CC BY
21
ня глоду одноматочкового може досягати висоти 1-1,3 м. Коренева система цього вжу е товстшою, нiж надземна частина. Головний коршь сильно розга-лужений i в деяких екземплярiв проникае на глибину до 55 см, що характерне як для сухих, так i для свiжих дiбров.
Отже, за результатами наших дослщжень можна зробити так висновки:
1) Самоив глоду одноматочкового краще розвиваеться в умовах свiжих дiбров Правобережного Люостепу Укра1ни, а коренева система бшьш розгалужена у сухих;
2) Найбiльше самосiвy глоду спостер^аеться на другому-третьому метрах вщ стовбура в межах проекци крони;
3) Найбшьший прирiст вiдбyваеться у перший рш життя сходiв.
Лггература
1. Генсирук С.А. Леса Украины / С.А. Генсирук. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. -
280 с.
2. Генс1рук С.А. Люи - багатство i окраса земл1 / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 212 с.
3. Горшенин Н.И. Методы изучения естественного лесовозобновления и эрозии почвы в горно-лесной зоне Карпат / Н.И. Горшенин // Научные труды Львовского лесотехнического ин-та. - 1959. - Вып. 4. - С. 96.
Осипов М.Ю. Естественное возобновление боярышника однопес-тичного в лесных насаждениях правобережной лесостепи Украины
Рассмотрен вопрос семенного возобновления боярышника однопестичного (Crataegus monogyna Jag.) в лесных насаждениях Правобережной Лесостепи Украины. Определено распространение его сеянцев от ствола в проекции кроны и за ее пределами. Исследованы особенности развития корневой системы в различных типах лесорастительных условий. Установлена динамика роста надземной и подземной частей боярышника в условиях сухих и свежих дубрав Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: возобновление, всходы, прирост, лесные насаждения.
OsipovM.Yu. Crataegus monogyna natural regeneration in forest stands in the right coast forest-steppe of Ukraine
The questions of seed renovation Crataegus monogyna in forest stands Right-Bank Ukraine steppes are considered. The distribution of its seedlings from stem to crown projection and beyond is determined. The features of root systems in different types of mushrooms are investigated. The dynamics of aboveground and underground parts of hawthorn in dry and fresh oak groves of Forest Right-Bank Ukraine are established. Keywords: renovation, ladders, growth, forest plantations.
УДК 630.[2+22+182+187] Ст. наук. ствроб. Ю.В. Плугатар,
канд. с.-г. наук - Кримська гiрсько-лiсова НДС; здобувач Н.С. Яриш - Державна оргатзацш "Резиденця Залкся "
ЯЛ1ВЕЦЬ ВИСОКИЙ (JUNIPERUS EXCELSA M.B.) У Г1РСЬКОМУ КРИМУ
Наведено загальну характеристику ялiвцевих лiсiв Криму та детальну люотипо-лопчну характеристика лiсiв за участю ялiвця високого (Juniperus excelsa M.B.). Про-аналiзовано розподш ялiвцевих деревосташв за походженням, едатопами, типами люу та захисними частинами. За побудованими таблицями усереднених лювничо-такса-
цшних пoказникiв ял1вцевих деpевoстанiв для титв люу за класами в1ку (склад, дь аметp, висoта, бoнiтет, пoвнoта, запас, сеpедня змша запасу та частка дiлoвoï деpеви-ни) oцiненo 1'хшй сучасний стан. Пopiвнянo пpoдyктивнiсть ял1вцевих деpевoстанiв piзнoгo пoхoдження, фактичну та пoтенцiйнy пpoдyктивнiсть за пoказниками запасу та сеpедньoï змши запасу. Зpoбленo виснoвoк пpo неoбхiднiсть oxoponn ял1вцевих фopмацiй, oсoбливoстi l^^oro гoспoдаpськoгo викopистання та екoлoгiчnе значення.
Вступ. Люи Пiвденнoгo беpега найцiннiшi з шгляду ïxньoï заxиснoï, pекpеацiйнoï, естетичнoï i наyкoвoï poлей. Це - единий pегioн на теpитopiï Укpаïни, який належить дo Сеpедземнoмopськoï геoбoтанiчнoï oбластi. На пiвденнoмy макpoсxилi Kpимськиx rip багато oсoбливo цiнниx сiнтаксoнiв, як пoтpебyють мoнiтopингy й oxopoни, зoкpема фopмацiя ялiвця висoкoгo (Junipereta excelsae M.B.). Зважаючи на те, шр в Kpимy poзташoвана пiвнiчна межа аpеалy цьoгo чеpвoнoкнижнoгo виду, на дого вpазливiсть дo тес^ият-ливих yмoв, дoслiдження стану, пpoдyктивнoстi та екoлoгiчнoгo значення ялiвця висoкoгo е актуальним.
Об'екти та методика. Об'ект наших дoслiджень - сучасний стан, ль сoтипoлoгiчна стpyктypа, пpoдyктивнiсть та екoлoгiчне значення ялiвцевиx (ялiвця висoкoгo) лiсiв у Kpимy. Ми пpoаналiзyвали poзпoдiл земель лiсoгoс-пoдаpськoгo ^изначення Kpимy за участю ялiвця за пoxoдженням, едатопа-ми, типами люу. За пoбyдoваними таблицями yсеpеднениx лiсiвничo-такса-цiйниx пoказникiв ялiвцевиx деpевoстанiв для тишв лiсy пo класах вжу (склад, дiаметp, висoта, бoнiтет, тов^та, запас, сеpедня змiна запасу та частка дiлoвoï деpевини) o^^^ ïxнiй сучасний стан. Наведенo pезyльтати ш-piвняння фактичнoï та пoтенцiйнoï пpoдyктивнoстi ялiвцевиx деpевoстанiв piзнoгo пoxoдження за пoказниками запасу та сеpедньoï змiни запасу.
Як пеpвиннy oблiкoвo-фoндoвy iнфopмацiю викopистанo базу даних земель лiсoгoспoдаpськoгo пpизначення Kpимy ВО "Укpдеpжлiспpoект" (ста-нoм на 01.01.2007 p.). Пеpеведення ïï з фopматy *.vff у фopмат *.mdb ^o^ pамнoгo пpoдyктy MS Access здiйснювали за дoпoмoгoю пpoгpами, poзpoбле-нoï в лабopатopiï Нoвиx Iнфopмацiйниx Теxнoлoгiй У^НДЫГА. Стyпiнь ви-кopистання poдючoстi л^вих земель визначали за вiднoшенням фактич^!' пpoдyктивнoстi деpевoстанiв дo пoтенцiйнoï [3]. Рoзpаxyнки викoнанo з вига-pистанням загальнoпpийнятиx метoдик лiсoвoï таксацiï [2].
Загальна характеристика та ареал. Типи люу з пеpеважанням ялiвця абo з невеликoю йoгo участю в ^иму займають 3,7 тис. га. У ^иму poстyть ялiвець вишкий (Juniperus exelsa М.В.), смеpдючий (J. foetidissima Wild.), чеp-вoний, абo тлючий (J. oxycedrus L.), i два види яшвця чагаpникoвoï фopми: ^ижатий (J. depressa Stev.) i газачий (J. sabina L.). Фpагментаpнo тpапляють-ся ялiвцi звичайний (J.communis L) та вipгiнський (J.virginiana L). Деpевoпo-дiбнi ялiвцi yтвopюють yгpyпoвання типу ксеpoфiтниx, аpидниx piдкoлiсь.
Ялiвець вишкий мае у Kpимy poзipваний, незначний за poзмipами ге-oгpафiчний аpеал (pис. 1). Вiн е залишгам веpxньoтpетиннoï ксеpoфiтнoï флopи, шo юнувала тут пiд час Пoнтiйськoгo плато. Найбiльшoю мipoю яль вець вишкий збеpiгся в дoлинi Ласпi, на мис Маpтьян, на сxiд вщ Байдаpсь-кoï дoлини, у Нoвoмy Свiтi бiля Судака й шших pайoнаx на деpенo-каpбoнат-них, кopичневиx, кopичневo-чеpвoнoкoлipниx глинистo-шебенистиx фунтах.
Рис. 1. Ареал поширення ялiвця у Криму
Яивець червоний (колючий) е компонентом рщтшсь ялiвця високого у його ареаль Яшвець смердючий поширений у Криму фрагментарно. Росте на швденних схилах гори Чорно! в Кримському природному заповщнику, на перегнiйно-коричневих грунтах. Ялiвцевi лiси повсюдно приуроченi до прсь-ко-коричневих грунтiв.
Сланиковi ялiвцi утворюють угруповання типу сланикiв, як фггоцено-тично й екологiчно вiдрiзняються вiд рiдколiсь, утворених деревоподiбними ялiвцями. Вони поширенi в тих самих зонах, що й деревоподiбнi ялiвцi, але займають зовсiм iншi мюця та приуроченi до гiрсько-лукових i лучно-степо-вих грунтiв.
Даш табл. 1 свщчать про специфжу ареалiв видiв ялiвця в Криму, поширення яких зумовлено вщмшностями кшматичних умов цих районiв. Так, у найтеплшш частинi гiрського Криму ялiвець високий росте на висот до 800 м вiд рiвня моря, у захiднiй частинi швшчного макросхилу - до 400 м, а у схщнш - до 650 м н.р.м.
Табл. 1. Поширення видiв ялiвця в горах Криму [4, 7]
Види ял1вця Прський Крим, округи
твденний твденно-схвдний твтчно-прський
захвдний схвдний
Висотт д1апазони м, ВРМ
Високий 5-550 (800) 10-470 150-400 400-650
Колючий (червоний) 2-75 (950) 75-400 300-840 400-700
Смердючий - - 700-1060
Прижатий 1080 - 960-1450
Козачий - - 1060-1350
Яивець червоний мае ширший вертикальний ареал, шж ялiвець високий (вiд дуже сухого до вологого кшмату). Основний ареал ялiвця смердючо-го охоплюе територiю з показниками клiмату, близькими до ареалу ялiвцiв високого й червоного.
Сланиковi ялiвцi (прижатий i козачий) у регюш формують верхню границю люово! рослинност^ 1хнш ареал переважно вертикально iзольований вiд деревоподiбних ялiвцiв. На бшьшосп гiрських масивiв вони роздiленi ши-роколистяними або iншими лiсовими екосистемами.
Сучасний стан ялiвцевих типiв л^у. У регiонi домшуе ялiвець висо-кий, який займае 3284,6 га (89,1 %) i мае запас 110,8 тис м (94,4 %) (табл. 2). У Севастопольському ДЛМГ зосереджено 73 % його плошд (табл. 3). Культу-ри ялiвця високого ростуть у Судацькому ДЛМГ (Судацьке люництво, кв. 39) в умовах В1. Ялiвець смердючий росте у Кримському ПЗ в умовах В0, ялiвець звичайний - у Бахчисарайському ЛГ, Куйбишевському ЛГ та Судацькому ЛМГ переважно в умовах С1, також у В0, В1, С0, Б0. Ялiвець козачий росте у Кримському ПЗ, Старокримському ЛМГ та Судацькому ЛМГ в умовах С1. Ялiвець прижатий зосереджено у Кримському ПЗ в умовах С1.
Табл. 2. Розподт площ IзапаЫв ял'кщевихл1с1в Криму за видами
Порода Площа Запас
га % 3 м %
Ял1вець смердючий 57,2 1,5 1436 1,2
Ял1вець козачий 84,8 2,3 958 0,8
Ял1вець колючий 80,5 2,2 643 0,5
Ял1вець звичайний 182,4 4,9 3624 3,1
Ял1вець високий 3284,6 89,1 110755 94,4
Ял1вець в1ргшський 1,0 — 32 —
Разом 3690,5 100,0 117447 100,0
Табл. 3. Розподт площь та запасу деревосташв яльвця високого _за тдприемствами_
Пвдприемство Площа Запас
га % 3 м %
Куйбишевський ЛГ 445,4 13,6 17846 16,1
Севастопольське ДЛМГ 2398,6 73,0 82286 74,3
Судацьке державне ЛМГ 412,6 12,6 9420 8,5
Ялтинський ГЛПЗ 28,0 0,9 1203 1,1
Разом 3284,6 100,0 110755 100,0
Серед запашв деревосташв яшвця високого переважають протиеро-зшт люи (78,3 %) (табл. 4). Оскшьки ялiвцевi люи е дуже цiнними, доцшьно збiльшити частку лiсiв, якi заповщають i охороняють.
Табл. 4. Розподт площь та запасу деревосташв яльвця високого
за захисними частинами
Захисна частина Площа Запас
га % 3 м %
Л1си 1 1 2 зон окрупв саттарно-охоронних л1ку-вально-оздоровчих територш 526,8 16,0 14511 13,1
Л1си протиерозшт 2571,8 78,3 88220 79,7
Л1си, як мають наукове або шторичне значения 98,0 3,0 4915 4,4
Лшопаркова частина л1с1в зелених зон 60,0 1,8 1905 1,7
Природт заповвдники 28,0 0,9 1203 1,1
Разом 3284,6 100,0 110755 100,0
Ялiвцевi люи на 99,9 % е природними (табл. 5). Вони формують типи люу майже рiвномiрно в 4-х ТЛУ - В0, В1, Со, С (табл. 6, 7). Фiгура типоло-гiчного макрокомплексу деревостанiв яшвця високого сконцентрована навко-ло сухого субору з тяжшням до дуже сухого субору та дуже сухого сугруду (рис. 2).
X А В С D
О
1 J_
2
3
4
Рис. 2. Фщра типологiчного макрокомплексу деревосташв ялiвця високого
Табл. 5. Розподт площi та запасу деревосташв ялiвця високого за походженням
Походження Площа Запас
га % 3 м %
Природне 3282,9 99,9 110736 100,0
Штучне 1,7 0,1 19 0,02
Разом 3284,6 100,0 110755 100,0
Табл. 6. Розподт площi та запасу деревосташв ялiвця
високого за едатопами (Т ГЛУ)
Едатоп Площа Запас
га % 3 м %
B0 681,1 20,7 19846 17,9
B1 1251,3 38,1 39386 35,6
C0 1030,4 31,4 39083 35,3
C1 321,8 9,8 12440 11,2
Разом 3284,6 100,0 110755 100,0
Для деревосташв титв люу ялiвця високого характерт таю види рос-лин-iндикаторiв, залежно вщ титв люорослинних умов:
• у дуже сухому субор1 (В0), тип люу В0-Ялв - асфоделша кримська (Asphodeli-ne taurica Kunth.), бурачок туполистий (Alyssum obtusifolium Stev.), веротка багаторозд1льна (Veronica multifida L.), дориктум трав'яний (Dorycnium her-baceum Vill.), костриця скельна (Festuca rupicolla Heuff.), льон тонколистий (Linum tenuifolium L.), перл1вка кримська (Melica taurica C. Kosh.), скандикс серповидний (Scandix falcata Loud.), егшопс тридюймовий (Aegilops triunci-alis L.);
• у сухому субор1 (Bi), тип л1су ВгЯлв - горлянка хюська (Ajuga pseudochia Des.-Schost.), загттник головчастий (Paronychia cephalotes (M.B.) Bess.), за-яча конюшина кримська (Anthyllis taurica Juz.), льнолистник коротколистий
(Thesium brachyphyliun Boiss.), пирiй сшфський (Elytrigia scythica Nevski.), са-мосил бшоповстистий (Teucrium polium L.), самосил гайовий (Teucrium cha-maedris L.), чебрець Калье (Thymus callieri Borb. ex Velen);
• у дуже сухому сугрудi (Со), тип лiсу С0-Ялв - асфоделiна жовта (Asphodeline lutea L.), бородач звичайний (Botriochloa ischaemum (L.) Keng.), жабриця ка-меденосна (Seseli gummiferum Pall. ex Smith.), костриця скельна (Festuca rupi-colla Heuff.), оман мечолистий (Inula ensifolia L.), пирiй скифський (Elytrigia scythica Nevski.), самосил бшоповстистий (Teucrium polium L.), самосил гайовий (Teucrium chamaedris L.);
• у сухому сугрудi (Ci), тип лiсу Ci-Ялв - астрагал понтичний (Astragalus pon-ticus Pall.), горобейник пурпурово-голубий (Lithospermum purpureo-coerule-um L.), куцошжка скельна (Brachypodium rupestre (Host.) Room. et Schult.), оман мечолистий (Inula ensifolia L.), осока Мiкелi (Carex michelii Host.), тво-тя вузьколиста (Paeonia tenuifolia L.), трястиця збiрна (Dactylis glomerata L.), ясенець голостовпчиковий (Dictamnus gymnostylis Stev.).
Насадження ял1вця високого е низькоповнотними (табл. 8), 87,4 % площ - це деревостани з повнотою 0,3-0,5, середньоповнотш (0,6-0,7) займа-ють лише 12,6 % площ. Насаджень з повнотою понад 0,7 немае. Вони е також низькобошгетними (табл. 9), вс насадження мають V, Va та Ve бошгет.
Табл. 7. Типи nicy ялiвця високого [5]
Трофотопи Пгротопи
0 1 2 3 4 5
В В0-Ялв ВгЯлв — — — —
С С0-Ялв С1-Ялв - - — —
Табл. 8. Розподт площi та запасу деревосташв ялiвця високого за повнотою
Повнота Площа Запас
га % 3 м %
0,3 869,7 26,5 18773 16,9
0,4 1126,7 34,3 35554 32,1
0,5 874,4 26,6 36383 32,8
0,6 273,3 8,3 12714 11,5
0,7 140,5 4,3 7332 6,6
0,8 — — — —
Разом 3284,6 100,0 110755 100,0
Табл. 9. Розподт члощ1 та запасу деревосташв ялiвця високого за боштетом
Боттет Площа Запас
га % 3 м %
IV — — — —
V 16,1 0,5 457 0,4
Va 84,1 2,6 4157 3,8
Vb 3184,4 96,9 106141 95,8
Разом 3284,6 100,0 110755 100,0
Деревостани ялiвця високого представляють вщ III до ХХ1 клаЫв вшу, переважають деревостани Х, XVI, XIX та ХХ клаЫв вшу (рис. 3). На наш погляд, такий розподш плошд та запасу деревосташв ялiвця високого за кла-сами вшу (за матерiалами лiсовпорядкування), не вщображае реально! вiковоï
структури цих деревосташв. Так, шд час обстеження насаджень мису Мар-тьян та с. Новий Свгг виявлено дерева вжом понад 500 рокiв.
Рис. 3. Розподл плош^ та запасу деревосташв ялiвця високого за класами вшу
Насадження ялiвця високого мають складну структуру. У шдросл трапляються поодинокi екземпляри вiком вiд 30 до 50 роюв висотою до 1 м. Другий ярус формують дерева вжом 100-150 рокiв рiзноl висоти, основ-ний намет складений деревами 150-200 роюв i старшими. Нижш яруси розта-шованi шд кронами старших дерев, якi захищають 1х вiд виснажливих соняч-них промешв. У найбiднiших сухих i дуже сухих лiсорослинних умовах, де не ростуть iншi породи, навт такi стiйкi, як дуб пухнастий та фюташка дика, ялiвець високий формуе стiйкi насадження iз задовшьним перебiгом люовщ-новних процесiв.
Аналiз даних табл. 10 свiдчать, що частка ялiвця високого у складi цих деревостанiв змшюеться в межах 62-100 %; бошгет е переважно УЪ,0; повнота - 0,3-0,6; запас - 10-56 м3/га; середня змша запасу - 0,1-0,7 м3/га; частка дшово! деревини неiстотна (2,2-70,0 %).
Табл. 10. Усереднеш лшвничо-таксацшш показники природних деревосташв
Класи вшу Частка ял1вця високого у склада % Б, см Н, м Боттет Повнота Запас, м3/га Середня змша запасу, м3/га Частка дшово! дереви-ни, %
1 2 3 4 5 6 7 8 9
Дуже сухий суб1р (В0)
IX 62,0 12,0 4,0 У,0 0,50 17 0,2 60,0
X 67,9 12,8 4,9 VЪ,0 0,54 37 0,4 38,5
XI 63,2 13,3 4,7 VЪ,0 0,39 18 0,2 68,7
XII 70,7 15,7 5,2 VЪ,0 0,39 22 0,2 39,6
XIII 41,9 7,3 4,2 VЪ,0 0,45 21 0,2 10,0
XIV 100,0 19,5 6,2 VЪ,0 0,39 41 0,3 12,6
XV 71,9 16,1 5,1 VЪ,0 0,40 26 0,2 66,4
XVI 92,6 15,0 6,8 VЪ,0 0,38 47 0,3 38,7
XVII 84,3 16,9 5,2 VЪ,0 0,33 24 0,1 43,1
XVIII - - - - - - - -
XIX 93,8 19,4 5,8 У,0 0,39 39 0,2 27,3
1 2 3 4 5 6 7 8 9
XX 81,7 12,8 4,9 У",0 0,35 23 0,1 64,1
Сухий суб1р (В1)
VIII 90,0 12,0 3,0 Vb,0 0,35 10 0,1 5,0
IX - - - - - - - -
X 40,0 14,0 5,0 Vb,0 0,50 21 0,2 70,0
XI 80,0 14,0 4,0 Vb,0 0,30 13 0,1 0,0
XII 89,5 14,7 5,0 Vb,0 0,30 19 0,2 5,0
XIII 60,0 10,0 3,0 Vb,0 0,40 11 0,1 0,0
XIV 97,7 11,6 4,8 Vb,0 0,31 23 0,2 5,2
XV 74,3 8,4 3,6 Vb,0 0,33 11 0,1 4,3
XVI 96,9 13,1 5,9 Vя, 9 0,41 39 0,2 5,2
XVII 97,6 10,9 4,8 Vb,0 0,34 24 0,1 7,1
XVIII 40,0 12,6 5,0 Vb,0 0,40 18 0,1 40,0
XIX 100,0 14,4 5,3 Vb,0 0,37 31 0,2 5,0
XX 90,7 14,1 5,9 Vb,0 0,44 38 0,2 5,7
Дуже сухий сугруд (С0)
IX 89,7 14,9 5,9 У\0 0,40 34 0,4 19,5
X 82,7 14,1 5,8 Vb,0 0,48 39 0,4 5,1
XI 73,7 14,6 5,8 Vb,0 0,40 30 0,3 4,2
XII 70,0 8,7 4,0 Vb,0 0,40 18 0,2 10,0
XIII 60,8 11,1 5,0 Vb,0 0,39 23 0,2 18,3
XIV 52,5 8,7 4,0 Vb,0 0,40 18 0,1 19,5
XV 80,0 10,1 4,0 Vb,0 0,30 13 0,1 5,0
XVI 80,0 18,0 5,0 Vb,0 0,30 20 0,1 5,0
XVII 72,2 16,2 6,2 Vя, 9 0,45 35 0,2 2,2
XVIII - - - - - - - -
XIX 80,5 17,7 5,1 Vb,0 0,48 33 0,2 6,1
XX 60,4 19,7 7,2 Vя, 9 0,56 49 0,3 6,1
XXI 100,0 21,0 6,0 Vb,0 0,54 56 0,3 5,0
Сухий сугруд (СО
III 70,0 4,0 2,0 У\0 0,60 10 0,4 5,0
IV 50,6 5,4 4,6 V,! 0,50 22 0,6 9,7
V 75,5 6,3 3,4 Vя, 8 0,50 10 0,2 7,9
VI 81,7 12,2 6,0 ^6 0,54 41 0,7 12,1
VII 100,0 9,0 4,0 Vb,0 0,50 27 0,4 10,0
VIII 70,4 11,6 6,5 0,42 34 0,5 8,8
IX - - - - - - - -
X 86,9 18,7 6,3 Vя, 9 0,50 48 0,5 10,0
XI 94,2 16,4 6,7 Vb,0 0,40 43 0,4 12,9
XII - - - - - - - -
XIII 50,0 8,7 5,0 Vb,0 0,45 24 0,2 30,0
XIV - - - - - - - -
XV - - - - - - - -
XVI 80,0 12,0 4,0 Vb,0 0,40 16 0,1 0,0
XVII - - - - - - - -
XVIII - - - - - - - -
XIX 52,1 18,6 5,5 Vb,0 0,66 41 0,2 5,0
Показники еталонних деревостанiв ялiвця високого для домшуючих
умов В1 наведено у табл. 11. Розрахунки ступеня використання люотиполо-пчного потенцiалу цими деревостанами в умовах зонального едатопу В1, типу люу В1-Ялв (табл. 12) свщчать, що вiн у середньому сягае 54,4 %.
Табл. 11. Лшвничо-таксацшна характеристика еталонних деревосташв _ялiвця високого (В1) типу лку В1-Ялв_
Класи в1ку Частка ял1вця високого у склад1, % Б, см Н, м Повнота Запас, м3/га Середня змша запасу, м3/га
VIII 90,0 12,0 3,0 0,35 10 0,1
IX — — — — — —
X 40,0 14,0 5,0 0,50 21 0,2
XI 80,0 14,0 4,0 0,30 13 0,1
XII 100,0 14,0 5,0 0,30 22 0,2
XIII 60,0 10,0 3,0 0,40 11 0,1
XIV 100,0 16,0 5,0 0,40 31 0,2
XV 100,0 10,7 5,0 0,30 24 0,2
XVI 100,0 14,7 7,0 0,50 60 0,4
XVII 100,0 12,7 6,0 0,60 58 0,4
XVIII 40,0 12,6 5,0 0,40 18 0,1
XIX 100,0 22,0 6,0 0,30 32 0,2
XX 100,0 26,0 8,0 0,61 90 0,5
Табл. 12. Стумнь використання лiсотипологiчного потенщалу деревостанами _ялiвця високого в умовах зонального едатопу (В1) типу лку В1-Ялв_
Класи в1ку Загальт Показники деревосташв Використання лшотиполопч-ного потенщалу, %
модальт еталонт
площа, га запас, 3 м запас, м3/га середня змша запасу, м3/га зап ас, м3/га середня зм ша запасу, м3/га
VIII 5,2 52 10 0,1 10 0,1 100,0
IX — — — — — — —
X 6,3 132 21 0,2 21 0,2 100,0
XI 3,4 44 13 0,1 13 0,1 100,0
XII 7,4 142 19 0,2 22 0,2 87,2
XIII 0,6 7 11 0,1 11 0,1 100,0
XIV 279,4 6473 23 0,2 31 0,2 74,7
XV 34,3 392 11 0,1 24 0,2 47,6
XVI 419,1 16174 39 0,2 60 0,4 64,3
XVII 192,1 4677 24 0,1 58 0,4 42,0
XVIII 6,2 112 18 0,1 18 0,1 100,0
XIX 10,0 307 31 0,2 32 0,2 95,8
XX 285,6 10856 38 0,2 90 0,5 42,2
Разом 1249,6 39367 - — — — 54,4
Такий розподш лiсiвничо-таксацiйних характеристик свщчить, що на-явш ялiвцевi фггоценози, незважаючи на свою стшюсть, е пригнiченими внаслiдок ди антропогенного чинника Проте треба наголосити, що значення ялiвцевих лiсiв полягае насамперед у науковш та екологiчнiй 1хнш цiнностi.
Висновки. Типи лiсу з переважанням ялiвця мають велике значення для шзнання закономiрностей розподiлу рослинного покриву прського Кри-му. Яивець високий займае 89,1 % плошд всiх ялiвцевих деревостанiв. Ялiв-цевi лiси формують у Криму верхню границю люово! рослинностi. Вони е природними, поширеш майже рiвномiрно в умовах Во, В1, Со, С1.
Насадження ялiвця високого е низькоповнотними та низькобоштетни-ми. Деревостани ялiвця високого охоплюють дiапазон вiд III до ХХ1 клаЫв вжу. Поодинокi особини мають вiк понад 500 рокiв. Яшвець не втратив здат-ностi до природного вщновлення, що пiдкреслюе перспектившсть його збе-реження. Наявнi ялiвцевi деревостани перебувають пiд впливом значних ан-тропогенних навантажень. Ялiвцевi люи мають виняткове наукове та еколо-гiчне значення. Усi ялiвцевi люи треба заповiдати для збереження природного бiорiзноманiття, як релiкти, важливi протиерозiйнi, грунтозахисш, середо-вищеформyвальнi компоненти прського ландшафту Криму.
Л1тература
1. Агапонов Н.Н. Лесная наука в Крыму. (Результаты исследований Крымской ГЛНИС за 1952-2006 гг. и реферативный справочник) / под ред. д-ра с.-х. наук В.Л. Мешковой / Агапонов Н.Н., Плугатарь Ю.В. - Алушта, 2007. - 250 с.
2. Анучин Н.П. Лесная таксация / Н.П. Анучин. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. -
552 с.
3. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, Л.А. Медведев, И.М. Мокшанина, В.Е. Лебедев. - Харьков : Изд-во УкрНИИЛХА, 1973. - 72 с.
4. Плугатар Ю.В. 1з лгав Криму : монограф1я / Плугатар Ю.В. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2008. - 462 с.
5. Плугатар Ю.В. Сучасш типи люу Криму / Ю.В. Плугатар // Лкове господарство, ль сова, паперова i деревообробна промисловють : м1жвщомч. наук.-техн. зб. - Льв1в : НЛТУ Ук-раши. - Львiв : Вид-во НЛТУ Украши. - 2006. - Вип. 32. - С. 139-145.
6. Поляков А.Ф. Лесные формации Крыма и их экологическая роль / А.Ф. Поляков, Ю.В. Плугатарь. - Харьков : Изд-во "Новое слово", 2009. - 405 с.
7. Посохов П.П. Типы лесов Горного Крыма и их Кавказские аналоги : автореф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.563 / Укр. с.-х. академ / П.П. Посохов. -К., 1972. - 48 с.
Плугатар Ю.В., Ярыш Н.С. Можжевельник высокий (Junuperus excelsa M.B.) в горном Крыму
Приведены общая характеристика можжевеловых лесов Крыма и детальнаю лесотипологическая характеристика лесов при участии можжевельника высокого (Junuperus excelsa M.b.). Проанализировано распределение можжевеловых древосто-ев по происхождению, эдатопами, типами леса и защитными частями. По построенным таблицам усредненных лесоводственно-таксационных показателей можжевеловых древостоев для типов леса по классам возраста (состав, диаметр, высота, бонитет, полнота, запас, среднее изменение запаса та частица деловой древесины) оценено их современное состояние. Сравнены производительность можжевеловых древос-тоев разного происхождения, фактическая и потенциальная производительность по показателям запаса и среднего изменения запаса. Сделан вывод о необходимости охраны можжевеловых формаций, особенности их хозяйственного использования и экологическом значении.
Plugatar Yu.V., Yarish N.S. Juniperus excelsa M.B. in Crimean mountain
General description of the juniper forests of Crimea and detailed description of typology is given for forests with participation of Juniperus excelsa M.B. Distribution of juniper stands is analyzed by origin, edatopes, forest types and protective parts. Modern condition of these stands was evaluated using tables of averaged meanings of indices for composition, diameter, height, growth class, density, stock, average change of stock and percent of commercial timber. Productivity of juniper stands of different origin, actual and potential productivity are compared by stock and its changes. A conclusion is done about the necessity of protection of juniper stands, their economic use and ecological meaning.
