CC BY
16
25. Практикум по агрохимии/ Под ред. В.Г. Минеева. - М.: Из-во МГУ, 1989. - 304 с.
26. Практикум по почвоведению/ Под ред. И.П. Гречина. - М.: Колос, 1964. - 423 с.
27. Солнцева И.А., Герасимова М.И., Рубилина Н.Е. Морфологический анализ техно-генно-преобразованых почв// Почвоведение. - 1990, № 8. - С. 124-129.
28. Таймуразова Л.Х. Почвообразование при естественной эволюции отвалов и на рекультивированных землях// Экологические основы рекультивации земель. - М. : Наука, 1985. - С. 44-56.
29. Таранов С.А., Комиссаров И.Д. Состав гумуса первичных почв, формирующихся на ранних стадиях онтогенеза биогеоценозов отвалов угольных разрезов Южного Кузбасса// Проблемы рекультивации земель в СССР. - Новосибирск, 1974. - С. 209-216.
30. Чорнобай Ю., Вовк О. Еколого-функцюнальна категоризащя урбашзованих грун-■пв// Проблеми природокористування Карпатського репону. - Коломия, 200о. - С. 148-150.
31. Чорнобай Ю.М., Вовк О.Б., Борисова В.М. Еколопчш сукцесп мшромщетних уг-руповань в антропогенних грунтах// Наук. зап. Держ. природозн. музею. - Львiв, 2005, т. 21. -С. 119-128.
32. Anderson J.H.T., Domsch R.Y. A physiological method the quantitative measurement of microbial biomass in soil// Soil Biol. Biochem. - 1978. - Vol.2. - P. 219-221.
33. Vovk Oksana. Anthropogenic soils of quarry ground compositions in Roztochia Region (Ukraine)// Soil anthropization VI. - Bratislava, 2001. - P. 97-101.
УДК 630*5+630.221*76 Доц. О.А. Про, канд. с.-г. наук - Нащональний
аграрный умверситет, м. Кит
ПРОПОЗИЦП ЩОДО ОБГРУНТУВАННЯ В1КУ ГОЛОВНИХ РУБАНЬ У В1ЛЬХОВИХ Л1САХ УКРА1НИ
Пораховано в1к кшьюсно!, техшчно! та господарсько! стиглосп люу для порос-левих та насшневих чорновшьхових насаджень Укра!ни. На основi отриманих результат пропонуеться оргашзовувати в експлуатацшних лiсах едину чорновiльхову госпсекщю з вiком головного рубання у 51-60 роюв.
Assist. prof. O.A. Girs - National agrarian university, Kyiv
Suggestions on the grounding of age of the main felling of alder forests of Ukraine
There is estimated age of quantitative, technical and economic ripeness of forest for verdure and seed black alder plantations of Ukraine. Based on these results the only economic section of black alder of main felling in 51-60 years is offered to be organized in operational forests.
Keywords: Kinds of ripeness of the forest, mathematics modeling, dynamics of product structure, volume of timber-felling sites, organization of households.
Види стиглосп люу, математичне моделювання, динамжа товарно! структури, обсяг люозаго^вель, оргашзащя господарств.
Вирощування максимально! кшькост деревини необхщно! якост та в найкоротш1 строки вимагае вщ лшвниюв всеб1чного вивчення особливостей росту i розвитку насаджень через змшу !х вжу. Отже, питання обгрунтування оптимального вжу рубання люу, що базуеться на понятл його стиглосп, мае першочергове значення для люового господарства.
Встановлення оптимального вшу головного рубання здшснюеться за нормативами динамжи товарно! структури, розробка котрих визначаеться не-обхiднiстю оцшки вiку таких видiв стиглостей насаджень як кшьюсна, тех-нiчна, господарська тощо.
Шд час опрацювання нормативiв динамiки товарно! структури вико-ристовувались таблицi ходу росту як насшневих, так i порослевих чорновшь-хових деревостанiв [1], нормативи товарност для вiльшаникiв рiзноl якостi залежно вiд вiдсотка дшових дерев [2], а також дослщт данi про таксацiйну будову вшьхових деревостанiв, зокрема, динамiку вщсотка дiлових стовбурiв у лiсостанах залежно вщ !хнього середнього дiаметра.
Дослщний матерiал та методика дослiджень. Об'ектом дослiджень послужили стиглi вiльшаники порослевого та насшневого походження. Як дослщш данi було використано результати таксаци пробних площ та матерь али вiдведення лiсосiк у рубку головного користування на 196 дшянках люу. Цi дослiднi матерiали використовувались насамперед для моделювання будо-ви деревосташв за !х середнiм дiаметром та залежшстю вiдсотка дiлових стовбурiв вщ середнього дiаметра деревостанiв.
Так як рашше (у 2004 р.) на цьому ж дослщному матерiалi, тобто, за тими ж параметрами будови деревосташв, колективом авторiв на чолi з А. Строчинським та за участю автора ще! роботи були розроблеш товарнi таблицi для вшьхи [2], то за цими нормативами та даними про динамжу дшових стовбурiв у вiльшаниках було розроблено нормативи товарно! структури модальних вiльхових деревостанiв. Далi шляхом штерполяцп останнiх за взя-тими з таблиць ходу росту [1] середшми дiаметрами насаджень обраховува-лись у попередньому варiантi нормативи динамiки товарно! структури, котрi у наступному графiчно перевiрялись, вирiвнювались та моделювались. За таким шдходом були вилучеш з розрахункiв данi нормативiв розмiрно-якiсноl структури дiлових дерев [3], котрi безпосередньо використовувались ранiше, для побудови нормативiв товарно! структури.
За переведеними з вщносних в абсолютнi величини нормативами ди-намiки товарно! структури розраховувались рiзнi види стиглостей люу, у т.ч. й господарська - за середшми вщпускними цiнами з нижнього складу на вшьхову деревину.
Результати дослщжень. Зазвичай, частка дшових стовбурiв у дере-востанi визначаеться за функщями росту Томазiуса або Мiчерлiха, однак, за нашими даними, залежшсть частки дiлових стовбурiв вщ середнього дiамет-ра деревостану наступна: до середнього дiаметра у 28-30 см частка дшових стовбурiв у деревосташ зростае до 70 %, а далi поступово починае спадати. Тому дану залежшсть було змодельовано у виглядi параболи 2-го ступеня:
Ркст = -87.5 + 10.445 -В - 0.1747 -В2. (1)
Варто вщзначити, що за таблицями ходу росту повш порослевi вшь-шаники 1-! та 2-! генераци (1-1А класу бонiтету) у 60-рiчному вщ мають се-реднiй дiаметр вщ 28 см i вище. Iншi дослiдження [4] також пiдтверджують рiзке збiльшення частки дров'яних стовбурiв та зростання пошкодженост гниллю дiлових стовбурiв у порослевих вiльхових деревостанах шсля 60^ч-ного вiку. Так, у вщ 50 рокiв об'ем уражено! гниллю частини стовбурiв дь аметром вщ 24 до 40 см становить 8-20 %о, у 55-18-24 %о, а у 60 роюв - 2627 %. Все це шдтверджуе описанi формулою 1 закономiрностi.
Отриманi за товарними таблицями [2] та формулою 1 щодо реально! частки дшових дерев у деревостанах данi про товарну структуру модальних вiльхових деревосташв були нанесенi на рис. 1 з наступним моделюванням параметрiв товарно! структури деревостанiв за формулами 2-7:
Ргр = 61,548 - (1 - ехр(-10,445 - (В -12)))48376 ; Р,,п = -92,25 +14,28 - В - 0,409 - В2 + 0,0037 - В3;
Рсер = -112,3 + 17,48 -В - 0,64 -В2 + 0,0069 - В
3 .
сер
Рдровв = 205,4 -16,53 - В + 0,457 - В2 - 0,0039 - В
3
Р
дргб
Р - Р - Р
1 дт 1 гр ± ,
гР
сер 5
Р = 1 00 - Р - Р
1 в1дх 1 д1л 1 дров
(2)
(3)
(4)
(5)
(6) (7)
де: В - середнш дiаметр деревостану; Рдл, Ргр, Рср, Рдр1в, Рдров та Рвгдх - вщпо-вщно вихщ у % дшово!, грубо!, середньо!, дрiбно!, дров'яно! деревини та вiд-ходiв у вшьхових деревостанах.
80п
Рис. 1.
—■—груб Розподл деревини
—*—сер втьхових
—х- -др1б деревосташв за
—*-Д1Л категоршми
—•—дров техшчног
nридатностi
Д.см
12 16 20 24 28 32 36 40
У табл. 1 наведено розроблеш за результатами моделювання нормати-ви товарно! структури модальних чорновшьхових деревостанiв.
Табл. 1. Товарна структура (%) модальних чорновтьхових деревосташв
Середнш дтметр, см Дшова деревина Дрова Ввдходи
груба середня др1бна разом
12 0 17 9 27 66 7
14 0 26 12 38 53 10
16 1 32 13 47 42 11
18 5 35 13 54 33 13
20 11 37 11 59 26 14
22 19 36 9 63 21 15
24 26 34 6 66 18 16
26 33 31 3 67 16 17
28 40 27 2 68 15 17
30 45 22 1 68 16 17
32 49 18 1 67 17 16
34 52 13 1 66 18 16
36 54 9 1 64 21 15
38 56 6 0 63 23 14
40 57 5 0 62 26 12
За даними табл. 1 та нормативами ходу росту порослевих та насшне-вих насаджень вшьхи чорно! було розраховано нормативи динамши товарно!
структури, фрагмент яких для I боштету порослевих деревосташв наведено в табл. 2.
Табл. 2. Динамика, товарно'1 структури порослевих чорновтьхових деревосташв
В1к, рошв Середнш д1аметр, см Стовбуро-вии запас, м3/ га Розподш запасу за техтчними категор1ями
дшова деревина дрова в1дходи
груба середня др1бна разом
I боттет
25 14,6 208 1 58 26 84 103 21
30 16,9 245 7 82 34 123 92 30
35 19 279 22 101 35 158 82 38
40 21 311 46 113 31 191 74 46
45 23 341 77 120 24 221 67 54
50 25 370 111 120 16 247 62 60
55 26,9 397 144 116 9 269 62 66
60 28,8 423 176 106 5 288 64 71
65 30,7 448 207 93 3 303 71 74
70 32,6 471 234 77 3 314 80 76
75 34,5 493 259 61 3 322 93 77
80 36,4 513 280 45 3 328 108 77
Середш щни на дшову 2 сорту та дров'яну вiльхову деревину, котра реалiзуеться з нижнього складу у люогосподарських шдприемствах Укра!ни на 1.01.2005 р. становлять: на грубу - 194, середню - 174, дрiбну - 54,5 та дров'яну - 28,9 грн./м . Вщповщно до цих щн за таблицями динамши товарно! структури (див. табл. 2) було пораховано вартють середньорiчного приросту деревини (грн.), за максимальним значенням якого розраховувався вш господарсько! стиглостi. Крiм цього, у формi табл. 3 проводився розрахунок середнього приросту за запасом, максимальне значення якого становить кшь-юсну стиглiсть, а також середнього приросту крупно! i середньо! дшово! деревини, що необхiдно для визначення техшчно! стиглостi на пиловну деревину. Аналопчно визначали середнш прирiст дiлово! деревини (технiчна стиг-лiсть за дiловою деревиною), значення якого не увшшли до табл. 3.
За результатами розрахунюв табл. 3 у формi табл. 4 було представлено вши стиглостей чорновшьхових деревостанiв.
За даними табл. 4 вш технiчно! стиглостi на пиловну деревину порослевих вшьхових деревосташв 1А-1 клашв бонiтету наступае в У1-му, а П-Ш клашв бонiтету - в У11-му клас вiку. Однак порослевi вiльшаники 3-4-! гене-рацiй найбiльш пошкоджуються гнилями, а тому потребують бiльш низького вшу рубання.
Рубка порослевих вшьхових люосташв в оптимальному вiцi (51-60 ро-кiв) буде сприяти не тшьки отриманню максимального об'ему щнних сорти-ментiв, але й створить сприятливi умови для !хнього природного поновлення.
Щодо насiнневих чорновiльхових експлуатацшних деревостанiв, то оптимальним вiком рубання для них е УП-й клас вшу, встановлений за тех-шчною стиглiстю на крупну та середню дшову деревину (див. табл. 4). Однак, враховуючи недоцшьшсть подшу вiльхи чорно! за походженням з-за по-рiвняно незначно! частки насшнево!, а також певних труднощiв цього подшу
(у таксацшних описах, зазвичай, не вiдмiчене походження вшьхи), в експлу-атацшних люах слiд органiзовувати одну чорновiльхову госпсекцш з вiком головного рубання у 51- 60 роюв.
Табл. 3. Розрахунок ктьтсноХ, техшчисн та господарськоИ стиглостей втьшанишв
Вк, За- Середнш Середнш приршт Вартшть середньор1чно- Прим1тка
ро- пас, 3 приршт по крупно! 1 середньо! д1- го приросту деревини
к1в м запасу, м3/га лово!' деревини, м3/га (грн.) з нижнього складу
Порослев1 деревостани
1А боттет
25 263 10,52 3.87 890,11 КС-25 р.
30 312 10,40 4,74 999,43
35 356 10,17 5,47 1102,66
40 396 9,90 5,90 1162,64
45 434 9,64 6,14 1194,71
50 471 9,42 6,21 1204,77 ГС,
55 506 9,20 6,16 1196,43 ТС-50 р.
I боттет
25 208 8,32 2.35 594,88 КС-25 р.
50 370 7,40 4,63 903,44
55 397 7,22 4,72 916,54 ТС-57 р.
60 423 7,05 4,71 914,49
II боттет
25 132 5,28 1,06 308,73 КС-25 р.
30 157 5,23 1,55 378,70
55 267 4,85 2,91 572,02
60 286 4,77 2,98 581,94
65 304 4,68 3,01 585,51 ГС-65 р.,
70 320 4,57 3,00 581,36 ТС-67 р.
Насшнев1 деревостани
!А боттет
40 262 6,55 2,86 611,18
45 300 6,67 3,38 691,70 КС-47 р.
50 333 6,66 3,75 747,69
55 362 6,58 3,99 783,10
60 388 6,47 4,10 799,23
65 411 6,32 4,12 800,29 ТС-65 р.
70 432 6,17 4,09 793,18
I боттет
45 216 4,80 2,35 485,11
50 242 4,84 2,65 531,86 КС-52 р.
55 266 4,84 2,85 562,08
60 288 4,80 2,97 581,31
65 308 4,74 3,04 590,81 ГС,
70 325 4,64 3,05 591,32 ТС-68 р.
75 337 4,49 2,99 580,48
Табл. 4. ВЫ стиглостi для чорновшьхових деревосташв Украти _рiзноi продуктивност1_
Вид стиглост л1су Клас боттету деревосташв
порослевих насшневих
1А I II III 1А I
Кшьшсна 25 25 25 30 47 52
Техтчна:
за дшовою 42 50 57 65 57 62
за пиловною деревиною 50 57 67 72 65 68
Господарська 50 56 65 70 63 68
3
У 2006 р. було заготовлено близько 0,5 млн. м лшвщно! вшьхово! де-ревини, тод1 як навггь за ддачого вжу головного рубання (61-70 роюв) запас стиглих вшьшаниюв та динамжа 1х достигання дае змогу рубати майже вдвь ч1 бшьшу люоЫку (реально у 1,5 раза з-за важкодоступност багатьох люосш вшьхи). Тому слщ подумати або про збшьшення загот1вель вшьхово! дереви-ни, або про тимчасову вщстрочку введення нового вжу головного рубання в чорновшьхових експлуатацшних деревостанах.
Висновки
Чорновшьхов1 деревостани, особливо порослев1 3-4-о1 генерацп, шсля 60-р1чного вшу сильно пошкоджуються гнилями.
В експлуатацшних чорновшьхових люах Укра1ни, ор1ентованих на ви-готовлення пиловно! та фанерно! сировини для лущення, слщ оргашзовувати одну чорновшьхову госпсекщю.
В1к головного рубання в експлуатацшних чорновшьхових люах Украши слщ встановлювати за техшчною або господарською стиглютю (51-60 роюв), значення яких практично збшаються.
Через значний недоруб люосжи головного користування по вшьЫ чор-нш та ютотним нагромадженням вшьхових деревосташв старшого вжу про-понуемо не знижувати ддачий вж головного рубання (61-70 роюв) на найближче 10-р1ччя.
У вшьхових госпсекщях, ор1ентованих на виробництво баланшв для целюлозо-паперово! промисловост1, господарства слщ оргашзовувати за по-ходженням вшьхи, а вж головного рубання встановлювати за юльюсною стиглютю: 25-30 роюв для порослевих деревосташв та 41-50 роюв для на-сшневих насаджень.
Лггература
1. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - 558 с.
2. Нормативи товарности деревосташв основних люоутворювальних порщ Украши// А. Строчинський, С. Кашпор, О. Прс, Л. Берез1вський. - К.: НАУ, 2004. - 28 с.
3. Сортиментные таблицы для таксации леса на корню/ Под. ред. К.Е. Никитина. - К.: Урожай, 1984. - 628 с.
4. Ткач В.П. Заплавш люи Украши. - Харюв: Право, 1999. - 368 с.
