ 1100-1350/0-10. 3./ 1100-1350/0-10 Пд./ 1100-1350/ 11-25 Пн.-С. / 1100-1350/ 11-25 С./ 1100-1350/ 11-25" Пд.-С./ 1100-1350/ 11-25; Пд.-З./ 1100-1350/ 11-25 Пн./ 1100-1350/ 11-25 Пн.-З. / 1100-1350/ 11-25.
3./ 1100-1350/ 11-25 Пд.-С./ 1100-1350/26-50 Пд.-З./ 1100-1350/26-50. Пн.-З. / 1100-1350/26-50
Табл. Бюметричм показники тарозрахунок значущост1 рiзницi порiвняння середньо'1 висоти (м) ялицевих деревосташв I класу боштету I та II _експозицiйно-орографiчних груп у ТЛУ С2-С3, м
Клас вжу Середне значення Стандартне вщхилення Ктьюсть ступешв свободи р-рь вень /-критерш Ст'юдента Критерш Фшера Розраховане значення /-критерш
I ЕОГ II ЕОГ I ЕОГ II ЕОГ
III 2,3 1,7 1,17 0,29 110 0,00 3,363 417,021 94,692
IV 4,8 4,4 2,30 2,49 433 0,00 1,617 0,945 0,418
V 10,5 10,0 1,34 1,13 305 0,00 2,442 34,605 17,455
VI 14,5 13,8 1,15 1,27 234 0,00 3,866 8,387 10,533
VII 17,6 17,2 1,11 1,06 260 0,00 2,052 48,641 17,139
VIII 20,2 19,6 0,92 0,80 225 0,00 2,815 127,593 17,786
IX 22,8 22,4 1,23 0,95 197 0,00 1,594 133,977 16,617
X 24,8 24,6 1,05 1,01 311 0,00 1,342 57,292 19,175
XI 26,5 27,1 1,17 1,17 400 0,00 3,282 29,271 19,508
XII 28,1 28,2 0,99 0,95 347 0,00 0,849 12,198 14,649
XIII 29,1 29,6 0,99 0,89 363 0,00 4,384 4,921 10,177
XIV 30,4 30,3 0,87 0,79 203 0,00 0,413 1,832 3,029
XV 30,8 31,4 0,90 1,17 121 0,00 2,950 0,850 0,616
XVI 31,5 31,9 1,08 1,12 107 0,00 2,033 0,831 0,684
XVII + 32,0 32,5 1,04 0,85 24 0,00 1,156 4,243 2,452
включе Треба н до ] зазнат ЕОГ, ити, вiдрiзн що у яються ТЛУ 1 [ вщ дер С2-С евос 5 та Б2-Б3 я гашв II ЕО1 Iлицевi } та перев еревостани $ажають 1х л
росл за бшьшютю таксацшних показниюв (рис. 2). Таким чином, можна констатувати про доцшьшсть здшснення моделювання основних таксацшних показниюв окремо для деревосташв вiдповiдних класiв бонiтету у виокремлених експозицiйно-орографiчних групах. На рис. 2 у вщповщних експозицiйно-орографiчних комiрках субсекторiв характеристик схилiв вказано значення переважаючих класiв бонiтету дослiджуваних ялицевих деревосташв.
Рис. 2. Графiчнi моделi ЕОГ та м^церозташування оптимально-продуктивних ялицевих деревосташв у ТЛУ С2-С3 (а) та В2ГБ3 (б)
У ТЛУ С2-С3 мюце розташування оптимально-продуктивних деревосташв дослщжуваних порщ, як правило, вщповщають межам I ЕОГ.
Змiни значень клаав бонiтету для вiдповiдних мкць розташування пояснюеться вiдмiнностями типiв Грунту в межах одного типу лкорослинних умов i походженням деревостану. З огляду на бiоекологiчнi особливостi ялищ бшо! оптимально-продуктивнi ялицевi деревостани у ТЛУ Б2-Б3 також розташованi в межах I ЕОГ.
Висновки. Для модальних гiрських ялицевих деревостанiв у ТЛУ С2-С3 здiйснено подш на двi ЕОГ. Встановлено, що для I ЕОГ середне значения класу бонiтету становить 1,1, а для II ЕОГ - 1,5. Частка ялицевих деревосташв I i вищих класш бонiтету для I ЕОГ становить 77,3 %, а для II ЕОГ - 34,8 %. Для деревосташв у ТЛУ Б2-Б3 здшснено подш також на дш ЕОГ. Встановлено, що для I ЕОГ середне значення класу боштету становить Р,7; для II ЕОГ - ^0. Частка ялицевих деревосташв I i вищих клаав бонiтету для I ЕОГ становить 91,4 %, для II ЕОГ - 55,4 %.
Ялицевi деревостани !а класу бонiтету обох ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та !ь класу бонiтету так само обох ЕОГ у ТЛУ Б2-Б3 характеризуются найвищими значеннями середньо! висоти та вщносно!' повноти деревостанш. Максимальнi значення середнього дiаметра характернi для деревосташв !ь класу бонiтету обох ЕОГ у ТЛУ Б2-Б3. Деревостани !а класу бонiтету обох ЕОГ у ТЛУ Б2-Б3 переважають деревостани аналопчного класу бонiтету у ТЛУ С2-С3 у ростi за дiаметром. Найвищi значення абсолютно!' повноти та загального запасу у ТЛУ Б2-Б3 вiдзначено для деревостанв Iь класу боштету обох ЕОГ, а у ТЛУ С2-С3 -!а класу боштету. Потрiбно зауважити, що деревостани !а класу бонiтету у ТЛУ С2-С3 переважають у значеннях загального запасу деревостани у ТЛУ Б2-Б3.
Лггература
1. Гриник Г. Г. Лвдвничо-таксацшш характеристика ялицевих деревосташв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г. Г. Гриник // Науковий вiсник НЛТУ Украши. -2011. - Вип. 21.13. - С. 17-28.
2. Гриник Г. Г. Жсшничо-таксацшш особливост та динамжа складу гiрських яличниюв Украшських Карпат / Г. Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 12-27.
3. Гриник Г. Г. Експозицшио-орографiчнi моделi оптимально-продуктивних мюце-положень деревостанв ялицi бшо! в Украшських Карпатах / Г. Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 14-19.
4. Гриник Г. Г. Ялиця бша в Украшських Карпатах - експозицшио-орографiчm моделi оптимально-продуктивних мюцеположень деревостанв / Г. Г. Гриник // II Мiжиар. наук.-практ. конф. "Стан природних ресурс1в, перспективи 1х збереження та вiдтворения", 11-13 жовт. 2012 р. : матер. конф. - Дрогобич, 2012. - С. 49-51.
Гриник Г.Г. Статистическое обоснование особенностей выделения экспозиционно-орографических групп пихтовых древостоев Украинских Карпат
Представлены теоретические основы и методические подходы относительно оценки роста и производительности горных пихтовых древостоев Украинских Карпат с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения и типов лесорастительных условий. По результатам исследований проанализированы особенности роста горных пихтовых древостоев с учетом экспозиционно-орографических характеристик мест их расположения, установлены соответствующие тенденции и закономерности. На основе математико-статистического анализа исследуемые древостои распределены на экспозиционно-орографические группы в типах лесорастительных условий С2-С3 и Э2-03 и представлена их графическая интерпретация.
Ключевые слова: горные древостой пихты белой, экспозиционно-орографические группы, производительность, математико-статистичний анализ.
Hrynyk H.H. Statistic Ground to Selection of Exposition-Orographic Groups of Silver Fir Forest Stands of the Ukrainian Carpathians
Theoretical bases and methodical approaches are presented concerning the evaluation of growth and productivity of mountain silver fir forest stands of the Ukrainian Carpathians taking into account exposition-orographic descriptions of places of their location and types of forests site conditions. As a result of researches the features of growth taking of mountain silver fir forest stands into account exposition-orographic descriptions of places of their location are analyzed, the proper tendencies and conformities to the law are set. On the basis of mathematic and statistic analysis, dividing of probed forest stands is carried out by expositi-on-orographic groups in the types of forest site conditions of C2-C3 and D2-D3; their graphic interpretation is presented.
Key words: mountain silver fir forest stands, exposition-orographic groups, productivity, mathematic and statistic analysis.
УДК 630*53 Докторант А.М. Бтоус1, канд. с.-г. наук -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
СТРУКТУРА ДЕПОНОВАНОГО ВУГЛЕЦЮ ВГЛЬХОВИХ Л1С1В УКРАШСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Представлено результати дослщження депонованого вуглецю в компонентах фь томаси i мортмаси вшьхових насаджень Украшського Полюся. Розроблено математичш моделi фггомаси стовбургв у кор^ гшок у кор^ шдлюку i тдросту, живого надгрунтово-го покриву та мортмаси сухостою, деревно! ламаш, опаду грубих гшок i шдстилки. Встановлено особливост структури депонованого вуглецю надземно! рослинно! бюма-си вшьхових насаджень. У молодняках Alnus glutinosa Gaerth. 81 % депонованого вуглецю мiститься у фтомас та 19 % - у мортмас насаджень. У стиглих вшьхових наса-дженнях частка депонованого вуглецю в компонентах ф^омаси зростае до 88 %.
Ключовi слова: вуглець, вiльха (Alnus glutinosa Gaerth.), фтмаса, мортмаса, стовбур, гшки, листя, пiдлiсок, живий надгрунтовий покрив, сухостой, деревна ламань, пiдстилка.
Вступ. Пом'якшення наслiдкiв глобальних 3míh клшату та прогнозуван-ня стану бюсфери вимагае реалiзацií системи iнвентаризацií парникових ra3ÍB, зокрема вуглецю. Експериментальна оцшка депонованого вуглецю та досль дження особливостей його динамiки в екосистемах дае змогу сформувати пер-винну довiдково-iнформацiйну базу для визначення бюджету вуглецю та змен-шити невизначешсть експертних оцiнок обсягiв поглинання та емiсií вуглекис-лого газу. Рiзноманiття лiсових формацiй, передусш за продуктивнктю, зумов-люе необхiднiсть здайснення масштабно!' та надзвичайно трудомiсткоí дослiдноí роботи для розроблення нормативно-iнформацiйного забезпечення ощнювання депонованого вуглецю насадженнями основних лiсотвiрних порiд Украши.
Встановлення обсягу депонованого вуглецю в компонентах фиомаси i мортмаси вшьхових насаджень мае ключове значения для швентаризацц погли-нутого вуглецю з атмосфери лiсовими фггоценозами у коитекстi виконання мiжнародних домовленостей щодо змiн клiмату. У середньому в фггомаш рос-
1 Наук. консультант: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
