CC BY
26
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630 *[5+64](477.83/86) Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДИНАМ1КА ОСНОВНИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В МОДАЛЬНИХ БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В Р1ЗНИХ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розроблен моделi росту у висоту та за дiаметром, моделi динамши вщносно! та абсолютно! повнот деревосташв i загальних запасiв для модальних букових гiрських дере-востанш рiзних класiв бонiтету адекватно описують особливостi росту в межах видше-них експозицiйно-орографiчних груп (ЕОГ) та у типах люорослинних умов (ТЛУ) С2-С3 i D2-D3. Коефiцieнти рiвнянь регресн визначено i3 вiдповiдною точшстю.
Для букових деревостанiв максимальними значениями середньо! висоти деревоста-нiв характеризуються деревостани Ia класу бонiтету обох груп тишв лiсорослинних умов (ТЛУ) I та II ЕОГ. Особливост динамши вщносно! повноти е аналопчними - максималь-нi значення показника вiдзначено так само для деревосташв Ia класу боштету. Макси-мальш значення решти таксацiйних показникiв дослщжуваних деревостанiв у ТЛУ С2-С3 та у ТЛУ D2-D3 та I i II ЕОГ так само вщзначено у деревостанах Ia класу боштету.
Ключовi слова: прсью модальш буковi деревостани, експозицiйно-орографiчнi групи, таксацiйнi показники, динамiка таксацшних ознак.
Вступ. За результатами аналiзу попередшх дослiджень [2, 10], оптималь-hí умови для росту бука формуються у свiжих та вологих пгротопах поясу букових лiсiв. Тут ростуть одно- i багатоярусш насадження I-Ia класiв бонiтету. За ан^зом росту та структури деревостанiв, здшсненим у середньому поясi букових мшаних лiсiв, можна узагальнити, що до складу деревостанiв переважно входять кiлька деревних порiд. Дослiджено, що в нижнш частинi цього поясу на висоп 600-800 м н.р.м. переважають ялицево-буковi деревостани, а на висотах понад 800 м н.р.м. формуються ялицево-буково-ялиновi деревостани [2, 10]. Во-лога ялицева та ялиново-ялицева бучина, волога чиста субучина, волога букова яличина i суяличина, волога ялиново-букова яличина та суяличина переважають у нижнш частиш поясу. Встановлено, що продуктившсть букових деревосташв ктотно залежить вiд дiапазону висотного розташування [1]. Найбiльш продук-тивН буковi деревостани формуються в межах швшчного макросхилу Карпат на висотах вщ 700-750 до 900 м н.р.м. та ввдносно глибоких грунтах. Починаючи вiд висот понад 1000 м н.р.м., продуктившсть букових деревосташв поступово знижуеться [1, 7, 10, 11].
Дослщження таксащйно1 структури, росту та продуктивной букових ль сш в умовах заходу Украши розглянуто у роботах П С. Каплуновського [7], П.1. Молоткова [10, 11], О.О. Фел1ва [13], 1С. Iлькiва [5], С.1. Миклуша [9], Ю.Й. Каганяка [6], С.1. Гайчука та О. А. Прса [1], В.М. Куриляка [8] та íh. Бшь-шiсть автор1в акцентують увагу, що у прських умовах формуються високопро-дуктивнi буковi деревостани, але у сво1х дослщженнях послуговуються або тшь-ки типолопчними принципами групування експериментального матерiалу, або
суто таксацшними. Зважаючи на особливосп сукупного комплексного впливу як тишв лкорослинних умов, так i особливостей характеристик схил1в, у роботах [3, 4] за результатами статистичного та кластерного ан^зш таксацiйних показ-никiв у межах груп типiв лiсорослинних умов видшено експозицiйно-орографiч-нi групи. Однак, незважаючи на значний обсяг попереднiх дослщжень, на сьогоднi актуальним е розроблення регресiйних моделей динамiки основних так-сацiйних ознак модельних букових деревосташв Украшських Карпат у межах видшених експозицiйно-орографiчних груп.
Мета дослщження - здшснити моделювання основних таксацшних по-казникiв модальних букових деревостанiв рiзних експозицiйно-орографiчних груп (ЕОГ) Украшських Карпат.
Обсяг дослщного матер1алу. Для до^дження та моделювання динамiки таксацiйних ознак модальних букових деревосташв використано матерiали 60 стащонарних та тимчасових пробних площ. Зокрема, пробнi площi закладено у штучних i природних букових деревостанах на територп Львiвськоí обл. -20 шт., 1вано-Франтвсько1 - 22 шт., Закарпатсько1 - 16 шт. та Чершвецько1 -20 шт. База пробних площ охоплюе модальш буковi деревостани вiд молодняюв до стиглих насаджень (вiд II до XII клаав вжу); значний дiапазон дiаметрiв стов-бурiв - ввд 4 до 56 ступеня товщини; значний дiапазон середнiх висот - ввд 2 до 30 м. Середшй клас бонiтету для букових деревосташв у ТЛУ D2-D3 становить Ia,9, для ТЛУ С2-С3 - I,4. У дослiдженнях також використано доповнений та зве-рифжований варiант повидiльноí бази, актуально1 станом на 01.01.2004 р. За ма-терiалами бази даних, у прських умовах Украшських Карпат деревостани з пе-реважанням бука лiсового (30 % i бiльше за запасом) зростають у 51787 таксацшних видiлах та займають площу 365857,7 га.
Методика дослвдження. Вiдiбрано максимально продуктивш модальнi буковi деревостани в межах груп тишв лiсорослинних умов iз групуванням за принципом максимальних значень клас1в бонiтету та ввдносно1 повноти iз враху-ванням експозицiйно-орографiчних характеристик рельефу мiсць розташування деревосташв.
Групування деревостанiв зддйснено у типах лкорослинних умов (ТЛУ) С2-С3 та в ТЛУ D2-D3 у межах груп вжу та за належнктю мiсць розташування де-ревостан1в до висотного дiапазону (ВД): вiд 300 до 800 м н.р.м, ввд 801 до 1099 м н.р.м., та вщ 1100 до 1400 м н.р.м; за експозищями схилiв: схiднi (Сх.), п1вденно-схiднi (Пд.-Сх), швденш (Пд.), пiвденно-захiднi (Пд.-Зх.), захвдш (Зх.), пiвнiчно-захiднi (Пн.-Зх.), швнiчнi (Пн.) та пiвнiчно-схiднi (Пн.-Сх.); за стршкктю схил1в: вiд 0 до 10 о, вiд 11 до 25 о, вiд 26 до 50 0 [3, 4].
Як у ТЛУ С2-С3 , так i у D2-D3 мiсцеположення оптимально-продуктивних де-ревостан1в вiдповiдають межам I ЕОГ. Зважаючи на здшснену кластеризапдю та ста-тистичний аналiз згрупованих ряддв деревостан1в за експозипiйно-орографiчними особливостями рельефу, впддлення експозипiйно-орографiчних груп здшснено у ТЛУ С2-С3 та у D2-D3 за трьома диапазонами висот [3, 4]. У вибраних пгротрофото-пах умови зростання букняк1в е оптимальними з погляду продуктпвност!, тому опти-мально-продуктивнi деревостани тут розповсюджеш широко.
Встановлено, що буковi деревостани I ЕОГ у ТЛУ C2-C3 зосереджеш: на схи-лах уах експозицдй у висотному дiапазонi 300-800 м н.р.м.; на схилах стршшстю до
10 уах експозицш, на швденних, шеденно-захадних, захвдних, п1вн1чно-зах1дних, п1вн1чних, п1вн1чно-сх1дних та схвдних схилах стр1мкктю 11 -25 0, на швденно-захвд-них, захадних та п1вн1чно-зах1дних схилах 1з стрямкктю 26-50 0 у висотному даапазон 801-1099 м н.р.м.; на швшчно-захвдних схилах стр1мкютю до 10 0 у висотному даапазош 1100-1400 м н.р.м. Решту дослвджуваних деревостанв у цих ТЛУ ввднесено до II ЕОГ.
Разом з тим, буков1 деревостани I ЕОГ у ТЛУ Б2-Б3 зосереджеш: на схилах ус1х експозицш у висотних диапазонах 300-800 та 801-1099 м н.р.м.; на схилах стр1м-кктю до 10 0 твн1чних, п1вн1чно-сх1дних, схвдних, швденно-схвдних, швденних, пв-денно-захвдних та захвдних експозицш, на схилах стр1мкктю 11 -25 0 схвдних та шв-денних експозицш та на схилах стр1мкктю 26-50 0 швденних експозицш. Решту дослвджуваних деревостанв у цих ТЛУ ввднесено до II ЕОГ.
Пвд час моделювання для дослвджуваних таксацшних показниюв врахова-но таю умови. Для репону проведено усереднення форми кривих, яш описують динамжу середньо!' висоти. Базовою взято середню висоту у 100-р1чному вщ, яку вираховують на основ1 бошгетно1 шкали М.М. Орлова [12]. Моделювання реаль зовано з анал1тичного опису динамжи середньо!' висоти, яку описано р1внянням
( ш(4) V2
Н = Н Б
даи-а -ш ( 4б )
(1)
Б
де: Н - середня висота деревостану, м; НБ - базисна висота деревостану у вшд 100 роюв, м; 4, - вк деревостану, ротв; АБ - базисний вш деревостану у 100 роив, роюв; а0... а - значения коефщкштв ршняння.
Величину середнього дааметра описано моделлю
В = (а0 + аг НБ)- Ра2- Иаз+а4-НБ , (2)
де Р - ввдносна повнота деревостану.
З метою моделювання ввдносно! повноти використовуемо модель
Р = а0 - 4а + а2 - Наз + а4 - НЦ . (3)
Динамшу значень абсолютн повноти описано моделлю (4), а загальних запайв деревосташв - (5):
О = (а0 + аг НБ + а2 - НБ2) - (1 - е-а ^""^¿МВД+о6. (4)
М = Р - (а0 + ау НБ) - Наз-а4-ш(Н)-а5-ш(Н)2, (5)
^ 2 -1 * ^ 3-1
де: О - сума площ поперечних перетингв, м - га ; М - запас деревостану, м - га .
Усереднеш значення коефщкнпв кореляцп м1ж таксацшними показника-ми букових деревосташв, визначеними для деревостанв повид1льно1 бази даних та для деревосташв постшних 1 тимчасових пробних площ, наведено у табл. 1. Встановлено ткну корелящйну залежнкть м1ж вком та середшми значеннями висоти та д1аметра деревосташв. Сума площ перер1з1в з в1ком мае низьку кореля-цда, а ввдносна повнота 1 видове число характеризуются оберненим зв'язком. Середня висота мае достатньо високий коефщкнт кореляцп з середнм д1амет-ром та запасом деревостану.
Табл. 1. Коеф^енти кореляцп мiж таксацшними показниками букнятв
Таксацшний показник А, рокiв Н, м П, см О, м га Р К М, м3-га-1
Вш, роюв (А) 1 - - - - - -
Середня висота, м (Н) 0,865±0'038 1 - - - - -
Середшй дiаметр, см (П) 0,909±0,°42 0,846±0,041 1 - - - -
Сума площ перерiзiв, м2га-1 (О) 0,449±0,023 0,687±0,035 0,427±0,022 1 - - -
Вадносна повнота (Р) -0,479±0,023 -0,343±0,014 -0,509±0,021 0,403±0,019 1 - -
Видове число (К) -0,418±0,019 -0,509±0,024 -0,429±0,020 -0,418±0,018 0,109±0,005 1 -
Запас, м га- (М) 0,689±0,028 0,846±0,037 0,674±0,032 0,876±0,042 0,072±0,003 -0,328±0,016 1
Шж середньою висотою i сумою площ перерiзiв кореляцiйна залежнкть характеризуеться середнiм рiвнем, а вщносна повнота i видове число - оберне-ним середнiм рiвнем. Середшй дiамеIр тiсно корелюе iз середньою висотою, а сума площ перерiзiв - iз запасом деревостану. Видовi числа та загальний запас деревостану мають незначну тiсноту кореляцií iз вiдносною повнотою. З метою ушфгкаци для моделювання росту у висоту та за дiаметром букових деревоста-нiв, аналогiчно до букових деревостанш, запропоновано використовувати значения середньо! повноти деревосташв та íхнiй вш.
Результати дослщження. Розв'язок рiвияния залежносп здшснювали шляхом пошуку мiнiмуму квадрапв рiзницi емпiричних i модельованих значень, а адекватнкть моделi оцiнювали за значенням коефiцiента детермiнацií Я2. За результатами узагальнення та моделювання у висоту росту деревосташв розрахо-вано для I та II ЕОГ для рiзних типiв лкорослинних умов значення коефiцiеитiв функцií (1)-(5), якi наведено у табл. 2 для ввдповвдних деревостанiв, характеристика та розмiр вибiрки яких були достатш для здiйснения моделювання. Пере-вiрку отриманих результатiв здшснювали за допомогою поршняльного аналiзу отриманих модельованих значень з емшричними даними повидльно! бази даних та за результатами досшджень на постiйних i тимчасових пробних площах. Значення коефiцiента детермшацп е досить високим, що пояснюеться достатньою кшьктс-тю деревостанiв ввдповщних класш бонiтету в межах вiдповiдних ЕОГ.
Табл. 2. Коеф^енти функцп моделей динамти основних таксацшних показнитв букових деревосташв рiзних ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та ТЛУ Р2гРз
Тип рiв- ТЛУ ЕОГ Коефшденти рiвняння Я2
няння а0 а1 а2 а3 а4 а5 а6
Моделi динамiки висоти стовбура
С2-С3 I 2,785 -0,278 0,1003 - - - - 0,96
(1) II 2,1885 -0,18 0,1112 - - - - 0,91
Э2-03 I 2,5379 -0,249 0,1027 - - - - 0,94
II 2,5241 -0,249 0,102 - - - - 0,90
Моделi динамики дiаметра стовбура
С2-С3 I 6,174 0,117 -0,098 0,776 0,117 -1,39 1,125 0,95
(2) II 0,563 0,011 2,434 -0,101 0,018 -2,241 0,128 0,93
Э2-03 I -0,187 0,009 -0,094 -0,002 79,253 -1,39 1,125 0,94
II -0,277 0,015 0,992 -0,001 787,63 -2,241 0,128 0,89
Моделi динамики вщносно! повноти
(3) С2-С3 I 0,311 0,249 0,423 -0,318 -3,218 -0,918 - 0,94
II 0,312 0,249 0,402 -0,318 -4,229 -0,817 - 0,91
Б2-БЭ I -0,483 -5,416 6,467 -0,024 -7,131 -0,083 - 0,95
II -0,528 -5,369 7,734 -0,023 -8,304 -0,068 - 0,97
Моделi динам^ абсолютно! повноти
(4) С2-С3 I -59,62 5,086 -0,071 0,129 -0,226 -1,927 8,901 0,94
II -7,805 1,572 -0,012 0,08 -0,1 -1,734 8,155 0,91
Б2-БЭ I -21,13 1,596 -0,008 0,953 -0,551 -10,44 43,424 0,95
II -4,246 0,922 -0,001 0,213 -0,199 -5,245 22,867 0,93
Моделi динамжи загального запасу
(5) С2-С3 I 0,253 1,167 0,069 2,157 0,121 0,057 - 0,94
II 0,205 0,662 0,043 2,977 -0,145 0,03 - 0,91
Б2-БЭ I 0,148 -0,136 0,065 3,487 -0,353 0,011 - 0,95
II 0,172 -0,163 0,057 3,561 -0,368 0,012 - 0,97
З метою порiвняння росту за висотою у ТЛУ С2-С3 та В2-Э3 взято деревос-тани 1а-111 класш боштету. Порiвняльний аналiз передусiм здiйснювали для рiзних ЕОГ в однакових типах люорослинних умов. Моделi динамiки росту у висоту мо-дальних букових деревостанiв у ТЛУ С2-С3 наведено на рис. 1, а В2-03 - на рис. 2.
Рис. 1. Р^т у висоту букових деревостатв Iя,I, II та III клаав боттету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С31
Рис. 2. Ртт у висоту букових деревостатв Iя, I, II та III клаав боттету I та II ЕОГ у ТЛУ В2ГВ31
Значення середньо'' висоти для модальних букових деревостатв 1а класу боштету е найвищим для деревостатв I ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та в ТЛУ В2-03. Дере-востани цього ж класу боштету II ЕОГ обох ТЛУ неiстотно вщстають вщ них за ростом у висоту у вщ 120 роюв.
Дослщжуваш деревостани I класу боштету мають вище значення середньо'1 висоти для I ЕОГ у ТЛУ В2-03, порiвняно з рештою деревостатв. Деревостани I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 мають близью значення середньо'1 висоти до значень показника букнякш II ЕОГ у ТЛУ В2-03. Букняки II класу боштету обох ЕОГ у ТЛУ С2-С3 переважають за значенням середньо'1 висоти аналогiчнi деревостани в ТЛУ В2-03. Найнижчi значення середньо'1 висоти характернi для букнякш III класу боштету обох ЕОГ у ТЛУ В2-03.
Загалом найвищi значення середнього дiаметра характерш для букнякiв Iа класу боштету I ЕОГ як для ТЛУ С2-С3 (рис. 3), так i для ТЛУ В2-03 (рис. 4). Букняки Р класу боштету II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та у ТЛУ В2-03 характеризуются близькими значеннями середнiх дiаметрiв та близькими тенденщями росту за цим показником. Найнижчими значеннями середнього дiаметра характеризують-ся деревостани III класу боштету II ЕОГ у ТЛУ С2-С3, та III класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ Б2-03.
1 1, 2, 3 та 4 - значення для 1а-Ш клаав боштету I ЕОГ; 5, 6, 7 та 8 - значення для Г-Ш клаав боштету II ЕОГ 12 Збiрник науково-техшчних праць
Puc. 3. Picm за дiамeтpoм бу^вих дepeвocтанiв I, I, II та III клаав бoнiтeту I та IIЕОГ у ТЛУ С^Сз1
Puc. 4. Picm за дiамempoм бутвих дepeвocmанiв I, I, II та III клаав бoнimemу I та II ЕОГ у ТЛУdD
Puc. S. Динамжа вiднocнoï твшти Puc. б. Динамжа вiднocнoï твтты
бутвих дepeвocmанiв I, I, II та III клаав бу^вих дepeвocmанiв I, I, II та III клаав бoнimemу I та IIЕОГу ТЛУ С^Сз1 бoнimemу I та ПЕОГу ТЛУ dD
Нaйвищi значення вщносно'1 повноти xapaктеpнi для деpевостaнiв Ia клaсy бонiтетy обоx EOr y ТЛУ починаючи вщ 51 pокy фис. 5). Дещо вищi значення мають деpевостaни I EOr. Букняки I класу бонiтетy I EOr до вшу 50 pокiв iстотно пеpевишyють за значеннями вiдносноï повноти деpевостaни II EOr. Вщ 51 pокy динамка цього показника для бyкнякiв обоx EOr зpiвнюeться iз незнач-ною пеpевaгою деpевостaнiв I EOr. Деpевостaни II класу бонiтетy I EOr до вшу
10 pокiв ютотшше пеpевaжaють за значенням показника букняки II EOr пiсля чого динамша так само зpiвнюeться iз незначним пеpевaжaнням для деpевостa-нiв I EOr. Букняки II класу боштету II EOr значно пеpевaжaють за значеннями вiдносноï повноти деpевостaни I EOr значення показника для якж e найниж-чим для букняюв у ТЛУ С2-С3. Значення вiдносноï повноти для бyкнякiв II EOr змiиюeться в межax вiд 0^88 у вiцi 10 pокiв до 0^74 у вiцi 110 pокiв• а динaмiкa показника e близькою до динамши деpевостaнiв I класу боштету II EOr.
Для букняюв у ТЛУ D2-D3 xapaктеpним e бшьша подiбнiсть динaмiки зна-чень вiдносноï повноти для деpевостaнiв однаковш: клaсiв бонiтетiв piзниx EOr iз незначними вiдxиленнями у вiцi до 10 pокiв (pис. 6). Найвищими значеннями xapaктеpизyються букняки Ia класу боштету I та II EOr - значення змiиюeться вщ 0^88 до 0^71^ пpичомy до вшу 50 pокiв вищими значеннями xapaктеpизyються деpевостaни II EOr пiсля чого вищi значення xapaктеpнi для букняюв I EOr. Анaлогiчнa тенденцiя змши пеpевaги та зaгaльноï динaмiки вiдносноï повноти e i для букняюв I класу бонiтетy• тiльки змша вищиx значень для деpевостaнiв I та
11 EOr вiдбyвaeться у вшовому дiaпaзонi 71-80 pокiв. Букняки II класу боштету
1. Л^ве Ta caдoвo-пaркoвe гocпoдaрcтвo
13
переважають у значеннях показника деревостани I ЕОГ до вшу 101-110 рокiв, тсля чого характерними е вищi значення для деревостанiв I ЕОГ. Деревостани III класу бонiтету II ЕОГ переважають букняки I ЕОГ впродовж всього дослщжу-ваного перюду росту, але динамiка змiни цього показника е бшьш стрiмкою для деревосташв II ЕОГ до вiку 40 роюв, порiвняно iз букняками I ЕОГ.
Рис. 7. Динам1ка абсолютное повноти Рис. 8. Динамша абсолютноI повноти букових деревосташв I, I, II та III клаав букових деревосташв I, I, II та III клаав бонтету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С31 бонтету I та II ЕОГ у ТЛУ В2ГБ31
Для букняюв Iя класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 е практично щен-тичш значення абсолютно!* повноти, iз незначним вщставанням у росл за цим показником для деревосташв II ЕОГ до вшу 60 роюв (рис. 7). Букняки I класу вь ку I ЕОГ незначно перевищують деревостани II ЕОГ за значеннями абсолютно!* повноти упродовж усього перюду росту дослщжуваних букняюв, а динамша е близькою для деревосташв I та II еОг. Для букняюв II класу боштету I та II ЕОГ характерною е практично однакова динамша абсолютно!* повноти до вшу 50 роюв, тсля чого спостерггаеться збшьшення для деревосташв II ЕОГ. Букняки III класу боштету II ЕОГ ютотно переважають у значеннях абсолютно! повноти деревостани I ЕОГ.
Порiвняно iз букняками в ТЛУ С2-С3, для деревосташв у ТЛУ В2-03 характерними е близью тенденцп динамши абсолютно! повноти букняюв однако-вих клаав боштепв рiзних ЕОГ (рис. 8). Найвищими значеннями абсолютно! повноти вщзначаються букняки Iя класу бонiтету обох ЕОГ, причому до вiку 40 рокiв мають перевагу деревостани II ЕОГ, тсля чого вищими значеннями ха-рактеризуються вже букняки I ЕОГ.
Подiбна тенденц1я спостерiгаеться для букнякiв I класу боштету - до вшу 80 роюв мають перевагу у значеннях абсолютно! повноти деревостани II ЕОГ, тсля чого вищими значеннями вщзначаються букняки I ЕОГ. Для букняюв II класу боштету перевагу у значеннях абсолютно! повноти до вшу 110 роюв мають деревостани II ЕОГ. Букняки III класу боштету II ЕОГ переважають деревостани I ЕОГ впродовж усього дослщжуваного перюду.
Найвищi значеннями загального запасу характерш букнякам Iя класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та В2-03, причому деревостани I ЕОГ у ТЛУ Э2-Б3 переважають за значеннями загального запасу букняки I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 (рис. 9 та 10). Загальш запаси для букняюв Iя класу боштету у вшд 120 роюв змшюються вщ 496 м3
• га- до 507 м • га- . Найнижчими значеннями характеризу-у боштету I ЕОГ у ТЛУ С2-С3, яю е на рiвнi 202 м3-га- .
ються букняки III класу боштету I ЕОГ у ТЛУ С2-С3, яю е
Модальш буковi деревостани I класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 мають дещо нижчi значення, порiвняно iз деревостанами I клаав бонiтету I та II
ЕОГ у ТЛУ С2-Сз та вщзначаються близькими динамками показника, а значення загального запасу у вщ 120 рокiв для цих деревосташв змшюеться вiд 395 м • га-1 до 404 м3-га-1. Букняки II класу боштету в ТЛУ В2-03 переважають за значення-ми загального запасу у в1щ 120 рокiв деревостани ТЛУ С2-С3 у ростi деревостани, а значення показника для таких деревосташв змшюеться вщ 264 м3- га-1 для букня-кш II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 до 297 м3-га-1 для букнякш I ЕОГ у ТЛУ Б2-03.
Рис. 9. Динамика загального запасу Рис. 10. Динамика загального запасу
букових деревосташв I, I, II та III клаав букових деревосташв I , I, II та III клаав боштету I та II ЕОГу ТЛУ С-Сз1 боштету I та II ЕОГ у ТЛУ Я^1
Висновки:
1. З'ясовано, що для букових деревосташв максимальними значеннями середньо'1 висоти деревосташв характеризуются деревостани Iя класу боштету обох груп ТЛУ I та II ЕОГ.
2. На базi здшсненого дослщження встановлено, що загалом найвищими значеннями вiдносноí повноти характеризуються букняки Iя класу бонiтету обох ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та у ТЛУ В2-03. Динамiка показника для таких деревосташв е близькою, а значення змшюються вщ 0,87 до 0,71. Найнижчими значеннями вщ-носно'' повноти характеризуються букняки III класу боштету I ЕОГ у ТЛУ С2-С3, та I та II ЕОГ у ТЛУ В2-03. Значення показника для таких деревосташв змшюеться вщ 0,82-0,87 до 0,57-0,59.
3. На пiдставi опрацювання експериментальних даних методом регре-сшного аналiзу, доведено, що найвищими значеннями абсолютно'' повноти характеризуються модальш буковi деревостани Iя класу боштету уах ЕОГ у ТЛУ В2-03 та С2-С3 iз незначним переважанням величини значень показника першими. Найнижчими значеннями абсолютно'' повноти вщзначаються букняки III класу боштету I ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та I i II ЕОГ у ТЛУ В2-03. Деревостани I та II клаав боштепв обох ТЛУ уах ЕОГ мають близью значення абсолютно'' повноти у межах клаав боштепв та близью динамiчнi тенденцп показника.
Лггература
1. Гайчук С.1. Лiсiвничо-таксацiйна структура перестиглих букових деревосташв УкраТнсь-ких Карпат / СI. Гайчук, О.А. Прс // Науковий вкник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.1. - С. 44-49.
2. Генсрук С. А. ЛТси УкраТни / С. А. Пенсiрук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
3. Приник Г.Г. Експозицiйно-орографiчнi моделi оптимально-продуктивних мiсцеположень деревостанiв бука лiсового в УкраТнських Карпатах / ГГ. Гриник // Науковий вкник НЛТУ УкраТни : зб. наук-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2012. - Вип. 22.8. - С. 8-13.
4. Гриник Г.Г. Статистичне обгрунтування особливостей видшення експозицшно-орогра-фiчних груп букових деревосташв УкраТнських Карпат / ГГ. Гриник // Науковий вкник НЛТУ УкраТни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ УкраТни. - 2014. - Вип. 24.11. - С. 26-32.
5. 1лькв 1.С. Морфолого-таксацшна структура букнякв Бескидш : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - "Жсовпорядкування та люова таксащя" / 1лькш 1.С. - К., 2004. - 18 с.
6. Каганяк Ю.Й. Моделювання продуктивност р1зновжових букових деревосташв у Карпатах / Ю.Й. Каганяк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 16.3. - С. 8-14.
7. Каплуновский П.С. Горные буковые леса / П.С. Каплуновский // Типы горных лесов : сб. науч. тр. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1961. - С. 32-46.
8. Куриляк В.М. Особливост вжово! структури букових деревосташв у Карпатах / В.М. Куриляк // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. -2011. - Вип. 21.5. - С. 55-59.
9. Миклуш С.1. Моделювання росту у висоту ршнинних букових деревосташв / Миклуш С.1. // Лсове господарство, люова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн : зб. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 31. - С. 203-210.
10. Молотков П.И. Буковые леса Украинских Карпат / П.И. Молотков // Буковые леса СССР и ведение хозяйства в них : сб. науч. тр. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1972. - С. 78-109.
11. Молотков П.1. Динамжа росту i розвитку бука / П.1. Молотков / / шдвищення продуктивном! прських л1ив : зб. наук. праць. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 1968. - С. 29-34.
12. Орлов М.М. Лесоустройство / М.М. Орлов // Лесное хозяйство, лесопромышленность и топливо. - Т. 1 : Элементы лесного хозяйства. - М. : Изд-во Журнала, 1927. - 428 с.
13. Фелив А.А. Рост, строение и динамика товарной структуры буковых древостоев северного мегасклона Украинских Карпат : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.02 - "Лесоустройство и лесная таксация" / А.А. Фелив. - М., 1978. - 20 с.
Гриник Г.Г. Динамика основных таксационных показателей еловых древостоев разных экспозиционно-орографических групп Украинских Карпат
Разработанные модели роста в высоту и по диаметру, модели динамики относительной и абсолютной полнот древостоев и общих запасов для модальных буковых горных древостоев разных классов бонитета адекватно описывают особенности роста в пределах выделенных экспозиционно-орографических групп (ЕОГ) и в типах лесорасти-тельных условий (ТЛУ) С2-С3 и D2-D3. Коэффициенты уравнений определены с соответствующей точностью. Для буковых древостоев максимальными значениями средней высоты древостоев характеризуются древостои Ia класса бонитета обеих групп типов лесо-растительных условий (ТЛУ) I и II ЕОГ. Особенности динамики относительной полноты являются аналогичными - максимальные значения показателя отмечены также для дре-востоев Ia класса бонитета. Максимальные значения остальных таксационных показателей исследуемых древостоев в ТЛУ С2-С3 и в ТЛУ D2-D3 да I и II ЕОГ также отмечены в древостоях Ia класса бонитета.
Ключевые слова: горные модальные буковые древостои, экспозиционно-орографи-ческие группы, таксационные показатели, динамика таксационных показателей.
Hrynyk H.H. Dynamics of Assessments Indexes of beech Forests Stands of Different Exposition-Orographic Groups of Ukrainian Carpathians
The patterns of growth are developed in a height and after a diameter, models of dynamics of relative and absolute stocking forests stands and general supplies for modal beech mountain forests stands of different stand quality classes adequately describe the features of growth within the limits of the selected exposition-orographic groups (EOG) and in type site conditions (TSC) of C2-C3 and in to TSC of D2-D3. The coefficients of equalizations are certain with the proper exactness. For beech forests stands the maximal values of forests stands height are characterize forests stands of Ia stand quality class of both groups of TSC on I and II EOG. Features of dynamics of relative stocking are analogical - the maximal values of index are marked similarly for forests stands of Ia stand quality class. Maximal values of other assessments price indexes of probed forests stands in to TSC of C2-C3 and in to TSC of D2-D3 on I and II EOG it is similarly marked in forests stands of Ia stand quality class.
Keywords: mountain modal spruce forests stands, exposition-orographic groups, assessments indexes, dynamics.
