CC BY
10
стан в'яза шорсткого е незадовiльним. Деревостан охоплений голландською хворобою, третина дерев в'яза е засохлими. Значне всихання можна пояснити певною мiрою розмiщенням дослщжувано!" породи бiогрупами. На дiлянцi практично кожна окрема бюгрупа в'язiв вщноситься до одте! категори життездатностi.
При збшьшенш повноти насадження юльюсть засохлих екземплярiв в'яза рiзко зменшуеться (ПД-3). Порiвняно i3 ПД-4, на пробнш дiлянцi №3 дуб звичайний переважае дослщжувану породу на 8 % за висотою та дь аметром - на 10 %. У пристигаючому насадженнi (ПД-5) в'яз шорсткий пос-тупаеться в рост як дубовi звичайному, так i клену гостролистому. Однак, необхiдно також вщзначити, що насадження е бюлопчно стiйким, накопичуе високий запас деревини, а дерева в'яза шорсткого вщзначаються добре сфор-мованими стовбурами.
На основi проведених дослiджень можна зробити таю висновки.
В'яз шорсткий у молодому вщ е швидкорослою породою. Випере-джае у ростi таю породи як дуб звичайний, клен гостролистий та липу дрiб-нолисту. Однак, уже шсля 40 роюв дуб звичайний починае переважати в'яз шорсткий за таксацшними показниками.
3i збшьшенням абсолютно! повноти насадження юльюсть пошкодже-них дерев в'яза шорсткого значно зменшуеться. Розмщення дослщжувано!" породи бюгрупами негативно впливае на li стiйкiсть.
Лiтература
1. Гром М.М. Люова таксацiя. - Львiв: УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Лавриненко Д.Д. Взаимодействие древесных пород в различных типах леса. - М.: Лесн. пром-сть, 1965. - 248 с.
3. Лавриненко Д.Д. Створення люових культур у дiбровах Украши. - К.: Урожай, 1970.
- 178 с.
4. Свириденко В.С., Баб1ч О.Г., Киричок Л.С. Лiсiвництво. - К.: Арютей, 2004. -
544 с.
5. ОСТ 56-69-83. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М.: ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60 с.
6. Скольський 1.М. Поширення видiв роду Ulmus L. у люових насадженнях Украши// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.2.
- С. 41-46.
7. Турский М.К. Лесоводство. - М.: Изд-во с.-х. лит-ры, 1954. - 352 с.
УДК 582.475.2 Головний cadieHuuuü Н.П. Томашевська -
НДП "Софивка" НАН Украти
ПРИРОДНЕ ПОНОВЛЕННЯ ЯЛИЦ1 В НАЦ1ОНАЛЬНОМУ ДЕНДРОПАРКУ "СОФПВКА"
Оцшюеться здатнють ялищ бшо! та ялищ кавказько'1 утворювати caMOciB в умо-вах Правобережного Люостепу Украши.
Ключов1 слова: ялиця, насiння, схожiсть, самосiв, пiдрiст.
Chief gardener N.P. Tomashevska - NDP "Sofiyivka" of the NAS of Ukraine
Naturally to recovery of fir-threes in climatic conditions the National
dendrological park "Sofiyivka"
Give appraisal capable of fir silver and fir Caucasian to naturally recovery in climatic conditions the Forest-steppe of Ukraine.
Keywords: Fir-trees, seed, germinating, self-seeding, young growth.
Загальновщомо, що природне насшневе поновлення рослин тд пологом материнського деревостану, значно скорочуе термш 'х люовирощування, нове поколшня генетично i еколопчно бшьш пристосоване до вщповщних ль сорослинних умов кшмату та грунту. Усшшне природне поновлення потре-буе менших зусиль i витрат коштiв на 'хне вирощування.
Метою наших дослiджень була ощнка здатностi ялицi, штродуковано'' в умови Правобережного Люостепу Укра'ни, насшненосити та утворювати густий життездатний самошв.
Об ектом дослiджень слугували iнтродукованi ялицi бiлi та ялищ кав-казькi у Нацiональному дендропарку "Софпвка" НАН Укра'ни.
Ряснiсть насшненошення, дослiджуваниx ялиць, оцiнювали за шкалою Каппера [1]. Масу 1000 шт. насшин визначали за ГОСТом 13056.4-67. Всхо-жiсть - за ГОСТом 13056.6-75. Природне поновлення ялиць дослщжували, перераховуючи самосiв на облiковиx площах, розмiром 1x1 м. До уваги брали тшьки життездатний самоЫв i пiдрiст. Оцiнку давали за шкалою, запропо-нованою 1.П. Терелею [3].
Нацiональний дендропарк "Софивка" (м. Умань Черкасько'' областi) вiдомий як визначна пам'ятка садово-паркового мистецтва i як центр штро-дукци й акшматизаци деревних та трав'янистих рослин. Кшмат на теренах парку помiрний, м'який. Середня рiчна температура становить 10,1°C. Сума активних температур (вище 10°C) становить 2500-2800°C. Рiчна кшьюсть опадiв становить 512 мм. Загалом природноклiматичнi умови у парку сприят-ливi для успiшного росту дерев ялищ бшо'' та кавказько''.
Ялиця бiла або гребiнчаста (Abies alba Mill.) росте в куртиш арборету-му розсадника з 1958 р. в кшькосп 20 дерев. Садивний матерiал вирощують з насiння, одержаного з Устимiвського парку. З швшчного боку куртина межуе iз групою ялини звичайно'', з схщно'' знаходиться поле розсадника, з швден-но'' - теxнологiчна дорога, а за нею куртина модрини, iз захщно'' - галявина з лiшини звичайно'' та ту'' захщно'', у живому надгрунтовому покривi - злакова рослиншсть. Грунти сiрi опiдзоленi з невисоким вмютом гумусу. Ялицi в куртиш в середньому 19,5 м заввишки та 26,7 см у дiаметрi. Максимальна висота дерев ялищ - 20,5 м, а максимальний дiаметр - 40,8 см. Таксацшш показники ялищ бшо'' у куртиш вщповщають показникам високопродуктивних наса-джень цього виду в Карпатах [2]. Крони широко шрамщальш. Кора шра, гла-денька, хвоя 2,0-2,5 см, темно-зелена, знизу з двома бшими смужками. Морозами не пошкоджуеться. Генеративш бруньки закладаються в липш-серпш. Розвиток починають з друго'' декади травня мiсяця наступного року. Шишки дозрiвають у кiнцi вересня, масове розсипання вщбуваеться через 2-3 тижш.
В останш роки насшеношення спостерiгалось щорiчно, щоправда з рiзною ряснiстю та яюстю насiння (табл. 1).
Ялиця кавказька - Abies nordmanniana (Stev.) Spach. Куртина створена наприкшщ 70-тих роюв, складаеться i3 14 дерев. Це piBM дiлянка на забро-вочному схиш швденно! експозици, грунти ошдзолеш, слабозмитi, з ознака-ми реградаци. Середня висота ялицi в цш куртинi - 14,0 м, середнш дiаметр -21,7 см. Максимальна висота - 15,0 м, дiаметр - 31,0 см. Крони широкошра-мщальт, починаються з 1,5 м. Кора шрувато-бура. Хвоя 3,0-3,5 см, темно-зелена, з низу з двома бшими смужками. Морозами не пошкоджуеться. Шишки 14-18 см, овально-цилшдричш. Дозрiвають на початку жовтня, розпадаються через 2-3 тижш. Генеративнi бруньки закладаються влiтку у рiк, що передуе насiненошенню. Не дивлячись на те, що щ ялицi тшьки вступають у перiод насiненошення, у роки дослщжень насiненошення було щорiчним з рiзною ряснiстю (табл. 1).
Табл. 1. Рясшсть насшеношення та ятсть настня ялиць, штродукованиху
Нащональному дендропарку "Софивка" НАНУ
Вид Рк досл1джень Рястсть на-сшеношен-ня, бал1в Маса 1000 шт., г Повно-зер-нис-т1сть,% Схо-ж1сть, %
Ялиця бша 2002 3 84,5 50 53
2003 2 79,0 45 50
2004 5 90,5 70 65
2005 2 80,0 50 60
2006 3 80,5 50 55
2007 3 65,5 30 25
середт за роки досл1джень 3 80,0 49,2 51,3
Ялиця кавказька 2002 2 72,5 50 40
2003 2 70,2 45 35
2004 5 76,4 65 50
2005 2 70,8 45 40
2006 2 71,5 50 40
2007 2 60,3 35 30
середт за роки досл1джень 2,5 70,3 48,3 39,2
З даних табл. 1 вино, що в умовах парку "Софивка" ялиця бша та ялиця кавказька здатш щорiчно утворювати насшня. Середня рясшсть насшено-шення у ялищ бшо! у 2002-2007 рр. була на рiвнi 3 балiв, а в ялищ кавказь-ко! - дещо нижчою. При цьому за вищо! рясностi насiненошення утворюеться яюстше насiння: бiльш виповнене та з вищим рiвнем схожостi. Високi показ-ники температури повiтря на фот недостатнього зволоження у вегетацiйний перюд в 2007 р. негативно позначились на рясност насiненошення та якост насiння дослiджуваних видiв ялицi. Насшня ялищ бшо! мало дещо крашу схо-жiсть - 51,3 %, порiвняно з насiнням ялицi кавказько! - 39,2 %.
За сприятливих умов (достатньо! кiлькостi тепла, вологи i контакту з грунтом) опале насшня ялиць навесш наступного року проростае. В досль
джуваних умовах найбшьш ряст сходи та шдрют трапляються за межами куртин пiд кронами листяних дерев та кушдв, середньо! густоти - пiд пологом материнських дерев, поодинокий самошв i вiдсутнiй пiдрiст - на галяви-нах, покритих злаковою рослиннiстю. Найбшьша частка вiдпаду вщбуваеться в перший рш розвитку (табл. 2, 3) i для ялицi бшо! становить 70,5 %, а для ялищ кавказько! - 72,7 %. На галявинах в наслiдок конкуренщ! зi злаковою рослиннiстю спостер^аеться повний вщпад сходiв. Товстий шар нашврозкла-дено! люово! пiдстилки та недостатня кшьюсть свiтла пiд пологом материнських дерев не дають можливостi розвиватись сходам, хоча саме в цш зо-нi локалiзуеться найбiльша кшьюсть опалого насшня. Найкритичнiшим перь одом для сходiв е друга половина лга, що вщзначаеться у дослщжуваних умовах високими температурами повiтря у поеднаш з найменшою кiлькiсть опадiв. 1стотних вiдмiн у проявленiй життестшкост сходiв мiж ялицею бiлою та ялицею кавказькою нами не виявлено (табл. 2).
Табл. 2. Густота сходiв ялицьу Нацюнальному дендропарку "Софивка"
НАН Украти (середш показники за 2002-2006рр.)
Мшцезростання Кшьюсть проростюв, шт. частка ввдпаду, %
III декада кытня III декада травня III декада серпня III декада кытня наступного року
Ялиця бша
Пвд пологом материнських дерев 93 60 35,5 30 67,7 19 79,6
Пвд пологом листяних дерев, кушдв 56 50 10,7 41 26,8 35 37,5
Галявина вкрита злаковою рослинтстю 33 12 63,6 0 100,0 0 100,0
Середт значення 61 41 32,8 24 60,7 18 70,5
Ялиця кавказька
Пвд пологом материнських дерев 90 66 26,7 25 72,2 14 84,4
Пвд пологом листяних дерев, кушдв 48 43 10,4 37 22,9 30 37,5
Галявина вкрита злаковою рослинтстю 28 16 42,9 0 100,0 0 100,0
Середт значення 55 42 23,6 21 61,8 15 72,7
Вщпад шдросту nopiB^HO з вщпадом сходiв е не таким iнтенсивним.
• • • 2 * На окремих площах густота шдросту ялищ бшо!' сягае 30 шт. на 1 м , а ялищ
кавказько!' - до 8 шт. на 1 м2 (табл. 3). У середньому на 1 м2 росте 11 шт. життездатних молодих особин ялищ бшо!' та 4 шт. - ялищ кавказько!, що свщчить про добре природне поновлення.
Дослщження, проведенi в Нацюнальному дендролопчному парку "Со-фивка" НАН Укра!ни у 2002-2007 рр. показали, що ялиця бiла здатна до доброго природного насшневого вщновлення. За тако! густоти шдросту молоде поколшня ялиць з часом може змшити старi насадження. Щодо оцiнки ус-
пiшностi природного поновлення ялищ кавказько!, то вона дещо завищена, оскiльки данi насадження тшьки вступили в перiод насшеношення.
Табл. 3. Ощнка ycnimHocmi природного поновлення ялищ у Нащональному _дендропарку "СофИ'вка " НАН Украгни_
Кшьшсть сходiв на 1 м2, шт. Кшькшть тдросту на 1 м2, шт. Ощнка природно-
середня найбшьша середня найбшьша го поновлення
ялиця бша
18 35 11 30 добра
ялиця кавказька
15 30 4 8 добра
Отже, штродуковаш в умови Правобережного Люостепу Украши яли-ця бша та ялиця кавказька добре розвиваються, здатнi утворювати якiсне на-сiння та густий життездатний самоЫв, пiдрiст.
Л1тература
1. Каппер В.Г. Об организации ежегодных систематических наблюдений над плодоношением древесных пород// Труды по лесному опыт. делу, ГНИИЛХ. - 1930, вып. VIII. -С. 79-82.
2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. -К.: Урожай, 1987. - 560 с.
3. Тереля 1.П. Ялиця бша (Abies alba Mill.) у люах Украшських Карпат: стан, вщтворен-ня та господарське використання: Автореф. дис. ... канд. с.-г. наук: 06.03.03/ УкрДЛТУ. -Львiв, 2004. - 19 с. _
УДК 599. 735.31:591. 526 (477) Доц. В.1. Доммч, канд. бюл. наук;
доц. М.О. Малеванова, канд. бюл. наук -Запорiзький НУ1; доц. 1.В. Делеган, канд. с.-х. наук - НЛТУ Украгни2, м. Rbeie
ДЕЯК1 ПРИЧИНИ ЗМ1НИ ЧИСЕЛЬНОСТ1 ЛОСЯ В УКРА1Н1 У СИСТЕМ1 "ХИЖАК-ЖЕРТВА"
Показано, що за перюд з 1990 до 2002 р. чисельшсть лося на територп Украши pi3KO зменшилася незважаючи на те, що добування його у процес полювання зведе-не до мшмуму. Встановлено, що одшею з iстотних причин зменшення чисельносп популяцп лося е хижацтво вовюв. Пропонуються пiдходи до розроблення стратеги регулювання чисельностi вовка i тдвищення чисельностi популяцп лося.
Ключов1 слова: лось, вовк, природна зона, динамша чисельносп.
Assist. prof. V.I. Domnich, assist. prof. M.A. Malevanova - The Zaporozhye national university; assist. prof. I.V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L'viv
Some reasons of change of number of an elk in Ukraine in system
"predator-victim"
For the investigated period with 1990 for 2002 in territory of Ukraine sharp reduction in number of a population of an elk is noted. Thus extraction of this kind has been shown to a minimum practically in all natural zones. Carried out researches have shown, that an important role in reduction in number of this kind influence of the wolf is. Proceeding from
