CC BY
7
7. Назаров Г.В. Гидрологическая роль почвы / Г.В. Назаров. - Л. : Изд-во "Наука", 1981. - 213 с.
8. Симиренко Л.П. Помология / Л.П. Симиренко. - К. : Вид-во "Урожай", 1973. - Т. З. -
423 с.
9. Соболев С.С. Развитие эрозионных процессов на территории Европейской части СССР и борьба с ними / С.С. Соболев. - М.-Л. : Изд-во АН СССР. - 1948. - Т. 1. - 305 с.; М. : 1960. - Т. 2. - 248 с.
10. Термена Б.К. Люознавство з основами лювництва / Б.К. Термена. - Сторожинець : Вид-во "Книги ХХ1", 2004. - 159 с.
Иваницкая В.М. Слива - культура широких возможностей для борьбы с эрозией почв
Осуществлен анализ экологических и биологических свойств сливы, полевые почвоведийные исследования. Впервые установлено позитивное изменение водно-физических, физико-химических и противоэрозийных свойств бурых лесных оподзо-ленных почв, улучшения их плодородия под воздействием систем удержания почвы и окультуривания полотна террас, значительного увеличения урожая культуры благодаря улучшению питательного режима и водно-физических свойств почвы в условиях зоны предгорья Закарпатья. Наибольшее влияние окультуривания на улучшение биогеоценотических экологических функций эродированных почв на террасированных склонах отмечено в верхних (0-20, 20-40 см) слоях почвы.
Ключевые слова: экология, эрозия, террасирование, системы содержания почвы.
Ivanytska V.M. Plum-tree - a culture with wide opportunities and the fight with soil errosion
The analyses of ecological and biological properties of a plum-tree, field soil studies had been conducted. By the investigations was firstly established the positive change in water-physical, physically-chemical and antierosion properties of red forest podsolic soils, the improvement of their fertility under the influence of soils' hold systems and culturaliza-tion of the terrace linens, considerable enlargement of culture harvest in account of nutrient regime improvement and water-physical properties of soil in conditions of pre-mountain zone of Transcarpathia. The largest influence on the culturalization and improvement of bi-ogeocenotic ecological functions of erosive soils on terraced slopes was marked in higher (0-20 cm) soil layers.
Keywords: ecology, erosion, terracement, soil' support systems.
УДК 582.711.714:630*2(477.46) Асист. М.Ю. Остов* - Уманський
НУ саЫвництва
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО В Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ
Розглянуто питання насшневого поновлення глоду одноматочкового в люових насадженнях Правобережного Лсостепу Украши. Визначено поширення аянщв глоду в проекцп крони та за п межами. Дослщжено особливосп розвитку коренево'1 сис-теми у рiзних типах люорослинних умов. Встановлено динамшу росту надземно'1 та тдземно! частин глоду в умовах сухих та свiжих дiбров Правобережного Люостепу Украши.
Ключов1 слова: поновлення, сходи, прирют, лiсовi насадження.
Глщ одноматочковий е природним супутником люових насаджень Правобережного Люостепу Украши, який зростае в насадженнях, на узлюш, ви-
* Наук. кер1вник: Г. П. Леонтяк, д-р с.-г. наук
28
Збiрник науково-техшчних праць
рубках, полянах та землях мелюративного фонду [1, 2]. У цих умовах вш добре зростае, плодоносить та поновлюеться насшневим i вегетативним шляхом.
Методика дослвдження. Насiнневе поновлення глоду вивчали за методикою М.Н. Горшенша [3]. На пробних площах у шаховому порядку закла-дали дослiднi площадки величиною 2,0*2,0 м. При перелжу природного поновлення визначали вiк та висоту. Спостереження за порослевим поновлен-ням здшснювали на вирубках та пробних площах у зимовий та лггнш перь оди. Глiд одноматочковий плодоносить щорiчно, рiдко бувають роки з вщ-сутнiстю врожаю. У грунт потрапляе багато насшня, частину насiння по!да-ють дикi тварини i птахи, але бiльша його частина залишаеться i проростае.
Найбiльше плодiв опадае на землю в проекци крони, тому тут найбшьше утворюеться самоЫву глоду. Але його розташування нерiвномiр-не. У межах проекци крони може утворюватися багато сходiв (вщ 3 до 32 шт.), але вж !х не перевищуе двох-трьох рокiв.
Протягом перших рокiв життя самосiв бореться за виживання з трав'яною рослиннiстю. Пiд кронами дерев глоду, де найменше проникае свггло, розвиваються широколистi трав,янi злаки (гравшат мiський, фiалка дивна та ш.). З вiддаленням вiд стовбура до перифери крони збiльшуеться проникнiсть св^ла i створюються сприятливi умови для розвитку свгглолюб-но! трав'яно! рослинност (пирiй повзучий, перлiвка поникла та ш.). З такою закономiрнiстю освгглення грунту i розвитком трав'яно! рослинност в пере-ходi вiд стовбура до перифери крони кшьюсть самоЫву збiльшуеться (рис.). Найбiльша його кшьюсть спостерiгаеться на другому-третьому метрах вщ стовбура в межах проекци крони.
Рис. Поширення самоаву глоду одноматочкового в проекци крони та за и межами
Бiльшiсть насшня дае сходи в квггш - травш. Саме в цей перюд спос-терiгаеться iнтенсивне розростання трав'яно! рослинностi та самосiву глоду доводиться конкурувати за поживш речовини та вологу.
В умовах свiжих дiбров Правобережного Лiсостепу Укра!ни самосiв глоду одноматочкового до юнця вегетацiйного перюду досягае висоти вiд 2,5 до 5,1 см. Зазвичай на таких сходах спостершаеться вщ двох до чотирьох листочюв на верхнiй частит пагона. Коршь розвиваеться вертикально i про-ростае на глибину 6,7-9,1 см. У верхнш частинi вщ нього вiдходять бiчнi кореш (якi розвиваються пiд кутом 60-80° до поверхш) довжиною 2,0-3,3 см. На деяких бiчних коренях спостершаються коренi третього порядку.
У сухих дiбровах сходи глоду з'являються на 5-8 дшв ранiше, бо грунт про^ваеться краще. До кiнця вегетацшного перiоду в цих умовах надземна частина досягае висоти вщ 2,0 до 3,3 см i мае 2-4 листочки, а коренева система проростае на глибину вщ 4,7 до 8,4 см. Вщмшшстю будови корешв глоду, яю зростають у сухих дiбровах, е розташування бiчних коренiв по всiй дов-жинi кореня i особливо у нижнш частинi. У сухих дiбровах вiд коренiв другого порядку вщходять коренi третього порядку, яю розмiщуються пiд кутом 45°. Тому коренева система однорiчних сходiв глоду в сухих дiбровах бiльш розгалужена, нiж у свiжих.
На другий рж спостерiгаеться слабка енергiя росту надземно! частини глоду як у свiжих, так i в сухих дiбровах. Прирiст у висоту в свiжих дiбровах зазвичай досягае за вегетацшний перiод 1,5-2,5 см, а в сухих - 1,1-1,5 см. Кшьюсть листюв збшьшуеться вiд 3 до 6 шт. Шдвишуеться енерпя росту ко-ренiв у глибину. У свiжих дiбровах вони досягають 8,3-13,1 см, а в сухих 5,810,6 см. Для свiжоl дiброви характерна поява коренiв на всш протяжностi головного кореня, але довжина !х не перевищуе 2 см. У сухих дiбровах кшь-кiсть бокових коренiв значно збшьшуеться i довжина !х сягае 3 см.
У трьохрiчних пагошв збiльшуеться прирiст, вiдносно дворiчних. У сухих дiбровах прирiст сягае 2,1-3,1 см, у свiжих 2,3-3,7 см. Кшьюсть листоч-кiв збiльшуеться до 4-8 шт. Прирют коренiв збшьшуеться у глибину i стано-вить 12-14 см у свiжiй дiбровi та 14-17 см - у сухш. Спостерiгаеться нарос-тання дiаметра головного кореня, бiчнi коренi з бшьшою iнтенсивнiстю з'являються в нижнш його частиш. На коренях другого порядку з'являються кореш третього i четвертого. Довжина бiчних корешв досягае 2,5 см.
У чотирирiчного самоЫву глоду прирют надземно! частини збшь-шуеться, у свiжих дiбровах вiн становить 3,2-4,3 см, у сухих - 2,2-2,8 см. Коренева система заглиблюеться i частше розгалужуеться. Головний корiнь досягае 14-24 см у вологих i 16-25 см у сухих дiбровах. Кшьюсть листюв та !хш розмiри збiльшуються.
На п'ятий рж спостерiгаеться енергiйний рiст надземно! частини, у свiжих дiбровах вiн досягае вщ 3 до 11 см, а у деяких екземплярiв - бшьше 20 см. У сухих дiбровах - 4-9 см, школи - 10 см. Характерним для п'ятирiч-ного глоду е поява на прирос^ останнього року колючок i зменшення приросту коршня в глибину. Корiння у свiжiй дiбровi досягае глибини 16-25 см, а в сухш - 17-26 см.
У наступш роки спостершаеться штенсивне галуження надземно! частини i коренево! системи. У десятирiчному вiцi за сприятливих умов зростан-
30
Збiрник науково-технiчних праць
ня глоду одноматочкового може досягати висоти 1-1,3 м. Коренева система цього вжу е товспшою, шж надземна частина. Головний коршь сильно розга-лужений i в деяких екземпляр1в проникае на глибину до 55 см, що характерне як для сухих, так i для свiжих дiбров.
Отже, за результатами наших дослщжень можна зробити таю висновки:
1) Самоив глоду одноматочкового краще розвиваеться в умовах свiжих дiбров Правобережного Люостепу Укра1ни, а коренева система бшьш розгалужена у сухих;
2) Найбiльше самосiву глоду спостер^аеться на другому-третьому метрах вщ стовбура в межах проекци крони;
3) Найбшьший прирiст вiдбуваеться у перший рш життя сходiв.
Лггература
1. Генсирук С.А. Леса Украины / С.А. Генсирук. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1975. -
280 с.
2. Генс1рук С.А. Люи - багатство i окраса земл1 / С.А. Генарук. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 212 с.
3. Горшенин Н.И. Методы изучения естественного лесовозобновления и эрозии почвы в горно-лесной зоне Карпат / Н. И. Горшенин // Научные труды Львовского лесотехнического ин-та. - 1959. - Вып. 4. - С. 96.
Осипов М.Ю. Естественное возобновление боярышника однопес-тичного в лесных насаждениях правобережной лесостепи Украины
Рассмотрен вопрос семенного возобновления боярышника однопестичного (Crataegus monogyna Jag.) в лесных насаждениях Правобережной Лесостепи Украины. Определено распространение его сеянцев от ствола в проекции кроны и за ее пределами. Исследованы особенности развития корневой системы в различных типах лесорастительных условий. Установлена динамика роста надземной и подземной частей боярышника в условиях сухих и свежих дубрав Правобережной Лесостепи Украины.
Ключевые слова: возобновление, всходы, прирост, лесные насаждения.
OsipovM.Yu. Crataegus monogyna natural regeneration in forest stands in the right coast forest-steppe of Ukraine
The questions of seed renovation Crataegus monogyna in forest stands Right-Bank Ukraine steppes are considered. The distribution of its seedlings from stem to crown projection and beyond is determined. The features of root systems in different types of mushrooms are investigated. The dynamics of aboveground and underground parts of hawthorn in dry and fresh oak groves of Forest Right-Bank Ukraine are established. Keywords: renovation, ladders, growth, forest plantations.
УДК 630.[2+22+182+187] Ст наук. ствроб. Ю.В. Плугатар,
канд. с.-г. наук - Кримська гiрсько-лiсова НДС; здобувач Н.С. Яриш - Державна оргатзацш "Резиденця Залкся "
ЯЛ1ВЕЦЬ ВИСОКИЙ (JUNIPERUS EXCELSA M.B.) У Г1РСЬКОМУ КРИМУ
Наведено загальну характеристику ялiвцевих лiсiв Криму та детальну люотипо-лопчну характеристика лiсiв за участю ялiвця високого (Juniperus excelsa M.B.). Про-аналiзовано розподш ялiвцевих деревосташв за походженням, едатопами, типами люу та захисними частинами. За побудованими таблицями усереднених лiсiвничо-такса-
