CC BY
20
но сухому сташ та базисно!' щiльностi для деревини стовбура в ТЛУ С3. Найвищою мь нливiстю вiдзначаeться локальна щшьшсть кори стовбура на рiзних вiдносних висотах в обох дослщжуваних типах лiсорослинних умов.
Ключов1 слова: базисна щшьшсть, ялина европейська, абсолютно сухий стан, стан максимального насичення.
Вступ. На сьогоднi ялиновi деревостани на територц Укра!нських Карпат займають значнi площi [2-4]. Доволi часто ялиновi деревостани у висотному да-апазонi до 800 м н.р.м. формують похiднi типи лiсу у ТЛУ С3 та Б3 [2-3]. Коршш ялиновi деревостани на територц Полонинського хребта в ТЛУ С3 займають близько 35,7 %, а у Б3 - тiльки 8,9 % вщ загально! площi ялинових лгав у ввдпо-вiдних типах лкорослинних умов. Разом з тим, тшьки у букових типах лiсу в ТЛУ С3 похiднi ялинники займають 27,5 %, а у Б3 - аж 65,5 % [5]. Зважаючи на значш площi похiдних ялинових деревосташв потребуе аналiзу питання форму-вання та якостi деревини стовбурш дерев ялини европейсько!, яке передовым полягае у визначеннi щiльностi деревини стовбура. Значний доробок в ощню-ванш компонентов надземно! фiтомаси дерев головних лiсотвiрних порiд Укра!-ни зробили проф. П.1. Лакида та науковщ його школи [7-9]. Грунтовш досль дження щiльностi деревних порщ карпатського регiону також здiйснили 1С. Вiнтонiв та iн. [1] та I I. Харитон й 1.М. Сопушинський [11]. Незважаючи на значний обсяг опрацьованого дослiдного матерiалу, залишаеться невивченим надзвичайно важливе питання - вплив типу лiсорослинних умов та висотно! по-ясностi на значения щшьносп фiтомаси стовбурш дерев ялини европейсько!.
Тому метою нашого дослщження е ощнювання щiльностi компонеитiв фiтомаси стовбурiв дерев ялини европейсько! у похвдних ялинових деревоста-нах у типах лкорослинних умов С3 та Б3 на територц Полонинського хребта Укра!нських Карпат.
Матер1али 1 методи. Для дослiджения динамши щiльностi компонентов фiтомаси стовбура (деревини стовбура, деревини стовбура у корi та кори стовбура) похвдних ялинових деревосташв використано дослщш даш, отриманi за результатами закладання 28 тимчасових пробних площ (ТПП) з ощнкою компо-неитiв фiтомаси деревосташв на територц Полонинського хребта Укра!нських Карпат у межах лкового фонду державних пiдприемств "Мiжгiрське лiсове гос-подарство (ЛГ)", "Воловецьке ЛГ" та "Свалявське ЛГ" Закарпатського обласно-го управлшня лiсового i мисливського господарства. Пробш площi закладено у деревостанах, яю ростуть у типах лку: волога грабова бучина (7 шт.), волога ялиново-ялицева бучина (6 шт.), волога ялицева бучина (5 шт.), волога ялиново-ялицева субучина (5 шт.), волога грабова субучина (5 шт.); вгк дослщжуваних деревосташв на пробних площах - вiд 18 до 102 роюв, клас бонiтету - 1-11; ввд-носна повнота - вщ 0,64 до 0,81. Модельш дерева вибирали за принципом ре-презентативностi до розподiлу за ступенями товщини з урахуванням значень ви-соти. Для встановлення базисно! щшьносп компонентiв фiтомаси стовбура вь дiбрано i дослiджено 437 зразкш стовбурiв iз загалом 120 модельних дерев. Шд час вiдбору зразюв з кожного дерева вибиралися зразки на вщносшй висотi 0,00, 0,25, 0,50 та 0,75 висоти стовбура дерева. Пробш площi закладено за ддачими вимогами до пробних площ лковпорядних [10], а ошнювання щiльностi компо-
нентк фггомаси дерев - за методикою проф. П. Лакиди [7, 8]. Дослвдш даш, от-риманi за результатом польових експериментальних робгг, опрацьовано у каме-ральних умовах з використанням прикладних програм Statistica 10 та MS Excel.
Ввдповвдно до використаних методик дослiджeння якiсноi оцiнки для компонента фiтомаси дерев ялини европейсько! визначено та ощнено щшь-нкть деревини стовбура, щiльнiсть деревини стовбура у корi та щiльнiсть кори стовбура в абсолютно сухому стап та у станi максимального насичення водою, а також базисна щшьшсть [1]. Пiд час дослiджeнь також визначено локальш щiльностi на ввдповщних вiдносних висотах стовбура. Методика визначення рь зних показникiв щiльностi деревини грунтуеться на визначeннi вiдношeння ма-си до об'ему (р = m/V, кг (м3)-1) [1]. Визначення вщповвдних показникiв щшьно-стi здiйснeно за схемою попередньо проведених дослiджeнь деревини бука ль сового у цьому ж регюш [6].
Результата дослвдження. Локальна щiльнiсть компонeнтiв фiтомаси стовбура характеризуе мiнливiсть розподiлiв значень показникк базисно! щшь-носп, а також щшьностей в абсолютно сухому стат та у станi максимального насичення водою на рiзних вiдносних висотах стовбура. Значения показникк локально! щшьносп було визначено на пнi та на ввдносних висотах стовбура 0,25, 0,50 та 0,75 h. Дослвдний матeрiал згруповано за типами лкорослинних умов. Графiчну iнтeрпрeтацiю рeзультатiв дослвдження наведено на рис. 1 та 2.
Аналiзуючи отриманi графiки значень локально!' щшьносп, треба зазна-чити, що iснуе iстотна рiзниця динамки значень на рiзних вiдносних висотах у ТЛУ D3 та C3. Для ТЛУ С3 змiна показникк локально! щiльностi деревини стовбура та деревини стовбура у корi в абсолютно сухому сташ наближена до типу лМйного зростання значень щшьносп зi зростанням вiдносно! висоти стовбура. Змша локально! щiльностi для кори характеризуеться максимальним значенням на нульовш вiдноснiй висотi стовбура та мшмальним значенням на 0,25 h, з наступним зростанням до 0,50 h та 0,75 h. У ТЛУ D3 змiна з вщносною висотою стовбура цих же показникк дещо iнша - значення локально! щшьносп деревини стовбура та деревини стовбура у корi характеризуеться наближеною до U-подiбною кривою, яка набувае максимальних значень на нульовш вщносшй ви-сотi стовбура, з наступним набуттям мiнiмальних значень на 0,25 h та збшь-шенням значень на вiдносних висотах 0,50 h та 0,75 h. Локальна щiльнiсть кори в абсолютно сухому сташ характеризуеться оберненою Z-подiбною кривою, якш властивi максимальнi значення на нульовш ввдноснш висотi стовбура, стрибкоподiбнe зменшення значень до 0,25 h, збiльшeння - до 0,50 h та наступ-не набуття мшмальних значень на 0,75 h. Абсолютнi значення показникiв локально! щльносп деревини стовбура та стовбура у корi е вищi в ТЛУ D3, порь вняно iз С3. Для локально! щiльностi кори встановлено протилежну тенденцию.
Локальна щкьнкть у станi максимального у дослвджуваних типах лко-рослинних умов також мае ктотш вiдмiнностi. Для ТЛУ С3 локальна щiльнiсть деревини стовбура та стовбура у корi характеризуются Z-подiбними кривими, причому мiнiмальнi значення ввдповвдають нульовiй вiдноснiй повнотi, далi вiдбуваеться стрибкоподiбнe збiльшeння значень до 0,25 h, бiльш плавне - до 0,50 h, а максимум ввдповщае 0,75 h.
Рис. 1. Зм1на локально! щтьностЬ основних компонент1в ф1томаси стовбур1в дерев ялини европейськоХ з в1дносною высотою стовбура дерева у ТЛУ С3:
а - в абсолютно сухому стат; б - у стаю максимального насичення; в - базисна щтътстъ; 1 - деревина стовбура у кор1, 2 - деревина стовбура, 3 - кора стовбура
Крива локально'1 щшьносп кори характеризуеться набуттям максималь-них значень на 0 h з наступним помiрним зменшенням значень до 0,75 h. У ТЛУ D3 змша локально'1 щшьносп деревини стовбура та стовбура у корi характеризуеться бшьш вираженими Z-подiбними кривими. У цьому випадку тенденщя для обох показнишв е подiбною та характеризуеться зменшенням значень вщ нульово'! вiдносноï висоти стовбура для щшьносп стовбура у корi до мiнiмуму
на 0,50 Н з наступним зростанням до максимуму на 0,75 Н. Для локально! щшь-ностi деревини стовбура простежено незначне зростання вщ 0 Н до 0,25 Н з на-буттям мiнiмального значення на 0,50 Н та зростанням до максимуму на 0,75 Н. Значення локально! щшьност кори зростае вщ мiнiмуму на 0 Н до максимуму на 0,ДО И з наступним незначним спаданиям до 0,75 И.
440430-
Ь 42°" | 410-| 400-| 390-& 380370360350-
зр1з И0 И0.25 И0.5 1Ш.75
висота зр1зу
а)
810800790780-Ь 770¥ 760-й' 750-| 740-
I 73°"
720710700690-
зр1з Ш) 110.25 Ь0,5 1Ш.75
висота зр1зу
б)
400-
Ь 350¥ I
§ 300-
250-
Рис. 2. Змта локальной щтьностЬ основных компонентгв фтомаси стовбургв дерев ялини европейськог з вЬдносною высотою стовбура дерева у ТЛУ Б3:
а) в абсолютно сухому сташ; б) у стам максимального насичення; в) базисна щтьшсть; 1) деревина стовбура у кор1 2) деревина стовбура, 3) кора стовбура
Для локально! щшьносп у сташ максимального насичення вологою вищ1 значення притаманш щшьносп деревини стовбура та щшьносп кори в ТЛУ С3, поркняно 1з Б3. Вищими значениями вщзначаеться щшьшсть деревини стовбура у кор1 в ТЛУ Б3, поркняно 1з С3.
Базисна локальна щшьнкть зм1нюеться за вщносною висотою стовбура у дослщжуваних типах лкорослинних умов також неоднаково. Для ТЛУ С3 значення локально! базисно! щшьносп ус1х дослщжуваних компонеитiв фь томаси стовбурк ялини европейсько!' стршко спадае вщ 0 Н до 0,25 Н, шсля чого нектотно зростае до 0,75 Н. Для ТЛУ Б3 також для ус1х компонеитiв фкомаси стовбурк характерними е обернено 7-под1бш крив1, максимальних значень яю набувають на 0 Н, шсля чого вщбуваеться зменшення до 0,25 Н, на 0,50 Н вщбу-ваеться нектотне збшьшення значень з наступним зменшенням !х до 0,75 Н.
Значення середньо!' щшьносп деревини та кори стовбура е важливим показником характеристик !хньо! якосп, значення яко! для р1зних видк щшь-носп наведено у табл.
Табл. Середня щтьтсть компонентiв фтомаси стовбурiв ялини европейськоИ,
кг-(м3)'1
Компонент фиомаси стовбура Деревина стовбура у корi Деревина стовбура Кора стовбура
Тип лкорослинних умов С3 В3 С3 В3 С3 В3
Щшьшсть В абсолютно сухому станi 403±10 420±12 404±6 424±5 410±8 400±3
У сташ максимального насичення 759±12 779±и 761±' 751±9 779±6 768±9
Базисна 391±6 327±6 392±9 345±8 406±8 303±'
Анал1зуючи даш табл. встановлено, що нижч1 значення середньо! щшь-носп для деревини стовбура та стовбура у кор1 в абсолютно сухому сташ притаманш деревиш стовбура у ТЛУ С3, поркняно 1з ТЛУ Б3. Середня щшьнкть кори стовбура у ТЛУ Б3 е нижчою. Для стану максимального насичення вологою максимальне значення середньо! щшьносп деревини стовбура притаманне деревам ялини европейсько! у ТЛУ С3. Разом з тим вищ1 значення середньо! щшьносп деревини стовбура у кор1 та кори стовбура у цьому сташ вщповща-ють ТЛУ Б3.
Максимальш значення базисно! щшьносп вщповщають значенням деревини стовбура, стовбура у кор1 та кори стовбура в ТЛУ С3. Також потр1бно за-значити, що максимальна р1зниця у середшх значеннях базисно! щшьносп у рь зних типах лкорослинних умов характерна для кори - 103 кг- (м3)-1 (25,4 % до значення у ТЛУ С3), поркняно 1з рештою фракцш, де ця р1зниця менш ктотна -значення середньо! базисно! щшьносп деревини стовбура р1зниться на 45 кг-(м3)-1 (12,0 % до значення у ТЛУ С3), а деревини стовбура у кор1 - на 64 кг (м3)-1 (16,4 % до значення у ТЛУ С3). Таким чином, можна дшти висновку, що щшьшсть компонентк фкомаси стовбура ялини европейсько! у р1зних типах лко-рослинних умов в1др1зняеться не тшьки за величиною значень, але 1 за часткою вологосп у р1зних станах та!! вологомкткктю.
Висновки. Щшьшсть компонентк ф1томаси стовбура ялини европейсько! у р1зних типах лкорослинних умов в1др1зняеться не тшьки за величиною
значень, але i за часткою вологостi у pÍ3HHx станах та !! вологомкткктю. Це можливе тому, що шд час визначення базисно! щiльностi використовуються показники взiрця за рiзного ступеня насиченостi. KpiM того,внаслiдок ктотно! рiзницi у поглинаннi води корою, щшьнкть яко! е iстотно мiнливою за рiзних станiв насиченостi, встановлено вщмшносп у змiнах локальних щiльностей в абсолютно сухому сташ та у сташ максимального насичення значень показника локально! i середньо! щiльностi деревини стовбура у корi у дослвджуваних типах лiсорослинних умов.
Нижчi значення середньо! щiльностi для деревини стовбура та стовбура у корi в абсолютно сухому сташ притаманш деревиш стовбура, а кори - вищi у ТЛУ С3, поршняно iз ТЛУ D3.
Найменш мшливою е змiна показникiв локально! щшьносп в абсолютно сухому станi та базисно! щшьносп для деревини стовбура в ТЛУ С3. Найвищою мшливктю вiдзначаеться локальна щiльнiсть кори стовбура на рiзних вщнос-них висотах в обох дослвджуваних типах лкорослинних умов.
Лiтература
1. Bíhtohíb 1.С. Деревинознавство: навч. поабн. / 1.С. Bíhtohíb, 1.М. Сопушинський, А. Тайшшгер. - Льв1в: РВВ УкрДЛТУ, 2005. - 229 с.
2. Гриник Г.Г. Л1с1вничо-таксац1йна характеристика ялинових деревосташв Украшських Карпат з урахуванням особливостей рельефу / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши. -2011. - Вип. 21.12. - С. 12-24.
3. Гриник Г.Г. Л1ивничо-таксащйш особливост та динамка складу прських ялинникв Украшських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вгсник НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 21.15. - С. 41-57.
4. ГудимаВ.М. Типолопчна, вжова i породна структура смерекових л1с1в в Украшських Карпатах / В.М. Гудима, Р.1. Бродович, Ю.Д. Кацуляк, Ю.Р. Бродович // Сучасний стан i перспективи розвитку лiсовоi типологи в Украхш: матерiали Першо! всеукрашсько'! люотиполопчно! конферен-цй ["XII Погребнякiвськi читання"], (Льв1в, 10-11 червня 2010 р.) / М-во освпи i науки, молодi та спорту Украши; НЛТУУкраши. - Льв1в: РВВ НЛТУ Украши, 2012. - С. 186-191.
5. Задорожний A.I. Динамжащшьност фiтомаси стовбур1в дерев бука люового залежно вiд тишв лiсорослинних умов у межах Полонинського хребта Украшських Карпат / A.I. Задорожний // Науковий вюник НЛТУ У^аши. - 2015. - Вип. 25.10. - С. 125-139.
6. Задорожний A.I. Жавничо-таксацшна характеристика деревосташв державного люового фонду Полонинського хребта Украшських Карпат / A.I. Задорожний, Г.Г. Гриник // Науковий bí-сник НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 25.10. - С. 125-139.
7. Лакида n.I. Бюпродуктившсть та енергетичний потенцiал м'яколистяних деревосташв Украшського Полiсся: монографiя / n.I. Лакида, А.М. Бшоус, Р.Д. Василишин та íh. - Корсунь-Шевченськiвський : ФОП Гавришенко В.М., 2012. - 454 с.
8. Лакида n.I. Фтомаса лiсiв Украши: монографiя / n.I. Лакида. - Тернопшь: Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
9. Лакида n.I. Бюпродуктившсть люових фггоцеж^ Карпатського нацюнального природного парку: монографiя / n.I. Лакида, В.В. Бокоч, Р.Д. Василишин, А.Ю. Терентьев. - Корсунь-Шевченськiвський : ФОП Гавришенко В.М., 2015. - 154 с.
10. СОУ 02.02-37-476: 2006. Площi пробш люовпорядш Метод закладання. - Введ. 26.12.2006. - К.: Вид-во Мшагропол^ики Украши, 2006. - 32 с.
11. Харитон I.I. Яюсть деревини Picea abies Karst. в умовах Украшських Карпат / I.I. Харитон, I.M. Сопушинський // Науковий вiсник Нацiонального унíверситету бюресурот i природокористування: Серiя "Бiологiя, бютехнологш, екологiя". - 2015. - Вип. 214. - С. 234-239.
Надтшла до редакцп 8.04.2016р.
Задорожный А.И., Гриник Г.Г. Зависимость плотности фитомассы стволов деревьев ели европейской от типов лесорастительных условий в пределах Полонинского хребта Украинских Карпат
По результатам исследований древостоев ели европейской в типах лесорасти-тельных условий (ТЛУ) С3 и D3 проанализировано изменение локальной плотности в абсолютно сухом состоянии, в состоянии максимального насыщения и локальной базисной плотности древесины стволов, древесины стволов в коре и коры стволов деревьев. Низшие значения средней плотности для древесины ствола и ствола у коре в абсолютно сухом состоянии присущи древесине ствола, а коры - более высокие в ТЛУ С3, в сравнении с ТЛУ D3. Наименее изменчивым является изменение показателей локальной плотности в абсолютно сухом состоянии и базисной плотности для древесины ствола в ТЛУ С3. Наивысшей изменчивостью отмечается локальная плотность коры ствола на разных относительных высотах в обоих исследуемых типах лесораститель-ных условий.
Ключевые слова: базисная плотность, ель европейская, абсолютно сухое состояние, состояние максимального насыщения.
Zadorozhnyy A.I., Hrynyk H.H. Dynamics of Phytomass Density of Spruces Trees Stem Depending from Types Site Conditions in Limits of Polo-nynskyy Range of Ukrainian Carpathians
As a result of researches of spruce forests stands in the types site conditions (TSC) C3 and D3 investigational change of local air-dry wood density, local wet density and local base density of stems wood, stems wood in a bark and bark of trees stems. More subzero values of middle closeness for wood of barrel and barrel in a bark in the absolutely dry state inherent to wood of barrel, and measles - higher in to TSC C3, by comparison to to TSC D3. The least changeable is a change of indexes of local density in the absolutely dry state and base density for wood barrel in TSC C3. The greatest changeability is mark the local density of bark of barrel on different relative heights in both investigated of types site conditions.
Keywords: base density, spruce, air-dry wood density, state of maximal satiation.
УДК 630*651.74
ВПЛИВ ПРОР1ДЖУВАННЯ НА ТАКСАЦ1ЙН1 ПОКАЗНИКИ ПРИРОДНИХ БУКОВИХ МОЛОДНЯК1В ЗАКАРПАТТЯ
1.Ф. Шишканинець1, В.Г. 'Мазепа2
Визначено вплив прорщжувань рiзноl штенсивност на таксацшш показники при-родних букових молодняюв. Встановлено, що прорщжування штенсившстю 33 % за кь льюстю дерев (15 % за запасом), проведене у жердняку з початковою юльюстю дерев 5450 шт.-га-1, через два роки шсля рубки сприяло збшьшенню поточного приросту до запасу деревини шсля рубки на 33 %. За меншо'1 штенсивност рубки поточш прирости до запаив деревини шсля рубки були нижчими. Поточний перюдичний прирют дерев-них порщ, у вшд прорщжувань, залежить також i вщ складу деревостану.
Ключовi слова: рубки догляду, прорщжування, буковi молодняки, штенсившсть рубки, склад деревостану, таксацшш показники, поточний прирют.
Рубки догляду ввдграють важливу роль у формуванш букових деревос-ташв. Вони впливають на еколопчш умови, морфолопчний та ф1зюлопчний стан дерев [1, 2, 5, 7, 8]. Переваги в1д доглядових рубань е настшьки значними, що, здебшьшого, швелюють !х негативш сторони [2]. Зважаючи на це, питання доглядових рубань е актуальним 1 потребуе досл1дження. Особливо актуальним воно е в умовах Закарпаття та Укра!нських Карпат, де лки за участю бука лко-
1 наук. сп1вроб. 1.Ф. Шишканинець, канд. с.-г. наук - НПП "Зачарований край", Закарпатська обл.
2 проф. В.Г. Мазепа, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в.
вого (Ра§ш зуЬаНеа Ь.) е переважаючою рослинною формацкю; де активно дослiджували рiзнi варiанти i повторюваностi доглядiв науковц Мукачшсько! ЛДС (середина ХХ ст.), але, на жаль, значна архiвна iнформацiя про мiсце зак-ладання пробних площ неповна або втрачена [6].
Мета дослщження - виявити вплив прорiджування рiзноi штенсивносп на рiст та формування природних букових молоднякiв.
Об'екти та методика дослвдження. Ошнювання впливу прорiджування на формування букових деревосташв проводили на постшшй пробнiй площi (ППП). Пробна площа, залежно вiд iнтенсивностi рубки, складалася з чотирьох секцiй i позначалася вiдповiдною лiтерою: А - контрольна секция, Б - секщя догляду слабкоi iнтенсивностi, В - секщя догляду помiрно! iнтенсивностi, Г -секщя догляду сильно! ^енсивност! У лiсотаксацiйнiй практицi прийнято встановлювати мiнiмальну кiлькiсть дерев на пробнш площi. Зважаючи на це, для проведения прорщжування площа кожно! секцп становила 0,06 га з мЫ-мальною кiлькiстю дерев на них 327 шт. Таксацшну характеристику деревоста-ну на пробнiй площi наведено в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшт показники деревостану на дослгдтй дтянц (2012 р.)
№ п/п
Пщприемство
Лкництво
1ндекс типу лку / гос-подарство
Площа, га
Вк, рокiв
Склад деревостану
Вщнос-на пов-нота
ДП "Воло-вецьке ЛГ"
Пщполоз-зянське
Б3-гБк/ букове
0,24
28
5Бкл3Дчр2Гз
0,9
3
Пiд час рубки дерев на секциях дотримувались принципу рiвномiрного зрiджения. Однак, якщо у лiсостанi цiннi деревнi породи мали групове розмь щення, тодi проводили нерiвномiрне вирубування з урахуванням екологii та стану рослин. Метод прорвджування - комбiнований.
Облiк дерев на ППП з проведенням прорщжування здiйснювали за дво-сантиметровими ступенями товщини, на висотi 1,3 м - за породами. Замiри ви-сот визначали у трьох дерев для п'яти центральних ступенiв товщини. У наса-дженнях рiзного ступеня зрiджения оцiиювали такi показники, як поточний приркт за висотою, дiаметром, площею поперечного перетину та об'емом. Для характеристики сумарного об'ему стовбурно! деревини дерев на секцях пробно! площi користувалися загальновiдомою у лковш таксацi! формулою
М = N ■V = N ■ О ■ Н ■
де: М - запас деревостану; N - кшьккть дерев деревостану; V, О, Н, ^ - середш об'ем, сума площ перетишв, висоти i видовi числа дерев деревостану. Середш суми площ поперечних перетишв та видовi числа визначали за ввдповвдними таблицями [4], iншi складники формули - за загальноприйнятими у лiсовiй так-сацп формулами (методами) [3].
Результата дослщження. Детальнi облiки дерев на пробнш площi проведено у серпш-вересш 2012 р., шсля чого, залежно вщ секцп, проведено рубки догляду рiзно! iнтенсивностi. Бiльш детальна характеристика молодиякiв та !х аналiз за пробною площею наведен нижче.
