CC BY
46
ротино1дав значно бшьше, нiж оранжевi. Яскраво-червонi плоди мютять знач-но менше антощашв порiвняно з темно-червоними.
Лiтература
1. Заячук В.Я. Бюеколопчш особливосп зростання та плодоношення калини зви-чайно! в умовах Прикарпатья: Автореф. дис.... канд. с.-г. наук. - Льв1в: УкрДЛТУ, 1996. - 22 с.
2. Иванов В.Д., Ладыгина Е.Я. Химический состав плодов различных видов калины// Фармация. - 1983, №1. - С. 65-70.
3. Кузнецова М.А. Лекарственное растительное сырье. - М.: Высшая школа, 1987. - 272 с.
4. Л1карськ1 рослини: Енциклопедичний довщник/ Вщп. ред. А.М. Гродзшський. -К.: Головна редакщя УРЕ, 1989. - 544 с.
5. Петрова В.П. Биохимия дикорастущих плодово-ягодных растений. - К.: Вища школа, 1986. - 287 с.
6. Растительные ресурсы СССР: Цветковые растения, их химический состав, использование. - Л.: Наука, 1987. - 326 с.
7. Смирнова А.С. О возможности использования в медицине плодов, цветков и листьев калины обыкновенной. - Рига: Каунас, 1974. - 156 с.
8. Товстуха С.С. Фгготератя. - К.: Здоров'я, 1990. - 304 с.
9. Шапиро Д.К., Кисилевский И.Р. и др. Биохимический состав плодов форм калины обыкновенной, произрастающих в Полесье и Лесостепи Украины// Раст. рес-сы. - 1992, вып. 2. - С. 54-63.
УДК634.17: 634.1:651.811.98 Доц. Ю.А. Кокоба, канд. с.-г. наук;
проф. А.Ф. Балабак, д-р с.-г. наук - Уманський ДАУ
АГРОТЕХН1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ ГЛОДУ (CRATAEGUS L.) СТЕБЛОВИМИ ЖИВЦЯМИ
Обговорюються перспективи впровадження кореневласного розмноження глоду в умовах Правобережного Люостепу Украши. Характеризуются фактори, яю вплива-ють на ефектившсть адвентивного коренеутворювання у стеблових живщв глоду.
Doc. Yu.A. Kokoba; prof. A.F. Balabak - Uman' State Agrarian University
Agrotechnical features of reproduction of hawthorn (Crataegus L.)
by stems escapes
The prospects of using true-rooted propagation of Crataegus L. of the Right-Bank Li-sosteppe are discussed. The factors influencing the efficiency of the adventitious root formation of stem cuttings are characterized.
Серед плодових рослин глщ займае особливе мюце, який мае не тшь-ки лшувальне, 1ст1вне але i декоративне значения. Впровадження в озеленен-ня i широке використання глоду у зеленому будiвництвi, плодiвництвi та ль сорозведенш обмежено практичною вщсутшстю садивного матерiалу ще1 цшно1 плодово1 полiвiтамiнноï культури [1, 2].
З виникненням декоративного садiвництва форми i сорти глоду стали широко використовувати у парковому будiвництвi. Зiбрано ряд щкавих деко-ративних форм, яю використовують для створення мальовничих рослинних композицш у парках i скверах. К^м того, здавна вщоме значення глоду для люового господарства. Наявшсть видiв i форм глоду у складi люових насад-жень позитивно впливае на грунтовi процеси, стимулюе розвиток головних люоутворювальних порiд. Доведено, що введення глоду до складу люових
насаджень сприяе пiдвищенню !х продуктивностi i бюлопчно! стiйкостi до стресових чинниюв середовища.
Все це свiдчить про величезну господарську щнтсть глоду для життедiяльностi людини, а також для збереження еколопчних та рекре-ацшних властивостей природних i штучних люових та паркових насаджень.
Обсяги i технологiя виробництва садивного матерiалу перспективних видiв i сортiв глоду в розсадниках Украши не задовольняе потреби садiвни-кiв. Однiею з основних причин цього е те, що iснуючi способи його розмно-ження не забезпечують стабiльних результатiв, вони досить трудомютю, внаслiдок чого стримують розповсюдження глоду.
Глiд, в основному, розмножують насiнням i тiльки iнодi - вегетативно: вiдсадками, кореневою поросллю i щепленням. Насiнневе розмноження глоду, як i iнших перехреснозапильних рослин, дае неоднорiдне потомство i використовуеться, як правило, для штродукцшно-селекцшно! роботи, а також з метою вирощування сiянцiв-пiдщеп для окулiрування. Низька ефектив-нiсть розмноження глоду у промисловому й аматорському садiвництвi пояс-нюеться (поряд з шшими причинами) вiдсутнiстю надiйних технологiй його розмноження.
Л^ературш данi стосовно вегетативного розмноження глоду, а особливо, що стосуеться кореневласного розмноження, мають суперечливий характер [2-6]. Впровадження у культуру глоду, його видiв та форм, а також збереження !хтх господарсько-бюлопчних ознак i властивостей значною мiрою виявля-ють необхiднiсть та перспектившсть розмноження стебловими живцями (зеле-ними чи здерев,янiлими). Цей спошб створюе передумови вiдновлення коре-невласно!, а також щеплено! (на клонових пiдщепах) культури глоду.
У прикладному аспект^ стосовно глоду та його видiв, технологiя вирощування кореневласного i щепленого садивного матерiалу iз застосуван-ням дрiбнодисперсного зволоження i синтетичних регуляторiв росту аукси-ново! природи дотепер розроблена недостатньо. У практищ розсадництва вщ-мiчаеться низька регенерацшна здатнiсть стеблових живцiв глоду, слабке формування адвентивних корешв, а також низький вихщ товарного садивного матерiалу [2-6]. Тому ми вважаемо за необхщне опрацювання окремих елеменлв вищевказано! технологи (кореневласна культура в умовах дрiбно-дисперсного зволоження) для глоду та його видiв, з метою шдвищення вихо-ду садивного матерiалу з одиницi плошд та полiпшення його якостi. Для бшьш повного розумiння механiзмiв диференщаци адвентивних коренiв у стеблових живщв е необхiдним проведення дослiджень з питань морфогенезу коренеутворення.
Технолопя кореневласно! культури глоду та його видiв дае змогу прискорювати вирощування саджанцiв, збшьшувати вихiд садивного матерь алу високо! якостi, зберiгаючи генетичну однорiднiсть видiв-клонiв, прискорювати час вступу !х у плодоношення, покращувати якiсть продукци з одно-часним И здешевленням. Ряд агротехнiчних прийомiв оптимiзацil умов вирощування саджанщв глоду та його перспективних видiв дотепер недостатньо вивчеш, що потребуе проведення експериментальних дослiджень.
Вищезазначенi питання i визначили напрямок наших дослщжень, метою яких було вивчення регенерацшно1 здатностi стеблових живцiв сорта глоду та його перспективних видiв, а також розроблення окремих захoдiв i cпocoбiв прискореного 1х розмноження на ocнoвi технoлoгiï стеблового живцювання. Для досягнення пocтавленoï мети передбачалось виконати наступш завдання:
• оцшити регенеращйну здаттсть стеблових живщв глоду залежно вщ бюло-пчних особливостей виду i сорту;
• визначити ефективтсть агротехшчних захoдiв вирошування садивного мате-piалу перспективних видiв, форм i сорив глоду на ocнoвi стеблового живцювання в умовах Правобережного Лшостепу Украши.
Вивчали види та сорти глоду перспективы для умов Правобережного Люостепу Укpаïни - глщ колючий (звичайний) - Crataegus axyacantha L., глiд криваво-червоний - C. sanguineae Pal., глщ одноматочковий - C. mo-nogyna Jacq., глщ укpаïнcький - C. ucrainica A. Pojark.; сорти - Зб^нев, Людмил та Шамшь.
Дocлiди проводили в розсадниках Уманського державного аграрного ушверситету (кафедра садово-паркового господарства) i Нацюнального ден-дpoлoгiчнoгo парку "Софпвка" НАН Укpаïни. В якocтi культивацшних спо-руд використовували скляну теплицю i плiвкoве укриття тунельного типу з дpiбнoдиcпеpcним зволоженням.
Субстратом для вкоршювання служила cумiш торфу (рН 6,7) з чистим piчкoвим шском у cпiввiднoшеннi 4:1. Температура повгтря у cеpедoвишi вкopiнювання становила 28-30 °С, субстрату - 18-22 °С. Вiднocна вoлoгicть пoвiтpя була в межах 80-90 %, а штенсившсть оптичного випромшювання -200-250 Дж/м2-с.
У кожному ваpiантi дocлiду використовували живщ загoтoвленi з аш-кально1' (А), медiальнoï (М) та базально1' (Б) частини пагона. Живцевий мате-piал, перед висаджуванням, обробляли а-нафтилоцтовою кислотою (а-НОК) у piзних концентращях - вiд 5 до 60 мг/л. У контрольних ваpiантах дослщу живцi обробляли дистильованою водою. Ризогенну актившсть стеблових живцiв характеризували за вщсотком укopiнювання, тобто за кшцевим результатом, хоча у процес проведення екcпеpиментiв вивчали i кшьюсть ко-pенiв на одному живщ i ix сумарну довжину.
Пpoведенi дocлiдження cвiдчать про те, що не вЫм видам i сортам глоду властива висока регенерацшна здаттсть при вкоршюванш стебловими живцями в умовах дpiбнoдиcпеpcнoгo зволоження. Проте, крашд результати вкopiнювання глоду за основними результативними показниками вщзначено у живщв таких видiв як глiд колючий та глщ укpаïнcький, а у сорта - Людмил та Шамшь, в яких коренеутворювальш процеси проходили штенсившше пopiвнянo з живцями, заготовленими вщ сорту Зб^нев та видiв глiд криваво-червоний i глщ одноматочковий.
Ще бiльший вплив виду i сорту на результати вкоршювання виявлено у дослщах, в яких вивчали характер утворення адвентивних корешв. Найвишд показники щодо кшькост кopенiв на живець cпocтеpiгалиcя у сорту Шамшь. У нього сформувалось найбшьше кopенiв першого, другого i третього пopядкiв
галуження при найбiльшiй сумарнiй довжинi. Близью результати були у сорту Людмил. Менш стабшьними вони були при вкоршенш стеблових живцiв сорту Зб^нев.
Вивчення характеру формування адвентивних коретв при вкорiненнi стеблових живщв, заготовлених 1-5 липня, тобто всередиш лiта, пiдтвердило роль сорту в ефективност адвентивного коренеутворення. Найкращi результати були у сор^в Шамшь та Людмил, якi за сумарною довжиною коренiв мало поступались перед живцями ранньол^нього строку живцювання.
1стотним виявився вплив а-нафтилоцтово! кислоти на укоршювашсть стеблових живцiв i розвиток коренево! системи (табл.). Оброблення стеблових живщв дослщжуваних видiв i сортiв глоду а-НОК у концентращях водного розчину 10-20 мг/л викликала пiдвищення вiдсотка вкорiнювання порiв-няно з контролем (оброблення живщв водою).
Табл. Вкоршювання iрозвиток рiзнотипних живщв глоду залежно вiд впливу
_а-НОК (живцювання 1-5 червня; середне за 2002-2004 рр.)_
Концентра-щя ростово! речовини, мг/л Зона пагона Вкорь нюван- ня, % У середньому на однш рослит
к-сть вс1х коретв, шт. довжина вс1х коретв, см висота над-земно! час-тини, см д1аметр умов-но! коренево! шийки, мм
Зб1гнев
Контроль (вода) А 32,6 57,8 110,5 3,8 5,9
М 19,8 32,6 71,5 0 6,2
Б 21,5 41,7 82,6 0 6,4
10 А 61,2 158,2 311,6 13,5 7,3
15 М 49,8 81,6 169,1 2,8 6,5
20 Б 53,8 93,4 208,3 7,4 6,8
Людмил
Контроль (вода) А 36,9 61,8 128,9 8,0 6,2
М 28,4 35,4 85,6 0 6,3
Б 30,1 44,8 101,4 0 6,3
10 А 81,5 178,2 356,4 18,2 7,8
15 М 60,3 83,5 198,2 5,2 6,6
15 Б 70,8 112,8 245,6 10,8 6,9
Шамшь
Контроль (вода) А 44,1 85,8 183,9 9,4 6,5
М 30,8 56,2 136,2 0 6,6
Б 34,2 72,9 175,4 0 6,9
10 А 90,4 218,3 415,2 24,7 7,9
15 М 65,3 103,5 231,0 8,1 7,5
15 Б 74,8 141,6 284,5 13,2 5,5
У цих варiантах до^ду живщ (залежно вщ виду i сорту) вкорiнювались на 8-12 дшв ранiше порiвняно з контролем, а процеси коренеутворення вщбува-лись значно швидше протягом усього перiоду вкоршювання. Так якщо у контрольному варiантi дослiду на 20-25-й день укоршювання становило 11,7-20,1, то у до^дних варiантах за оптимальних концентрацш фiзiологiчно-активних речовин досягало 34,8-42,9 %. При цьому юльюсть коренiв, що розвинулись на одному живцi та !х сумарна довжина значно перевищували контроль.
Збiльшення концентраци водного розчину а-НОК до 45-55 мг/л ви-кликало гальмування регенерацшних пpoцеciв у вcix дocлiджуваниx видiв i copтiв глоду, яке продовжувалось до кiнця дocлiду. Пicля висаджування живщв на вкоршювання, попередньо оброблених а-НОК у високих концентращях (60 мг/л i бшьше), спостер^алось омертвшня та загнивання базально1' час-тини, пoжoвтiння лиcткiв, що призводило до масових випадiв.
Аналiз екoнoмiчнoï ефективнocтi вирощування кореневласних сад-жанцiв глоду у виробничих умовах, проведений нами у розсаднику Умансь-кого люгоспу, дае пiдcтави стверджувати, що саджанщ на власному коршш характеризуються нижчою coбiваpтicтю вирощування та вищим piвнем рен-табельнocтi, шж виpoшенi з ciянцiв. Це обумовлено тим, що використання технологи стеблового живцювання у поеднанш з проведенням оптимальних агpoзаxoдiв (строки живцювання, тип живцьованого пагона та оброблення фiзioлoгiчнo-активними речовинами ауксиново1' природи) забезпечуе можли-вicть значно швидше одержувати саджанщ товарних гатунюв при бiльшoму виxoдi ïx з oдиницi плoшi.
Висновки. Таким чином, проведет дослщження в агроктматичних умовах Правобережного Лicocтепу Украши - швденна зона, якiй властивий тривалий вегетацiйний пеpioд, пiдтвеpдили можливють вирощування кореневласного садивного матеpiалу piзниx форм, видiв i сорта глоду.
Утворення адвентивних корешв у стеблових живщв визначаеться бь олопчними особливостями дocлiджуванoï плодовох' культури та використан-ням вивчених агpoбioлoгiчниx заxoдiв впливу на pегенеpацiйну спромож-шсть живцiв та швидкicть утворення ново! рослини.
Лггература
1. Андр1енко М.В., Роман 1.С. Малопоширеш япдш i плодов! культури. - К.: Урожай, 1991. - 168 с.
2. Балабак А.Ф. Кореневласне розмноження малопоширених плодових i япдних культур: Монограф1я. - Умань: ОП, 2003. - 109 с.
3. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зеленым черенкованием. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 226 с.
4. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками. - К.: Наук. думка, 1982. - 287 с.
5. Поликарпова Ф.Я. Размножение плодовых и ягодных культур зеленым черенкованием. - М.: Агропромиздат, 1990. - 96 с.
6. Тарасенко М.Т. Зеленое черенкование садовых и лесных культур. - М.: Изд-во МСХА, 1991. - 270 с. _
УДК 630.651 Доц. О.В. Лапицкая, канд. экон. наук - Гомельский
ГТУ им. П. О. Сухого
РАЦИОНАЛИЗАЦИЯ НАЗНАЧЕНИЯ ДРЕВОСТОЕВ В РУБКУ В УСЛОВИЯХ ПЕРЕВОДА ЛЕСНОГО ХОЗЯЙСТВА БЕЛАРУСИ НА САМООКУПАЕМОСТЬ И САМОФИНАНСИРОВАНИЕ
Изложены предложения по использованию спелостей экономической природы для определения возрастов рубки. Показаны возрасты хозяйственной, экономической и эколого-экономической спелостей для главных древесных пород.
Ключевые слова: возраст и оборот рубки леса, расчет лесопользования, спелость леса, хозяйственная спелость леса, эколого-экономическая спелость леса.
