CC BY
7
5. Проект организации и развития лесного хозяйства Выше-Дубечанского лесхоззага Киевской обл. - Ирпень : Изд-во "Леспроект". - 1983. - Т. 1, кн. 1. - 395 с. (рукопись).
6. Проект организации и развития лесного хозяйства Выше-Дубечанского гослесхоза объединения "Киевлес". - Ирпень : Изд-во "Леспроект". - 1994. - Т. 1, кн. 1. - 310 с. (рукопись).
7. Проект оргашзаци i розвитку люового господарства ДП "Вище-Дубечанське люове гос-подарство" Кшвського облупрлiсгоспу. - 1ршнь : Вид-во "Укрлiспроект". - 2004. - Т. 1, кн. 1. -203 с.
8. Проект оргашзаци i розвитку люового господарства ДП "Вище-Дубечанське люове гос-подарство" Кшвського облупрлiсгоспу. - 1ршнь : Вид-во "Укрлiспроект". - 2014. - Т. 1, кн. 1. -210 с.
9. Справочник лесовода / под ред. П.С. Пастернака. - К. : Изд-во "Урожай", 1990. - 296 с.
10. Юхновський В.Ю. Протнерозшш лiсовi насадження яружно-балкових систем : моног-рафш / В.Ю. Юхновський, С.М. Дударець, В.М. Малюга, В.М. Хрик. - К. : Кондор-Вид-во. -2013. - 512 с.
Юхновский В.Ю., УрлюкЮ.С., Головецкий М.П. Динамика лесного фонда Государственного предприятия "Выше-Дубечанское лесное хозяйство"
Проанализирована динамика лесного фонда ГП "Выше-Дубечанское лесное хозяйство" за 50-летний период. Лесорастительные условия хозяйства благоприятные для выращивания сосны обыкновенной, насаждения которой растут на площади 18385,0 га, что составляет 68,6 % от площади лесных участков. По данным последнего лесоустройства, защитные леса с категорией водоохранные насаждения занимают доминирующее положение. Удельный вес участков, покрытых лесной растительностью, составляет 92,2 %, а покрытых лесом - 87,0 % общей площади. К защитным лесам отнесены 26697,0 га (92,7 %). На эксплуатационные леса приходится лишь 2105,7 га или 7,3 % общей площади лесного фонда.
Ключевые слова: лесной фонд, водоохранные насаждения, породный состав, возрастная структура, бонитет, полнота, запас, динамика.
Yukhnovskyy V. Yu., Urlyuk Yu.S., Holovetskyy M.P. The Dynamics of Forest Fund of State Enterprise "Vyshtche-Dubechansk Forestry"
The dynamics of forest state enterprise "Vystche-Dubechansk Forestry" was analyzed for 50-year period. The forest site conditions are favourable for growing Scotch pine, which stands grow on an area of 18385.0 hectares, which constitutes 68.6 % of the area of forest land. According to the latest forest inventory the category of protective forests with water conservation plantations occupy a dominant position. The share of areas covered with forest vegetation is 92.2 % and forested cover is 87.0 % of the total area. Protective forests share is 26697.0 ha (92.7 %). Operational forests account for only 2105.7 ha or 7.3 % of the total area of forest fund.
Keywords: forest fund, water conservation stands, species composition, age structure, site index, density, stock, dynamics.
УДК 630 *[5+64] Доц. Г.Г. Гриник, д-р с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ДИНАМ1КА ОСНОВНИХ ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В МОДАЛЬНИХ ЯЛИЦЕВИХ ДЕРЕВОСТАН1В Р1ЗНИХ ЕКСПОЗИЦ1ЙНО-ОРОГРАФ1ЧНИХ ГРУП УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розроблеш моделi росту у висоту та за дiаметром, моделi динамжи вщносно! та абсолютно! повнот деревосташв i загальних запаав для модальних ялицевих прських деревосташв рiзних класгв боштету адекватно описують особливост росту в межах ви-дшених екшозицшно-орографiчних груп (ЕОГ) та у типах люорослинних умов (ТЛУ) С2-С3 i Э2-Оз. Коефщенти ргвнянь регресп визначено iз вщповщною точшстю.
Для ялицевих деревостанiв максимальними значеннями середньо'1 висоти деревос-танiв характеризуються деревостани Ib класу бонiтету обох груп тишв лiсорослинних умов (ТЛУ) I ЕОГ. Особливост динамiки вiдносноï повноти e аналогiчними - макси-мальнi значення показника вiдзначено так само для деревосташв Ib класу бонiтету. Максимальш значення решти таксацiйних показникiв дослщжуваних деревостанiв I i II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 вiдзначено у деревостанах Ia класу бонiтету, а у ТЛУ D2-D3 - у дере-востанах Ib класу боштету.
Ключов1 слова: гiрськi модальнi ялш^ деревостани, експозицiйно-орографiчнi групи, таксадiйнi показники, динамiка таксацшних ознак.
Вступ, постановка проблеми та ïï aктyaльнiсть. Ялицевi лiси Укpaïнськиx Кapпaт вiдзнaчaються високою стiйкiстю та пpодyктивнiстю, але зазнали ктотно1 тpaнсфоpмaцiï внaслiдок масового виpyбyвaння y дpyгiй половинi ХХ ст. Значш витpaти та склaднiсть 1хнього штучного вiдтвоpения пpизвели до значного скоpочення площ та зaмiни коpiнниx яличникiв поxiдними ялинниками. Дослiджения ялицевж деpевостaнiв Укpaïнськиx Кapпaт здiйснювaли М.А. Голyбець та iн. (1988), I.I. Молоткова (1965, 1967, 1968), М.П. Петранич (1967), Т.М. Поpaдa (1969, 1990), А.Й. Швиденко (1952, 1966, 1967, 1980), М.П. Го^шко та ш. (1998, 2000, 2011), 1.П. Теpеля (2000), Т.В. Пapпaн (2000, 2004). Незважаючи на значний обсяг попеpеднix досль джень, на сьогодш залишаеться aктyaльним дослiджения pостy та pозвиткy ялицевиx деpевостaнiв на основi комплексного пiдxодy, який фунтуеться та типолопчнш основi та зaсaдax видшення висотно!' поясностi в Укpaïнськиx Кapпaтax. На основi влaсниx дослiджень впеpше встановлено iстотнiсть сукупного впливу тишв лiсоpослинниx умов та експозицiйно-оpогpaфiчниx xapaктеpистик pельефy на тaксaцiйнi ознаки дослщжуванж деpевостaнiв i обфунтовано теоpетичнi засади, на основi якиx pозpоблено пpинципи гpyпyвaния ялицевиx деpевостaнiв Укpaïнськиx Кapпaт з ypaxyвaниям типiв лiсоpослинниx умов i xapaктеpистик pельефy [2-6].
^упування деpевостaнiв здайснено у типax лiсоpослинниx умов (ТЛУ) С2-С3 та в ТЛУ D2-D3 у межax ^уп вiкy та за нaлежнiстю мкць pозтaшyвaния де-pевостaнiв до висотного диапазону (ВД): вiд 300 до 800 м нр.м, вiд 801 до 1099 м нр.м., та ввд 1100 до 1350 м нр.м; за експозицiями сxилiв: сxiднi (Cx.), пiвденно-сxiднi (Пд.-Cx), пiвденнi (Пд.), пiвденно-зaxiднi (Пд.-Зx.), зaxiднi (3x.), пiвнiчно-зaxiднi (Пн.-Bx.), пiвнiчнi (Пн.) та пiвнiчно-сxiднi (Пн.-Cx); за стрш-кiстю сxилiв: вiд 0 до 10 о, вiд 11 до 25 о, вiд 26 до 50 0 [4, 5].
На основi клaстеpизaцiï та статистичного aнaлiзy згpyповaниx pядiв деpевос-тaнiв за експозицiйно-оpогpaфiчними особливостями pельефy здайснено подiл ялицевиx деpевостaнiв на двi експозицiйно-оpогpaфiчнi гpyпи (ЕОГ) як у rarnx лiсоpослинниx умов (ТЛУ) C2-C3, так i в ТЛУ D2-D3. До I ЕОГ в обоx гpyпax типiв ТЛУ ввднесено оптимaльно-пpодyктивнi деpевостaни, тобто деpевостaни з вищими сеpеднiми значеннями класу боштету i загальними запасами, ят зpостaють на дiлянкax з вщповвдними експозицiйно-оpогpaфiчними xapaктеpистикaми. Оптимaльно-пpодyктивнi ялицевi деpевостaни в ТЛУ C2-C3 зосеpедженi: на зaxiдниx, пiвнiчно-зaxiдниx i пiвденно-сxiдниx експозицiяx у дiaпaзонi висот 300-1099 м нр.м. за стpiмкостi сxилy 0-50 на пiвнiчниx, сxiдниx та пiвденно-зaxiдниx експозицiяx у дiaпaзонi висот 300-1099 м н.p.м. за
стpiмкостi сxилy 0-50 о та у даапазош висот 1100-1350 м н.p.м. за ст^шкоси сxилy 0-10 о; на пiвнiчно-сxiдниx i пiвденниx експозицiяx у даапазош висот 300-1099 м нр.м. за ст^шкоси сxилy 0-50 о та у даапазош висот 1100-1350 м нр.м. за ст^шкоси сxилy 0-25 о. У ТЛУ D2-D3 до I ЕОГ вiднесено ялицевi деpевостaни на пiвденно-зaxiдниx, пiвнiчно-зaxiдниx, пiвнiчниx i пiвнiчно-сxiдниx експозицiяx у даапазош висот 300-1350 м нр.м. за сф^мкоси сxилy 0-50 о; на сxiдниx i п1вденно-сxiдниx експозицiяx у дiaпaзонi висот 300-1099 м нр.м. за стpiмкостi сxилy 0-50 о та у даапазош висот 1100-1350 м нр.м. за ст^шкоси сxилy 0-25 о; на пiвденниx i зaxiдниx експозицiяx у даапазош висот 300-1099 м нр.м. за ст^шкоси сxилy 0-50 о. Решту деpевостaнiв вiдповiдниx гpyп тишв лiсоpослинниx умов вiднесено до II ЕОГ [4, 6].
Метою дослщження е pозpоблення pегpесiйниx моделей динамши ос-новниx тaксaцiйниx ознак модальнж ялицевиx деpевостaнiв Укpaïнськиx Kap-пат iз вpaxyвaниям меж видiлениx експозицiйно-оpогpaфiчниx гpyп.
Обсяг дослiдного мaтерiaлy. Для дослщження та моделювання динамь ки такса^йнт ознак модaльниx ялицевиx деpевостaнiв викоpистaно мaтеpiaли 31 стaцiонapниx та та^асовт пpобниx площ. Зо^ема, пpобнi площi закладе-но у штучнж i пpиpодниx ялицевиx деpевостaнax на теpитоpiï Львiвськоï обл. -3 шт., Iвaно-Фpaнкiвськоï - 18 шт., Зaкapпaтськоï - 3 шт. та Чеpнiвецькоï -7 шт. База ^обн^ площ оxоплюe модальш ялицевi деpевостaни вiд молодняюв до статат насаджень (вiд II до XI клаав вiкy); значний дiaпaзон дiaмет-piв стовбypiв - вщ 4 до 38 ступеня товщини; значний дiaпaзон сеpеднix висот -вщ 2 до 30 м. Cеpеднiй клас бонiтетy для ялицевж деpевостaнiв у ТЛУ D2-D3 становить I,2, для ТЛУ С2-С3 - I,1. У дослiдженияx також викоpистaно до-повнений та звеpифiковaний вapiaнт повидiльноï бази, aктyaльноï станом на 01.01.2004 p. За мaтеpiaлaми бази данж, у гipськиx yмовax Укpaïнськиx Kapпaт деpевостaни з пеpевaжaнням ялицi бiлоï (30 % i бшьше за запасом) зpостaють 11922 таксац^нж видiлax та займають площу 58004,1 га.
Методика дослщження. Вiдiбpaно максимально пpодyктивнi модaльнi ялицевi деpевостaни в межax гpyп типiв лiсоpослинниx умов iз гpyпyвaниям за пpинципом мaксимaльниx значень клаав бонiтетy та вiдносноï повноти iз вpa-xyвaниям експозицiйно-оpогpaфiчниx xapaктеpистик pельeфy мiсць pозтaшy-вання деpевостaнiв. Для pегiонy пpоведено yсеpеднения фоpми кpивиx, якi опи-сують динамку сеpедньоï висоти. Базовою взято сеpедню висоту у 100-piчномy вiцi, яку виpaxовyють на основi бонiтетноï шкали М.М. Оpловa [7]. Моделювання pеaлiзовaно з aнaлiтичного опису динамки сеpедньоï висоти, яку описано piвнянням (1), сеpеднього дiaметpa стовбypa - piвнянням (2), вiдносноï повноти - (3), динамку значень абсолютш повноти описано моделлю (4), а за-гaльниx зaпaсiв деpевостaнiв - (5):
í Aa0-a¡LN(A) V2
H=H
Б
,a„-a¡ LN ( Аб ) АБ
(1)
D =(a0 + щ ■ Нб ) ■ Pa2 ■ Ha3+a4H^ , (2) P = or A* + a^ Ha +ü4^ Ha¿ , (3) G = (a0 + a1 ■ НБ + a2 ■ НБ2) ■ (1 - e-a ■He»-a)os^ln(he)+a6, (4)
1. Л^ве Ta сaдoвo-napкoве гoсnoдapствo 17
М = Р •(а0 + а1 • НБ) • На-а4Ш(Н)-"5^(Н)2, (5)
де: Н - середня висота деревостану, м; НБ - базисна висота деревостану у вшд 100 рокiв, м; А, - вк деревостану, роюв; АБ - базисний вiк деревостану у 100 роюв, роюв; а0... а - значения коефщкнттв ршняння; Р - вщносна повнота деревостану; О - сума площ поперечних перетин1в, м2 ■ га-1; М - запас деревостану, м3 ■ га-1.
Усереднеш значення коефiцieнтiв кореляцц мiж таксацiйними показни-ками ялицевих деревостанiв, визначеними для деревостанiв повидшьно!' бази даних та для деревосташв постiйних i тимчасових пробних площ, наведено у табл. 1. Встановлено ткну кореляцшну залежнкть мiж вiком та середнми зна-ченнями висоти та дiаметра деревостанiв. Сума площ перерiзiв з вiком мае низьку кореляцда, а вiдносна повнота i видове число характеризуються оберне-ним зв'язком. Середня висота мае достатньо високий коефщкнт кореляцií з се-реднiм дiаметром та запасом деревостану.
Табл. 1. Коефнцинти кореляци мiж таксацшними показниками яличники',
Таксацшний показник
А, роюв
Н, м
Д, см
К
М
Вж, роюв (А)
Середня висота, м (Н)
0,882я
Середнш д1аметр, см (Д)
0,923я
0,892я
Сума площ перерщв, м2 • га-1 (О)
Вадносна повнота (Р)
Видове число (К)
Запас, м3 • га-1 (М)
0,673*'
0,896я
0,701я
0,908я
0,083я
-0,342я
2 -1 О, м га
Р
3 -1
м га
0,461
0,675
0,435
-0,499
0,421
0,397
0,414
-0,462
0,611
0,461
-0,423
0,124
Встановлено ткну кореляцшну залежнкть мiж вком та середнми значеннями висоти та дiаметра деревостанк. Сума площ перерiзiв з вiком мае низьку кореляцда, а ввдносна повнота i видове число характеризуються оберненим зв'язком. Середня висота мае достатньо високий коефщкнт кореляцц з середнш дiаметром та запасом деревостану загалом. Кореляцшна залежнiсть мiж середньою висотою i сумою площ перерiзiв характеризуеться середшм рiвнем, а вiдносна повнота i видове число - оберненим середшм ркнем. Середнiй дiаметр мае найвищий ступiнь кореляцií iз середньою висотою, а сума площ перерiзiв - iз запасом деревостану загалом. Ввдносна повнота мае незначний ступiнь кореляци iз видовими числами та iз загальним запасом деревостану. З метою ушфкацп для моделювання росту у висоту та за дiаметром ялицевих деревосташв, запропоновано використовувати значення се-редньо!' повноти деревостанiв та 1хшй вiк.
Результати дослщження. Розв'язок ркняння залежностi здiйснено шляхом пошуку мiнiмуму квадратiв рiзницi емпiричних i модельованих значень, а адекватнiсть моделi оцiнено за значенням коефiцiента детермшацп Я2. За результатами узагальнення та моделювання у висоту росту деревостанк розрахо-вано для I та II ЕОГ для рiзних тишв лiсорослинних умов значення коефщентк функцií (1)-(5), якi наведено у табл. 2 для вдаовщних деревосташв, характеристика та розмiр вибiрки яких були достатнi для здшснення моделювання. Пере-вiрку отриманих результатов здiйснено за допомогою поркняльного аналiзу от-
риманих модельованих значень з емпiричними даними повидльно! бази даних та за результатами дослщжень на постшних i тимчасових пробних площах. Значения коефiцieнта детермшацп е досить високим, що пояснюеться достатньою кшь-кiстю деревостанв вiдповiдних класiв бонiтету в межах вiдповiдних ЕОГ.
Табл. 2. Коеф^енти функцп моделей динамЫи основних таксацшних показниюв ялицевих деревосташв рузних ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та ТЛУ Р2-Р3
Тип ТЛУ ЕОГ Коефщенти р1вняння К2
р1вняння ао а1 а2 а3 а4 а5 а6
Модел1 динамши висоти стовбура
С2-С3 I 2,456 -0,213 0,107 - - - - 0,89
(1) II 2,321 -0,195 0,112 - - - - 0,91
Э2-Оз I 2,506 -0,219 0,105 - - - - 0,93
II 2,510 -0,220 0,107 - - - - 0,91
Модел1 динамжи д1аметра стовбура
С2-С3 I 0,024 0,013 1,594 -0,014 -6,333 -1,833 0,191 0,95
(2) II -0,365 0,022 1,666 -0,022 781,52 -6,666 0,534 0,93
Э2-Оз I -0,145 0,017 1,503 -0,019 -14,88 -2,674 0,512 0,94
II -0,159 0,014 1,44 -0,015 781,52 -6,666 0,514 0,89
Модел1 динамши вщносно! повноти
С2-С3 I -0,483 -5,416 7,064 -0,014 -6,514 -0,021 - 0,91
(3) II -0,528 -5,369 8,167 -0,011 -7,832 -0,026 - 0,92
Э2-Оз I -0,483 -5,416 6,841 -0,015 -6,734 -0,04 - 0,95
II -0,528 -5,369 8,261 -0,011 -7,735 -0,015 - 0,93
Модел1 динамики абсолютно! повноти
С2-С3 I 79,208 -3,351 0,064 0,018 0,301 -3,023 13,296 0,92
(4) II 76,753 -3,262 0,063 0,023 0,220 -3,127 13,609 0,93
Э2-Оз I 47,197 -1,385 0,036 0,019 0,303 -2,295 10,483 0,94
II 60,494 -2,125 0,045 0,030 0,149 -2,697 11,757 0,92
Модел1 динамики загального запасу
С2-С3 I 0,004 1,097 -0,002 7,698 -1,708 -0,148 - 0,92
(5) II 0,050 3,972 0,024 3,151 -0,051 0,051 - 0,91
Э2-Оз I 0,004 1,108 0,000 7,695 -1,723 -0,151 - 0,90
II 0,051 3,996 0,024 3,433 -0,224 0,022 - 0,93
З метою порiвняння росту за висотою у ТЛУ С2-С3 взято деревостани 1а-Ш класш боштету, а для Б2-Э3 - 1Ь-П. Поршняльний аналiз передусiм здiйсиювали для рiзних ЕОГ в однакових типах лкорослинних умов.
Для ТЛУ С2-С3 максимальними значеннями висоти вiдзначаються яличники 1а класу бонiтету обох ЕОГ iз незначним переважанням деревостанв I ЕОГ. Ркт у висоту яличникiв I класу боштету обох ЕОГ мае аналопчну тенденщю до росту деревосташв 1а класу бонiтету - яличники I ЕОГ переважають за ростом у висоту деревостани II ЕОГ. Для яличнитв II класу боштету характерним е незначне ввдставання за ростом у висоту деревосташв II ЕОГ у вшовому дiапазонi 31-100 ротв. Тенденцiя динамiки за ростом у висоту яличников III класу боштету е практично однаковою, а значення середньо! висоти не вiдрiзняеться для деревостанв рiзних ЕОГ (рис. 1).
Рис. 1. Р1ст у висоту ялицевих деревосташв Iй, I, II та III клаав боштету I та IIЕОГ у ТЛУ С^С1
Рис. 2. Ркт у висоту ялицевих деревосташв 1Ь, Iй, I та II клаав боштету I та II ЕОГ у ТЛУ В2ГБ32
Для яличниюв у ТЛУ В2-03 максимальне значення середньо'1 висоти характерне для деревостатв 1ь класу боштету обох ЕОГ, причому яличники II ЕОГ незначно переважають деревостани I ЕОГ за значенням показника до вжу 30 роюв. Значення середньо'1 висоти яличниюв Iя класу боштету до 60 роюв набувають значень, близьких до деревостатв I13 класу бонiтету. Шсля 61 року рiзниця у значент показника для цих деревостанiв зростае i починаючи вiд вiку 90 роюв вiдповiдае висотi Iя класу боштету за шкалою М.М. Орлова. Деревостани I i II клаав боттету вщповщних ЕОГ мають у межах клаав боштету однаковi тенденцп росту у висоту, а значення показника е практично однаковими для деревостатв однакових клаав боштету (рис. 2).
У ТЛУ С2-С3 простежено ч^ке групування динамки середнього дiаметра деревостану за класами бонiтетiв для яличниюв I та II ЕОГ. Найвищi значення цього показника властивi яличникам Iя класу бонiтету, найнижчi -деревостанам III класу боштету. Яличники I та II клаав боштету займають промiжне положення мiж крайнiми лiнiями трендiв динамiки росту за дiаметром вiдповiдно до клаав боштету. Потрiбно зауважити, що яличники I ЕОГ переважають сво'1 аналоги в межах клаав боштету II ЕОГ (рис. 3).
Рис. 3. Ркт за дЬаметром ялицевих деревостатв Iй, I, II та III клаав боштету I та II ЕОГ у ТЛУ СГС3
Рис. 4. Ркт за дЬаметром ялицевих деревостатв Iй, I, II та III клаав боштету I та II ЕОГ у ТЛУ В2-Вз2
Ялицевi деревостани у ТЛУ В2-03 мають певш вщмшносп у росп за дiаметром, порiвняно iз деревостанами у ТЛУ С2-С3. Яличники I класу
1 1, 2, 3 та 4 - значення для 1а-Ш клаав боштету I ЕОГ; 5, 6, 7 та 8 - значення для Г-Ш клаав боштету II ЕОГ;
2 1, 2, 3 та 4 - значення для !Ь-П клаав бонггету I ЕОГ; 5, 6, 7 та 8 - значення для !Ь-П клаав бонггету II ЕОГ;
бонiтету характеризуются найвищими значеннями дiаметрiв, порiвняно з рештою деревостанiв. Рiст за дiаметром яличникiв 1а класу бонiтету мають спiльнi особливостi динамiки, але деревостани I ЕОГ переважають за значеннями середнього дiаметра деревостани II ЕОГ. До 70 роюв значення середнiх дiаметрiв яличникiв 1а класу бонiтету обох ЕОГ е близькими до значень деревосташв 1ь класу бонiтету. Вщ 71 року вiдбуваеться поступове зменшення значень середнього дiаметра для яличниюв 1а класу бонiтету, порiвняно iз деревостанами 1ь класу (рис. 4).
Найвищi значення вiдносноí повноти характерш для яличникiв 1а класу боштету I ЕОГ у ТЛУ С2-С3. Дещо нижчими значеннями, порiвняно з цими деревостанами починаючи з 51 року, характеризуются яличники III класу боштету. Промiжне значення вщносно! повноти мiж цими групами яличникiв вщзначено для деревостанiв Iа класу боштету II ЕОГ. Яличники I та II клаав боштепв I ЕОГ та III класу боштету II ЕОГ мають близью тенденцп динам^, а найвищими значеннями вщносно! повноти серед них вщзначаються яличники III класу боштету та найнижчими - деревостани I класу боштету. Найнижчi значення вщзначеш для яличниюв I та II клаав бонiтетiв II ЕОГ (рис. 5).
У ТЛУ Э2-Э3 порiвняно нижчi значення вщносно! повноти характернi загалом для яличниюв II ЕОГ. Найвищими значеннями вщносно! повноти вiдзначаються деревостани Ib класу боштету, починаючи з 31 року. До цього перюду найвищими значеннями вщносно! повноти характеризуются яличники II класу боштету I ЕОГ. Для яличниюв !а, I та II кла^в бонiтетiв I ЕОГ спшьна тенденцiя динамiки спостерiгаеться вiд 71 року, а значення вщносно! повноти деревостану е досить близькими. Найнижчими значеннями вщносно! повноти характеризуються яличники Р та II класiв боштету II ЕОГ. Деревостани I класу I ЕОГ мають промiжну тенденцш динам^ вiдносноí повноти мiж яличниками !ь i II та I i II класiв бонiтетiв II ЕОГ (рис. 6).
-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1- и.55"1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-
10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 Ю 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120
Впс, рокш В1К, рокш
Рис. 5. Динамжа вiдносноi повноти Рис. 6. Динамжа вiдносноi повноти
ялицевих деревосташв 1,1, II та III ялицевих деревостанiв 1,1, II та III кла^в боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 кла^в боштету I та II ЕОГ у ТЛУ
Яличники Т класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 мають практично щентичш значення абсолютно! повноти, iз незначним вщставанням у рост за цим показником деревосташв II ЕОГ. Яличники I класу вшу I ЕОГ незначно перевищують деревостани II ЕОГ за значеннями абсолютно! повноти упродовж усього перюду росту дослщжуваних деревосташв. Динамжа е близькою для деревосташв I та II ЕОГ (рис. 7).
Яличники II класу боштету обох ЕОГ характеризуются практично однаковими тенденцiями динамiки абсолютно! повноти до 30 роюв, тсля чого спостерiгаeться збтьшення значення параметра для деревосташв I ЕОГ. Яличники III класу бонiтету I ЕОГ також нештотно переважають у значеннях абсолютно! повноти деревостани I ЕОГ (рис. 8).
Вне, роюв Вш, роюв
Рис. 7. Динамта абсолютноI повноти Рис. 8. Динамжа абсолютноI повноти ялицевих деревосташв I , I, II та III ялицевих деревосташв I, I, II та III
класш бонтету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С31 клаав боштету I та II ЕОГ у ТЛУ В2-В32 За анамзом отриманих моделей динамши загального запасу яличниюв у ТЛУ С2-С3 встановлено, що найвищими значеннями показника характеризу-ються деревостани Р класу бонiтету I ЕОГ, а деревостани II ЕОГ вщстають вщ них у значеннях показника. Яличники I класу боштету I ЕОГ переважають за значеннями загального запасу деревостани II ЕОГ. Тенденщя динамши яличниюв обох ЕОГ е близькою. Деревостани II класу боштету I та II ЕОГ мають практично однаковi значення загального запасу деревостани. Яличники III класу боштету II ЕОГ переважають у рост деревостани I ЕОГ (рис. 9).
Рис. 9. Динамша загального запасу Рис. 10. Динамша загального запасу
ялицевих деревосташв I , I, II та III ялицевих деревостанш I, I, II та III
клаав бонтету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С31 клаав бонтету I та II ЕОГ у ТЛУ В2-В32
Для яличниюв у ТЛУ Э2-Э3 максимальними значеннями загального запасу характеризуются деревостани I15 класу боштету I та II ЕОГ, причому деревостани I ЕОГ мають вищi значення показника. Для яличниюв Г класу боштету, так само як i в ТЛУ С2-С3, незначну перевагу у значеннях загального запасу мають деревостани I ЕОГ, а яличники I класу II ЕОГ незначно переважають деревостани I ЕОГ. Яличники II класу боштету I ЕОГ штотно переважають у значеннях загального запасу деревостани II ЕОГ (рис. 10).
Висновки:
1. На базi здiйсненого дослвдження встановлено, що загалом найвищими значеннями середньо! висоти характеризуються яличники 1ь класу бонiтету у ТЛУ В2-Э3. Динамiка росту у висоту для яличниыв 1а класу бонiтету для обох груп ТЛУ е близьы, а значення середньо'1 висоти вщ^зняються незначно. Яличники I класу боштету в ТЛУ В2-Э3 мають вищ^ порiвняно iз ТЛУ С2-С3, значення середньо'1 висоти. Тенденцiя динамiки росту у висоту та значення середньо'1 висоти для яличниыв I класу бонггету вщ^зняеться незначно для рiзних ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та в ТЛУ Б2-Б3. Рiст у висоту для яличниыв II класу боштету в ТЛУ С2-С3 та в ТЛУ В2-Э3 також нектотно вiдрiзняеться як за значеннями середньо'1 висоти, так i за динамiчною тенденцiею.
2. З'ясовано, що найнижчими значеннями середшх дiаметрiв вiдзначаються яличники II класу боштету, причому деревостани I ЕОГ переважають, хоча i незначно, у ростi за дiаметром деревостани II ЕОГ. Значення середшх дiаметрiв яличникiв I класу боштету обох ЕОГ займають промiжне положення мiж деревостанами Iй та II клашв бонiтетiв iз незначною перевагою для деревосташв I ЕОГ. Найвищi значення середнього дiаметра характернi для яличниыв ^ класу бонiтету I та II ЕОГ у ТЛУ В2-Э3, далi -яличники Iй класу бонiтету обох I та II ЕОГ у ТЛУ В2-Э3, та яличники Iй класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3. Яличники I класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ Б2-Б3 переважають у рост за дiаметром деревостани аналопчного класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3. Ркт за дiаметром для яличник1в II класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та у ТЛУ Б2-Б3 е практично однаковим.
3. Аналiзуючи дослвджуваш тенденци динамiки вщносно! повноти встановлено, що найвищi значення цього показника е характерними для яличниыв ^ класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ В2-Э3, та деревостани Iй класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3. Найнижчими значеннями характеризуються яличники Iй та II клашв боштеив II ЕОГ у ТЛУ В2-Б3 та I та II клашв боштетав II ЕОГ у ТЛУ С2-С3.
4. Найвищими значеннями абсолютно! повноти ввдзначаються яличники ^ класу бонiтету обох ЕОГ у ТЛУ В2-Э3. Яличники II ЕОГ мають ктотно меншi значення абсолютно! повноти у вщповщному вщ, порiвняно iз деревостанами I ЕОГ. Загалом для яличниыв у ТЛУ В2-Э3 ктотнша диференцiацiя трендiв динам^ абсолютно! повноти для деревостанiв однакових класiв бонiтету, але рiзних ЕОГ. Для яличниыв Iй та I клашв бонiтетiв за подiбностi загальних тенденцiй динамiки вiдзначено iстотну рiзницю у значеннях абсолютно! повноти. У цьому випадку для згаданих яличниыв найвищими значеннями показника характеризуються деревостани Iй класу боштету I ЕОГ, Iй класу II ЕОГ, I класу I ЕОГ та I класу II ЕОГ. Разом з тим динамша яличниыв II класу боштету е практично однаковою для деревосташв I та II ЕОГ, а значення показника майже не вщ^зняються. Загалом найвищими значеннями абсолютно! повноти характеризуються яличники ^ та Iй класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ В2-Э3, Iй класу боштету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3. Найнижчими значеннями абсолютно! повноти вщзначаються яличники III класу бонтету I та II ЕОГ у ТЛУ С2-С3. Яличники I та II клашв боштеив уих ЕОГ у ТЛУ С2-С3 та у ТЛУ В2-Э3 мають близьы значення абсолютно! повноти в межах клашв
бон1тет1в та близьк1 динамiчнi тенденцп показника. Деревостани II класу бон1тету обох ЕОГ у ТЛУ D2-D3 переважають у значеннях абсолютно!' повноти яличники у ТЛУ С2-С3.
5. На п1дстав1 опрацювання експериментальних даних методом регрес1йного аналiзy, доведено, що загалом найвищими значеннями загального запасу характеризуються яличники Ib класу бонiтетy yciх ЕОГ обох груп ТЛУ, причому яличники I ЕОГ у ТЛУ D2-D3 переважають за значеннями загального запасу яличники II ЕОГ. Загальш запаси для яличник1в Ib класу боштету у вiцi 120 рок1в зм1нюються вiд 782 м3-га-1 до 847 м3-га-. Найнижчими значеннями характеризуються яличники III класу боштету I ЕОГ у ТЛУ С2-С3, як1 е на р1вн1 341 м- га-1.
Лiтература
1. Генарук С.А. Лiси Украши / С.А. Генарук. - К.: Вид-во "Наук. думка", 1992. - 408 с.
2. Гриник Г.Г. Лвдвничо-таксацшна характеристика ялицевих деревосташв Украхнських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши. -2011. - Вип. 21.13. - С. 17-28.
3. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшш особливост та динамика складу прських яличниюв Украхнських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.4. - С. 12-27.
4. Гриник Г.Г. Експозицiйно-орографiчнi моделi оптимально-продуктивних мiсцеположень деревостанiв ялиц бшо! в Украшських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2012. - Вип. 22.10. - С. 14-19.
5. Гриник Г.Г. Ялиця бша в Украхнських Карпатах - експозицшно-орографiчнi моделi оптимально-продуктивних мiсцеположень деревостанiв / Г.Г. Гриник // II М!жнар. наук.-практ. конф. "Стан природних ресурсiв, перспективи !х збереження та вiдтворення", 11-13 жовт. 2012 р.: матер. конф. - Дрогобич, 2012. - С. 49-51.
6. Гриник Г.Г. Статистичне обгрунтування особливостей виокремлення експозицшно-орограф!чних груп ялицевих деревостанiв Украхнських Карпат / Гриник Г.Г. // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2015. - Вип. 25.1. - С. 24-31.
7. Орлов М.М. Лесоустройство / М.М. Орлов // Лесное хозяйство, лесопромышленность и топливо. - Т. 1: Элементы лесного хозяйства. - М.: Изд-во Журнала, 1927. - 428 с.
Гриник Г.Г. Динамика основных таксационных показателей пихтовых древостоев разных экспозиционно-орографических групп Украинских Карпат
Разработанные модели роста в высоту и по диаметру, модели динамики относительной и абсолютной полнот древостоев и общих запасов для модальных пихтовых горных древостоев разных классов бонитета адекватно описывают особенности роста в пределах выделенных экспозиционно-орографических групп (ЕОГ) и в типах лесорас-тительных условий (ТЛУ) С2-С3 и D2-D3. Коэффициенты уравнений определены с соответствующей точностью. Для пихтовых древостоев максимальными значениями средней высоты древостоев характеризуются древостои Ib класса бонитета обеих групп типов лесорастительных условий (ТЛУ) I и II ЕОГ. Особенности динамики относительной полноты являются аналогичными - максимальные значения показателя отмечены также для древостоев Ib класса бонитета. Максимальные значения остальных таксационных показателей исследуемых древостоев I и II ЕОГ в ТЛУ С2-С3 отмечены в древос-тоях Ia класса бонитета, а в ТЛУ D2-D3 - в древостоях Ib класса.
Ключевые слова: горные модальные пихтовые древостои, экспозиционно-орогра-фические группы, таксационные показатели, динамика таксационных показателей.
Hrynyk H.H. The Dynamics of Assessments Indexes of Silver Fir Forest Stands of Different Exposition-Orographic Groups of the Ukrainian Carpathians
The developed patterns of growth according to height and diameter, models of dynamics of relative and absolute stocking forest stands and general supplies for modal silver fir mountain forest stands of different stand quality classes adequately describe the features of
growth within the limits of the selected exposition-orographic groups (EOG) and in type site conditions (TSC) of C2-C3 and in to TSC of D2-D3. The equalizations coefficients are determined with the proper preciseness. Forest stands of Ib stand quality class of both groups of TSC on I EOG characterize silver fir forest stands the maximal values of forest stands height. Some features of dynamics of relative stocking are analogical - the maximal values of index are marked similarly for forests stands of Ib stand quality class. Maximal values of other assessments indexes of probed forests stands of I and II EOG in to TSC of C2-C3 are similarly marked in forest stands of Ia stand quality class, and in to TSC of D2-D3 - in forest stands of I stand quality class.
Keywords: mountain modal silver fir forest stands, exposition-orographic groups, assessments indexes, dynamics.
УДК630*232.3 Eng. N.I. Hrunyk; researcher Yu.M. Yusypovych, PhD;
senior researcher VA. Kovaleva, PhD; prof. R. T. Gout, Dr. Sci. -Ukrainian National Forestry University, Lviv
HETEROBASIDION ANNOSUM ROOT ROT INFECTION DEVELOPMENT IN SCOTS PINE AND EVALUATION OF THE EXPRESSION LEVELS OF LIPID TRANSFER PROTEIN AND DEFENSINS IN INFECTED TISSUES
Heterobasidion annosum is a causative agent of the root and butt rot and appears to be one of the most economically important conifer pathogens, which causes havoc in boreal forests at northern hemisphere. Despite biology and genetics of this fungus is well studied, the mechanisms of defense responses and resistance of pine trees are still unclear. Recent advances in transcript profiling and molecular characterization of pathogenicity factors approached us in our understanding of this system. In this study we showed features of the development of pathological process in Scots pine saplings caused with annosum root rot at different periods of their growth and changes in expression levels of a lipid transfer protein and defensins by semi QRT-PCR
Keywords: Scots pine, defensin, lipid transfer protein, expression, annosum root rot
Introduction. Conifer trees in Ukraine make up 23 % of total forest area, and in Polissya that area is 64.5 % making them very important tree species in Ukrainian forestry [1]. Maintenance of healthy stands is a guarantee of quality forest preservation, but in nature is impossible to reach such state, as a lot of factors are contributed to the forests formation, which positively or either negatively affect the stands quality. Among those factors the disease management is one that can be improved by a human. Thus development of the effective methods of disease management is very important by mean to prevent significant losses in boreal forests.
The root and but rot caused by Heterobasidion annosum is one of the most destructive diseases of conifers in the northern hemisphere [2]. Despite biology and genetics of this fungus are well studied, the mechanisms of defense responses and resistance of pine trees are still unclear. Plant-pathogen interactions are well documented in crops, giving us the knowledge about gene regulation in those systems [3]. Evolutionary gymnosperm and angiosperm are quite distinct groups that separated from each other several hundred million years ago [4]. Despite their separation, main mechanisms and defense strategies towards pathogen invasion in both groups should be conserved [5]. Generally, in woody plants, plant defense mechanisms, comprise preformed and inducible physical and chemical barriers [5]. Preformed barriers are repre-
