CC BY
9
2. Генс1рук С.А. Лiси Украши. - Львiв : Вид-во НТШ, 2002. - 496 с.
3. Дрейпер Н., Смит Г. Прикладной регрессионный анализ. - М. : Изд-во "Статистика", 1973. - 392 с.
4. Джонсон Н., Лион Ф. Статистика и планирование эксперимента в науке и технике. Методы обработки данных. - М. : Изд-во "Наука", 1980. - 600 с.
5. Каганяк Ю.Й. Короткотермшове прогнозування таксацшних показниюв соснового деревостану // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ УкрДЛТУ. -
2005. - Вип. 15.2. - С.29-35.
6. Каганяк Ю.Й. Модифшащя моделей нормальних запаав та абсолютных повнот для деревосташв сосни звичайно'1 // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2005. - Вип. 15.4. - С. 49-54.
7. Каганяк Ю.Й. Прогноз потенцшно'1 продуктивносп соснових та букових деревосташв // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. -
2006. - Вип. 16.6. - С. 39-45.
8. Копий Л.1. Перспективи розширення люоресурсного потенщалу Захiдного регiону Украши // Люове господарство, лiсова, паперова i деревообробна промисловiсть : мiжвiд. наук.-техн. зб. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 229-238.
9. Копий Л.1., Мелещук О.О. Продуктивнють, структура соснових деревосташв в умо-вах свiжого дубового субору Захщного Полiсся // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.4. - С. 65-69.
10. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К. : Изд.-во АН УССР, 1955. - 456 с.
11. Сеннов С.Н. Итоги 60-летних наблюдений за естественной динамикой леса. - СПб. : СПбНИИЛХ, 1999. - 12 с. _
УДК630*5:630*5.582.632.2 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук;
студ. А.1. Задорожний - НЛТУ Украти, м. nbsis
зм1ни щ1льност1 деревини стовбур1в та надземна ф1томаса середньов1кових деревосташв бука
л1сового та ялини свропейсько! на територп
державного шдприемства "м1жг1рське л1сове господарство"
Проаналiзовано щшьносп деревини стовбура дерев ялини европейсько! i бука люового на рiзних вщносних висотах стовбура дерева у свiжозрубаному та абсолютно сухому станах. Проведено порiвняльний аналiз структури надземно'' фiтомаси се-редньовшових ялинових i букових деревостанiв в умовах С3 на територп Запередь лянського лiсництва ДП "Мiжгiрське люове господарство" Закарпатського ОУЛМГ. Проаналiзовано розподш за фракцiйним складом надземно'1 частини ф^омаси таких деревостанiв.
Assoc.prof. H.H. Hrynyk; stud. A.I. Zadorozhniy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Changes of closeness of wood of stem and up-ground phytomass of middle-ages forests stands of beech and spruce on territory State Enterprise "Mizgirya forestry district"
It is analyzed the closeness of wood of stem of trees of spruce and beech forests stands on different relative heights of stem of tree in the fresh-cutting and the absolutely dry states. The comparative analysis of structure of up-ground phytomass of middle-ages forests stands of spruce and beech are conducted in type side conditions of C3 on territory of Zaperedilyansk forestry of State Enterprise "Mizgirya forestry district" of Zakarpattia Regional Management of Foresrty and Hanting. It is analysed distributing after factious composition of up-ground part of phytomass of this forests stands.
Еколопчш функцп гiрських лiсiв стали прiоритетними тшьки у кiнцi минулого столiття, коли стало вщомо, що пiд впливом активно! господарсь-ко1 дiяльностi впродовж останшх столiть вiдбулися жахливi деструктивш процеси, якi призвели до розриву i розбалансування природних зв,язкiв у ль сових екосистемах та зменшення 1хньо! бюлопчно! стiйкостi. Саме зараз, ро-зумiючи всю складнiсть ситуаци та надзвичайно важливу стабiлiзуючу роль лiсiв, потрiбнi достовiрнi данi, як могли б охарактеризувати вплив прських лiсових масивiв Карпат на еколопчний стан навколишнього природного се-редовища регiону та надати карпатським лiсiвникам природнi важелi впливу для збереження та посилення еколопчних функцiй лiсiв.
Оцiнка потенцiйних об,емiв бiомаси в люах Украши, з погляду можли-вого 11 використання в енергетичних цшях, - проблема вирiшення не тшьки економiчноl стабшзаци держави, а й пошук альтернативних джерел енерги на далеку перспективу. При цьому варто мати на увазi вплив цього вщновлю-вального енергетичного джерела на потоки вуглецю, його резервування та вплив цих процеЫв на глобальну змiну клiмату [13].
Бюлопчну продуктивнiсть лiсiв розглядають як 1х основну характеристику, що визначае хiд процесiв у лiсових екосистемах та використовують з метою здшснення екологiчного монiторингу, сталого ведення люового гос-подарства, моделювання продуктивностi лiсiв з урахуванням глобальних змiн, вивчення структури та бiорiзноманiття лiсового покриву, ощнки вугле-цедепонувально! мiсткостi лiсiв.
Кiотський протокол зобов'язуе наукове ствтовариство розробити стратегiю компенсацп промислових викидiв бiологiчною фiксацiею атмосферного вуглецю, тому знання бюлоги кругообiгу вуглецю й шших основних i додаткових елеменлв е потрiбними. На лiсовi масиви планети покладаеться основна надiя у вирiшеннi вищезазначено! проблеми [14].
Питанню щодо бюлопчно! продуктивностi лiсiв за компонентами фь томаси присвячено багато робгг вiтчизняних та зарубiжних авторiв (Усоль-цев, 1997 [22]; Лакида, 2002 [14] та ш.). 1хш роботи характеризуються ком-плексним шдходом до оцiнки основних складниюв бюлопчно! продуктив-ностi з використанням при цьому бюметричних та статистичних методiв.
Мшливють якiсних характеристик деревини окремого бюлопчного виду, що займае певну географiчну територiю (ареал виду), складаеться з ш-дивщуально! мшливост окремих стовбурiв, причому в межах окремого дерева яюсш характеристики деревини також змшюються як за радiусом, так i за висотою. Отже, якiснi характеристики деревини стовбура тюно пов,язанi з розподiлом ф^омаси в межах рiчних приростiв, що формуються пiд впливом генетичних i екологiчних чинникiв. Як зазначае В.Е. Вiхров, найбiльше дос-лiджень щодо вивчення впливу тишв лiсу на фiзико-механiчнi властивостi деревини придiлено сосш звичайнiй. Що стосуеться iнших порщ, зокрема ялини европейсько! i бука люового в гiрських умовах, це питання вивчене не-достатньо.
Дослщжували продуктивнiсть лiсових бiогеоценозiв у рiзних районах, рiзних типах лiсу та вшових групах багато вчених, але вони здебiльшого вра-
ховували лише окремi фракци фiтомаси дерев та деревосташв. Зазвичай, виз-начення оргашчно! маси деревостанiв здiйснювали методом модельних дерев з рiзною кiлькiстю, а також методом суцшьного облiку (ВаБкегуШе, 1965; Молчанов, Смiрнов, 1967; Орлов, 1958, 1967; Потапова, 1967; Матвеева, 1967; Гортинський, 1969; Габеев, 1968; Поздняков, 1967, 1968; Протопопов, Горбатенко, 1967,1971; Голжов, 1965 та ш.).
Результати зважування фгтомаси модельних дерев використовують або для безпосереднього перерахунку отриманих показниюв на одиницю плошд через суму площ перерiзу, або для складання таблиць за рiвняннями зв'язку мiж вагою рiзних компонеилв фiтомаси дерев та !х звичними такса-цiйними показниками.
Об'ектами дослщжень були ялиновi та буковi люостани. На територп Запередiлянського лiсництва ДП мМiжгiрське лiсове господарство" Закар-патського ОУЛМГ у чотирьох рiзних видшах було закладено чотири пробнi площд. Закладали пробнi площi, близькi за вшом, щоб проаналiзувати особли-вост росту, продуктивностi та запасiв надземно! фiтомаси дерев ялинових i букових деревосташв в однакових люорослинних умовах. Падбраш проби е однорiднi за грунтово-пдролопчними умовами. Усi проби закладено у воло-гiй ялиново-буковiй субучиш.
Програмою робiт передбачено закласти пробш площi для вивчення особливостей щшьносл деревини ялини европейсько! i бука люового у чис-тих деревосташв, визначення динамжи щiльностi залежно вщ висоти та дь аметра дерев, визначення щшьносл кори та вщношення щiльностi деревини до щiльностi кори залежно вщ подiлу дерев на дшов^ напiвдiловi та дров,янi.
Д^нки для закладки пробних площ вибирали в характерних мiсцях деревостанiв, в яких попередньо було виконано окомiрну таксацш, за попе-реднiми даними яко! визначали повноту та склад деревостану. Попередньо пiдбiр дiлянок здшснювали за даними таксацiйних описiв останнього люовпо-рядкування.
Опис та вимiрювання модельних дерев, а також визначення приросту за об'емом, висотою та дiаметром стовбура виконано загальноприйнятими в таксаци способами. Модельнi дерева рубали на рiвнi коренево! шийки або за-лишали пень мшмально! висоти. Вимiрювали загальну висоту стовбура (вiд зрiзу) до першого мертвого сучка та до першо! живо! гiлки крони, прирют на висотi 1,3 м за останш 5-10 рокiв. Для аналiзу ходу росту випилювали кружки 2-сантиметрово! товщини.
У вшх зрубаних дерев визначали фiтомасу надземно! частини дерева. Крону (гiлки та хвою, у бука - листя), а також стовбур зважували безпосе-редньо на пробнш площi вщразу пiсля рубання дерева. Стовбур зважували час-тинами. Крону дшили на три однаковi за довжиною частини iз позначкою верхньо!, середньо! та нижньо! частин на стовбурi. Гшки дерев обрубували за частинами крони, тдраховували !хню кiлькiсть за такими градащями: довжиною до 1 м, довжиною вщ 1 до 3 м та бшьше 3 м, i зважували !х. З кожно! частини крони вибирали по три модельш гiлки кожного ступеня довжини i зважували !х, пот^м вiддiляли вiд них хвою i вiдразу зважували.
аз Й >н
Д Со № Р
(П
0 №
№ Я о о н
I—' •
й П)
П)
о
¡м а съ
ь-: д
и> Ьо 2х й
№ 0
П)
П)
Я
й Я К Я ^ * Ьа
Я К
о\ д СЪ о
со .
О " 43 Р
н №
и-.' ° ^ Ьо
о
ьа
0
и
к
■з з.
1 й
и
0 н
я и
й П)
£1.
Л
к. О
> II
я о
о
« о
к
«
со Я
к «
к
№ я о о н
№ я я
X
о
н
а ^
43 О О
П) и
а
п> Я
н о и
О в
0 я а а
а
Ьа
а р
И
а
о
о н
ю
и
а
о
о н
а
^
П) 43 П)
и р
со
со
о\
I—'.
№ 0
П)
а а
Ьа
е
П)
н 43 Р
О
н о и
о\ '<
43 Р
Й О
о
П)
о 43
а
н о
О
а а х
Я
о «
со
а
а «
а
№ а о о
н
I—'.
й П) 43 п> и
а а а
Ьа й а а а
со И
а
л
р
ас
а
о
I—
о 43
I—' •
Й О
И
а
о 0
и р
а
0 ^ я
а
х 5
о\ о
П)
№ а а
х ^
п>
а
со
а
й
п> |тз
а п> о а
5 о\ о
о
й П)
№ а а х
^ Й
а> Р
43 й
п> а
и а .
• я « 1-н Д
СВ 0. 5Р
^ а
в °
н 0
П)
н а я „
Ьа п>
я н н
и В 43
№ а о о
н
I—'.
й П) 43 п> а а а а
, -43
а ^
№ а о о
н
I—'.
«
о 43
а
а а
о
1Я
а
л
П)
а о
43 ^
а л
а «
о
а £
а н а
№ а т
а р
1Я
I—'.
й а о и
I—'.
й а
§ ас
а
о к
о\ О
о о
X н
ьа п>
а 43
а п>
о и О •
И
^ й о о\ и< а
о а
И нй а 43 о 5»
1Я тз
я й
а
Р из н-»
а о Я ° ^ х'
Ей р
0 § О
а Р Й р. а р
о к ^ э я-
о
со «
I—'.
а
со
а о 43
I—' •
со
О
н а
о о «
СП О
¡3 и
££ 43 ^ ^ О) ^ 2 а №
П)
_ н ас ' § » ^ о а ^ п о
П) й П)
а о
а
а а
х ^
п> 43 П)
а
43 £ И
кн СВ
^ 43 а
П) р
о
— ■ ^
й а
п>
а о
о о
а о и
а
а
Ьа
й П) 43 п> а Р
СЛ а
43
н- •
со
О
О
й П) 43 П)
а р
1Я
а
о\
а
43
. а
а
• а
^
о
№ а о о
н
1Я
а
о
о н
43
О о
а а
№ а о о
н
43 Р 1Я
I—' •
Й а о а
а.
43
^ 0 а а
р. и
й н Ьа Р
й ^ 0 <*>
0. а
= а н р р
о\ а
п> в н а я о
а о = 0
I 0с
а
СП ™
а а ,01
® ^ о а ш в
й 0. а а й( и ® а
к В у
^ а л
2 о п> О И
о Й. О а ' 2
л со Й ас р о
« £ о а о
о
И (П С5\ Й' ^ У И 00
« а ^
Р з р
0. в «
0
но
§ ч ^
1 2 р.
° ^ о>
д ё 1
§ ^ »
X о\ 1-.
>ч ^ Й
И Н И'
д § о*
4^ и) ьо - о ЧО 00 4^ и) ьо - - Модельне дерево
4/142 4/21 4/202 4/75 3/125 3/66 и) 00 3/183 ШЪ 2/56 2/23 2/34 1/176 1/75 1/142 1/53 1/95 ьо Номер пробно! плошд/номер дерева на пробн!й площ!
ьо и) "-о 22,8 20,3 24,0 30,5 25,8 26,5 22,4 25,6 24,7 23,5 20,1 28,5 29,4 29,2 28,1 26,3 и) дерева И м
ьо о 4^ и) 4^ 15,5 12,2 14,1 13,1 13,5 14,1 16,5 20,1 13,2 16,7 16,2 до початку крони о о н Р5
00 и) 00 15,3 16,7 чо СТ\ 21,3 15,1 18,1 17,2 20,3 24,1 21,5 21,5 20,2 (VI до найширшого мюця крони
ьо V 22,2 18,3 18,2 31,8 26,7 24,7 22,8 22,7 20,9 20,4 13,7 32,1 29,3 28,7 25,8 24,6 на висхт 1,3 м М
ьо ьо ьо о СТ\ и) о 22,5 ьо ьо 20,1 19,2 17,5 13,1 25,1 25,5 27,1 25,2 23,2 на висот! 0,25 висоти 1 П)
-о ьо 00 ьо ЬО ьо 18,4 15,4 14,2 24,3 23,5 25,3 23,1 21,4 00 на висот! 0,5 висоти н р о
и) и) 00 ьо 15,8 15,5 16,1 13,3 12,5 чо 1о 22,1 22,1 23,1 21,3 19,3 ЧО на висот! 0,75 висоти
и) ьо V ы О 00 сл и) 00 4^ 1о 4*. 1л и) 1л 1л о 1о 1л о швшч й й
и) Ъ\ ы ы и) ьо "-о и) "-о и) Ъ\ и) "-о и) ы 00 ы 00 1о и) о ^ п!вдень ^ о « 73
и) V ы о ы Ъ\ 00 о о о и) 1о и) "-о и) о сл 1о ы 1л "-о ы 1о ьо захщ О Я я
и) ы ш ы сл и) "-о "-о "-о ьо 1о и) V и) 1о 1о и) "-о ьо 1о 1о и) V 00 ы о и) СХ1Д
502,3 483,1 359,8 351,7 796,8 511,3 503,1 489,7 489,5 399,3 375,2 150,1 1026,8 783,6 730,7 617,1 501,8 стовбура
и) ЧО 4^ ьо и) о 4^ 00 и) ьо 00 и) 00 ьо и) и) ьо 00 00 ^л о 4^ ЧО ьо 00 и) и) (VI кори £ Р5
ьо 4^ ьо 00 00 4^ ЧО и) ЧО ьо ЧО О Р5
^00 58,4 37,3 о "-о 43,5 52,5 22,5 (VI о о 50,6 40,4 19,4 66,6 57,3 75,8 51,7 40,9 гшок «
"-о 12,4 00 "-о 13,5 11,4 15,7 о 14,1 12,6 10,8 ^л 00 15,6 13,4 14,4 11,4 р\ "-о зелен!
I
I
а
о
5
а *
© §
в* а
06
^ п
а 0 а о
Н |—
^ н
43 о
П) р
и а а В:'
И Й
а> &
^ ^
а о
О о
И 0 а
Н о р л
а р
а а
Ьа
д
н £
н-1:
а а
X «
В
н
П) 43
а
о
н
а «
о
о
Й I—'.
Й
Й
П)
а №
П>
н о
Й
а «
о
О)
и
а «
о 43
а
о
н р
а а
Ьа
а
а о
№ О
а а
х ^
о о
Й ч
-с- а
й о
Й « « Р
нн СО
НН НИ НИ 1-1н
г а
со ч
е. а
н «
о р
а
н-'.
ас а
ас о
а
и
О)
а р
о р
Й
Й
П)
а №
СО со 43 м ^
О Ч
43
^
а о
№ а о
_ а
Ч 43
о а
р а а> н
о
н
Й а
о
н а
„ л ас а
■ П)
о Ьа
Р и
о о\
43 О
о\
Й П)
а а
Ьа
^00
п> а н ^ л л
►тЗ д 43
а х V
кори до висушування на висотi 0,25 висоти стовбура зростають вiд нижчих ступешв до середнього, пiсля чого стрибкоподiбно знижуються i продовжу-ють зростати до максимальних ступенiв товщини стовбура.
Рис. 1. Графш щiльностi деревини в корц без кори i кори ялини европейсько'1у св^ жозрубаному сташ: а) на в1дноснш висоти стовбура 0,25 висоти; б)на в1дноснш висоти стовбура 0,5 висоти; в)на в1дносшй висоти стовбура 0,75;
г) середньог для стовбура загалом
Щшьшсть деревини ялини в корi до висушування на висот 0,5 висоти дерева знижуеться вщ дерев нижчих ступешв до дерев у середшх ступенях, шсля чого вщбуваеться збшьшення щшьност (рис. 1, б). Значення щшьност деревини та ялини без кори та само! кори до висушування проявляють подiб-ну тенденщю.
Значення щшьносл деревини ялини в корi до висушування на висот 0,75 висоти дерева змшюються у незначних межах та е близькими практично в уЫх моделей (рис. 1, в). Максимальними значеннями вщзначаеться щшьшсть у моделi з дiаметром стовбура, наближеним до максимального для де-ревостану. Подiбна тенденцiя характерна i для динамжи щiльностi деревини до висушування без кори. Динамжа значень щiльностi кори до висушування характеризуеться рiзким зниженням вщ найнижчих ступенiв товщини до середшх, шсля чого вщбуваеться стрибкоподiбне збiльшення.
Значення щiльностi деревини ялини без кори шсля висушування на ви-сот 0,25 висоти дерева мають синусощальну динамiку, яка характеризуеться спаданням у нижчих ступенях товщини, до зростання у середшх та наступного зниження у максимальних (рис. 2, а). Для значень щшьносп кори шсля висушування характерним е мшмальне значення для модельного дерева з наймен-шим дiаметром стовбура. Подальша динамжа характеризуеться максимальними значенням у моделi з дiаметром, який знаходиться у промiжку вiд мшь мального до середнього, шсля чого вщбуваеться поступове зменшення до про-
мiжних значень щшьносп у моделей з близькими до середнього значення дь аметра. У моделi, дiаметр яко! близький до максимального, вщзначено зрос-тання значення щiльностi кори.
в) г)
Рис. 2. Графш щiльностi деревини в корц без кори i кори ялини европейсько'1
у абсолютно сухому сташ: а) на в1дноснш висоти стовбура 0,25 висоти; б) на в1дноснш висоти стовбура 0,5 висоти; в)на в1дносшй висоти стовбура 0,75;
г) середньог для стовбура загалом
Значення щшьносп для деревини ялини без кори та само! кори на ви-сот 0,5 висоти дерева шсля висушування зазнае зменшення вщ найменших ступешв товщини до середшх, шсля чого вщбуваеться зростання цих показ-ниюв до максимальних значень у моделей iз найбiльшими значеннями дiамет-ра стовбура (рис. 2, б).
Щшьшсть деревини ялини без кори на висот 0,75 висоти шсля висушування зазнае слабких коливань i мало вiдрiзняеться у рiзних моделей (рис. 2, в). Максимальне значення щшьносп кори пiсля висушування е характер-ним для моделей у нижчих ступенях товщини. Моделi середнiх ступешв товщини характеризуются нижчими, порiвняно iз рештою, значеннями щшьносп кори. Для моделей вищих ступешв товщини характерними е вищд, по-рiвняно iз моделями середнiх ступешв, значення щшьносп кори.
Усередненi значення щшьносп деревини ялини в корi та без кори для моделей до сушшня збiльшують вiд нижчих до вищих ступешв товщини, де набувають максимальних значень (рис. 1, г). Середш значення щшьносп кори характеризуются аналогiчною тенденцiею.
Шсля висушування середня щшьшсть деревини ялини без кори зазнае незначних змш для моделей iз рiзних ступешв товщини (рис. 2, г). Середня щшьшсть кори ялини шсля висушування зменшуеться вщ нижчих ступешв товщини до середшх, шсля чого зростае i набувае максимальних значень. Середня щшьшсть кори шсля висушування е вищою, порiвняно iз середньою щшьшстю деревини без кори для ялини.
Рис. 3. Графт rninbHocmi деревини в Kopi, без кори i кори бука л^ового у csîmo3py-баному сташ: а) на в1дносшй eucomi стовбура 0,25 висоти; б) на в1дносшй eucomi стовбура 0,5 висоти;в)на eidHOCHiü eucomi стовбура 0,75; г) середнъо1 для стовбура
загалом
Значення щшьносп деревини у Kopi та без кори для бука до висушування на висоп 0,25 висоти стовбура зазнае незначних коливань для моделей piзних ступешв товщини (рис. 3, а). Щшьшсть кори у цьому випадку зазнае незначного зростання вщ середшх ступешв товщини до максимальних.
Значення щшьносп деревини бука в кopi та без кори до висушування на висоп 0,5 висоти стовбура набувае максимальних значень для моделей у найнижчих ступенях товщини, шсля чого зменшуеться до середшх ступешв з наступним зростанням для моделей у вищих ступенях товщини (рис. 3, б). Щшьшсть кори бука до сушшня мало вiдpiзняеться для моделей piзних ступешв товщини.
Щшьшсть деревини в кopi та без кори для бука на висот 0,75 висоти дерева до висушування зростае для моделей мшмальних ступешв товщини до середшх, де набувае максимальних значень, шсля чого спадае (рис. 3, г). Щшьшсть кори бука спадае вщ нижчих до вищих ступешв товщини. Значення показниюв щшьносп деревини бука без кори шсля висушування на висот 0,25 висоти дерева вщ нижчих до вищих ступешв товщини зазнае незначних коливань i не мае виразних максимумiв та мiнiмумiв (рис. 4, а). Аналопчна тенденщя також характерна для динамжи значень щшьносп кори для бука, але практично для уЫх модельних дерев щшьшсть кори е бшьшою вщ щшьносп деревини бука.
Щшьшсть кори бука на висот 0,5 висоти дерева шсля висушування для моделей у нижчих ступенях товщини е нижчою вщ щшьносп деревини, а для моделей у вищих ступенях товщини е вищою вщ щшьносп деревини (рис. 4, б). Значення щшьносп деревини бука на висоп 0,75 висоти дерева
п1сля висушування спадае в1д нижчих ступен1в товщини до вищих для вщпо-вщних моделей. Динамжа щшьносл кори мае обернену залежшсть (рис. 4, г).
Рис. 4. Графж щiльностi деревини в кор^ без кори i кори бука ярового у абсолютно сухому сташ: а) на в1дносшй висоти стовбура 0,25 висоти; б)на в1дноснш висоти стовбура 0,5 висоти; в)на в1дносшй висоти стовбура 0,75;
г) середньог для стовбура загалом
Усереднеш значення щшьносл деревини бука в кор1 та без кори до висушування та шсля висушування незначно спадае вщ нижчих моделей товщини до вищих для вщповщних моделей (рис. 3, г). Середня щшьшсть кори до висушування спадае вщ нижчих ступешв товщини до середшх, шсля чого до вищих ступешв незначно зростае. Под1бна тенденщя характерна 1 для середшх значень щшьносл кори бука шсля висушування (рис. 4, г).
За результатами розрахунюв встановлено, що частка маси деревини стовбура ялинового деревостану на пробнш плошд №1 у загальнш мас над-земно! фггомаси становить 85,9 %, кори стовбура - 5,7 %, гшок - 7,0 % та де-ревно! зелеш - 1,4 % (табл. 2).
Середш .2 'м Маса, кг/га
с с % Склад Площа, га и '2 о а и И висота, м м с ,р н <и 1 « Сума площ перер1 на висот 1,3 м, 2 м /га а г/ м, й п а 00 стовбура кори гшок к е л е ся 'о н в е р е д загальна
1 10Яле 6,0 47 27,7 26,8 37,7 549 436771 29120 35542 7317 508750
2 10Бкл 13,0 59 26,0 20,8 26,6 369 350130 19592 40776 11181 421679
3 10Яле 8,3 53 28,3 25,6 37,4 512 411342 26892 31672 6818 476724
4 10Бкл 9,1 54 25,7 22,1 32,8 412 384443 21641 45872 12923 464880
Для букового деревостану на пробнш площд №2 частка маси деревини стовбура у загальнш мас надземно! фггомаси становить 83,0 %, кори стовбу-ра - 4,6 %, гшок - 9,7 % та деревно! зелеш - 2,7 %. На пробнш площ1 №3 у загальнш мас надземно! фггомаси частка маси деревини стовбура ялинового деревостану становить 86,3 %, кори стовбура - 5,6 %, гшок - 6,6 % та деревно! зелеш - 1,4 %. Частка маси деревини стовбура для букового деревостану на пробнш площд №4 у загальнш мас надземно! фггомаси становить 82,7 %, кори стовбура - 4,7 %, гшок - 9,9 % та деревно! зелеш - 2,8 %.
Кр1м визначення щшьност та фракцшно! структури надземно! фгго-маси чистих ялинових { чистих букових деревосташв, було здшснено експе-римент 1з насичення зразюв вологою шсля висушування до абсолютно сухого стану. Зразки замочували у резервуарах 1з водою. Зважували !х кожш 12 год. до отримання максимально! маси кожного з них. Експеримент виконано для зразюв 2007 та 2008 рр. (рис. 5 { 6). Встановлено, що максимальне просочу-вання для деревини ялини становить зразюв 2007 р. вщбувалося на 48 год. експерименту, а для зразюв 2008 р. - на 36 год. Для зразюв деревини бука 2007 р. - на 48 год., а для 2008 р. на 60 або 72 год. Встановлено, що при вит-римуванш зразюв деревини у резервуарах 1з водою понад 72 год. вага таких зразюв бшьше не зростала. Вага зразюв шсля експерименту становила 9396 % ваги зразка у св1жозрубаному сташ. Отже, при насичуванш зразюв 2007 р. та 2008 р. деревини ялини { бука до максимально можливо! величини, вага зразюв не перевищувала !хньо! ваги у св1жозрубаному сташ. Очевидно, що шсля висушування руйнуються порожнини в деревиш (судини { трахе-!ди), що попршуе здатшсть деревини вбирати у себе вологу.
Рис. 5. Зразки деревини бука 2008 р. на 5-ту добу мсля здшснення експерименту
Зразки 2007 р. шсля висушування збершали у примщенш за юмнатно! температури впродовж року. Стан деревини як для ялини, так \ для бука для цих зразюв не попршувався. Шсля експерименту зразки 2007 р. та 2008 р. збершали в примщенш так само за юмнатно! температури. Шсля насичуван-ня водою яюсть деревини ялини \ бука у зразках 2007 р. р1зко попршилася: з'явилися плями на деревиш бука, а на деревиш ялини, кр1м таких плям,
з'явився характерний запах плюняви. Очевидно, спори грибiв, якi спричиня-ють плiсняву, та, можливо, опенька осiннього, потрапивши у сприятливе се-редовище (вiдповiдна волопсть i температура) почали активно розвиватися ^ тим самим, погiршили яюсть деревини.
Рис. 6. Зразки 2007р. на 5-ту добу мсля здшснення експерименту
(бук - зл1ва, ялина - справа)
За результатами дослщжень можна зробити таю висновки:
1. Частка маси деревини стовбура чистого ялинового деревостану у загальнш мас надземно! фггомаси у вщ 47 i 53 роки перевищуе аналопчний показник для чистого букового деревостану у вщ 54 i 59 рокiв i становить для ялищ 436770 кг/га (85,9 %) i 411342 кг/га (86,3 %) та для бука 384443 кг/га (82,7 %) i 350130 кг (83,0 %) вiдповiдно. Загалом частка деревини надземно! стовбурово! частини вища у дерев i деревостанiв ялини, порiв-няно iз буком. З вiком частка стовбурово! надземно! частини фiтомаси зрос-тае як для ялинових, так i для букових деревосташв.
2. Загальна маса кори для ялинового деревостану у вщ 47 рокiв становить 29120 кг/га (5,7 % вщ загально! маси надземно! частини фггомаси) та у вщ 53 роюв - 26892 кг/га (5,6 % вщ загально! маси надземно! частини фггомаси), що перевишуе аналопчний показник для букового деревостану у вщ 54 роюв - 21641 кг/га (4,7 %) та у вщ 59 роюв - 19592 кг/га (4,6 %). Отже, частка кори у загальнш мас надземно! ф^омаси е вища у деревосташв ялини европейсько!. Частка кори з вжом зменшуеться для ялинових i для букових деревостанiв.
3. Маса гшок для букового деревостану у вщ 54 рокiв становить 45872 кг/га (9,9 % вщ загально! маси надземно! частини фггомаси) та у вщ 59 роюв становить 40776 кг/га (9,7 % вщ загально! маси надземно! частини фггомаси), що перевишуе аналопчний показник для ялинового деревостану, який для деревостану вжом 47 роюв становить 35542 кг/га (7,0 %), а вжом
53 роки - 31672 кг/га (6,6 %).
4. Загальна маса деревно! зелеш для букового деревостану у вщ
54 роюв становить 12923 кг/га (2,8 % вщ загально! маси надземно! частини фггомаси) та у вщ 59 роюв - 11181 кг/га (2,7 %), що перевищуе аналопчний показник для ялинового деревостану, який становить у вщ 53 роюв становить 6818 кг/га (1,4 %), а у вщ 47 роюв - 7317 кг/га (1,4 %).
5. Усереднеш значення щшьносп деревини ялини в кор1 та без кори для моделей до сушшня збшьшують вщ нижчих до вищих ступешв товщини, де набувають максимальних значень. Середш значення щшьносп кори харак-теризуються аналопчною тенденщею.
6. Значення щшьносп деревини бука в кор1 та без кори до висушування на висоп 0,5 висоти стовбура набувае максимальних значень для моделей у найнижчих ступенях товщини, шсля чого зменшуеться до середшх ступешв з наступним зростанням для моделей у вищих ступенях товщини. Щшьнють кори бука до сушшня мало вщр1зняеться для моделей р1зних ступешв товщини.
7. При насичуванш зразюв 2007 р. та 2008 р. деревини ялини { бука до максимально можливо! величини, вага зразюв не перевищувала !хньо! ваги у св1жозрубаному сташ. Очевидно, що шсля висушування руйнуються порож-нини в деревиш, що попршуе здатшсть деревини вбирати у себе вологу.
8. Шсля насичування водою зразюв, яю були висушеш до абсолютно сухого стану, яюсть деревини ялини { бука р1зко попршилася: з'явилися пля-ми на деревиш бука, а на деревиш ялини, кр1м таких плям, з'явився характер-ний запах плюняви.
Л1тература
1. Анучин А.А. Фитомасса крон и хвои кедровых и пихтовых древостоев Хамир-Дабана / А. А. Анучин // Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений. - Красноярск, 1985. -С. 78-86.
2. Аткин А.С. Взаимодействие таксационных показателей с элементами фитомассы древостоев / А.С. Аткин, Л.И. Аткина // Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск, 1983. - С. 38-48.
3. Божок О.П. Деревинознавство з основами люового товарознавства : навч. поабн. / О П. Божок, 1С. В1нтошв. - К. : НМК ВО, 1992. - 320 с.
4. Бондар А.О. Вологють хво!, листя та заболонно! деревини культур сосни звичайно! та дуба звичайного, створених у св1жих д1бровах / А.О. Бондар, В.В. Попельнюк // Люове гос-подарство, люова, паперова 1 деревообробна промисловють : м1жвщ. наук.-техн. зб. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2006. - Вип. 30. - С. 143-148.
5. В1нтон1в 1.С. Деревинознавство : навч. пос1бн. / 1.С. В1нтон1в, 1.М. Сопушинський, А. Тайш1нгер. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ, 2005. - 229 с.
6. Гниденко В.И. О взаимодействии бука, пихты и ели и динамика естественного формирования смешанных древостоев / В.И. Гниденко // Лесоводство и агролесомелиорация. -1967. - Вып. 12. - С. 57 - 64.
7. Голубец М.А. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции / М.А. Голубец [и др]. - К. : Вид-во "Наук. думка". - 1983. - 237 с.
8. Горошко М.П. Учет структуры надземной фитомассы смешанных пихтарников Украинских Карпат / М. П. Горошко, Г. Г. Гриник // Материалы международной научно-технической конференции "Леса Белоруси и их рациональное использование" 29-30 ноября 2000 г. - Минск, 2000. - С. 185-187.
9. Горошко М.П. Бюметр1я : навч. поабн. / М.П. Горошко, С.1. Миклуш, П.Г. Хомюк. -Льв1в : Вид-во "Камула", 2004. - 236 с.
10. Грибанов В.Я. Взаимосвязь морфологических и таксационных показателей сосновых древостоев / В.Я. Грибанов // Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений. - Красноярск, 1985. - 56-62 с.
11. Гриник Г.Г. Структура 1 динамша ф1томаси надземно! частини дерев ялиново-буко-во-ялицевих деревосташв у Бескидах / Г.Г. Гриник, М.П. Горошко // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.8. - С. 36-39.
12. Дылис Н.В. Фитомасса лесных биогеоценозов / Н.В. Дылис, Л.М. Носова. - М. : Изд-во "Наука", 1977. - 144 с.
13. Колосок О.М. Продуктивтсть 1 структура ф1томаси штучних люостатв ялини звичайно! в Укра!нських Карпатах : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкування ! люова таксащя / О.М. Колосок. - К. : НУЫП Укра!ни, 2002. - 20 с.
14. Лакида П.1. Ф^омаса лiсiв Украши : монографiя / П.1. Лакида. - Тернопшь : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
15. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1980. - 291 с.
16. Молоткова I.I. Розподш дерев, сум площ nepepi3iB за абсолютними ступенями тов-щини в ялицевих лiсах / I.I. Молоткова // Пщвищення продуктивностi прських лiсiв. - Ужгород, 1968. - С. 69-76.
17. Молоткова I.I. Продуктившсть природних ялицевих деревостанiв / 1.1. Молоткова // Пщвищення продуктивностi прких лiсiв. - Ужгород, 1968. - С. 35-39.
18. Полубояринов О.И. Плотность древесины / О.И. Полубояринов. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
19. Семечкина М.Г. Динамика роста крон в сосновых культурах / М.Г. Семечкина // Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений. - Красноярск, 1985. - С. 62-73.
20. Семечкина М.Г. Закономерности строения сосновых древостоев по компонентам фитомасы / М.Г. Семечкина // Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск, 1983.
- С. 31-38.
21. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения : учебн. [для вузов] / Б.Н. Уголев. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1986. - 368 с.
22. Усольцев В.А. Биоэкологические аспекты таксации фитомассы деревьев / В.А. Усольцев. - Екатеринбург, 1997. - 559 с.
23. Усольцев В.А. Фитомасса лесов Северной Евразии: предельная продуктивность и география / В. А. Усольцев. - Екатеринбург : УроРАУ, 2003. - 468 с.
24. Швиденко А.З. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов России / А.З. Швиденко, Д.Г. Щепащенко, С. Нильсон, Ю.И. Булый // Лесное хозяйство. - 2004. - № 2.
- С. 40-44.
25. Baskerville G.L. Dry matter production in immature balsam fir stands / G.L. Baskerville // Forest Sci. - 1965. - № 9. - p. 42. _
УДК 630*5 Доц. С.1. Миклуш, д-р с.-г. наук;
мол. наук. ствроб. Ю.С. Миклуш - НЛТУ Украти, м. Rrnie
пор1вняння росту насаджень бука л1сового на швн1чнш i сх1дн1й межах його ареалу
За матерiалами постшних пробних площ, що закладеш у букових насадженнях в Укрш'ш та Швецп та таблиць ходу росту проаналiзовано характер росту рiвнинних букняюв на твшчнш та схщнш межах природного ареалу. Виявлеш вщмшносп у росл та продуктивное^ зумовлеш умовами його росту та характером люогоспо-дарських заходiв.
Ключов1 слова: бук люовий, межа ареалу, насадження, рют, продуктившсть, таксацшш показники
Assoc. prof. S.I. Myklush; junior research officer Yu.S. Myklush - NUFWT of Ukraine, L'viv
Comparison of stand growth of European beech on northern and eastern borders of natural habitat
Character of growth of plain beech stands on northern and eastern borders of natural habitat was analyzed considering materials of permanent sample plots, which were set in beech stands of Ukraine and Sweden, and materials from the yield tables. Discovered differences in growth and productivity are stipulated by growth conditions and character of silviculture.
Keywords: European beech, border of natural habitat, stand, growth, productivity, inventory indices.
