Щільність деревини стовбурів сосни звичайної в умовах Південного Придніпровського Полісся Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

ISSN 1994-7836 (print) С. С. Ковальська

ISSN 2519-2477 (online) тт . _ . .. . . . w ..

Нащональнии ушверситет аюресурав i природокористування Украши, м. Кшв, Украша

УДК 630*5:582.475.4

(477.41/.42) ЩЫЬШСТЬ ДЕРЕВИНИ СТОВБУР1В СОСНИ ЗВИЧАИНО1 В УМОВАХ

Article info П1ВДЕННОГО ПРИДН1ПРОВСЬКОГО ПОЛ1ССЯ

Received 31.03.2017 р.

Вдабрано, згруповано та опрацьовано експериментальнi даш тимчасових пробних площ у Швденно-му Придшпровському Полюй, якi репрезентативно ввдображають 0CH0BHi таксацiйнi показники та найти-повiшi умови росту деревосташв. Проаналiзовано кореляцiйнi зв'язки природноТ та базисноТ щiльностi де-ревини стовбурiв та деревини стовбурiв у корi з таксацiйними показниками дерев. Встановлено, що ба-зисна щiльнiсть деревини i кори стовбурiв з вком, дiаметром i висотою дерев мае прямий, а природна -обернений зв'язок. Проведено статистичний аналiз i проаналiзовано вiдповiднiсть основних ознак та дос-лiджуваних величин закону нормальност розподiлу. Проведено графiчний аналiз залежносп базисноТ щiльностi деревини стовбурiв у корi модельних дерев вiд вку, дiаметра i висоти. Визначено показники природноТ та базисноТ щiльностi деревини стовбурiв, кори та деревини стовбурiв у корi сосни звичайноТ. Встановлено, що вш дерева найбiльше впливае на щшьшсть деревини стовбура. Розроблено регресшш рiвняння для оцiнки базисноТ щшьносп деревини стовбурiв та деревини стовбурiв у корi сосни звичайноТ. Оцшено адекватнiсть отриманих моделей вихвдним даним. Проаналiзовано залишки регресiйних рiвнянь. Виявлено вiдмiнностi показникiв щiльностi деревини стовбурiв сосни звичайноТ у рiзних регiонах досл^ джень.

Ключовi слова: таксацшш показники; кореляцiйний зв'язок; регресшна модель; коефiцiент детермiнацiТ.

Вступ. Ефектившсть лiсогосподарських заход1в ощ-нюють кшьюсними показниками. Такий cnoci6 не дае змоги проводити повну i об'ективну !х оцiнку. Сучасна екологiчна ситуащя, поряд з отриманням показникiв продуктивности вимагае яюсно! оцiнки деревини. Сьогодш загальновизнаним фактором е домiнантна роль лкгв у стабiльностi бiосфери, тому особливу увагу придшяють монiторингу процес1в у лiсовиx екосисте-мах. На фош еколопзаци лiсогосподарськиx досль джень ощнення бiопродуктивностi лiсiв дасть змогу ви-рiшити екологiчнi, лiсiвничi та енергетичш питания.

Пiд час дослвдження бiопродуктивностi, фiтомаси та депонованого вуглецю у деревостанах оцiнювания стану та динамжи як1сних ознак компонента фггомаси дерев е невщ'емним завданням. Деревнi рослини е продуктом власно! генетично! конструкцп, реалiзованоl тд дiею навколишнього середовища, що змшюеться з часом (Korchagov et al., 2009). Саме тому яюсш характеристики сосни звичайно! (Pinus sylvestris L.) в рiзниx регiонаx вiдрiзияються.

Науковцi стверджують про можливкть регулювання щiльностi деревини рубками догляду (Danilov & Skupchenko, 2014; Druzhinin, Druzhinin & Gribov, 2016). Рiзнi типи i режими догляду за лком впливають на кам-бiальну дiяльнiсть стовбура дерева, що призводить до змiни показникiв анатомiчноl будови деревини та ii базисно! щiльностi (Danilov & Skupchenko, 2014). Водно-час, щiльнiсть деревини впливае на товарну структуру i варткть, а також (через призму фггомаси деревостану) на екологiчнi та клiматорегуляцiйнi функцп лку.

Мета дослщження - встановити показники щщь-носп деревини стовбур1в сосни звичайно! Поденного Шридшпровського Полкся.

Матер1ал та методи дослвдження. Дослiджения по-казник1в якосп, зокрема природно! та базисно! щщь-носп деревини i кори стовбургв деревини, проводили на територи Швденного Шридшпровського Шолкся.

36ip дослiдних даних здiйснювали у високопродуктив-них насадженнях сосни звичайно! з боштетом I-Ic, пов-нотою 0,51-0,91 та характерним типом лiсоpослинних умов (ТЛУ) В2, С2. Пpобнi площi закладали з урахуван-ням стандартизованих вимог "Площi пpобнi лковпо-pяднi. Метод закладання" (SOU 02.02-37-476, 2006).

У процес дослiдження було зрубано i обмipяно 50 модельних дерев (МД), визначено таксацшш показники насаджень, в яких вони зростали, пpоаналiзовано понад 350 зразюв деревини. Вiк МД становить ввд 7 до 82 роюв. Вiдповiдно до методики П. I. Лакиди для ощ-нювання щiльностi деревини стовбур1в на модельних деревах випилювали дослiднi зpiзи деревини на пш, ви-сотi 1,3 м та ввдносних висотах стовбура (0,25h; 0,5h; 0,75h) (Lakyda, 2002).

Природну щiльнiсть деревини визначали як ввдно-шення маси зразка до його об'ему у свiжозpубаному сташ, а базисну - як вщношення маси зразка в абсолютно сухому сташ до його об'ему у свiжозpубаному сташ. Середню щшьшсть деревини стовбуpiв сосни розрахо-вували за формулою залежно вiд показниюв локально! щiльностi та дiаметpiв на вщносних висотах стовбура (Lakyda, 2002).

Вологозабезпечешсть дерев та !х оргашв може знач-но вiдpiзнятися i це прямо пpопоpцiйно впливае на показники природно! щщьносп. Саме тому для характеристики яюсних показниюв деревини доцiльнiше вико-ристовувати базисну щшьшсть.

Результата дослвдження. Статистики вихвдних даних базисно! щшьносп деревини стовбуpiв (p'ds), кори стовбурш (p ks), деревини стовбур1в у ropi (p W+ p ' ks), а також основних таксацшних параметров модельних дерев сосни звичайно! (вгк, дiаметp, висота) наведено в табл. 1.

Шкода, але жодна сукупнiсть даних, що характери-зуе вiдповiдний показник, не ввдповвдае умовам нормального розподшу (кр1м базисно! щiльностi стовбура i

Цитування за ДСТУ: Ковальська С. С. Щтьшсть деревини CTOB6ypiB сосни звичайноТ в умовах Поденного Приднiпровського Полкся /

С. С. Ковальська // Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2017. - Вип. 27(3). - С. 45-48 Citation APA: Kovalska, S. S. (2017). Trunk Wood Density of Scots Pine in the Southern Dnieper Polissya. Scientific Bulletin of UNFU, 27(3), 45-48. Retrieved from: http://nv.nltu.edu.ua/index.php/journal/article/view/355

базисно! щщьнога стовбура у кор1), оскiльки фактичт показники косост1 1 крутост1 бщьш1 за !х критичн1 зна-чення (Акр=0,653, Екр=1,01). Розподiл бiльшостi наведе-них показник1в характеризуеться в1д'емною асиметр1ею, що св1дчить про зсув криво! розподщу за цими ознака-ми л1воруч. Зг1дно з даними табл. 1, переважае вщ'ем-ний ексцес, що говорить про плосковершинтсть криво! розподшу.

Табл. 1. Основш статистики таксацшних показниюв модельних дерев i базисно'' щшьносл деревини 1 кори

Ознака Значения Статистики

тШ тах X а А Е

У натуральних величинах

а, рокiв 7 82 49 22,1 -0,312 -0,708

й13, см 3,0 42,1 24,0 10,4 -0,415 -0,380

к, м 3,1 34,7 23,8 8,6 -1,263 1,001

р'ь, кг/м3 313 443 393,1 37,7 -0,396 -1,047

р'ю, кг/м3 202 437 296,5 45,2 0,688 2,034

Р ¿Ъ + Р ю, кг* (м3) 316 433 385,8 37,3 -0,410 -1,096

У логарифмах натуральних величин

а, роюв 4 2 4 0,7 -1,568 1,989

й13, см 3,0 1,1 3,7 0,7 -1,661 2,320

к, м 3,0 1,1 3,5 0,6 -2,199 4,033

Ра, кг/м3 6 6 6,1 0,1 -0,521 -0,836

Р'™, кг/м3 6 5 6,1 0,2 0,019 1,116

Рл+Р'к» кг/м3 6 6 6,1 0,1 -0,525 -0,955

Наявтсть та т1сноту л1н1йного зв'язку природно! та базисно! щ1льност1 деревини стовбур1в з основними таксац1йними показниками дерев сосни звичайно! вста-новлювали за допомогою кореляц1йного анал1зу (табл. 2). Виявлено сильний прямий кореляцшний зв'язок базисно! щiльностi деревини стовбур1в 1 деревини стовбу-р1в у кор1 з в1ком 1 висотою дерева та значний з д1амет-ром. Своею чергою, кора стовбур1в сосни звичайно! характеризуеться слабким, але значущим кореляц1йним зв'язком з вшом 1 висотою дерева.

Табл. 2. Коефщкнти корелящ! щiльностi деревини стовбурiв, кори стовбурiв та деревини стовбурiв у корi

Показ-ник дерев Щшьшсть, кг-м"3

п риродна базисна

деревина кора деревина у корi деревина кора деревина у корi

а, роюв -0,11 -0,46 -0,07 0,85 0,24 0,87

см -0,10 -0,54 -0,06 0,61 0,05 0,63

к, м -0,10 -0,57 -0,05 0,77 0,13 0,80

Треба вказати на вщсуттсть л1н1йного зв'язку природно! щщьнога деревини стовбур1в та деревини стов-бур1в у кор1 з основними таксац1йними показниками.

Для з'ясування зм1ни показник1в щщьнога компо-нент1в ф1томаси стовбур1в з1 збiльшенням основних па-раметр1в дерева проводили анал1з природно! та базисно! щщьнога залежно в1д основних таксацшних показ-ник1в модельних дерев. На рис. 1 зображено залежтсть базисно! щщьнога деревини стовбур1в у кор1 модельних дерев вщ в1ку, д1аметра 1 висоти.

Граф1чна 1нтерпретац1я залежност1 базисно! щщьнога деревини стовбура у кор1 вщображае тенденци зростання показник1в щiльностi з1 зростанням в1ку, дь аметра 1 висоти. Показники середньо'! щiльностi компо-нент1в ф1томаси стовбур1в дерев сосни звичайно! наведено у табл. 3.

к к 440 г

к

га и Л СП 420

£н 400

Л

н о 380

К л ч § « 360

В я Я Л 340

т ю

о N Р5 О 320

н

Я № о ч

К К 440 г

К

т и Л и Ч л 420

\2 400

н о 480

К л Ч § « 360

В Я Л 440

Я

Гг| ю

о К Р5 О Н 320

Я № лШо

К 440

И

К т 420

<и Рч и Ч 400

л

н о 480

К л ч § « 360

В Я Я Л 440

К ю «

к о н -РО

я

Ш 300 0

а)

в ш □ в □ п П

□ 1=1 □

К2= 0,6873

/ те / □□

□ /а □

/ а, роюв

20

40

60

80

100

Рис. 1. Залежшсть базисно! щщьносл деревини стовбурiв у корi модельних дерев сосни звичайно! вщ вiку (а), дiаметра (б) i висоти (в)

Табл. 3. Середш показники природно'1 та базисно' щшьносл компонент фiтомаси стовбурiв дерев сосни звичайно'1

Вид ЩiЛЬHOCTi Щшьшсть, кг-(м3)-1

природна базисна

деревина кора деревина у корi деревина кора деревина у корi

Природна 804 541 790 804 541 790

Базисна 393 296 386 393 296 386

Вважаеться, що природна щщьтсть характеризуеться значною м1нлив1стю, оскщьки вона залежить не тiльки вщ властивостей деревини, але й вщ !! вологост1.

На основ1 отриманих даних проведено пошук 1 роз-рахунок регрес1йних р1внянь. Не вдалося отримати по-зитивних результат1в тд час розрахунку моделей оцш-ки середньо! базисно! щщьнога деревини стовбура од-ночасно за вшом, д1аметром 1 висотою дерев. Врахову-ючи достатню однор1дн1сть досл1дних даних за ботте-том та типом люорослинних умов, для моделювання ви-користано формулу

р= а0-а"1, (1)

де: р' - базисна щiльнiсть компонента фггомаси, кг(м3)-1; аа а1 - коефщенти р1вняння регрес1!'; а - вк дерева, ро-к1в. Адекваттсть отриманих моделей вих1дним даним ощнювали статистиками !'хн1х залишк1в (рис. 2) та за коефщ1ентами детермшаци отриманих р1внянь. З отри-

маних регресшних pÎBMHb оцiнки показникiв базисно! щшьносп деревини стовбура найбiльш шформацшни-ми е, на наш погляд, TaKi моделi:

pds = 244,505а0,126, (R2 = 0,66) ;

p ds+p KS = 234,688 ■ а0,132, (R2 = 0,71).

(2) (3)

50

40

30

20

10

0

s

я -10

s

t! -20

en

-30

-40

-50

-60

-70

о

г: 0

о О Q

0 О ° ос о *

с о О г.

о

о О

о

280 300 320 340 360 380 400 420 440 Щшьшсть деревини стовбура, кг-(м3)1

50

40

30

20

10

0

S

b«S Я -10

s

g « -20

ГО

-30

-40

-50

-60

-70

о

.......о оо

à о

о о ° о< оч

о

о

о о

о

В.В. Успенського (Uspenskii, 1980) для Схвдного Лкос-тепу (Воронезька обл.) та В.П. Пастернака, В.В. Наза-ренка, Ю.В. Карпеця для Лкостепу Харкiвщини (Pasternak, Nazarenko & Karpets, 2014) наведено у табл. 4.

S 460 g 440

к л

.5 В

CS К

"ÏS

420 400 380 360

cS Л

f 340 8

s

3 w

320 300

□ □: II

□ □ 1 i a j, M*----□ Hr m»

У □ F

ПЬ /й *п □ а, роюв

0

20 40 60 80 100 □ Факшчш даш • Змодельоваш даш

Лтя тренду: — фактлчш даш, .....змодельоваш даш

Рис. 3. Залежшсть базисно! щшьносл деревини стовбурiв сосни звичайно! в1д вiку

Найбiльша рiзниця мiж результатами спостерь гаеться порiвняно даних з Воронезькою обл. (до 17 %), найменша - з Харкiвською обл. (до 7 %). Це свщчить про регюнальш вiдмiнностi якiсних показниив деревини сосни звичайно!': чим територiально ближче розта-шованi регюни, тим менша рiзниця у щшьносп деревини. Розбiжностi показника щшьносп деревини сосни звичайно! свiдчать про потребу !! визначення для кожного регюну. Адже навiть незначш вiдхилення можуть впливати на подальший розрахунок запасу фiтомаси, де-понованого вуглецю i кiлькостi продукованого кисню.

Табл. 4. 11ор1вняльна характеристика базисно'1 щ1льност1 деревини стовбур1в

280 300 320 340 360 380 400 420 440 Щшьшсть деревини стовбура у Kopi, кг-(м3)1 Рис. 2. Залишки регресшних piBmm

На рис. 2 зображено залишки запропонованих регресшних рiвнянь. Можна зробити висновок щодо дотри-мання умови нормальност !х розподiлу. Вплив не вра-хованих у моделi факторiв незначний, спiльна !х дiя е однаковою в усiх частинах сукупносп, варiацiя се-редньо! щiльностi деревини стовбура не залежить вiд рiвня не врахованих факторiв. Це свщчить, що отрима-на модель адекватна вихщним даним.

Залежностi абсолютних та змодельованих значень базисно! щшьносп деревини стовбурiв сосни звичайно! вiд вку модельних дерев зображено на рис. 3. Зпдно з даними цього рисунку, навиь в одновiкових дерев по-казники базисно! щiльностi деревини стовбура можуть ктотно вiдрiзнятися, проте лши тренду вказують на зростання якiсних характеристик зi зростанням вку дерева. Вважаеться, що дiапазон вку дослщних даних становить 7-82 роки. Тобто у стиглих i перестшних на-садженнях характер змши щiльностi деревини стовбура може дещо вiдрiзнятися.

Порiвняння отриманих даних з даними П.1. Лакиди (Lakyda, 2002) для Полкся та Лiсостепу Укра!ни,

BiK, pOKiB Середня базисна щшьшсть деревини стовбура, кг (м3)-1 за даними

П.1. Лакиди (Lakyda, 2002) В.П. Пастернака (Pasternak, Nazarenko & Karpets, 2014) ВВ. Успенського (Uspenskii, 1980) результа-ти досль дження

30 402 403 320 375

40 420 418 378 389

50 436 430 392 400

60 451 440 414 410

70 465 446 432 418

80 478 450 449 425

Виявленi особливостi дослiджуваних показникiв щшьносп деревини сосни звичайно! потрiбно врахову-вати пiд час визначення динамки фкомаси, обсягiв де-понування насадженнями вуглецю та розроблення захо-дiв, спрямованих на посилення ктматорегуляцшних функцiй лiсiв у Пiвденному Приднiпровському Полiссi (Bozhok & Vintoniv, 1992).

Висновки. Природна щiльнiсть деревини iстотно залежить вщ вологонасиченостi деревини. Бiльш стшким показником е базисна щiльнiсть. Щшьшсть кори стов-бурiв е нижчою за щшьшсть деревини i найткшший ко-реляцiйний зв'язок створюе з вком дерева, тодi як дь аметр дерева на висотi грудей майже не впливае на яккш показники кори.

Базисна щшьшсть деревини i кори стовбурiв з вком, дiаметром i висотою дерев мае прямий, а природна -обернений зв'язок. 3i збшьшенням вку, дiаметра i висо-ти дерев базисна щшьшсть деревини стовбурiв i деревини стовбурiв у корi зростае.

Середня природна щiльнiсть деревини стовбурiв становить 804 кг(м3)-1, кори стовбурiв - 541 кг(м3)-1,

деревини стовбур1в у Kopi - 790 кг(м3)-1. Сере дня ба-зисна щiльнiсть деревини cTOB6ypiB становить 393 кг(м3)-1, кори стовбур1в - 296 кг(м3)-1, деревини стовбур1в у кopi - 386 кг-(м3)-1.

Результати наших дoслiджень узгоджуються з вис-новками О. I. Полубояринова (Poluboiarinov, 1976) та В. А. Усольцева (Usoltcev, 1985) в тому, що вiк дерева е найбiльш iнфopмативним фактором, який визначае щшьшсть деревини стовбур1в.

Показник базисно! щiльнoстi деревини стoвбypiв сосни звичайно! е дещо меншим пopiвнянo з даними для Пoлiсся та Лкостепу загалом, що можна пояснити особливостями росту деревосташв в умовах Швденного Пpиднiпpoвськoгo Пoлiсся.

Перелiк використаних джерел

Bozhok, O. P., & Vintoniv, I. S. (1992). Derevynoznavstvo z osno-vamy lisovoho tovaroznavstva. Kyiv: Vyd-vo NMK VO, 320 p. [in Ukrainian].

Danilov, V. A., & Skupchenko, V. B. (2014). Izmeneniia v stroenii sosny i eli na anatomicheskom urovne v drevostoiakh, proidennykh rubkami ukhoda i kompleksnym ukhodom. Izvestiia VUZov. Lesnoi zhurnal, 5(341), 70-88. [in Russian].

Druzhinin, N. A., Druzhinin, F. N., & Gribov, S. E. (2016). Vliianie vyborochnykh form rubok na kachestvennye pokazateli drevesiny podpologovoi eli. Izvestiia VUZov. Lesnoi zhurnal, 6(354), 56-64. [in Russian].

Korchagov, S. A., Khamitov, R. S., Gribov, S. E., Avdeev, Iu. M., & Shchekalev, R. V. (2009). Kachestvennye pokazateli drevesiny i ikh nasleduemost v klonovoi populiatcii eli obyknovennoi. Aktu-alnyeproblemy lesnogo kompleksa, 22, 119-123. [in Russian].

Lakyda, P. I. (2002). Fitomasa lisiv Ukrainy. Ternopil: Zbruch, 256 p. [in Ukrainian].

Pasternak, V. P., Nazarenko, V. V., & Karpets, Iu. V. (2014). Yakisni kharakterystyky derevyny sosny zvychainoi ta fitomasa sosniakiv li-sostepu Kharkivshchyny, 125, 38-45. Kharkiv: UkrNDILHA. [in Ukrainian].

Poluboiarinov, O. I. (1976). Plotnost drevesiny. Moscow: Lesn. prom-st, 160 p. [in Russian].

SOU 02.02-37-476:2006. (2006). Ploshchi probni lisovporiadni. Me-tod zakladannia. Vved. 26.12.2006. Kyiv: Minahropolityky Ukra-iny, 32 p. [in Ukrainian].

Usoltcev, V. A. (1985). Modelirovanie struktury i dinamiki fitomassy drevostoev. Krasnoiarsk: Izd. Krasnoiarsk. un-ta, 192 p. [in Russian].

Uspenskii, V. V. (1980). Izmenchivost plotnosti drevesiny sosny i ee ispolzovanie v vesovoi taksatcii. IVUZ Lesnoi zhurnal, 6, 9-12. [in Russian].

С. С. Ковальская

ПЛОТНОСТЬ ДРЕВЕСИНЫ СТВОЛОВ СОСНЫ ОБЫКНОВЕННОЙ В УСЛОВИЯХ ЮЖНОГО ПРИДНЕПРОВСКОГО ПОЛЕСЬЯ

Проведен отбор, группировка и обработка экспериментальных данных временных пробных площадей в Южном Приднепровском Полесье, которые репрезентативно отражают основные таксационные показатели и наиболее типичные условия роста древостоев. Проанализированы корреляционные связи естественной и базисной плотности древесины стволов и древесины стволов в коре с таксационными показателями деревьев. Установлено, что базисная плотность древесины и коры стволов с возрастом, диаметром и высотой деревьев имеет прямую, а естественная - обратную связь. Проведен статистический анализ и проанализировано соответствие основных признаков и исследуемых величин закону нормальности распределения. Проведен графический анализ зависимости базисной плотности древесины стволов в коре модельных деревьев от возраста, диаметра и высоты. Определены показатели естественной и базисной плотности древесины стволов, коры и древесины стволов в коре сосны обыкновенной. Установлено, что возраст дерева наиболее влияет на плотность древесины ствола. Разработаны регрессионные уравнения для оценки базисной плотности древесины стволов и древесины стволов в коре сосны обыкновенной. Оценена адекватность полученных моделей исходным данным. Проанализированы остатки регрессионных уравнений. Выявлены различия показателей плотности древесины стволов сосны обыкновенной в различных регионах исследований.

Ключевые слова: таксационные показатели; корреляционная связь; регрессионная модель, коэффициент детерминации.

S. S. Kovalska

TRUNK WOOD DENSITY OF SCOTS PINE IN THE SOUTHERN DNIEPER POLISSYA

Today the dominant role of forests in biosphere stability is a generally accepted factor, therefore special attention is paid to forest ecosystems processes monitoring. Against the background of forestry researches greening assessment of forests bioproductivity will solve ecological, silvicultural, and energetic problems. Investigations of trunk wood density of Scots pine were carried according to P.I. La-kida's procedure. In the course of investigations 50 test trees were cut and measured, taxation indicators of the plantations in which they grew were determined, 350 wood samples were analyzed. Test trees age is from 7 to 82 years. Natural wood density was determined as the ratio of sample mass to its volume in green state, the basic one - as the ratio of sample mass in absolutely dry condition to its volume in green state. In the course of statistical analysis it was determined that the basic wood and trunk bark density with tree age, diameter and height has direct correlation, and natural one - inverse correlation. Based on the above obtained data the search and calculation of regression equations were carried out. The adequacy of obtained models to the initial data was estimated by the statistics of their residuals and by the coefficients of obtained equations determination. The results of these studies are consistent with O. I. Poluboyarinov and V. A. Usol'tsev conclusions in that tree age is the most informative factor, determining trunk wood density. Obtained data were compared with P. I. Lakida's data for the Polissya and Forest-Steppe of Ukraine, with V.V. Uspensky's data for the western forest-steppe (Voronizh region) and with V. P. Pasternak, V. V. Nazarenko, U. V. Karpets' data for the forest-steppe of Kharkiv region. The more territorially closer the regions are the less is the difference in the wood density. Identified peculiarities of investigated indexes of Scots Pine wood density are to be taken into account when determining the dynamics of phytomass, carbon deposits volumes and development of activities aimed at strengthening of climate-regulating functions of forests in the Southern Dnieper Polissya.

Keywords: taxation indicators; correlation; regression equations; coefficient of determination.

1нформащя про автора:

Ковальська Сташслава Сергмвна, астрант, Нацюнальний ушверситет бюресурав i природокористування Укра'ни, м. Ки'в, Укра-1на. Email: stanislavakovalska@ukr.net