CC BY
22
Шпарык Ю.С., Парпан В.И., Токар В.И. Методология выделения водосборов для ведения лесного хозяйства в Украинских Карпатах
Приведены подходы к выделению водосборов для ведения лесного хозяйства в Украинских Карпатах. Методология базируется на: анализе параметров водосборов различных порядков в горных условиях для 4 бассейнов модельных рек; классификации водосборов для ведения лесного хозяйства; выделении лесохозяйственных водосборов на цифровых картах; составлении списка лесных выделов для каждого водосбора; идентификации лесоводческих мероприятий для выделенных водосборов. Подобранные мероприятия дают возможность не уменьшать лесистость горных водосборов ниже научно установленных нормативов.
Ключевые слова: порядок водосбора, лесистость, уклон водотока, коэффициент формы, лесохозяйственный водосбор, лесоводческие мероприятия.
Shparyk Yu.S., Parpan V.I., Tokar V.I. The Methodology on Catchment Basins Identification for the Forest Management in the Ukrainian Carpathians
A methodology on catchment basins identification for the forest management in the Ukrainian Carpathians is presented. It is based on the following: parameters analysis of the different orders basins in the mountain conditions for the 4 basins of the model rivers; forestry classification of mountain basins; identification of forestry basins on the digital maps; list of forest subcompartments for every basin; forestry measures identification for the forestry basins. Selected measures provide an opportunity not to reduce the forested mountain watersheds below the established scientific standards.
Key words: catchment basin, basin order, forest cover, basin slope, form coefficient of basin, forestry basin, forestry activities.
УДК630*[5+221]*76 Проф. О.А. Прс, д-р с.-г. наук; acnip. Р.В. Содолтський1 -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Л1СОКОРИСТУВАННЯ ЗА ЧИННИМИ ТА ПРОЕКТНИ-МИ В1КАМИ СТИГЛОСТ1 НА П1ДПРИ6МСТВАХ КИШСЬКО! ОБЛАСТ1
Проведено оптишзацшш розрахунки л^окористуваиия у держлюгоспах Кт'вщи-ни, на осжга яких виявлено, що у першому десятирiччi розрахункова люосша за чинни-ми вшами стиглосй на 10 % переважае люосжу, розраховану за запропонованими вшами. Це пов'язано з шдвищенням вшу стиглост люу передуйм у дубовш господарськш секци. У наступних перюдах обсяги люокористуваиия зближуються. Позитивним фактором оитишзацп у динамщ е зростання обсягу люокористуваиня за площею у сосно-вш господарськш секци та ютотне шдвищення вартост дубово! деревин за рахунок заготiвлi бiльш грубих сортименйв.
Ключовi слова: отишзащя лiсокористування, вжи стиглост лiсу, продуктившсть деревостанiв, експлуатацiйнi та рекреацшш лiси.
Постановка питання. У попередшх роботах [1, 2] автори обфунтували вiки стиглостi деревостанiв основних лiсоутворювальних порiд Украши. Зав-дання полягало у здiйсненнi на основi чинних та запропонованих вЫв стиглос-тi оптимiзацiйних розрахункiв лiсокористування за вiдповiдно розробленою методикою [3], на основi яких було б доведено ефективнкть поетапного впрова-дження нових вiкiв стиглостей у виробництво.
Матерiали та методика дослщжень. Вихвдним матерiалом розрахункiв були наведенi в табл. 1 даш щодо чинних [4] та проектних [1] вЫв стиглостi деревостанiв. Зокрема для обгрунтування вiку стиглостi соснякiв Ктвщини ви-
1 Наук. кергвник: проф. О.А. Прс, д-р с.-г. наук
користано результати таксацц 28 пробних площ та матерiали вiдведення лiсосiк у рубку головного користування на 302 дшянках стиглого соснового лiсу. Кр1м цього, для оптимвацц головного користування використано матерiали розпода-лу площ та запасов деревостанiв у межах господарських секцiй на всiх держав-них пiдприeмствах Кшвського ОУЛiМГ.
У табл. 1 наведено витяг iз представленого проекту вiкiв стиглостей лiсу для основних лiсоутворювальних деревних порiд та 'х порiвняння з чинними.
Табл. 1. Вiдмiнностi мiж чинними та проектними вшами стиглостi деревостатв основних лкоутворювальних порiд у Полкьюй та Лкостеповш зонах лiсiв Украти рiзного функщонального призначення
Чинш вши стиглоси
Переважаюча порода
Боштет
захисш, рекре-ацшш, приро-до охоронш
Проектнi вiки стиглостi
експлу-атацшш
захист, рекре-ацшш, приро-до охоронш
За проектом втв стиглоси
Сосна звичайна
I i >
II i <
101-110
101-110
81-90
81-90
101-110
91-100
91-100
81-90
Сосна в осередках коренево! губки
уи боттети
101-110
81-90
61-70
51-60
Ялина европейська на рiвнинi
усi боттети
91-100
71-80
71-80
61-70
I i >
131-140
101-110
151-160
131-140
Дуб звичайний насшневий
II
131-140
101-110
131-140
111-120
III
131-140
101-110
111-120
91-100
IV i <
71-80
61-70
111-120
91-100
Дуб звичайний порослевий
II i >
131-140
101-110
111-120
91-100
III i <
71-80
61-70
81-90
71-80
Вшьха чорна
уа боштети
61-70
61-70
61-70
51- 60
Уточнення стиглостей для перехщного перiоду
Сосна звичайна
уд бонiтети
101-110
81-90
101-110
91-100
Дуб звичайний насшневий
III i >
131-140
101-110
131-140
111-120
IV i <
71-80
61-70
81-90
71-80
Крiм цього, оскшьки проектуеться iстотне пiдвищення вшш стиглостi для дубових та деяких iнших деревосташв, що безперечно негативно позна-читься на величинi розрахунково! лiсосiки, пропонуеться вводити данi вши стиглосп поетапно. Як видно з табл. 1, за уточненими вшами стиглосп (вони уточнеш тiльки для соснових та дубових насiнневих деревосташв, якi перева-жають у лковому фонд Укра!ни, зокрема й Кшвського облуправлiння) в експлуатацiйних лiсах, а також у низькостовбурових дубових господарствах рекреацшних лiсiв, вiк стиглостi на найближчi 10-рiчнi перiоди пропонуеться збшьшити на 1 клас вiку. Ввдповщно до проекту пропонуеться також зменшити вiк стиглостi для сосни у вогнищах коренево! губки, ялини на ршниш, вшьхи чорно! в експлуатацшних лiсах тощо.
У методищ [3] сформульовано принципи оптимальностi розрахунку ль сокористування на основi розробки досконало! рацiональноí лiсосiки, об'ектом застосування яко! одночасно виступають всi господарськi секцц пiдприемства,
22
Зб1рник науково-техшчних праць
вiкова структура окремих господарських секцiй виршнюеться, а розмiр головного користування у найкоротший термiн досягае величини нормально!' лкось ки. Отже, представлена методика мае переваги, поршняно з чинною (розробле-на у 2000 р. i використовуеться ВО "Укрдержлiспроект" для обгрунтування об-сягiв головного користування лком на окремому лiсогосподарському шд-приемствi), оскiльки залучае вiдповiднi резерви для шдвищення обсяпв лкоко-ристування за рахунок оптимiзацií площ окремих господарських секцш лкогос-подарського шдприемства.
Результати дослщжень. Результати розрахункiв розмiру лiсосiки головного користування на перший 10^чний перiод за чинною та запропонованою методиками наведено в табл. 2.
Табл. 2. Розрахунки лкокористування у Кигвському ОУЛШГ за р1зними вЫами стиглостi та методиками розрахунку
Назва державного шдприемства лкового господарства За чинними вшами стиглосп, га За проектними вшами стиглоси, га
нормальна люосша та методикою нормальна люосша та методикою
чинною новою чинною новою
1. Бшоцерювське 157,5 78 155,5 153,4 65,3 131,6
2. Богуславське 230 179,9 230,0 216,8 104,9 193,9
3. Бористльське 157,3 84,9 131,5 154,3 78,3 110,4
4. Вищедубечаське 117 93,9 117,0 117,1 91,9 116,1
5. Димерське 247,6 208 236,7 242,4 157,7 221,3
б. Ьанювське 405,4 261,7 405,4 381 177 323,8
7. Ки1вське 110,2 45,6 59,1 110,9 43,6 60,8
8. Клавдiевське 143,1 136,2 143,1 143,1 136,3 143,1
9. Макарiвське 98,6 98,6 98,6 94,2 85,9 94,2
10. Полiське 168,5 110,3 168,5 159,8 77,2 159,8
11. Переяслав-Хмельницьке 111,3 53,8 111,3 105,4 45,8 93,1
12. РжишДвське 6,7 3,5 6,7 6,3 3,2 3,2
13. Тетерiвське 415,2 411,2 415,2 389,5 213,9 375,9
14. Фастiвське 126,4 89,9 126,4 122,1 55,4 115,2
Разом 2494,8 1855,5 2405,0 2396,3 1336,4 2142,4
% вщ нормально! лiсосiки 100 74,4 96,4 100 55,8 89,4
1з табл. 2 видно, що за умов оптишзацц лкокористування (нова методика) та чинними вжами стиглостi в Богуславському, Вищедубечанському, 1ванк1всько-му, Клавдiевському та всх нижче перерахованих (9-14) лiсгоспах уже сьогодш можна переходити на рiвномiрне лiсокористування, а в Бшоцеркшському, Борис-шльському i Димерському - наблизитись до нього. Тльки у Кшвському лiсгоспi розрахункова лiсосiка становить за новою методикою розрахунку 57 % ввд нормально!' (дуже мала частка стиглого лiсу, оск1льки вс лiси вiднесенi до категорií рекреацшно-оздоровчих iз бшьш високим, поршняно з експлуатацшними лiсами, вiком головно! рубки), однак за чинною методикою вона ще менша (40 %).
Загалом по Кшвському ОУЛiМГ порахована за новою методикою розрахункова лкосжа становить 96,4 % вщ нормально!' лкосши, тодi як лiсосiка, порахована за чинною методикою, - тальки 74,4 %.
Розрахунки за проектними вiками стиглостi, з огляду на ктотно вищi проектнi вжи стиглостi дубових деревостанiв ('х у лковому фондi управлiння -
14,1 %) та дещо вищi - для експлуатацшних лiсiв сосни I i вищих класш боште-ту, котра переважае у лiсовому фондi области а також незначну частку стиглого лку, дають дещо нижчi результати (89,4 % вщ нормально!' лкосши) на перший 10-рiчний розрахунковий перюд (2014-2023 рр.). Однак за чинною методикою розрахункова лкосжа становить тшьки 55,8 % вiд нормально!' тсосгки, що ще раз пiдтверджуе ефективнкть представлено! оптимiзацií лiсокористування.
Результати проектування лiсокористування у динамiцi наведено у табл. 3.
Табл. 3. Динамта лкокористування на тдприемствах Кшвського ОУЛШГ за проектними вшами стиглостi
Назва державного тдприемства л1сового господарства Площа л1сос1ки за 10- лчними перюдами, га
загалом на п1дприемству зокрема соснов1 госпсекцп
1 2 3 4 1 2 3 4
1. Б1лоцерк1вське 131,6 131,6 149,9 153,4 6,9 24,5 31,7 25,5
2. Богуславське 193,9 193,9 202,9 216,8 5,9 35 56,2 35,5
3. Бористльське 110,4 110,4 126,8 154,3 28,8 42,4 69,8 94,4
4. Вищедубечаське 116,1 116,1 117,1 117,1 52,6 59,4 59,4 61,4
5. Димерське 221,3 221,3 221,3 242,4 112 123,4 157,9 176,6
6. 1ванк1вське 323,8 323,8 381 381 162,7 231,3 302,9 312,5
7. Ктвське 60,8 60,8 78,7 110,9 28 22,5 49,3 74,6
8. Клавд1евське 143,1 143,1 143,1 143,1 111,1 111,1 109,5 105,6
9. Макар1вське 94,2 94,2 94,2 94,2 71,9 74,8 67,1 52,8
10. Пол1ське 159,8 159,8 159,8 159,8 28 68,8 101,9 115
11. Переяслав-Хмельницьке 93,1 93,1 103,2 105,4 52,5 55,4 82,5 77
12. Ржищ1вське 3,2 3,2 6,3 6,3 0,1 0,3 2,8 2,8
13. Тетер1вське 375,9 375,9 389,5 389,5 289 253,8 315,5 337,1
14. Фаст1вське 115,2 122,1 122,1 122,1 60 89,2 92,4 84,2
Разом 2142,4 2149,3 2295,9 2396,3 1009,5 1191,9 1498,9 1555
% вщ нормально! л1сос1ки 89,4 89,7 95,8 100,0 42,1 49,7 62,6 64,9
Так у табл. 3 наведено дослщження оптишзацп лкокористування на найближчi 40 ротв. За цей час тсосгка по всьому обласному управлiнню досяг-не нормально!'. При цьому, оскшьки алгоритм оптимiзацií передбачае перехвд ввд тимчасових господарських секцiй з низькими вiками стиглостi, до цiльових, на ят ведеться господарство, практично буде лшшдовано соснову господарську секцiю у вогнищах коренево!' губки (поступае у рубку головного користування у У1-УП класах вiку). Крш цього, варто насамперед звернути увагу на те, що частка сосни в лковому фондi управлшня зросте вiд 42 % до 65 %, а на Ди-мерському, 1ванк1вському, Клавдквському, Полiському, Переяслав-Хмель-ницькому та Тетерiвському державних лiсогосподарських пiдприемствах частка сосни в лковому фонда становитиме 72-87 %.
Висновки:
1. Результати дослщно!' перевiрки свiдчать про високу ефективнкть ново!' методики оптимiзащi' лiсокористування для окремого лiсогосподарського шд-приемства та необхiднiсть й' впровадження у виробництво.
2. Порiвняльний розрахунок лкокористування за чинними та проектними й уточненими проектними вжами стиглост показав дещо меншу величину розрахунково!' лiсосiки за проектними вiками у першому 10-рiчному перь
24
Збiрник науково-техшчних праць
одi (2142,4 га проти 2405,0 га, тобто на 10,5 %), однак протягом 40-pi4Horo перюду остання (2396,3 га) досягне нормально!' i практично зрiвняeться з лiсосiкою за чинними вшами стиглост!
3. За рахунок розробленого у новш методицi переходу тимчасових госпо-дарських секцiй у постшш протягом 40-рiчного перiоду частка найбшьш цiнних деревних порiд (сосна та дуб) у лкошчному фондi зросте приблизно у 1,5 рази (сосна - вщ 42 до 65 %).
4. Динамша як1сно!' структури соснових та дубових деревостанiв невдовзi покращиться, а вартiсть !'хньо!' деревини зросте, оскшьки у рубку поступа-тимуть насадження старшого в1ку, тобто бшьшого середнього дiаметра.
5. Запровадження у виробництво нових в1к1в стиглост деревостанiв сприяти-ме 61льш висоый економiчнiй ефективностi л1сового господарства.
Лггература
1. ripe О.А. Стиглiсть деревосташв та використання деревних pecypciB у люах pi3Horo функционального призначення / О. А. ripe. - Коpсунь-Шевченкiвський : Вид-во 1.С. Майдаченко. - 2011. - 316 с.
2. ripe О.А. Моделювання динамши яюсно! структури деревосташв та обгрунтування вжу стиглост в соснових лiсах Кшвщини / О.А. Прс, Р.В. Содолшський // Науюга доповiдi НУБЩ Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБЩ Украши, 2014. - Електронний журнал.
3. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 558 с.
4. Методика визначення розрахунково! люосши / Схв. проблемною вченою радою НД1 люшництва та декоративного садiвництва, протокол вiд 7.11.2012 р., № 10. - К. : Вид-во НУБЩ Украши. - 2012. - 15 с.
5. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К. : Изд-во "Урожай", 1987. - 558 с.
Гирс А.А., Содолинский Р.В. Оптимизация лесопользования на основе действующих и проектных возрастов спелости на предприятиях Киевской области
Проведены оптимизационные расчеты лесопользования в гослесхозах Киевщины, на основании которых выявлено, что в первом десятилетии расчетная лесосека по действующим возрастам спелости на 10 % превышает лесосеку, рассчитанную на основании представленных возрастов. Это связано с повышением возраста спелости прежде всего в дубовой хозяйственной секции. В последующих периодах лесопользование выравнивается. Позитивным фактором оптимизации в динамике является повышение объема лесопользования по площади в сосновой хозсекции и существенное повышение стоимости дубовой древесины за счет заготовки более крупных сортиментов.
Ключевые слова: оптимизация лесопользования, возраста спелости леса, продуктивность древостоев, эксплуатационные и рекреационные леса.
Giers OA., Sodolinskiy R. V. The Optimization of Forests Management on the Basis of Operating and Project Ages of Ripeness on the Enterprises of Kiev Region
The optimization calculations of forests management are conducted at the enterprises of Kiev region. The results of the calculations show that in the first decade calculation cutting area after operating ages of ripeness on 10 % prevails a cutting area, expected after the offered ages. It is related to the increase of the age of ripeness of the forest foremost in an oak economic section. In the next periods the volumes of forests management are drawn together. The positive factor of optimization in dynamics is growth of volume of forests management on the area in a pine economic section and substantial appreciation of value of oak wood due to the purveyance of more rough woods.
Key words: forest management optimisation, forest ripeness age, tree stand productivity, recreational forest.
