CC BY
14
8. Муравйов Ю.В. Нормативи плати за спещальне використання лiсових мисливських угщь та фауни як шструмент реалiзащi еколопчно! полiтики: спец. 08.08.01 / Муравйов Юрш Володимирович. - Львiв, 2001. - 200 с.
9. Merlo M. Formation and implementation of forest policies: a focus on the policy tools mix / М. Merlo, М. Paveri // Proceedings of the XI World Forestry Congress. - Antalya, Turkey : FAO, 1997. - Vol. 5. - P. 1-23.
10. Panayotou T. Economic Istruments for Environmental Management and Sustainable Development / Т. Panayotou // United Nations Environmental Programme's Consultative Expert Group Meeting on the Use and Application of Economic Policy Instruments for Environmental Management and Sustainable Development, Nairobi, February 23-24. - 1995. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.conservationfinance.org/Documents/CF_/panyouto_econ_ instru.pdf.
11. The Use of Economic Instruments in Environmental Policy: Opportunities and Challenges / United Nations Environment Programme, 2004. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.unep.ch/etb/publications/EconInst / econInstruOppChnaFin.pdf.
12. Sourcebook on Economic Instruments for Environmental Policy in Central and Eastern Europe: Abridged Version. A Regional Analysis / Klarer J., Mcnicholas J., Knaus E. - М. : Изд-во " // Sofia Initiative on Economic Instruments, Szentendre, Hungary, April. - 1999. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.archive.rec.org/REC/Programs/SofiaInitiatives/EcoInstruments / EI_source book.pdf.
13. Economic Instruments in Environmental Policy / A Report by the Swedish Environmental Protection Agency and the Swedish Energy Agency, February, 2007. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.energimyndigheten.se / Global/Engelska/News/620-5678-6_webb.pdf.
14. Robert N. Stavins. Experience with Market-Based Environmental Policy Instruments / Robert N. Stavins // Resources for the Future, November, 2001. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.rff. org/documents/RFF-DP-01-58.pdf.
Гуль И.Г. Классификация инструментов охотничьей политики Украины
Определены предпосылки формирования эффективной системы инструментов охотничьей политики. На основе научных трудов по экологической, экономической, лесной и других политик осуществлена классификация инструментов охотничьей политики Украины. Установлено, что в практике промышленно развитой страны мира используется около 150 инструментов экологической политики (80 из них составляют налоги и платежи), часть из которых нужно направить для обеспечения рационального использования, охраны и воссоздания ресурсов охотничьего хозяйства.
Ключевые слова: охотничье хозяйство, охотничья политика, инструменты охотничьей политики.
GulI.G. Classification of Instruments of the Ukrainian Hunting Policy
The preconditions of forming the efficient system of hunting policy instruments are described. Based on scientific works in the field of environmental, economic, forest and other policies the classification of the instruments of hunting policy is done. It is set that about 150 instruments of ecological policy (80 from them make taxes and payments) are used in practice industrially of the developed countries of the world, part from which it is needed to send for providing of the rational use, guard and recreation of resources of the hunting growing.
Keywords: hunting management, hunting policy, hunting policy instruments.
УДК 630.2; 630.22; 630.182; 630.187 Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар,
канд. с.-г. наук - Кримська ГЛНДС; ст. наук. ствроб. О. О. Дяговець - Кримський ПЗ
СУЧАСНИЙ СТАН I ПРОДУКТИВШСТЬ ТИП1В Л1СУ СОСНИ
гачкувато1 (ртт намата б. эоэ^) в криму
Дано характеристику виду Р. ЪашМа Б. Sosn. в Криму. Вивчено особливосп ареалу, сучасний стан та продуктившсть деревосташв в уах типах люу Криму. Про-
аналiзовано розподш деревостанiв сосни гачкувато1 за походженням, едатопами, типами люу та захисними категорiями. Складено таблицi усереднених лювничо-такса-цiйних показникiв деревостанiв для вс1х типiв лiсу за класами вшу: склад, дiаметри, висоти, боштет, повнота, запас, середня змiна запасу та частка дшово1 деревини. По-рiвняно продуктивнiсть деревостанiв рiзного походження, фактичну та потенцiйну продуктивнiсть за показниками запасу та середньо'1 змши запасу. Зроблено висновок про необхщшсть охорони формацп сосни гачкувато'1 - Pineta hamatae, дотримування режиму заповщносп та вилучення 11 з господарського використання.
Вступ. Збереження i вщтворення лшв, полшшення 1хшх еколопчних функцш, пiдвищення ступня використання 1хнього природного потенщалу е важливими проблемами лiсiвництва, основою галузево! концепци розвитку (Ки1в, 2006), Державно1 програми мЛiси - 2025" (Ки1в, 2009) i Нацюнально1 стратеги збереження бiорiзноманiття Укра1ни (Ки1в, 2003). У зв'язку iз зрос-танням екологiчного значення лiсiв збшьшуеться потреба формування висо-копродуктивних насшних бiологiчно стiйких i довговiчних насаджень, акту-альнiсть впровадження i шдтримки сучасних методiв збалансованого ведення люового господарства, особливо в гiрському Криму. Питання, пов'язаш з вщ-творенням лiсiв, мають вирiшуватися на люотиполопчних засадах, але орiентуючись на гармоншне погодження суспiльних iнтересiв щодо лiсiв з урахуваням рiзнофакторноl динамiки формування попиту на природш ресур-си та перспективи розвитку регюну [1].
Загальна характеристика об'екта дослiджень. Загальна площа лiсiв Криму - 259, 3 га, зокрема Держкомлюгоспу Украши - 230,6 тис. га.
Ми проаналiзували сучасний розподiл земель люогосподарського призначення Криму за основними типотвiрними породами, походженням, едатопами (ТЛУ), захисними частинами, повнотами, бонггетами, класами вь ку. Побудовано таблицi усереднених лiсiвничо-таксацiйних показникiв за класами вiку для деревосташв переважних типiв лiсу вщповщно до основних типiв лiсорослинних умов та походження. Як первинну облжово-фондову ш-формацiю використано повидiльну базу даних ВО "Укрдержшспроект" земель люогосподарського призначення Криму (станом на 01.01.2007 р.), за-гальним обсягом 53764 видшв.
У лiсах регюну росте понад 12 видiв роду сосна, зокрема кримська (Палласа) - Pinus pallasiana D. Don, гачкувата (Сосновського) - P. hamata D. Sosn., Станкевича - Pinus stankewiczii (Sukacz.) Fomin, звичайна - Pinus sylvestris L, ггалшська (шшя) - P. pinea L., Культера - P. coulteri Don., Сабь на - P. sabiniana Dougl., алепська, ельдарська, жовта - P. ponderosa Dougl., Веймута - P. strobus L., приморська - P. pinaster Ait. (P. maritima Dur.) та ш. Найпоширешшими в соснових екосистемах Криму е три види сосен -кримська, гачкувата та Станкевича [2].
Сосна гачкувата - дерево до 20 м висоти i до 1 м в дiаметрi, доживае до вшу понад 300 роюв [3, 8]. Дос немае едино1 думки в тому, чи вважати сосну гачкувату самостшним видом, або це лише рiзновид сосни звичайно1, що вiдрiзняеться деякими, здебшьшого морфолопчними, ознаками.
Перший, хто звернув увагу на особливе систематичне мюце сосни зви-чайно1 в Криму i на Кавказ^ був Стевен (1841). Описаний рiзновид P. sil-
vestris L. var. hamata Steven вш характеризуе так: дерево мае довгастi, загос-треш шишки з випуклими гачкуватими апофiзами, довгими, вузькими кри-латками; хвоя коротша за довжину шишки [4].
У хронолопчному варто взяти до уваги детальний огляд А. Фомша (1914). Вш вказуе на особливий полiморфiзм P. silvestris L., що росте в Криму i на Кавказi. Якщо Стевен, грунтуючись головним чином на формi щиткiв лусок шишок, вважав за потрiбне видiлити цю сосну в особливий вид, то А. Фомш наводить ще низку не лише морфолопчних, але i анатомiчних оз-нак, якi вiдрiзняю ïï вiд типово1 P. silvestris L. Ознаки щ такi: мСмолистiсть овальних i сильно загострених зимових бруньок, жовтший колiр зрiлих шишок, щитки яких мають масляний вщблиск i нiби лакованi, сизий колiр хвоï не лише з верхнього боку, але i з нижнього, потовщення стовбура, що часто спостерiгаеться бiля основи дерева. З анатомiчних ознак привертае увагу менша, шж в P. silvestris, кшьюсть смоляних ходiв, незначна кшьюсть скле-ренхимних елементiв у промiжку провiдного пучка i розташування ïx майже виключно в основi промiжкум [5]. Усi цi вiдмiнностi спонукали А. Фомiна вважати цю деревну породу "за особливий шдвид", який вш назвав р. silvestris subsp. hamata (Steven) Fomin. На користь виокремлення цього шдвиду, пише А. Фомш, свщчить також i поширення його лише в Кримсько-Кавказь-кому регюш [6].
Надалi Д.1. Сосновський сосну звичайну, яка зростае в Криму i на Кавказ^ вивiв у ранг виду, який назвав P. hamata (Steven) Sosn. [7]. Таким чином, перераховаш назви: P. silvestris L. var. hamata Steven (1838), P. hamata (Steven) Sosnowsky, P. sosnowskyi №каь можна вважати за синотми [8, 9].
Сосна гачкувата в Криму на твденному макросxилi Головного пасма входить до Верхнього люового поясу неморальних букових i бореальних сос-нових лiсiв (вщ 800-900 м до 1200-1300 м ВРМ) та утворюе насадження на висот вiд 630 м на швшчних i 750 м - на швденних схилах, поширюючись до висоти 1350 м н.р.м. На швшчному макросxилi ïï ареал ширший, iз дiапазо-ном вiд 350 до 1500 м [3].
Результати дослщжень. Деревостани з сосною гачкуватою вiдомi в половинi лiсогосподарськиx шдприемств, ïxня площа 4,0 тис. га. Сосна гачкувата (як i кримська) виразно зосереджена у центральнш частит Головного пасма Кримських пр на територи Кримського природного заповщника, Куйбишевського ЛГ, Ялтинського ГЛПЗ (табл. 1). Площа ïï у трьох зазначе-них господарствах сягае 83 %.
За захисними категорiями в насадженнях сосни гачкуватоï переважа-ють природнi заповiдники (57,7 % плошд) та протиерозiйнi лiси (35,0 % пло-щi). Цей розподiл приблизно вщповщае розподiлам площ та запаЫв за походженням (табл. 2). Природш деревостани займають 57,3 % по площд або 2,3 тис. га, штучш 42,7 % або 1,7 тис. га.
Природш деревостани сосни зосереджеш саме на заповщних територь ях Ялтинського i Кримського природних заповщниюв. Це, власне, сосна гачкувата (Сосновського). Штучш ж насадження створювали насшням i на-сiнневим матерiалом рiзного, переважно не кримського походження сосни
звичайно!. У нашому подальшому анал1з1, який охоплюе вс деревостани сосни, ми називатимемо цю породу сосною звичайною, незалежно вщ похо-дження.
Табл. 1. Розподт площь та запасу деревосташв титв льсу сосни звичайно'1 _за тдприемствами_
Пвдприемство Площа Запас
га % 3 м %
Алуштинське ЛГ 258,6 6,4 29871 4,1
Бахчисарайське ЛГ 287,4 7,1 84227 11,6
Бшопрське ЛГ 85,3 2,1 10157 1,4
Кримський ПЗ 1486,3 36,9 336823 46,5
Куйбишевське ЛГ 1002,4 24,9 136171 18,8
С1мферопольське ЛМГ 48,8 1,2 10361 1,4
Судацьке ЛМГ 21,3 0,5 4054 0,6
Ялтинський ГЛПЗ 839,5 20,8 112940 15,6
Разом 4029,6 100,0 724604 100,0
Табл. 2. Розподт площь та запасу деревосташв титв льсу сосни звичайно'1
за походженням
Походження Площа Запас
га % 3 м %
Природне 2309,6 57,3 555691 76,7
Штучне 1720,0 42,7 168913 23,3
Разом 4029,6 100,0 724604 100,0
У прському Криму сосна звичайна формуе типи люу загалом в 10 еко-топах: Аь А2, В0, Вь В2, С0, С1; С2, Бь Б2 (табл. 3), але ф1гура типолопчного макрокомплексу (рис. 1) зосереджена навколо титв люорослинних умов В1, В2 та С1, С2, як займають 94,3 % площ1 та 95,9 % запасу.
Табл. 3. Розподт площь та запасу титв льсу сосни звичайно'1 _за едатопами (ТЛУ)_
Едатоп Площа Запас
га % 3 м %
А1 63,9 1,6 3516 0,5
А2 35,6 0,9 1534 0,2
В0 61,4 1,5 5314 0,7
В1 1416,7 35,2 217286 30,0
В2 531,6 13,2 45531 6,3
С0 14,4 0,4 1215 0,2
С1 933,1 23,2 221921 30,6
С2 916,2 22,7 209963 29,0
Б1 23,3 0,6 7365 1,0
Б2 33,4 0,8 10960 1,5
Разом 4029,6 100,0 724604 100,0
Еколого-едатотчна с1тка тишв люу сосни гачкувато! (звичайно!) (табл. 4) визначае трофотопш й пгротопш меж1 поширення породи в люоти-полопчнш област прського Криму.
Табл. 4. Еколого-едатотчна с'тиш munie .licy сосни гачкувапип (звичашкн)
Трофо-топи Типотвiрна порода Пгротопи
0 1 2 3 4 5
А Сгч Ai-Сгч А2-Сгч
В Сгч В0-Сгч В1-Сгч В2-Сгч
С Сгч С0-Сгч С1-Сгч С2-Сгч
D Сгч Dl-Сгч D2-Сгч
Переважають насадження повноти 0,7 (26,6 % по площ^ та 0,8 (25,2 % по площ^ (табл. 5). Низькоповнотш насадження (0,30,5) становлять всього 19,8 % по плошд та 10,7 % по запасу. Середньоповнотш (06-0,7), 44,3 % площ та 48,0 % запашв, високопов-нотш (0,8 i вище) займають 37,8 % площ та 41,3 % запасу. Такий розподш насаджень за повнотою можна вважати цшком задовшь-ним, що свщчить про належний рiвень веден-ня лiсового господарства, за винятком велико: кшькост низькоповнотних деревосташв, переважно природного походження, яким можуть знадобитися реконструктивш люо-господарсью заходи.
Табл. 5. Розподш площi та запасу деревосташв munie лс
сосни звичайно'1 за повнотою
Повнота Площа Запас
га % 3 м %
0,3 41,5 1,0 2122 0,3
0,4 186,9 4,6 14317 2,0
0,5 490,3 12,2 60621 8,4
0,6 714,6 17,7 124878 17,2
0,7 1073 26,6 223195 30,8
0,8 1016,3 25,2 189505 26,2
0,9 437,5 10,9 95962 13,2
1,0 69,5 1,7 14005 1,9
Разом 4029,6 100,0 724604 100,0
За продуктившстю деревостани тишв люу сосни звичайно! займають весь боштетний ряд вiд 1б i 1а до Уа i V6 (табл. 6). Високопродуктивш деревостани другого i вище класiв бонiтету займають 13,6 % площ, де зосереджено
25.1 % запасу деревосташв. Середньопродуктивш деревостани III i IV клашв бонiтету домiнують: 56,2 % плошд iз 58,1 % запасу. Низькопродуктивш деревостани, зосередженi в основному на вщрогах Кримських гiр i яйл, займають
30.2 % площ iз 16,9 % запасу.
Розподш площ i запасiв деревостанiв типiв лiсу сосни звичайно! за кла-сами вiку показуе !х широку вiкову амплпуду - вiд II до ХХХ класу вiку. Значну частину площ (40,0 %) займають деревостани IV i V клашв вiку, що
X А В С D
0
1 V,
2
3
4
Рис. 1. Ф^ура munологiчного макрокомплексу тимв люу сосни звичайно'1
вщповщае перюду масового створення люових культур (60-70-т роки минуло-го столггтя). За останш 30 роюв було створено всього 31,3 га цих насаджень.
Табл. 6. Розподт площь та запасу деревосташв титв л1су сосни звичайно'1
за бонтетом
Боттет Площа Запас
га % 3 м %
I0 0,2 - 88 -
1а 11,7 0,3 4219 0,6
I 87,7 2,2 32400 4,5
II 446,2 11,1 144620 20,0
III 1061,7 26,3 243633 33,6
IV 1204,2 29,9 177537 24,5
V 940,7 23,3 105442 14,6
Vя 268,6 6,7 16529 2,3
V0 8,6 0,2 138 -
Разом 4029,6 100,0 724604 100,0
Розподш площ { запашв деревосташв тишв люу сосни звичайно! за класами вжу (рис. 2) мае хвилепод1бну структуру з вершинами Х-Х1 та ХХ-ХХ1 клас1в вжу, що вщповщае !хнш природь Припускаемо, що в цих типах люу дуже повшьно вщбуваються люовщновш процеси { тшьки раз на 100 роюв шд наметом природного л1су створюються умови для формування наступ-ного поколшня.
Класи в1ку ^
Рис. 2. Розподт площь та запасу деревосташв сосни звичайно'1 за класами в1ку
Природш деревостани сосни звичайно! формують типи люу в умовах сухого бору В1 на плошд 722,8 га, сухого сугруду С1 на плошд 712,2 га, та свь жого сугруду С2 на площд 625,1 га. Для вс1х люорослинних умов та тишв люу ми складали таблиц усереднених лшвничо-таксацшних показниюв за вЫма класами вжу: склад, д1аметри, висоти, бошгет, повнота, запас, середня змша запасу та частка дшово! деревини. Анал1з показниюв запасу природних деревосташв сосни звичайно! в р1зних люорослинних умовах свщчить, що опти-мальними { найпродуктившшими е умови сухого сугруду С1 (рис. 3). Р1зниця м1ж продуктивною деревосташв в умовах С1 { Б1 сягае 20-25 %. За се-редньою змшою запасу (рис. 4) розвиток насаджень сосни звичайно! дещо вщмшний { значно вищий в перш1 роки життя в умовах С2.
В ¡К, роюв
Рис. 3. Динамька запас1в природних деревосташв титв л1су сосни звичайно'1
в рьзних едатопах:
В1 - у = -0,0051х2 + 2,3977х, Я2 = 0,744; С1 - у = -0,0066х2 + 2,9388х, Я2 = 0,5415; С2 - у = -0,0162х2 + 4,3986х, Я2 = 0,41.
Вне, рок1в
Рис. 4. Динамька середньо'1 змьни запасу природних деревосташв титв л1су сосни
звичайно'1 в рьзних едатопах:
В1 - у = -2Е-10х5 + 1Е-07х4 - 3Е-05х3 + 0,0028х2 - 0,058х, Я2 = 0,6805; С1 - у = -5Е-11х5 + 4Е-08х4 - 8Е-06х3 + 0,0005х2 + 0,0271х, Я2 = 0,6734; С2 - у = -2Е-08х4 + 1Е-05х3 - 0,0024х2 + 0,1773х, Я2 = 0,8874. Штучш насадження сосни звичайно! здебшьшого зосереджеш в умовах сухого субору В1 (площа 693,9 га) та св1жого субору В2 (на площд 442,0 га). Ми побудували таблиц усереднених лшвничо-таксацшних показниюв штучних деревосташв тишв люу сосни звичайно! для вЫх вказаних титв люорослинних умов. На рис. 5 видно, що запас штучних деревосташв сосни звичайно! значно вищий в умовах В2.
120 100
Й 80
"е
о 60 сз
с
сз
м40
.......В1
-В2
°0 10 20 30 40 50 60 70 80
В1к, роюв
Рис. 5. Динамша запаыв штучних деревостатв сосни звичайно'1
в рЬних едатопах:
В1 - у = -0,0168х2 + 2,2735х, Я2 = 0,6655;
В2 - у = -0,0102х2 + 2,0873х, Я2 = 0,7497.
Порiвняння продуктивностi деревостанiв сосни звичайно! за показни-ком запасу на 1 га показуе значну перевагу природних деревостатв над штучними (рис. 6), хоча вшова амплiтуда цих деревостатв е рiзною. Таким чином, можна зробити висновок, що для створення люових культур сосни звичайно! треба користуватися садивним матерiалом кримського походжен-ня, тобто власне сосни гачкувато!. 300 т
2502 200-о1150-
сЗ
М 100-
.......... природш
■ ■ ■ ■ штучш
От-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-1-I-1-1
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100110120130140150160170180190200210220230
Вис, роюв
Рис. 6. Порiвняння nродуктивностi за показником запасу на 1 га деревостатв сосни звичайно'1 рiзного походження в умовах В1:
• природы - у = -0,0051х2 + 2,3977х, Я2 = 0,744;
• штучт - у = -0,0168х2 + 2,2735х, Я2 = 0,6655;
Лiсiвничо-таксацiйна характеристика еталонних деревостатв сосни звичайно! в переважаючих люорослинних умовах В1 свщчить про !хню висо-ку продуктивтсть, яка досягае максимуму за запасом (472 м3/га) i за серед-ньою змшою запасу (5,5 м /га) у IX клас вшу, наступний максимум - вщпо-
33
вщно 430 м /га i 3,2 м /га в XIV клас вшу.
Стушнь використання люотиполопчного потенщалу деревостану сосни звичайно! в умовах зонального едатопу В1 р1зний залежно вщ вшу деревостану { змшюеться вщ 31,5 % до 95,3 %. Фактична { потенцшна продуктивтсть деревостатв сосни звичайно!, тобто р1зниця м1ж модальними та еталон-ними деревостанами як за запасом (рис. 7), так { за середньою змшою запасу (рис. 8) свщчить про невисокий р1вень використання люотиполопчного по-тенщалу цими деревостанами - в середньому для умов зонального едатопу В1 вш сягае 50,2 %.
В1к, рсшв
Рис. 7. Фактична та потенцшна продуктивтсть деревосташв сосни звичайно'1
за показником запасу на 1 га в умовах В1:
• модальн деревостани - у = 0,0081х4 - 0,2764х3 + 1,6187х2 + 27,562х,
Я2 = 0,8355;
еталонш деревостани - у = 0,1789х3 - 7,4962х2 + 94,984х, Я2 = 0,4058.
Рис.
8. Фактична та потенцшна продуктивтсть деревосташв сосни звичайно'1 за показником середньо'1 змьни запасу в умовах В1:
модальт деревостани - у = 7Е-05х4 - 0,002х3 + 0,008х2 - 0,0594х + 4,1898, Я2 = 0,4264;
еталонш деревостани - у = 9Е-05х4 - 0,0032х3 + 0,0257х2 + 0,0301х + 1,4109, Я2 = 0,3835.
Висновки. Насадження сосни гачкувато! (звичайно!) найпродуктивш-шi в умовах Bi, В2 та Ci, С2, якi вiдповiдають природi ще! деревно! породи. Цi насадження потребують особливо! уваги, оскiльки сосна гачкувата мае висо-ку еколопчну цiннiсть, зростае у верхньому прсько-люовому поясi та зберег-лась на незначнш площi.
Загалом формацiя сосни гачкувато! - Pineta hamatae входить до списку особливо цшних синтаксошв Криму, що потребують мошторингу й особливо! охорони. Люи зростають на пiвнiчнiй межi ареалу, малостшю до впли-ву антропогенних чинникiв (випасання худоби, рубання, рекреацшна експлу-атацiя, пожежi), мають низьку конкурентну спроможшсть, !хня площа змен-шуеться. Зважаючи на це, у них потрiбно дотримувати режим заповщносл, та заборонити !х господарське використання.
Л1тература
1. Агапонов Н.Н. Лесная наука в Крыму. (Результаты исследований Крымской ГЛНИС за 1952-2006 гг. и реферативный справочник) / под ред. д-ра с.-х. н. В.Л. Мешковой / Агапонов Н.Н., Плугатарь Ю.В. - Алушта, 2007. - 250 с.
2. Плугатар Ю.В. 1з лю1в Криму : монограф1я / Ю.В. Плугатар. - Харюв : Вид-во "Новое слово", 2008. - 462 с.
3. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
4. Стевен Х. Лесные породы, покрывающие Крымские горы // Сельское хозяйство и лесоводство / Х. Стевен. - 1841. - Вып. 6.
5. Фомин А.В. К систематике Крымско-кавказских видов и подвидов Р. Pinus // Вести Тифлисского бот. сада / А.В. Фомин, 1914. - С. 3.
6. Фомин А.В. Голонасшьов1 Кавказу та Криму / А.В. Фомин. - К. : Вид-во АН УРСР, 1928. - С. 34.
7. Сосновский Д.И. Флора Тифлиса. - Т. 1 / Сосновский Д.И. - Тифлис, 1925. - С. 27.
8. Гулисаишили В.В. Род Pinus - сосна. Дендрофлора Кавказа. - Т. I / Гулисаиши-ли В В., Васильев А.В. - Тбилиси : Изд-во АН Груз. ССР, 1959. - С. 87.
9. Вульф Е.В. Обыктовенная сосна в Крыму // Труды Ленинградского общества естествоиспытателей отделения ботаники / Е.В. Вульф, Е.М. Попова. - 1925. - С. 55.
Плугатарь Ю.В., Дяговец А.А. Современное состояние и продуктивность типов леса сосны крючковатой (Pinus hamata D. Sosn.) в Крыму
Дана характеристика вида P. hamata D. Sosn. в Крыму. Изучены особенности ареала, современное состояние и продуктивность древостоев во всех типах леса Крыма. Проанализировано распределение древостоев сосны крючковатой за происхождением, эдатопами, типами леса и категориями защитности. Построены таблицы усредненных лесоводственно-таксационных показателей древостоев для всех типов леса по классам возраста: состав, диаметры, высоты, бонитет, полнота, запас, среднее изменение запаса и часть деловой древесины. Показана продуктивность древос-тоев разного происхождения, фактическая и потенциальная продуктивность за показателями запаса и среднего изменения запаса. Сделан вывод о необходимости охраны формации сосны крючковатой - Pineta hamatae, соблюдение режима заповеднос-ти и исключение ее хозяйственного использования.
Plugatar Y.V., Dyagovets O.O. Modern state and productivity of types in the forest of Pinus hamata D. Sosn. in Crimea
Description of type is P. hamata D. Sosn. in Crimea. The features of natural habitat, modern state and productivity of planting, are studied, in all types of the forest of Crimea. Distributing of stands of pine-tree is analysed originally, to the edatopes and by the types of the forest, protective parts. Tables are made middle the forestry stratum the price indexes of planting for all types of the forest age-class: composition, diameter, height, growth
class, plenitude, and stocked, middle change of supply and percent of commercial timber. Comparative productivity of planting of different origin, actual and potential productivity on the indexes of supply and middle change of supply. A conclusion is done about the necessity of guard of structure of Pineta hamatae, observance of the mode of maintenance and exception of its economic use.
УДК 630*23:504 Асист. А.В. Вишневський -Житомирський НАЕУ
Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ П1Д НАМЕТОМ СТИГЛИХ СОСНОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В У БОРАХ Р1ВНЕНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати досдщжень попереднього природного поновлення сосно-вих деревосташв у борах Рiвненського Полюся. Показано закономiрностi динамши природного поновлення сосни, його зв'язок з вшом та повнотою материнського дере-востану. Розглянуто передумови i мождивють переходу до створення нового поко-лшня соснових насаджень iз використанням здатносп деревних порщ до самовщнов-лення в умовах свiжого бору.
Ключовi слова: лiсовi культури, природне поновлення, тдрют.
На Р1вненщин1, поряд is найбшьш поширеними суборовими трофото-пами, значну частку представляють i боров1 умови, як розташоваш на плошд 114,0 тис. га, що становить 20 % вщ площi, вкрито! люовою рослиннiстю. Тому питания !хнього самовiдновлення е досить актуальним [1].
З огляду на потребу збереження видового, формового i генетичного рiзноманiття та пщвищення бюлопчно! стiйкостi й продуктивност основних лiсотвiрних деревних порщ, а в Рiвненському Полiссi - в першу чергу сосни звичайно!, впродовж останнiх десятирiч знову постало питання про викорис-тання природного поновлення люових бiогеоценозiв [2]. Наявшсть природного поновлення i життездатнiсть самосiву та пiдросту головних порщ е одним з важливих критерив стiйкостi лiсових екосистем, одшею iз провiдних умов !х стабильность Найактуальнiшою е здатнiсть до самовщновлення для люо-рослинних умов, в яких вдаутш недостатне чи надмiрне вологозабезпечення та бiднiсть елементiв живлення для деревно! рослинностi.
Мета дослщження. Розглянути передумови i можливiсть переходу до альтернативного шляху створення нового поколшня соснових насаджень з використанням здатносп деревних порщ до самовщновлення в борових умовах Рiвненського Полюся.
Об'екти i методика дослщжень. Природне поновлення сосни звичайно! вивчали на пробних площах № 4-7, закладених, вiдповiдно, у кварталах № 10-12, 14 Черменського люництва ДП "Дубровицьке лiсове господар-ство". Таксацiйну характеристику пробних площ наведено в табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревосташв на пробних площах
№ ПП Кв. Вид. Склад BiK Дсер., см Нсер., м Повнота Боттет Запас, м3/га
4 10 3 10Сзв 78 30,3 24,0 0,6 II 270
5 11 8 10Сзв 84 29,5 26,5 0,6 II 280
6 12 7 10Сзв 81 30,0 25,3 0,6 II 300
7 14 5 10Сзв 81 30,3 25,3 0,6 II 290
