CC BY
27
10. Matyas Cs. Climatic adaptation of trees: rediscovering provenance tests / Cs. Matyas // Euphytica. - Vol. 92 (1996). - Pp. 45-54.
11. Matyas Cs. Migratory, genetic and phenetic response potential of forest tree populations facing climate change / Cs. Matyas // Acta Silv. Lign. Hung. - Vol. 2 (2006). - Pp. 33-46.
12. Schmidtling R.C. Use of provenance tests to predict response to climatic change: lobolly pine and Norway spruce / R.C. Schmidtling // Tree Physiology. - Vol. 14 (1994). - Pp. 805-817.
Гайда Ю.И. Географические культуры как инструмент изучения реакции лесных древесных видов на изменения климата
Обобщены современные методологические аспекты использования географических культур для прогнозирования адаптивной реакции лесных древесных видов на климатические изменения. Апробирован метод построения регрессионных моделей (функций реагирования) на примере сети географических культур дуба черешчатого 1976-1977 гг. в Украине. В качестве независимой переменной (регрессора) этих функций использовали разницу между среднегодовыми температурами воздуха, среднемесячными температурами января, июля, годовыми температурами воздуха, индексами континентальности климата Горчинского i Хромова местности заготовки семян и места их тестирования. Зависимыми переменными (регрессантами) были средняя высота, средний диаметр ствола, сохранность и запас стволовой древесины провениенций. Прогнозируется, что вероятным последствием глобального потепления (возрастание среднегодовой температуры воздуха на 4°С), может быть снижение интенсивности роста дубовых насаждений на 10-17 %.
Ключевые слова: изменение климата, географические культуры, провениенции дуба черешчатого, функции реагирования.
Hayda Yu.I. Provenance Tests as the Tool for Study of Forest Tree Species Response to Climate Change
Current methodological aspects of use of provenance tests of forest tree species to predict their adaptive response to climate change are summarized. The methods of constructing regression models (response functions) on the example of provenance trials network of common oak in Ukraine in 1976-1977 are applied. The deviation of mean annual temperature, average temperatures in January and July, the annual amplitude of air temperature, Gorchinsky's and Chromow's continental climate indexes between seed sources and planting site are used as an independent variable (regressors) of this function. Height, dbh, survival and volume (% deviation planting-source) were used as the dependent variable (regresantes). The response models predict that increasing annual mean temperatures of 4 °C may be the result in a loss of height growth of common oak of 10 -17 %.
Key words: climate change, provenance trials, seed sources of common oak, response function.
УДК 630*22 Ст. наук. ствроб. Ю.С. Шпарик, д-р с.-г. наук -
Прикарпатський НУ т. Василя Стефаника; проф. В.1. Парпан, д-р бюл. наук;
астр. В.1. Токар - УкрНДМрлк, м. 1вано-Франшвськ
МЕТОДОЛОГ1Я ВИД1ЛЕННЯ ВОДОЗБОР1В ДЛЯ ВЕДЕННЯ
Л1СОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРАШСЬКИХ КАРПАТАХ
Наведено шдходи до видшення водозборш для ведення лкового господарства в Украшських Карпатах. Методолопя базуеться на: аналiзi параметрiв водозборш рiзних порядюв у прських умовах для чотирьох басейшв модельних рiчок; класифжацп водоз-борiв для ведення лкового господарства; видшенш люогосподарських водозборiв на цифрових картах; складанш перелжу люових дшянок у межах кожного водозбору; щен-тифжаци люшничих заходiв для видшених люогосподарських водозборш. Щщбраш заходи дадуть змогу не зменшувати люиспсть водозборiв нижче науково обгрунтованих нормативiв.
Ключовi слова: порядок водозборiв, люисткть, ухил водотоку, коефщент форми, люогосподарський водозбiр, лiсiвничi заходи.
Попршення водоохоронних функцiй лiсiв нинi розглядаеться в контекста зменшення ресурсш питно1' води та глобальних змiн клмату. При цьому базовi документи щодо стльного управлiння лiсовими та водними ресурсами вже шд-готовленi в бшьшосп кра'н свiту [1-3]. Основою для 1'х прийняття стали науковi результати вчених гiдрологiв та лiсiвникiв, ят детально описують залежностi мiж ефектившстю водоохоронних функцiй лiсiв та 1'х структурою. Зокрема вони акцентують увагу на необхiдностi постiйного лiсовкриття територц для оптимь зацií 11 пдролопчного режиму [4-6]. Для впровадження цих напрацювань в лко-ве господарство необидно розробити рекомендацц з проведения лiсiвничих заходов за водозборами й особливо актуальними е даш щодо гiрських лiсiв Карпат, ят формують стiк багатьох рiчок Украши.
На першому етапi розробки рекомендацш проведено аналiз науково!' ль тератури щодо методики видалення i класифiкацií рiчок та водозборiв. Класифь кацií рiчок рiзних кра'н вiдрiзняються за пiдходами:
1. За розмiром рiчок: порядок потоку [7]; придатш до переходу вбрiд чи неп-ридатнi [8]; джерела, потоки, маш рiчки, середнi, велик1 рiчки [9].
2. За геоморфолопею та формою рiчищ: вигляд рiчища (пряме, звивисте, пе-реплетене) [10]; морфологiя рiчищ [11]; ширина рiчищ [12].
3. За параметрами води: температура води - наприклад холодна, прохолодна i тепла вода; хiмiчний склад води [13].
В УкраЫ за розмiрами рiчки подшяються на: великi (понад 50 тис. км2), середш (2-50 тис. км2), малi (менше 2 тис. км2) [14]. 1снують також iншi пiдходи до класифжацц рiчок: за джерелами живлення (снiгове, дощове, грунтове, шд-земне, льодовикове, змтаного типу); за стiйкiстю русла (спйи та нестiйкi); за льодовим режимом (замерзаюч^ незамерзаючi). Для регiону Укра'нських Карпат за гiдрографiчними особливостями видiлено три ландшафтно-гiдрологiчнi провiнцií: Дшстровсько-Прутська в межах Передкарпатсько' височини; Цен-тральнокарпатська - центральна частина Укра'нських Карпат; Тисо-Латориць-ка - в межах Закарпатсько! низовини [15]. Щодо видшення водозбiрних ба-сейшв, 1'х класифжацл та ведення господарства на них, то в науковш лiтературi однозначно пiдтверджено необхiднiсть вирiшения цих завдань, але переважно такi роботи мають бiльше академiчний, нiж прикладний характер [6, 16, 17]. За результатами аналiзу лiтератури та власними дослiджениями прийнято таку ме-тодологда з видалення водозборiв для ведення лiсового господарства: спочатку дають аналiз параметрiв водозборiв рiзних порядкiв; попм варто видiлити во-дозбори для ведення лкового господарства i розробити 1'х класифiкацiю; насам-кiнець необхщно запропонувати вiдповiднi заходи за видаленими водозборами.
Методика дослiджень. Аналiз параметрiв водозборiв проведено за результатами 1'х видшення в розрiзi рiзних порядкiв через створення цифрових карт ввдповвдно до можливостей комп'ютерно' програми Лгстйэ. Границi во-дозборiв проведено за вщповвдними елементами рельефу (гори, русла водото-кiв, водороздши) залежно вiд напрямку стiкания води на схилах. Прирусловi да-лянки ввднесено до сусiднього (нижчого за течiею) водозбору. Бшьш детально методику видшення водозборш наведено в [18, 19]. Порядок водозборiв класи-фiковано за порядком водотоку - за водозбори першого порядку було прийнято
басейни рiчок, якi впадають в моря чи океани. Для видшених водозборiв за цифровими картами визначено такi параметри: назву рiчки, яка формуе водоз-бiр; назву рiчки вищого порядку, в яку впадае рiчка цього водозбору; площу во-дозбору в км2; довжину водотоку в км; оцшкову лкисткть у вiдсотках iз кро-ком 5 %; максимальну висоту н.р.м. в м; мшшальну висоту н.р.м. в м. Ще два показники було розраховано: ухил водозборiв (опосередкований) - як частку ввд дiлення перепаду висот на довжину водотоку; коефщкнт форми водозбо-рк - як частку ввд дшення довжини водотоку на площу водозбору. У процес дослiджень варто вiдмовитися вiд класичного способу визначення коефiцiента форми водозборiв, оскiльки дуже висока мiнливiсть !'х форми та значна неркно-мiрнiсть 1х контурк призвели до неможливостi об'ективно визначити ширину бiльшостi водозборк.
Пiд час видшення водозборiв для ведения лкового господарства прийня-то базове наукове положення, що важливими господарськими одиницями еко-системного пiдходу е водозбори з площею лiсiв близько 2 тис. га. У природi не-мае змоги чiтко дотримуватися цифри саме 2 тис. га, тому лкогосподарсью водозбори формувалися завдяки з'еднанню сумiжних водозборк спiльного водотоку з допустимими коливаннями вщ 1 до 3 тис. га. Переважно це водозбори потокк з однаковими клiматичними та геологiчними умовами росту лiсiв, якi власне е екосистемами для ведения лiсокористувания.
Шд час розроблення класифiкацií водозборiв для ведення лiсового господарства вибрано класичний методологiчний пiдхiд: шсля кшьккно! ощнки виз-начених параметрiв водозборiв весь диапазон íх мiиливостi подшено на 3 групи: до базово! (середньо1) групи вiднесено ту частину диапазону, яка вiдповiдала потребам лкового господарства або наявним класифiкацiям; до нижньо! групи -всi менш^ а до верхньо! - вс бiльшi за середню групу значення.
Пiд час планування заходiв на лкогосподарських водозборах за основу прийнято реальну !'х лiсистiсть, тобто площу покритих лiсом земель. Поперед-шми дослiдженнями гiдрологiчноí ролi лiсу встановлено, що для ефективного регулювання водного режиму територiя мае бути покрита зшкнутим деревоста-ном i без пошкоджень грунту з лiсистiстю на рiвнi 65 % вiд вкрито! лiсом плошд водозбору [6, 16, 17, 20, 21]. Тому шд час планування заходiв основна увага мае бути звернута на зменшення частки непокритих лiсом земель або, шшими словами, на зменшення площ суцiльних вирубок.
Результати дослщження. У процесi дослiджень проаналiзовано крар-х1чну структуру басейнiв модельних рiчок в усiх Карпатських областях (табл.). Встановлено, що розподш кiлькостi водозборiв за порядком наближаеться до нормального для вах модельних рiчок i тiльки для р. Опiр вш мае чiтку право-бiчну асиметрда. Максимум водозборiв у регiонi Карпат припадае на п'ятий порядок - вщ третини до половини водозборiв усiх порядкiв. Тiльки для Орету кiлькiсть водозборiв i четвертого, i п'ятого порядкiв майже однакова.
Розподш водозборiв за площею також мае однаковий характер для вах модельних рiчок. Наприклад, площа водозборк V порядку модельного басейну р. Срет змiнюеться вiд 67 до 16310 га, а розподш 'х кiлькостi мае чiткий спад-ний характер i при цьому 'х бiльшiсть (95 %) не перевищуе площу 3000 га.
Табл. Iepapхiчнa структура водозбоpiв у peгiонi Укратських Карпат
(на пpиклaдi бaсeйнiв модтьних piчок)
Нaзви pÍ40K Кiлькiсть водозбоpiв piзних по рядюв, шт. Всього, шт.
II III IV V VI VII VIII
Onip - 1 7Э 1G9 72 33 4 299
Чорта Тисa - 1 42 VG 4б 13 - 173
CipeT (в Укрш'ш) 1 б1 1бб 1VG 33 4 - 437
Бистриця Нaдвipнянськa - 1 37 бб 24 1 - 129
Лiмниця 1 37 123 73 39 11 2 31G
У ЗЗ % випадюв площа водозбоpiв V поpядкy менше 500 га, i ще 24 % водозбоpiв мають площу вщ 3GG до 1GGG га. Площа водозбоpiв V поpядкy ба-сейну p. Бистpиця Надвipнянська змiнюeться у значно менших межах - вщ SV до 3034 га. Розподт ïx кiлькостi за pозмipами теж маe спадний xаpактеp i площа VV % з них не пеpевищye площу 4GG га фис. 1).
шт. 90
Рис. 1. Розподт водозбоpiв Vпорядку модeльних ба^йшв за площeю
Подiбнi pезyльтати отpиманi для iншиx модельних басейшв. Це обумо-вило такий поетапний пiдxiд для планування лiсокоpистyвання: ведення люово-го господаpства не може бути пpиypочене до водозбоpiв певного поpядкy чеpез значнi змiни ïx площ. Для цього необxiдно сфоpмyвати спецiальнi екологiчно ефективнi (лiсогосподаpськi) водозбоpи з площею лiсiв вiдповiдно до pеальниx площ piчок Kаpпат.
Для пpикладy, ведення лiсового господаpства для модельного басейну p. Сipет на Чеpнiвеччинi маe базуватися на видтених S9 лiсогосподаpськиx во-дозбоpаx фис. 2). Площа цих водозбоpiв змiнюeться вiд 14GG до 33GG га i в цьому iнтеpвалi зосеpеджено 9б % вiд ïx кшькоси (pис. 3). Iншi 4 % водозбоpiв мають бiльшy площу, але чеpез ïx малу лiсистiсть господаpство на них маe бути дифеpенцiйованим.
Довжина водотоку (довжина водозбоpy) становить вщ 3 до 22 км i ^и цьому бЗ % уж водозбоpiв мають довжину V-13 км фис. 4). Особливо важливим з позицiй планування лiсогосподаpськиx заxодiв e лiсистiсть. Отpиманi pезyльтати свщчать, що бiльше тpетини водозбоpiв (33 %) мають лiсистiсть меншу за 4G %, а 3V % - оптимальну лiсистiсть для виконання гiдpологiчниx фyнкцiй (pис. 3).
За висотою н.p.м. всi водозбоpи pозмiстилися в дiапазонi 31G-SSG м, тоб-то e гipськими. За ^еф^^нтом фоpми коливання становили вiд G,1V3 до 1,G1V, а SG % водозбоpiв pозташованi в дiапазонi вщ G,2 до G,6 км/км2 фис. б). За ухи-лом водотоку бшьша частина водозбоpiв (б2 %) pозташована в дiапазонi вiд 4 до 3G м/км ^ис. V).
Рис. 2. Л^огосподарсьш водозбори р. Cipem (в Укра'М)
Рис. 3. Розподт лшогосподарських водозборiв
Cipem за площею (км )
Аналiз морфометричних характеристик лiсогосподарських водозборiв модельного басейну р. Сiрет дав змогу запропонувати принципи 1х класифка-ц11. За основт критерп прийнято показники, як аналiзувалися: площа водозбо-рiв; довжина водотоку; лшиспсть; висота н.р.м.; коефщент форми; ухил водотоку. Шдготовлена класифiкацiя (рис. 8) дае змогу встановити придатнють ви-д1лених водозборiв для потреб лiсового господарства та ощнити морфометрич-нi умови проведення лiсогосподарських заходiв. Насамперед це стосуеться ви-бору способу рубок головного користування та iнших видiв рубок для тдтри-мання оптимально! лшистосп водозборiв.
Рис. 8. Класифтащя водозборiв Укратських Карпат для ведення л^ового
господарства
Наступним кроком е побудова таблиць вщповщносп лшових дiлянок до видтених водозборiв. Для кожного лшогосподарського водозбору мае бути тд-готовлений перелк лiсових дiлянок, якi на ньому розташоват, з урахуванням люотиполоично! структури. Надалi (пiд час люовпорядкування) алгоритм так-сацшно! бази даних, який задовольняе умову щодо наявносп 65 % покритих ль сом земель на територп кожного водозбору, не дасть змоги зменшувати люис-тiсть. Тобто якщо в люовому фондi водозбору вже е >35 % непокритих лiсом земель, то суцшьна рубка тут не може бути призначена. Висновки:
1. Ефективнiсть виконання гiрськими лiсами гiдрологiчних функцш найбшь-шою мiрою визначаеться люистютю водозборiв та розмiщенням лiсових масивiв на них. Оскiльки площа водозборiв рiзних порядкiв змiнюеться у значних межах, то для планування заходiв iз ведення лiсового господарства доцшьно видiлити екологiчно ефективнi лiсогосподарськi водозбори з пло-щею вiд 1 до 3 тис. га, яка вщповщае четвертому чи п'ятому порядку.
2. Методолопя видiлення водозборiв для ведення люового господарства в Ук-рашських Карпатах включае такi етапи: водозбори видшяють згiдно з кла-сичними методами - охоплюють всi схили, з яких стiкае вода у водотж; по-чинають видшяти водозбори з водотокiв I порядку (як впадають в моря чи океани); якщо такий водозбiр перевищуе площу 2 тис. га, то його роздшя-ють на водозбори наступного порядку, але не меншi 1,5 тис. га; прирусловi дшянки, якi е водозборами без постшних водотокiв, приеднують до су-сщнього (нижчого за течiею) водозбору.
3. Запропонована класифкащя водозборiв дае змогу синтезувати еколого-еко-HOMÍ4HÍ й технологiчнi тдходи для сталого ведення лiсового господарства. Складеш таблицi вiдповiдностi лiсових дшянок Í3 лiсогосподарськими во-дозборами дадуть змогу не зменшувати площу покритих лком земель на кожному водозборi нижче допустимих рiвнiв.
Лiтература
1. 5thMCPFEWarsaw Resolution 2: Forests and Water. [Electronic resource]. - Mode of access http://demo.ogm.gov.tr/diger/iklim/Dokumanlar/warsaw_resolution_2.pdf.
2. MCPFE Resolution S4: Adapting the Management of Mountain Forests to New Environmental Conditions, 1990. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.mcpfe.org/conferences/strasbourg.
3. Integrated Water Resources Management, Johannesburg, 2002. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.un.org/events/wssd/.
4. Proc. The role of ecosystems as water suppliers. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/water/meetings/ecosystem/seminar.htm.
5. Proc. Environmental services and financing for the protection and sustainable use of water-related ecosystems. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.unece.org/env/water/meetings / payment_ecosystems/seminar.htm.
6. Олшник В.С. Стокорегулювальне та водоохоронне значения люу на píhkobhx басейнах Карпат / В.С. Олшник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Львш : РВВ НЛТУ Украши. - 2008. - Вип. 18.7. - С. 76-84.
7. Strahler A.N., 1957. Quantitativean alysis of watershed geomorphology. Transactions / A.N. Strahler // American Geophysical Union. - Vol. 38. - Pp. 913-920.
8. Stoddard J.L., 2005. Environmental Monitoring and Assessment Program Western Streams and Rivers Statistical Summary / J.L. Stoddard et al. - EPA 620/R-05/006.
9. Higgins J.V., 2005. A fresh water classification approach for biodiversity conservation planning. / J.V. Higgins, M.T. Bryer, M.L. Khoury& T.W. Fitzhugh // Conservati on Biology. - Vol. 19. -Pp. 432-445.
10. Leopold D., 1964. Fluvial Processes in Geomorphology / D. Leopold, B. Luna, M.G. Wol-man, J.P. Miller. - San Francisco, W.H. Freeman and Co. - 522 p.
11. Rosgen D.L., 1994. A classification of natural rivers / D.L. Rosgen // Catena. - Vol. 22. - Pp. 199-169.
12. Grant G.E., 1995. Morphology and processes of valley floors in mountain streams, Western Cascades, Oregon. / G.E. Grant, F.J. Swanson // Geophysical Monograph Series. - Vol. 89. - American Geophysical Union, Washington, D.C. - Pp. 83-101.
13. Merovich G.T., 2007. Water chemistry-based classification of streams and implications for restoring mined Appalachi an watersheds / G.T. Merovich, Jr, J.M. Stiles., J.T. Petty, P.F. Ziemkiewicz, J.B. Fulton // Environmental Toxicology and Chemistry. - Vol. 26. - Pp. 1361-1369.
14. Водний кодекс Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon1.rada.gov.ua / cgi-bin/laws/main.cgi?page=1&nreg=213 %2F95-%E2 %F0
15. Гребшь ВВ. Методичш шдходи до проблеми ландшафтно-пдролопчного районування / В.В. Гребшь // Картографш та вища школа : зб. наук. праць. - 2006. - Вип. 11. - С. 139-144.
16. Антипов А.Н. Ландшафтно-гидрологическая организация территории / А.Н. Антипов, В Н. Федоров. - Новосибирск : Изд-во СО РАН, 2000. - 254 с.
17. Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохiмiчна екологш / В.М. Гуцуляк. - Чершвщ : Вид-во "Рута", 2001. - 248 с.
18. Розробити диференцшоваш заходи з ведення люового господарства за ландшафтно-во-дозбiрним i люотиполопчним принципами з врахуванням функщонального призначення лiсiв Украшських Карпат: звгг з теми № 19 / за кер. Ю.С. Шпарика // Украшський науково-дослщний ш-т прського лiсiвиицтва, № ДР 0110U005047. - 1вано-Франгавськ, 2010. - 223 с.
19. Шпарик Ю.С. Шдходи до ведення люового господарства в Украшських Карпатах за во-дозборами / Ю.С. Шпарик // Жавнича наука: витоки, сучасшсть, перспективи : зб. наук. праць. -Харюв : Вид-во УкрЦЩЛГА, 2010. - С. 77-78.
20. Рекомендаци iз збереження i посилення водоохоронно-захисно! ролi прських лiсiв Карпат / за ред. В.С. Олшника // Наугега основи ведення багатоцшьового люового господарства у Карпатському регюш : зб. реком. - 1вано-Франкшськ : Вид-во "Екор", 2001. - С. 207-214.
21. Олшник В.С. Пдролопчна роль люш Украшських Карпат / В.С. Олшник. - 1вано-Фран-квськ : Вид-во НА1Р, 2013. - 232 с.
Шпарык Ю.С., Парпан В.И., Токар В.И. Методология выделения водосборов для ведения лесного хозяйства в Украинских Карпатах
Приведены подходы к выделению водосборов для ведения лесного хозяйства в Украинских Карпатах. Методология базируется на: анализе параметров водосборов различных порядков в горных условиях для 4 бассейнов модельных рек; классификации водосборов для ведения лесного хозяйства; выделении лесохозяйственных водосборов на цифровых картах; составлении списка лесных выделов для каждого водосбора; идентификации лесоводческих мероприятий для выделенных водосборов. Подобранные мероприятия дают возможность не уменьшать лесистость горных водосборов ниже научно установленных нормативов.
Ключевые слова: порядок водосбора, лесистость, уклон водотока, коэффициент формы, лесохозяйственный водосбор, лесоводческие мероприятия.
Shparyk Yu.S., Parpan V.I., Tokar V.I. The Methodology on Catchment Basins Identification for the Forest Management in the Ukrainian Carpathians
A methodology on catchment basins identification for the forest management in the Ukrainian Carpathians is presented. It is based on the following: parameters analysis of the different orders basins in the mountain conditions for the 4 basins of the model rivers; forestry classification of mountain basins; identification of forestry basins on the digital maps; list of forest subcompartments for every basin; forestry measures identification for the forestry basins. Selected measures provide an opportunity not to reduce the forested mountain watersheds below the established scientific standards.
Key words: catchment basin, basin order, forest cover, basin slope, form coefficient of basin, forestry basin, forestry activities.
УДК630*[5+221]*76 Проф. О.А. Прс, д-р с.-г. наук; acnip. Р.В. Содолтський1 -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Кшв
ОПТИМ1ЗАЦ1Я Л1СОКОРИСТУВАННЯ ЗА ЧИННИМИ ТА ПРОЕКТНИ-МИ В1КАМИ СТИГЛОСТ1 НА П1ДПРИ6МСТВАХ КИШСЬКО! ОБЛАСТ1
Проведено оптишзацшш розрахунки л^окористуваиия у держлюгоспах Кт'вщи-ни, на осжга яких виявлено, що у першому десятирiччi розрахункова люосша за чинни-ми вшами стиглосй на 10 % переважае люосжу, розраховану за запропонованими вшами. Це пов'язано з шдвищенням вшу стиглост люу передуйм у дубовш господарськш секци. У наступних перюдах обсяги люокористуваиия зближуються. Позитивним фактором оитишзацп у динамщ е зростання обсягу люокористуваиия за площею у сосно-вш господарськш секци та ютотне шдвищення вартост дубово! деревини за рахунок заготiвлi бiльш грубих сортиментiв.
Ключовi слова: оптишзащя лiсокористування, вжи стиглост лiсу, продуктивнiсть деревостанiв, експлуатацiйнi та рекреацшш лiси.
Постановка питання. У попередшх роботах [1, 2] автори обфунтували вiки стиглостi деревостанiв основних лiсоутворювальних порiд Украши. Зав-дання полягало у здiйсненнi на основi чинних та запропонованих вЫв стиглос-тi оптимiзацiйних розрахункiв лiсокористування за вiдповiдно розробленою методикою [3], на основi яких було б доведено ефективнкть поетапного впрова-дження нових вiкiв стиглостей у виробництво.
Матерiали та методика дослщжень. Вихвдним матерiалом розрахункiв були наведенi в табл. 1 даш щодо чинних [4] та проектних [1] вЫв стиглостi деревостанiв. Зокрема для обфунтування вiку стиглостi соснякiв Ктвщини ви-
1 Наук. кергвник: проф. О.А. Прс, д-р с.-г. наук
