CC BY
18
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
17. Кичунов Н.И. Орехи и их культура / Н.И. Кичунов. - М.-Л. : Гос. изд-во с.-х. лит-ры, 1931. - 195 с.
18. Кроткевич П.Г. Культуры орехоплодных / П.Г. Кроткевич. - К. : Госсельхозиздат УССР, 1954. - 147 с.
19. Кушнир А.И. Биолого-экологические свойства отдалённых гибридов орехов : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук: спец. 03.00.05 - "Ботаника" / А.И. Кушнир. - К., 1987. - 17 с.
20. Рихтер А. А. Орехоплодные культуры / А.А. Рихтер, В.А. Колесников. -Симферополь : Крымиздат, 1952. - 184 с.
21. Смольянинова Л. А. Орех / Л. А. Смольянинова // Культурная флора СССР / под ред. Е.В. Вульфа. - М.-Л. : Гос. изд-во совхозной и колхозной лит-ры. - 1936. - Вып. XVII. - С. 44-99.
22. Швиденко А.Й. Культура ореха чёрного / А.Й. Швиденко, П.А. Цыганков. - Львов : Изд-во "Выща шк.", 1978. - 92 с.
23. Шлапак В.П. До морозостшкосп Juglans. nigraL. / В.П. Шлапак, Г.П. 1щук // Матер. XII з'1зду Украшського боташчного товариства / ред. кол.: К.М. Ситник (вщп. ред.) та ш.: 15-18 травня 2006 р.: тези доп. - Одеса, 2006. - 392 с.
24. Шлапак В.П. До технологи вирощування гс^ха чорного (Juglans nigra L.) в люництвах Вшниччини та Черкащини / В.П. Шлапак, Г.П. 1щук // Люова типолопя в Укра!ш: Сучасний стан та перспективи розвитку : матер. XI Погребнягавських читань 10-12 жовтня 2007 р.: тези доп. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2007. - С. 169-171.
25. Щепотьев Ф.Л. Горiхи / Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О. А. Рiхтер. - К. : Вид-во "Урожай", 1987. - 184 с.
26. Щепотьев Ф.Л. / Орехоплодовые лесные и садовые культуры / Ф.Л. Щепотьев. - М. : Агропромиздат, 1985. - 224 с.
Ищук Г.П., Шлапак В.П. Juglans nigra L. в лесных культурах Правобережной Лесостепи Украины
Исследованы агротехнические приемы создания и выращивания лесных культур с участием Juglans nigra. Обобщен опыт создания высокопроизводительных смешанных лесных, лесомелиоративных культур и лесополос с целью получения качественной древесины. Дана лесоводственная оценка влияния Juglans nigra в повышении производительности коренных насаждений и их биологической стойкости в условиях свежих дубрав.
Ishchuk Н..P., Shlapak V.P. Juglans nigra L. genus in forest cultures of the Right-bank Forest-Steppe Zone of Ukraine
The agrotechnical methods of forest cultures creation and growing with Juglans nigra participation are researched. The experience of creation of high-performance mixed forest and forest reclamation cultures as well as forest belts for the purpose of high quality wood production is generalized. The influence of Juglans nigra in the native plantations productivity improvement and their biological hardiness in the fresh oak-forests conditions are estimated in the aspect of silviculture.
УДК 630*5.001.57:630*17.582 Здобувач А.€. Шамрай1 -
НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ЩЫЬШСТЬ КОМПОНЕНТ1В Ф1ТОМАСИ СТОВБУРА ДЕРЕВ СОСНИ У ШТУЧНИХ ДЕРЕВОСТАНАХ ЧЕРКАСЬКОГО БОРУ
Наведено даш дослщжень показнигав локально! природно! та базисно! щшь-ност деревини та кори стовбурiв дерев сосни звичайно! у штучних деревостанах Черкаського бору. Дослщжено зм^ локально! природно! та базисно! щшьноси ком-поненпв ф^омаси стовбурiв сосни звичайно! у дослщжуваних умовах. Визначено
1 Наук. кер1вник: проф. П.1.Лакида, д-р с.-г. наук
значення середньо! щшьносп компонентiв фiтомаси стовбурiв сосни звичайно!. Встановлено, що розрахованi середш показники локально! природно! та базисно! щiльностi компонентiв фiтомаси стовбура дерев сосни звичайно! вщповщають за-гальним тенденцiям змiни з вiдносною висотою, однак вiдрiзняються вiд норматив-них значуще меншими величинами, що е характерним для цie!' деревно! породи.
Ключовi слова: сосна звичайна, щшьнють, стовбур, деревина, кора.
Вступ. Дослщження яюсних компонента ф1томаси деревних стовбу-р1в е невщ'емною частиною тд час розроблення нормативно-шформацшного забезпечення оцшки компонента ф1томаси дерев та деревосташв. Фундамен-тальш напрацювання у цш цариш безперечно належать О.1. Полубояринову [5], який на теренах колишнього СРСР одержав найбшьш повну шформащю щодо щшьносп основних компонента фггомаси стовбур1в дерев багатьох ль сотв1рних деревних порщ, як зростали у багатьох регюнах кра!ни. Аналопч-ш роботи були проведен в Укра!ш й вщображеш у публжащях П.В. Бшей, 1.С. Вштошв [1], П.1. Лакиди [3] та ш. За останш бшьш як чверть столптя на-уковщ школи П.1. Лакиди провели систематичш дослщження яюсних компонента фггомаси дерев основних люотв1рних порщ Укра!ни, як опублжоваш в нормативному довщнику [4]. 1хш дослщження е вагомим внеском у вирь шення багатьох проблем л1с1вничо! бюпродукцшно! науки, однак р1вень агре-гацп цих нормативних даних часто охоплюе цЫ ареали зростання деревних порщ, або природш зони (Полюся, люостеп тощо).
Мета досл1дження. Моделювання динамжи основних компонента фггомаси стовбур1в сосни звичайно! в умовах Черкаського бору потребуе оцшки основних показниюв щшьносп деревини та кори як у локальних час-тинах стовбура, так 1 !х середшх показниюв.
Штучш соснов1 деревостани Черкаського бору е ушкальним явищем в укра!нському л1с1вництв1, як потребують всеб1чного анал1зу динамжи !х росту 1 розвитку, зокрема яюсно! структури основних компонента ф1томаси !х стовбур1в - природно! та базисно! щшьносп деревини та кори.
Щшьнють деревини (р) - це ф1зична величина, яка вщображае масу натурально! деревини в одинищ об'ему [1]. Вщомо, що природна щшьнють компонента фггомаси (рп) вщображае сумарну масу абсолютно сухо! речови-ни та вологи, накопичено! в одинищ !! об'ему, 1 розраховуеться через вщно-шення маси зразка у св1жозрубаному сташ до його об'ему. Базисна (шод1 у спещальнш л1тератур1 !! ще називають умовною) щшьнють (рб) виражае вмют абсолютно сухо! речовини в компонентах фггомаси. Добуток показника базисно! щшьносп на запас насадження вщображае вагову характеристику найважлившого компонента фпомаси деревостану в абсолютно сухому ста-ш, що мае важливе практичне значення [3, 6]. Показник базисно! щшьносп компонента фггомаси визначаеться як вщношення маси зразка в абсолютно сухому сташ до його об'ему у св1жозрубаному сташ.
Матер1ал та методика дослщження. Дослщження проводили за спе-щальною методикою [3] з використанням експериментальних даних 23 тим-часових пробних площ. 1х було закладено переважно в чистих за складом штучних соснових деревостанах державних шдприемств "Черкаське люове господарство" та "Чигиринське люове господарство" в переважаючих типах
Нащомальмий лкотехшчний унiверситет Укршми
лiсорослинних умов А1-А2, В1-В2, С2, з вщносною повнотою деревостанiв вiд 0,5 до 1,0, Ia-III клаЫв бонiтету та в дiапазонi вжу вiд 9 до 91 роюв.
Для aHani3y, оцiнки та математичного моделювання показниюв локально! та середньо! щшьност компонентiв фiтомaси стовбура з 18 модель-них дерев, якi представляли середш стyпенi товщини за дiaметром, були ви-пилянi дослiднi зрiзи товщиною 1-3 см на пш, висотою 1,3 м та вщносними висотами стовбура 0,10h, 0,25h, 0,50h та 0,75h у кiлькостi 108 шт.
Бюметрична та статистична оброблення результата польових та лабо-раторних дослщжень проведена на ПК з використанням прикладних програм PERTA, ZRIZ, PLOT тощо, розроблених спiвробiтникaми кафедр люово! такса-ци та люовпорядкування i лiсового менеджменту Нaцiонaльного ушверситету бiоресyрсiв та природокористування Укра!ни. Внаслщок комп'ютерного опра-цювання отримaнi показники локально! та середньо! щiльностi деревини, кори та деревини в корi для кожного зi зрубаних та дослщжених модельних дерев.
Результати дослщження. Локальна щiльнiсть компонентiв фiтомaси модельних дерев вщображае якiснy структуру деревини та кори стовбyрiв дерев сосни вщ окоренка до вершини, при цьому демонструе особливостi фор-мування цих фрaкцiй в рiзних його частинах. Грaфiчне представлення змши середнiх значень локально! природно! щшьност деревини, кори, та деревини стовбура у корi на вiдносних висотах подано на рис. 1.
0 0,1 0,25 0,50 0,75 Ь Вщносна висота Рис. 1. Змта локальноI природной щiльностi компонентiв фтомаси стовбурiв
сосни звичайног
Аналiзуючи змшу локально! природно! щшьност деревини вздовж де-ревного стовбура сосни за вщносними висотами (рис. 1), варто вщзначити, що !! характер нагадуе загальну тенденцiю локально! змши ще! ознаки для сосни звичайно! у рiзних регiонах !! росту в Укра!ш [3], тобто деяке зменшен-ня природно! щiльностi вщ окоренка до 0,25^ i збшьшення до верхiвки. При-родна щшьшсть кори також вiдповiдае загальнiй тенденци змiни цiе! ознаки, де спостершаеться iстотне збiльшення щiльностi вiд окоренка до верхiвки, при цьому варто зауважити, що на змшу природно! щшьност ютотно впли-вае насичешсть вологою компонента фiтомаси у тш чи iншiй частинi стовбура дерева. Локальна щшьшсть деревини стовбура в кор^ за умови переважан-ня фракцп деревини, практично повторюе тенденцiю змiни цiе! фракцi! за вщносними висотами стовбура.
У бютичних дослiдженнях важливе практичне значення мае базисна щшьшсть [5]. Адже, демонструючи абсолютно суху органiчну речовину в одинищ об'ему того чи шшого компонента фiтомаси стовбура, маемо змогу
отримати достовiрну iнформацiю про його масу. Змгну локально! базисно! щiльностi деревини, кори i деревини в корi CTOB6ypiB дерев сосни звичайно! зображено на рис. 2.
Рис. 2. Змта локальное базисно'1 щтьност1 uoMnoHeHmie фтомаси cmoe6ypie
сосни звичайноХ
Як i для локально! природно! щшьностг, базисна локальна щшьшсть демонструе типову тенденцгю до змiни основних компонентiв фгтомаси вздовж деревного стовбура, притаманнi цгй деревнiй породi - щiльнiсть деревини поступово зменшуеться вiд окоренка до верхiвки, а кора вгдповгдае U-подiбному характеру змiни.
Загалом аналiз локальних параметрiв показникiв щшьностг компонен-тiв фiтомаси стовбурiв дерев сосни звичайно!, якi зростають у штучних сос-нових деревостанах Черкаського бору, засвгдчуе, що поряд iз типовими тен-денцiями змiни цих ознак за локальними вiдносними висотами стовбура, за абсолютними величинами вони гстотно меншi, порiвняно з аналоггчними по-казниками для дерев сосни, що зростають в Укра!нському Полгссг [4].
Однiею з найважливгших ознак щiльностi компонента фiтомаси деревного стовбура е його середня щшьшсть. Вона враховуе локальнг параметри щшьностг вздовж деревного стовбура, а також особливостг твiрно! самого стовбура в дослгджуваних локальних точках. Середня природна та базисна щшьшсть компонент фгтомаси для стовбурiв дерев сосни звичайно!, як зростають у насадженнях в умовах Черкаського бору, розрахована за спецг-альною методикою, яка враховуе вгдповгднг локальнг показники щгльностг, з використанням прикладно! комп'ютерно! програми PLOT [3]. Розрахованг показники середньо! природно! та базисно! щшьностг для основних компонен-тгв фгтомаси стовбургв сосни дослгджуваних деревостангв, а також норматив-нг данг для лгсгв Укра!нського Полгсся [4] наведено у таблицг.
Табл. Середня щшьшсть компонент1в фтомаси стовбурiв сосни ¡вичайшн
Реггон зростання деревостангв сосни звичаино! Шдльтсть, кг-(м3)-1
природна базисна
деревина кора деревина г кора деревина кора деревина г кора
Черкаський бгр 824 529 800 408 288 396
Укра!нське Полгсся [4] 909 578 876 427 277 410
Аналгзуючи данг таблицг, варто вгдзначити, що середнг показники природно! та базисно! щшьностг деревини та кори стовбургв сосни звичайно! у дослгджуваному об'ектг синхронно меншг вгд нормативних (за винятком базисно! щшьностг кори стовбура), а це можна пояснити грунтовими умовами
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
зростання черкаських борiв, адже вони сформованi переважно внаслщок дь яльностi Днiпра i завдяки наявностi в них домшки мулистих часток i суглин-них прошарюв на коренедоступнiй глибинi вiдрiзняються порiвняно високою родючiстю. Вiдомо, що на бшьш родючих Грунтах сосна звичайна формуе бiльш шпарувату i менш щiльну деревину.
Для оперативного визначення середньо! базисно! щiльностi деревини та кори стовбурiв сосни звичайно! важливо встановити локальнi точки вщ-носно! висоти, у яких !хш параметри збiгаються. Це дасть змогу скоротити громiздкi польовi та лабораторш дослiдження якiсних параметрiв усього стовбура, та обмежитись лише локальними значеннями. Аналiз даних рис. 2 та наведено! вище таблицi свiдчить, що для деревини та деревини стовбура в корi такою локальною точкою е вщносна висота 0,25й, а для фракцп кори - 0,50й. Точнiше локальнi точки базисно! щшьносп дослiджуваних ком-понентiв фиомаси стовбура, якi вiдповiдають середнiм параметрам для стовбура загалом, можуть бути встановленi в процесi математичного моделюван-ня змiни локально! щшьносп.
Висновки. За результатами проведеного дослщження встановлено, що розрахованi середнi показники локально! природно! та базисно! щшьносп компонента фiтомаси стовбура дерев сосни звичайно! в умовах Черкаського бору мають характерш для ще! деревно! породи тенденцi! до змши з вщносною ви-сотою, однак вiдрiзняються вiд нормативних значуще меншими величинами.
Базисна локальна щшьшсть компонента фиомаси стовбура дерев сосни звичайно! у дослщжуваному регiонi вщповщае середнiй базиснiй щшьнос-тi деревини та деревини стовбура в корi на вщноснш висотi 0,25й, а кора -вщповщно на 0,50й.
Вказанi закономiрностi формування якiсних показниюв фггомаси де-ревних стовбурiв потрiбно враховувати пiд час моделювання бюпродуктив-ностi соснових деревостанiв Черкаського бору.
Л1тература
1. Билей П.В. О влажности древесины бука европейского произрастающего в Украинских Карпатах / П.В. Билей, И.С. Винтонив // ИВУЗ Лесной журнал. - 1983. - № 1. - С. 73-76.
2. Исаева Л.Н. Метод расчета локальной и средней плотности абсолютно сухой древесины в стволах сосны и лиственницы / Исаева Л.Н. // Лесоведение. - 1978, № 4. -С. 90-94.
3. Лакида П.1. Фггомаса лгав Укра!ни : монограф1я / Лакида П.1. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
4. Нормативи оцшки компоненпв надземно! фггомаси дерев головних люотв1рних порщ Укра!ни / Лакида П.1. та шшг - К. : Видавничий д1м "ЕКО-шформ", 2011. - 192 с.
5. Полубояринов О.И. Плотность древесины / Полубояринов О.И. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1976. - 160 с.
6. Усольцев В.А. Рост и структура фитомассы древостоев / Усольцев В.А. -Новосибирск : Изд-во "Наука", 1988. - 253 с.
Шамрай А.Е. Плотность компонентов фитомассы ствола деревьев сосны в искусственных древостоях Черкасского бора
Приведены данные исследования показателей локальной естественной и базисной плотности древесины и коры стволов деревьев сосны обыкновенной в искусственных древостоях Черкасского бора. Исследовано изменение локальной естественной и базисной плотности компонентов фитомассы стволов сосны обычной в
исследуемых условиях. Определено значение средней плотности компонентов фито-массы стволов сосны обычной. Установлено, что рассчитаны средние показатели локальной естественной и базисной плотности компонентов фитомассы ствола деревьев сосны обычной отвечают общим тенденциям изменения с относительной высотой, однако отличаются от нормативных значимо меньшими величинами, которые являются характерными для этой древесной породы.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, плотность, ствол, древесина, кора.
Shamraj A.Ye. The density of stem phytomass components of pine trees in artificial stands of Cherkassy bore
The study of local and middle wood and bark density of stems of pine trees in artificial stands of Cherkassy bore are shown. Investigational change of local natural and base density of components of phytomass of Scots pine trees in the probed conditions. Certainly value of middle density of stems components phytomass of Scots pine trees. It is set that the middle indexes of local natural and base density of stems components phytomass of Scots pine trees are expected answer the general tendencies of change with a relative height, however differ from normative meaningful less sizes which are characteristic for this arboreal breed.
Keywords: pine tree, density, stem, wood, bark.
УДК 712.41(477.75) Доц. И.Р. Зильберварг1, канд. биол. наук;
инж. Ю.А. Барсукевич1
ИНВЕНТАРИЗАЦИЯ И РЕКОМЕНДАЦИИ ПО РЕКОНСТРУКЦИИ ДРЕВЕСНО-КУСТАРНИКОВЫХ НАСАЖДЕНИЙ
Изучены санитарные и декоративные свойства зеленых насаждений, определен их видовой состав. Составлена инвентаризационная таблица зеленых насаждений, на основе которой сделаны выводы и внесены предложения по реконструкции и возобновлению зеленых насаждений и благоустройству территории УВК "Школа-лицей" № 17 в Симферополе.
Ключевые слова: реконструкция, анализ состояния зеленых насаждений, функциональный и ландшафтный анализ, архитектурно-планировочный анализ.
Территории школ относят к садово-парковым объектам ограниченного пользования, так как доступ на них регламентирован. Необходимость озеленения территорий школ обусловлена санитарно-гигиенической, учебно-воспитательной и эстетической ролью зеленых насаждений. Озеленение территорий учебных учреждений позволяет изолировать прилегающие к ним улицы с помощью пограничных древесно-кустарниковых полос, создать благоприятный микроклимат, повысить влажность воздуха и снизить его температуру в жаркие дни. Деревья, кустарники и цветочные растения делают территорию эстетически привлекательной, каждый элемент озеленения участвует в организации и формировании ландшафтного и архитектурного облика объекта. Зеленые насаждения способствуют уменьшению уровня шума, загазованности, снижают силу ветра.
Озеленение территорий школ занимает значительный объем в общем балансе зеленых насаждений городских микрорайонов. По требованиям государственных норм степень озелененности школ должна составлять до 60 %.
1 Южный филиал НУБИП Украины "Крымский агротехнологический университет"
